Організаційний розвиток підприємств: теоретичні та практичні аспекти

Таблиця 2.14 Групування районів Полтавської області за рівнем виплаченої орендної плати за землю

Показники	Групи районів за рівнем виплаченої орендної плати за землю, %	ІІІ група у % до І групи
	І група до 96,4	ІІ група 96,5-100,6	ІІІ група понад 100,7
Кількість районів	6	13	6	Ч
Рівень виплати орендної плати за землю, %	94,1	98,8	107,5	13,4 п.п.
Отримано чистого прибутку в сільськогосподарських підприємствах на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	5,2	9,9	13,5	259,6
Урожайність, ц/га: зернових і зернобобових	26,4	27,0	32,5	123,1
Виробництво на 100 га сільськогосподарських угідь, ц: м'яса ВРХ	14,9	16,0	19,1	128,2
молока	116,3	126,1	153,3	131,8

Джерело: розраховано за даними [158, с. 121-180].

Аналіз даних, наведених в табл. 2.14 свідчить, що у ІІІ групі районів Полтавської області рівень виплати орендної плати за землю на 13,4 відсоткових пункти вищий ніж у І групі. Сільськогосподарські підприємства ІІІ групи порівняно з І групою отримують на 100 га сільськогосподарських угідь чистого прибутку в 2,6 рази більше, мають на 23,1 % вищу урожайність зернових і зернобобових культур, виробництво м'яса з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь більше на 28,2 %, молока - на 31,8 %.

Отже простежується наступна закономірність - ті сільськогосподарські підприємства, які мають вищу ефективність виробничо-комерційної діяльності краще розраховуються за оренду земельних часток (паїв).

Таблиця 2.15 Групування районів Полтавської області за рівнем виплаченої орендної плати за майно

Показники	Групи районів за рівнем виплаченої орендної плати за майно, %	ІІІ група у % до І групи
	І група - до 74,3	ІІ група - 74,4-97,4	ІІІ група - понад 97,4
Кількість районів	6	13	6	Ч
Виплачено орендної плати за майно, %	37,7	86,6	99,6	61,9 п.п.
Отримано чистого прибутку в сільськогосподарських підприємствах на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	5,1	10,5	11,3	221,6

Джерело: розраховано за даними [158, с. 121-180].

Як свідчать дані табл. 2.15, у ІІІ групі районів Полтавської області рівень виплати орендної плати за майно на 61,9 відсоткових пункти вищий ніж у І групі, а сума чистого прибутку отримана сільськогосподарськими підприємствами з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь вища в 2,2 рази. Отже, помічена нами закономірність з виплатою орендної плати за землю спостерігається і з орендною платою за майно: сільськогосподарські підприємства, які мають вищу ефективність виробничо-комерційної діяльності краще розраховуються за оренду майна. Проте, в 6 районах середній розмір виплаченої орендної плати за майно складає 37,7 %, що свідчить про порушення договірних зобов'язань та в цілому ряді випадків зумовлене нестійким фінансовим становищем орендарів.

Ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств визначається здатністю пристосовуватися до зовнішнє оточення, адекватно реагувати на зміни ринкової ситуації, що значною мірою забезпечується раціональним формуванням, розвитком і використанням їх потенціалу.

З метою порівняння підприємств за величиною ресурсного потенціалу використаємо показник ресурсного потенціалу з розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь та проведемо дослідження на прикладі сільськогосподарських підприємств Полтавської області за допомогою методу групувань.

Таблиця 2.16 Групування сільськогосподарських підприємств Полтавської області за розміром ресурсного потенціалу з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь (2006 р.)

Показники	Групи сільськогосподарських підприємств	ІІІ група у % до І групи
	І група - до 17 481, грн/га	ІІ група 17 482-25 129, грн/га	ІІІ група понад 25 129, грн/га
Кількість підприємств, шт.	15	30	15	Ч
Ресурсний потенціал, грн/га	15 928	20 702	29 017	182,2
в т. ч. основні й оборотні фонди, грн/га	1 411	2 112	3 027	214,5
трудові ресурси, грн/га	4 676	8 609	14 888	318,4
земельні ресурси, грн/га	9 841	9 981	11 102	112,8
Середній розмір землекористування, га	2 253	2 940	4 550	202,0

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Як свідчать дані наведені в табл. 2.16, в ІІІ групі досліджених сільськогосподарських підприємств ресурсний потенціал з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 82,2 % вищий ніж у І групі. По групах спостерігається чітка динаміка зростання вартості ресурсів. Так, у ІІІ групі порівняно з І групою вищі вартість основних і оборотних фондів - в 2,1 рази, трудових ресурсів - в 3,2 рази, земельних ресурсів - на 12,8 %.

Структура ресурсного потенціалу по групах наведена на рис. 2.1.



Рис. 2.1. Структура ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Полтавської області (2006 р.)

Джерело: власна розробка.

Дані рис. 2.1 свідчать, що в структурі ресурсного потенціалу по групах спостерігаються наступні зміни: в ІІІ групі сільськогосподарських підприємств порівняно з І групою питома вага основних і оборотних фондів вища на 1,5 відсоткових пункти, трудових ресурсів - на 21,9 відсоткових пункти, а земельних ресурсів на 23,4 відсоткових пункти нижча. Що є цілком закономірним, оскільки земельні ресурси мають певні обмеження щодо зростання вартості, зумовлені діючою на сьогодні методикою грошової оцінки землі та забороною її продажу, яких, в свою чергу, не мають вартість трудових ресурсів та основних і оборотних фондів. Отже відбувається закономірне заміщення земельних ресурсів трудовими та матеріально-технічними.

По групах досліджуваних сільськогосподарських підприємств (табл. 2.16) зростає в 2 рази середній розмір землекористування. Що свідчить про те, що з ростом ресурсного потенціалу підприємства збільшують площу землекористування. Для перевірки цієї та оберненої (збільшення площі землекористування веде до нарощення ресурсного потенціалу) гіпотези використали дисперсійний аналіз:

(2.1)

(2.2)

(2.3)

де С_у - загальна дисперсія;

V - результативна ознака;

n - чисельність вибірки;

С_х - факторна дисперсія;

С_z - залишкова дисперсія.

Співвідношення складових дисперсій (С_х, С_z) до загальної (С_у) показує ступінь участі факторних ознак у формуванні загальної змінюваності результативної ознаки:

(2.4)

де з_х² - ступінь участі факторних ознак у формуванні загальної змінюваності результативної ознаки.

Міра впливу суми інших неврахованих факторів на результативну ознаку обчислюється за формулою:

(2.5)

де з_z² - ступінь впливу суми інших неврахованих факторів на результативну ознаку.

Число ступенів вільної варіації розраховано за формулами (2.6 і 2.7):

(2.6)

(2.7)

де н_х - число ступенів вільної варіації факторної ознаки;

l - кількість виділених груп;

н_z - число ступенів вільної варіації неврахованих факторів.

Для встановлення вірогідності впливу факторів за формулами (2.8 і 2.9) розраховано кориговану дисперсію - девіату:

(2.8)

(2.9)

де у_х² - девіата факторної ознаки,

у_z² - девіата неврахованих факторів.

Критерієм вірогідності впливу факторної ознаки на результативну є співвідношення її девіати до девіати неврахованих факторів:

(2.10)

де F_p - критерій вірогідності впливу факторної ознаки на результативну.

Одержаний критерій (F_p) порівняємо з табличним його значенням при двох порогах ймовірності: 0,95 і 0,99.

Результати розрахунків подано в табл. 2.17.

Таблиця 2.17 Результати дисперсійного аналізу

Показники	Дослідження впливу
	ресурсного потенціалу на площу землекористування	площі землекористування на ресурсний потенціал
Загальна дисперсія (Су)	665147270,4	1726035681
Факторна дисперсія (Сх)	133657525,8	164306507,8
Залишкова дисперсія (Сz)	531489744,6	1561729173
Ступінь участі факторних ознак у формуванні загальної змінюваності результативної ознаки ()	0,201	0,095
Ступінь впливу суми інших неврахованих факторів на результативну ознаку ()	0,799	0,905
Девіата факторної ознаки ()	66828762,91	82153253,92
Девіата неврахованих факторів ()	9324381,485	27398757,42
Критерій вірогідності впливу факторної ознаки на результативну ()	7,167	2,998

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Проведені розрахунки свідчать, що ступінь впливу ресурсного потенціалу на площу землекористування складає 20,1 %, міра впливу інших неврахованих факторів - 79,9 %. На вірогідність результатів аналізу вказує високий ступінь ймовірності - 0,99. У розглянутій нами сукупності сільськогосподарських підприємств площа сільськогосподарських угідь визначає 9,5 % загальної варіації ресурсного потенціалу. Вплив площі землекористування на величину ресурсного потенціалу виявився досить слабким і малоймовірним.

Розрахунок двофакторного дисперсійного комплексу залежності площі сільськогосподарських угідь від вартості трудових ресурсів і вартості основних та оборотних фондів показав, що ступінь впливу факторних ознак (вартості трудових ресурсів, основних та оборотних фондів) на результативну ознаку (площу сільськогосподарських угідь) становить 0,343 (34,3 %), ступінь впливу інших неврахованих факторів (серед яких передусім варто виділити строк дії договорів оренди, розмір та форму виплати орендної плати за землю) складає 0,657 (65,7 %).

Вартість трудових ресурсів визначає варіацію площі сільськогосподарських угідь на 0,018 (1,8 %), вартість основних і оборотних фондів - на 0,01 (1,0 %), а їх взаємодія впливає на змінюваність площі землекористування на 0,315 (31,5%). Це, на н аш погляд, є закономірним, адже ведення сільськогосподарського виробництва можливе лише при взаємодії таких факторів виробництва як праця, земля і капітал.

Кожне підприємство як товаровиробник має певну виробничу потужність, під якою розуміють максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі [5, с. 275].

Оскільки в умовах ринкової економіки важливо не тільки виробити продукцію, а й вигідно її реалізувати, то за результативний показник при визначенні виробничої потужності сільськогосподарських підприємств доцільно використати чистий дохід (виручку) від реалізації продукції. Головну закономірність зв'язку між результативними показниками і факторами-ресурсами математично виразимо як пропонує В.Г. Андрійчук [5, с. 276] рівнянням прямої лінії:

де у - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції відповідним підприємством, тис. грн;

х₁ - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн;

х₂ - середньорічна вартість оборотного капіталу, тис. грн;

х₃ - капіталізований фонд оплати праці, тис. грн;

х₄ - грошова оцінка сільськогосподарських угідь, тис. грн;

а₀, а₁, а₂, а₃, а₄ - параметри рівняння.

Для досліджених 60 сільськогосподарських підприємств Полтавської області проведений з допомогою ЕОМ розрахунок рівняння множинної кореляції набуває вигляду:

Отже, зростання середньорічної вартості основних виробничих фондів на 1 тис. грн при середній вартості решти ресурсів забезпечує зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції на 23 грн. Зростання середньорічної вартості оборотного капіталу на 1 тис. грн при середній вартості решти ресурсів зумовлює зростання чистого доходу на 336 грн. Аналогічні умови зростання вартості трудових (капіталізований фонд оплати праці) і земельних ресурсів зумовлюють відповідне зростання чистого доходу на 51 грн та 86 грн.

Якщо в дане рівняння підставити фактичний обсяг ресурсів по певному підприємству області, то після нескладних підрахунків одержимо його чистий дохід. Аналіз парних коефіцієнтів кореляції свідчить, що середньорічна вартість основних виробничих фондів (х₁) має середній вплив на рівень результативної ознаки (rух₁ = 0,604), середньорічна вартість оборотного капіталу (х₂), капіталізований фонд оплати праці (х₃) та грошова оцінка сільськогосподарських угідь (х₄) - суттєвий вплив (rух₂ = 0,932, rух₃ = 0,963, rух₄ = 0,944).

Загальний коефіцієнт кореляції (r = 0,982) вказує на те, що між досліджуваними факторною та результативними ознаками існує тісний взаємозв'язок.

Одержаний критерій вірогідності впливу факторних ознак на результативну (F_p = 369) порівняний з табличним його значенням при двох порогах ймовірності: 0,95 і 0,99 [116], - вказує на високу достовірність проведених розрахунків.

В умовах ринкової трансформації економіки важливе не лише високе забезпечення виробничими ресурсами, а й раціональне їх використання. Ефективність використання ресурсного потенціалу досліджуваних сільськогосподарських підприємств Полтавської області наведена в табл. 2.18.

Таблиця 2.18 Ефективність використання ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області (2006 р.)

Показники	Групи сільськогосподарських підприємств за величиною ресурсного потенціалу, грн/га	ІІІ група у % до І групи
	І група - до 17481	ІІ група - 17482-25129	ІІІ група - понад 25129
Кількість підприємств, шт.	15	30	15	Ч
Ресурсний потенціал, грн./га	15 928	20 702	29 017	182,2
Виробництво валової продукції (в порівняльних цінах 2005 р.) з розрахунку: на 1 тис. грн ресурсного потенціалу, грн	59,54	59,82	63,30	106,3
на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	94,8	123,8	183,7	193,7
Виробництво товарної продукції з розрахунку: на 1 тис. грн ресурсного потенціалу, грн	75,95	79,18	85,31	112,3
на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	121,0	143,2	247,5	204,5
Виробництво чистого прибутку з розрахунку: на 1 тис. грн. ресурсного потенціалу, грн	9,12	9,06	8,69	95,3
на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	14,5	18,8	25,2	173,8
Рівень рентабельності виробництва, %	16,0	12,9	11,9	-4,1 п.п.
Норма прибутку, %	7,2	6,1	5,7	-1,5 п.п.

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Аналіз даних, наведених в табл. 2.18, свідчить, що в ІІІ групі досліджуваних сільськогосподарських підприємств порівняно з І групою спостерігається збільшення виробництва валової продукції з розрахунку на 1 тис. грн ресурсного потенціалу на 6,3 % (або 3,74 грн) та з розрахунку на 100 га сільськогосподарських на 93,7 % (або 88,84 грн). Виробництво товарної продукції з розрахунку на ті ж самі показники по групах зростає швидшими темпами, або відповідно на 12,3 % (9,36 грн) та в 2 рази (126,56 грн). А сума отриманого прибутку з розрахунку на 1 тис. грн ресурсного потенціалу в ІІІ групі порівняно із І групою зменшується на 4,7 % (0,43 грн). Що в свою чергу зумовлює зменшення рівня рентабельності виробництва на 4,1 в.п. та норми прибутку на 1,5 в.п. Проте, з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь прибуток в ІІІ групі зростає, порівняно з І групою на 73,6 %. Отже, проведені дослідження свідчать, що нарощення ресурсного потенціалу не зумовлює підвищення прибутковості сільськогосподарського виробництва, хоча веде до нарощення обсягів виробництва валової і товарної продукції, що, на наш погляд, зумовлено високою ресурсомісткістю виробництва.

Для вивчення взаємозв'язку між величиною ресурсного потенціалом та результативністю виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств проведений кореляційно-регресійний аналіз, результати якого подані в табл. 2.19.

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Дані табл. 2.19 свідчать, що між ресурсним потенціалом та виробництвом валової (у порівняльних цінах) і товарної продукції існує щільний взаємозв'язок. Для розглянутої сукупності сільськогосподарських підприємств зростання величини ресурсного потенціалу на 1 тис. грн зумовлює збільшення виробництва валової продукції на 71 грн, товарної продукції - на 80 грн. Між ресурсним потенціалом і чистим прибутком існує помірний зв'язок. Так, при зростанні ресурсного потенціалу на 1 тис. грн чистий прибуток зростає на 8 грн. Бо при підвищенні ресурсоємності виробництва собівартість продукції зростає швидшими темпами ніж чистий прибуток.

Таблиця 2.19 Результати кореляційного аналізу взаємозв'язку між величиною ресурсного потенціалу підприємств та результатів виробничо-комерційної діяльності досліджених сільськогосподарських підприємств Полтавської області (2006 р.)

Результативна ознака, ух	Кореляційне рівняння зв'язку	Коефіцієнт кореляції, r	Середня помилка коефіцієнта кореляції, Sr	Критерій вірогідності коефіцієнта кореляції, tr
Валова продукція (у порівняльних цінах), тис. грн		0,868	0,032	27,350
Товарна продукція, тис. грн		0,882	0,029	30,692
Чистий прибуток, тис. грн		0,396	0,109	3,641

Примітка: х - ресурсний потенціал, всього, тис. грн.

Отже, для підвищення економічної ефективності використання виробничого потенціалу підприємства мають збільшувати виробництво продукції та знижувати її собівартість, покращувати якість продукції. Що набуває особливої актуальності з огляду на вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ). Цілком очевидним є те, що у АПК виникнуть певні проблеми пов'язані з зняттям митних бар'єрів та зменшенням державних дотацій.

І, щоб звести до мінімуму негативні наслідки цього процесу, на наш погляд [153], слід напрацювати нові механізми державної підтримки та системи оподаткування аграрного сектору а також удосконалити структуру ресурсного потенціалу підприємств. Сільське господарство сьогодні потребує значного вкладення капіталу та інновацій, оновлення основних засобів, впровадження ефективних технологій і поліпшення організації виробництва і управління, переходу до європейської моделі забезпечення якості продукції. Модернізація системи економічних відносин у країні відповідно до умов сучасної економіки - це, по-суті, перехід до нової культури господарювання, який вимагає підвищення кваліфікації кадрів та збільшення долі вартості трудових ресурсів у структурі ресурсного потенціалу.

Отже, механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств має бути націлений, зокрема, на ефективне використання їх ресурсного потенціалу. Основними напрямками цього процесу мають стати оптимізація структури ресурсного потенціалу та підвищення ефективності управління використанням земельних, матеріально-технічних, трудових ресурсів на основі впровадження інноваційних енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

2.3 Оцінка рівня розвитку підприємств

Фінансовий стан аграрного сектору є узагальнюючим показником рівня розвитку сільськогосподарських підприємств. До критеріїв, які характеризують кризовий стан аграрного сектору в цілому по Україні В.Я. Лузан [83, с. 14-15] пропонує віднести наступні.

1. Аграрний сектор протягом останніх років працює на межі збитковості, а окремі галузі, насамперед тваринницькі, є хронічно збитковими, що не забезпечує розширеного відтворення, оновлення основних засобів, не розв'язуються соціальні проблеми. У 2006 р. 28,2 % сільськогосподарських підприємств України (де понад 50 осіб працюючих) закінчили господарський рік із збитками в сумі 1,1 млрд грн, прибуткові - одержали 4,0 млрд грн прибутку.

2. Спостерігаються негативні тенденції до погіршення фінансового стану аграрних підприємств через незадовільну організацію розрахунків і дисципліну платежів. Загалом, по аграрному сектору станом на 1 січня 2007 року кредиторська заборгованість перевищувала дебіторську на 24,8 % або на 8,5 млрд грн і становила 42, 8 млрд грн, а загальні обсяги не розрахунків - понад 77 млрд грн, що становить майже 15 % валового внутрішнього продукту країни.

3. Темпи росту дебіторської заборгованості у 2006 р. перевищували кредиторську заборгованість по сільському господарству у 2,3 рази. Це вказує на суттєве погіршення розрахунків за поставлену сировину та реалізовану готову продукцію і послуги. До цього слід додати наявність значних боргів по зарплаті, до Пенсійного фонду, недоїмки по платежах до бюджету, які загалом оцінюються в межах 800 млн. грн., низький рівень оплати праці селян тощо.

Але варто зазначити, що в ході здійснення аграрної реформи досягнуто і позитивних результатів, це дозволило стабілізувати ситуацію в аграрному секторі та створити умови для його подальшого розвитку.

До позитивних тенденцій розвитку аграрного сектору України можна віднести [83, с. 14-15]:

1) зростання питомої ваги великотоварного виробництва: у 2000 р. - на 38 %, 2003 р. - 34, 2005 р. - 40,7, 2006 р. - 42,2 %. За такої тенденції головне завдання полягає у створенні умов для ефективного поєднання велико- і дрібнотоварного виробництва з урахуванням їхньої спеціалізації та зонального розміщення, місцевих особливостей, наявності робочої сили, кліматичних умов тощо;

2) зростання державної підтримки АПК: 1999 р. - 273 млн грн, 2003 р. - 2,0 млрд грн, 2006 р. - 5,0 млрд грн, 2007 р. (план) - 7,0 млрд грн;

3) експорт аграрної продукції: 2000 р. - 1,5 млрд дол. США; 2006 р. - 5,2 млрд дол. США; позитивне сольдо - 1,8 млрд дол. США. Ці тенденції підтверджують конкурентоспроможність аграрної продукції України на зовнішніх ринках;

4) широке залучення кредитів: 1999 р. - 390 млн грн; 2006 р. - 24,3 млрд грн. За даними Національного банку депозити сільськогосподарських підприємств становлять 3,3 млрд грн. Іноземні інвестиції в АПК України досягли 1,9 млрд дол. США, тобто інвестиційний капітал уже не боїться українського аграрного сектору;

5) сплата податків: 1999 р. - 3,6 млрд грн, 2006 р. - 10,4 млрд грн, що майже в 3 рази більше. Отже аграрний сектор стає одним із основних бюджетоформуючих секторів економіки.

В Україні є цілі галузі й підкомплекси, які достатньо конкурентні на зовнішніх ринках: м'ясне птахівництво, олієжировий комплекс, кондитерська промисловість, виробництво горілки, солі. Україна входить в п'ятірку найбільших експортерів зерна у світі.

Проте, перелічені позитивні зрушення ще не стали критичною масою для загального зростання та підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору. За середніми макроекономічними статистичними даними приховується низки нерозв'язаних економічних і соціальних проблем села, зокрема, демографічні, міграційні, зайнятості, екології, якості продовольчої продукції та інші.

Нами проведені дослідження рівня розвитку семи сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області. З метою забезпечення порівнюваності інформації показники усереднено за три роки. Рівень землезабезпеченості та щільності поголів'я худоби по підприємствах відносно середньорайонних показників наведені в табл. 2.20.

Таблиця 2.20 Відносний рівень землезабезпеченості та щільності худоби в сільськогосподарських підприємствах Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Площа сільськогосподарських угідь	3,1	1,4	1,1	0,7	0,8	0,2	0,5	1,0
з них рілля	3,3	1,4	1,1	0,6	0,7	0,2	0,5	1,0
Припадає на 1 середньорічного працівника: сільськогосподарських угідь	1,1	0,6	0,8	0,9	1,2	1,2	1,1	1,0
ріллі	1,2	0,6	0,7	0,8	1,1	1,4	1,0	1,0
Умовне поголів'я в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь	1,3	2,1	0,8	0,9	0,7	0	0,5	1,0

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Найбільшу площу землекористування має ТОВ «Агрофірма «Маяк» - 12 411 га - це складає майже 31 % сільськогосподарських угідь району. На одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві в середньому по районну припадає 18,6 га сільськогосподарських угідь і 16 га ріллі. У СТОВ ім. Ковпака ці показники вищі за середньорайонні відповідно на 19,4 та 36,3 %, а найнижчими вони є у СВК «Батьківщина»: 11,5 га сільськогосподарських угідь та 10,1 га ріллі, що можна пояснити розвиненою у цьому підприємстві трудомісткою галуззю тваринництва. У СВК «Батьківщина» в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь умовне поголів'я худоби складає 59,6 гол., що майже в два рази (або на 48,3 %) більше ніж в середньому по району. У СТОВ ім. Ковпака від галузі тваринництва останні три роки взагалі відмовились. Практично у всіх підприємствах, за винятком ТОВ «Агрофірма «Маяк», намітилась тенденція до скорочення поголів'я худоби, найпомітнішою вона є у СК «Дружба», де за останні три роки умовне поголів'я скоротилось 27 % (333 голови).

Відносний рівень виробництва основних видів продукції в досліджуваних підприємствах наведено в табл. 2.21.

Таблиця 2.21 Відносний рівень виробництва основних видів продукції в сільськогосподарських підприємствах Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Урожайність: зернових	1,4	1,4	0,8	0,8	0,9	0.4	1,1	1,0
цукрових буряків	1,3	1,0	0,9	0,7	0,9	0	0,7	1,0
соняшнику	1,6	1,3	0,8	0,8	1,1	0	0,7	1,0
Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь: молока	1,4	2,3	0,7	0,7	0,5	0	0,5	1,0
м'яса ВРХ	1,6	2,0	0,5	0,7	0,6	0	0,5	1,0

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Дані табл. 2.21 свідчать, що найвищі врожаї основних сільськогосподарських культур (зернових, цукрових буряків, соняшнику) збирають ТОВ «Агрофірма «Маяк», СВК «Батьківщина», СТОВ «Скіф». Серед досліджених підприємств СВК «Батьківщина» з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь має найвищі обсяги виробництва молока і м'яса, відповідно 83,1 та 10,1 ц, що більше ніж у два рази перевищує середньорайонні показники. На другому місці ТОВ «Агрофірма «Маяк» - відповідно в 1,4 та 1,6 рази більш ніж в середньому по району (або 51,7 та 8,1 ц).

Дослідження фінансових результатів виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств представлено в табл. 2.22.

Таблиця 2.22 Відносний рівень результатів виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь: валової продукції (у порівняльних цінах)	1,4	1,8	0,8	0,7	0,8	0,2	0,6	1,0
товарної продукції	1,3	1,9	0,8	0,8	0,8	0,3	0,5	1,0
чистого прибутку	2,4	1,6	0,0	0,2	0,6	Ч	0,1	1,0
Одержано на 100 грн вартості землі: товарної продукції	1,5	2,3	0,9	1,2	1,0	0,5	0,6	1,0
чистого прибутку	2,7	2,0	0,1	0,2	0,7	Ч	0,1	1,0

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Аналіз даних табл. 2.22 свідчить, що по виробництву валової продукції (у порівняльних цінах) та товарної продукції на 100 га сільськогосподарських угідь найвищі показники має СВК «Батьківщина», а найгірші - СТОВ ім. Ковпака. Найбільше чистого прибуток з розрахунку на цю ж площу отримано в ТОВ «Агрофірма «Маяк» - 91 тис. грн, що вище за середньорайонний показник більше ніж у два рази. При аналізі землевіддачі, розрахованій за товарною продукцією та чистим прибутком спостерігається аналогічна тенденція.

Отже, проведені дослідження дають підстави стверджувати, що серед сільськогосподарських підприємств Котелевського району найвищу ефективність виробничо-комерційної діяльності мають СВК «Батьківщина» і ТОВ «Агрофірма «Маяк», оскільки як натуральні, так і вартісні показники по цих підприємствах майже в два рази вищі за середньорайонні. СТОВ «Скіф» за показниками ефективності серед досліджених підприємств знаходиться на третьому місці й має значення близькі до середніх по району. У решти досліджених підприємств: СК «Дружба», СТОВ «Промінь», СТОВ «Правда», - значення показників суттєво нижчі. Найгірша ефективність ведення виробничо-комерційної діяльності у СТОВ ім. Ковпака.

Ефективність використання трудових ресурсів у досліджуваних підприємствах наведена в табл. 2.23.

Таблиця 2.23 Відносний рівень ефективності використання трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Середньорічна чисельність працівників	2,7	2,3	1,4	0,8	0,7	0,1	0,5	1,0
Середньомісячна оплата праці одного працівника	1,5	1,0	0,8	0,9	0,8	0,3	0,8	1,0
Виробництво валової продукції (у порівняльних цінах): на 1 середньорічного працівника	1,6	1,2	0,6	0,7	0,8	0,3	0,6	1,0
на 1 люд.-год. затрат праці	1,1	1,1	0,7	0,7	1,0	0,5	0,7	1,0
Одержано чистого прибутку: на 1 сереньорічного працівника	2,8	1,1	0,0	0,1	0,6	Ч	0,1	1,0
на 1 люд.-год. затрат праці	1,9	1,0	0,0	0,2	0,7	Ч	0,1	1,0

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Аналіз даних свідчить, що у всіх досліджених сільськогосподарських підприємствах Котелевського району, за винятком ТОВ «Агрофірма «Маяк», намітилась тенденція до зниження середньорічної чисельності працівників. Так, за останні три роки їх чисельність по району зменшилась на 22,2 %.

Найвищий рівень середньомісячної оплати праці мають працівники ТОВ «Агрофірма «Маяк» - 807,7 грн, що в 1,5 рази (або 279,6 грн) більше ніж в середньому по господарствах району. У СВК «Батьківщина» середньомісячна оплата праці одного працівника близька до середньорайонної - 548 грн, у СК «Дружба», СТОВ «Промінь», СТОВ «Скіф», СТОВ «Правда» вона складає близько 400 грн, а в СТОВ ім. Ковпака майже вдвічі нижча.

Аналіз вартісних показників свідчить, що найвищий рівень продуктивності праці мають ТОВ «Агрофірма «Маяк» і СВК «Батьківщина». З розрахунку на одного працівника тут виробляють відповідно 56, 9 і 42,9 тис. грн валової продукції (у порівняльних цінах), проте цей показник розрахований за чистим прибутком у ТОВ «Агрофірма «Маяк» в два з половиною рази більший. На третьому місці за рівнем продуктивності праці СТОВ «Скіф», показники якого дещо нижчі за середні по району. СК «Дружба», СТОВ «Промінь» та СТОВ «Правда» по ефективності використання трудових ресурсів знаходяться майже на одному рівні. Найнижчу продуктивність праці має СТОВ ім. Ковпака.

Забезпечення динамічного розвитку сільськогосподарських підприємств і підвищення прибутковості виробництва можливе за умови ефективного використання діючих основних фондів та енергетичних потужностей (табл. 2.24 і 2.25).

Таблиця 2.24 Відносний рівень наявності та економічна ефективність використання основних виробничих фондів в сільськогосподарських підприємствах Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Вартість основних виробничих фондів з розрахунку на: 100 га сільськогосподарських угідь	0,9	1,2	2,5	2,0	0,5	1,4	0,5	1,0
1 середньорічного працівника	1,0	0,7	1,9	1,9	0,6	1,7	0,5	1,0
Виробництво товарної продукції на 1 грн вартості основних фондів	1,4	1,6	0,3	0,4	1,5	0,2	1,2	1,0

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Наведені в табл. 2.24 дані свідчать, що СК «Дружба» і СТОВ «Промінь» мають найвищу серед досліджених сільськогосподарських підприємств фондозабезпеченість та фондоозброєність. Показники СК «Дружба» майже в два рази перевищують середні по району. Проте використовуються ці фонди не досить ефективно, на що вказує показник фондовіддачі розрахований за товарною продукцією: СК «Дружба» - 22 коп., СТОВ «Промінь» - 30 коп. Нижчі показники має лише найвідсталіше підприємство району - СТОВ ім. Ковпака - 13 коп. Найефективніше основні фонди використовують СВК «Батьківщина» та СТОВ «Скіф», де виробництво товарної продукції на 1 грн вартості основних фондів складає відповідно 1,17 та 1,11 грн.

Таблиця 2.25 Відносний рівень наявності та економічної ефективності використання енергетичних потужностей в сільськогосподарських підприємствах Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Забезпеченість енергетичними потужностями з розрахунку на: 100 га сільськогос-подарських угідь	0,8	1,1	1,2	1,1	0,7	2,4	1,0	1,0
1 середньорічного працівника	0,9	0,7	0,9	1,0	0,8	2,9	1,1	1,0
Використано енергетичних потужностей на виробництво 100 грн. валової продукції (у порівняльних цінах 2005 р.)	0,6	0,6	1,4	1,5	0,8	13,6	1,8	1,0
Виробництво товарної продукції на 100 к.с. енергетичних потужностей	1,7	1,7	0,7	0,8	1,1	0,0	0,5	1,0

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Найвища забезпеченість енергетичними потужностями з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь та на 1 середньорічного працівника у СТОВ ім. Ковпака - 661,8 і 146,9 к.с. відповідно. Проте їх використання є найменш ефективним - на 100 к.с. отримують 5,93 грн товарної продукції, що майже на порядок менше ніж в середньому по району. Найефективніше енергоресурси використовують ТОВ «Агрофірма «Маяк» і СВК «Батьківщина», де на виробництво 100 грн валової продукції (у порівняльних цінах) використовується 10,3 та 11,4 к.с., а виробництво товарної продукції на 100 к.с. складає відповідно 98,43 та 98,48 грн. Що свідчить про інтенсивний тип розвитку цих підприємств.

У СТОВ «Скіф» при найнижчому серед досліджених підприємств забезпеченні енергетичними потужностями з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (189 к.с.) виробництво товарної продукції з розрахунку на 100 к.с. енергетичних потужностей лише на 33,3 % нижче за передові підприємства.

Для всебічної оцінки ефективності виробничо-комерційної діяльності досліджуваних нами сільськогосподарських підприємств Котелевського району та її поглибленого аналізу використаємо показники рентабельності (табл. 2.26 і 2.27).

Таблиця 2.26 Рівень рентабельності виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в аграрних підприємств Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.), %

Види продукції	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Зерно	176,1	51,6	57,6	91,2	51,5	-17,7	16,0	68,4
Насіння соняшнику	157,3	38,9	139,0	73,7	117,1	-66,7	6,6	79,6
Цукрові буряки	38,2	28,0	39,7	-32,4	7,5	Ч	-13,3	23,2
Овочі відкритого ґрунту	43,3	-10,2	72,2	-8,1	39,9	Ч	Ч	9,4
Картопля	110,9	6,5	75,0	-16,7	Ч	Ч	Ч	16,9
Молоко незбиране	95,3	41,1	-1,7	8,1	-5,3	Ч	10,8	49,4
Приріст великої рогатої худоби	5,1	40,6	-21,4	-17,1	-12,4	Ч	6,3	1,6
Приріст свиней	65,9	3,9	-41,6	-16,7	-75,7	Ч	Ч	25,4

Джерело: розраховано за даними статистичної звітності підприємств.

Аналіз даних табл. 2.26 свідчить, що найбільші прибутки сільськогосподарським підприємствам Котелевського району приносить виробництво насіння соняшнику та зерна, де рівень рентабельності виробництва в середньому за три роки склав відповідно 79,6 та 68,4 %. При цьому в ТОВ «Агрофірма «Маяк» ці показники майже в два рази вищі за середньорайонні. Серед досліджених господарств лише у СТОВ ім. Ковпака виробництво зерна і насіння соняшнику виявилось збитковим (рівень збитковості виробництва склав відповідно -17,7 та -66,7 %), оскільки проводиться на екстенсивній основі. На третьому місці в районі за рівнем рентабельності виробництва знаходиться молоко - 49,4 %, хоч в ряді досліджених господарств воно є і збитковим: СК «Дружба» (-1,7 %), СТОВ «Скіф» (-5,3 %), проте у ТОВ «Агрофірма «Маяк» рівень рентабельності його виробництва складає 95,3 %.

Таблиця 2.27 Рентабельність сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області (в середньому за 2004-2006 рр.), %

Показники	ТОВ «Агрофірма «Маяк»	СВК «Батьківщина»	СК «Дружба»	СТОВ «Промінь»	СТОВ «Скіф»	СТОВ ім. Ковпака	СТОВ «Правда»	В середньому по району
Рентабельність виробництва	71,8	34,2	10,4	15,0	27,4	-17,1	4,2	36,7
Рентабельність продажу	41,8	25,5	9,4	13,0	21,5	-20,6	4,1	26,8
Рентабельність авансованого капіталу	24,2	14,5	2,8	6,8	18,7	-4,1	1,5	15,1

Джерело: розраховано за даними підприємств.

Як свідчать дані, наведені в табл. 2.27, на 1 грн витрат на реалізовану продукцію ТОВ «Агрофірма «Маяк» отримало в середньому за три роки 71,8 коп. прибутку, що майже в два рази більше ніж в середньому по господарствах району. У СВК «Батьківщина» цей показник лише на 2,5 процентних пункти менший за середньорайонний. У СТОВ ім. Ковпака реалізують сільськогосподарську продукцію зі збитками. Рівень збитковості виробництва складає -17,1 %. Найвищу цінову конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції має ТОВ «Агрофірма «Маяк». Рентабельність продажу по цьому підприємству склала 41,8 %, що на 15 відсоткових пункти вище ніж в середньому по району та на 16,3 відсоткових пункти перевищує показник СВК «Батьківщина».

На кожну гривню авансованого капіталу в середньому за три роки в ТОВ «Агрофірма «Маяк»отримали 24,2 коп. прибутку. Цей показник є найвищим серед сільськогосподарських підприємств Котелевського району. За показниками рентабельності СВК «Батьківщина» має значення близькі до середніх по району.

Отже, проведені дослідження свідчать, що найнижчу ефективність виробничо-комерційної діяльності мають СТОВ «Правда» та СТОВ ім. Ковпака. Трійку лідерів аграрних товаровиробників Котелевського району складають ТОВ «Агрофірма «Маяк», СВК «Батьківщина», СТОВ «Скіф».

ТОВ «Агрофірма «Маяк» має найвищу ефективність функціонування за всіма видами діяльності та конкурентоспроможності на ринку. Серед основних причин цього ми вбачаємо:

1) здатність адаптуватися до змін зовнішнього середовища;

2) використання новітніх, в тому числі іноземних, технологій;

3) оновлення машинно-тракторного парку (близько 70 %);

4) висока мотивація праці (найвищий рівень середньомісячної оплати праці серед сільськогосподарських підприємств району).

Та найголовнішим, на наш погляд, є високий рівень менеджменту і наявність згуртовано команди висококваліфікованих спеціалістів. Це підприємство є прикладом ефективної організації виробничої діяльності та вдалої адаптації до умов ринкової економіки.

Організаційна структура СВК «Батьківщина» (додаток Д) побудована за галузевим принципом. У її схемі нами помічено ряд грубих порушень:

1) до складу основних виробничих підрозділів галузі рослинництва включено склади і сховища, які доцільно віднести до допоміжних і обслуговуючих підрозділів;

2) в складі підрозділів галузі рослинництва виділена галузь овочівництва, яка не є виробничим підрозділом, в даному випадку доречно було б виділити овочеву бригаду;

3) в бригаді з механізації відбулася підміна понять організаційної і управлінської структур, про що свідчить виділення замість підрозділів посад (електриків, операторів, газоелектрозварювальників).

Організаційна структура ТОВ «Агрофірма «Маяк» (додаток Ж) по-суті дуже схожа на організаційну структуру СВК «Батьківщина», однак позбавлена перелічених вище недоліків. Проте наші спостереження свідчать, що ТОВ «Агрофірма «Маяк» має територіальний принцип організації виробництва, а СВК «Батьківщина» - галузевий, отже і організаційні структури у них мають бути різними.

Недоліки структури управління СВК «Батьківщина» (додаток Е):

1) до структури управління включено не всіх керівників допоміжних, обслуговуючих та культурно-побутових підрозділів;

2) не виділена посада головного бухгалтера;

3) незрозумілою залишається посада хіміка, яка суміщається з посадою агронома-насіннєвода (очевидно йдеться про агронома-хіміка);

4) суміщення посад помічника бригадира і обліковця, оскільки у них різні посадові обов'язки;

5) не зрозуміло бригадири яких бригад знаходяться у підпорядкуванні головного агронома;

6) до структури управління входить рада гаража, яка суміщена з посадою завідуючий гаражем, що є неприпустимим, оскільки рада гаража це колективний орган, а завідувати гаражем може лише одна особа;

7) у підпорядкуванні головного інженера знаходиться інженер із забезпечення, на наш погляд, назва посади некоректна, оскільки не відображає зміст функціональних обов'язків (не зрозуміло що забезпечують і чим).

У структурі управління ТОВ «Агрофірма «Маяк» (додаток З) відсутні посади керівників відділків, яких у підприємстві чотири, отже структура управління не відповідає дійсності.

Виходячи з цього, ми можемо зробити висновок, що в жодному з досліджених підприємств не приділяють належної уваги організаційному проектуванню. Якщо у СВК «Батьківщина» і ТОВ «Агрофірма «Маяк» існують хоча б на папері (формальні) схеми організаційних структур і структур управління, то в решти підприємств вони взагалі відсутні.

Проведені дослідження рівня виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області відповідають статичному підходу, який передбачає розгляд економічних явищ без врахування їх зміни у часі. Ми поділяємо думку О.В. Олійника [112, с. 145], Т.І. Олійник [114, с. 29] та В.В. Макогона [86, с. 29], які вважають, що дослідження доцільно проводити як з позицій економічної статики, так і з позицій економічної динаміки. Під динамікою, за визначенням М.Д. Кондратьєва, слід розуміти ту теорію, яка вивчає економічні явища в процесі їх зміни й часі [72, с. 49].

Аналізуючи економічну сталість господарської діяльності досліджуваних нами сільськогосподарських підприємств зупинимось на показнику чистого прибутку, оскільки він є головним джерелом фінансування та розширеного відтворення виробництва. Загальним виразом сталого розвитку з таких позицій, на думку Д.В. Шияна, є тренд, для відображення якого «при в цілому позитивній економічній динаміці найприйнятнішим варіантом слід вважати використання рівняння прямої [196, с. 41]».

Як свідчать дані табл. 2.28 у чотирьох підприємствах (ТОВ «Агрофірма «Маяк», СВК «Батьківщина», СТОВ «Скіф», СТОВ «Правді») досить чітко простежується тенденція до зростання чистого прибутку, при цьому найвищі темпи його середньорічного приросту має СТОВ «Агрофірма «Маяк» (2 219 тис. грн). У СК «Дружба» намітилась тенденція до скорочення чистого прибутку, в середньому за рік на 29,8 тис. грн. А в СТОВ «Правда» і СТОВ ім. Ковпака прослідковується тенденція до щорічного скорочення суми збитків в середньому відповідно на 154,9 та 69,9 тис. грн.

Таблиця 2.28 Динаміка отримання чистого прибутку сільськогосподарськими підприємствами Котелевського району Полтавської області, 2002-2006 рр.

Підприємства	Чистий прибуток, тис. грн	Лінійний тренд чистого прибутку
	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
ТОВ «Агрофірма «Маяк»	3 079,9	4 871,0	11 349,0	11 863,0	10 679,0	y = 8 368,4 + + 2 219,0t
СКВ «Батьківщина»	2 356,0	1 678,0	2 273,0	4 045,0	4 169,0	y = 2 904,2 + + 599,3t
СК «Дружба»	347,1	10,0	15,0	10,0	198,0	y = 1 16,0 - 29,8t

Подобные документы

• Підприємство і його роль в ринковій економіці

  Основні риси і функції підприємств. Класифікація і організаційно-правові типи підприємств. Підприємство в ринковій економіці. Особливості ринкової економіки в Україні, оцінка рівня розвитку підприємств. Проблеми та перспективи розвитку підприємства.
  
  курсовая работа [454,7 K], добавлен 11.02.2013
  

• Организанізаційно-правові форми підприємств

  Підприємство: ознаки, функції та класифікаці. Характеристика організаційно-правових форм підприємств. Особливості функціонування підприємств в умовах трансформації економіки України. Оцінка фінансового стану підприємств та напрямки його покращення.
  
  курсовая работа [50,8 K], добавлен 22.05.2008
  

• Чинники ефективного розвитку підприємств плодоовочевого комплексу

  Обґрунтування основних теоретичних підходів до визначення факторів ефективного розвитку підприємства. Характеристика факторів ефективного розвитку підприємств плодоовочевої галузі. Формування середовища стратегічного розвитку підприємств галузі.
  
  статья [182,9 K], добавлен 13.11.2017
  

• Удосконалення напрямів інноваційного розвитку дослідних підприємств як важливого складника забезпечення трансформаційних процесів

  Склад та класифікація основних чинників, що стримують інноваційний розвиток. Загальні умови і напрями забезпечення розвитку дослідних підприємств, характерні для глобалізації економіки. Доцільність формування інноваційного кластера дослідних підприємств.
  
  статья [296,4 K], добавлен 11.09.2017
  

• Сучасний стан металургійних підприємств України: проблеми і перспективи розвитку

  Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
  
  статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• Роль людського фактору в інтелектуалізації потенціалу підприємств

  Формування економічної стратегії розвитку підприємств. Визначення проблем розвитку інтелектуального потенціалу в Україні. Підвищення продуктивності праці. Піднесення професійних навичок з метою поліпшення можливостей працевлаштування і продуктивності.
  
  статья [23,3 K], добавлен 18.08.2017
  

• Напрями розвитку підприємств України на інноваційній основі

  Досліджено основні проблеми інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах. Розглянуто важливу суть інновацій та інноваційних стратегій підприємств. Роз’яснено особливості фінансування інноваційних проектів за рахунок державних бюджетних коштів.
  
  статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017
  

• Малий бізнес України

  Становлення, розвиток МП в Україні. Основні показники розвитку малих підприємств в Україні. Макроекономічні результати розвитку МСБ в Україні. Проблеми розвитку МСБ в Україні. Регуляторні бар’єри. Податкові та фінансові чинники. Стратегії підтримки МСБ.
  
  доклад [140,9 K], добавлен 10.09.2008
  

• Кластерний підхід до розвитку кооперативів в умовах глобалізації

  Основні аспекти застосування кластерного підходу в регіональній політиці держави. Використання методики кластерів до розвитку кооперативних підприємств України в умовах глобалізації з метою підвищення ефективності господарювання кооперативного сектору.
  
  статья [111,2 K], добавлен 20.04.2015
  

• Структурна перебудова та основні напрямки ринкової трансформації в регіоні

  Вплив ринкової трансформації на політику регіонального соціально-економічного розвитку. Оцінка та основні напрями раціоналізації міжбюджетного фінансування в умовах ринкової економіки. Структурна перебудова територіально-виробничого комплексу регіону.
  
  курсовая работа [218,9 K], добавлен 17.01.2017
  

• Економічна ефективність використання оборотних активів промислових підприємств Липовецького району: стан, шляхи покращення

  Аналіз сучасного стану економіки даного регіону та промислова активність підприємств, що у ньому функціонують. Сутність, зміст, роль оборотних активів в господарській діяльності підприємств Липовецького району, методика їх обліку та джерела формування.
  
  курсовая работа [105,9 K], добавлен 12.07.2010
  

• Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання

  Роль і місце малих підприємств в національній економіці, їх державна підтримка. Аналіз показників функціонування малих підприємств в Україні, проблеми і перспективи їх розвитку. Характеристика та оцінка діяльності малих підприємств Миколаївської області.
  
  курсовая работа [692,6 K], добавлен 06.09.2015
  

• Інноваційна діяльність підприємств: стан, проблеми й ефективність здійснення

  Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Забезпеченість та ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства. Економічна ефективність та безпека діяльності підприємства.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 22.05.2010
  

• Планування розвитку сільськогосподарських підприємств

  Сутність планування, його роль, значення і місце в діяльності суб'єктів господарювання. Завдання і основні принципи планування розвитку сільськогосподарських підприємств. Організаційно-економічні основи державних сільськогосподарських підприємств.
  
  курсовая работа [84,6 K], добавлен 20.02.2010
  

• Оцінка демографічного потенціалу регіону

  Сутність демографічного потенціалу, його роль, значення для розвитку економіки Вінницької області. Особливості формування в умовах посткризового розвитку економіки. Проблеми, пов'язані із демографічним потенціалом області, їх вирішення та перспективи.
  
  курсовая работа [271,3 K], добавлен 05.12.2013
  

• Інвестування в людський капітал та його ефективність

  Особливості людського капіталу як чинника економічного та соціального розвитку країни за умов ефективного його використання. Ефективність витрат Державного бюджету України на розвиток людського капіталу. Інвестування розвитку сільських підприємств.
  
  статья [353,7 K], добавлен 12.11.2014
  

• Інвестиційний процес функціонування сільськогосподарських підприємств на ринку зерна

  Економічна сутність ринку зерна та організаційно-економічні засади його розвитку в сучасних умовах. Основні напрями та джерела інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на ринку зерна. Тенденції розвитку вітчизняного зерновиробництва.
  
  статья [72,1 K], добавлен 24.04.2018
  

• Розвиток інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств

  Реалізація довгострокової стратегії суспільно-економічного розвитку країни. Дослідження розвитку інвестиційного процесу в сільському господарстві Україні. Вплив інвестиційної діяльності підприємств на спад, стабілізацію та зростання їх виробництва.
  
  автореферат [45,8 K], добавлен 10.04.2009
  

• Економічна політика України за умов переходу до інноваційної моделі розвитку

  Основні напрями інноваційного розвитку у світі. Інноваційні ознаки сучасної економіки. Сутність економіки інновацій, їх класифікація та інноваційні пріоритети українських підприємств. Проблеми створення передумов для інноваційного розвитку в Україні.
  
  реферат [706,2 K], добавлен 13.05.2012
  

• Сучасна оцінка використання людського потенціалу Кіровоградської області в умовах модернізації економіки

  Поняття "людський потенціал", його значення в розвитку економіки України. Сучасна оцінка та шляхи вирішення проблем розміщення, використання і зайнятості людського потенціалу Кіровоградської області. Стратегія економічного та соціального розвитку регіону.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.04.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам