Об’єктивація концепту recession/рецесія у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти

Висновки до першого розділу

1. Дослідження політичного Інтернет-дискурсу з позицій лінгвокогнітивного підходу дає можливість на підґрунті єдиної концептуальної бази ефективно об'єднувати як власне лінгвістичні, так і екстралінгвальні (фонові) знання про світ, а також різні комунікативні чинники, що реалізуються в політичному Інтернет-дискурсі.

2. З точки зору семіотичного підходу, політичний Інтернет-дискурс є інформаційною знаковою системою, в якій за допомогою особливих кодів створені сценарії людської поведінки, закони соціуму, політичні тексти. У цілому політичний дискурс можна представити як поліглотичний простір. Саме в знаках людина відбирає і структурує свої знання про світ і свій досвід. Відповідно різні політики по-різному проводять відбір і структурування інформації. Семіотичне дослідження розглядає всі феномени політичного дискурсу як факти комунікації, окремі повідомлення якої організуються і стають зрозумілими за допомогою певних кодів. Семіотичний підхід спирається на положення про те, що політичний дискурс говорить символами і знаками, тому, вивчаючи знакові системи, можна виявити їх глибинні смисли, витягуючи ту чи іншу інформацію.

3. Розглядаючи політичний Інтернет-дискурс у руслі комунікативно-прагматичного підходу, вважаємо, що до числа складових прагматики політичного дискурсу входять наступні компоненти: власне прагматика політичного тексту як категорія, що відображає ставлення адресанта до об'єкта комунікації, до самого комунікативного акту і через нього до адресата; адресант (автор політичного повідомлення) і адресат (реципієнт); прагматична інтенція політичного тексту; прагматичний зміст (пресупозиційний фонд); програмований прагматичний ефект.

4. Під політичним дискурсом ми розуміємо складну мисленнєво-комунікативну діяльність, яка є сукупністю процесу й результату і включає як позалінгвальний, так і власне лінгвальний аспект та орієнтована не стільки на передачу інформації політичного характеру, скільки на здійснення перлокутивного впливу на електорат (переконання, перетягування на свою сторону, спонукання до дії) через реалізацію відповідних стратегій і тактик. Функціонуючи у мережі Інтернет політичний дискурс реалізується через безліч медіатекстів, побудованих за системним принципам, які відрізняють цей різновид комунікації від всіх інших. Медіатексти є частиною багатовимірної комунікативної ситуації, де вплив на одержувача інформації є багатоканальним, тобто значення має не тільки вербальний текст, а й фон, зображення, розташування матеріалу і т. ін., що дозволяє зробити висновок про множинність форм прагматичного впливу.

5. До функцій політичного дискурсу відносимо наступні: регулятивну функцію, що підкреслює роль мови в регулюванні поведінки адресата через спонукання його до дії, повідомлення адресату інформації, яка змінює його наміри; функцію інструменту політичної влади; ретроспективну та проспективну функції; функцію зміцнення відданості системі (у мові політики завжди є символи, здатні викликати сильні афектні реакції, що концентрують у собі патріотичну гордість, пам'ять про минулу славу, обіцянки величі), функцію соціальної солідарності, групової ідентичності; функцію орієнтації; мобілізаційну функцію; агональну функцію.

У політичному дискурсі співвідношення інформативності з однієї сторони й емотивності з іншої, варіюються залежно від жанру. Основними жанрами політичного дискурсу є дебати, публічні промови політиків, гасла. До центру належать такі жанри, як промови, дебати, інтерв'ю політиків. Периферія жанрів політичного дискурсу складається з коментарів, обговорень, новинних і аналітичних статей, які можна охарактеризувати як реакцію на дії політиків.

Специфіка змісту політичного Інтернет-дискурсу полягає в виокремленні первинного та вторинного видів текстів у межах політичного Інтернет-дискурсу. Основні положення дисертації висвітлено в публікаціях дисертанта [26, 28].

Розділ 2. Методологічні засади дослідження концепту recession у політичному інтернет-дискурсі

2.1 Інтегративний підхід до вивчення концепту recession

Специфіка англомовного політичного Інтернет-дискурсу, яка полягає у наявності таких домінантних ознак, як регулятивність, агональність, полікодовість, нелінійний характер його розгортання у різножанрових текстах, зумовлює особливості реалізації концепту recession і вимагає інтегративний підхід до його аналізу. На відміну від комплексного підходу, який орієнтований на послідовний аналіз кожного із шарів концепту із застосуванням певного методу: семантичного й компонентного для опису логіко-поняттєвого шару; концептуального й когнітивно-семантичного для реконструкції концептуальних метафор та їх втілення в образно-асоціативній площині, когнітивно-семіотичного - для опису валоративного шару, - інтегративний підхід передбачає не лише поєднання методів аналізу, а й їхню інтеграцію, удосконалення та адаптацію традиційних і новітніх методик аналізу до визначення функціональних характеристик кожного із вербалізованих складників концепту з метою визначення чинників (лінгвальних і позалінгвальних), що забезпечують взаємодію досліджуваного концепту з іншими концептами у дискурсі й впливають на успішність комунікації та на досягнення не лише іллокутивної, а й перлокутивної мети.

Дослідження функціональних особливостей концептів у політичному Інтернет-дискурсі сприяє також поясненню характеру взаємодії між мовою та мисленням, знанням і його втіленням у словесну тканину тексту [42, с.145], відображенню прагматичних особливостей політичного Інтернет-дискурсу.

Інтегративний підхід до вивчення вербалізованих складників концепту політичного дискурсу передбачає використання даних різних наук: політології, філософії, психології, логіки, соціології, теорії комунікації, прагматики.

Доцільним у царині дослідження англомовного політичного Інтернет-дискурсу постає метод концептуального аналізу, за допомогою якого з'ясовуються домінантні смисли політичного дискурсу, конструйованого на тлі концепту recession. Цей аналіз об'єднує конкретні дослідницькі дії: контекстуальний аналіз, інтерпретаційний аналіз, культурологічний аналіз.

Контекстуальний аналіз політичного Інтернет-дискурсу передбачає наявність певного контексту, в якому дискурс вивчається та аналізується. Розрізняють такі контексти: 1) певної історико-літературної доби (визначенням у ній місця дискурсу); 2) постаті окремого політичного діяча (з визначенням у ній місця політичного дискурсу); 3) певної історичної доби (досліджується повнота відображення доби в політичному дискурсі) посилання. Контекстуальний аналіз також передбачає вивчення текстових контекстів на кшталт синтаксичного, лексико-семантичного, фонографічного тощо [187, c.21]. Контекстуальний аналіз завжди полягає в найпильнішій, найбільшій увазі до тексту як форми вираження авторського суб'єктивного трактування навколишнього світу.

Контекстуальний аналіз фрагменту політичного Інтернет-дискурсу, що належить до первинного виду текстів, сприяє адекватній інтерпретації: There are, indeed, obvious differences between the current downturn and the Great Depression. The unemployment rate, for one thing, wasmuch higher in the Great Depression. But for the purpose of deciding what to do next, the term “Great Recession” is deeply misleading, and has led to a continued underestimation of the challenges facing the United States and the world. In its basic contours, the current downturn is much more similar to the depressions of the 1890s and the 1930s than to the post-World War II recessions. Until our policymakers in the White House and on Capitol Hill acknowledge this, and convey the depth of the crisis to the public, it is going to be very difficult to get out of the economic hole in which we find ourselves [400].

Тільки звернення до контексту про події, що пов'язані із подіями Великої Депресії у Сполучених Штатах Америки, допомагає читачеві правильно зрозуміти висловлення Тhe current downturn is much more similar to the depressions of the 1890s and the 1930s [400]. Так, інтерпретуючи ці рядки політичного Інтернет-дискурсу, читач звертається до знань про депресію 1890 та 1930, яка характеризувалася політико-економічною рецесією. Без розуміння та знань цього контексту, адекватна інтерпретація рядків є неможливою.

Контекстуальний аналіз вважається, безсумнівно, важливим для будь-якого семантичного дослідження, оскільки в ньому, насамперед, привернуто увагу до ролі контексту як основної умови реалізації мовної одиниці. Основне завдання контекстуального аналізу - показати зв'язок оточення слова з його значенням. Дійсно, саме з контексту стає ясно, в якому саме значенні вжито (багатозначне) слово, тоді як поза контекстом взагалі неможливий опис семантики мовної одиниці. У сучасній лінгвістиці важливість контексту не піддається сумніву, а в низці розвідок опис семантики слова може навіть просто підмінятися обчисленням дистрибуції і фіксацією тієї інформації, що вноситься контекстом [256, c. 10].

Щодо інтерпретаційного аналізу політичного Інтернет-дискурсу, його метою є розширення лінгвістичної компетенції читача, збагачення духовної культури. На думку Т.П. Ніфака, основні труднощі цього аналізу пов'язані з психологічними особливостями читацької свідомості [185, c.34]. У фрагменті політичного Інтернет-дискурсу спостерігаємо риторичне запитання, що допомагає читачеві замислитись над сучасним перебігом подій у світі: So, where are we, then? We have left the fake recovery and are entering a new era of growth that could last as long as three or four years or could peter out very quickly in a double dip recession… [396].

Читач уявляє картини, змальовані автором та відчуває відразу до подій. Цим автор апелює до естетично-емотивної сфери свідомості читача, використовуючи риторичне запитання автор залучає читача до розмови, спонукає вступити в діалог. Використовуючи графічний виразний засіб, а саме три крапку, автор рекомендує читачеві замислитись над становищем. Експлікуючи концепт recession за допомогою номінативних одиниць fake recovery, peter out very quickly, автор надає висловлюванню бажаного вектору, а саме негативного, у кінці речення концепт recession актуалізується в однойменній лексичній одиниці a double dip recession. У фрагменті тексту актуалізовано концептуальну метафору recession є вмістилище, на що вказує прийменник in.

Культурологічний аналіз співвідносить текстові смисли з інформацією загальнокультурного фонду. Виокремлення наскрізних слів, ключових номінативних одиниць, домінантних лексем, які маніфестують культурні концепти, уможливлює застосування цього методу до аналізу політичного Інтернет-дискурсу. У цих випадках метод переходить у предмет дослідження і, навпаки, предмет дослідження - у метод, що стає частиною теорії. Так, наприклад, у процесі аналізу фрагменту політичного Інтернет-дискурсу, що стосується кризи у сучасній Росії, культурологічний аналіз сприяє виявленню особливостей національної культури та менталітету росіян через інтерпретацію назви спиртного напою vodka , що вже давно став символом, який асоціюється з росіянами: He stayed strong as the price of oil cratered, but Russian president Vladimir Putin has finally been forced to intervene on an even more critical commodity: vodka. Russia's economy has been rocked by international sanctions and the lowest oil price since 2009, but Putin's announcement, that high vodka prices encourage the production of potentially harmful bootleg spirits and should be capped by the government, is possibly the first sign that economic pressures are getting to him. The rouble has crashed over the last few months, and is now worth slightly more than a penny, and Russia is facing its worst economic crisis since 1998, when it defaulted on its debt. Vodka is the glue that binds Russia, but it is also a major cause of ill-health in the former superpower. According to one recent study, a quarter of all Russian men will die before they reach their mid-fifties, and their high consumption of alcohol - particularly vodka - is seen as partly to blame. The price of the spirit is up 30 per cent in the last year, to around Ј2.70 for half a litre [404]. Так, у наведеному прикладі висловлення the production of potentially harmful bootleg spirits імпліцитно виражено концепт recession, оскільки вироблення саморобної горілки сприяє спаду економіки Росії через недостатнє споживання продукту, що виробляється підприємствами. Метафора Vodka is the glue that binds Russia актуалізує концепт recession у тому значенні, що економічний та політичний спад охоплює Російську Федерацію.

Концептуальний аналіз покликаний виявляти концепти-ідеї як нормативно-ціннісні факти у політичному Інтернет-дискурсі. Метою концептуального аналізу є реконструкція когнітивних механізмів індивідуальної чи колективної свідомості, які опосередковують формування й упорядкування знань про об'єкти дійсності та результати внутрішнього рефлексивного досвіду [89; 208; 209]. Іншими словами, цей метод передбачає моделювання та опис концептів. Ідеальною моделлю реалізації концептуального аналізу, за О.О. Селівановою, постає ментально-психонетичний комплекс, що ґрунтується на синергетичній суперсистемі свідомості, на конекційній та енграмній природі пам'яті, квантово-хвильовій здатності кодування й перекодування інформації людським мозком [372, c. 197].

Загальноприйнятим постає той факт, що дослідження окремого концепту відбувається через аналіз опредметнених результатів когнітивної діяльності. Методика концептуального аналізу залежить від розуміння і можливості структурування концепту.

Серед дослідників існують протилежні точки зору з питання структурування концептів. Н.К. Рябцева вважає, що концепт має чітку структуру [221, c. 22]. З.Д. Попова, І.О. Стернин вважають, що у концепті немає чіткої структури [204, c. 56]. Натомість у нашому дослідженні концептуальний аналіз розглядається як певний метод експлікації концептів.

Аналітичний та синтетичний аналіз теоретико-практичних розвідок із структури концепту дозволяє стверджувати, що дослідники різних наукових шкіл виокремлюють в його складі деякі подібні базові компоненти, а саме - образ, поняття і додаткові ознаки (ціннісна складова [126], значуща складова [70, c. 121], когнітивний і прагматичний імплікаціонал, інтерпретаційне поле).

На думку З.Д. Попової та І.А. Стерніна, наявність у концепті образного компонента визначається самим нейролінгвістичним характером універсального предметного коду, адже чуттєвий образ кодує концепт, формуючи одиницю універсального предметного коду [204, c.106]. Автори виділяють у чуттєвому образі перцептивну і когнітивну складові. Перцептивний образ формується у свідомості носія мови в результаті відображення ним навколишньої дійсності за допомогою органів чуття (тактильні, смакові, звукові образи). Когнітивний образ формується метафоричним осмисленням відповідного предмета або явища. Незважаючи на те, що когнітивні образи, як правило, більш численні, обидві складові однаковою мірою відображають образні характеристики предмета чи явища, що концептуалізується.

Ми вважаємо, що специфіка вербалізації концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі полягає в тому, що концепт виявляється не тільки засобом підвищення експресивності, емоційності та створення естетичного ефекту, але і виступає в якості фактора інтенсифікації співтворчості читача і засобом компресії інформації [12, c.88].

Відзначимо, що дослідження концептуальної структури дозволяє виявити більш глибокі й істотні властивості предмета чи явища, що репрезентують узагальнені ознаки досліджуваних явищ і вважаються найбільш релевантними для їх упізнання.

Важливим є той факт, що, синтезуючи в собі складний комплекс ознак, концепт має неоднозначну структуру в мовленні. Саме з цієї точки зору найбільш інформативним вважається лексико-семантичний шар. Так, спираючись на лексичний рівень можна виявити низку ознак, що формують структуру концепту. Ці групи ознак, як правило, об'єднуються між собою на основі родових або видових характеристик, висловлюючи при цьому той чи інший спосіб концептуалізації.

В.І. Карасик і І.А. Стернін пропонують кілька етапів концептуального аналізу:

1) перший етап - аналіз лексичного значення і внутрішньої форми слова, яке називає концепт;

2) другий етап - виявлення синонімічного ряду лексеми - репрезентанта концепту;

3) третій етап - опис способів категоризації концепту в мовній картині світу;

4) четвертий етап - визначення способів концептуалізації як вторинного переосмислення відповідної лексеми, дослідження концептуальних метафор і метонімії;

5) п'ятий етап - досліджується сценарій (під сценарієм розуміється подія, що розвивається в часі та / або просторі, що передбачає наявність суб'єкта, мети, об'єкта, місця, часу дії, умов виникнення) [225; 254].

Інформаційний зміст концепту подібний до словникової дефініції ключового слова концепту, куди входять тільки ознаки, що визначають денотат концепту і виключаються випадкові, необов'язкові, оцінні ознаки.

Інтерпретаційний зміст містить когнітивні ознаки, які сприяють виведенню знання. Так, наприклад, концепт recession втілений в метафоричних виразах: The worst of the economic crisis has passed, and the global financial system is picking through the wreckage of its reckless ambition. Recovery has started at different paces in different places, but it promises everywhere to be prolonged and uneven. What has the world learnt from the most severe financial setback it has suffered in three generations? [405] Метафоричний вираз the global financial system is picking through the wreckage of its reckless ambition символізує боротьбу фінансової системи зі зруйнованими необміркованими амбіціями. Словосполучення reckless ambition імпліцитно виражає неминучість економічного спаду. Метафора Recovery has started at different paces in different places говорить про те, що автор асоціює економічний спад з живою істотою, що хворіє. Отже, концепт recession тут реалізовано опосередковано шляхом номінації результату - Recovery. Відтак, можна говорити про концептуальну метафору recession is recovery. Натомість концептуальна метафора crisis is illness реалізується в рядкові The worst of the economic crisis has passed та it has suffered in three generations, адже дієслово suffer асоціюється з хворобою. Слід зазначити, що використання лексичних одиниць paces та places є невипадковим, адже утворюючи риму, вони сприяють інтенсифікації прагматичного ефекту та запам?ятовуваності фрагменту політичного Інтернет-дискурсу.

Метод семантичного аналізу використовується для виявлення знань, які опредметнюються в семантиці вербалізованих складників концептів за допомогою розкриття дії лінгвокогнітивних механізмів, зокрема, мапування.

У сучасній когнітивній науці поняття "мапування" є центральним у поясненні формування будь-якої структури знань. Через нього визначають загальний процес осмислення людиною одних об'єктів чи явищ крізь призму інших. Когнітивне мапування містить різні операції, пов'язані зі сприйняттям, кодуванням, декодуванням та використанням інформації про світ [42].

Сутність методу семіотичного аналізу полягає у визначенні знакової природи концепту шляхом встановлення характеру взаємодії різних мовних кодів, утілених у когнітивно-семантичній структурі його вербалізованих складників. Цей підхід орієнтований на розкриття механізмів формування словесних символів, які забезпечують зображення символів світової культури, окремої мовної спільноти або певного автора за допомогою вербалізації концептів, що відображають своєрідність індивідуально-авторського осмислення картини світу. Наприклад, у фрагменті політичного дискурсу, що належить до первинного виду текстів, спостерігаємо символ - the White House and Capitol Hill, що втілює образ влади Сполучених Штатів Америки: There are, indeed, obvious differences between the current downturn and the Great Depression. The unemployment rate, for one thing, wasmuch higher in the Great Depression. But for the purpose of deciding what to do next, the term “Great Recession” is deeply misleading, and has led to a continued underestimation of the challenges facing the United States and the world. In its basic contours, the current downturn is much more similar to the depressions of the 1890s and the 1930s than to the post-World War II recessions. Until the White House and on Capitol Hill acknowledge this, and convey the depth of the crisis to the public, it is going to be very difficult to get out of the economic hole in which we find ourselves [396].

В основі наративного аналізу лежать положення наратології та когнітивної лінгвістики про наявність у людини літературного мислення (literary mind) [352, с. 11], конструктивної здатності людського розуму висловлювати думки алегорично, апелюючи до відомих "історій", подій і ситуацій, вже розказаних і відбитих у світовій літературній практиці. Така здатність називається наративним мапуванням, підґрунтям якого слугує параболічне мислення, що полягає у можливості та здібності людини до наративної уяви - інакомовлення, оскільки повсякденний досвід людини структурований у вигляді наративного потоку (оповіді) [42, с. 189]. Так, наприклад, у фрагменті первинного тексту політичного Інтернет-дискурсу спостерігаємо згадування часів Холодної війни. Адекватне сприйняття тексту потребує апелювання читача "до відомих історій", що вже згадувалося раніше, зокрема, до знань про період Холодної війни, загрози комуністичної системи тощо: Unemployment is 6.1%, and we're running around like chickens with our heads cut off. It makes me wonder: What were recessions like during the Cold War? Back in those bad old days, the Worst Case Scenario was truly grim. With a little imagination, you could spin a horror story in which economic crisis led to unrest, unrest led to deeper crisis, and the West spiraled down to communist revolution or Soviet invasion. I know I would have been losing sleep about this sort of thing during the 30s. So here's my question for people who remember the Cold War better than I do: Did elites seriously worry that economic downturns might spin out of control and end in communist despotism? If not in the U.S., how about countries like France and Italy with a serious communist presence? [389]

And here's my question for readers of all ages: If we were able to retain our composure during downturns in the bad old days when we could hear Bolshevik wolves howling in the night, what happened to us? Why are we now afraid of our own shadow, muttering about the end of the world? [389]. Так, згадування часів занепаду вербалізовано словосполученнями bad old days, the Worst Case Scenario, a horror story, the Cold War, economic downturns, the bad old days when we could hear Bolshevik wolves howling in the night. На нашу думку, у цьому прикладі слід звернути увагу на метафори, що містяться на початку та в кінці висловлювання: running around like chickens with our heads cut off та the bad old days when we could hear Bolshevik wolves howling in the night . Вони створюють так звану рамку, що допомагає читачеві більш емоційно сприйняти текст та зануритися в світ подій, що змальовує автор. Автор уособлює два народи - американський та радянський - в образі тварин курки та вовка, які є протилежними та ворогуючими, подібно до двох країн - Сполучених Штатів Америки та Радянського Союзу.

В останні роки з'явився особливий напрям досліджень політичного дискурсу - комунікативна стилістика дискурсу. Це новий напрям сформувався на межі з іншими науками і комплексно вивчає цілий текст як форму комунікації і явище ідіостилю. Комплексне вивчення тексту, в цьому випадку, передбачає дослідження лінгвальних і екстралінгвальних факторів спілкування, пов'язаних із породженням тексту і його інтерпретацією. Внаслідок особливих дослідницьких завдань цей різновид лінгвостилістичних студій має особливі методи вивчення: метод асоціативних зв'язків та інформаційно-смисловий метод.

Метод асоціативних зв'язків базується на виявленні в англомовному політичному дискурсі асоціативних зв'язків між словами, що вербалізують концепт RECESSION. При цьому аналіз лексем ведеться на різних рівнях мови, коли враховуються одночасно їх фонемний вигляд і граматична природа, морфемна структура і лексичне значення, стилістична маркованість і тематична та ситуативна співвіднесеність. Через асоціативні зв'язки слів з'ясовуються естетичні концепції автора, що виражені в усьому тексті. Власне ці асоціативні зв'язки сприяють визначенню концептуальної і мовної картини світу автора [373, c.229]. Наприклад, концепт RECESSION асоціативно вбачається у лексичних одиницях та словосполученнях, що спостерігаються як у первинних, так і в вторинних видах текстів: recovery, to be prolonged and uneven, the most severe financial setback тощо: The worst of the economic crisis has passed, and the global financial system is picking through the wreckage of its reckless ambition togradual recession. Recovery has started at different paces in different places, but it promises everywhere to be prolonged and uneven. What has the world learnt from the most severe financial setback it has suffered in three generations? What must it unlearn to ensure that it does not rush into an encore? And what must India do to work towards ending the systemic distortions in global finance and crippling economic inequities at home? As Governor of the Reserve Bank of India between 2003 and 2008, Dr Y.V. Reddy stayed the course of financial pragmatism in times of relentless deregulation. Through visionary leadership, finely calibrated financial management and a prescient reading of global economic indicators, he ensured India largely escaped the fate that befell the worst affected of the world's economies [405]. Автор порівнює рецесію з покращенням після хвороби, про що свідчить використання лексеми recovery та питального речення What has the world learnt from the most severe financial setback it has suffered in three generations?

Інформаційно-смисловий аналіз забезпечує виявлення смислового розгортання тексту, і спрямований на вивчення процесу смислоформування на основі інформації, представленої у політичному дискурсі. Під інформацією тут розуміються знання про світ. Результат відображення цієї інформації у свідомості читача - смисл тексту, під яким розуміють структуру лінгвістично оформлених смислових фрагментів тексту, які корелюють із дійсністю, тобто смислова структура тексту [114,c.229].

Дискурсивно-прагматичний метод, що базується на засадах комунікативно-прагматичного підходу, передбачає дослідження мови в дії, у процесі функціонування з огляду на цілеспрямовану природу мовних одиниць і явищ.

При дослідженні комунікативно-прагматичних особливостей вербалізації концепту recession сучасного політичного Інтернет-дискурсу доцільним убачається звернення саме до дискурсивно-прагматичного методу, за допомогою якого виокремлюються основні комунікативно-прагматичні стратегії, спрямовані на реалізацію очікуваного перлокутивного впливу. У процесі сприйняття політичного дискурсу читач прагне зрозуміти запропоновану автором модель світу. Засоби вербалізації концептів "запускають" процеси уяви, завдяки яким "добудовується" текст, заповнюються інформаційні лакуни і білі плями в структурі тексту [174, c.190].

Прагматика політичного Інтернет-дискурсу проявляється також у тому, що він містить імпліцитну інформацію про його автора та сфери комунікації [174, c.183]. Слідом за І.В. Арнольд, розуміємо текстову імплікацію як додатковий смисл, що мається на увазі та витікає з співвідношення зіставлюваних одиниць тексту, але ними вербально не виражений [12, c.84]. Так, наприклад, у реченні Exchange ushered in arguably the most traumatic decade in the history of capitalism словосполучення the most traumatic decade вербалізує концепт recession.

На відміну від підтексту, який реалізується в масштабі всього фрагменту політичного дискурсу і допомагає більш повному розкриттю ідеї, імплікація відображає стан справ окремого епізоду [12, c.85].

Отже, розроблений нами інтегративний підхід, уможливлює аналіз концепту recession у політичному Інтернет-дискурсу з урахуванням його специфіки. Це убачається можливим завдяки низці методів, що застосовуються в роботі, а саме методу асоціативно-концептуального аналізу (контекстуальний аналіз, концептуальний аналіз, культурологічний аналіз), методу семантичного аналізу, методу семіотичного аналізу, методу наративного аналізу, асоціативному методу, інформаційно-смисловому методу. Комплексна методика аналізу допомагає розкрити багатошарову та різнобічну структуру концепту recession, а також виявити індивідуальні замисли автора, які актуалізуються у політичному Інтернет-дискурсі.

2.2 Методика аналізу властивостей концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі

Застосована в дисертаційній роботі методика має комплексний характер, оскільки інкорпорує кілька методів і підходів до вивчення концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі. Його основу становлять положення лінгвістики, що інтегрують лінгвістичний та екстралінгвістичний аналіз тексту, переломлені крізь призму когнітивної та прагматичної лінгвістики.

Під час аналізу мовного матеріалу використовуємо метод асоціативно-концептуального аналізу (контекстуальний аналіз, концептуальний аналіз, культурологічний аналіз), метод семантичного аналізу, метод семіотичного аналізу, метод наративного аналізу, асоціативний метод, інформаційно-смисловий метод. Дослідження складається з декількох етапів.

На етапі теоретичного узагальнення та осмислення здійснений аналіз теоретичних джерел та з'ясовано основні теоретичні засади дослідження політичного Інтернет-дискурсу, що уможливлює аналіз потрактувань основних термінів і понять розвідки. Застосування методів аналізу та синтезу уможливило дійти науково-теоретичних висновків через аналітичну обробку теоретичних джерел.

На таксономічному етапі дослідження методом суцільної вибірки з текстів англомовного політичного Інтернет-дискурсу виокремлено тексти, де вербалізується концепт recession (обрано 1677 дискурсивних контекстів з електронних ресурсів мережі Інтернет) [1, c. 14]. У дисертації використовуємо поняття первинного та вторинного текстів як провідного для розподілу текстів за жанровою ознакою. Розподіл текстів базується на автентичності джерела. Так, до первинних текстів відносимо такі жанри: політичні промови політиків, політичні дебати, натомість до вторинних текстів - новини, коментування, обговорення, інтерпретація.

Етап конструювання концепту recession полягає у залученні семантичного, концептуального та семіотичного аналізу, які передбачають дослідження у напрямку концепт - концептуальна схема - смисл, від розгляду функціонування образних засобів у політичному Інтернет-дискурсі до реконструкції релевантних структур авторської свідомості, яка реалізується в концептуальних метафорах (визначається їх спектр і діапазон), що створюють підґрунтя образності політичного Інтернет-дискурсу. Наприклад, виступ Джона Маккейна (первинний текст): Two times, on March 14, 2008 and June 4, 2008, in the Democratic budget resolution, Obama voted to raise taxes on people making just $42,000 per year. He even said at the time that this vote for higher taxes on the middle class was 'getting our nation's priorities back on track, проаналізовано у новинній статті на сайті NBC (вторинний текст): Оbama plans will deepen the recession and that may lead to impoverishment of middle class - the backbone of American society and as a result to collapse of our economy [399]. Так, у первинному тексті концепт recession об'єктивується у висловленні Obama voted to raise taxes on people making just $42,000 per year. Використання дієслова to raise зазвичай не асоціюється з рецесією, адже має позитивну оцінку з боку адресата, але у цьому випадку (to raise taxes on people) розуміється в негативному ключі: підняття податків супроводжується погіршенням рівня життя певних шарів суспільства. Крім структурування концепту recession нами застосовано концептуальний аналіз різножанрових фрагментів політичного Інтернет-дискурсу, у результаті якого ми виявили когнітивні, мовностилістичні й прагматичні відмінності жанрів промов і коментарів. Так, у коментарі (вторинному тексті) автор описує плани Б. Обами Оbama plans will deepen the recession, використавши дієслово у майбутньому неозначеному часі will deepen the recession. Таким чином, на лексичному рівні спостерігаємо опозицію, яка є підґрунтям для рефреймінгу, to raise taxes on people - will deepen the recession, при чому обидва висловлення актуалізують концепт recession. У роботі визначаємо рефреймінг як прийом, що уможливлює зміну точки зору, і, відповідно, ставлення до предмета, події, або явища (Р. Бендлер, Дж. Гриндер) [320, c. 12-15; 321, c. 121]. Наше дослідження, дискурсивних контекстів, в яких об'єктивована концепт recession засвідчило, що рецесія може мати як негативні так і позитивні наслідки. Так у своїй промові Дж. Маккейн не виключає можливості саме позитивних наслідків для країни: to raise taxes on people - 'getting our nation's priorities back on track. У новинній статті ж реалізується тільки можливість негативного впливу на життя суспільства: may lead to impoverishment of middle class… and as a result to collapse of our economy.

На цьому етапі застосований концептуальний аналіз, що полягає у визначенні асоціативних зв'язків між вербалізованими елементами концепту та смислами як очікуваною його реалізацією, асоціативно осмислюється інформація, яка опредметнена у метафоричних виразах: burst out of, slide into, severe, climbing out of, slip back, recovery, deep, slip into, suffer, deepening, throw into, recover, deepest, thrust into, painful, drag into, tip into, exacerbate, drive back into, tip over, plague, drop into, tumbling into, derailed,emerging from, buffeted, transitory, enter, hit (drive) up, fall into, bore the brunt, send, go down into, battered by, fuel, go into, protected, crushed by, lapse back into, struggling, enmeshed, mire in, cushion, fueled by, out of, battling, to forestall, pitch back into, fending off, put into, push into 5 plunged…into, stung by, bit in, nasty. Виявлено основні концептуальні метафори, які лежать в основі образних засобів, що вербалізують концепт recession. Так, наприклад, у метафоричних висловленнях: the U.S. economy is picking up speed on the road to recovery, though there are bumps on the way [386] реконструйовано такі концептуальні метафори: recession is a kind of tranportation, recession is recovery after disease, illness. Економічно-політичний процес рецесії порівнюється з транспортним засобом, про що свідчить використання номінативних одиниць speed, on the road, bumps on the way. Концептуальна схема recession is recovery after disease, illness реалізується за допомогою однойменної номінативної одиниці recovery.

Дослідження концепту recession здійснено за допомогою когнітивно-семантичного аналізу, завдяки чого в семантичному просторі дискурсивних фрагментів виявляються багатозначність слів, синонімічні і антонімічні зв'язки, варіантні форми, ступінь семантичної близькості полів [4, c. 244; 7, с. 20; 19; 33, с. 11-21; 139, с. 53-58; 145, с. 102-105].

Образно-асоціативний шар концепту recession репрезентовано в політичному Інтернет-дискурсі за допомогою специфічних метафор. Так, наприклад, у фрагменті статті Пола Кругмана йдеться про політику В. Путіна, яка страждає через економічно-політичну рецесію:

Well, you can answer the second question by walking around Mayfair in London, or (to a lesser extent) Manhattan's Upper East Side, especially in the evening, and observing the long rows of luxury residences with no lights on -- residences owned, as the line goes, by Chinese princelings, Middle Eastern sheikhs, and Russian oligarchs. Basically, Russia's elite has been accumulating assets outside the country -- luxury real estate is only the most visible example -- and the flip side of that accumulation has been rising debt at home [401].

Метафора-оксюморон observing the long rows of luxury residences with no lights on є поєднанням двох протилежних понять, що створює певний дисонанс, оскільки з одного боку, автор застосовую номінативну одиницю the long rows of luxury residences, що позначає шикарне та успішне життя, з іншого - with no lights on, вітсутність світла як показник кризи в житті.

Вживання автором метафори: "But now the bubble has burst" у дискурсивному фрагменті: "Where does the elite get that kind of money? The answer, of course, is that Putin's Russia is an extreme version of crony capitalism, indeed, a kleptocracy in which loyalists get to skim off vast sums for their personal use. It all looked sustainable as long as oil prices stayed high. But now the bubble has burst, and the very corruption that sustained the Putin regime has left Russia in dire straits" [401], - доводить, що автор має на увазі потворність економіки Росії. Порівнюючи її з мильною кулькою, Пол Кругман натякає на несправжність та крихкість економічного становища.

Лексико-семантичний й етимологічний аналіз імені концепту recession дозволив виокремити ядро семантичного поля досліджуваного концепту (decline, change, fall). Лексичне значення, за М.В. Нікітіним, є сукупністю семантичних ознак, що відносяться до опису названих словом сутностей (класу сутностей). Ці ознаки пов'язані залежностями, завдяки чому утворюють структуру лексичного значення. У структурі лексичного значення виділяються дві частини - інтенсіонал та імплікаціонал. Інтенсіонал - змістове ядро лексичного значення, натомість, імплікаціонал - це периферія семантичних ознак, що оточують це ядро. Отже, периферію досліджуваного концепту складають (згідно з контекстом): turning point, collapse, default, destabilization, inflation. Протилежний за значенням антонімічний ряд склали такі іменники, як development, progress, advance, revival. За умов всієї протилежності значень антоніми, безсумнівно, відносяться до найбільш тісної семантичної взаємодії лексичних одиниць у мові. Наприклад, у промові Барака Обами спостерігаємо метафору we turn the page. У метафорі актуалізована концептуальна схема сторінка є книга, книга є життя, отже перегорнути сторінку означає почати новий етап життя, водночас - покінчити з минулим. З огляду на семіотичний підхід, книга є символом жаття та смислу існування, адже при згадуванні книги завжди відчуватиметься алюзія на Книгу життя - Біблію. На нашу думку, метафорою we turn the page Б. Обама наголошує на закінченні рецесії як суспільно-політичного процесу та інтенсифікує репрезентацію концепту recession, який актуалізовано за допомогою метафор Fifteen years that dawned with terror touching our shores, unfolded with a new generation fighting two long and costly wars, saw a vicious recession spread across our nation and the world, hard time for many [411]. Поняттєвий шар, що відображає сутнісну специфіку концепту, репрезентується номінативними одиницями, які відбивають сукупність негативних явищ економічного та політичного характеру (падіння виробництва, економічний спад у багатьох сферах, фінансове банкрутство).

Етап визначення комунікативно-прагматичного потенціалу концепту recession спрямований на виявлення комунікативно-прагматичних стратегій і тактик у політичному Інтернет-дискурсі. Під комунікативно-прагматичною стратегією розуміємо реалізацію комунікативних намірів, що враховують об'єктивні та суб'єктивні фактори та умови комунікації. З огляду на комунікативно-прагматичний підхід вважаємо, що різниця між первинним та вторинним текстом полягає у реалізації певної стратегії для досягнення перлокутивного впливу. У фрагменті первинного тексту реалізується аргументативна стратегія через використання тактики виправдання негативних наслідків політичної діяльності this vote for higher taxes on the middle class was getting our nation's priorities back on track. Автор застосовує тактику зближення з народом, зокрема, це доводить використання займенника our у getting our nation's priorities back on track та collapse of our economy.

Застосовувані до вивчення тексту стратегії мають гіпотетичний характер, оскільки вони схожі на ефективні робочі гіпотези щодо правильної структури і значення фрагмента тексту.

Отже, дослідження концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі складається з етапу опрацювання наукової літератури, відбору текстів, етапу дослідження концептів та виявлення комунікативно-прагматичних стратегій.

Висновки до другого розділу

1. Аналіз функціонування концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі, що пропонується в нашому дослідженні, базується на інтегративній методиці його дослідження. Ця методика передбачає не лише осмислення й поєднання різних поглядів, а й удосконалення, адаптацію нових лінгвокогнітивних методів до традиційного аналізу концептів, а також на основі досліджень функціональних особливостей вербалізації концепту recession, пояснення взаємодії між мовою та мисленням, знанням і його втіленням у словесну тканину тексту.

2. Метод концептуального аналізу підпорядковує контекстуальний аналіз, культурологічний аналіз, концептуальний аналіз. Контекстуальний аналіз політичного тексту передбачає виявлення наявності певного контексту, в якому текст вивчається та аналізується, у тому числі й текстового контексту на кшталт синтаксичного, лексико-семантичного, фонографічного тощо. Культурологічний аналіз співвідносить текстові смисли з інформацією загальнокультурного фонду. Метод семантичного аналізу використовується для виявлення знань, які опредметнюються в семантиці концепту recession за допомогою дії лінгвокогнітивних механізмів, зокрема, мапування.

3. Суть методу семіотичного аналізу полягає у визначенні знакової природи концепту recession шляхом встановлення характеру взаємодії різних мовних кодів, втілених у його когнітивно-семантичній структурі. В основі наративного методу лежить апелювання до відомих "історій", подій і ситуацій, вже розказаних і відбитих у світовій літературній практиці.

4. Асоціативний метод базується на виявленні в тексті асоціативних зв'язків між словами. Інформаційно-смисловий метод забезпечує аналіз смислового розгортання тексту і спрямований на вивчення процесу смислоформування на основі інформації, представленої в політичному дискурсі. Дискурсивно-прагматичний метод, що базується на засадах комунікативно-прагматичного підходу, передбачає дослідження мови в дії, у процесі функціонування з огляду на цілеспрямовану природу мовних одиниць і явищ.

5. Комплексна методика дослідження концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі складається з декількох етапів: етапу опрацювання наукової літератури із залученням дефінітивного методу, методів аналізу та синтезу, етапу відбору текстів політичної тематики, етапу дослідження концептів та етапу виявлення комунікативно-прагматичних стратегій.

Основні положення розділу висвітлені в одноосібних публікаціях автора дисертації [24; 25].

політичний дискурс recession жанр

Розділ 3. реалізація концепту recession в англомовному політичному інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний та семіотичний аспекти

У завдання цього розділу входить виявлення структури концепту recession/рецесія в політичному Інтернет-дискурсі на основі традиційної методики аналізу трьох основних шарів: логіко-поняттєвого, образно-асоціативного й валоративного [123, c. 108]. Крім того ми доповнюємо таку методику аналізом семіотичного аспекту реалізації досліджуваного концепту та виявленням прагматично обумовлених семантичних компонентів і лексичних засобів вербалізації концепту.

У.В. Кузнєцова під сукупністю лексичних одиниць, що об'єднуються спільністю змісту (іноді - також спільністю формальних показників) і відображають понятійну, предметну чи функціональну схожість явищ, що позначаються, розуміє лексико-семантичне поле [150, с. 380]. Аксіоматично, політичний Інтернет-дискурс є основним каналом не тільки передачі інформації, а й впливу на реципієнта, а значить, засобом реалізації установок зацікавлених у цьому осіб. Мова політичного Інтернет-дискурсу виступає як базова зброя у нав'язуванні своєї системи концептів світу (точніше, свого бачення смислового змісту існуючих концептів) [192, с. 57]. Здійсненню перлокутивного акту сприяє процес породження / блокування інформації, що відповідає стратегіям евфемізаціі / дисфемізаціі.

3.1 Лексико-семантичний аспект дослідження концепту recession

Досліджуваний нами концепт recession/рецесія, як компонент політичного дискурсу, відноситься, безсумнівно, до числа найбільш значущих одиниць концептосфери сучасного соціуму і людини, оскільки він став практично невід'ємною частиною сучасного життя. На нашу думку, за допомогою евфемізаціі негативного інформаційного навантаження концепту recession/рецесія вдається відвернути увагу читачів від ядерного оцінного значення досліджуваного явища. І, з іншого боку, синонімічний ряд концепту recession/рецесія з негативною семантикою демонструє стратегічний хід відкритої інформаційної політики влади, оскільки саме влада задає спосіб і вектор інформування населення.

Виявлення семантичних ознак, що становлять значення іменника, який виступає іменем концепту recession/рецесія логічно розпочати з вивчення його етимології.

За даними етимологічних словників, лексема "recession" походить від латинського recues - відступ, яка в англійській мові починає функціонувати з середини XVII століття у значенні тимчасового спаду активності економічної діяльності [376, с. 11].

Співставлення дефініцій англійської та американської лінгвотрадицій демонструє, що у британських словниках першим значенням лексеми recession зазвичай є відступ (the act or action of receding: withdrawal), відхід духовенства і церковного хору після закінчення служби (a departing procession (as of clergy and choir at the end of a church service), а вже потім - період зниженої економічної активності (a period of reduced economic activity) [376]. В американських словниках на перший план виноситься значення період спаду торгівлі і ділової активності (a period of time during which there is less trade, business activity etc. than usual), тимчасової депресії в економічній діяльності (a temporary depression in economic activity or prosperity) [376, c. 200].

У словнику Collins Concise Dictionary виявлено 2 значення: заглиблення в стіні, будівлі (a part of a building, wall, etc., that recedes) і процедура відновлення прав власності попереднього господаря (the act of restoring possession to a former owner), які дуже рідко зустрічаються в інших словниках, що свідчить про те, що ці значення втратили свою актуальність через дуже вузьку специфіку вживаності.

Результати семантичного аналізу словникових статей дають нам підстави дійти висновку про те, що ядром структури семантичного поля досліджуваного концепту постає концептуальна ознака економічний спад, зниження ділової активності - a period of reduced economic activity, а периферійними - всі інші ознаки. Саме ця ядерна концептуальна ознака зафіксована і у дефініціях лексеми recession у російських та українських словниках іноземних слів [368, c. 55].

Словниковий аналіз засвідчив, що в англійській мові концепт recession/рецесія вербалізується такими лексичними одиницями: bad times, bankruptcy, big trouble, bottom-out, bust, collapse, decline, deflation, depression, downturn, hard times, inflation, rainy days, shakeout, slide, slump, stagnation, unemployment.

У плані синтагматики сполучуваність лексичної одиниці recession представлена зв'язками з багатьма частинами мови: deep recession, reasons of recession, to recover from recession, to cause recession etc. Парадигматичні системні зв'язки лексеми recession обмежені, що характерно для абстрактних понять термінологічного характеру, яким є поняття recession. Натомість необхідно відмітити метафоричний характер її багатьох синонімів (bottom-out, bust, collapse, decline, depression, downturn, hard times, rainy days, shakeout, slide, slump, stagnation), що підтверджує продуктивність метафоричного способу вербалізації і семантизації цього концепту.

У лексемі recession порівняно з її синонімами закладена не ідея катастрофічності ситуації, а певного циклу економіки. У тлумачних словниках лексема recession відноситься до спеціальних економічних термінів. Економічні терміни входять у свідомість сучасної людини незалежно від її волі: телевізійні ведучі і їх співбесідники експерти-економісти, політики і державні діячі вживають їх, переважно не коментуючи їх значення. Введення цих лексем у сферу вжитку масового носія мови вносить додаткові ознаки у смислове наповнення концепту recession/рецесія. Широке вживання слів, які раніше були вузькоспеціалізованими термінами, призводить до більшої деталізації загальних знань про цю ситуацію, проникненню відповідної інформації у актуальні шари концепту.

Доцільним видається виділення асоціативного поля, або асоціативно-семантичного поля, яке формує логіко-поняттєвий шар і образ концепту recession/рецесія в американській національній свідомості. Так, тлумачні словники, словники синонімів сучасної англійської мови дозволяють сформулювати таку узагальнену дефініцію імені концепту: recession - is a time of decline, difficulty or uncertainty when problems must be solved or important decision must be made.

Синтагматичні зв'язки вербалізованого концепту recession/рецесія репрезентовано у словнику сталих словосполучень. Визначення фіксують оцінку recession з погляду її сили (deep recession, severe recession, serious recession), негативного впливу (destroying recession), повторюваності (periodic recessions, second wave of recession) і раптовості (unexpected recession). Негативну загальну емоційну оцінку виражає словосполучення fear of recession (страх перед рецесією). Серед виявлених словосполучень присутні такі, що надають особливості структурування ситуації recession у свідомості того, хто її сприймає. У відповідності з ними recession уособлює процес, який відбувається у часі з певними фазами (beginning of the recession, second wave of recession, recession began, recession continues, end of the recession) і просторі: (global recession, recession in the USA, European recession, influence of recession on financial market, the housing market recession).

Слід відмітити наявність прийменникових сполучень (in times of recession, during a recession, in a period of recession, in recession), які часто замінюються метафоричними синонімами у значенні часового проміжку (bad times, hard times, rainy days). Ці вислови характеризують період recession як особливий негативний етап існування об'єкта, оскільки протиставляють його іншим періодам.