Об’єктивація концепту recession/рецесія у сучасному англомовному політичному Інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти

Компонентний аналіз базової номінації імені концепту дозволяє виявити такі семи: 'процес початку, існування, подолання певного етапу '(the shock data came, to face the future (recession) with our optimism, we have been through a very long period), 'сфера існування' (медицина, фінанси, економіка), 'темпоральність' (ensuing recession, current recession, інтенсивності розвитку процесу (onslaught - стрімка атака), the sub-prime fiasco has spread like a wildfire та форми його проявлення (debt crisis, mortgage crisis, financial crisis, management crisis).

Ближню периферію семантичного поля поняття recession утворюють такі синонімічні номінації, виявлені з опорою на політичний Інтернет-дискурс: the state after calamity, disaster, tragedy, catastrophe. Ці одиниці номінують непередбачену ситуацію або подію, що створює труднощі та загрожує існуванню великої кількості людей або несе великі руйнування. Однак актуальна інтенсивність їх семантики глибша від словникового значення рецесії, цей факт дозволяє віднести зазначені ознаки до імплікаціоналу значення концепту, що досліджується.

Отже, ядро логіко-поняттєвого шару концепту recession структурують номінативні одиниці, що позначають економічну сферу життя:, decline, change, fall. До ближньої периферії відносимо синонімічні слова: break, decrease, collapse, depression, default, crisis, inflation, bankruptcy, а до дальньої - дериваційні: destabilization, bottom-out, downturn, shakeout та одиниці вторинної номінації: rainy days, hard times, bad times, slide, slump, stagnation. Протилежну за значенням антонімічну низку склали такі іменники, як development, progress, advance, revival. Отже, у контексті нашого дослідження концепт recession репрезентований такою схемою (рис. 3.1):

Рис. 3.1. Номінативне поле концепту RECESSION

В економічній теорії під кризою слід розуміти серйозні порушення функціонування економіки, які призводять до загального зниження активності. Найчастіше економічна криза призводить до накопичення боргів, які не можуть погасити, зменшенню обсягів споживання і виробництва. Наслідки кризи - банкрутство, безробіття, зниження ВВП [222, c. 169] Неможливість продавати товари нав'язує необхідності штучно стимулювати попит різким зниженням цін. У свою чергу це викликає згортання виробництв, а потім і банкрутство підприємств. Ситуація ускладнюється, якщо безліч організацій, які страждають від кризи, були відкриті на кредитні кошти. Кризи недовироблення, як правило, обумовлюються причинами, штучними щодо економічної системи. Вони з'являються в результаті явищ, що порушують адекватну роботу виробництв, транспортної, фінансової та інших державних систем. Яскравими прикладами подібних причин служать стихійні лиха, сировинне ембарго або війни. Натомість рецесію слід розуміти як падіння національного виробництва, яке вимірюють показниками ВВП (валового внутрішнього продукту). У Британії і США вважають, що технічна сторона рецесії - це тенденція економічного спаду впродовж півроку. Тому не кожен провал економічної активності кваліфікується в рецесію. Справжні рецесії можна визначати тільки в минулому часі. Настання рецесії означає, що економіка почала пристосовуватися до нових реалій шляхом стиснення деяких видів діяльності. У такому випадку методом помилок і проб конструюється нова структура для подальшого розвитку.

Контекстуальний аналіз дозволив також виявити структурні схеми (формули) сполучуваності базової номінації концепту.

Потенційна сполучуваність як властивість форми і значення слова, іншими словами, валентність, сформована наступним чином: Adj + N на кшталт economic crisis, global crisis, credit bubble, total catastrophe, banking crash, international financial turbulence; N + of + Оbject: collapse of the global economy, the loss of a home, the collapse of Lehman Brothers; N + V: crisis brings calls for, crisis has not caused the money markets to freeze up, crisis reached fever pitch; V + N: create a sudden change in policy.

Дериваційне наповнення концепту RECESSION/РЕЦЕСІЯ залежить значною мірою від екстралінгвальних умов, які визначають актуалізацію периферійних концептуальних ознак, що зумовлює вибір засобів вербалізації. Так, конкретні номінативні одиниці: at stake, bad hit, crack, debt contagion, default, destabilizing a financial system, disaster, suspended progress, tension, total catastrophe, trade deficit, turmoil, unemployment, worker's suffer знаходяться між собою в різних семантичних відношеннях (синонімічних, антонімічних, дериваційних, синтагматичних, парадигматичних).

Асоціативні поля є лексичними утвореннями, що об'єднуються дослідником за асоціацією зі словом-стимулом "рецесія".

Ідіоматичний фонд мови доповнює уявлення про концепт recession/рецесія, формуючи його образну складову. Наразі отримали актуалізацію такі сталі вирази, як: "the Great Depression", "The Black Monday". Таким чином, негативне забарвлення існуючої в словниковому складі мовної одиниці recession частково нівелюється економістами, журналістами за допомогою імпліцитних образних значень.

Поряд з когнітивним і прагматичним типами значень, виникає комунікативний (змістовий тип значення). Комунікативні значення не містять інформацію про безпосередній предмет мови, про її денотат або суб'єктивну оцінку, а відносяться до організації, будови і установки комунікативного процесу. Вони схожі з прагматичними значеннями в тому, що підключені до когнітивних значень мовних одиниць, нашаровуються на них у вигляді не обов'язкового, а додаткового змісту. Тому їх об'єднують в одну категорію комунікативно-прагматичних значень [186, с. 107-108]. Таким чином, прагматичним уявленням лексичного концепту може виступити, на наш погляд, концепт-гіперонім [19, с. 50].

Такий спосіб виявляється плідним з точки зору презентації інформації. Відомо, що аудиторія, на яку спрямований потік інформації, витягує з висловлювань і текстів багато іншої інформації понад те значення, що є їх прямим і вираженим мовними засобами. Експліцитне значення актів вербальної комунікації не вичерпує всієї інформації, воно становить лише частину їх сукупного значення і взаємодіє з іншою його частиною - імпліцитним значенням. Так, якщо автору повідомлення необхідно скористатися стратегією евфемізаціі, яка визначається нами як спосіб блокування інформації, або, за М.В. Нікітіним, як семіоімплікативне значення [186, с. 117], він удається до використання концептів-гіпонімів, що складають групу, умовно названу нами як "група А". Якщо метою адресанта є створення інформації (у нашому розумінні це стратегія дисфемізації), він вдається до концептів-гіпонімів, умовно позначених нами як "група Б". Концепти-гіпоніми, у свою чергу, - це видові вираження родового поняття recession.

Іншими словами, концепт recession/рецесія у даному випадку виступає в ролі гіпероніма. При цьому кожна з груп (А і Б) по відношенню одна до одної виявляє наявність еквонімічних зв'язків (згідно з термінологією М.В. Нікітіна - семантичні паралелі за значенням). Так, загальне значення досліджуваних еквонімів - це скрутне становище, гострий недолік, брак чого-небудь (викликані фінансовими негараздами).

Першу групу (А) складають концепти-гіпоніми, що блокують інформацію (евфемізми): collapse, debt crisis / trouble, default, fallout, global issue, globalization, inflation, insolvency, international financial turbulence, onslaught, rare outburst, roller-coaster ride, натомість другу (Б) - ті, що створюють інформацію (дисфемізми): serious situation, suspended progress, tension, trade crack, deficit, debt contagion, debt debacle, disaster, dreaded scourge, increasing pressure, lack of yield, pay and job losses, rising panic, serious threat / true threat, shockwaves, sovereign debt woes, total catastrophe, worker's suffer.

Отже, вибір того чи іншого варіанту стратегічного уявлення концепту recession/рецесія у політичному Інтернет-дискурсі є засобом комунікативно-прагматичного впливу на адресата, що, в свою чергу, стає визначальним фактором політичної та ідеологічної зумовленості його змісту на певних стадіях порушення збалансованості політично-економічної системи.

3.2 Структура концепту recession: когнітивно-дискурсивний аспект

В останні десятиліття нові продуктивні сили і нові політичні реалії привнесли небачені зміни у розвиток світової економіки, яка в свою чергу вплинула на подальший розвиток усіх соціальних сфер. Створюване на наших очах глобальне співтовариство змінює світ радикальніше і швидше, ніж усі відкриття та наукові прориви колишніх століть. Швидкість і глибина змін кидають виклик здатності людини і людства орієнтуватися в навколишньому світі, вимагають позначити актуальні координати етапу, відповідним чином адаптувати свою свідомість. Іншими словами, стрімко мінливий світ відбивається в мовній картині світу.

Політичний дискурс як цілісний конструкт, що постійно ускладнюється, є універсальним засобом маніпулювання суспільною свідомістю, де одним із ключових концептів постає концепт рецесія. Цілісний образ світу, або картина світу формується в свідомості людини в результаті сприйняття та осмислення предметів та явищ оточуючої дійсності завдяки процесу концептуалізації, що передбачає виділення мінімальних за змістом одиниць людського досвіду, структур знання, концептів, сукупність яких складається в концептуальну картину світу. У свою чергу концептуалізація як процес осмислення інформації та мисленнєвого конструювання предметів і явищ призводить до утворення певних уявлень про світ у вигляді концептів.

Ситуація recession передбачає побудову певних причинно-наслідкових зв'язків, про що свідчить наявність словосполучень reasons/causes of recession і consequences/effects of recession. Відповідні значення зустрічаються і в ідіоматичних висловах led to recession, caused a recession, impact of recession.

Наведений вище аналіз словникових дефініцій, які вербалізують концепт recession/рецесія, уможливив виявлення системного характеру синтагматичних і парадигматичних зв'язків лексеми recession, про що свідчить сполучення з широким колом номінативних одиниць і наявність великої кількості синонімічних рядів та ідіоматичних виразів.

Концепт recession/рецесія як одиниця концептосфери політичного дискурсу містить спеціальні знання про комплексну, багатоаспектну діяльність, що пройшла тривалий шлях розвитку і зараз включає стратегічні дії, спрямовані на подолання кризових ситуацій та політичне переконування аудиторії. Тобто концепт recession/рецесія є моделлю репрезентації знань про специфічну діяльність, ця модель є "пакетом" інформації, знань про цей вид діяльності. Моделі, що конструюють певні зв'язки визначаються як "структуровані одиниці знань, в яких виділяються певні компоненти і відношення між ними" [105, с. 3-12]. До того ж фрейми включають систему оцінок, показники істинної ситуації, культурні, прагматичні, енциклопедичні знання, а також концептуальні плани, або інструкції для використання фрейму.

Концепт recession/рецесія як складне ментальне утворення структурується у фрейм. На першому етапі реконструкції фрейму проводиться аналіз словникових дефініцій центральної лексеми, яка називає концепт, з метою визначити найбільш значимі ознаки та об'єм поняття. У роботі під фреймом розуміємо ієрархічно впорядковану репрезентацію певної стандартної ситуації дійсності, яка представляє досліджуваний концепт recession/рецесія і містить знання про істотне, типове та можливе для цього концепту [102, c.11] та ін..

Фрейм концепту recession/рецесія, який було побудовано на підґрунті політичного Інтернет-дискурсу, структурує найбільш типову інформацію про явище рецесії, тобто представляє концепт у найбільш загальному вигляді: [агенс (суб'єкт рецесії - уряд) є такий (мотивований егоцентричною потребою досягнення певної мети, економічною кризою] діє там (в інституціональній (політичній, економічній сфері) діє на пацієнса (об'єкта рецесії - громада, уряд) діє задля мети/результату (оновлення, перебудова, підкорення) діє так (застосовуючи певні методи: реформи).

Використовуючи семантичний аналіз інших одиниць номінативного поля "рецесія", маємо на меті встановити номенклатуру фрагментів, їхніх значень, що заповнюють слоти фрейму на різних рівнях генералізації.

До парцели агенс входять назви осіб, які використовують стан рецесії задля досягнення політичної мети. Імена діяча концептуалізують знання про ситуацію дії та інтерпретуються відповідно до особливостей виконуваної діяльності та характеру участі в ній самої людини [63, с. 62]. Наведений критерій дозволяє виділити серед імен діяча аналізованої парцели номінації осіб (імена відомих політиків, наприклад, V. Putin, B. Obama, A. Merkel) щодо особливостей поведінки у певній соціально-політичній ситуації. Так, наприклад, метафора, що міститься в виступі Барака Обами, первинному виді тексту, має “Government should practice the same principle as doctors,” he said. “First, do no harm” медичну природу. Агенс репрезентовано номінативною одиницею Government, що у даному висловленні співвідноситься з номінативною одиницею doctors. На нашу думку, використовуючи таке метафоричне порівняння, автор наголошує на важливості уряду для народу, адже народ завжди довіряє уряду, який обирає, подібно до того як пацієнт довіряє доктору. До того ж, застосування метафори медичної природи дозволяє порівнювати економічний стан країни з хворою людиною, виснаженою станом рецесії.

Інша метафора Барака Обами, що має медичне підґрунтя, міститься у висловленнях: The concern is that if we do not re-start lending in this country, our recovery will be choked off before it even begins.You see, the flow of credit is the lifeblood of our economy. The ability to get a loan is how you finance the purchase of everything from a home to a car to a college education; how stores stock their shelves, farms buy equipment, and businesses make payroll. У такий спосіб автор підкреслює важливість кредитної політики для підтримання економіки, він називає її життєво необхідною артерією, що впливатиме на подолання процесу рецесії.

Парцелу види діяльності складають лексичні одиниці reforms, manipulation. Концептуально-семантична структура парцели має вигляд: [такий хтось: агенс (суб'єкт - уряд) діє так з результатом (такий/щось)]. Склад парцели результати діяльності утворюється з тематичної групи "оновлення, перебудова, підкорення". Схема такої семантичної групи має вигляд [такий хтось: агенс (суб'єкт - уряд) діє так з результатом (такий/ щось]. Парцела види діяльності присутня в наступному прикладі первинного тексту: But to truly transform our economy, protect our security, and save our planet from the ravages of climate change, we need to ultimately make clean, renewable energy the profitable kind of energy. Використовуючи інфінітив як обставину мети (to truly transform our economy) у сполучення з наказовим способом (protect our security, and save our planet from the ravages of climate change), автор апелює до почуттів читача та наголошує на важливості трансформування системи.

Виведені шляхом концептуального аналізу концептуальні структури парцел "рецесія" свідчать про структуру виявлених референційних парцел структури концепту recession. Отже, можемо констатувати, що парцела феномен рецесії моделюється у вигляді акціонального субфрейму [хтось: агенс (суб'єкт) діє так на пацієнса (об'єкта) з щось: результат].

Парцела реакція на рецесивний стан (протидія рецесії) містить інформацію про дії, спрямовані на боротьбу з рецесивним станом. У зв'язку з цим його концептуальна структура має вигляд акціонального субфрейму [такий хтось: агенс (уряд) діє так з результатом (такий/ щось (дія)]. Парцелу реакція спостерігаємо в фрагменті тексту Senate Foreign Relations Committee, John McCain, has urged leaders of NATO countries to arm Ukraine to defend itself against what he says is a clear Russian invasion. The outspoken Republican said they should also impose crushing sanctions against Moscow to check Russian aggression. Метафоричний вираз crushing sanctions against Moscow застосовано з метою наголошення на важливості застосування санкцій, адже руйнування (crushing) економічної системи ворожої країни є одним із головних пріоритетів країн. Метафора crushing sanctions against Moscow актуалізує концепт recession через одну з його парцел - реакцію, адже санкції західних держав є реакцією на рецесію у взаємовідносинах Росії та України. Використання дієприкметника crushing у поєднанні з економічним поняттям sanctions сприяє реалізації перлокутивної мети - наголошення на навмисному руйнування економіки Росії.

Ієрархічну впорядкованість концепту recession/рецесія репрезентуємо за допомогою вершинних вузлів, що є постійними для цієї ситуації, та за допомогою слотів, які містять інформацію про певну ситуацію в дискурсі. Варіативність ситуації припускає наявність у структурі слотів-терміналів.

Вважаємо за можливе структурувати універсальний фрейм концепту recession на підґрунті предметного та акціонального фрейму:

[(хтось: агенс) є/діє там) так) зараз] - предметний фрейм.

[(хтось: агенс) діє за допомогою (щось: інструмент) на (щось/хтось: пацієнс)] - акціональний фрейм.

Структура узагальненого фрейму концепту recession/рецесія представлена вершинними вузлами фрейму, що є постійними компонентами ситуації, та перемінними слотами, які заповнюються при актуалізації ситуації в дискурсі.

Слоти та термінали визначено з первинних понятійних ознак концепту recession/рецесія, які виявлені за допомогою аналізу тлумачень рецесивного стану та виділення компонентів концепту recession/рецесія (див. рис 3.2).

Отже, фрейм концепту recession/рецесія репрезентований як інтегративна концептуальна модель, що структурує інформацію про рецесивний стан, яку можна схематично представити так (див. рис. 3.3).

Вершинними вузлами фрейму recession є: суб'єкт - відправник (sender), діє - діяльність суб'єкта (activity), об'єкт - одержувач (receiver), інструмент - посередник (medium), МЕТА (aim), результат (result). об'єкт recession може бути представлений такими слотами, як особа/особи, організації, суспільство.

Рис. 3.2. Фрейм концепту recession/рецесія

Рис. 3.3. Фреймова мережа концепту recession/рецесія

Схема фреймової моделі концепту recession/рецесія показує, що існує безпосередній зв'язок між вершинними вузлами суб'єкт рецесії, об'єкт рецесії, що представляє собою активну взаємодію суб'єкта та об'єкта з метою досягнення мети. Вершинний вузол інструмент - посередник (medium) відіграє велику роль. Інструменти, способи передачі повідомлення можна класифікувати на технічні способи передачі політичної інформації та стратегії (здатності впливати на підсвідомість аудиторії). Таким чином, вершинний вузол інструмент має такі слоти: технічні способи передачі, стратегії, особи, що здійснюють передачу інформації, інтернет-простір.

Вузол мета передає цілі рецесивного стану, що полягають у різних виявах впливу. Вплив на аудиторію може виявлятися в певних змінах цінностей, орієнтирів, прагнень, потреб, поведінки людини. Цей вузол не завжди може бути виражений експліцитно.

Вершинний вузол результат має у собі слот зміни, який включає у свою структуру такі термінали: зовнішні/соціальні зміни, психологічні зміни. результат рецесії має значення для суб'єкта і визначає його подальші дії.

Концепт recession/рецесія відноситься до "політично значущих концептів", "слів-ключів", що характеризуються соціокультурною маркованістю та домінують у соціально-політичній свідомості соціуму в певні періоди часу. Слід зазначити, що концепт у сучасній науковій парадигмі характеризується когнітивно-комунікативною асиметрією, яка визначається відсутністю жорсткої залежності змісту концепту від типу дискурсу. Отже, "одна і та сама ментальна одиниця <…> може входити до інформативного поля декількох дискурсів" [95, с. 127]. У цьому розумінні концепт рецесія відноситься до полідискурсивних: він актуалізується в цілій низці дискурсів у межах загальнонаціонального дискурсу США та Великобританії. Це дає можливість визначити концепт recession/рецесія як метаконцепт, що є ментальним конструктом, так званою "надбудовою", що регулює концепти, які актуалізуються та взаємодіють у кожній ситуації по-різному, мають певне вираження в дійсності та вербальну репрезентацію.

Кожен з таких концептів структурується в фрейм-сценарій. На наш погляд, фрейми є найбільш прийнятними структурами репрезентації знань при дослідженні політичного дискурсу. Схематично фрейми-сценарії усередині концепту рецесія зображаємо у такий спосіб (див. рис. 3.4):

У рамках існування різних способів і моделей дослідження концептів нам вважається виправданим розглянути також зміст концепту recession/ рецесія на моделі способів пізнання, що взаємодіють між собою. Слідом за В.І. Карасиком, який запропонував модель дослідження концепту, ми вважаємо, що в основі дослідницького підходу лежить тріада ціннісного, образного та поняттєвого шарів у структурі концепту [123, с. 129].

Рис. 3.4. Фрейм-сценарій розгортання концепту recession/рецесія

Понятійний і образний елементи синтезують два основних способи осмислення оточуючого світу. Ціннісний елемент сприяє інтеграції концепту в загальний культурний контекст [124, с. 129]. Понятійний елемент концептуального утворення об'єктивується, насамперед, за рахунок імені концептуальної сутності - лексеми recession, а також словосполучень economic recession, banking recession і репрезентує значення дуже критичної ситуації. Необхідно відзначити те, що в сучасному політичному Інтернет-дискурсі центральною сферою актуалізації даного значення і вербалізації цього концепту є сфера економічної діяльності, яка виступає невід'ємним елементом сфер національної та світової політики.

Часте вживання таких номінативних одиниць, як bust, bankruptcy, downturn, decline, slump сигналізує про найактуальніші знання й асоціації концепту recession/рецесія в Інтернет-просторі, що пов'язані з падінням виробництва, економічним спадом, занепадом у багатьох сферах економіки, фінансовим банкрутством.

Важлива роль у структурі концепту відводиться ціннісному елементу, що надає можливість включити концепт у загальний культурний контекст. Усередині ціннісного елементу, слідом за В.І. Карасиком, виділяємо аспекти оцінності та актуальності [124, с. 30]. Функціонування аспекту оцінності простежується в сполучуваності мовного імені концепту з оцінними епітетами, що відбивають характер і сутність явища фінансової кризи. Так, у процесі роботи над мовними джерелами були виявлені такі оцінні епітети, як disastrous, deleterious, poisonous, toxic. Ці прикметники об'єктивують тяжкий, шкідливий, токсичний характер рецесії. Аспект актуальності реалізується у великій чисельності лексем, які є засобами апеляції до концепту recession/рецесія, і в характері їхньої участі в асоціативно-вербальній мережі політичного Інтернет-дискурсу.

Слід підкреслити те, що в процесі концептуалізації феномена рецесія відбувається взаємодія цілої низки концептуальних просторів, пов'язаних з функціонуванням бізнесу в суспільстві, питаннями фінансового характеру, а саме: management, employment, community, poverty тощо. Унаслідок динамічності кордонів концепту і потенціалу можливостей розвитку асоціативних сфер концепту recession/рецесія вищевказані концептуальні сутності характеризуються взаємним впливом один на одного.

Досліджуючи різні джерела, ми дійшли висновку, що образний елемент у досліджуваному концепті актуалізується в метафоричних виразах, що пов'язані з сутнісною специфікою понятійного характеру концепту. Спостерігається тенденція до використання слів і виразів з негативною конотацією, з семантикою небезпеки, біди, лиха, краху, нещастя, горя: threat, trouble, danger, disaster, tragedy, stress, nightmare, worst-case scenario, catastrophe, calamity, collapse, chaos.

Таким чином, у свідомості адресата рецесія сприймається як дуже складна і небезпечна ситуація з безліччю проблем. У контексті уявлення рецесії слід також відзначити вживання дієслів hit, strike, paralyze. Ці дієслова імплікують раптовий і негативний характер фінансової кризи.

Однією з форм концептуалізації дійсності виступає когнітивна (концептуальна) метафора, яка відображає багатогранну специфіку концептуальної сутності. Як зазначає В.І. Заботкіна, у метафоричному поданні відбувається концептуалізація того чи іншого фрагмента навколишнього світу, як правило складного розумового простору, за аналогією з уже сформованою системою понять [106, с. 77].

Сутність метафоричної проекції полягає в осмисленні рецесії як природного лиха (tsunami, earthquake, hurricane, storm, wave). Така когнітивна модель репрезентує основні ознаки, характерні для природних лих і катастроф, які вже існують в концептуальній системі людини/ Наприклад, The financial recession of 2008 was a wave. The epicenter of the next great financial recession will be in Europe and that will be another wave. There will be waves after that one that will be even worse. Yes, the waves are going to start coming more rapidly and will start becoming more intense [401]. Так, у цьому прикладі первинного тексту спостерігаємо картину шторму, що стає сильнішим поступово. "Хвилі" розхитуються з першого речення was a wave - will be another wave - be waves after that one that will be even worse - the waves are going to start coming more rapidly - will start becoming more intense та поступово переростає у морську бурю. У такий спосіб реконструюється концептуальна схема рецесія - природне лихо.

Слід зазначити, що концептуальна метафора не тільки відображає сприйняття феномена рецесії в англомовному політичному дискурсі, а й виконує певну прагматичну функцію, характеризуючи ставлення автора до зазначеного економічного явища. Досить репрезентативною, у цьому зв'язку, виступає ще одна широко поширена концептуальна метафора, яка об'єктивує явище рецесії через медичне поняття вірусу - збудника серйозних інфекційних захворювань. Наприклад, The global financial virus that incubated in the United States housing sector and infected Wall Street has burst into a full-blown worldwide epidemic as anxious European governments raced this weekend to inoculate national financial systems in a futile effort to stop the spread of a fatal economic disease, або Economic troubles in one country can infect others. Can economic epidemiology predict which countries might fall sick following a Greek exit? [401] Так, знову спостерігаємо процес нарощування небезпеки, що змальована автором financial virus - incubated - a full-blown worldwide epidemic - a fatal economic disease у вигляді хвороби, таким чином автор натякає, що економіка - це живий організм, а рецесія - це хвороба, що може інфікувати інші країни та розповсюдитися. Проте на відміну від кризи, рецесія може спричинити позитивні наслідки. Ця когнітивно-комунікативна модель репрезентує основні ознаки рецесії, характерні для вірусів, вивчених в медицині: інфекційна (заразна) природа, непомітність, швидке розмноження і поширення (ймовірність епідемії), негативні ускладнення і наслідки.

У розглянутому метафоричному контексті використані слова і вирази несуть однозначно негативну конотацію і формують у свідомості реципієнта різко негативне ставлення до зазначеного явища.

Таким чином, концепт recession/рецесія, будучи системним утворенням, є синтезом як мовного, так і енциклопедичного знання про це явище в свідомості людини. Понятійний елемент, що відображає сутнісну специфіку концепту, репрезентується сукупністю негативних явищ економічного та політичного характеру (падінням виробництва, економічним спадом, фінансовим банкрутством). Подібний елемент, репрезентується за допомогою метафоричних висловів і когнітивних метафор, безпосередньо відображає сутнісну специфіку концепту. Ціннісний елемент наповнює смисли переживаннями і оцінками.

3.3. Знаковий характер концепту recession: семіотичний аспект

У семіотичному плані політичний Інтернет-дискурс репрезентується системою знаків, яка сприяє реалізації намірів суб'єктів політики щодо досягнення політичних цілей, що сприяє ефективності комунікативного впливу на аудиторію.

У семантиці цих знаків відбивається реальність світу політики, інтерпретована тією чи іншою лінгвокультурною спільнотою. Результатом інтерпретації позамовної реальності є її категоризація - "підведення явища під певну рубрику досвіду, процес членування внутрішнього і зовнішнього світу людини згідно із сутнісними характеристиками його функціонування та буття" [149, c. 22].

Виходячи з положення про те, що "знаковість суті є функція, аргументом якої є досвід" [162, c. 103], природно вважати, що класифікація і рубрикація знаків політичного дискурсу відображає специфіку категоризації досвіду у свідомості носіїв мови - учасників політичного дискурсу.

Значного семіотичного потенціалу в політичному Інтернет-дискурсі набувають такі номінативні одиниці, що позначають артефакти. До традиційних артефактів, що виступають в якості символів вищої влади відносять скіпетр, герб держави, меч, одяг (мантія), головні убори (корона, діадема, вінець, тіара). Символічна цінність, зокрема, головних уборів полягає в тому, що вони візуально збільшують зріст тих, хто їх носить, і, таким чином, постають символом піднесеності влади. У більшості сучасних спільнот ці символи стали виключно надбанням історії. Так, наприклад, у висловленні Джона Маккейна про В. Путіна, яке у контексті нашого дослідження вважаємо вторинним типом тексту, спостерігаємо згадування артефакту crown: Sen. John McCain says that Ukraine is the “crown jewel” of the empire Russian president Vladimir Putin is trying to rebuild [404]. Згадування цього артефакту є недаремним, та створює іронічний ефект, адже наразі відоме бажання президента Росії до відновлення імперії. На нашу думку, саме згадування цього прагнення президента Росії допомагає реконструювати концепт recession, адже це спричиняє процес рецесії в плані демократичності в країні.

У семіотичному просторі політичного дискурсу ціла низка політичних реалій отримує множинне означування. Це явище співвідноситься з одним з елементів семіозису, який за Ч. Пірсом номінується інтерпретантою (семіозис включає елементарну тріаду відносин: об'єкт - знак - інтерпретанта). Будучи "знаком, накладеним на знак", поняття інтерпретанти включає в себе інтрамовні синоніми, парафрази і розгорнуті описи, інтермовну трансляцію та міжсеміотичні перетворення (трансмутації). При чому "кожна наступна інтерпретанта має тенденцію посилювати розуміння і досягати семантичної інновації" [223, c. 41].

Певна політична реалія, припустимо, стиль правління президента Росії, семіотично втілюється у фігурі свого лідера: людина на прізвище Путін виступає як знак, оскільки несе інформацію не тільки про себе самого, а й про очолюваного ним групового політичного агента, тобто громаду та суспільство. Його портретне зображення (у кабінетах керівників і на плакатах під час демонстрацій) є, з одного боку, іконічним знаком В. Путіна як особистості і, з іншого боку, - опосередковано виступає як знак країни (який використовується у функції вираження політичної лояльності, прихильності до країни). Нарешті, ім'я політика слугує умовним знаком його особистості та, опосередковано, через метонімічний зв'язок, стає позначенням країни та її політичної лінії. Так, у фрагменті виступу Дж. Маккейна, взятого з первинного тексту: I think dictators all over the world, including Russia… Maybe even Mr. Putin… are maybe a little bit more nervous,” McCain told the BBC after former Libyan leader Muammar Gaddafi was killed by Libyan opposition and NATO forces and as Russia's Duma race began to hot up, [397] згадування імен В. Путіна та М. Каддафі поряд виступає навмисним, адже автор прагне порівняти політику двох правителів-диктаторів. Для розуміння висловлення широкими масами, журналіст використовує гіперонімічне висловлення dictators all over the world, що допомагає адресату, необізнаному в політичній сфері, сформулювати певне уявлення про політиків, що згадуються. Відомо, що поняття диктатури є символом рецесії демократичного режиму вільних країн.

Аналогічно мовні номінації типу Washington, Kremlin є опосередкованими позначеннями органів і гілок влади: сама будівля за принципом суміжності (у ньому розміщується влада) перетворюється на символ, наприклад, виконавчої влади, а його умовне вербальне позначення у такий самий спосіб розвиває символічне значення (протиріччя між Кремлем і Білим домом). Отже, у плані міжсеміотичних трансмутацій йдеться про потрійну знакову репрезентацію:

1) людина / артефакт / локус як символ влади;

2) її невербальний, графічний корелят (зображення);

3) вербальний корелят (найменування).

Специфіка конотативного аспекту знаків політичного дискурсу аналізується багатьма дослідниками. Протиставлення нейтральної та конотативно навантаженої лексики отримує у різних авторів різне термінологічне позначення. Так, Х. Лассвелл розмежовує в політичному дискурсі два пласти знаків, текстів, подій. Перший, Miranda ("чудесне") - все, що пов'язано з почуттями, орієнтоване на політичну міфологію, схильне викликати захоплення й ентузіазм, зміцнювати віру і лояльність. До сфери Miranda належать гімни і прапори, урочисті церемонії, національні герої і навколишні їх легенди. Другий пласт Х. Лассвелл називає Credenda ("символ віри") - політична доктрина, або все те, що відноситься до галузі логіки, думок і переконань, що стосуються проявів політичної влади в суспільстві. Найбільш яскраво цей шар політичного дискурсу проявляється в конституціях, хартіях, офіційних деклараціях тощо [333, c. 58].

М. Едельман запропонував поділ вербальних політичних знаків на референтні знаки (referential symbols) і знаки-конденсати (condensation symbols) [296, c. 15]. У інших авторів знакам-конденсату відповідає "заряджена лексика" (loaded words) [313, c. 122], "хороші" і "погані" ярлики (good and bad labels) [319, c. 45].

Референтні знаки є денотативними, емоційно нейтральними, вони є економним способом зв'язку з предметами та ситуаціями об'єктивної дійсності; такі знаки сприяють логічному осмислення ситуації (governor, candidate, election).

Знаки-конденсати викликають сильну афективну реакцію, яка асоціюється з реалією, що позначається. Вони концентрують у собі патріотичну гордість, пам'ять про минулу славу або приниження, тривогу і занепокоєння, надію на майбутню велич тощо (social progress, repression, freedom fighters, independence). На відміну від референтних знаків з чітко окресленим денотатом, знаки-конденсати характеризуються більш розпливчастим і невизначеним денотатом [313, с. 6]. Так, наприклад, непідготовленому читачеві важко буде зрозуміти слова Дж. Маккейна про "Арабську весну", що репрезентовані в вторинному тексті: Tweets of warning are in the air as US Senator John McCain, former presidential candidate and Russia skeptic, told Prime Minister Vladimir Putin to watch out for an “Arab Spring.” “Dear Vlad, the Arab Spring is coming to a neighborhood near you,” McCain wrote after United Russia, which backs Putin for president in upcoming elections, suffered an unexpectedly low return in the polls after Sunday's State Duma elections. Putin will stand for president in March next year [387]. Говорячи про "Арабську весну", Дж. Маккейн іронічно попереджає В. Путіна про можливе майбутнє, адже "Арабська весна"-- серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх збройних конфліктів у низціарабськихкраїн, що почалися наприкінці 2010 року вТунісій тривають у деяких країнах по нині. У контексті нашого дослідження розуміємо висловлення the Arab Spring is coming to a neighborhood near you як концептуальну метафору, що відображається в схемі: ARAB SPRING IS RECESSION, тобто автор висловлювання застерігає президента Росії про можливість політичної рецесії у його країні на зразок арабських держав. Поштовхом до початку протестів стало самоспалення туніського вуличного торговця фруктамиМухаммеда Буазізі, вчинене17 грудня2010року на знак протесту проти свавілля поліції, яка конфіскувала його товар. Унаслідок цього в Тунісірозгорілися масові протести, що призвели до відставки багаторічного президента (з 1987р.)бен Алівже 14 січня 2011 року. Успіх Жасминової революції в Тунісі дав поштовх аналогічним акціям протесту в інших арабських країнах, де здебільшого існують ті самі проблеми. У цьому випадку словосполучення "Арабська весна" уособлює символ змін та метаморфозу, коли весна є початком політичного оновлення та перетворюється на занепад для старого політичного режиму. Саме номінативна одиниця Spring актуалізує образ змін та оновлення (recovery). Схематично зображаємо концептуальний простір наведеної метафори у такий спосіб (див. рис. 3.5):

Рис. 3.5. Концептуальний простір метафори The Arab Spring

Звертаючись до президента Росії Dear Vlad, автор апелює до знань читача про графа Влада Дракулу та провокує асоціацію вампіризму графа з кровожерливістю Путіна, маючи на увазі ситуацію в Україні.

Особливого наголосу потребує той факт, що межа, яка розділяє ці два типи знаків, не є жорстко фіксованою, і знак може переходити з одного розряду в інший. Сприйняття того чи іншого знака як референтного або емотивно навантаженого варіюється залежно від мовця, його когнітивної бази та соціально-політичних установок, а також від ситуації спілкування. У певній політичній ситуації такі, здавалося б, суто "технічні" терміни, як держава, парламент, вибори, указ, засідання можуть придбати довгий шлейф образних, оцінних, емотивних конотацій.

Відмінність між цими двома типами знаків ґрунтується не на природі референта, натомість, вона виявляється в результаті приписування йому оцінних смислів з позицій певного індивіда чи групи [303, с. 33]. Однак спільність оцінок того чи іншого референта означає збіг його когнітивних контурів у різних мовців. Так, наприклад, у демократичному суспільстві більшість його членів прихильні демократії, цінують свободу і відчувають відразу до насильства. При цьому нерідко виявляється, що за цими термінами для різних людей стоять абсолютно різні речі: там, де один бачить насильство, інший може побачити свободу вираження; те, що для одного є проявом соціального контролю, інший сприйме як насильство і порушення демократичних прав. Слід підкреслити, що політичні конотації завжди мають груповий характер, адже вони засновані на групових цінностях і стереотипах.

У дослідженні мови як засобу пропагандистського маніпулювання Т.М. Бережна (1988) використовує термін "навантажена мова" для позначення мовних засобів, що характеризуються наявністю широкого спектра конденсованих смислових, емотивних, ідейно-політичних конотацій. Зауважимо, що більш точним перекладом терміна Д. Болінджера "loaded language" [49, c. 222], як нам видається, був би "заряджена мова". Т.М. Бережна пропонує подальшу рубрикацію "навантаженої мови" на емоційно-оцінні слова (афективи) і "слова-гасла" або "політичні афективи" [цит. за 35, с. 137]. Судячи з прикладів автора, в першу групу (будемо називати її "загальні афективи") потрапляють одиниці, що апелюють до загальнолюдських цінностей (гідність, милосердя, мрія, ідеали, істина, духовний, патріотизм, згода, захист, гордість) у той час, як до другої належать одиниці, що виражають політичні цінності (свобода, прогрес, національні інтереси, демократія, комунізм, самовизначення, колоніалізм, імперіалізм, експлуатація, репресії, расизм, істеблішмент).

Надалі для позначення конотативно навантажених знаків політичного дискурсу ми будемо користуватися терміном "політичні афективи", який видається нам найбільш вдалим українським корелятом для англійського "condensation symbols". На думку Д. Грейбер, значущість політичних афективів в політичній комунікації обумовлена їх здатністю:

- викликати багаті образні асоціації, витягувати з пам'яті яскраві картинки минулого досвіду;

- активізувати сильні емоції, провокувати бажану реакцію, чим слугувати сильним мобілізуючим засобом;

- забезпечувати швидку категоризацію поняття та подальшого його входження в мовну картину політичного світу, пропускаючи його через той чи інший "оцінний фільтр". Наприклад, слова Маккейна, репрезентовані у вторинному тексті, McCain said the United States and its allies need to take a “broad array” of actions toward Russia, including imposing economic sanctions and targeting individuals that have been involved in Russia's military invasion of Crimea [405] в масовій комунікації отримали ярлики оцінної орієнтації (насильницьке вторгнення, або розширення кордонів), що кардинальним чином буде впливати на подальші дії обох сторін;

- служити економним, зрозумілим для мас, і в силу цього, ефективним позначенням складних політичних реалій, що значно полегшує процес комунікації [320, с. 291-294].

У той самий час, як справедливо зазначає Д. Грейбер, відмічені переваги політичних афективів мають свій зворотний бік, їх маніпулятивне використання може призводити і до негативних наслідків:

- вони спрощують і спотворюють картину реальної дійсності, особливо за рахунок встановлення помилкових каузальних зв'язків (громадське обурення спрямовується не на справжнього винуватця або причину негативних явищ);

- денотативна розпливчастість і двозначність знаків-конденсатів може призвести до серйозних політичних розбіжностей між соціальними групами;

- вони притупляють здатність політичних агентів до раціональних дій до критичного осмислення дійсності [там само, с. 308].

Тим не менш, найважливішою перевагою політичних афективів є їх сугестивний потенціал. Магнетизм їх афективного заряду настільки сильно пригнічує їх дескриптивний зміст, що вони перетворюються на знаки-регулятиви, які безпосередньо стимулюють або пригнічують певну поведінку. Вміле маніпулювання політичними афективами є одним з найважливіших знарядь в арсеналі влади будь-якого правителя. Від уміння маніпулювати ними значною мірою залежить успіх або неуспіх політичного лідера. Це вміння є основною складовою харизми політичного лідера [там само, с. 297].

Зазначені властивості політичних афективів (редукція дескриптивного змісту, магія колективних емоцій, потужний мобілізаційний потенціал) сприяють їх використанню в якості слів-гасел і ключових слів.

Слова-гасла призначені для висування на передній план у агітаційних цілях актуальних політичних реалій. Під ключовими словами, слідом за Р.Бахем, розуміємо "ядерні слова політичних доктрин, парольні слова політичних угруповань" [302, с. 63]. Інакше кажучи, ключові слова слугують маркерами політичних агентів, що є важливим критерієм при аналізі соціокультурної варіативності політичного дискурсу.

Більшість знаків політичного дискурсу має когнітивний і афективний виміри: когнітивний компонент включає в себе знання про політичної реалії (причому це може бути не стільки об'єктивне знання, скільки те, що приймається на віру), натомість афективний (емотивний) компонент визначається характером оцінного знака та інтенсивністю емоцій, провокуються відповідним референтом. Ч. Елдер і Р. Кобб роблять припущення про те, що "символічна вага" знака (тобто його значущість у системі цінностей індивіда і глибина емоційної реакції на нього) варіюється залежно від його положення в референтній ієрархії знаків і залежить від того, до якого кола проблем, референтних областей і контекстів він може бути застосовний, у якого кола людей він здатний викликати емоційний відгук і яка інтенсивність цієї емоційної реакції [цит. за 312, с.39-40]. Це припущення підтверджується наступними тенденціями: чим вище рівень знака в символічній ієрархії, тим вище його "символічна вага" (тобто чим ширше коло комунікантів, у яких він викликає емоційну реакцію, тим вище інтенсивність цієї реакції). Наприклад, свобода володіє порівняно великою символічною вагою, ніж економічна реформа.

У діахронічному плані політичний знак може змінювати свій статус в референтній ієрархії: типовим прикладом такої трансформації є перехід імен видатних політичних лідерів із ситуативних знаків у національні символи. Слід підкреслити, що подібного роду імена "символічної ваги" неминуче супроводжується зміною афективної складової знака. Використовуючи термін Г. Циммермана, цей процес можна назвати валоризацією знака (букв. "підвищення вартості") [356, c. 59]. "Символічна вага" знака і характер його афективної складової мають велике значення для виконання знаком його основних семіотичних функцій в рамках політичного дискурсу, особливо функцій інтеграції та диференціації комунікантів-агентів політики.

Фантомність політичної свідомості, фідеїстичного ставлення до слова, а також вагома магічна функція політичного дискурсу - все це обумовило важливу роль міфу в політичній комунікації. Відповідно, міфологема (вербальний носій міфу) відноситься до ключових знаків політичного дискурсу. Так, наприклад, в уривку політичного Інтернет-дискурсу, вторинного тексту, спостерігаємо безліч актуалізацій концепту RECESSION, і за допомогою міфу, зокрема:

Obama's speech in Brussels served as a direct plea to Europe for a unified response to Russian aggression in Ukraine, inaddition to the sanctions that have already been laid out. He said the West was not entering into another Cold War with Russia, but he described some of Putin's recent actions as having stirred up the "darker forces of the past" [405]. Так, у цьому уривку концепт RECESSION актуалізується в змальовування агресії Росії на території України, санкціях, що свідчать про рецесію в економічній та політичній сфері.

"Make no mistake, neither the United States nor Europe has any interest in controlling Ukraine," Obama said during the speech. "Understand, as well, this is not another Cold War that we're entering into. After all, unlike the Soviet Union, Russia leads no bloc of nations, no global ideology. The United States and NATO do not seek any conflict with Russia" [405]. Отже, Холодна війна, як міф, допомагає читачеві об'єктивувати концепт RECESSION, адже саме цей історичний період характеризувався рецесією у зовнішній політиці США та Радянського Союзу.

During the nearly 40-minute-long speech, Obama made the case to Europe that tough sanctions -- perhaps even some inflicting potential harm on their own economies -- are the best way to respond to Russian aggression. He rejected Putin's claims that Russian-speaking citizens in Crimea have been persecuted, accusing Putin of a vicious campaign of false "propaganda" for actions "the world knows is wrong."

Obama's speech touched on the implications of the Ukrainian crisis in a broader context. He said Ukrainians had been determined to get their country back from what was a "corrupt" government, and he made a veiled comparison of Russia's actions to the events that sparked previous World Wars.

Obama concluded by providing a defense of U.S. intervention in Iraq a decade ago. Obama opposed the war as a U.S. senator, loudly campaigned against it in 2008, and immediately developed plans to draw down troop presence from Iraq as president. However,he said it was foolish to compare U.S. actions in Iraq to Russia's actions in Ukraine [405]. Згадування назви країни Ірак є невипадковим, адже знову автор наближається до міфу, без актуалізації знань про який, інтерпретація інтенцій автора видається неможливою.

У сучасній літературі відзначається неоднозначність поняття "міф": "У традиційному розумінні міф - це те, що виникає на ранніх етапах оповіді. У більш пізньому потрактуванні це історично обумовлений різновид суспільної свідомості. У новітніх тлумаченнях під міфом мається на увазі некритично сприйнятий погляд" [85, c. 43]. Міф у політичному дискурсі більшість сучасних дослідників трактують як прийняті на віру певні стереотипи масової свідомості [174, c. 73; 66, c. 23; 316, с. 27; 296, с. 71].

З психологічної точки зору міф - це спосіб інтерпретації актуальних явищ, що викликають інтерес, тому невипадковою відзначається активізація міфологічного мислення саме в кризових політичних ситуаціях. "У відчайдушних ситуаціях людина завжди схильна звертатися до відчайдушних заходів, і сьогоднішні політичні міфи як раз і слугують такими заходами. У випадку, коли здоровий глузд підводить нас, у запасі завжди залишається сила надприродного, містичного" [132, c. 205].

Існує велика кількість підходів до дослідження міфологічності, серед яких розрізняється переважно три основних її різновиди: авторитарну - притаманну деяким тоталітарним ідеологіям (образи вождів, пропагандистські емблеми), вульгарна - характерна для багатьох галузей масової культури (образи кінозірок, детективних героїв, рекламних кліше) та авангардна міфологічність, яка властива для багатьох великих художників 20 століття, таких, як Д. Джойс, Ф. Кафка, С. Далі та ін., яка виражає безсилля і слабкість особистості перед натиском відчужених надособистісних структур оточуючого суспільства і власної свідомості [298, c.137].

Одним з найважливіших соціальних факторів, що сприяють появі політичних міфів, є відсутність чітких соціальних орієнтирів, що характерно для ситуації політичної нестабільності і кризи, адже, якщо відсутнє середовище з передбачуваною поведінкою, потрібно чіплятися за образи, міфи, будь-яке смислове підґрунтя. Політичний міф тісно пов'язаний з ідеологією, адже остання насаджує пануючу систему цінностей, яка відбивається в семантиці номінативних одиниць, через які розгортається зміст міфу. Так, наприклад, у промові Джона Маккейна (первинний текст), яка згадується також і у статті новин (вторинний текст), концепт recession об'єктивовано через міф про "затягування пасків". Первинний текст (промова політика): Obama was asked in our debate Friday to name a single program he would consider cutting to help our country through this recession, and he struggled to name a single program! [390]. Вторинний текст (новинна стаття): In the debate, McCain suggested a partial freeze on government spending, excluding defense, veterans and other programs he did not identify. In reply, Obama said the problem with a freeze is that it short-changes programs which deserve an increase [392]. Як у первинному, так і у вторинному текстах експлікується міф про підвищення добробуту нації через скорочення та урізання (cutting) фінансування соціальних програм та видатків на науку, освіту та культуру, полікодовість якого реалізується через візуальне супроводження повідомлення (фото політичних діячів, символічна кольорова гама, різноманітні графічні засоби).

Міф спрямований на залагодження соціальних протиріч, він служить засобом адаптації соціальних груп до об'єктивної реальності, не здатних раціонально аналізувати складні ситуації. Так, наприклад, висловлення, взяте з вторинного тексту Obama made the case to Europe that tough sanctions -- perhaps even some inflicting potential harm on their own economies -- are the best way to respond to Russian aggression - створює певний міфологічний ефект задля підвищення оцінки президента США.