Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Національна академія наук України

Інститут української археографії та джерелознавства

ім. М. С. Грушевського

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ДИСЕРТАЦІЯ

історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст.

07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

О. М. Біла(підпис)

Науковий керівник: Ярмошик Іван Іванович, доктор історичних наук, професор

Київ - 2017



АНОТАЦІЯ

Біла О. М. Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни (03 - Гуманітарні науки). - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Київ, 2017.

У дисертації досліджено історико-краєзнавчі публікації, вміщені на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. Охарактеризовано етапи їхнього розвитку. Розроблено схему їхньої класифікації за тематичною ознакою. Проведено комплексний історіографічний аналіз кожної з виділених груп публікацій, який передбачав: з'ясування їхньої оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення, авторства. Встановлено значення історико-краєзнавчих публікацій для сучасного розвитку краєзнавчого руху, їхній джерельний потенціал для вивчення історії Волині.

Підтверджено існування газети «Lucker Nachrichten» («Луцкие новости»), відомості про яку раніше були непевними.

Ключові слова: історико-краєзнавчі публікації, волинська періодика, періодичне видання, Волинська губернія, Російська імперія.

волинський періодика історичний краєзнавчий



ANNOTATION

Bila O. M. Local historical publications on the pages of Volyn periodic press in XIX - beginning of XX centuries. - Qualification's science thesis manuscript.

This thesis to obtain the academic degree of Candidate of Historical Science disciplines of 07.00.06 - historiography, source studies and specialized historical studies (03 - Humanitarian studies). - Zhytomyr Ivan Franko State University. Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies, Kyiv, Ukraine, 2017.

In this thesis it was researched local historical publications, put on the pages of Volyn periodic press XIX - beginning of XX centuries. Characterized stages of their evolution. Developed schema of their classification by topic's sign. Conducted complex historiographical analyse of each of highlighted group of publications, which was supposed to: figuring out of their authenticity, ideological direction, conditions of creation, authorship. Designed value of local historical publications for modern development of local historical movement, its source's potential for learning history of Volyn.

Confirmed an existence of the newspaper «Lucker Nachrichten», the data about have been unclear.

Key words: local historical publications, Volyn periodic press, periodical press issue, Volyn Governorate, Russian Empire.



Список публікацій здобувача

– наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Біла О. М. Публікації газети «Волынь» як джерело для вивчення історії Волинської губернії (ХІХ - початок ХХ століття) / О. М. Біла // Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. - Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. А. - 2013. Вип. 6. - С. 73-76.

2. Біла О. М. Започаткування та розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики ХІХ - початку ХХ століття (на прикладі газети «Волынские губернские ведомости») / О. М. Біла // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: Зб. наук. праць. Серія: Історія / за заг. ред. проф. О. А. Мельничука. - Вінниця, 2014. - Вип. 22. - С. 221-226.

3. Біла О. М. Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького на сторінках волинської преси ХІХ - початку ХХ ст. / О. М. Біла // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Запоріжжя: ЗНУ, 2014. - Вип. ХХХІХ. - С. 44-49 (РІНЦ).

4. Біла О. М. Публікації про українську народність у волинській періодиці на зламі ХІХ-ХХ століть / О. М. Біла // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Cерія: Історія / за заг. ред. проф. І. С. Зуляка. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 194-200 (РІНЦ).

5. Біла О. М. Українсько-польсько-російські відносини у висвітленні волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Схід: аналітично-інформаційний журнал. - Донецьк, 2014. - № 5 (131) вересень - жовтень. - С. 62-68 (РІНЦ, Ulrich's Periodicals Directory, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), EBSCO, Philosophy Documentation Center, Index Copernicus (Польща), WorldCat).

– опубліковані праці апробаційного характеру:

6. Біла О. М. Історичні публікації на сторінках газети «Волынь» у кінці ХІХ-го - на початку ХХ століть / О. М. Біла // Драгоманівські історичні студії: зб. наук. праць молодих істориків [Текст] / відп. ред. і упор. О. В. Потильчак, І. Г. Вєтров, О. О. Сушко. - К.: Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2013. - С. 106-115.

7. Біла О. М. Започаткування та розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики ХІХ - початок ХХ століття / О. М. Біла // І Міждисциплінарні гуманітарні читання: програма та тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. 3 жовтня 2013 р., м. Київ. - К., 2013. - С. 39-40.

8. Біла О. М.Започаткування та розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках «Волынских губернских ведомостей» (1837-1917 рр.) / О. М. Біла // Матеріали VI Волинської всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції (м. Житомир, 15-16 листопада 2013 р.): Зб. наук. праць. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. - С. 213-216.

9. Біла О. М. Проблеми господарського розвитку регіону на сторінках волинської преси ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Матеріали VІІ Волинської Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції (до 95-річчя заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка) (м. Житомир, 7-8 листопада 2014 р.): Збірник наукових праць. - Житомир: Полісся, 2014. - С. 151-154.

10. Біла О. М. Історія козацтва на сторінках волинської періодики ХІХ - початку ХХ століття / О. М. Біла // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. праць / Титова О. М. (відпов. ред.), Біляєва С. О., Виногродська Л. І. [та ін.]; Наук.-досл. Центр «Часи козацькі», Укр. т-во охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, Істор.-культ. ас-ція «Україна-Туреччина», Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2014. - Вип. 23. - С. 266-276.

11. Біла О. М. Образ України на сторінках волинської періодики (ХІХ - поч. ХХ ст.) / О. М. Біла // І Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам'яті Григорія Гуртового: науковий збірник. Упоряд. А. Силюк. - Луцьк, 2014. - С. 198-204.

12. Біла О. М. Постаті українських гетьманів на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. праць / Титова О. М. (відпов. ред.), Біляєва С. О., Виногродська Л. І. [та ін.]; Наук.-досл. Центр «Часи козацькі», Укр. т-во охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, Істор.-культ. ас-ція «Україна-Туреччина», Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2015. - Вип. 24. - С. 248-256.

13. Біла О. М. Система освіти XVIII - поч. ХІХ ст. на сторінках періодики волинської губернії (ХІХ - поч. ХХ ст.). «Волинські Афіни» - між історією і сучасністю. / під ред. А. Шмита, Г. Стронського. - Olsztyn - Кременець, 2015. - С. 309-314.

14. Біла О. М. Публікації із етнографії слов'янських народів на сторінках волинської періодики (ХІХ - поч. ХХ ст.) / О. М. Біла // Славістична збірка. К., 2015. Вип. 2: Збірка статей за матеріалами Других Міжнародних наукових Соханівських читань (м. Київ, 18 листопада 2015 р.) / за редакцією Д. Гордієнка та В. Корнієнка. - К., 2016. - С. 184-196.

– праці, які додатково відображають наукові результати дисертації:

15. Біла О. М. Освіта Волинської губернії у висвітленні регіональної періодики ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 6. Історичні науки: зб. наукових праць. - К., 2015. - Випуск 13. - С. 175-180.

16. Біла О. М. Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики (ХІХ - поч. ХХ ст.): бібліографічний покажчик / Біла О. М. -Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2017. - 572 с.



ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Історіографія проблеми

1.2 Джерельна база дослідження

1.3 Методологічні засади та понятійний апарат дослідження

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИХ ПУБЛІКАЦІЙ НА СТОРІНКАХ ВОЛИНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ (ХІХ ? поч. ХХ ст.)

2.1 Становлення історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики 1838-1850 рр.

2.2 Утвердження історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики у другій половині ХІХ ст.

2.3 Нові тенденції розвитку історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики на поч. ХХ ст.

РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПРОБЛЕМИ НА СТОРІНКАХ ВОЛИНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ

3.1 Економічне життя губернії у висвітленні періодичних видань

3.2 Сторінки військової історії на шпальтах волинської періодики

РОЗДІЛ ІV. ПУБЛІКАЦІЇ ПРО ОСВІТУ, КУЛЬТУРУ ТА РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ

4.1 Розвиток освіти Волині у висвітленні періодичних видань губернії

4.2 Питання розвитку культури на шпальтах періодики Волині

4.3 Релігійне життя губернії у публікаціях волинської періодики

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВОУНБ ? Волинська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки (м. Луцьк).

ВКМ - Волинський краєзнавчий музей (м. Луцьк).

Держархів Волинської обл. - Державний архів Волинської області (м. Луцьк).

Держархів Житомирської обл. - Державний архів Житомирської області (м. Житомир).

Держархів Рівненської обл. - Державний архів Рівненської області (м. Рівне).

ЖОУНБ - Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олега Ольжича.

«Записки НТШ» - «Записки Наукового товариства імені Шевченка».

ЛННБУ - Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (м. Львів).

НБУВ - Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (м. Київ): НБУВ (в. бібл. зібр. та істор. колек.) - Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій); НБУВ (в. г. ф.) - Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (відділ газетних фондів).

НДБ ЦДАК України - Науково-довідкова бібліотека центральних державних архівів України (м. Київ).

НДІ пресознавства ЛННБУ - Науково-дослідний інститут пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (м. Львів).

НІБУ - Національна історична бібліотека України (м. Київ).

РОКМ - Рівненський обласний краєзнавчий музей (м. Рівне).

РОУНБ - Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека (м. Рівне).

ЦДІАК України - Центральний державний історичний архів України (м. Київ).



ВСТУП

Актуальність дослідження. Важливою рисою розвитку вітчизняної історичної науки є інтерес до історико-краєзнавчих публікацій у періодичних виданнях минулого (газетах, журналах, бюлетенях), які виходили на теренах України. Зважаючи на висвітлення їхніми авторами різноманітних проблем суспільного, господарського, культурного, релігійного життя, такі публікації є важливим історичним джерелом. Тож поступове введення їх до наукового обігу збагачує історичну науку, відкриває нові перспективи вивчення української історії.

Відмітимо, що періодика України, з одного боку, віддзеркалювала події загальноукраїнського значення, з іншого - мала свій регіональний образ, зумовлений особливостями політичного, господарського, культурного розвитку українських земель, котрі входили до складу різних держав. Це вплинуло на її становлення та функціонування, тематичну та ідеологічну спрямованість. Цим же визначається актуальність вивчення періодики України у регіональному розрізі.

Самобутнім явищем постає періодична преса Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст. Особливу важливість для істориків становлять історико-краєзнавчі публікації, вміщені на її сторінках. Дореволюційна волинська періодика неодноразово була об'єктом вивчення краєзнавців, істориків, пресознавців, представників інших наук. Вони з'ясовували аспекти її становлення, розвитку, місце в суспільному житті. Проте на сьогоднішній день бракує комплексного історіографічного дослідження, присвяченого її історико-краєзнавчим публікаціям як таким, що відображають ідеологічні, ментальні явища в житті губернії. Воно дасть змогу простежити тенденції розвитку української історичної думки, полегшить використання регіональної періодики як історичного джерела.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконувалася в межах комплексної науково-дослідницької теми кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка № ОІІІV008523 «Правобережна Україна, Волинь-Житомирщина в кін. ХVІІІ - поч. ХХІ ст.: соціально-економічні, культурно-освітні, націо- і державотворчі процеси».

Мета роботи полягає у проведенні системного вивчення становлення, розвитку, тематичного спрямування та змістовного наповнення історико-краєзнавчих публікацій волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст., здійсненні аналізу їхнього характеру та ідейної спрямованості, оцінці їхнього значення для сучасного розвитку краєзнавчого руху.

Для досягнення мети визначені наступні дослідницькі завдання:

– проаналізувати наукову літературу з досліджуваної проблематики, визначити ступінь вивченості теми у працях дослідників;

– з'ясувати наявність і повноту джерельної бази;

– охарактеризувати етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на сторінках періодики Волині;

– розробити схему класифікації історико-краєзнавчих публікацій за тематикою;

– провести комплексний аналіз тематичних груп досліджуваних публікацій, який передбачає з'ясування їхньої оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення, авторства;

– встановити значення історико-краєзнавчих публікацій для збагачення знань про минуле Волині, виходячи із сучасних тенденцій розвитку історичної науки.

Об'єктом дослідження є розвиток періодичних видань Волинської губернії від появи першої газети у 1838 р. до початку революційних подій 1917 р.

Предметом дослідження виступають історико-краєзнавчі публікації, вміщені на сторінках волинської періодики зазначеного періоду.

Хронологічні межі охоплюють 1838-1917 рр. Нижня межа визначена заснуванням в губернії першого періодичного видання - газети «Волынские губернские ведомости». Верхня - початком революційних подій у Російській імперії, які серед іншого зумовили появу часописів, на сторінках яких історико-краєзнавчі публікації мали другий характер, визначений новими політичними, соціально-економічними та історико-культурними реаліями.

Географічні межі охоплюють колишню Волинську губернію, яка в ХІХ - на поч. ХХ ст. була однією з адміністративно-територіальних одиниць Російської імперії. Волинська губернія займала територію сучасної Рівненської, Волинської, частини Житомирської, північних районів Тернопільської і Хмельницької областей України. Ми дослідили періодичні видання, які виходили у волинських містах: Володимирі-Волинському, Дубно, Житомирі, Ковелі, Кременці, Луцьку, Почаєві, Рівному.

Методи дослідження. Під час роботи ми керувалися методологією історіографічних та пресознавчих досліджень, яка включає в себе комплекс принципів та методів. Детальніше про методи дослідження йдеться у підрозділі 1.3 дисертаційного дослідження. За основу ми взяли теоретико-методологічні засади історіографічного дослідження.

Їхнє застосування передбачало дотримання наступних принципів:

- історизму в поєднанні з конкретно-історичним підходом - врахування історичних умов функціонування волинських періодичних видань ХІХ - поч. ХХ ст., життя та творчої діяльності авторів історико-краєзнавчих публікацій, вміщуваних на їхніх сторінках;

- системності - виявлення закономірностей появи та функціонування історичної думки на шпальтах преси залежно від нагромадження наукових знань;

- об'єктивності - оцінка історико-краєзнавчих публікацій проводилася з позицій неупередженості щодо суспільної позиції їх авторів і разом з тим толерантності до їх поглядів;

- всебічності - урахування впливу на поширення історико-краєзнавчих публікацій на сторінках преси не лише внутрішніх (журналістсько-фахових), а й зовнішніх (державно-правових, культурних) чинників;

- наступності наукового знання - прослідковування логіки розвитку історичної думки, процесу накопичення знань, появи нових ідей на сторінках періодики.

Наукова новизна роботи визначається постановкою та розробкою актуальної проблеми, яка досі не була об'єктом спеціального історіографічного дослідження.

Вперше:

– охарактеризовано етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на шпальтах волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст.;

– розроблено схему класифікації історико-краєзнавчих публікацій, в основу якої покладено тематичну ознаку;

– здійснено історіографічний аналіз історико-краєзнавчих публікацій волинської періодики 1838-1917 рр.;

– підтверджено існування газети «Lucker Nachrichten» (1915-1916 рр.), відомості про яку раніше були непевними.

Отримало подальший розвиток опрацювання періодики Волинської губернії як історичного джерела, показано її важливість для вивчення історії економічного, військового, освітнього, культурного, релігійного розвитку Волині та решти етнічних українських земель.

Уточнено кількість волинських періодичних видань, які виходили упродовж ХІХ - поч. ХХ ст.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дослідженні здійснено всебічний аналіз історико-краєзнавчих публікацій на шпальтах дореволюційної волинської періодики, узагальнено матеріал, який в подальшому може бути важливим для науковців, котрі вивчають історію України. Його використання допоможе краще зорієнтуватися у масиві історичних матеріалів публіцистичного характеру. Теоретичний матеріал дисертації може бути використаний у подальших дослідженнях періодики Волинської губернії, а узагальнення - включені в навчальний процес ВНЗ як складова спецкурсів з історіографії, журналістики, краєзнавства, історії України.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові публікації по темі дисертаційного дослідження автором здійснено одноособово.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані на одинадцятьох конференціях: шістьох міжнародних - XXIII та XXIV Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні» (25-26 березня 2014 р., 19-20 березня 2015 р., м. Київ), Міжнародний славістичний колоквіум, Другі міжнародні славістичні читання та Третій міжнародний славістичний колоквіум присвячені пам'яті члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Павла Соханя (18 листопада 2014 р., 2015 р. та 2016 р. м. Київ), Міжнародна наукова конференція «Волинські Атени: трансформації між історією і сучасністю» з нагоди відзначення 210-ліття заснування у м. Кременець Волинської гімназії, 16-17 жовтня 2015 р., (м. Кременець); чотирьох всеукраїнських - «П'яті Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків» (13 березня 2013 р., м. Київ), Всеукраїнська науково-практична конференція «І Міждисциплінарні гуманітарні читання» (3 жовтня 2013 р., м. Київ), IV та VII Волинська всеукраїнська історико-краєзнавча конференція (15-16 листопада 2013 р. та 7-8 листопада 2014 р., м. Житомир); одній обласній - Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам'яті Г. Гуртового (26 грудня 2014 р., смт. Торчин Волинської обл.).

Публікації. Положення та висновки дисертації знайшли відображення у п'ятнадцятьох публікаціях: п'ятьох у фахових наукових виданнях (три у виданнях, що включені до міжнародної наукометричної бази даних РІНЦ, одна з них також включена до Ulrich's Periodicals Directory, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), EBSCO, Philosophy Documentation Center, Index Copernicus (Польща), WorldCat), шістьох у збірниках конференцій, колоквіумів та читань, трьох тезових, одній у збірнику наукових праць (додатково відображає результати роботи). Також розроблено бібліографічний покажчик історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст.

Відповідно до мети і завдань дослідження визначено його структуру. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які включають одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (775 позицій), додатку. Повний обсяг дисертаційного дослідження складає 263 сторінки, основного тексту - 176 сторінок.



РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Історіографія проблеми

Аналіз історіографії проблеми дав змогу виокремити три групи наукових праць, дотичних до теми нашого дисертаційного дослідження: перша - праці, об'єктом вивченням яких була преса Російської імперії ХІХ - поч. ХХ ст.; друга - праці, які висвітлюють історію розвитку преси України ХІХ - поч. ХХ ст.; третя - праці, у яких вивчається преса Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст.

Зважаючи на те, що Волинська губернія була складовою частиною Російської імперії, усі сфери місцевого життя, у тому числі й функціонування періодики, зазнавали впливу імперської політики. Періодика Волині розвивалася в умовах, визначених правовим полем Російської імперії, відповідно до політичних та ідеологічних закономірностей, виписаних царською владою. Тому, здійснюючи огляд історіографії проблеми, ми звернулися до аналізу наукових праць, присвячених дослідженню історії преси Російської імперії ХІХ - поч. ХХ ст., складовою частиною якої була і преса Волинської губернії.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. з'являються перші наукові дослідження з історії преси Російської імперії. Окреме місце з-поміж них займають бібліографічні покажчики, зокрема «Список русских повременных изданий с 1703 по 1899 год» В. Срезневського [754]. Автор подав список періодичних видань Російської імперії за 1703-1899 рр., до якого було включено й вісім періодичних видань Волині: «Волынские губернские ведомости» [754, с. 47], «Волынские епархиальные ведомости» [754, с. 48], «Житомирский листок» [754, с. 149], «Волынь» [754, с. 48], «Обзор акцизов» [754], «Почаевский листок» [754, с. 353], «Метеор. Бердичевский летучий листок» [754, с. 284], «Бердичевский листок (летучий)» [754, с. 19]. Подана інформація була досить обмеженою: інформувала лише про назву, дату заснування і місто, де друкувалося видання.

Автором двох бібліографічних робіт «Русская периодическая печать 1703-1894 гг.» [737] та «Библиография русской периодической печати, 1703-1900 гг.» [736] - був М. Лісовський. Ці каталоги були найбільш повними на той час і порівняно з розробками інших бібліографів містили ширші відомості про волинські часописи. Окрім назви, часу виходу та місця виходу, вони включають інформацію про формат періодичних видань, повідомляють прізвища їхніх видавців та редакторів.

Предметом наукових інтересів дослідників кін. ХІХ - поч. ХХ ст. була і цензурна політика Російської імперії, у тому числі щодо періодики. Тут варто згадати роботи О. Скабичевського [667], В. Розенберга і В. Якушкіна [655], М. Лемке [629; 630], М. Котовича [620]. Окрім того, публікувалися дослідження з суміжних суспільних наук, зокрема з історії російської літератури ХІХ ст., які у багатьох аспектах зачіпали проблеми журналістики. У цьому плані відзначимо роботу І. Іванова [600].

Працею, що безпосередньо стосується проблематики нашого дослідження, стала замітка С. Рункевича «Волынские епархиальные ведомости», вміщена в енциклопедичному виданні «Православная богословская энциклопедия» [748]. Її автор подав детальні відомості про ціну одного примірника зазначеного журналу, періодичність його виходу, назвав прізвища членів редакційного складу, вказав назви та тематику деяких матеріалів, друкованих у ньому. Серед останніх він виділив ті, які включали описи повітів Волинської губернії, інформацію про монастирі єпархії, загальнобогословські статті.

Упродовж 20-30-тих рр. ХХ ст. з'явилися дослідження, з історії дореволюційної російської журналістики, нариси становлення найбільш авторитетних видань. Першопрохідцями в розробці таких проблем стали В. Євгеньєв-Максімов [589], А. Луначарський та В. Лєбєдєв (В. Полянський) [632; 633]. Але це завдання не було вирішено повністю і комплексно, його виконання продовжувалося і упродовж 40-80-х рр. ХХ ст. Зокрема, науковці Ленінградського університету Г. Гуковський, В. Євгеньєв-Максімов, М. Піксанов, І. Ямпольський підготували та видали перший том «Очерков по истории русской журналистики и критики» [649]. Це видання містило огляд розвитку російської журналістики від початку її виникнення у XVIII ст. до 40_х рр. ХІХ ст. Пізніше було видано і другий том, у якому були проаналізовані періодичні видання 50-90-х рр. ХІХ ст. [650].

У радянський час з'явилася значна кількість навчальної та довідкової літератури з історії російської журналістики. Насамперед, це роботи О. Дємєнтьєва [584; 601], М. Черепахова [759], В. Березиної [558; 601], Б. Єсіна [590; 601]. Їхні автори охарактеризували професійну діяльність багатьох російських журналістів ХІХ - поч. ХХ ст. та окремі російські періодичні видання. Така ж тенденція прослідковується і в монографічних доробках Ю. Герасимової [579], О. Бережного [557], Г. Лапшиної [626], О. Акопова [553], Б. Балуєва [556]. Названі праці є інформативними для нашого дисертаційного дослідження, оскільки проаналізовані у них процеси функціонування преси впливали і на розвиток друкованого слова в Україні. У згаданих роботах можна знайти матеріали з історії започаткування перших «Ведомостей» (1728 р., м. Санкт-Петербург) як офіційного друкованого органу [601, с. 14-20]. Результат реалізації цього нововведення для губерній (1838 р.), в тому числі Волинської, ми вбачаємо у появі першого волинського видання - «Волынских губернских ведомостей» (м. Житомир). Аналіз цих матеріалів, допомагає краще зрозуміти передумови і суспільно-політичні причини заснування губернських періодичних видань - «Губернских ведомостей».

Говорячи про бібліографічні каталоги преси Російської імперії ХІХ - поч. ХХ ст., предметом бібліографічного опису яких, в тому числі стала й періодика Волинської губернії, варто згадати електронний ресурс «Электронное научное издание (ЭНИ) «Периодика» (2002 р.), створений наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. [775]. Це перший зведений електронний каталог російського дореволюційного періодичного друку за понад 200 років його існування (1703-1917 рр.). Він функціонує на базі інтернет-сайту Фундаментальної електронної бібліотеки «Русская литература и фольклор». За його допомогою можна отримати відомості про будь-яке періодичне видання, яке видавалося в межах Російської імперії. Інформаційна база електронного покажчика ґрунтується на матеріалах друкованих видань: «Русская периодическая печать (1895 - октябрь 1917 гг.)» [759], «Библиография периодических изданий России (1901-1916)» [730; 731; 732; 733], «Русская периодическая печать (1702-1894)» [749], «Библиография русской периодической печати, 1703-1900 гг.» [736], «Сводный каталог сериальных изданий России (1801-1825)» [750; 751; 752].

Інформацію про релігійні періодичні видання Волині, можна знайти у роботі Г. Андреєва «Христианская периодическая печать на русском языке 1801-1917 гг.» [728].

Вагомий комплекс новітніх досліджень з історії преси Російської імперії ХІХ - поч. ХХ ст. становлять роботи, у яких проаналізовано історію і вплив на тогочасне друковане слово російської цензури і законодавства. Серед них - праці Н. Патрушевої «Цензурный аппарат России во второй половине XIX - начале XX века» [651], Г. Жиркова «История цензуры в России ХІХ-ХХ вв.» [595], О. Кирієнко «Загальна та військова цензура в Російській імперії (XVIII - початок ХХ ст.)» [611].

До вивчення історії становлення та розвитку преси в Російській імперії ХІХ - поч. ХХ ст. зверталися й українські дослідники: І. Грєбцова [718], І. Крупський [625] та ін.

Другу групу праць, дотичних до проблематики нашого дослідження, становлять наукові доробки з історії преси в Україні ХІХ - поч. ХХ ст. Їхній огляд є обов'язковою умовою вивчення регіональної періодики.

На початковому етапі досліджень історії преси в Україні перед науковцями постала необхідність вирішення ряду питань, пов'язаних із виробленням методології вивчення преси, розробкою категорійно-понятійного апарату, з'ясуванням її витоків, окресленням періодів розвитку тощо.

Наприкінці ХІХ - на поч. ХХ ст. з'являються дослідження І. Франка [677; 678], М. Грушевського [581; 582], С. Єфремова [591]. Останніх часто називають першими істориками української преси, адже саме вони визначили основні напрямки розвитку, завдання та принципи функціонування преси в Україні. І. Франко, зокрема, декларував принцип міжпартійності преси, а М. Грушевський його теоретично обґрунтував. Його суть полягає в тому, що преса повинна мати поступово-демократичний характер [581]. Окрім, розробки теорії, дослідникам вдалося зібрати та упорядкувати наявні відомості з історії преси в Україні. Наприклад, С. Єфремов прослідкував особливості функціонування української преси в межах Російської імперії, проаналізував втілення принципів демократизму в українській журналістиці ХІХ ст. [591].

Серед досліджень цього періоду, варто згадати також статтю «П'ятдесятилітній ювілей руської публіцистики» О. Маковея, у якій запропоновано одну з перших періодизацій розвитку західноукраїнської преси [634], а також нарис «Тяжким шляхом (Про українську пресу)» Б. Грінченка, у якому автор з'ясував умови зародження та занепаду україномовних газет і журналів, які на поч. ХХ ст. видавалися на Сході України [580].

У 20-30-х рр. ХХ ст. започатковуються перші бібліографічні дослідження преси України. На базі Українського наукового інституту книгознавства починає видаватися фаховий журнал «Бібліологічні вісті» (1923-1930). Тематика журналу стосувалася майже усіх аспектів книгознавчих та пресознавчих досліджень. На його сторінках публікуються роботи Д. Лисиченка про українську пресу Катеринослава [631], В. Ігнатієнка з історії української преси [604; 606] (всього у виданні опубліковано 14 статей цього автора), М. Ясинського про початковий період історії української преси [684], Ф. Cенгалевича про періодичну пресу Канівщини [664].

У цей період виходить ґрунтовне бібліографічне дослідження книгознавця Ф. Максименка «Матеріяли до краєзнавчої бібліографії України (1847-1929)» [740]. Серед іншого у ньому проаналізовано покажчики публікацій, вміщених на сторінках окремих волинських періодичних видань: О. Братчикова [113; 114], А. Лященка [739], І. Мацкевича [741] до газети «Волынские губернские ведомости» та Ю. Тиховського [755, 756], П. Бєляєва [729] до журналу «Волынские епархиальные ведомости». Бібліографічний опис каталогів містив не лише вихідні данні (автор, назва, дата, місце друку, кількість сторінок), а й відомості про основні розділи і підрозділи, стислу анотацію автора щодо їх змістовності та значимості.

Тоді ж на сторінках львівського видання «Нова Зоря» опубліковано статтю І. Кревецького, яка містила загальний огляд історії преси в Україні [622], та більш вузькотематичний нарис розвитку української католицької преси [623].

Крім статей про розвиток періодики в Україні, виходили ґрунтовні монографічні дослідження, як от «Українська преса (1816-1923 рр.)» В. Ігнатієнка [605]. В книзі поняття «українська преса» розтлумачено, виходячи з територіально-етнографічного та комбінованого принципу з урахуванням мови публікацій. Автором також виділено п'ять періодів розвитку української преси: 1816-1834 рр. - період розвитку української преси іншими мовами; 1834-1904 рр. - період розвитку української преси на Наддністрянській Україні та в еміграції; 1905-1914 рр. - третій період, який не має чітко сформульованої назви, автор тільки зазначає лише, що його головною рисою є включення до об'єктів дослідження території Наддніпрянської України; 1914-1917 рр. (до початку революції) - період занепаду української преси на Наддніпрянщині та Наддністрянщині; від початку революції 1917 р. до 1923 р. - період відродження української преси в обох частинах України та її буйного розквіту, особливо в Наддніпрянській Україні [605, с. 8-9].

Окремо відзначимо науковий доробок А. Животка, представлений дослідженнями «Нарис історії української преси» [720], «Рукописні часописи української молоді» [593], «Історія української преси» [592]. В останній праці висвітлено історію розвитку періодики на українських теренах та в діаспорі від її зародків, які віднесено у козацькі часи, до початку Другої світової війни. Тут же подано іменний покажчик редакторів, видавців, авторів ряду періодичних видань.

Очевидно, що період 1920-1930 рр. став важливою сходинкою у вивченні історії преси України ХІХ - поч. ХХ ст. Однак, необхідно відмітити, що багато питань дослідниками були висвітлені фрагментарно. Це зумовлювалося впливом політики та ідеології радянської влади на їх наукову діяльність. Територіальна віддаленість від основної частини національної джерельної бази та архівної українікі, негативно позначилася на діяльності науковців, які працювали в еміграції.

У 40-80-ті рр. ХХ ст. з'явилися роботи С. Наріжного про історію української преси [643; 725], М. Бернштейна, який вперше здійснив аналіз журналу «Основа» [559], О. Бабишкіна, котрий проаналізував спроби журналістів правдиво висвітлювати суспільне життя в Україні [554]; М. Жовтобрюха про мовні питання друку періодики ХІХ ст. [596], узагальнюючі огляди української журналістики І. Дорошенка [719], В. Дмитрука [587], Ю. Тернопільського [669], колективу дослідників під керівництвом Й. Т. Цьоха [607], Ф. Погребенника [652].

Окремо слід відзначити науковий доробок П. Федченка, представлений дослідженнями з історії преси: «Матеріали з історії української журналістики» [727] і «Преса та її попередники: Історія зародження й основні закономірності розвитку» [676]. Остання праця, як зазначав сам автор, була першою спробою в радянській науці дослідити походження, формування та закономірності функціонування періодичних видань Європи (в тому числі представлені й видання України та Росії), Азії, Америки, Африки.

Важливі відомості про журналістську діяльність М. Коцюбинського в газеті «Волинь» знаходимо в курсі лекцій Г. Вартанова «Попередники робітничої преси на Україні: Українська прогресивна журналістика ХІХ - поч. ХХ ст.» [717], розробленому для слухачів відділення працівників преси Вищої партійної школи при ЦК КП України. Основною його метою було ідеологічне виховання працівників радянської преси. Разом із тим автор курсу не заперечує важливість вивчення історії української журналістики, професійної діяльності її видатних представників демократичного напрямку. Серед інших таким він називає М. Коцюбинського. Окрім загальних проблем розвитку журналістики в Україні, Г. Вартанов аналізує його публікації, вміщені на сторінках газети «Волинь» [717, с. 74-79, 81]. Отже, не будучи позбавленим впливів ідеологічної заангажованості, цей курс лекцій водночас містить фактичний матеріал, важливий для вивчення редакторської діяльності відомого літературознавця.

Четверта група досліджень охоплює 90-ті рр. ХХ - поч. ХХІ ст. Означений час позначився роботою Науково-дослідного інституту пресознавства (функціонує з 1993 р. як структурний підрозділ Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України); зараз НДІ пресознавства ЛННБУ ім. В. Стефаника, який не має аналогів в Україні. До складу інституту входить чотири відділи: відділ наукових досліджень української періодики, відділ наукових досліджень іншомовної періодики, науковий відділ бібліографічних досліджень, відділ національної бібліографії української преси. Інститут здійснює важливу роботу, що спрямована на вирішення наукових проблем, як-от: формування бібліографічного реєстру українських періодичних видань XIX-XX ст. в Україні та світі; їх вивчення у контексті історично-культурного розвитку нації; розробка теоретичних проблем у галузях історичної та філологічної науки на основі періодичних джерел і т. ін.

Інститутом було підготовлено та видано чимало енциклопедій про творців української преси, редакторів, видавців, публіцистів і журналістів («Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника» (з 1994 до 2013 рр. вийшло 20 випусків) [671]), записок («Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника» (з 2003 по 2013 рр. вийшло 11 випусків) [599]), історико-бібліографічних досліджень національної періодики («Українські періодичні видання XIX-XX ст. в Україні та світі» (2006 р.) [675] та ін.).

На особливу увагу з-поміж останніх заслуговує тритомна праця «Українська преса в Україні та світі ХІХ-ХХ ст.» (2007 р.) [672; 673; 674]. У першому її томі проаналізовано історико-бібліографічні матеріали про українську пресу, яка видавалася на етнічних українських землях та в інших країнах упродовж 1812-1890 рр. Книга містить широкий огляд бібліографії української преси, при цьому здійснюється її поділ на дві групи: українську пресу та українську пресу іншими мовами [672]. Другий том книги містить огляд української преси в Україні та світі за 1891-1905 рр. [673], а третій - за 1906-1910 рр. [674].

Узагальненні дослідження історії журналістики України на зламі ХХ -ХХІ ст. здійснили А. Токарська [714], А. Москаленко [724], І. Крупський [624]. А. Гуз вивчав земську пресу [583], Н. Зелінська - професійно-видавничу діяльність у дзеркалі української періодики [696], І. Михайлин - ідеологічні проблеми поступу від журналістики в Україні до української журналістики [636].

Ряд дослідників об'єктом свого вивчення обрали українські регіональні періодичні видання. Наприклад, Ю. Лащук, Г. Бухало, О. Ошуркевич видали довідник про періодику Полісся, Холмщини, Підляшшя та Волині (1917-1939) [743]. Н. Сидоренко, О. Сидоренко, О. Школьна дослідили тенденції розвитку періодики Катеринослава та Катеринославської губернії (1838-1917 рр.) [744], Полтави та Полтавської губернії (1838-1917 рр.) [746], а спільно із В. Фінклер - Подільської губернії (1838-1917 рр.) [745]. А. Волобуєв та М. Шудря здійснили таке ж дослідження щодо м. Києва та Київської губернії (1835-1916 рр.) [693], Р. Загорулько - Києва (1905-1914 рр.) [597; 598], М. Скорик - Харківщини (1812-1917 рр.) [713], М. Романюк - Північної Буковини (1870-1940 рр.) [659; 660], а разом з М. Галушко - Львова (1848-1939 рр.) [662], Івано-Франківська (1879-1944 рр.) [578], М. Нечиталюк, Н. Сидоренко, О. Сидоренко, О. Дроздовська - Східної України [635; 757], Галичини [588; 758], І. Мілясевич - Волинської губернії (ХІХ - поч. ХХ ст.) [639].

Предметом дослідження науковців ставали й окремі періодичні видання України. Наприклад, Р. Майборода і В. Врублевський вивчали історію становлення та характер публікацій часопису «Україна» (1907-1932 рр.) [742], В. Щербатюк проаналізував «Университетские известия» (1913-1919 рр.) [753, с. 5-6], Б. Ясінський - «Літературно-Науковий Вісник» (1898-1932 рр.) [738], В. Денисенко - «Киевские епархиальные ведомости» (1861-1918) [585], О. Іванін - «Харьковские губернские ведомости» (1861-1865 рр.) [697].

О. Канчалаба досліджував релігійно-церковну періодику [610], О. Сушкова - періодичні видання для жінок в Україні [726]. Л. Коваленко вивчав особливості висвітлення проблеми прав українського народу на сторінках російськомовної української періодичної преси [612; 613; 698].

У цей же період науковці продовжили розробляти методологію історико-журналістських досліджень та періодизацію розвитку преси України. Тут варто згадати: М. Нечиталюка [645; 707; 708], І. Михайлина [773], М. Романюка [656; 657], Я. Калакуру [609; 722]. Про розроблені ними методологічні підходи до вивчення української періодики йтиметься у підрозділі 1.3 цього дисертаційного дослідження.

Серед новітніх праць з історії преси України виділяється низка досліджень, які так чи інакше стосуються періодики Волинської губернії XIX - поч. ХХ ст.

З-поміж них - стаття Л. Дениско «Духовні журнали в Україні ХІХ - поч. ХХ ст. як відбиття розвитку та поширення православ'я» [586]. У ній авторка, вивчаючи релігійні журнали України, аналізує й волинське видання «Русский инок» [586, с. 53]. Вона подає інформацію про його редакційний склад, перераховує назви рубрик, характеризує вплив часопису на читацьку аудиторію. Що характерно вона атестує журнал виключно позитивно, уникає будь якої його критики.

З під пера Л. Дениско вийшов також каталог «Релігійні православні періодичні видання ХІХ - початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського», який містить бібліографічний опис видань, що зберігаються в бібліотеці [735].

Дослідниця А. Бойко обрала дещо вужчі хронологічні межі подібного дослідження. У своїх кандидатській дисертації «Преса православної церкви в Україні кінця ХІХ - початку ХХ століття: тематика і проблематика» [763] та монографії «Преса православної церкви України 1900-1917 рр.: Культура. Суспільство. Мораль» [572], досліджуючи тематику і проблематику преси православної церкви, вона приділила увагу суспільно-політичним, мистецтвознавчим та літературознавчим аспектам. В згаданих дослідженнях авторка наголошує на важливості визначення концептуальних направлень кожного з релігійних видань. Для цього вона вважає необхідним звертатися до аналізу осіб видавців та авторів, а саме з'ясовувати їх конфесійну належність. Та ми не можемо погодитися з цим твердженням. Звісно, аналіз таких аспектів необхідний, але він не може бути визначальним у визначенні цільового направлення видання. Хибність зазначеного твердження можна побачити і у висновках, які зробила дослідниця. Критикуючи думку І. Омельчука про те, що часописи «Почаевский листок» і «Прибавление к Почаевскому листку» видавалися чорносотенцями, вона наголошує, що названі видання були започатковані Російською православною церквою, авторами публікацій були православні священики, а факт пропагування ними ідей чорносотенного руху був поодиноким явищем («лише у 1909 р. кілька номерів видання вийшли з гаслом «Союз русского народа») і свідченням співчуття цим ідеям деяких церковників. І як висновок зазначає, що ці часописи, можна віднести до церковних видань для народної аудиторії [572, с. 21]. На нашу думку, А. Бойко допустилася ряду неточностей. По-перше, хибність бачення релігійної ситуації на Волині. На початку ХХ ст. представники верхівки православної церкви тісно починають співпрацювати з чорносотенними організаціями. Станом на 1907 р. на території Волинської губернії функціонувало біля 1 тис. осередків «Союзу...», 300-ма з них керували священики [594, с. 120]. З_поміж них був і видавець та редактор «Почаевского листка» і «Прибавления к Почаевскому листку» (з 1903 р.) архімандрит Віталій (В. Максименко). Отже, підтримка і пропагування чорносотенних ідей було не випадковим і поодиноким явищем, а систематичним і ціленаправленим.

По-друге, ці видання дійсно були започатковані під егідою православної церкви і в перші роки свого функціонування основною їх метою було релігійно-моральне виховання народу, на їх сторінках читач міг знайти чимало цікавої інформації краєзнавчого та морально-етичного характеру. Але пізніше ситуація змінилася. У 1903 р. редактором «Почаевского листка» призначили архімандрита Віталія і видання аж до часу свого закриття в 1917 р. не втрачало шовіністичного характеру та продовжувало бути одним із провідних рупорів «Союзу русского народу». Також А. Бойко має й статті, у яких пропонувала власну класифікацію та систематизацію православної преси України 1900-1917 рр. та здійснювала її критико-бібліографічний огляд [573]. Цікавою є її стаття «Православна преса України 1900-1917 рр.: класифікація та систематизація» [571]. У ній авторка прослідковує історичні умови функціонування релігійної преси, пропонує свою класифікацію, в основу якої було покладено аудиторний принцип, аналізує методи впливу на читацьку аудиторію, типи жанрів, основні тематичні аспекти, яким приділялася увага на сторінках цих видань. А у своєму наступному критико-бібліографічному огляді «Проблема дослідження преси православної церкви кінця ХІХ - початку ХХ ст.» А. Бойко вводить до наукового обігу термін «православна преса» та намагається довести, що не має підстав говорити про українське православ'я ХХ ст. як про організаційно-церковну форму, але є факт його духовного існування, який отримав адекватне віддзеркалення у церковній періодиці [573, с. 311].

Дослідженням етнографічних матеріалів та традиційно-побутової культури у періодичних виданнях ІІ пол. ХІХ ст. займався С. Чибирак [679; 680]. Науковець визначив місце губернських видань у розвитку етнографічної науки, висвітлив їх тематику, та її зміну залежно від російської імперської політики, особливу увагу звернув на календарну обрядовість. Аналізуючи етнографічні статті, у періодичних виданнях ІІ пол. ХІХ ст., він згадав публікації, вміщенні на сторінках «Волынских губернских ведомостей».

Окремі аспекти розвитку преси в Україні ХІХ - поч. ХХ ст. розглянуто науковцями у своїх дисертаційних роботах. Їхня тематика досить різноманітна. Наприклад, О. Коновець присвятив свою дисертацію науково-просвітницькій пресі [765], В. Геогрієвська - становленню та розвитку рекламно-довідкової преси [764], Н. Орлова становленню і формуванню української журналістикознавчої думки [767], О. Сидоренко - становленню і розвитку дитячої та учнівської періодики [768] і т. ін.

Третю групу наукових доробків, дотичних до теми нашого дослідження становлять праці, присвячені пресі Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст.

Період кін. ХІХ - поч. ХХ ст. став відправним у становленні досліджень історії волинських періодичних видань. Особливу увагу тогочасні науковці звертали на релігійні часописи. Зокрема, у 1901 р. побачила світ об'ємна праця М. Теодоровича «История первоначального устройства Волынской духовной семинарии и списки воспитанников, окончивших курс учения в ней в течении столетия ея существования (1796-1896 гг.)» [668]. Вона і зараз продовжує бути важливим джерелом інформації про видавців та співробітників релігійних видань Волинської губернії, адже ними найчастіше ставали саме випускники зазначеного у її назві навчального закладу.

Тоді ж вийшли друком перші покажчики неофіційної частини газети «Волынские губернские ведомости» та журналу «Волынские епархиальные ведомости».

Одним із перших з'явився «Указатель статей, напечатанных в неофициальной части «Волынских губернських ведомостей в период с 1867 по 1880 год» О. Братчикова [113; 114]. Автор опублікував його у вигляді додатку до самої газети. Покажчик містив основні вихідні данні про автора, рік виходу, номер та сторінки, на яких була надрукована та чи інша публікація.

Більш узагальненим був покажчик публікацій на сторінках «Волынских губернских ведомостей» за 1838-1887 рр. [739]. Його автор А. Лященко виокремив ті з них, які стосувалися історії Волині, не взявши при цьому до уваги матеріали про поточне життя краю.

Свій внесок у цю справу зробив також І. Мацкевич. Його авторству належить «Указатель учено-литературных произведений в местной печати, касающихся предмета археологии в самом обширном значении слова, по Волынской губернии» [741]. Дослідник упорядкував статті газети «Волынские губернские ведомости» за прізвищами волинських краєзнавців, авторству яких вони належали. Наприклад, він виокремив публікації О. Братчикова, Г. Оссовського, Л. Рафальського, В. Пероговського, М. Трипольського та ін.

Що ж до бібліографування «Волынских епархиальных ведомостей», то кропітку роботу в цьому напрямку проробили Ю. Тиховський і П. Бєляєв. Авторству Ю. Тиховського належить «Указатель содержания неофициальной части «Волынских епархиальных ведомостей» за первые двадцать лет их существования (сентябрь 1867 - сентябрь 1887)» [755] та такий же «Указатель... (сентябрь 1887 - по декабрь 1907 гг. включительно)» [756]. Роботи Ю. Тиховського поєднали в собі предметний, географічний і алфавітний покажчики видання за всі роки його функціонування. Каталоги складалися з трьох тематичних розділів: історія, проповідництво та бібліографія. Аналіз їх бібліографічної значущості проводили І. Мілясевич та О. Левитська [705; 706]. Вони охарактеризували бібліографічні дослідження Ю. Тиховського як одні із кращих зразків вітчизняних покажчиків змісту періодичних видань, з досконалим довідковим апаратом на рівні сучасних вимог. Схожою за характером оформлення стала - робота «Указатель статтей, помещенных в неофициальной части «Волынских епархиальных ведомостей»… (с сентября 1887 по декабрь 1907 включительно)» П. Бєляєва [729]. Дослідник згрупував матеріали за тематичним принципом, виділивши дев'ять основних напрямків їх змістовного наповнення.

У 30_ті рр. ХХ ст. І. Лозов'юк, розширив хронологічні межі огляду видання до 1915 р. в роботі «Bibliografia artykuіow naukowych ogіozonuch w «Woіyсskich Eparchialnych Wiadomoњciach» [760].

Значення проаналізованих покажчиків для роботи з волинськими періодичними виданнями ХІХ - поч. ХХ ст. важко переоцінити, адже вони дають змогу легко зорієнтуватися в масиві опублікованого на їх сторінках матеріалу.

Починаючи з 1953 р., у Вінніпезі (Канада) при Товаристві «Волинь» та «Інституті дослідників Волині» було розпочато видання наукового часопису «Літопис Волині» (вийшло 20 випусків). На його сторінках опубліковано велику кількість краєзнавчих досліджень, джерельною базою яких в тому числі слугувала і волинська періодика. З-поміж них зустрічаються студії, присвячені життю та діяльності видатних краєзнавців Волині. Взяти хоча б статтю М. Бойка про М. Теодоровича, який свого часу підготував чимало історико-краєзнавчих публікацій для журналу «Волынские епархиальные ведомости» [575]. «Літопис Волині» містить також ряд досліджень з історії преси Волині, однак вони виходять за хронологічні межі нашого дослідження (у них мова йде про волинську пресу 1920-1939 рр., 1941-1944 рр.).

...