Актуальність дослідження водяних знаків стародруків для історії книги, бібліографії, історії гравюри. Комплексний аналіз водяних знаків видань І. Федорова та П. Мстиславця. Введення у науковий обіг нових відомостей історико-книгознавчого характеру.

Основні засади діяльності музейних закладів, що складалися, видозмінювалися та удосконалювалися у період ХIХ–початку ХХ ст. Форми роботи волинських музеїв щодо збору, опрацювання і представлення у власних експозиціях місцевих пам’яток старовини.

Дослідження напрямків діяльності установ ВУАН: історіографічний, етнографічний, археологічний, дослідження, збереження та популяризація пам’яток народної культури. Форми співробітництва академії з її місцевими осередками, музеями, окремими краєзнавцями.

Дослідження глибинних мотивів, причин та наслідків проведення історико-краєзнавчої діяльності ВУАН. З’ясування ролі ВУАН як найвищого наукового осередку країни у розвитку українського історико-краєзнавчого руху. Процес підготовки і закріплення кадрів.

Аналіз історико-краєзнавчої проблематики досліджень Київщини в науковій діяльності Всеукраїнської академії наук та її вплив на розвиток історичного краєзнавства 1918-1930-х років. Напрями досліджень у науковій діяльності Всеукраїнської академії наук.

Висвітлення окремих аспектів педагогічної спадщини сумських освітян на прикладі діяльності історико-краєзнавчого музею Сакунівської школи Недригайлівського району (1972-2010). Методи навчання та патріотичного виховання школярів у досліджуваний період.

Вплив політичних, суспільних, культурних чинників, зумовлених відповідною лінією польських властей стосовно Волині, на вивчення її минулого. Роль науково-громадських товариств і музейних закладів Волинського воєводства у дослідженні історії регіону.

Спроба комплексного вивчення процесу зародження й розвитку історико-краєзнавчих поглядів Івана Франка, їх місце в українській історичній науці. Історіографічні дослідження рідного краю. Спроби Івана Франка налагодити взаємини з іноземними краєзнавцями.

У науковій статті охарактеризовано праці українських гуманітаріїв періоду другої половини ХХ – початку ХХІ ст., у яких прямо чи опосередковано робився акцент на аналізі історико-краєзнавчих працях С. Коваліва. Подано лаконічний життєпис С. Коваліва.

С. Ковалів як автор краєзнавчих досліджень, спеціальних історичних, етнографічних і фольклорних праць. Особливості важкого культурно-освітнього й соціально-економічного становища на західноукраїнських землях в останній чверті ХІХ - на початку ХХ століття.

Аналіз історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст. та етапів їхнього розвитку. Розроблення схеми класифікації за тематичною ознакою. З'ясування оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення.

Обґрунтування необхідності створення у м. Вінниця закладу вищої медичної освіти, тим самим забезпечити регіон висококваліфікованими медичними кадрами. Розгляд історичних етапів формування закладу та створення університетських кафедр та лабораторій.

Поштова марка як історичне зображальне джерело фіксації історичної, національної і культурної пам’яті народу. Передумови наукового маркознавства в галузі гуманітарного знання та репрезентації філософського, економчного та історико-культурного середовища.

Особливості історико-культурної складової рекреаційного комплексу Черкаської області, висвітлення значення і ролі в рекреаційному комплексі регіону. Характеристика таких рекреаційно-туристськіих ресурсів, як археологічні пам’ятки, пам’ятки архітектури.

Статтю присвячено розгляду театрально-декораційного мистецтва Закарпаття періоду 20--40-х років ХХ ст. Визначаються витоки та тенденції розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Зв'язок з новими концепціями сучасного візуального мистецтва.

Дослідження закономірностей, особливостей та чинників розвитку археологічного пізнання на основі аналізу наукових праць з проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи. Аналіз сучасного стану проблеми в працях археологів.

Характер матеріальної культури населення регіону, її специфічні та загальноруські риси. Соціально-економічні й етнічні процеси на теренах Сірето-Дністровського межиріччя. Некрополі та поховальний обряд місцевого населення, еволюція військової справи.

Аналіз деяких аспектів історико-культурного розвитку Святої землі другої половини І століття до Р.Х., зокрема в час царювання Ірода Першого. Соціально-економічний та політичний стан Іудеї, пам'ятки археології, які свідчать про будівничу діяльність царя.

Створення цiлiсної картини цивiлiзацiї Марi в контекстi розвитку всього месопотамського свiту. Характер взаємозв'язкiв культури Марi з цивiлiзацiями Древньої Сирiї i Дворiччя. Культурно-iсторичний портрет міста на фоні месопотамської цивілізації.

Характеристика археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури. Створення історико-культурного портрета держави, особливості технік будівництва.

Дослідження причин втрат історико-культурних цінностей Східної України в роки Великої Вітчизняної війни. Визначення кількісних та якісних характеристик наслідків нищення та вивезення з території Східної України архівних, бібліотечних та музейних фондів.

Вивчення основних аспектів становлення проблеми прав людини, права нації на самовизначення, свободи людини на саморозвиток тощо на основі міжнародних правових актів ООН, ЮНЕСКО. Дослідження даного питання у контексті національної проблематики Нігерії.

Розглядаються причини історико-літературної інтерпретації спадщини Кляйста в українському літературному процесі другої половини ХХ-ХХІ ст., здійснені українськими літературознавцями. Наводяться паралелі з працями російських радянських дослідників.

Висвітлення подій Української революції у 1919 році на підставі спогадів громадського діяча Л. Чикаленка. Розповіді про втрату військами Директорії Києва, зустрічі мемуариста з Є. Петрушевичем та С. Петлюрою, переговори з представниками Дону та Кубані.

Висвітлення події Української революції у 1919 р., про втрату військами Директорії Києва. Мемуарні свідчення громадсько-політичного діяча Л. Чикаленка. Зустріч мемуариста з Є. Петрушевичем та С. Петлюрою, переговори з представниками Дону та Кубані.

Основні форми і методи деструктивного впливу, що здійснює Російська Федерація в інформаційному просторі країн Балтії, зокрема, щодо фальсифікації історичних подій. Особливості формування негативного іміджу балтійських країн на міжнародній арені.

Визначення рівня впливу О.Л. Струве на характер професійних та суспільно-політичних взаємин радянських та західних астрономів у 30–50 роки ХХ ст. та період політичного протистояння у "холодній війні". Основні напрями науково-дослідної роботи вченого.

Розгляд протоколів та стенограм засідань міської ради, доповнених протоколами і стенографічними звітами окружних та районних з’їздів рад Харківщини. Небажання радянських службовців вивчати державну мову, її недостатнє вживання ними у повсякденному житті.

Громадське і наукове значення постаті Л.Д. Проскурякова в залізничній справі кінця XIX – першої чверті XX ст. Здійснення спроби реконструювати внесок Л.Д. Проскурякова та його науково-технічної школи у розвиток вітчизняного мостобудування та архітектури.

Риси особи Л.Д. Проскурякова - подвижника залізничної науки та освіти, віхи життя. Огляд діяльності професора Проскурякова через історіографічні напрацювання з обраної проблеми, джерельну базу та методологію дослідницького пошуку. Його наукова спадщина.