Історія українського державотворення, національно-визвольної боротьби українців. Петро Януарович Стебницький - активний учасник революції в 1917-1921 роках. Аналіз публіцистичної спадщини діяча. Підписання закону про заснування Української академії наук.

Вивчення постаті П. Федуна як національно-політичного діяча і публіциста. Формування світоглядних позицій П. Федуна, його суспільно-політичні погляди, їх вплив на формування ідеології українського націоналізму. Діяльність у пропагандистському апараті.

Протестний рух в УРСР у 1960-1970-х рр. Аналіз ставлення першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста до опозиційного руху, маневрування між двома політичними дискурсами - централізаторським та антицентралізаторським, елементи місництва і прояви націоналізму.

Аналіз ставлення П. Шелеста до опозиційного руху в УРСР. Причини загострення соціальної напруги в українській республіці у 1960-1970-х рр. Боротьба з проявами антирадянщини та антисуспільними рухами. Переслідування опозиції та покарання інакодумців.

Знайомство з головними особливостями ставлення першого секретаря ЦК Компартії України Петра Юхимовича Шелеста щодо "Празької весни". Загальна характеристика програми суспільно-політичних реформ, спрямованих на побудову "соціалізму з людським обличчям".

Аналіз публікації в газеті "Вашингтон пост" статті Д. Андерсона, у якій на основі таємних матеріалів ЦРУ містилася інформація про конфлікт між Л. Брежнєвим і П. Шелестом щодо візиту Р. Ніксона і підтримки генсека В. Щербицьким, розкриття позиції Шелеста.

Исследование Петровской ассамблеи как исторической формы праздничного досуга и инструмента, при помощи которого Петр I проводил свои реформы. Изучение происхождения, этапов становления и развития, персонажей и выразительных средств Петровской ассамблеи.

Изучение вклада иностранных специалистов в дело создания российской металлургии. Изменение экономического облика Уральского региона. Строительство доменных заводов. Посессионное право как условие развития горнозаводской промышленности в эпоху Петра I.

Главные преобразования Петра І в России, осуществления культурной реформы. Процесс заимствования зарубежного социального и культурного опыта. Характеристика основных задач петровских ассамблей, их история. Танцы как необходимый атрибут ассамблей.

Характеристика реформаторской деятельности Петра I. Историческое значение петровских преобразований. Рассмотрение реформы, как средства достижения поставленных целей. Изучение предпосылок широкой европеизации. Значение реформ, проведенных Петром I.

Правление Петра Первого как своеобразный рубеж между Московским царством и Российской Империей. Взгляды различных ученых-историков на роль и значение реформ Петра Первого. Переход к системе абсолютизма. Преобразования в духовной и культурной сфере.

Исторические условия и предпосылки петровских реформ: военной, органов власти и управления, сословного устройства общества, церковной, в области культуры и быта. Противоречия в реформаторской деятельности Петра, его реформы во временной перспективе.

Сущность и значение всей совокупности реформ Петра I. Основание государства со стройной системой управления. Основные сферы жизни общества России. Особенность отечественной войны 1812 года. Сознание наших людей на предпосылки и начало перестройки.

Анализ некоторых церковных реформ, проведенных Петром I. Рассмотрение вопросов соотношения церковной и светской властей в области церковной архитектуры. Изучение новаций, привнесенных в церковную архитектуру и искусство во время царствования Петра I.

Описание государственных реформ первой четверти XVIII в. как начала перестройки органов власти и управления. Формирование нового государственного аппарата управления при Петре I, его централизация. Реформы органов власти и местного самоуправления.

Создание регулярной армии и преодоление военной отсталости от Европы как одна из заслуг Петра І. Особенности крепостнической деформации. Состояние русского купечества в петровскую эпоху. Идея патернализма - элемент политической доктрины императора.

Восприятие курорта "Марциальные воды" современниками-иностранцами в 1718-1724 годах на примере сочинения Ф.Х. Вебера "Преображенная Россия" и "Дневника" Ф.В. Берхгольца. Осмысление поездки Петра I на Марциальные воды с позиций истории повседневности.

Исследование истории основания Санкт-Петербурга. Особенности его развития как центра русской нации, морской мощи и культуры. Застройка, планировка сети прямых улиц, просторных площадей, парков и садов. Описания дворцов, крепостей, учебных заведений.

Возможность формирования изображения по предполагаемой "аппликативной" технологии. Радиоуглеродная датировка кальцитовых натеков с помощью ускорительной масс-спектрометрии. Экспериментально-технологические исследования и фотограмметрия петроглифа.

Характеристика особливостей податкової політики влади періоду "воєнного комунізму" на прикладі Петрограда на підставі опрацювання історичної літератури радянського періоду та сучасної доби. Аналіз порядку нарахування і стягнення прибуткового податку.

Реконструируется ход и результаты работы "частного совещания" лета 1919 г., анализируются предложения, вносившиеся его участниками, и варианты текста итогового документа, обсуждавшиеся на встречах. Декрет об отделении церкви от государства и школы.

Феномен обновленчества в русском православии первой половины ХХ века. Власть, православная церковь, общество в годы Гражданской войны. Взаимоотношение государства и религиозных объединений. Способы вмешательства государства в кадровую политику ПРЦ.

Роль буржуазии в производстве, ее связи с технически образованными элементами. Факторы, повлиявшие на новую политическую ориентацию рабочих Петрограда. Воззвание Комитета Петроградской организации меньшевиков. Классовая линия пролетарской партии.

Экономическое противоборство буржуазии. Управленческий саботаж старых кадров и финансовых работников в советской России. Национализация ключевых сфер народного хозяйства. Структура краткосрочных курсов и учебных программ. Потребность новой власти.

Петропавловская крепость — крепость в Санкт-Петербурге, расположенная на Заячьем острове, историческое ядро города. Тюрьма Трубецкого бастиона и гауптвахты крепости. Петропавловская крепость как политическая тюрьма России работы скульптора Шемякина.

Дослідження родинних документів дворянської родини Другетів, дані про яку зафіксовані з XIII ст. Опис печаток родини Другетів, якими були завірені документи, що стосувалися військових, дипломатичних справ, купівлі-продажу, звільнення від кріпацтва.

Аналіз символіки та "світу речей" української духовної еліти перелому ХІХ-ХХ ст. Дослідження семи штемпелів греко-католицького єпископа Константина (Чеховича), які зберігаються у фондах Національного музею Перемишльської землі (м. Перемишль, Польща).

Направления, характер и этапы эволюции региональных печатных СМИ в Западной Сибири в период реформирования политической системы. Методы административного и финансового влияния на печатные СМИ региона. Связь СМИ с результатами избирательных кампаний.

Характеристика основных исторических событий в Киевской Руси XI-XII столетий. Военные походы князей Владимира Мономаха и его брата Святополка. Особенности взаимоотношений киевских правителей с половцами и печенегами, а также влияние на них Византии.

Аналіз комплексів матеріальних ознак пам’яток. Створення типології та виявлення хроноіндикаторів об’єктів. Оцінка історико-культурних впливів, що сформували явище скельно-церковної архітектури у регіоні. З’ясування світоглядних засад печерного чернецтва.