Об’єктивація концепту recession/рецесія у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти

3) міфологізація, яка використовує символіку у вигідному для адресанта напрямі і впливає на підсвідомість реципієнта;

4) ретроспекція, що створює позитивний образ на тлі негативного образу опонента. Розглянемо кожну тактику і способи її реалізації.

Тактика позиціонування в рамках валоративної стратегії репрезентована технологією гіперболізації успіху.

Реалізація тактики позиціонування відображена в Таблиці 4.8:

Таблиця 4.8 Реалізація тактики позиціонування

Валоративна стратегія	Тактики	Лінгвістична реалізація
Позиціонування	Гіперболізація успіху	Синонімічні ряди з конотативним значенням
	Порівняння з відомими особистостями	Власні назви, експресивна лексика

Технологія гіперболізації успіху. Слідуючи правилу говорити тільки позитивне, авторами текстів політичної тематики створюється певний ореол винятковості навколо особистості, який актуалізується шляхом гіперболізації. Концепт успішності створюється синонімічними рядами прикметників, іменників і прислівників зі значенням позитивної якості і високого ступеня компетентності.

Тактика міфологізації реалізується через наступні технології:

а) ідеалізацію особистісних якостей політика;

б) ідеалізацію зовнішніх якостей.

Реалізація цієї тактики відображена в Таблиці 4.9:

Таблиця 4.9 Засоби реалізації тактики міфологізації

Валоративна стратегія	Тактики	Лінгвістична реалізація
Міфологізація	Ідеалізація особистих якостей	Метафора, авторський неологізм
	Ідеалізація зовнішніх якостей	Позитивна експліцитно оцінна лексика, концептуальна метафора

Технологія ідеалізації особистісних якостей актуалізується шляхом асоціації з загальновідомими поняттями, що стали символічними для цього соціокультурного середовища: ("the American dream embodied in a young man" - про Барака Обаму; "May for Maidenhead" про Терезу Мей).

Тактика дистанціювання актуалізується через такі технології: нейтралізація несхвальної інформації; виділення позитивних якостей і применшення недоліків:

"I'm here this morning to make an urgent plea to countries in the world to step up even further. While we are making progress, we are not where we can say that where we need to be. And there are additional needs that have to be met in order for the global community to be able to prop," he said.

There have specific needs, he said, urging more countries to move resources of specific kinds. "It is not just a question of sending people, though it is vital to send people [391].

Так, складне речення While we are making progress, we are not where we can say that where we need to be імпліцитно вербалізує концепт RECESSION. Автор намагається не використовувати номінативні одиниці, що актуалізують концепт RECESSION прямо. Така тактика сприяє приховуванню недоліків існуючого політично-економічного становища. Висловлення автора there are additional needs that have to be met in order for the global community to be able to prop сприяє створенню враження, що автор дійсно знає як вирішити проблеми. Завуальоване висловлення цього привертає увагу адресата та служить свого роду "загадкою", що, можливо, буде розгадана далі.

Результати аналізу занесені в Таблицю 4.10:

Таблиця 4.10 Засоби реалізації тактики дистанціювання

Валоративна стратегія	Тактики	Лінгвістична реалізація
Дистанціювання	Нейтралізація несхвальної інформації	Меліоративна експресивна лексика, функціональна лексика
	Виділення позитивних якостей і применшення недоліків	Динамічні дієслова, домінування позитивних засобів оцінки

Тактика нейтралізації несхвальної інформації. Необхідність у цій технології диктує гостра політична боротьба і потік несхвальної інформації з боку опонентів. У цьому контексті використовуються експресивні лексичні засоби. Так наприклад, критикам, які піддають сумніву велич Кондолізи Райс, даючи її професійними якостями невиправдано, на погляд іміджмейкерів, низьку оцінку (not a geopolitical thinker / over-promoted stuffer / super-briefer / super-hawkish), її повірений Ніколас Леманн переконливо спростовує думку опонентів, нейтралізуючи несхвальну інформацію тим, що акцентує увагу на потенціалі її особистості. У цьому йому допомагають як експліцитні експресивні засоби оцінки (completely / certainly / very good), так і раціонально-розумові засоби (the political appeal of Rice on the ticket for a party): Rice's value to President Bush is evidently that he trusts her completely. Also she is very good at going out and articulating the Administration's program.

One could certainly see the political appeal of Rice on the ticket for a party that -has trouble attracting female voters' .

Тактика висування позитивних якостей і применшення недоліків полягає у тому, що самокритика зведена до мінімуму і не має гострого характеру. Перевагу позитивного можна простежити на прикладі семантичного поля тексту публікації з сайту уряду Австралії під керівництвом Джона Говарда, який переміг на виборах 2004 року вже в четвертий раз. Тут клішована мова знаходить особливу силу за рахунок цілої низки якісних прикметників позитивного характеру. Особливе прагматичне навантаження несуть якісні прикметники, головним чином у вищому та найвищому ступенях порівняння: Through seven years of sound economic management, Australia is now a more prosperous nation, well placed to meet the challenges of an uncertain and rapidly changing world. The nation's economy is among the strongest in the world.

The Howard Government has played a vital role in building a stronger, fairer and more prosperous Australia by restoring Australia's economic foundations.

The Government's commitment to the environment has been demonstrated by the Natural Heritage Trust -- the largest and most successful environmental restoration programme in Australia's history [402].

Пейоративна лексика використовується для завоювання довіри адресата шляхом створення контрасту між малим негативним і переважаючим позитивним [150, c. 126]. Боротьба з негативними явищами вербалізується як у низці дієслівних сполучень (to remove obstacles, reduce disincentives, curtail frivolous lawsuits, abolish the double tax, fight the war on terrorism, counter threats), так і в окремих номінативних конструкціях (out-of-control lawsuits / welfare dependency / welfare caseloads / terrorist attack / intelligence gaps / defense expenditure), тобто знаходить своє вираження у функціональній лексиці, яка відображає активну політичну діяльність.

Тактика ретроспекції реалізується за допомогою наступних технологій: а) створення негативного образу опонентів; б) створення контрасту (див. Таблицю 4.11):

Таблиця 4.11 Засоби реалізації тактики ретроспекції

Валоративна стратегія	Тактики	Лінгвістична реалізація
Ретроспекція	Створення негативного образу опонента	Емотивні експліцитні засоби з негативною конотацією
	Створення контрасту	Комбінація оціночних і логічних засобів

Тактика створення негативного образу опонента є елементом так званого чорного піару, що є неприпустимим методом з точки зору етики. Засоби оцінки в цій технології можуть варіюватися: бути експліцитними, як у прикладі з тексту промови прем'єр-міністра Нової Зеландії Хелен Кларк щодо її головного опонента, тіньового прем'єр-міністра Дона Бреша. Перша Леді держави не соромиться емоційних виразів: Clark, 56, who last week urged her opponent to "call off the dogs", said: "Labour regards Dr Brash as a corrosive and cancerous person within the New Zealand political system.

Негативна імпліцитна оцінка опонента виступає також у формі натяку:

Yes it is true - Labour MP Helen Clark has just been defeated and lost an election. Not the NZ Helen Clark unfortunately, but a minute ago the UK Labour MP Helen Clark lost the seat of Peterborough.

Висловити думку про політику змусив випадковий привід - програш на виборах тезки Хелен Кларк, але її опоненти використовували цей факт у своїх інтересах. Авторський неологізм і метафора є гострим засобом боротьби за голоси виборця, тому, що дозволяють влучно і образно схарактеризувати опонента за рахунок несподіваного, але прозорого смислового зв'язку між первинною і вторинною номінацією ("Howard's Brutopia", "The Corrosion of Character " -- о лидере Либеральной партии Австралии).

Технологія створення контрасту з опонентом досягається поєднанням оцінних з логічними засобами переконання, контраст може створюватися як прямо, так і метафорично:

"Capitol Hill's Pin-up boy" vs. "flat-footed Hillary"

Vietnam veteran John McCain and New York's 9/11 Mayor Rudi Giuliani look as old and tired and as unacceptable to the still-powerful Religious Right as Clinton herself.

But although many Democrats view a "dream ticket" of the aspiring first woman president and the first black vice-presidential candidate as unbeatable, Mr Giuliani predicted that he could see them off [401].

Аналіз стилістичних засобів показав, що для політичного Інтернет-дискурсу характерне використання як експліцитних, так й імпліцитних засобів оцінки, як розважливих, так і емоційних. Дана стратегія виявила оригінальні засоби вираження оцінки, такі, як концептуальна розгорнута метафора, непрямий натяк і контекстуальний контраст.

4.4 Стратегія оптимізації перлокутивного впливу

Будь-яка комунікація конкретизує і деталізує ситуацію спілкування, обираючи оптимальний варіант впливу. Стратегія оптимізації зусиль читача є механізмом впливу, спрямованим на полегшення сприйняття політичного Інтернет-дискурсу та економію зусиль масової аудиторії. Шляхом використання спеціальних прийомів, враховуючи при цьому стереотипи мислення масової аудиторії, її менталітет, можна зробити повідомлення більш привабливим і доступним і, отже, більш ефективним у плані впливу. Тому однією з першорядних завдань Інтернет-дискурсу є не просто передача повідомлення, а структурування своєї "реальності" шляхом оптимального відбору, акцентування та інтерпретації подій з метою максимального перлокутивного впливу на реципієнта [200, с. 10]. Так, серед набору технік, що допомагають, за словами Д. Левіна, "просувати навіть неможливе" називають:

(1) необхідність думати візуально, тобто будувати повідомлення навколо фотографій, таблиць, діаграм і т. ін.;

(2) думати з позиції аудиторії, яку потрібно зацікавити;

(3) урізноманітнити підхід до подачі інформації;

(4) виділити особливі події, яскраво їх висвітлити [156, с. 544].

Для політичного Інтернет-дискурсу, як і для рекламного, де функція впливу на реципієнта превалює над функцією інформування, особливу роль у досягненні комунікативних цілей грають: підвищення розпізнаваності об'єкта політичного повідомлення; узгодження мови та картин світу адресата; підвищення привабливості та "прочитання" повідомлення; запам'ятовуваність суті повідомлення.

Підвищення розпізнавання об'єкта політичного повідомлення дозволяє сприйняти його основну тематику при перегляді (наприклад, розбивка повідомлення на частини, рубрикація). Пошук оптимальних форм впливу на масову аудиторію призводить до все більшої візуалізації повідомлень, яка проявляється не тільки в зростанні числа ілюстрацій (фотографій, малюнків, інформаційної графіки), а й у збільшенні розмірів інших елементів, а також у підвищенні ступеня загальної контрастності.

Узгодження мови та картин світу адресата передбачає не тільки оперування відомими поняттями, але і ясність (щоб уникнути двозначності і непорозуміння), що передбачає певний підбір слів з урахуванням тих асоціацій, які виникнуть в одержувача інформації, тобто повинна враховуватися мовна картина світу адресата - сукупність його знань про світ, відбитих у мовній формі, яка складається з універсальних і культурно-специфічних смислів, обумовлених особливостями концептуалізації. Слід також враховувати ту частину мовної картини світу, яка описана засобами фразеології, де кожний фразеологічний зворот виконує певні функції в описі реалій навколишньої дійсності. Це так звана фразеологічна картина світу, яка передає особливості національного світобачення і відрізняється універсальністю, експресивністю, а також антропоцентричністю. У ній людина усвідомлює себе частиною реальної дійсності і все навколишнє сприймає як відображення свого існування. Фразеологічна картина світу відтворює картину світу у сфері побутового спілкування людей і тому найбільш близька до наївної картини світу [223, c. 67].

Підвищення привабливості та "читаності" повідомлення досягається за рахунок впливу символів-образів, що підкреслюють винятковий характер повідомлення. Відповідно до теорії Ф.де Соссюра, текст - це не тільки те, що написано за допомогою букв, слів і речень, це також будь-який візуальний, звуковий або віртуальний об'єкт, який несе в собі деякі асоціативні образи і смисли. Тобто текст, що сприймається людською свідомістю, є сукупністю знаків [246, с. 90-91]. Завдання політичного Інтернет-дискурсу полягає у тому, щоб спираючись на адекватний код (мова), змусити звучати певний текст певним чином. Запам'ятовуваність суті повідомлення, як відомо з психології, досягається стислістю, повторюваністю репрезентації основної суті повідомлення, клішованістю лексичних та стилістичних засобів, ретельною послідовністю висловлюваного повідомлення. Таким чином, ця прагматична стратегія дозволяє не тільки максимально охопити масову аудиторію, але й впливати на неї найбільш ефективним чином.

Велика увага в політичному Інтернет-дискурсі надається стратегіям оптимізації, спрямованим на полегшення сприйняття інформації та економію зусиль масової аудиторії. У рамках стратегії оптимізації нами будуть проаналізовані такі тактики, як:

1) деталізація, спрямована на підвищення розпізнавання суті і забезпечує узгодження мови та картин світу адресата;

2) емоціотвірна тактика, що сприяє підвищенню привабливості і "читаності" повідомлення;

3) тактика мнемонізаціі, що забезпечує запам'ятовуваність повідомлення;

4) тактика візуалізації, що впливає графічними, колірними, фото і відео - засобами. Розглянемо кожну з тактик окремо.

Тактика деталізації дозволяє оптимізувати зусилля реципієнта шляхом підвищення розпізнаваності суті повідомлення. Аналіз даної тактики виявив такі засоби її реалізації (див. Таблицю 4.12):

Таблиця 4.12 Засоби реалізації тактики деталізації

Стратегія	Тактики	Лінгвістична реалізація
Деталізація	Фасилітація	Загальна лексика, "стерта" метафора, епітет
	Гіпертекст	Концептуальна лексика

Тактика фасилітації. Для того щоб не відлякати недосвідченого в економічному плані читача, опис певної економічної інформації, як правило, надається стисло за обсягом і часто має спрощений характер. Так, програма Новозеландського прем'єр-міністра Хелен Кларк побудована саме за цим принципом (it ( program) identifies what is needed / as to what needs to be done / to make it happen). При цьому за рахунок лексичного повтору неозначеного числівника many прагматичний зміст тексту не втрачає своєї переконливості, а навіть набуває особливого пафосу: There are many great things already happening in the economy. Many individuals and firms have great ideas. Many policy initiatives are beginning to have impact.

Використання лексем, що є зрозумілими та легкими для сприйняття спостерігаємо в наступному прикладі:

Right now, investors' preference for safety makes financing additional government debt abnormally cheap, while the long-run shadows cast by prolonged subnormal production and employment make the current sluggish recovery predictably costly.

Given the need to mobilise idle resources in the short run in order to maintain productive potential in the long run, a larger national debt would be, as Alexander Hamilton, the first US treasury secretary, put it, a national blessing [403].

Як видно з наступного прикладу, напрямки діяльності уряду окреслені схематично, в загальних рисах, не перевантажуючи адресата "зайвою" інформацією:

"Government is committing to implementing policies with more emphasis on:

Enhancing our innovation framework.

Developing our skills and talents.

Increasing our global connectedness.

Focusing innovation initiatives in those areas which can have maximum impact".

Гіпертекст. Використання можливостей гіпертексту, що володіє властивістю підвищення інтересу адресата, дозволяє привернути увагу читача і підсилити його мотивацію до рефлексії. За нашими спостереженнями, технологія гіпертексту дозволяє ознайомити реципієнта з біографіями політичних діячів у розгорнутому варіанті, причому посилання розташовуються на тих ключових словах, які викликають відомі асоціації.

Емоціотвірна тактика дозволяє підвищити привабливість повідомлення. З цією метою використовуються наступні технології та лінгвістичні засоби: емоційно забарвлена лексика, поетизація мовлення (метафоричні конструкції, фразеологізми).

Тактика поетизації полягає в емоційній піднесеності, що створюється фразеологічними зворотами та суттєво збагачує будь-який текст, навіть якщо він має суто прагматичний характер, оскільки надає йому індивідуальність, полегшує розуміння його суті, збуджуючи у свідомості читача знайомі образи і асоціації: Without the climb, you don't hit the peak. And we can reach it. There are pockets of excellence throughout the economy. The challenge for New Zealand is to make those pockets of excellence the norm rather than the exception. Innovation must happen across the board.

Емоційність і виразність на відміну від перерахування сухих фактів також робить політичний Інтернет-дискурс більш привабливим і доступним для адресата. Піднесений тон підтримує модальне дієслово "must", що виникає на початку, середині і наприкінці тексту: … New Zealand must take direction to move our economy back into the top half of the OECD over time. We must continue to strengthen the fundamentals of our economy, but we must do more than that. We must become a nation known internationally for our innovation, our creativity, our skills and our lifestyle. Innovation must happen across the board... We must attract the right sort of foreign direct investment.

Прихильність уряду до цієї програми підкреслюється неодноразово (government's commitment / government is committing to implementing policies / lhe government is committed to working with all parts of the economy). А свою роль у здійсненні цієї програми лідер партії характеризує хоч й ідеалізовано, але адекватно поставленим прагматичним цілям (a role which is strategic, proactive and focused).

Тактика мнемонізаціі спрямована на забезпечення запам'ятовуваності суті повідомлення, а також є суттєвою для досягнення прагматичної мети впливу на читача. У реалізації цієї тактики беруть участь такі технології, як а) особливе членування тексту; б) застосування прийомів поетичного стилю; в) створення партійного кредо.

Реалізація цієї тактики відображена в Таблиці 4.13:

Таблиця 4.13 Засоби реалізації тактики мнемонізації

Стратегія оптимізації	Тактики	Лінгвістична реалізація
Мнемонізація	Особливе членування тексту, рубрикація	Заголовок експліцитного характеру (кліше, епітет, лексичний повтор); членування: абзаци, лексичний повтор
	Використання окремих прийомів, характерних поетичному стилю	Паралельні конструкції, рима, фразеологізми, сталі словосполучення

Особливе членування тексту. Рубрикація. Структура політичного тексту повністю підпорядковується прагматичному наміру авторів максимально підвищити розуміння повідомлення в ході тієї чи іншої політичної кампанії. Для багатьох характерне використання підзаголовків для підвищення запам'ятовуваності суті. Їх прагматичний зміст має експліцитний характер. Лексичні повтори і клішованість роблять текст більш злегшим для запам'ятовування, оптимізують зусилля цільової аудиторії:

President's Welfare ReformAgenda

President Calls for Medical Liability Reform

President's Plan to Strengthen Retirement Security

Taking Action to Strengthen Small Business

Revitalizing National Defense President Bush's Education Reform Initiatives

Використана тут клішована лексика характерна для публіцистичного стилю, оскільки інформує одержувача повідомлення в максимально стислому вигляді про основні напрямки передвиборчої програми чинного президента. Для багатьох потенційних виборців знайомство з передвиборною програмою кандидатів часто обмежується якраз читанням заголовків, тому наявність цього елемента тексту важко переоцінити.

Розбивка, де кожне речення утворює абзац, підкреслюючи важливість кожної думки, є рисою, характерною для політичного дискурсу, розміщеного в Інтернеті, адже цей вид комунікації має необмежені просторові можливості, адже дозволяє розміщувати тексти будь-якого обсягу. Прикладом може слугувати текст передвиборної промови Тоні Блера на партійній конференції в Брайтоні: "So here we are facing the possibility unique in our 100 year history, of governing Britain for a third successive term.

Never done it before

Never debated it before.

Never imagined it before.

Progressive parlies, like the Labour Party, rarely fail because of their values.

Fairness, justice, solidarity, opportunity for all.

These are the impulses of any decent human spirit.

No. We almost always fail when we don't foresee the future in which those values must be applied.

The values require steadfast conviction.

But the future requires restless courage to know and act upon the coming reality, however hard the challenge it holds.

Використання елементів поетичного стилю. Велику запам'ятовуваність тексту надають деякі конструкції з елементами анафори і алітерації, які більш характерні для поетичного стилю: We must become a nation known internationally for our innovation, our creativity, our skills and our lifestyle. Government has chosen to target its innovation initiatives initially in biotechnology, ICT and the creative industries.

Тактика візуалізації. Ця тактика спрямована на створення додаткових каналів впливу на потенційного виборця. В її актуалізації бере участь низка технологій, лінгвістична реалізація яких відображена в Таблиці 4.14:

Таблиця 4.14 Засоби реалізації тактики візуалізації

Стратегія оптимізації	Тактики	Лінгвістична реалізація
Візуалізація	Створення логотипів Створення слоганів Супроводження дискурсу малюнком, фото та відео- інформацією	історичні алюзії, що виражають національно-культурні концепти; рима, ритм, алітерація, фразеологізми експресивна лексика,іронія, натяк

Створення логотипів. Ця технологія передбачає подачу інформації за допомогою символів і певної колірної гами, а також за допомогою образності, що має історичне коріння:

логотип "Elephant" (червоний/синій) -- Республіканська партія США;

логотип "Donkey" (червоний/синій) -- Демократична партія США;

логотип "Red Rose" (червоний) -- Лейбористська партія Великобританії;

логотип "Green Tree" -- синій/зелений) - Консервативна партія Великобританії.

Супровід дискурсу візуальною інформацією. Ефективність цієї технології не викликає сумнівів, оскільки забезпечується не тільки наочність, а й документально підтверджується те, що викладено в текстової частини політичного дискурсу. Сила впливу візуальної інформації така, що вона отримує додатковий резонанс: Barack Obama is frolicking in the surf on a Hawaiian beach, wearing nothing but a pair of snazzy black shorts. Is this the photograph to change everything in the 2008 presidential election? Is America heading for another JFK moment?" [404].

Проведений аналіз свідчить, що оптимізація зусиль реципієнта зближує політичний дискурс з рекламним. Такі характеристики, як стислість, використання прийомів, характерних для поетичного стилю, образність, виразність, а також додаткові можливості візуалізації, надані мережею Інтернет, комп'ютерна графіка, аудіо- та відео- інформація, гіпертекстуальність, що розширює контекст повідомлення, сприяють легкості сприйняття і тим самим збільшують потенціал впливу політичного Інтернет-дискурсу. Найбільш частотними виступають такі стилістичні засоби та прийоми, як кліше, метафора, епітет, образний заголовок, використання поетичних стилістичних засобів: ритму, рими, алітерації, повтору.

Політичний дискурс у мережі Інтернет характеризується широким використанням візуальних, у тому числі графічних засобів для того, щоб привернути увагу та справити вплив на адресата інформації. Наприклад, візуальним елементом, який одразу привертає увагу, є кольорова гамма веб-сайтів політичних партій. Так, у палітрі веб-сайтів Консервативної партії Великої Британії і Демократичної партії США домінує блакитний колір, який є офіційним кольором цих партій, а на веб-сайтах Республіканської партії США і Лейбориської партії Великої Британії переважає їх офіційних колір - червоний.

Яскравими диференційними маркерами є логотипи політичних партій: зелений дуб із написом Conservatives блакитного кольору у консерваторів Рис. 4.1 (використовується також зображення дубу кольору британського прапору), червона троянда із написом Labour білого кольору у лейбористів Великобританії Рис.4.2, літера D блакитного кольору на білому фоні обведена колом синього кольору у демократів Рис. 4.3 та абревіатура GOP (Grand Old Party) і контури зображення слона червоного кольору у республіканців Рис.4.4.

Рис. 4.1

Рис. 4.2



Рис. 4.3

Рис. 4.4

Наприклад, візуальним елементом, який одразу привертає увагу, є кольорова гамма веб-сайтів політичних партій. У палітрі веб-сайтів Консервативної партії Великої Британії і Демократичної партії США домінує блакитний колір, який є офіційним кольором цих партій, а на веб-сайтах Республіканської партії США і Лейбористської партії Великої Британії переважає їх офіційних колір - червоний. Яскравими диференційними маркерами є логотипи політичних партій. Прикладом тактики візуалізації є зміна логотипу Консервативної партії Великої Британії з руки із факелом, як символу сили, стійкості, призиву до дії на дерево зеленого кольору, а також на дерево кольору британського прапору (Рис. 4.5), яке використовується на офіційному веб-сайті партії.

Така еволюція логотипу пов'язана, на нашу думку, із намаганням привернути на свою сторону прихильників захисту навколишнього середовища, а нечіткість напису Conservatives, який виконаний у традиційному для партії блакитному кольорі, сприяє закріпленню нового "м'якого" іміджу партії.

Рис. 4.5 Зміна логотипу Консервативної партії Великої Британії

Свідченням того, що партія намагається переконати виборців у тому, що вона змінює свою політику у відповідності до вимог часу є банер із написом Conservatives It's time for change (Рис. 4.6). Вплив на аудиторію здійснюється за допомогою парадоксальностого висловлення Консерватори Настав час для змін, яке реалізується через використання оксюморону.

Рис. 4.6. Банер консервативної партії

На кожному із проаналізованих веб-сайтів є окремі розділи, адресовані молоді та жінкам, однак веб-сайти політичних партій США містять більш широку диференціацію цільової аудиторії. На веб-сайті Республіканської партії США є окремі розділи адресовані афроамериканцям, іспаномовним американцям і жінкам, а веб-сайт Демократичної партії має диференціацію по 17 цільовим аудиторіям:

- афроамериканці

- американці з особливими потребами

- американці єврейського походження

- американці азійського походження

- демократи, що мешкають за кордоном

- іспаномовні американці

- ЛГБТ

- корінні американці (Північно-Американські індіанці)

- молодь

- жінки

- ветерани та родини військових

- пенсіонери та люди похилого віку

- американці, що мешкають у сільській місцевості

- представники малого бізнесу та інші.

Веб-сайти політичних партій США мають сторінки іспанською мовою, чого немає на веб-сайтах партій Великої Британії, що свідчить про цільову адресованість роботи політичних партій США з іспаномовними виборцями.

Веб-сайти політичних партій дають змогу громадянам відкрито, чи при бажанні, анонімно висловлювати свої думки стосовно дій президента, уряду, коментувати політичні заяви і передвиборчі програми партій та, навіть, вести дебати. Обсяг тем, які обговорюються у блогах і на сторінках партій у соціальних мережах охоплюють майже всі кола питань. У розділі Blue Blog на веб-сайті консерваторів теми розподілені більш ніж 20 категоріями: Economy, Health, Climate Change and Energy та інші. На веб-сайті Демократичної партії США теми для обговорення окрім блогу представлені у розділі Issues. Веб-сайт Республіканської партії США у період виборчої кампанії 2012 року окрім загальних тем для обговорення у розділі Blog містить посилання на окремий веб-сайт Obama isn't working [407] на якому аналізуються і критично обговорюються пункти програми, які не виконав діючий президент Барак Обама. Для того, щоб краще привернути увагу і мати більший вплив на адресатів було використано такі заголовки: Party of Lies, Glaring Omission, Recycled Promises.

Аналіз коментарів, наданих громадянами, та кількість відвідувачів кожного форуму дозволяє окреслити саме те коло питань, яке найбільше турбує громадян у певний період. Більше того, надання можливості громадянам висловлювати свої думки через Інтернет значно спрощує процедуру обробки інформації порівняно з соціологічними опитуваннями. А виокремлення питань найбільшої соціальної ваги сприяє правильному добору тем майбутніх промов партійних лідерів та оптимальному вибору мовних одиниць для реалізації комунікативного впливу на адресата.

Швидкий розвиток комп'ютерних технологій сприяв розповсюдженню мультимедіа, зокрема, глобальної електронної мережі Інтернет, відповідним сегментом якої стала політична комунікація.

Політичний Інтернет-дискурс - це надзвичайно складне явище, поєднання вербальної та невербальної комунікації, і його вивчення набуває нового значення, адже воно включає аналіз декількох дискурсів і відкриває нові напрями суто лінгвістичного та інтердисциплінарного дослідження.

Висновки до четвертого розділу

1. У політичному Інтернет-дискурсі ми виявили наступні стратегії впливу на особистість адресата:

(1) аргументативна стратегія;

(2) апелятивна стратегія;

(3)валоративна стратегія;

(4) стратегія оптимізації.

2. Одним з найважливіших компонентів у структурі мовної особистості є цінності. Під цінностями ми розуміємо сформовані на основі життєвого досвіду людини вищі орієнтири поведінки, якими вона керується при оцінці властивостей суб'єктів і об'єктів навколишньої дійсності, визначенні значимості цих властивостей, а також при виборі шляхів досягнення своїх цілей, що позиціонують стратегії, які реалізуються, насамперед, з урахуванням цінностей цільової аудиторії. Так, аргументативна стратегія, враховуючи ціннісні орієнтації, включає в себе наступні тактики: позиціонування (технології: маніпулювання (виправдання негативних наслідків своєї діяльності, маніпулювання цифрами і фактами), деталізацію (технології: створення логічного ланцюжка, проспекція). У плані актуалізації технологій аргументації на перший план виходять синтаксичні конструкції. Серед них - складнопідрядні речення з підрядними мети, причини і наслідку, умови. У тих випадках, де аргументація носить недоказовий характер, залучаються стилістичні прийоми та експресивні засоби емоційного впливу - риторичне запитання, ефект пропущеної ланки, повтор, полісиндетон, паралелізм, наростання, емфатічні конструкції, часто в поєднанні з експресивними лексичними засобами, які виконують функцію посилення логічного впливу на аудиторію.

3. Апелятивна стратегія містить низку тактик: ідеологізацію (технології: апелювання до вищих цінностей, апелювання до патріотичних почуттів), маніпулювання масовою свідомістю (технології: виправдання непопулярних заходів, апелювання до почуття соціальної незахищеності), контактотвірну (технології: ідентифікація з народом, висока частотність згадки адресанта і адресата) і тактику ретроспекції (технології: передбачення провалу опонента, залучення уваги до прорахунків опонента). Аналіз шляхів актуалізації цієї стратегії показав домінування емоційно забарвленої лексики в поєднанні з ідеологемами, характерними для політичного дискурсу, а також превалювання емфатичних конструкцій, що підсилюють вплив на аудиторію. Дана стратегія, на наш погляд, є домінуючою. Емотивність, як ми переконалися в ході дослідження, супроводжує і аргументацію, і оцінку, а також впливає на підсвідомість, і несе в собі чисто прагматичну інформацію.

4. Проведений нами аналіз прагматичної валоративної стратегії дозволив також виділити низку тактик: позиціонування (технології: гіперболізації успіху, порівняння з відомими особистостями), міфологізації (технології: ідеалізація зовнішніх, особистісних якостей політика), дистанціювання (технології: нейтралізація несхвальної інформації про політика, виділення позитивних якостей), ретроспекція (технології: створення контрасту і негативного образу опонента). Аналіз лінгвостилістичних засобів реалізації показав, що для політичного Інтернет-дискурсу характерне використання як експліцитних, так і імпліцитних засобів оцінки.

Основні положення розділу висвітлено у публікаціях [24; 25].

Висновки

У контексті дисертації англомовний політичний Інтернет-дискурс розуміємо як ситуативно й комунікативно зумовлену когнітивно-мовленнєву діяльність адресанта й адресата з осмислення й інтерпретації соціально-політичного й економічного феномену рецесії британською й американською мовними спільнотами. Політичний Інтернет-дискурс реалізується в різних типах текстів на різних рівнях репрезентації інформації: у вигляді виступів політиків (первинний текст) та коментарів до них (вторинний текст). Автор вторинного тексту (коментар, стаття, новини) створює особливе бачення певної політично-економічної ситуації на основі тих, чи інших установок та інтенцій. У вторинному тексті присутні оцінні елементи, що безпосередньо взаємодіють із змістовою площиною тексту, яка коментується. З первинним його пов'язує не тільки спільність політичного дискурсу та тематики, але й факт збереження, розвитку тих ключових концептів політичного Інтернет-дискурсу, які є змістово значущими для первинного тексту. У когнітивному плані відмінність між первинними та вторинними текстами полягає у рефреймінгу, тобто у трансформаціях конструювання концепту RECESSION, що втілений у вторинному тексті порівняно з першоджерелом. У мовному плані рефреймінг полягає в лексичних та синтаксичних змінах. З точки зору прагматики - промови (первинні тексти) та їх коментарі (вторинні тексти) характеризуються зміною перлокутивного ефекту, зумовленого способом фокусування.

У політичному дискурсі співвідношення інформативності з одного боку, й емотивності, з іншого, варіюються залежно від жанру як формальної ознаки політичного Інтернет-дискурсу. Основними жанрами політичного Інтернет-дискурсу є дебати, публічні промови політиків, новинні й аналітичні статті, коментарі. У контексті нашого дослідження до центру належать такі жанри, як промови, дебати, інтерв'ю політиків, які відносяться до первинних видів текстів. Периферія жанрів політичного дискурсу складається з коментарів, обговорень, аналітичних і новинних статей, які представленні вторинними текстами.

У роботі у світлі когнітивно-дискурсивного підходу концепт recession/ рецесія постає як когнітивно-мисленнєвий конструкт, який реконструюється через контекстуально-інтерпретативний аналіз його реалізацій у різних жанрах політичного Інтернет-дискурсу. Він є синтезом як мовного, так і енциклопедичного знання про таке суспільне явище в свідомості людини як рецесія.

Лексико-семантичний й етимологічний аналіз імені концепту recession дозволив виокремити ядро семантичного поля досліджуваного концепту (recession). Ядро концепту містить номінативні одиниці change, fall, decline. Ближню периферію складають: break, decrease, collapse, depression, default, crisis, inflation, bankruptcy, дальню - unemployment, destabilization, bottom-out, downturn, shakeout. Позитивні результати рецесії об'єктивуються через іменники development, progress, advance, revival. Концепт recession характеризується амбівалентністю по відношенню до інших ключових концептів політичного Інтернет-дискурсу.

Вивчення особливостей вербалізації концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі з огляду на семіотичний підхід дозволило визначити його знаковий характер. Так, вербальні політичні знаки поділяються на референтні (денотативні, емоційно нейтральні, вони є економним способом зв'язку з предметами та ситуаціями об'єктивної дійсності; такі знаки сприяють логічному осмислення ситуації) та знаки-конденсати.

Досліджуючи особливості вербалізації концепту recession у політичному Інтернет-дискурсі, ми виявили наступні стратегії впливу на адресата: аргументативну, апелятивну, валоративну та стратегію оптимізації перлокутивного впливу, задіяні у реалізації досліджуваного концепту. Аналізуючи аргументативну стратегію, виявлено, що, з огляду на ціннісні орієнтації, вона містить наступні тактики: маніпулювання (виправдання негативних наслідків своєї діяльності, викривлення фактів і цифр), деталізацію (створення логічного ланцюжка, проспекція). У плані актуалізації тактики аргументації на перший план виходять синтаксичні конструкції, серед яких є складнопідрядні речення з підрядними мети, причини і наслідку, умови. У тих випадках, де аргументація носить недоказовий характер, залучаються стилістичні прийоми та експресивні засоби емоційного впливу - риторичне запитання, повтор, полісиндетон, паралелізм, наростання, емфатічні конструкції, часто в поєднанні з експресивними лексичними засобами, які виконують функцію посилення логічного впливу на аудиторію. Апелятивній стратегії притаманні тактики ідеологізації (апелювання до вищих цінностей, апелювання до патріотичних почуттів), маніпулювання масовою свідомістю (виправдання непопулярних заходів, апелювання до почуття соціальної незахищеності), фатична тактика (ідентифікація з народом, висока частотність згадки адресанта і адресата) і тактика ретроспекції (згадування провалу опонента, привертання уваги до прорахунків опонента). Аналіз шляхів актуалізації цієї стратегії показав домінування емоційно забарвленої лексики в поєднанні з ідеологемами, характерними для політичного дискурсу, а також превалювання емфатичних конструкцій, що підсилюють вплив на аудиторію. Ця стратегія виявилася домінуючою. Емотивність супроводжує і аргументацію, і оцінку, а також впливає на підсвідомість, і несе в собі суто прагматичну інформацію, сприяє досягненню перлокутивного ефекту.

Проведений нами аналіз прагматичної валоративної стратегії дозволив виділити низку тактик: позиціонування (гіперболізації успіху, порівняння з відомими особистостями), міфологізації (ідеалізація зовнішніх, особистісних якостей політика), дистанціювання (нейтралізація несхвальної інформації про політику, виділення позитивних якостей), ретроспекція (створення контрасту і негативного образу опонента). У плані подальших наукових студій перспективним убачається вивчення концепту recession в різних видах англомовного дискурсу, у порівняльному і зіставному аналізі реалізацій концепту в різних лінгвокультурах.

список використаних джерел

1. Агранович Н.Б. К типологии вторичных текстов: (на материале нем. яз.) / Н.Б. Агранович // Филологические науки в МГИМО: сб. науч тр. / МГИМО (У) МИД России. - М.: МГИМО, 2002. - С. 12-21.

2. Александрова О.В. Когнитивно-прагматические особенности построения дискурса в средствах массовой информации / О.В. Александрова // Текст и дискурс: традиционные и когнитивно-функциональные аспекты исследования. - Рязань: Рязанский гос. пед. ун-т, 2002. - С. 80-83.

3. Александрова О.В. Язык средств массовой информации как часть коллективного пространства общества / О.В. Александрова // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. - М.: Издательство МГУ, 2003. - С. 90-91.

4. Алефиренко Н.Ф. Дискурсивно-концептуальное описание русской фразеологии как этнокультурного феномена / Н.Ф. Алефиренко // Всероссийская конференция "Русский язык на рубеже тысячелетий": материалы докладов и тезисы сообщений. - СПб., 2001. - Т. 2. - С. 7-20.

5. Алефиренко Н.Ф. Значение и концепт / Н. Ф. Алефиренко. - Волгоград: Перемена, 1999. - С. 59-67.

6. Алефиренко Н.Ф. Лингвокультурологический аспект когнитивной семантики / Н.Ф. Алефиренко // Русистика: сб. науч. тр. - К., 2002. - Вып. 2. С. 16-22.

7. Алефиренко Н. Ф. Фразеологическое значение и концепт / Н. Ф. Алефиренко // Когнитивная семантика: материалы 2-й Междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике. - Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. - Ч. 2. - С. 33-36.

8. Алтунян А.Г. Власть и общество. Спор литератора и министра: опыт анализа политического текста / А.Г. Алтунян // Вопросы литературы. - 1993. - № 1. - С. 173-214.

9. Алтунян А.Г. От Булгарина до Жириновского: идейно-стилистический анализ политических текстов / А.Г. Алтунян. - М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1999. - 263 с.

10. Андреева В.А. Литературный нарратив: текст и дискурс / В.А. Андреева // Известия Российского государственного педагогического университета имени А.И. Герцена. - СПб., 2007. - № 9(46). - С. 61-72.

11. Артемова Е.А. Специфика реализации текстовых категорий в политической каррикатуре / Е.А. Артемова // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики: сб. науч. тр. - Волгоград, 1999. - С. 34-39.

12. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность / И.В. Арнольд. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. - 443 с.

13. Арутюнова Н. Д. Логический анализ языка: культурные концепты / Н.Д. Арутюнова. - М.: Восточная литература, 1995. - 472 с.

14. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. - М.: Школа "Языки русской культуры", 1999. - 896 с.

15. Аскольдов-Алексеев С.А. Концепт и слово / С.А. Аскольдов-Алексеев // Русская речь. Новая серия. - Л., 1928. - С. 28-44.

16. Ахманова О.С. Прагматическая лингвистика, прагмалингвистика и лингвистическая прагматика / О.С. Ахманова, И.М. Магидова // Вопросы языкознания. - М., 1978. - № 3. - С. 43-48.

17. Ахманова О.С. Вертикальный контекст как филологическая проблема / О.С. Ахманова, И.В. Гюббенет // Вопросы языкознания. - 1997. - № 3. - С. 47-54.

18. Бабина Л.В. Теория фреймов и термин "скетч-фрейм" / Л.В. Бабина // Принципы и методы когнитивных исследований язика: сб. науч. тр. / отв. ред. Н.Н. Болдырев. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2008. - С. 156-168.

19. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка: монография / А.П. Бабушкин. - Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1996. - 104 с.

20. Багичева Н.В. Ментальность как ключевое понятие когнитивной лингвистики / Н.В. Багичева // Лингвистика ХХІ века: материалы федер. науч. конф. - Екатеринбург, 2004. - С. 20-22.

21. Базылев В.Н. К изучению политического дискурса в России и российского политического дискурса // Политический дискурс в России / В.Н. Базылев. - М.: Диалог-МГУ, 1998. - С. 6-8.

22. Балашова Л.В. Метафора в диахронии (на материале русского языка ІХХ-ХХ веков) / Л.В. Балашова. - Саратов: Изд-во Саратовского гос. ун-та, 1998. - 216 с.

23. Баран Г.П. Особливості вербалізації концепту Recession в англомовному комп'ютерному політичному дискурсі: лексикографічний аспект / Г.П. Баран // Науковий вісник ХДУ. - 2011. - Вип. XIV. - С. 164 -167. - (Серія "Лінгвістика").

24. Баран Г.П. Зміст концепту recession в англомовному політичному дискурсі веб-сайтів політичних партій США і Великої Британії / Г.П. Баран // Функціональна лінгвістика: зб. наук. пр. / Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти. - 2012. - № 3. - С. 39-41.

25. Баран Г.П. Англомовний політичний Інтернет-дискурс веб-сайтів політичних партій США і Великої Британії / Г.П. Баран // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. - 2013. - Вип. 118. - С. 174-179. - (Серія "Філологічні науки (мовознавство)").

26. Баран Г.П. Диференційні маркери веб-сайтів політичних партій США і Великої Британії (на матеріалі англомовного політичного Інтернет-дискурсу) / Г.П. Баран // Науковий вісник ХДУ. - 2013. - Вип. IXX. - С. 125-130. - (Серія "Лінгвістика").

27. Баран Г.П. Полікодовість веб-сайтів політичних партій США і Великої Британії як одна із стратегій впливу на електорат / Г.П. Баран // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського: лінгвістичні науки. - Одеса: Астропринт, 2013. - Вип. 17. С. 3-10.

28. Баран Г.П. Дискурсивные особенности веб-сайтов политических партий США и Великобритании/ Г.П. Баран // Международный научный журнал Общества за культурный и научный прогресс в Восточной и Центральной Европе "Science and Education a New Dimension."

29. Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста / А.Г. Баранов. - Ростов н/Д.: Изд-во Ростовского ун-та, 1993. - 182 с.

30. Баранов А.Г. Когниотипичность текста. К проблеме уровней абстракции текстовой деятельности. Жанры речи / А.Г. Баранов. - Саратов: Колледж, 1997. - С. 4-12.

31. Баранов А.Н. Аксиологические стратегии в структуре языка: паремиология и лексика / А.Н. Баранов // Вопросы языкознания. - М., 1998. - № 3. - С. 74-90.

32. Баранов А.Н. Политический дискурс: прощание с ритуалом / А.Н. Баранов // Человек. -1999. - № 6. - С. 108-118.

33. Баранов А.Н. Постулаты когнитивной семантики / А.Н. Баранов, Д.О. Добровольский // Известия РАН. - 1997. - Т. 56. - № 1. - С. 11-21. - (Серия "Литература и язык").

34. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику / А.Н. Баранов. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 360 с.

35. Барт Р. Семиотика. Поэтика / Р. Барт. - М.: Прогресс, 1989. - 616 с.

36. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров / М.М. Бахтин. - М.: Русские словари, 1996. - Т. 5: Работы 1940-1960 гг. - С. 159-206.

37. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе: очерки по исторической поэтике / М.М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет. - М.: Художественная литература, 1975. - С. 234-407.

38. Бахтін М.М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках / М.М. Бахтін // Слово. Знак. Дискурс: антологія світової літературно-критичної думки XX століття / за ред. М. Зубрицької. - Львів, 1996. - С. 318-323.

39. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі: монографія / Л.Р. Безугла. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. - 332 с.

40. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. ...доктора філол. наук: 10.02.04/ Л.І. Бєлєхова. - К., 2002. - 476 с.

41. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ у когнітивній парадигмі: огляд робіт американських лінгвістів / Л.І. Бєлєхова // Філологічні студії: науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2001. - № 2. - Луцьк: Волинський академічний дім "Планета". - С. 24-31.

42. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії): монографія / Л.І. Бєлєхова. - Херсон: Айлант, 2002. - 368 с.

43. Белехова Л.И. Современная лингвистика в Украине и мире: научные парадигмы, наработки и перспективы / Л.И. Белехова // Науковий вісник Херсонського державного університету: зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. - Вип. ІІ. - С. 8-15. - (Серія "Лінгвістика").

44. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э. Бенвенист; пер. с фр. - М.: Прогресс-Универс, 1995. - 456 с.

45. Бережная Т. М. Президентская риторика в системе пропагандистского манипулирования общественным сознанием / Т. М. Бережная // Язык и стиль буржуазной пропаганды. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - С. 135-166.

46. Блэк М. Лингвистическая относительность: теоретические воззрения Бенджамина Ли Уорфа / М. Блэк // Новое в лингвистике. - М.: Издательство иностр. лит., 1960. - № 1. - С. 199-212.

47. Бердникова Л.П. Когнитивная лингвистика и дискурс / Л.П. Бердникова // Когнитивная парадигма: тезисы междунар. конф. (27-28 апреля 2000 г.). - Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2000. - С. 32-34.

48. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии / Н.Н. Болдырев. - Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. - 123с.

49. Болинджер Д. Истина - проблема лингвистическая / Д. Болинджер // Язык и моделирование социального взаимодействия. - М.: Прогресс, 1987. - С. 126-170.

50. Борботько В.Г. Принципы формирования дискурса: от психолингвистики к лингвосинергетике / В.Г. Борботько. - М.: Ком. книга, 2005. - 280 с.

51. Брагина Н.Г. Имплицитная информация и стереотипы дискурса / Н.Г. Брагина // Имплицитность в языке и речи. - М.: Языки русской культуры, 1999. - С. 43-57.

52. Бушев А.Б. Языковые феномены политического дискурса / А.Б. Бушев // Теория коммуникации и прикладная коммуникация: сб. науч. тр. - Ростов н/Д.: ИУБиП, 2004. - C. 52-71.

53. Васік Ю.А. Ритмічна обумовленість комунікативної стратегії політичної промови / Ю.А. Васік // Новітня філологія. - Миколаїв: МДГУ, 2005. - № 2 (22). - С. 116-117.

54. Васильев Л.М. Коннотативный компонент языкового значения / Л. М. Васильев // Русское слово в языке, тексте и культурной бреде: сб. ст. - Екатеринбург: Арго, 1997. - С. 35-41.

55. Ваулина Е. Ю. Глагольная метафора в современном русском языке (материалы для спецкурсов по лексикологии) / Е. Ю. Ваулина. - СПб., 1993. - 33 с.

56. Вежбицкая А. Антитоталитарный язык в Польше: механизмы языковой самообороны / А. Вежбицкая // Вопросы языкознания. - 1993. - № 4. - С. 107-125.

57. Вежбицкая А. Культурнообусловленные сценарии и их когнитивный статус / А. Вежбицкая // Язык и структура знания: сб. ст. - М.: Наука, 1990. - С. 63-86.

58. Вепрева И.Т. Метаязыковая рефлексия в функционально-типологическом освещении / И.Т. Вепрева: автореф. дис. ... д-ра. филол. наук. спец: 10.02.01 "Русский язык" - Екатеринбург, 2003. - 40 с.

59. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая, пер. с англ - М.: Русские словари, 1997. - 416 с.

60. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А. Вежбицкая, пер. с англ. - М.: Школа "Языки русской культуры", 1999. - 780 с.

61. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая. - М.: Языки славянской культуры, 2001. - 287 с.

62. Вербицкая М.В. Филологические основы литературной пародии и пародирования: дис. канд. филол. наук.: 10.02.04 / М.В. Вербицкая. - М., 1981. - С. 54-58.

63. Верещагин Е.М. Лингвострановедческая теория слова / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - М .: Русский язык, 1983. - 320 с.

64. Вишнякова О.Д. Язык и концептуальное пространство (на материале совр. англ. языка): монография / О. Д. Вишнякова. - М.: МАКС Пресс, 2002. - 380 с.

65. Вишнякова О.Д. Функционально-когнитивная парадигма как сфера концентрации лингвистической мысли в наступившем столетии / О. Д. Вишнякова // Филологические науки. - 2003. - № 6. - 78 с.

66. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика / Р. Водак. - Волгоград, 1997. - 139с.

67. Володина М.Н. Язык СМИ - основное средство воздействия на массовое сознание / М.Н. Володина // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. - 2003. - 298 с.

68. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Е.М. Вольф. - М.: Наука, 1985. - 228 с.

...