Данилов В.В. (1881-1970) – український і російський літературознавець, фольклорист, етнограф. Огляд та цитати вірша Б.Д. Грінченко як революційно-демократичного гімну. Зустріч та запис спогадів Левицького О.І. Шевченківська панахида у Нежині в 1899 році.

История семьи ветеранов Шемчук, молодого танкиста и санинструктора, которые встретились в Чехословакии в мае сорок пятого. Путь Василия Ефимовича и Марии Тимофеевны по тропам Великой Отечественной войны. Заключение брака в 1947 году и воспитание детей.

З’ясування особливостей взаємин французького й українського інтелектуалів. Зацікавленість А. Мазона українською наукою, культурою, намагання М. Грушевського поширити свої історіографічні ідеї у Франції шляхом перекладу "Очерка истории украинского народа".

Унікальність архіву Новицького, який був наприкінці XVII ст. головною постаттю в обороні південних рубежів Гетьманщини. Листи гетьмана І. Мазепи до охотницьких комонних та піхотних полковників, до І. Ломиковського, до ніжинського полковника С. Забіли.

Дослідження листів громадян УРСР у державні інституції, аналіз яких дозволив з’ясувати пересічне життя українців, їх духовний і матеріальний світ, потреби і проблеми, з якими вони зустрічалися в повсякденні. Основний зміст листів у перші повоєнні роки.

Дослідження практики написання клопотань жертвами терору, основні теми листів. Розгляд справ арештованих у судовому порядку. Аналіз адаптаційного процесу репресованих людей до соціально-економічного та суспільно-політичного життя після реабілітації.

Досліджується практика написання клопотань жертвами політичних репресій. Мотивація громадян при поданні прохань. Основні теми, що висвітлювали автори листів. Використання "радянських символів" у зверненнях до вищого партійно-радянського керівництва.

Аналіз документів, які розкривають невідомі факти існування тісних зв’язків афонського Ватопедського монастиря із Січчю. Виявлено аспекти ктиторської підтримки козацькою старшиною афонських монастирів і, зокрема, "ктиторського патронування" з боку Січі.

Розглядається приватний епістолярій відомого британського політичного діяча В. Черчилля написаний в період: 1895-1990 та 1990-1936 роки, що знаменують періоди військової служби та участі письменника у військових діях та боях за межами Великої Британії.

Трансформація українського культурного простору, спричинені революційними метаморфозами 1917-1918 рр. Аналіз культурно-просвітницького руху, пов’язаного з масовим поширенням самоосвітніх курсів українознавства. Складнощі в репрезентації історії України.

Оцінка специфічних особливостей щодо обґрунтування життя і діяльності Івана Мазепи у російській історіографії. Внесок Євгенія Шмурла в характеристику історичного етапу царювання Петра І та визначення його стосунків з західноєвропейськими державами.

Драматичні події в історії родини Старицьких. Увага дослідників до теми репресивних переслідувань родини. Розгляд листва письменниці та громадської діячки Л.М. Старицької-Черняхівської до її чоловіка. Пошуки заарештованої у 1938 р. доньки Вероніки.

Дослідження листів і поштових карток громадського, військового діяча, журналіста Михайла Матчака до хорунжої УСС, громадської діячки, вченої Олени Степанів-Дашкевич, що містять великий масив інформації про життя М. Матчака у радянських концтаборах.

Аналіз інформаційних можливостей колекції листів донецьких остарбайтерів. Визначення їх значення для дослідження історії життя і праці у Німеччині цивільного населення. Характеристика особливостей німецької офіційної політики щодо примусових робітників.

Історія відносин епохальних постатей української національної культури ХІХ ст. крізь призму епістолярної спадщини Т. Шевченка. Аналіз листів поета до композитора С. Гулака-Артемовського. Розкриття духовної єдності великих митців, їх людських стосунків.

Тема музичної Шевченкіани. Історія відносин двох епохальних постатей української національної культури ХІХ ст. Епістолярна спадщина Т. Шевченка. Аналіз листів поета до композитора з позицій розкриття духовної єдності великих митців, їх людських стосунків.

Аналіз епістолярного спадку комбатантів Сталінградської битви, оцінка їх значення як історичного джерела для вивчення найбільшої світової битви на суходолі, яка визначила переможне завершення Другої світової війни для сил Антигітлерівської коаліції.

Опис листів до редакції газети, що відображали шкільне життя зазначеного періоду, висвітлювали проблеми педагогів. Основні елементи освітньої діяльності, напрями взаємодії із громадськістю, їх ставлення до актуальних проблем тодішньої дійсності.

У статті охарактеризовані листи до редакції газети "Радянська освіта" від другої половини 1940-х рр. – 1990 р., мета якої стало відображення шкільного життя зазначеного періоду, висвітлення основних проблем у листах педагогів на сторінках газети.

Відображення в листування хорунжого УСС Миколи Опоки та історик Ростислава Заклинського особливостей повсякденного життя офіцерів Української Галицької Армії під час польсько-української війни 1918-1919 рр. Опис поведінки вояків в умовах війни з Польщею.

Вивчення джерельної бази; з’ясування основних мотивів і змісту написання листів. Характеристика адресатів і адресантів; аналіз їх світоглядних позицій; окреслення подальших наукових пошуків. Аналіз характерних рис листів як епістолярного жанру.

Повалення династії Гогенцоллернів і проголошення Веймарської республіки після революції 1918 року у Німеччині. Версальський договір та його сприяння приходу до влади нацистів. Прихід до влади Адольфа Гітлера та встановлення нацистської диктатури.

Огляд української історіографії Листопадового (польського) повстання 1830-1831 років, що вплинуло на розгортання соціально-політичних і культурних процесів на українських землях у ХІХ столітті. Економічний розвиток правобережних українських земель.

Визначення соціальних функцій листування к. ХІХ–ХХ ст. та спонукальних мотивів його популярності в Україні. Виявлення листів Є. Чикаленка та його кореспондентів, котрі зберігаються у державних архівах та рукописних колекціях наукових бібліотек України.

Дослідження епістолярного діалогу українського вченого та політичного діяча М. Грушевського з відомим російським істориком права М. Дьяконовим. Обговорення громадських справ і приватних тем. Полеміка з питань оцінки юридичної природи Переяславської угоди.

Дослідження джерельної вартості епістолярної спадщини, а також на основі аналізу листування Я. Головацького і О. Духновича відображення особливостей шляхів культурного єднання українських земель. Визначення та характеристика ролі архівних матеріалів.

Висвітлення в науковій літературі теми української еміграції в листуванні чільних членів ОУН. Дослідження документів Організації українських націоналістів від моменту створення організації. Обговорення устрою організації, ідеологічних засад діяльності.

Аналіз наслідків доленосних подій української історії 1917-1921 рр. Дослідження листування самовідданих працівників на українській емігрантській ниві - С. Русової та Г. Чикаленко-Келлер, які опинились серед першої хвилі української еміграції в Європу.

Розкриття обставин у яких діячі здійснювали обмін кореспонденцією та основних аспектів їх становища в умовах російського полону. Характеристика тематики та висвітлення основного змістовного сюжету листування (їх внутрішній стан, побут та діяльність).

Дослідження листування видатного вітчизняного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича з видатним вченим, мовознавцем, філологом-орієнталістом Омеляном Пріцаком. Листи Я. Ісаєвича, як важливе джерело до історії взаємовідносин обох академіків.