Необхідність додаткового підвищення рівня організації Збройних Сил України. Заснування військового правопорядку на нормах права порядку у збройних силах. Підтримання порядку та законності, боротьба з правопорушеннями та злочинами військовослужбовців.

Поняття та мета функціонування військової служби. Правовий статус військовослужбовця. Підстави виникнення правовідносин між державою та громадянином, пов’язаних з його вступом на службу, просуванням по ній та припинення військово-службових відносин.

Визначення сутності поняття "військова служба", його вживання в різних законодавчих актах України. Мета та особливий характер військової служби як виду державної служби. Її ґрунтування на положеннях Конституції України та інших нормативно-правових актах.

Визначення шляхів удосконалення реалізації правоохоронної функції держави органами і підрозділами Військової служби правопорядку. Правовий статус, обов’язки та повноваження Військової служби правопорядку як важливої складової Збройних Сил України.

Аналіз правового статусу військовослужбовців. Дослідження організаційно-правових засад проходження військової служби у контексті здійснення військової реформи в Україні. Пропозиції щодо врегулювання законодавчих прогалин у сфері оборони і безпеки держави.

Особливості військової служби, аналіз аргументів щодо її функціонування як інституту публічної служби. Дослідження правового статусу військовослужбовців, організаційно-правових засад проходження військової служби з огляду на військову реформу в Україні.

Характеристика органів управління військової служби, їх система та компетенції. Правовий статус військовослужбовців. Юридична сутність військової дисципліни. Роль адміністративної і дисциплінарної відповідальності суб'єктів у зміцненні законності.

Правовий режим як основа утворення галузей українського права. Вплив галузей публічного права на формування військового права України. Особливості нормативно-правових актів як джерел військового права. Ієрархія юридичних джерел військового права України.

Проблеми правового регулювання щодо вчинення сексуального насильства в умовах воєнних дій на території України. Аналіз ст. 433, 438 Кримінального кодексу України. Конкретизація складу злочину військового сексуального насильства в чинному законодавстві.

Розгляд військового управління як виду соціального управління у теоретико-правовому аспекті. Виокремлення специфічних рис військового управління. Соціальні фактори, до яких належать норми моралі, корпоративні норми, норми-звичаї й норми-традиції.

Характеристика організаційно-управлінської системи керівництва гарнізоном. Основні завдання адміністративно-правових структур залоги та суть управлінської діяльності в гарнізоні у розрізі функціонування його військових частин, установ та організацій.

Окреслення основних підходів до побудови сучасної концепції правового регулювання військового збору. Гарантування належного фінансового базису національної оборони. Проблеми правового регулювання окресленого податкового платежу та їхнє вирішення.

Будь-який злочин - негативне суспільне явище, що несе загрозу для суспільства, держави. Стан законності та правопорядку в Збройних силах України як найважливіший фактор, від якого залежить організація, порядок функціонування військових підрозділів.

Проблематика кадрового забезпечення ЗСУ в аспекті його "якісного", безперебійного, своєчасного наповнення. Роль і значення військової облікової процедури. Впровадження новаційного для вітчизняного законодавства інституту – військового обліку жінок.

Визначення поняття військового правопорядку як об'єкту кримінально-правової охорони від посягань проти встановленого законодавством порядку несення військової служби. Військове право як основа регламентації суспільних відносин у військовій сфері.

Поняття та ознаки військових злочинів. Недбале ставлення до військової служби та його відмежування від суміжних складів військових службових злочинів. Поняття злочину проти встановленого порядку несення військової служби за чинним законодавством.

Дослідження одного з етапів розвитку законодавства про військові злочини на українських землях у XVI ст. Проаналізовано розділ ІІ Статутів Великого князівства Литовського. Визначено групи військових злочинів та систему покарань за військові злочини.

Визначення поняття військового злочину, опис його видів та відповідальності за їх вчинення. Аналіз поглядів різних науковців стосовно правового регулювання кримінального законодавства з даної теми та розгляд шляхів вдосконалення системи регулювання.

Аналіз нормативно-правової бази, що регулює питання виявлення, відновлення, збереження та утримання військових поховань в Україні. Нормативно-правові акти, які визначають діяльність із поховання померлих та регулюють військово-меморіальну роботу.

Військові службові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань як суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення. Основні ознаки військового начальника. Підстави до відповідальності військовослужбовців.

Аналіз тверджень науковців та експертів щодо доцільності відновлення військових судів в Україні. Основні пропозиції внесення змін до законодавства щодо створення та діяльності військових судів. Роль та місце військових судів у судовій системі України.

Аналіз питання конституційно-правового статусу військових та військово-цивільних адміністрацій. Проблеми їх територіальної організації. Недоліки правового регулювання територіальної основи діяльності, їх взаємодія з іншими органами публічної влади.

Рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства та практики його застосування у зв'язку з необхідністю легалізації участі військових частин в цивільних та інших правовідносинах. Сутність військових частин як суб'єктів цивільних правовідносин.

Аналіз правового статусу військових частин як суб’єктів цивільного права. Участь військових частин в цивільних відносинах при реалізації ними своїх майнових та особистих немайнових прав і обов’язків; децентралізація забезпечення повсякденних потреб.

Аналіз результатів розробки теорії військово-дисциплінарної відповідальності у контексті галузі адміністративного та військового права. Специфічний засіб забезпечення дисципліни і правопорядку у ЗСУ та у прирівняних до них військових формуваннях.

Визначення змісту задачі реформування військової освіти. Характеристика особливостей сучасних інформаційних технологій та інтерактивних форм навчання. Розгляд необхідності оцінювання рівня відповідності дійсних професійних якостей військовослужбовця.

Оцінка військово-політичної обстановки у міжнародному та внутрішньодержавному вимірах як базова умова забезпечення національної безпеки країни. Прогнозування можливих військових небезпек та загроз, що здійснюється на основі аналізу реальної обстановки.

Підвищення обороноздатності держави через партнерство України з Організацією Північно-Атлантичного договору з питань міжнародної безпеки. Напрями відносин між Україною та НАТО: політичний діалог, оборонно-технічне співробітництво з питань воєнної реформ.

Удосконалення державної правової політики протидії російській збройній агресії, шляхом утворення координаційного органу протидії агресії правовими засобами. Внесення змін до законодавчих актів України щодо здійснення послуг оборонного призначення.

Розкрито військово-соціальне управління як об’єкт системи державотворення в Україні. Об’єктом військово-соціального управління є підсистеми та елементи військової організації, а початковий рівень, на якому здійснюється військово-соціальне управління.