Проблема співвідношення утопії й антиутопії в романах "Чевенгур" Платонова та "Гра в бісер" Гессе. Неоднозначність жанрової природи цих творів. Драматичний діалог утопічного й антиутопічного як важливий чинник жанрової і поетико-стильової парадигми.

Репрезентація старості в п’єсі-антиутопії Денніга. Її сприйняття у тексті як фізичного і морального занепаду та тягара для суспільства. Вияв самостереотипізації літніми дійовими особами. Ремоделювання ейджистської свідомості засобами жіночої персоносфери.

Розгляд конкретних прикладів основних моментів з антиутопічного роману Д. Орвелла "1984", які дуже нагадують стан суспільства в СРСР та путінській Росії. Простеження аналогії сюжету роману з сучасною дійсністю в умовах російсько-української війни.

Формирование системы основных принципов художественного освоения действительности и ценностных ориентиров у Г. Белля. Символизация событий в рассказе Г. Белля "Путник, когда ты идешь в Спа...", обусловливающая его созвучие с жанрами притчи и параболы.

Загальна характеристика античної міфології. Аналіз основних літературних пам’яток Давньої Греції. Характеристика етапів розвитку та основних пам’яток літератури Стародавнього Риму. Аналіз історії розвитку античної риторики та літературознавства.

Виявлення естетичної оцінки і шляхів художньої рецепції Г. Сковородою загальнокультурних цінностей духовного здобутку античності. Генологічний аналіз байок на структурному, тематологічному і лексикографічному рівнях. Межі "сковородинівської гораціани".

Хронологические рамки античной литературы, ее основные составляющие и периоды развития. Понятие мифов, их процесс создания и распространения. Характеристика главных персонажей. Особенности жанров греческого фольклора. Становление трагедии и комедии.

Дидактический эпос Гесиода. Греческая мифология и её роль в становлении античной литературы. Художественные особенности, композиция, структура "Илиады". Вопросы воспитания на примере комедии Аристофана "Облака". Расцвет и кризис афинской демократии.

Периодизация греческой литературы и общая характеристика древнегреческой культуры. Понятие о мифе, гомеровский вопрос и гомеровские поэмы. Древнегреческая лирика и эллинизм как новый этап развития греческой культуры. Комедия и сатировская драма.

Значение и периодизация античной литературы. Догомеровское наследие эпического и лироэпического характера. Развитие театра Древней Греции. Особенности раннего и позднего эллинизма. Периодизация и особенности римской литературы. Любовная лирика Овидия.

Греческая литература эпохи становления полиской системы. Возникновение греческой трагедии и театра эсхил. Римская литература, комедия, творчество Плавта, Теренция. Римская литература эпохи становления империи. Литература эпохи империи Сенека, Апулей.

Эстетическая наука античности, определившая три основных литературных рода: эпос, лирика и драма. Их сравнительная характеристика и определение отличительных особенностей, структуры и компонентов. Специфика развития гекзаметра как шестеромерного стиха.

Рассмотрение сюжетов античной мифологии и литературы. Особенности развития античной литературы в архаическом, классическом и эллинистическом периодах. Рассмотрение основных жанров античной литературы. Драматурги и сатирики Античной Греции и Рима.

Изучение истории и легенд Древнего мира в российских школах. Использование жанра фэнтези в современной литературе и кинематографе. История написания К.С. Льюисом серии книг "Хроники Нарнии". Характеристика героев античной мифологии и мифических существ.

Анализ восходящих к греко-римской мифологии имен, встреченных в поэтическом наследии И.А. Бунина. Ономастические единицы по отношению к онимосфере общенародного языка, классифицированые на узуальные и индивидуально-авторские, в частности мифонимы.

Фольклорные предшественники греческой элегии. Содержание элегической поэзии древних греков. Творчество поэтов в период александрийского времени. Представители ямбического направления в литературе. Их взгляды на деятельность человека и отношение к жизни.

Аналіз своєрідності рецепції античних образів та сюжетів українською літературою на основі творчості Лесі Українки та Максима Рильського з урахуванням їхніх естетичних поглядів. Спорідненість морально-філософських та естетичних проблем античності.

Художнє літературознавство в Шевченковій поезії. Історія розвитку професійного європейського літературознавства, вплив античної Греції і Риму. Виникнення текстології, відроджування релігійної літератури. Діяльність візантійського тлумача книг Фотія.

Античні канони структурного оформлення твору із сучасними принципами композиційності. Спільне й відмінне в інформативному наповненні досліджених термінів періоду античності й сьогодення. Головні елементи композиції античних драматичного твору і промови.

Дослідження латиномовних крилатих висловів в листах Лесі Українки, їхнього походження, часового розвитку, уживання у творах античної літератури. З'ясування місця та значення античних паремій і їх функціональності в епістолярній спадщині Лесі Українки.

Вивчення та аналіз творів найвідоміших давньогрецьких поетиків: Аристотеля, Псевдо-Лонгіна, Горація. Трактати про природу мистецтва, відмінні особливості літературної творчості авторів. Оцінка актуальності їх ідей в сучасному світі, світове значення.

Види античної поезії. Основоположники комедійного жанру. Різниця між трагедією і сатиричною драмою. Дослідження літературної спадщини Гомера. Елементи сценічного оформлення і музичної композиції "Одіссеї" та "Іліади". Використання діалектизмів і метафор.

Аналіз античного інтертексту лірики Ю. Клена, особливості рецепції якого зумовлені синтезом неокласичного та неоромантичного в поетичному стилі автора. Визначення стилізації "задзеркалля" як властивої трансформації античності ігрової стратегії митця.

Аналіз античного інтертексту лірики Ю. Клена, особливість рецепції якого зумовлена синтезом неокласичного та неоромантичного в поетичному стилі автора. Моделювання культурологічних "дзеркала" і "задзеркалля", у яких відображається сучасний світ і людина.

Анализ русского поэтического возрождения конца XIX — начала XX в. Разработка античных сюжетов, мотивов и топосов, от стилизации до тотального переосмысления, как особенность русской модернистской поэтики. Античные реминисценции в поэзии Серебряного века.

Рассмотрение важной роли античности в творчестве многих поэтов. Характеристика русской поэзии Е. Баратынского как создателя философской поэзии. Анализ стихотворений автора. Использование образов, героев и богов античного мира в стихах А. Пушкина.

Изучение античности в ее коммуникативном аспекте, как активной участницы межэпохального (трансисторического) диалога. Продуктивный междисциплинарный диалог дискурсологии с рецептивной критикой и теорией интертекстуальности в пределах литературоведения.

Рассмотрение сочинения Ксенофонта Афинского "Лакедемонская полития" в качестве одного из основных источников романа В.Т. Щукина "Красные плащи". Повествование о политическом устройстве Древней Спарты, освещение деятельности коллегии эфоров и Герусии.

Сравнительный анализ деталей произведений А.М. Волкова и Л.Ф. Баума. Выявление структурной аналогии между архетипами основных персонажей сказки "Волшебник изумрудного города" и логико-философскими сюжетами Античности, Средневековья и Нового Времени.

Знакомство с особенностями самостоятельного троянского текста и знаков античной культуры в контексте эстетики акмеизма. Живопись в пореволюционную эпоху как повод для экзистенциальных обобщений. Анализ античного гипертекста в поэзии Г.В. Адамовича.