Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

Організація та функціональне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Фінансові умови, особливості та техніка підготовки, укладання та виконання контрактів. Система державного регулювання ЗЕД в Україні. Транспортне страхування у міжнародній торгівлі.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курс лекций
Язык украинский
Дата добавления 11.01.2013
Размер файла 466,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Крім внутрішнього законодавства, правову основу оподатковування іноземних інвестицій формує велика кількість діючих міжнародних двосторонніх і багатобічних договір, що деякою мірою торкається питань оподатковування. Це, в першу чергу, угоди про запобігання подвійного оподатковування доходів і майна, що визначають податкову юрисдикцію договірних держав на доходи нерезидентів і податкові пільги, що встановлюють іноземним інвесторам, у тому числі зниження ставки податку на дивіденди і відсотки.

Досягнення конкурентноздатності на зовнішньому ринку є важливим критерієм оцінки якості продукції підприємства, створеного зусиллями підприємців різних країн. І, в остаточному підсумку, свідчить про досягнення цілей, поставлених партнерами при його створенні.

10.2 Управління діяльності підприємств з іноземними інвестиціями

Підприємство з іноземними інвестиціями в Україні являє собою господарське об'єднання українського й іноземного партнерів на основі спільно внесеної власності, спільного керування ним і поділу ризиків і прибутку. Усі СП перереєструвалися в акціонерні товариства, і подібного роду підприємств з іноземними інвестиціями зареєстровано близько 15 тисяч, з яких успішно функціонують приблизно третина підприємств.

Вищим органом керування акціонерним товариством є загальні збори його акціонерів, що правомочні вирішувати наступні питання:

· зміна статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

· обрання членів ради директорів (наглядацької ради) і ревізійної комісії (ревізора) товариства і дострокове припинення їхніх повноважень;

· утворення виконавчих органів товариства і дострокове припинення їхніх повноважень, якщо статутом товариства рішення цих питань не віднесено до компетенції ради директорів (наглядацької ради);

· затвердження річних звітів, бухгалтерських балансів, рахунків прибутків і збитків;

· рішення про реорганізацію або ліквідацію товариства.

Перераховані вище питання віднесені законом до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані їм на рішення виконавчих органів товариства. У товаристві з числом акціонерів більше п'ятдесятьох створюється рада директорів (наглядацька рада), якій відповідно до закону про акціонерні товариства повинна бути визначена її виняткова компетенція.

Виконавчий орган товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) і (або) одноособовим (генеральний директор, директор). Він виконує поточне керівництво діяльністю товариства і підзвітний раді директорів і загальним зборам акціонерів.

Компетенція органів керування акціонерним товариством, а також порядок прийняття ними рішень і виступу від імені товариства визначаються відповідно до Цивільного кодексу України. За рішенням загальних зборів акціонерів повноваження виконавчого органа товариства можуть бути передані за договором іншої комерційної організації або індивідуальному підприємцеві (керуючому).

Акціонерне товариство зобов'язане щорічно публікувати для загального зведення річний звіт, бухгалтерський баланс, рахунок прибутків і збитків. Акціонерні товариства повинні для перевірки і підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати професійного аудитора, не зв'язаного майновими інтересами із товариством або його учасниками. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі і не зобов'язаного публікувати для загального зведення зазначені документи, повинна бути проведена в будь-який час за вимогою акціонерів, сукупна частка яких у статутному капіталі складає десять або більше відсотків.

Підприємство з іноземними інвестиціями веде оперативний, бухгалтерський і статистичний облік у порядку, прийнятому в Україні. Розрахунково-кредитні відносини підприємства контролюють банки і банківські установи. Контроль за правильною сплатою в бюджет податків, своєчасним наданням платникам встановленої звітності здійснюють місцеві фінансові органи.

Оцінка результатів виробничої діяльності підприємства дає можливість виявити відповідність продукції стандартам і вимогам ринку, вивчити співвідношення між власними виробами і продукцією конкурентів по якісних параметрах і цінах.

Аналіз закордонних ринків складається з вивчення загального економічного становища країни, політичної ситуації, складу й економічного потенціалу населення, екологічної обстановки, наявності конкуренції при продажі продукції СП. На внутрішньому ринку СП реалізує свої товари через підприємства оптової торгівлі або через зовнішньоторговельні організації по оптових або договірних цінах, а також через фірмові магазини за роздрібними цінами. У результаті дослідження всіх шляхів продажу товарів вибираємо для своїх зусиль внутрішній або зовнішній ринок. Продаж своєї продукції на зовнішніх ринках СП здійснюють або самостійно, або через зовнішньоторговельні організації, або через збутову мережу партнера.

Визначення економічної ефективності діяльності підприємств з іноземними інвестиціями можна оцінити показниками, що дозволяють порівнювати результати виробничої і торговельної діяльності з витратами. До числа основних показників подібного роду відносяться наступні:

· прибуток від реалізації продукції, балансовий, чистий прибуток;

· річна і середньорічна рентабельність капітальних вкладень у створення і розвиток СП;

· період окупності капітальних вкладень у створення підприємства з іноземними інвестиціями;

· внутрішня норма рентабельності витрат на створення і забезпечення діяльності підприємства.

Подібного роду показники можна розраховувати як на один рік, так і на ряд років діяльності підприємства.

Тема 11. Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

План лекції

11.1 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

11.2 Аналіз раціональності використання коштів у зовнішній торгівлі підприємства

11.3 Економічна ефективність зовнішньоекономічних операцій

11.1 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Одним із найбільш важливих напрямків підвищення ефективності виробництва та економіки країни є розвиток зовнішньоекономічної діяльності її підприємницьких структур. Однак визначення ефективних напрямків діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності неможливе без ретельного аналізу її стану.

Аналіз експортних та імпортних операцій включає:

- визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

- визначення виконання зобов'язань за термінами їх поставок та якістю;

- встановлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;

- з'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.

Аналіз проводиться у такій послідовності (рис. 11.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 11.1 - Послідовність проведення аналізу виконання експортних

Подання обробленої аналітичної інформації виконується у зворотному порядку (рис. 11.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 11.2 - Послідовність викладення обробленої аналітичної інформації

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами з'ясовується:

- кількість і загальна сума укладених торгових угод;

- кількість і сума виконаних торгових угод;

- кількість, види і сума прострочених контрактів;

- причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Для аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства використовують систему аналітичних показників, представлених у додатку К.

Для більш повної характеристики роботи фірми на зовнішньому ринку розраховується питома вага сум контрактів, прострочених у звітному періоді і цей показник порівнюється з показником минулого періоду:

(11.1)

де Кпростр. - сума контрактів, прострочених протягом року;

Квикон. - сума контрактів, що підлягають виконанню у звітному періоді.

У подальшому визначаються коефіцієнти виконання зобов'язань за вартістю і за фізичним обсягом як для окремих товарів, так і для їх сукупності.

Коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю для підсумкового показника розраховується за формулою:

(11.2)

де: P i Q - ціни кількості товару і у звітному періоді;

Piп i Qiп - ціни і кількість товару і у базовому періоді;

п - кількість товарів.

Коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом для зведеного показника обчислюється за формулою:

(11.3)

де: Q Piп - вартість експорту товару і у звітному періоді, перерахована за плановими цінами;

Qiп Piп - планова вартість експорту товару і;

п - кількість товарів.

Коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарів за ціною для зведеного показника обчислюється за формулою:

(11.4)

де: Q P - фактична вартість експорту товару і;

QPiп - вартість експорту товару і у звітному періоді, перерахована за плановими цінами;

п - кількість товарів.

Для більш повної характеристики роботи підприємства (об'єднання) на зовнішньому ринку проводиться аналіз динаміки експорту та імпорту, тобто експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік, а також проводиться аналіз у динаміці за кілька (5-10) років. Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту (імпорту) і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту (імпорту), як змінився обсяг експорту (імпорту) у поточних і базових цінах, як змінилися у середньому експортні ціни. Для вивчення динаміки експорту (імпорту) протягом декількох років обчислюються темпи приросту експорту (імпорту) за кожний рік і середньорічний темп росту, приросту експорту (імпорту) за весь досліджуваний період.

Дані про експорт (імпорт) за досліджувані роки групуються за країнами і товарами та представляються в аналітичних таблицях. По кожному рядку таблиці (країна, товар чи підсумок) обчислюються індекси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися вартість і фізичний обсяг експорту (імпорту) і середні ціни.

Розрахунок наведених вище індексів проводиться за формулами 11.5-11.10.

Індекс вартості (І вартості):

(11.5)

де: Pi1 i Qi1 - ціни кількості товару і у звітному періоді;

Pi0 i Qi0 - ціни і кількість товару і у базовому періоді;

п - кількість видів товарів.

Зміна вартості експорту (імпорту) може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу (формули 11.6 та 11.7):

Індекс ціни (Іціни):

(11.6)

Індекс фізичного обсягу (Іфіз.обс.):

(11.7)

де: Pi1 i Qi1 - ціни кількості товару і у звітному періоді;

Pi0 i Qi0 - ціни і кількість товару і у базовому періоді;

п - кількість видів товарів.

Зміна фізичного обсягу зумовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:

Індекс кількості (Ікільк.):

(11.8)

Зміна вартісної структури експорту (імпорту) за країнами і за товарами визначається для кожного порівнюваного року шляхом розрахунку суми експорту в тисячах гривень і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.

Для товарних груп, які включають і кількісно, і якісно порівнювані товари (наприклад, деревина, нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут), обчислюється також індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:

(11.9)

де - середня ціна товару і у базовому періоду.

Середня ціна товару обчислюється за такою формулою:

(11.10)

де: Pi0 i Qi0 - ціни і кількість товару і у базовому періоді;

п - кількість видів товарів.

Якщо індекс кількісної структури є більшим за одиницю, це означає, що в межах товарної групи збільшилась частка більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих товарів. При зворотній зміні структури індекс виявиться меншим за одиницю. Визначається міра впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи.

За якість товару відповідають як підприємства-виробники, так і фірми-посередники. Якість експортних та імпортних товарів повинна відповідати технічним умовам контрактів, в іншому випадку іноземний покупець може пред'явити фірмі рекламацію.

Рекламація - претензія до якості товару (послуг), що містить вимоги щодо усунення недоліків, зниження ціни, відшкодування збитків.

Аналіз якості товарів за звітний період проводиться порівняно з аналогічними показниками минулого періоду, при цьому порівнюється: кількість отриманих рекламацій; сума рекламацій; кількість задоволених рекламацій.

Як критерій якості товарів використовується показник процентного співвідношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів. Крім динаміки рекламацій, вивчаються й окремі рекламації. При цьому з'ясовується, які заходи здійснено фірмою щодо підвищення якості товарів і наскільки вони виявилися ефективними.

Вихід на зовнішній ринок завжди пов'язаний з гострою конкурентною боротьбою. На світових товарних ринках пропонується ряд функціонально-однорідних товарів і послуг, що задовольняють одну і ту саму потребу покупця на рівних чи незначно відмінних умовах. При цьому перевага надається найбільш конкурентоспроможному товару і товаровиробнику.

Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміють їхню здатність витримати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватися у зв'язку з цим за цінами, не нижчими від середньо-ринкових.

Конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності його якісних й економічних властивостей (параметрів) щодо виявлених вимог ринку чи властивостей іншого товару. Оцінка здійснюється шляхом порівняння параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння проводиться за групами технічних та економічних параметрів. Для оцінки використовують диференціальний і комплексний методи оцінки.

Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності базується на порівнянні одиничних параметрів аналізованої продукції з базою порівняння. Результат оцінки: чи досягнутий рівень у цілому; за якими параметрами він не досягнутий; які з параметрів найбільше відрізняються від базових.

Якщо за базу оцінки приймається попит, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності здійснюється за такою формулою:

(і=1,2,3,…n) (11.11)

де q1 - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності за і-м параметром;

рі - величина і-го параметра для аналізованої продукції;

ріо - величина і-го параметра, за якого попит задовольняється цілком;

п - кількість параметрів.

Аналіз результатів оцінки:

- для оцінки за нормативними параметрами одиничний показник може приймати тільки два значення - 1 чи 0. Якщо аналізована продукція відповідає обов'язковим нормам і стандартам, показник дорівнює 1, якщо параметр продукції в норми і стандарти не укладається, то показник дорівнює 0;

- для оцінки за технічними й економічними параметрами одиничний показник може бути більшим або дорівнювати одиниці, якщо базові значення параметрів установлені нормативно-технічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами;

- якщо аналізована продукція має параметр, значення якого перевищує потреби покупця, зумовлені характером використання (експлуатації) цієї продукції, соціальними умовами, традиціями, фізіологічними особливостями, то зазначене підвищення не буде оцінюватися споживачем як перевага й одиничний показник за цим параметром не може мати значення більше 100% і при розрахунках повинна використовуватися мінімальна з двох величин - 100% чи фактичне значення цього показника.

Якщо за базу оцінки приймається зразок, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності проводиться за формулою:

(11.12)

або (і=1,2,3,…n) (11.13)

де q'i, qi - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м технічним параметром;

рі - величина і-го параметра для аналізованої продукції;

різ - величина і-го параметра для виробу, прийнятого за зразок;

п - кількість параметрів.

Із формул (11.12) і (11.13) обирають ту, в якій росту одиничного показника відповідає підвищення конкурентоспроможності (наприклад, для оцінки продуктивності - формула (11.12), а для питомих витрат палива - формула (11.13).

Якщо технічні параметри продукції не мають фізичного вираження (наприклад: комфортність, зовнішній вигляд, відповідність моді), для надання цим параметрам кількісних характеристик необхідне використовувати експертні методи оцінки у балах.

Диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності аналізованої продукції чи наявності в неї недоліків порівняно з товаром-аналогом. Він може використовуватися на всіх етапах життєвого циклу продукції, особливо для її порівняння з гіпотетичним зразком. Він не враховує вплив на перевагу споживача у виборі товару.

Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності ґрунтується на застосуванні комплексних (групових, узагальнених та інтегральних) показників або порівнянні питомих корисних ефектів аналізованої продукції і зразка.

Розрахунок групового показника за нормативними параметрами проводиться за такою формулою:

(11.14)

де Інп - груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами;

qнi - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м нормативним параметром, розраховується за формулою (11.11);

п - кількість нормативних параметрів, що підлягають оцінці.

Якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0 (тобто продукція за будь-яким параметром не відповідає обов'язковій нормі), то груповий показник також дорівнює 0, що говорить про не конкуренто-спроможність даного товару на розглянутому ринку.

Розрахунок групового показника за технічними параметрами (крім нормативних) проводиться за формулою:

(11.15)

де Ітп - груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

qi - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м технічним параметром, розраховується за однією з формул (11.11), (11.12) або (11.13);

аі - вагомість і-го параметра в загальному наборі з п технічних параметрів, що характеризують попит;

п - кількість параметрів, що беруть участь в оцінці.

Аналіз результатів:

а) отриманий груповий показник Ітп характеризує ступінь відповідності даного товару існуючій потребі на весь набір технічних параметрів, чим він вище, тим у цілому повніше задовольняються попит споживачів;

б) основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, що базуються на результатах ринкових досліджень, опитувань споживачів, семінарів, виставок зразків;

в) у випадку труднощів, що виникають під час проведення ринкових досліджень, а також з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтованих оцінок з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група або застосовано комплексний параметр - корисний ефект, що надалі бере участь у порівнянні (для підвищення точності оцінки необхідно врахувати вплив на його величину ергономічних, естетичних й екологічних параметрів).

Розрахунок групового показника за економічними параметрами здійснюється на основі визначення повних витрат споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції за такою формулою:

(11.16)

де Іеп - груповий показник за економічними параметрами;

З, З0 - повні витрати споживача відповідно до оцінюваної продукції і зразка.

Повні витрати споживача визначаються наступним чином:

(11.17)

де З - повні витрати споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції;

Зс - одноразові витрати на придбання продукції;

Сt - середні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до t-гo року її служби;

Т - термін служби;

t - рік.

При цьому:

(11.18)

де Cj - експлуатаційні витрати за j-ю статтею;

m - кількість статей експлуатаційних витрат.

У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виторгу за неї (відповідно показник для даної статті вводиться до формули зі знаком мінус).

Формули (11.17) і (11.18) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що віднесення повних витрат деякою мірою компенсує вплив коефіцієнта приведення на величину Іеп.

У разі потреби врахування коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат формули (11.16) і (11.18) набувають такого вигляду:

(11.19)

Відповідно підрахунок групового показника за економічними параметрами проводиться за формулою:

(11.20)

де Іеп - груповий показник за економічними параметрами;

Зс, Зос - одноразові витрати на придбання відповідно аналізованої продукції і зразка;

Ct, C0t - витрати на експлуатацію чи споживання відповідно аналізованої продукції і зразка в і-ому році;

Т - термін служби товару;

- коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Величина терміну служби для виробів промислового призначення приймається рівною амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення оцінка терміну служби повинна проводиться на основі даних про фактичні терміни служби аналогійних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу.

Інтегральний показник конкурентоспроможності розраховується за формулою:

(11.21)

За змістом показник Кінт відображає розбіжність між порівнюваною продукцією у споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат покупця при придбанні і споживанні виробу.

Якщо Кінт<1, то розглянутий товар поступається зразку за конкурентоспроможністю, а якщо Кінт>1, то перевершує, за однакової конкурентоспроможності Кінт=1.

Якщо аналіз проводиться за декількома зразками, інтегральний показник конкурентоспроможності продукції для обраної групи аналогів може бути розрахований як сума середньозважених показників для кожного окремого зразка:

(11.22)

де Кінтсер - інтегральний показник конкурентоспроможності продукції щодо групи зразків;

Kі - показник конкурентоспроможності відносно і-го зразка;

Ri - вагомість і-го зразка в групі аналогів;

N - кількість аналогів.

На ринку обсяг продажу товарів залежить від того, якою мірою він задовольняє попит споживача на одиницю його витрат (ціни).

При цьому покупця цікавить ефективність споживання (Еспож), яка визначається як відношення сумарного корисного ефекту (КЕс) до повних затрат на придбання і використання товару (З), за формулою:

(11.23)

Для оцінки конкурентоспроможності товару виробнику необхідно визначити внутрішню структуру корисності і витрат та розрахувати абсолютні і відносні величини кожного з їх складових елементів.

Конкурентоспроможність фірми та її товару перебувають у прямій залежності. Чим вища конкурентоспроможність товару, тим вищим є попит на цей товар і тим більший економічний ефект отримує фірма від його реалізації. Економічний ефект для фірми виражається в отриманні прибутку. Зростання попиту призводить до підвищення норми і обсягу прибутку, і навпаки, зниження попиту - до зниження норми і обсягу прибутку.

Крім прибутку, показниками конкурентоспроможності є:

- обсяг продажу у вартісному і кількісному виразі;

- відношення прибутку до обсягів продажу;

- частка вартості нереалізованої продукції у матеріально-виробничих запасах;

- відношення обсягу продажу до вартості нереалізованої продукції;

- портфель замовлень;

- інші показники.

У зовнішньоекономічних зв'язках значного розповсюдження отримала практика продажу товарів (в основному машин та устаткування) фірмам і організаціям із відтермінуванням платежу на кілька років, тобто на умовах комерційного кредиту.

Інформацію для аналізу про такий вид експортних або імпортних операцій об'єднання можна отримати із оперативного звіту про виконання зобов'язань з експортних або імпортних операцій, із бухгалтерського звіту про стан дебіторської та кредиторської заборгованості, а також із самих контрактів.

Для аналізу за звітний рік даного виду зовнішньоторговельної діяльності фірмі необхідно встановити і порівняти із минулим періодом обсяг комерційного кредиту та його питому вагу у загальному експорті або імпорті, а також визначити середні терміни кредиту в цілому, за окремими країнами і товарами.

Вартість кредиту визначається за такою формулою:

(11.24)

де - сума кредиту, гр. од.;

t - термін погашення окремих частин кредиту, роки;

р - річний відсоток за кредит, %.

Середній термін кредиту розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої:

(11.25)

де k - вартість частини кредиту, гр. од.;

- вся сума кредиту, гр. од.

11.2 Аналіз раціональності використання коштів у зовнішній торгівлі підприємства

Виконання зобов'язань з експорту та імпорту товарів і послуг пов'язане із витратами на оплату рахунків постачальників експортних та імпортних товарів та оплати накладних витрат з експорту та імпорту товарів. Ці кошти підприємства (об'єднання, фірми) повинні використовуватись найбільш раціонально і ефективно. У зв'язку з цим для з'ясування питання про ступінь раціональності використання коштів у звітному періоді необхідно:

- вивчити оборот коштів у зовнішньоекономічних операціях. У ході такого вивчення з'ясовуються можливості прискорення оборотності коштів, що дозволить звільнити із зовнішньоторгового обороту частину коштів;

- дослідити структуру і склад накладних витрат. У зв'язку із цим необхідно з'ясувати доцільність даних затрат і здійснити пошук можливостей зниження їх рівня та економії коштів у майбутньому;

- визначити рівень ефективності зовнішньоекономічних операцій. У ході такого дослідження встановлюються фактори, що викликали зміни показників ефективності і з'ясовуються можливості підвищення вигідності зовнішньоекономічних операцій підприємства;

Заключним етапом аналізу є визначення оборотності коштів та ефективності операцій, що дозволяє у кінцевому рахунку встановити, наскільки раціонально використовувались підприємством кошти під час проведення зовнішньоекономічних операцій.

Вивчення оборотності оборотних коштів належить до основних задач економічного аналізу. Достатньо сказати, що за рахунок прискорення оборотності коштів, зайнятих у зовнішній торгівлі України, лише за один день із зовнішньоторгового обороту країни можна вивільнити сотні мільйонів гривень.

Оборот коштів поділяється на дві основні стадії: оборот коштів, вкладених у товари та оборот коштів у розрахунках. Оборот коштів у товарах починається з моменту переходу товаросупровідних документів від постачальника до підприємства (тобто, фактично, з моменту поставки товару на облік) і закінчується випискою рахунку за товар іноземному покупцеві (у зв'язку із чим товар списується з обліку на реалізацію), після чого оборот коштів продовжується у сфері рахунків. Оплата покупцем рахунку підприємства та поступлення грошей за товар у банк підприємства означає завершення обороту коштів з експорту. Крім того, існують проміжні стадії обороту, однак їх вплив внаслідок їх невеликої питомої ваги у загальному обсязі коштів на оборот у цілому є незначним.

Оборот коштів у експортних операціях, який розраховується не як окремий акт, а як процес, що періодично поновлюється, називається оборотом (або оборотністю).

Мета аналізу обороту коштів у експортних операціях -встановлення факторів, які викликають зміни величини вкладів у експортні операції підприємства, а також виявлення можливостей вивільнення коштів із зовнішньоторгового оберту.

Нижче приводиться методика аналізу обороту коштів. Для вивчення обороту розраховують коефіцієнт швидкості обороту, який вказує на середню тривалість одного обороту коштів з експорту, або, іншими словами, середню тривалість експортної операції. Розрахунок цього коефіцієнта виконується за формулою:

(11.26)

де СЗекс- середній залишок коштів з експорту, гр. од.;

Д - кількість днів у звітному періоді;

Секс - собівартість реалізованих товарів на зовнішньому ринку за звітний період, гр. од.

Показник середнього залишку (СЗ) характеризує суму коштів, яку в середньому вкладає підприємство в експортні операції протягом одного обороту у звітному періоді. При цьому слід мати на увазі, що вкладення в експортні операції поділяються за часом оберту на два види: кошти із швидкістю обороту до року і кошти, оборот яких триває більше року. До другого виду належить довгострокова заборгованість іноземних покупців за комерційним кредитом. Для розрахунку за звітний рік середнього залишку коштів і середньої швидкості обороту таку заборгованість покупців не слід враховувати. Однак для повної характеристики вкладень коштів у експортні операції підприємства слід розрахувати два середніх залишки: залишок, що включає всі вкладення в експортні операції, та залишок коштів без довгострокової заборгованості за комерційними кредитами.

Середній залишок коштів за будь-який період розраховується за формулою середньої хронологічної для моментних рядів:

(11.27)

де ЗОК - залишки коштів на окремі дати, гр.од.;

п - кількість доданків у чисельнику.

Аналіз обороту коштів у імпортних операціях проводиться тими ж методами, що і з експорту товарів. За аналогічними формулами визначаються середній обсяг вкладень (або середні залишки коштів) в імпортні операції, швидкість обороту коштів з імпорту товарів, вплив різних факторів на зміну величини середнього обсягу вкладень.

Тривалість обороту коштів у товарах залежить від умов і місця реалізації, близькості постачальника-відправника до вихідного пункту товару з України, способу організації перевезень товарів, організації обороту документів, структури товарних запасів. Слід розглядати вказані фактори з точки зору їх впливу на оборотність і на розмір коштів у експортних товарах.

Очевидно, що реалізація товарів зі складів за кордоном відволікає кошти підприємства на більш тривалий термін, оскільки потрібен час на перевезення товару до складу за кордоном та його зберігання на складі до продажу. Нагромадження товарів у межах України (у портах та на складах) до їх продажу іноземним покупцям також подовжить середній термін зберігання товарів і тим самим негативно позначиться на оборотності коштів. Зміна товарної структури також впливає на швидкість обороту. Так, підвищення питомої ваги товарів з більшими термінами зберігання на складі гальмує оборотність всієї групи товарів загалом, і навпаки.

Із метою прискорення оборотності коштів і скорочення транспортних витрат доцільно при можливості вибору відправляти товар на експорт з місць, які розташовані ближче до кордонів.

Великий вплив на тривалість обороту можуть здійснити спосіб і організація перевезення товарів. Так, відправлення товарів безпосередньо покупцям міжнародним залізничним вантажним сполученням по одному транспортному документу значно пришвидшує оборотність коштів, порівняно із тими випадками, коли товари слідують до кордону України з наступним переоформленням транспортних документів у прикордонному пункті. Під час морських перевезень найбільш раціонально перевантажувати товари з вагонів безпосередньо на пароплавах, обминаючи склад порту. Якщо товари вивантажуються у портах для нагромадження з метою подальшого завантаження пароплава або для комплектації, то необхідно скорочувати термін їх зберігання.

Організація чіткого обороту документів може суттєво скоротити тривалість обороту коштів, особливо під час морських перевезень і залізничних перевезень до кордону України з переоформленням накладних у прикордонному пункті.

Для більш чіткого уявлення про оборотність товарів доцільно розрахувати окремо оборотність товарів, реалізованих в Україні та за кордоном, товарів, які перевозяться морським, залізничним та автомобільним транспортом, товарів відвантажених, але не відфактурованих.

Зміна часу знаходження товарів на різноманітних стадіях оберту викликає відповідне залучення або вивільнення коштів з обороту на цих стадіях. У зв'язку із цим слід визначити не лише розмір додатково закріплених або вивільнених з обороту на цих стадіях коштів, але й вияснити, під впливом яких саме факторів це відбулось.

На тривалість обороту коштів у розрахунках впливають форми і порядок розрахунків і платежів з іноземними покупцями. Так, для розрахунків шляхом інкасо з негайною оплатою з моменту виписки рахунку покупцю до його оплати в банку потрібно лише 1-2 дні. З інших форм розрахунків надають перевагу акредитивній формі, особливо, якщо акредитив відкрито у країні продавця. Розрахунки по звичайному інкасо тривають довше. Але довше за все оборотність коштів для продажу товарів за готівку затримується при розрахунках за відкритим рахунком, які частіше за все призводять до виникнення простроченої заборгованості.

Аналізуючи оборот коштів у розрахунках, виявляють доцільність і можливість застосування тієї чи іншої форми розрахунків із врахуванням конкретних країн і фірм, з'ясовують причини зміни тривалості розрахунків з іноземними покупцями за окремими країнами і фірмами, вивчають стан розрахунків з іноземними покупцями на останню звітну дату. При цьому особливо ретельно вивчають причини виникнення заборгованості іноземних покупців. Аналіз обороту коштів у експортних операціях доцільно проводити у такій послідовності (рис. 11.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 11.3 - Послідовність аналізу обороту коштів при здійсненні експортних операцій

Накладні витрати при експорті та імпорті являють собою затрати підприємства (об'єднання, фірми) з перевезення і реалізації експортних товарів. Накладні витрати при експорті та імпорті товарів поділяються на дві основні групи: затрати у національній валюті та іноземній валюті. Затрати у національній валюті, в свою чергу, поділяються на прямі накладні витрати та непрямі (загально-торгові) витрати. Прямі затрати включаються до собівартості конкретних товарів, непрямі витрати не враховуються у собівартість.

Вказані затрати збільшують собівартість товарів і у зв'язку з цим зменшують чистий дохід від їх реалізації. Зниження накладних витрат веде до підвищення рівня ефективності експорту.

Мета аналізу накладних витрат - перевірка дотримання підприємством у звітному періоді режиму економії та пошук можливостей до зниження затрат у майбутньому. Аналіз витрат за звітний період слід проводити у порівнянні з попереднім періодом. При цьому необхідно з'ясовувати причини зміни величини відносно обсягу реалізації товарів (відносний рівень накладних витрат) в цілому, а також за окремими видами накладних витрат.

Дані про накладні витрати можна отримати з бухгалтерського звіту підприємства. Основні фактори, які викликають зміни величини деяких видів накладних витрат, подані у вигляді схеми у табл. 11.1.

Таблиця 11.1 - Фактори зміни величини накладних витрат

Накладні витрати

Фактори

1. Із перевезення товарів

1. Кількість (вага) вантажу

2. Радіус (відстань) перевезення

3. Ставка за перевезення (тариф, фрахт)

4. Спосіб та умови перевезення

2. Із перевантаження товарів

1. Кількість (вага) вантажу

2. Ставка за перевантаження

3. Надбавка при нестандартних надважких вантажах

3. Зі зберігання товарів

1. Кількість (вага) вантажу

2. Спосіб зберігання

3. Термін зберігання

4. Ставка за зберігання

Для визначення відносного рівня накладних витрат (ВРНВ) абсолютна сума затрат, які належать до реалізованих товарів, ділиться на вартість таких реалізованих товарів. При цьому накладні витрати у національній валюті порівнюються з сумою реалізованих товарів за внутрішніми цінами, а накладні витрати в іноземній валюті - з сумою реалізованих товарів за контрактними цінами. Так наприклад:

(11.28)

де НВнац.вал - накладні витрати у національній валюті;

Среал - собівартість виробництва товарів.

(11.29)

де НВін.вал - накладні витрати в іноземній валюті;

Qpeaл - сума реалізованих товарів в іноземній валюті (виручка-брутто).

При зовнішній подібності розрахунку ці показники відрізняються за своєю суттю. Перший показник вказує, яку частину у національній валюті накладні витрати становлять у внутрішній собівартості товарів. Додавання цих витрат до внутрішньої собівартості дасть собівартість реалізованого товару в національній валюті.

За другим показником видно, яку частину суми, вирученої за товари, підприємство витратило на оплату накладних витрат в іноземній валюті. Віднімання цих витрат з виручки-брутто визначить виручку-нетто.

Порівняння з минулорічними показниками може показати збільшення абсолютного рівня накладних витрат. Такий приріст може відбутись як за рахунок збільшення кількості реалізованих товарів, так і за рахунок зміни розмірів окремих видів затрат на одиницю реалізованих товарів. Відносний рівень накладних витрат також змінюється, що може бути викликано змінами цін на товари, зрушеннями у структурі реалізації товарів, змінами розміру затрат на одиницю кількості реалізованих товарів.

Для встановлення конкретних причин і визначення їх впливу необхідно проаналізувати зміни за окремими видами накладних витрат. Далі шляхом узагальнення можна встановити причини і виміряти їх вплив на зміну показників за накладними витратами.

Після завершення аналізу оборотності коштів, накладних витрат та ефективності експортних та імпортних операцій, необхідно вирішити питання, наскільки правильно і раціонально використовувались підприємством кошти, залучені для зовнішньоторгових операцій.

Для підведення підсумків раціональності використання коштів у зовнішньоекономічних операціях необхідним є показник, який узагальнює результати аналізу. Таким показником може стати коефіцієнт віддачі коштів, який використовується у всіх галузях народного господарства.

Коефіцієнт віддачі коштів (Квід.екс), вкладених в експортні операції, визначається за формулою:

(11.30)

де Векс - вартість реалізованих товарів в експортних цінах;

СЗекс - середні залишки коштів з експорту.

Аналогічно визначається коефіцієнт віддачі коштів (Квід.ім), вкладених в імпортні операції. За допомогою звичайних математичних прийомів перетворюємо формулу (11.30) наступним чином:

(11.31)

де Секс - собівартість реалізованих експортних товарів;

- показник ефективності реалізації експортних товарів;

- кількість оборотів.

Аналогічно перетворюється і формула для імпортних операцій.

Перетворена таким чином формула віддачі дає можливість узагальнити результати аналізу оборотності коштів та ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Відносну зміну коефіцієнта віддачі коштів можна розрахувати як відношення значення цього показника у звітному році до значення показника у базовому. Абсолютна зміна розраховується відповідно як різниця між цими двома значеннями показника.

Для того, щоб визначити, як ефективність експорту вплинула на відносну зміну віддачі оборотних коштів, використовуємо наступну формулу:

(11.32)

де ; - показник ефективності реалізації експортних товарів відповідно у базовому та звітному періоді;

- кількість оборотів у базовому періоді.

Щоб визначити, на скільки в абсолютному вираженні зміна ефективності експорту вплинула на зміну коефіцієнта віддачі оборотних коштів використовуємо наступну формулу:

(11.33)

де ; - показник ефективності реалізації експортних товарів відповідно у базовому та звітному періоді;

- кількість оборотів у базовому періоді.

Для визначення відносного впливу зміни кількості оборотів за певний період (рік, квартал, місяць) на віддачу оборотних коштів використовується наступна формула:

(11.34)

де- показник ефективності реалізації експортних товарів у звітному періоді;

; - кількість оборотів відповідно у базовому та звітному періоді.

Щоб визначити, на скільки в абсолютному вираженні зміна кількості оборотів за певний період (рік, квартал, місяць) вплинула на зміну коефіцієнта віддачі оборотних коштів використовуємо наступну формулу:

(11.35)

де - показник ефективності реалізації експортних товарів у звітному періоді;

; - кількість оборотів відповідно у базовому та звітному періоді.

11.3 Економічна ефективність зовнішньоекономічних операцій

Для оцінки діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.

Показник економічної ефективності реалізації експортних товарів являє собою відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється за формулою:

(11.36)

де Внетто - нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений у гривні за офіційним курсом;

Зекс - повна собівартість реалізованої на експорт продукції, грн.

Цей коефіцієнт показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню. Коефіцієнт ефективності може бути виражений також у відсотках

Звітні показники ефективності реалізації експортних товарів необхідно порівняти з аналогічним показником за минулий період, що дасть змогу встановити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Також варто порівняти показники економічної ефективності експорту з показником ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку, для чого розрахувати цей показник:

(11.37)

Qекс - обсяг експорту у натуральному вираженні, од.;

Цвн - ціни на продукцію, аналогічну експортованій, на внутрішньому ринку, грн.;

Звироб - затрати на виробництво усієї партії експортної продукції, грн.

Якщо показник економічної ефективності експорту є більшим за одиницю і вищим, ніж показник ефективності реалізації на внутрішньому ринку, то експорт для підприємства є вигідним.

Для визначення економічної ефективності експортно-імпортної діяльності на рівні підприємства рекомендують також методику, запропоновану Т.В. Миролюбовою. Перші два показники цієї методики Еекс1 та Еекс2 за своєю суттю є аналогічними до визначених вище показників відповідно економічної (абсолютної) ефективності експорту та ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку. Третій показник Еекс3 показує ефективність використання виробничих і оборотних фондів при експорті і розраховується за такою формулою:

(11.38)

де Еекс3 - показник економічної ефективності експорту;

Ов.ф. - гривневий еквівалент відрахувань у валютний фонд підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки в гривні за курсом на день надходження валюти, грн;.

Зекс - повні затрати підприємства на експорт, грн.;

Вр - гривнева виручка від обов'язкового продажу валюти, грн.;

Кекс - середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються у виробництві експортної продукції, грн.

Показники Еекс1, Еекс2, та Еекс3 доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Еекс1 > Еекс2, а також для аналізу експортно-імпортної діяльності підприємства за попередній період і планування її на майбутнє.

На основі розрахованих показників можна зробити наступні висновки. Якщо показник Еекс1>1, а Еекс1 > Еекс2, то експорт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси, слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів. Показник Еекс3 вказує на рівень ефективності відповідних товарів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства становить дохід від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансований на експорт капітал.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту товарів являє собою відношення вартості імпортної продукції на внутрішньому ринку у гривнях до витрат на придбання імпортної продукції, виражених у гривнях. Чим більше цей показник буде за одиницю, тим більш ефективною буде імпортна діяльність для підприємства.

Показник ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом випуску продукції на експорт і витратами на її виробництво.

Показник ефекту імпорту товарів розраховується як різниця між внутрішньою ціною імпортної продукції та витратами на її придбання. В умовах не конвертованості національної валюти показники ефекту експорту (Ее) та імпорту (Eі) визначаються за формулами:

(11.39)

(11.40)

Валютні коефіцієнти Кві і Кве служать для переводу національної валюти в іноземну і навпаки.

Якщо відома сума виторгу від контракту Векс і витрати на виробництво Зекс, то:

(11.41)

Для імпортної операції, коли відома вартісна оцінка імпортної продукції Ziмп, і витрати на імпорт Вімп, тоді:

(11.42)

Оскільки при здійсненні експортно-імпортної операції вторгована валюта, як правило, використовується для імпорту товарів чи послуг, то повинна дотримуватись умова валютної збалансованості:

Векс = Вімп (11.43)

де Векс _ валютний виторг від експортної операції, вал. од.;

Вімп - валютні витрати на операції з імпорту, вал. од.

Використавши формули для розрахунку ефекту експорту та імпорту, отримаємо:

(11.44)

(11.45)

Тобто, для збалансованого за валютою товарообміну виконується рівність Ee=Eі, а будь-яке з цих значень можна трактувати як ефект від зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Економічною характеристикою будь-якої операції є показник валютної ефективності (купівельна сила валюти, товарний курс). Щодо експорту та імпорту він визначається згідно з експортним та імпортним еквівалентами.

Експортний еквівалент - це набір товарів та послуг, експортованих з метою отримання валюти.

Імпортний еквівалент - це набір товарів та послуг, імпортованих на отриману від експорту валюту.

Валютна ефективність експорту розраховується за формулою:

(11.46)

де Цодекс.і - валютна ціна і-го експортного товару чи послуг, вал.од./од;

Qexc.i - обсяг експорту і-го товару чи послуги, натур, од.;

Зодекс.і - витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару чи послуг, грн./од.;

т - кількість назв товарів чи послуг у експортному еквіваленті.

Валютну ефективність імпорту можна розрахувати так:

(11.47)

де zімп.j - ціна j-гo товару чи послуг на внутрішньому ринку, грн./од.;

Nij - кількість j-гo товару в складі імпортного еквівалента, натур. од.;

Водімп.j - валютна ціна (ціна придбання) одиниці j-го товару чи послуг, вал. од./од.;

п - кількість назв товарів та послуг в імпортному еквіваленті.

Сам по собі кожен з цих коефіцієнтів не дає відповіді на запитання про вигідність операції. Для її оцінки необхідне порівняння з певною базою. У випадку повної або часткової конвертованості національної валюти базовим показником може бути валютний курс. Наприклад, якщо коефіцієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валюти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефективною. Варто також звернути увагу на те, що як базу порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну валют, а для валютної ефективності імпорту - звичайний обмінний курс.

Якщо національна валюта повністю неконвертована, то розраховують інтегральну ефективність експорту-імпорту, оскільки експорт продукції є єдиним джерелом іноземної валюти, на яку може бути закуплений товар чи послуги з-за кордону. Інтегральна ефективність розраховується за такою формулою:

(11.48)

Комплекс операцій вважається ефективним, якщо цей показник більший за одиницю.

зовнішньоекономічний контракт міжнародний

УЧБОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

1. Про Єдиний митний тариф / Закон України № 2097-XII від 05.02.1992 p., зі змінами і доповненнями.

2. Про захист від недобросовісної конкуренції / Закон України №236/96 від 07.06.1996 р.

3. Про зовнішньоекономічну діяльність / Закон України № 959-XII від 16.04.1991 p., зі змінами і доповненнями.

4. Про інвестиційну діяльність / Закон України № 1560-XII від 18.09.1991 р.

5. Про місцеве самоврядування в Україні / Закон України №280/97 від 21.05.1997 р.

6. Про місцеві державні адміністрації / Закон України № 586-XIV від 9.04.1999 р.

7. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах / Закон України № 327/95 - ВР від 15.09.1995 р.

8. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті / Закон України № 1.85/94 - ВР від 23.09.1994 р.

9. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності / Закон України №351-XIV від 23.12.1998 р.

10. Про режим іноземного інвестування / Закон України № 93/96-ВР від 19.03.1996 р.

11. Про страхування / Закон України № 85/96 - ВР від 7.03.1996 р. -

12. Про торгово-промислові палати в Україні / Закон України №671 від 02.12.1997 р.

13. Угода про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць СНД / Закон України № 100/95 від 14.09 1995 р.

14. Митний кодекс України № 1970-XII від 12.12.1991 p., зі змінами і доповненнями.

15. Цивільний кодекс України № 1540-06 від 18.07.1963 p., зі змінами і доповненням.

16. Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності / Указ Президента України № 124/96 від 10.02.1996 р.

17. Про систему валютного регулювання і валютного контролю / Декрет КМУ № 15-93 від 19.02.1993 р.

18. Положение о порядке выдачи индивидуальных лицензий на осуществление резидентами имущественных инвестиций за пределами Украины / Постановление КМУ №229 от 19.02.1996 г.

19. Положення про вантажну митну декларацію / Постанова КМУ № 574 від 09.06.1997 р.

20. Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування / Постанова КМУ № 1290 від 24.10.1996 р.

21. Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД / Постанова КМУ №323 від 18.05.1994р.

...

Подобные документы

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності підприємств на прикладі ПАТ "Полтавакондитер". Облік та звітність по зовнішньоекономічній діяльності. Організація і техніка укладання зовнішньоекономічних контрактів. Валютно-фінансові відносини, страхування.

    отчет по практике [95,2 K], добавлен 25.05.2014

  • Теорія порівняльних переваг в міжнародній торгівлі. Види зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Механізм валютного регулювання і валютного контролю в Україні. Поняття і види зовнішньоекономічних договорів. Розрахунки. Експортно-імпортні операції.

    контрольная работа [27,3 K], добавлен 27.11.2008

  • Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тарифне і нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Застосування високих імпортних тарифних ставок. Формування єдиної системи зовнішньоекономічної інформації.

    дипломная работа [230,2 K], добавлен 07.08.2012

  • Умови розвитку зовнішньоекономічної діяльності, особливості оформлення угод. Етапи підготовки до укладання зовнішньоекономічного контракту. Вибір ринку та контрагента. Попередні переговори, оферта. Комісійні та консигнаційні угоди на експорт товарів.

    контрольная работа [42,7 K], добавлен 28.10.2013

  • Суть, особливості та законодавча база з регулювання зовнішньоекономічної політики України. Структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. SWOT-аналіз, аналіз макро- й мікромаркетингового середовища та зовнішньоекономічної діяльності.

    дипломная работа [372,6 K], добавлен 03.03.2011

  • Роль зовнішньоекономічної діяльності в розвитку України та організаційна структура її управління. Сучасний стан та основні проблеми зовнішньоекономічної діяльності. Стратегія розвитку та шляхи вирішення основних проблем зовнішньоекономічної діяльності.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 10.03.2014

  • Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Порівняльний аналіз державного регулювання в країнах з різними моделями управління. Особливості державного регулювання у країнах ЄС (на прикладі Німеччини, Франції і Великобританії).

    курсовая работа [45,6 K], добавлен 22.11.2013

  • Міжнародно-правові джерела регулювання зовнішньоекономічної діяльності, універсальні правила врегулювання відносин між сторонами міжнародних комерційних контрактів. Регулювання укладання договору купівлі-продажу, прав і зобов'язань продавця і покупця.

    реферат [23,9 K], добавлен 07.06.2010

  • Закономірності та принципи діяльності підприємства в галузі міжнародної торгівлі рибною продукцією: імпорт океанічної риби для переробки та реалізації, експорт морожено-вакуумованої риби. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

    дипломная работа [3,3 M], добавлен 06.07.2010

  • Розвиток міжнародних господарських зв`язків суб`єктів господарювання. Захист майнових інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності від різноманітних ризиків. Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Комплексне страхування.

    реферат [33,6 K], добавлен 15.03.2009

  • Сутність та особливості формування зовнішньоекономічної стратегії підприємства, її види та напрямки. правове регулювання. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ВАТ "Київхліб" та порядок розробки зовнішньоекономічної стратегії для підприємства.

    курсовая работа [227,3 K], добавлен 28.09.2009

  • Аналіз планово-економічної діяльності, управління персоналом, маркетингової, комерційної та зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка загальних показників діяльності та оборотності активів. Оцінка фінансової стійкості і незалежності.

    курсовая работа [474,0 K], добавлен 19.03.2011

  • Поняття зовнішньоекономічної діяльності. Огляд інформаційної бази по обліку зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Облік відряджень за кордон. Оподаткування та програма проведення аудиту зовнішньоекономічних операцій.

    дипломная работа [186,2 K], добавлен 05.08.2008

  • Правові, організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні. Умови договору транспортного експедирування. Нормативно-правові акти України, які регулюють порядок та правила укладання зовнішньоторговельних договорів (контрактів).

    контрольная работа [28,8 K], добавлен 03.12.2010

  • Загальна інформація про підприємство ЗАТ "Артемівський електротехнічний завод". Організаційно-виробнича структура підприємства. Аналіз форми №1 "Баланс" та форми №2 "Звіт про фінансові результати". Зовнішньоекономічна діяльність. Маркетинговий аналіз.

    отчет по практике [63,6 K], добавлен 23.03.2011

  • Структура зовнішньоекономічної торгівлі в Європейському Союзі, сумарні показники зовнішньоекономічної торгівлі країн Союзу. Показники зовнішньоекономічної торгівлі окремих країн ЄС. Зовнішньоекономічна інвестиційна політика в Європейському Союзі.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 15.06.2013

  • Аналіз причин та передумов розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Особливості зовнішньоекономічної політики країни. Огляд теорій управління зовнішньоекономічною діяльністю. Характеристика показників функціонування зовнішньоекономічної системи країни.

    реферат [60,6 K], добавлен 26.07.2011

  • Законодавча основа експортних операцій на Україні. Організація контролю виконання та закінчення зовнішньоторгівельного контракту. Характеристика ВАТ "Концерн "Стірол". Розробка рекомендацій з підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

    курсовая работа [73,4 K], добавлен 05.01.2014

  • Регулювання ЗЕД як сукупність інституціонального, державного та громадського регулювання. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності. Розрахунок ефективності експорту товару. Визначення величини торгового балансу та балансу руху капіталу.

    контрольная работа [59,9 K], добавлен 13.04.2013

  • Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства - сукупності виробничо-господарських, організаційно-економічних і оперативно-комерційних функцій підприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

    реферат [31,1 K], добавлен 27.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.