Простеження режисерських експериментів Вс.Е. Мейєрхольда першого періоду творчості. Артикуляція положень, що лягли в основу його режисерського методу, а також пошуки базових режисерських прийомів з відпрацювання принципів умовного театру режисера.

Особливості діалогу культур XX ст., внаслідок якої набула значущості джазова, рок- і поп-музика. Музична культура Америки. Популярна музика Північноамериканського континенту. Арт-рок – напрям рок-музики. Диско – один із напрямів танцювальної музики.

Аналіз споживання культурних продуктів в умовах постіндустріального суспільства. Витоки індустрії музичного виробництва та напрями її становлення. Сучасне музичне життя. Вплив Інтернету та цифрових технологій на музичне мистецтво і споживання музики.

Явище музичної інтенції та її роль у комунікативних процесах естрадного вокального ансамблю. Музична інтенція має першорядне значення на всіх стадіях творчої діяльності естрадної вокально-ансамблевої виконавської форми та відіграє ключову роль у розвитку.

Визначення основних параметрів ідентифікації та атрибуції рукописних книг за допомогою методів кодикології, кодикографії, текстології, палеографії, музичної палеографії, філігранології. Аналіз особливостей еволюції музичних РК (крюкових та нотолінійних).

Розкриття особливостей творчої діяльності вінницького муніципального Академічного камерного хору "Вінниця", обласного Академічного ансамблю пісні і танцю "Поділля". Творчі здобутки художніх колективів, активна музично-просвітницька й концертна діяльність.

Відтворення різноманітних танцювальних поз і композицій на фресках, скульптурах і рельєфах стародавніх індійських храмів. Божественне походження танцю в індуїстській традиції. Особливості індійського храмового танцю та класичного індійського танцю.

Скоморохи як носії народного мистецтва, обдаровані виконавці-імпровізатори поєднували якості актора, танцюриста, співака, музиканта-інструменталіста, акробата. Аналіз культурно-мистецької спадщини Київської Русі, знайомство з головними особливостями.

Дослідження основних аспектів розвитку музичної культури Китаю середини ХХ ст. в контексті політичних реформ. Етапи процесу формування культурної політики Комуністичної партії Китаю. Аналіз політичного впливу в різні періоди розвитку музичної культури.

Значення музики в культурному розвитку Півдня України 1950-60 років, тенденції, змістовні аспекти та особливості мистецького життя регіону. Широкий розмах і підвищення якості художньої самодіяльності, поліпшення керівництва культурно-освітніми закладами.

Поняття "регіоніка" в історико-культурному і музикознавчому контекстах. Передумови соціокультурного розвитку Полтавщини. Рекламні повідомлення комерційного характеру стосовно продажу інструментів. Творчий доробок вітчизняних та зарубіжних композиторів.

Аналіз поняття "регіоніка" в історико-культурному і музикознавчому контекстах. Основні напрямки розвитку музичної культури Полтавщини на шляху від аматорства до професіоналізму. Роль оркестру Ахшарумова у процесі становлення благозвучного життя регіону.

Аналіз історичних, суспільно-політичних умов, загальних та специфічних регіональних особливостей процесу соціокультурного становлення регіону. З’ясування стану розвитку музичного мистецтва у сфері домашнього музикування та у приватних навчальних закладах.

Становлення музичної культурології як нової комплексної науки і навчальної дисципліни в контексті гуманітарного знання. Зв’язки мистецтва музики, культурологічної науки. Історія культури крізь призму соціально-економічних відносин, класових антагонізмів.

Інтерпретація музики, музичних творів як провідне професійне вміння сучасного балетмейстера в практиці пластичного опанування музики на сцені. Синтез пластично-рухової та звукообразної ідеї. Вплив музичної основи на глядача хореографічної постановки.

Музична практика фахівців музичного мистецтва у контексті положень теорії соціокультурної діяльності. Диференціація функціональних вимірів цієї активності спирається на комунікативну природу музичної творчості. Чотири функціональні виміри активності.

Староукраїнська барокова культура. Сакральні мотиви та співи Київської Русі. Пісня у часи козаччини та Гетьманщини. Вокальний характер церковного хору. Микола Лисенко і його вклад у музичну культуру України. Національне відродження музики в ХХ столітті.

Дослідження музичної творчості М.Л. Кропивницького як важливої складової формування професійного українського театру як синкретичного мистецтва. Доведення, що Кропивницький, створюючи п'єси, сам добирав до них музику з українських народних пісень.

Розгляд музичних образів та музичного інструментарію українського народу стародавніх часів в історико-культурологічному аспекті. Художній аналіз пам'яток монументального живопису і творів декоративно-прикладного мистецтва України музичної тематики.

Аналіз нотних рукописів творів на тексти Т.Г. Шевченка з фондів українських композиторів. Специфіка камерно-інструментальної, камерно-вокальної та вокально-симфонічної композиції до драматичних вистав, кінофільмів. Твори, присвячені пам’яті письменника.

Соціальна і творча природа музичного виконавства, тенденції його становлення та наукового вивчення в контексті історичних соціокультурних процесів. Основи і види інтерпретації. Об’єктивні закономірності суб’єктивізації твору у виконавському процесі.

Вимоги до підготовки кадрів мистецького фаху. Осмислення різних аспектів та концепцій інтерпретації музичного твору. Необхідність ґрунтовної підготовки виконавця до розуміння стильових та жанрових особливостей музичних творів різних історичних епох.

Аналіз історичних передумов становлення регіональної музичної культури Буковини та характеристика її складових. Дослідження музичного життя Чернівців як полікультурного явища. Визначення внеску найвидатніших музикантів у розвиток музичного життя Буковини.

Відновлення фактологічної картини музичного життя Волині у ХХ ст. Пошук об'єднуючих тенденцій та логіко-процесуальних зв’язків між сферами регіональної музичної культури, виявлення загальнонаціональних специфічних рис музичного мислення в його цілісності.

Тенденції формування музичної культури Катеринославщини середини ХIХ – початку ХХ ст. Взаємозв'язки української та інших національних культур. Особливості концертного та музично-театрального виконавства краю. Становлення та розвиток музичної освіти.

Вивчення проблеми співвідношення музичного й пластичного в контексті організації музично-сценічного руху на прикладі Державного Київського драматичного театру ім. І. Франка. Аналіз найбільш показових прийомів взаємодії акторського та музичного образів.

Основні етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Безпосередні витоки естрадної музики, пов’язані з розвитком мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Головні ознаки та соціокультурні чинники музичного мистецтва естради.

Капела як найпоширеніша форма музикування серед інструментальних ансамблів у Західному Поділлі. Використання скрипки, цимбал і бубна під час народного святкування. Відтворення метро-ритмічного малюнку та основних гармонічних функцій за допомогою басу.

В умовах сьогодення, початку XXI ст., національна музична культура набула чимало нових форм соціально-економічного, організаційного та творчого наповнення та функціонування. Впровадження сучасних медіаційних методів навчально-виховного процесу.

Актуальність есхатологічного образу Апокаліпсису для постхристиянського соціуму ХХ-ХХІ ст. Його вплив на спосіб мислення композиторів. Варіанти тлумачення музикальної апокаліптичної тематики в контексті релігії, секуляризованого суспільства ХХ ст.