Поява перших людей на території сучасної України. Теорії походження Давньої (Київської) Русі. Закріплення Радянської влади в Україні

До початку листопада 1991 року керівництво колишнього СРСР в особі М.Горбачова керівництво Росії, Білорусії,Казахстану та ін. (крім балтійських держав) підготували договір про створення єдиної держави у форму Конфедерації. 14 листопада 1991 року Б.Єльцин висловився проти поспішного підписання нового союзного договору, поки не пройде референдум про затвердження Акта незалежності 24 серпня в Україні та вибори Президента України. 1 грудня 1991 р. відбувся референдум і вибори Президента України. 90,3% громадян, що прийняли участь у референдумі підтвердили Акт проголошення незалежності, а Президентом був обраний колишній секретар з ідеологічних питань ЦК КПУ, голова ВР України Л.Кравчук. (з 37,9 млн. громадян, які мали право голосу у референдумі та виборах Президента взяли участь 31,9 млн.).

Проголошення незалежності України стало подією Всесвітньо-історичного значення. Деякі експерти з політичних питань вважають, що з цієї події змінився весь світ (розвиток цивілізації).

50.2 Розпад СРСР та утворення СНД

7-8 грудня 1991 року під Мінськом (Біловезька Пуща) Президент України Л.Кравчук, голова ВР Білорусі С.Шушкевич, президент Росії Б.Єльцин констатували, що СРСР розпався і мусить припинити існування, як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність. Керівники трьох країн домовилися про утворення СНД, до якої можуть приєднатись інші республіки. До складу СНД увійшло 11 республік, причому Україна на правах асоційованого членства (таким статус залишається і до тепер - 12.04.2013р.). За час існування СНД значних економічних і політичних результатів у його діяльності не досягнуто. Сьогодні Росія, Білорусь і Казахстан створили Митний Союз, у якому домінуючою стороною є Росія. СНД - все більше формальна організація.

Причин розпаду СРСР багато . Найчастіше називають:

Недоліки і помилки в економічній та національній політиці керівництва СРСР, головним чином КПРС;

Несвоєчасність, інертність та непослідовність у реформуванні соціально-економічного життя суспільства;

Свою роль зіграла поразка в афганській війні та аварія на ЧАЕС;

Корупція серед органів влади СРСР та серед партійних функціонерів

Проте, існує і така думка: «Рано чи пізно усі імперії розпадаються - це закономірний процес.»

10 грудня парламенти України і Білорусії затвердили біловезькі угоди (в Україні: 288 депутатів - за; проти - 10; утрималось - 7). 12 грудня це зробив парламент Росії. 21 грудня 1991 року в столиці Казахстану Алмати 11 держав колишнього СРСР затвердили денонсацію Акту 30 грудня 1992 року про утворення Радянського Союзу. 25 грудня М.Горбачов залишив пост Президента країни. Того ж дня президент США Дж.Буш заявив, що його країна визнає незалежність України. На цей день Україну визнали вже 19 країн.

Повторення вивченого

Хто став ініціатором «перебудови» в СРСР а) Л. Брежнєв; б) Ю. Андропов; в) М. Горбачов

В якому році був взятий курс керівництва СРСР на перебудову суспільства? а) 1982 р.; б) 1984 р.; в) 1985 р.

На якому форумі ЦК КПРС був взятий курс на гласність? а) ХІХ партконференції; б) ХХХ з'їзд партії.

Як називалася перша політична легальна українська партія, утворена після відміни 6 ст. Конституції СРСР а) КПУ; б) НРУ; в) УРП.

Коли відбулися вибори до ВР УРСР на новій партійній основі? а) березень 1990 р.; б) квітень 1990 р.; в) травень 1990 р.

Коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет України? а) 15 травня 1990 р.; б) 16 липня 1990 р.; в) 30 вересня 1990 р.

Коли планувалося підписання нового Союзного Договору в Ново-Огарьово? а) 20 серпня 1991 р.; б) 21 серпня 1991 р.; в) 22 серпня 1991 р.

В які терміни відбулася спроба державного перевороту в СРСР а) 21-23 серпня 1991 р.; б) 19-21 серпня 1991 р.; в) 20-22 серпня 1991 р.

Коли ВР УРСР проголосила Акт незалежності України? а) 22 серпня 1991 р.; б) 23 серпня 1991 р.; в) 24 серпня 1991 р.

Коли відбувся референдум з виборами Президента України? а) 1 грудня 1991 р.; б) 7 грудня 1991 р.; в) 10 грудня 1991 р.

Література

Світлична В.В. Історія України - с.230-241.

Бойко О.Д. історія України - с. 572-579.



51. Україна в умовах незалежності

Актуальність матеріалів

Проголошення незалежності України радикально змінило умови її історичного розвитку і поставило перед українським суспільством нові завдання:

Будівництво правової демократичної України;

Трансформація економіки;

Національне відродження і консолідація суспільства;

Встановлення рівноправних відносин з країнами світу.

Як запримітив екс-президент України Л.Кучма: («Україна не Росія»), перед українським суспільством стоїть завдання небувалої відповідальності - «довести, що ми можемо стати повноцінною країною майбутнього світу, а не зникаючим уламком зниклої імперії».

51.1 Основні державотворчі події

17 вересня 1991 р. - рішенням ВР була замінена назва країни - УРСР (від Конституції 1937 р.) на споконвічну назву «Україна» (саме так називали свою Батьківщину українці ще з початку ХVІ ст.)

8 жовтня 1991 р. Законом «Про громадянство України» визначено статус її населення - громадянство надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншої країни і не заперечував проти цього.

1 листопада 1991 року ВР України прийняла «Декларацію прав національностей України», в якій підкреслювалося, що Україна гарантує усім народам, етнічним групам рівні права. Наступним кроком став закон «Про національні меншини України», яким фіксувалися право кожного народу на культурно-національну автономію.

У листопаді 1991 року прийнято закон «Про Державний кордон України».

6 грудня 1991 року прийнято закон «Про збройні сили України», яким на основі воєнної доктрини від 19 жовтня 1993 року встановлювалися параметри будівництва і розвитку Збройних сил країни. В тому ж місяці була створена СБУ, завданням якої є захист суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України.

У січні - лютому 1992 року ВР затвердила державну символіку України: герб (малий), прапор і гімн.

Практично з нуля були створені НБУ, посольства і консульства, Українська фондова біржа.

Головною внутрішньополітичною проблемою України у 1991 - 1994 рр. стало розмежування функцій гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. Більшість депутатів тодішньої ВР прагнули обмежити вплив президента на внутрішні та зовнішні справи. Це стало причиною дострокових виборі і президента і ВР України. У березні - квітні - до ВР, головою якої було обрано лідера СПУ О.Мороза. У червні - липні 1994 року - президента. Перемогу одержав Л.Кучма (52% у другому турі). Проте відносини між президентською вертикаллю і законодавцями суттєво не покращилися. Питання необхідно було вирішувати на рівні конституції, а на той час діяла перша конституція УРСР 1937 р.

Конституційний процес розпочався ще в жовтні 1990 р. У червні 1996 року ВР прийняла проект Конституції у першому читанні. Проте процес зупинився через ряд принципових питань для політичних партій, груп депутатів які представляли інтереси різних регіонів, олігархічних груп, народів, в тому числі й чужі закордонні. Після того як президент Л.Кучма пригрозив розпуском депутатам ВР або провести референдум, в ніч 27 на 28 червня 1996 року ВР України 13 скликання прийняло основний закон країни - Конституцію. Відповідно ст.1 Україна визнавалася суверенною, незалежною, демократичною, правовою і соціальною країною. З прийняттям завершився процес формування законодавчої, виконавчої та судової влади. Главою держави визнався Президент країни - грант суверенітету, територіальної цілісності, прав і свобод громадян. Він обирався на 5 років, а вибори до ВР 1 раз на 4 роки у кількості 450 депутатів. разом з виборами президента відбуваються вибори до місцевих і селищних органів самоврядування.

02 -16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, одна із найкращих у світі. Її метою було: а) ввести в товарно-грошовий обіг повноцінної валюти (замінити купони-карбованці) - гривні (моя б воля, назвав національні гроші карбованцями, від українського слова скарб, карбувати, тобто виробляти гроші); б) подолати інфляційні процеси, що пожирали доходи країні та її громадян у великих розмірах. Реформа була проведена засобом номіналізації. Цікаво, що 17 вересня 1996 року один долар США можна було придбати за 1 гривню 76 копійок.

У березні 1996 року відбулися вибори до ВР України - вони були першими виборами за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. У виборах взяли участь 30 партій але здобули мандат лише 8. Головою ВР було обрано О.Ткаченка (КПУ).

У жовтні 1999 року відбулися вибори президента України. Після таємничої загибелі у автокатастрофі 25 березня 1999 року одного із самого потужного кандидати у президенти В'ячеслава Чорновола, вибори досить легко виграв діючий тоді голова країни Л.Кучма, при чому отримав на 1.5 млн. голосів більше ніж у 1994 році.

Проте вибори президента не об'єднали країну, а навпаки. Ситуація загострилася після відставки уряду В.Ющенка 17 квітня 2001 року, який очолив опозицію діючому главі держави. Каталізатором пожвавлення протидії Л.Кучмі підіграли події пов'язані із смертю журналіста Георгія Гонгадзе 17 вересня 2000 рік (вбивство скоїли офіцери СБУ та МВС - буцімто за вказівкою міністра МВС Ю.Кравченка (скоїв це генерал О.Пукач, арештовано в с. Молочки)) та акція опозиції «Україна проти Кучми» у річницю народження Т.Г.Шевченка 9 березня 2001 року.

31 березня 2002 року відбулися вибори до ВР. Більшість депутатських мандатів одержала партія «Наша Україна» на чолі з В.Ющенко (111 мандатів), на другому місці була КПУ (65 мандатів), а третє місце зайняла пропрезидентська партія «За єдину Україну». Проте, реальну більшість в парламенті мала «Єдина Україна» до якої приєдналися депутати - мажоритарними, в основному крупні бізнесмени. Вибори показали, що націонал-демократичні уподобання сконцентровані більше на Заході України, вони узагальнювалися з європейською інтеграцією. На Сході переважали проросійські спрямування.

31 жовтня 2004 року відбувся перший тур виборів президента України. Численні порушення викликали обурення людей, які вибухнули у «Помаранчеву революцію». Після рішення Верховного Суду було проведено третій тур виборів - перемогу одержав кандидат від опозиції В.Ющенко. перебування В.Ющенка на посаді президента оцінюється неоднозначно. Вибори президента 2009 -2010 відбулися на тлі глибокої соціально-економічної кризи. Основними кандидатами були В.Янукович і Ю.Тимошенко. перемогу одержав В.Ф.Янукович, а Ю.Тимошенко невдовзі була засуджена до 7 років в'язниці.

Розвиток багатопартійної системи в Україні

Становлення багатопартійної системи розпочалося в 1990 році (вибори до ВР у березні). Новим етапом встановлення багатопартійності стало прийняття Конституції 28 червня 1996 року і закону «Про народних депутатів України»: 225 депутатів від партій і 225 від одномандатних округів (самовисуванців).

На сьогодні в Україні близько 140 партій. Їх традиційно поділяють на праві, ліві і центристські. До правих відносять націонал-радикальні партії. До лівих - соціалістичного і комуністичного спрямування, а до центристських - від націонал-демократичних до соціал-демократичних.

28 квітня 2001 року вступив у силу закон «Про політичні партії в Україні». Головне завдання закону - це політичне структурування суспільства, зміцнення демократичних засад розвитку політичних засад системи країни, встановленню громадського суспільства.

Повторення вивченого.

Розкрийте сутність поняття «державне будівництво» і коротко прокоментуйте його складові в Україні.

Що таке конституційний процес? Які його складові? Чому виникла необхідність продовження конституційного процесу сьогодні і прийняття нової Конституції (третьої республіки)?

Література

Світлична В.В. Історія України - с.242-249; 254

Бойко О.Д. історія України - с. 580-618.

52. Україна в умовах незалежності

52.1 Стан господарства

В момент проголошення незалежності Україна виявилася немічною і деформованою в економічному відношенні:

95% підприємств підпорядковувалися Москві;

80% виробленої продукції не мало завершеного технологічного циклу;

28% становили галузі продуктів споживання, 72% засобів виробництва, більшість яких для ВПК;

40% обладнання технічно застарілого(на разі 67%);

низька конкурентоздатність підприємств;

Додано відсутність традицій жити суверенно та вмінь управляти економікою країни, особливо реформувати галузі. Ну, і звичайно давній чиряк українського суспільства - корумпованість усіх органів влади, малозабезпеченість широких мас людей.

З 1990 по 1994рр. ВНП України скоротився на 44%, а з цим відповідно і спад у галузях господарства найгірше у базових. Якщо не зрівнювати з Великою депресією 1929-1933рр. у США , то там спад був до 25% ВНП. В СРСР під час ВВВ - до 30%.

Найгіршими проявами економічною кризи були: найбільші у світі за усю історію рівень інфляції до 10 486 раз, а інколи надмірний рівень безробіття.

У жовтні 1994 року в Україні було вперше розроблено програму економічного розвитку, яку презентував суспільству у посланні до ВР України новий президент Л.Кучма. Результати програми проявилися лише наприкінці 1999року - у жовтні вперше з 1991 року було зафіксовано зростання ВВП на 2.8% у порівнянні з жовтнем 1998р., фактично вдалося приборкати інфляцію. В літературі експерти пишуть про успішний тандем в управлінні країною: Л.Кучма - В.Ющенко. Звільнення В.Ющенко у 2001році мло суто політичний характер, оскільки той мав чітко виражену орієнтацію на Захід та противником збереження стосунків з Росією як «старша і молодша» сестри.

Головною метою соціально-економічної програми розвитку було створення підвалин ринкової економіки: конкуренція, свобода підприємництва, вільне ціноутворення, приватна власність, а також ринкова інфраструктура.

У лютому 2000 року у посланні Президента Л.Кучми до ВР України «Україна і поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004рр.» ставилося нове завдання - виведення української економіки на траєкторію сталого розвитку. При цьому, основну увагу приділялося таким перетворенням:

досягнення щорічних темпів зростання ВВП 6-8%

зростання продуктивності праці

зменшення частки тіньової економіки

зростання зайнятості населення

зростання інтелектуального потенціалу суспільства

впровадження нанотехнологій, насамперед в газових галузях

структурні зміни у с/г та АПК, які передавали з 2004року створення ринку землі, а саму землю перетворили на товар. Мабуть однією з позитивних сторін «Помаранчевої революції» було прийняття мораторію на вільний продаж земель у селі. Він діє й досі. Та тепер його слід вже й відмінити. На жаль, у цьому питанні більше політики ніж економічного обґрунтування.

Зростання економіки України продовжилося і після виборів нового Президента В.Ющенко та його «помаранчевої команди». Особливі зрушення відбулися у зростанні обсягів продуктів харчування вітчизняного виробництва та грошової маси, особливо банківського капіталу. Проте більшість коштів, які виробляла економіка використовувалися у сфері споживання, а не у сфері розвитку технологій та стратегічної продукції.

При цьому експерти попереджали,що у 2006році завершується висхідна фаза світової економіки від завершення кризи 1929-1933рр. Саме український економіст М.Кондратьєв (розстріляний НКВС у 1997р.) розрахував так звані «довгі хвилі в економіці»(60роки - зростання, 40роки- спаду). Грім грянув восени 2008року, коли уряд очолювала Ю.Тимошенко - економіка країни за 6 місяців впала на 30% у порівнянні з початком 2008року. Попри усю популярність Ю.Тимошенко, криза вплинула на результати вибору у 2010р.

У 2010,2011 роках новий Президент В.Янукович і новий голова уряду М.Азаров досягли певних позитивних результатів у відновленні економічного розвитку. Проте, це були тимчасові успіхи. Наприкінці 2012року розпочався новий спад економіки - Україна знову стала над прірвою.

52.2 Становище у соціальній сфері

Протягом останніх 20 років Україна зазнала історичних змін у соціальній сфері:

сформувалося помітне майнове розшарування. При цьому 100-150 родин України сконцентрували у власності 67-70% майна колишньої УРСР, серед них 15 входять у 500 найбагатших у світі. В той же час зросла кількість людей, що живуть на межі бідності і за нею - у злиднях. Різко скоротилася кількість людей, що належали до середнього класу - приблизно за різними методиками 18-28% населення країни. Кількість авто у власності - це не показник. Показником є кількість товарів і послуг, які може придбати пересічний громадянин країни за фіксовану зарплату, щоб задовольнити основні соціокультурні та фізіологічні потреби та зробити певні заощадження коштів. На разі такий споживчий кошик вартий ? 9000грн у місяць, а середня з/п - 3222грн, прожитковий мінімум - 1147грн

значних масштабів здобула незареєстрована зайнятість, яка часто межує з кримінальною, як основна стратегія виживання багатьох людей. Небачених масштабів набула еміграція робочої сили, особливо кваліфікованої.

Поява великої групи рантьє, особливо серед молоді - це так звані мажори,які живуть ні в чому собі не відмовляючи за відсотки з коштів, що їх «заробили» їх батьки-чиновники.

Формування маргіналів та маргіналізація суспільства, а відтак ворожнечі до соціальних інституцій. Глибока диференціація населення веде до розвитку радикальних думок серед суспільства як щодо влади, так і щодо етнічних та расових відносин.

Повторення вивченого

Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток України в роки незалежності.

Які зміни відбулися в Україні у соціальній сфері за роки незалежності: назвіть позитивні та негативні прояви.

Література

1.Світлична В.В «Історія України» - с.249-256

2.Бойко О.Д «Історія України» - с. 624-630



53. Етно-соціальні та культурні процеси в Україна наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Українську історію в роки незалежності можна поділити на три основні етапи: перший - політичне і правове оформлення української держави; другий - утворення Конституції України; третій нинішній - визначення довгочасної долі української демократії, її політичні перспективи.

Результати кожного з етапів прямо залежить від стану духовного життя суспільства.

53.1 Специфіка взаємодії культури і суспільства в умовах перехідного періоду. Роль ментальності в житті суспільства

Від самого початку 90-х років ХХ ст. в духовно-культурному житті України великої сили і розмаху набули три суперечливі процеси:

Перегляд , переосмислення та переоцінка донедавна панівних поглядів, орієнтирів, настанов поведінки, що були характерними для радянської системи.

Повернення традиційних цінностей національної культури, відтворення релігійних та національних форм світосприйняття.

Проникнення та адаптація на національному ринку ґрунті нової системи цінностей, які характерні для духовно-культурного життя західної цивілізації та зіткнення цінностями радянської та східної культур.

Зіткнення цих різновекторних культуротворчих процесів призвело до своєрідного вибуху у свідомості людей, особливо молодого покоління, кризи національної ідентичності, втрата почуття національної історичної перспективи. Дослідники назвали цей феномен «культурним шоком у посткомуністичних суспільствах». Його загальними ознаками є ерозія системи соціальної мотивації, зростання моральної перевтоми або взагалі нехтування усіма моральними принципами, які витіснили жага розбагатіти будь-якою ціною та безпринципність, підвищення протистояння у суспільстві, розчарування серед широких мас населення і помітна ностальгія за тоталітарним «порядком».

За цих умов важливою є державна політика культурного розвитку, особливо у сфері трансформації ментальності суспільства, яка відіграє на перший погляд непомітну, але насправді важливу роль.

Під ментальністю (менталітетом) розуміють - стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості та підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія.

Характерні ознаки та особливості української ментальності зумовлені сукупність чинників:

Геополітичне становище між заходом і сходом;

Домінуючий вплив двох головних історичний пластів культури: землеробського та козацького (уранішні часи кошового);

Багатовікова відсутність власної держави;

Тривала роз'єднаність українських земель;

Цілеспрямоване знищення і денаціоналізація української еліти;

Нашарування «радянської» ментальності;

Висновок: Завдяки особливостям української ментальності незважаючи на тривалий кризовий стан в державі не відбувається соціального вибуху («Помаранчева» революція більше схожа на духовний прорив у свідомості українського народу). Водночас саме особливості української ментальності: певний консерватизм, уповільненість, зваженість є значною перешкодою до здійснення прориву на якісно-новий рівень суспільного життя.

україна русь історія держава

53.2 Основні тенденції розвитку сучасної української культури

Основою самовідтворення культури є освіта. Наприкінці ХХ ст. її зміст, форми суттєво відставали від основних тенденцій розвитку цивілізації(28 місце у світі за рівнем освіти, але 57 за інтелектуальним розвитком - дані на 1988р. У 2012 році: 25 місце й 55 відповідно за рівнем освіти та інтелектуальності)

Гостра потреба докорінних змін в освіті зумовлена проголошенням ще у 1988році «основних напрямків реформи загальноосвітньої та професійної школи». Нова модель освіти була затверджена у листопаді 1993 року: «Освіта»(Україна ХХІ століття). Нова модель передбачає диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного процесу, переорієнтація на пріоритетний розвиток особистості. Головна проблема розвитку освіти - недостатнє функціонування галузі й відповідних кваліфікованих вчителів (затрати на підготовку одного спеціаліста в 5-8 разів менші ніж у розвинених країн)

Ця ж сама проблема - недофінансування, а також можливість реалізації себе як вченого гальмує розвиток науки: втеча вчених, особливо молодих за кордон або в інші галузі народного господарства(бізнес, шоу тощо), втрата провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, низький рівень впровадження наукових розробок у виробництво (інше 10%). Звичайно, в Україні є люди,які мають видатні досягнення у наукових сферах,проте це одиниці, як і масштабні проекти : Морський старт космічних кораблів, Міжнародний Колайдер, вирощування найбільших у світі штучних кришталів та ще кілька.

Важливу місію мав указ Президента України (2013р.) про сприяння розвитку ІТ технологій та заходи щодо підтримки перспективних галузей знань та наукових досліджень під егідою Української наукової асоціації та Національної академії наук.

Розвиток художньої культури супроводжується переплетінням позитивних та негативних рис.

Позитивні : оновлення літератури і мистецтва, плюралізм, свобода творчості, вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів.

Негативні: відсутність державної підтримки та фінансової та моральної мотивацій щодо вироблення якісних українських продуктів для нового споживача - тут панує іноземний митець, іноземний актор, продюсер, мораль, до того ж низькоякісна і часто-густо чужа або ворожа українському національному наступу.

Повторення вивченого

Охарактеризуйте, поясніть суперечливість процесів, що набули в духовно-культурному житті українців за роки незалежності.

Що таке ментальність? Назвіть характерні ознаки та особливості української ментальності.

Розкрийте зміст основних тенденцій у розвитку сучасної української культури, вкажіть позитивні та негативні риси.

Література

1. Світлична В.В «Історія України» - с.256-258;

2. Бойко О.Д «Історія України» - с. 630-644.

54. Україна в сучасному світі

54.1 Міжнародне визнання України

Правові засади зовнішньої політики держави

Після проголошення Акта про державну незалежність та підтвердження його на Всеукраїнському референдумі Україна вперше стала суб'єктом у міжнародних відносинах. Надзвичайно важливим питанням було визнання України державами світового співтовариства, насамперед найбільш впливовими і сусідськими. Першими, 2 грудня 1991р. незалежність визнала Польща і Канада. За ними Угорщина(03.12), Латвія і Литва(04.12), Аргентина, Болгарія, Болівія, Росія й Хорватія(05.12); упродовж місяця ще 57 країн, а до кінця року - 132 країни. Довше вагалися Туреччина і Румунія, а з великих країн Британія і Китай. На разі незалежність України визнають практично всі країни світу.

Важливу роль утвердження України у світі, особливо на Заході відіграв візит у червні 2001р. Папи Римського Іоанна Павла ІІ (Карла Войтила)

Основні підвалини зовнішньополітичного курсу України були закладені ще Декларацією про державний суверенітет 16 липня 1990 року. У липні 1992 року ВР України схвалила «Основні напрямки зовнішньої політики». Цей документ визначив базові національні інтереси країни, обґрунтував засади та пріоритети її зовнішньої політики - розширення участі у європейському співробітництві та в межах СНД, активна участь у діяльності ООН. У статті 18 Конституції України вказано про те, що зовнішня політика України повинна спрямовуватися на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом мирного і взаємовигідного співробітництва за загальновизнаними принципами міжнародного права.

В цілому зовнішня політика України - багатовекторна, але є країни, які мають рівень стратегічного партнера: Євросоюз, Росія, США, Китай.

Розглянемо основні пріоритетні напрямки зовнішньої політики України.

Основні пріоритетні напрямки зовнішньої політики України.

Західний напрямок - це країни ЄС у першу чергу.

Заключного акта наради безпеки і співробітництва в Європі(НБСЄ або рос. ОБСЄ, утворені у 1975р. - у Гельсінкі столиці Фінляндії - таки країну представляв СРСР). У 1999 році Президент Л.Кучма підписав Хартію Європейської безпеки на ХХІ ст. 9 листопада 1995року Україна стала 37 членом Ради Європи і як рівна з рівними приймає участь у головуванні у цій організації відповідно встановленої черги(протягом року). На разі Україна має з усіма державами Європи угоди про відсутність будь-яких претензій щодо територій. Найважчими були угоди з Румунією і Білорусією.

Пожвавлення відносин з ЄС відбулося після «Помаранчевої революції» заговорили навіть про швидке приєднання України до співтовариств. Проте головним чином через непослідовність української влади у внутрішній політиці за Президента В.Ющенко процес загальмувався. Ще гірше буди сприйняті дії нового Президента В. Януковича - ЄС закидає українській владі політичні переслідування опонентів та порушення прав людини. Угода про зону вільної торгівлі з Україною, що мала бути підписана у 2009 році від термінована до листопада 2013 року. Цей термін політики називають останнім шансом зближення України з ЄС. Коротко що таке ЄС для України - ринок у більш як півмільярда покупців, високотехнічної продукції, розвиненої культури, праці та єдиної охоронної доктрини, яка є частиною НАТО, але функціонує у Європі самостійно.

Східний напрямок - це насамперед країни Митного союзу, в якому головну роль відіграє Росія ,а також Китай та Індія. У 1994 році Україна приєдналася на правах асоційованого члена до економічного союзу у рамках СНД, досі ним залишається. Проте, в межах СНД було створено Європейський економічний союз (Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан), який сьогодні трансформовано у Митний союз, в який закликано й Україну - де обіцянками, де залякують санкціями, і то й прямо ведуть економічні війни особливо на так званому «газовому фронті» (До речі ринок МС становить близько 160 млн. чоловік, країни в ньому визнають домінуючу роль Росії, за Конституцією Україна має бути за межами будь-яких воєнно-політичних блоків.

На цьому етапі зовнішньої політики та її складової з Росією та її союзниками Україна розробляє проект під назвою «3+1», який дав би можливість розвивати економічні відносини як з ЄС так і з Митним Союзом. На разі ЄС і МС ставлять умови або з нами, або з ними. Розмінною монетою у цій політичній грі є ГТС України, але може стати вся країна.

Відносини з США - провідною країною світу, насамперед у воєнній та економічній сферах. Поштовхом у відносинах України з США стало підписання у січні 1994 року у Москві угоди між Україною, Росією та США про без'ядерний статус України, вивезення за сім років її з нашої території та гарантування безпеки. У березні 1994 року відбувся офіційний візит Президента України в США, а у травні 1995 року до України приїхав Президент США В.Клінтон. На разі уряд США певним чином знизив рівень відносин з Україною, хоча не виключила її з своїх пріоритетних напрямків.

За останні роки значно пожвавилися відносини України з Китаєм, головним чином в економічній сфері. Тут розробляється кілька грандіозних проектів, які досі реалізовані лише на папері.

Україна і українська діаспора

За межами України проживає від 10 до 13 млн. українців - це результат еміграції з Російської та Австрійської імперій, потім з СРСР. За двадцять років незалежності з України виїхало біля 6млн.чоловік на заробітки - 1.5 млн. скоріше за все вони ніколи не повернуться. На території колишніх республік СРСР проживає понад 7,5 млн. українців, на жаль з кожним роком все більша кількість з них відмовляється від українських коренів особливо в Росії, де влада країни ось вже багато століть (від Петра І) проводить політику нової асиміляції українців народами що проживають від Камчатки до Хутора Михайловського, серед яких самих росіян меншість. Осередками української діаспори є Канада, США, Аргентина, Італія,Іспанія. Для підтримки зв'язків з ними та у інших країнах у 1996 році уряд України прийняв державну програму «Українська діаспора на період до 2000 року». У 2001 році було прийнято нову програму «Закордонне українство на період до 2005 року»

Повторення вивченого

Визначте правові засади зовнішньої політики України.

Висвітліть основні пріоритетні напрями зовнішньої політики України та охарактеризуйте кожен з них.

Література:

Світлична В.В. «Історія України» - с. 259-261

Бойко О.Д «Історія України» - с. 645-673.

Размещено на Allbest.ru

...