Визначення актуальності антивоєнних романів Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін" та "Три товариші". Розгляд основи ідіостилю німецького митця - реалістичної манери письма. Аналіз його поглядів на несумісність війни і людських чеснот.

З’ясування типологічних особливостей антивоєнних романів "На Західному фронті без змін" Е.М. Ремарка, "Людина і зброя" та "Циклон" О. Гончара, їх поетикальних парадигм. Визначення національно-мистецьких феноменів української та німецької прози ХХ ст.

Рассмотрение освоения образа антигероя, изображенного Ф.М. Достоевским, в ряде рассказов и очерков его последователя М.Н. Альбова. Характер антигероя у Альбова, исследование намеренного подражания великому писателю и своеобразное его переосмысление.

Рассмотрение процесса освоения образа антигероя, изображенного Ф.М. Достоевским, в ряде рассказов и очерков его последователя М.Н. Альбова. Исследование специфики изучения литературного контекста. Анализ значения произведений малоизвестных писателей.

Ідеться про типологічне сходження на рівні ідеології й образу безхатченка в тій частині літератури, яка має антигуманістичне спрямування. Докладно розглядаються два романи: "Ситий світ" німецького письменника Х. Крауссера та "Бомжі Донбасу" О. Чупи.

Короткий аналіз антиімперського (антиросійського, антимосковського) дискурсу в культурологічних трактатах і листах Івана Нечуя-Левицького. Ретроспективне осягнення трактатів письменника. Суб’єктивізм класика у вибудуванні культурологічних стратегій.

Аналіз явища антиколоніалізму у творчості Лесі Українки. Процес відстоювання потреб національного визволення українців, опозиція російському колоніальному дискурсові. Розгляд драматичної поеми "Бояриня", думка поетеси на національний наратив модернізму.

Дослідження антиколоніального дискурсу української художньої прози та визначення засад і завдань її шкільного вивчення. Аналіз особливостей та історичних обставин розвитку української літератури, що неодноразово зазнавала впливу колоніальних режимів.

Художні, публіцистичні, літературознавчі твори українських митців-емігрантів, які мають виразний антиколоніальний контекст. Аналіз роману Д. Гуменної, який ґрунтується на висновках Т. Ємчук щодо антиколоніальних романів, розгляд психології героїв.

Дослідження домінуючих концептів антимілітарної концептосфери в українській прозі про події Першої світової війни. Аналіз прозових творів Осипа Турянського, Степана Васильченка, Осипа Маковея, Марка Черемшини, Василя Стефаника, Наталі Кобринської.

Генетичне коріння антинігілістичної белетристики другої половини ХІХ ст. Аналіз проблематики творів Лєскова. Образна та сюжетно-композиційна структура романів "Некуда" та "На ножах", їх місце у спадщині письменника. Соціально-політичні погляди Лєскова.

Зіставний аналіз дуже різних творів Юзефа Крашевського, Федора Достоєвського та Вацлава Гонсьоровського з метою показу спільних між ними антинігілістичних дискурсивних паралелей. Умонастрої інтелігенції Російської імперії у другій половині XIX ст.

Зіставний аналіз на перший погляд дуже різних творів Юзефа Крашевського, Федора Достоєвського та Вацлава Гонсьоровського з метою показу спільних між ними антинігілістичних дискурсивних паралелей. Трактування ними багатоградієнтних ідей нігілізму.

Исследование содержательных функций одной из основных лексических парадигм в лирике В. Долиной "дом" и система более частных подпарадигм "семья" и "бытовой уклад". Антиномический характер каждой из подпарадигм, причины и характер данных протестов.

Комплексне дослідження головних рис малої прози У. Старосольської (Любович). Вивчення формальних та змістових складників творів. Визначення ролі і значення найменувань, образної символіки у текстовій організації. З’ясування домінантів ідіостилю автора.

Історичне підґрунтя історичної повістки І. Франка "Гриць і панич". Визначення стрижневої проблеми, вираженої через антиномічну пару вірність-зрада в умовах співіснування в Австрійській імперії українців і поляків. Моральний вибір між вірністю і зрадою.

Розгляд часопростіру у структурі української народної чарівної казки в аспекті методології дослідження художнього простору. Аналіз особливостей структурної поетики художнього простору у взаємозв’язку з бінарною логікою та ієрархічною класифікацією.

Оцінка проблеми оптимізації експертизи наукових та навчально-методичних праць упровадженням нових алгоритмів комплексного застосування онлайнового і десктопного програмного забезпечення. Висвітлення програмного забезпечення антиплагіатної експертизи.

Антитеза "жизнь-счастье жизнь-страдание" в критике Мережковского. Биографический подход к творчеству писателей, отождествление биографического и художественного в "Жизни Толстого" и развитие критического мышления на основе антитез в "Жизни Достоевского".

Рассмотрение роли антитезы в жанре комедии на примере главных героев. Рассмотрение, как сравнение помогает выявить определенные черты характера. Антитеза как выразительное средство языка, основанное на противопоставлении, раскрытие характеров героев.

Роль антитезы в интерпретации образов главных героев и реализации авторского замысла. Формирование композиционной структуры произведения и раскрытие когнитивного потенциала образов главных персонажей. Языковая объективация антитезы в названии романа.

Роман В. Гюго "Собор Паризької Богоматері" - шедевр романтичного твору. Гротеск та антитеза - основний принцип змалювання образів роману. Концентрація протилежних рис, загострення пристрастей. Трагічна доля дівчини Есмеральди та народного героя Квазімодо.

Розгляд антитези, як однієї із стилістичних фігур художнього твору "Левіафан" Йозефа Рота та є певною ознакою ідіостилю цього автора. Дослідження антитези, як трансформації понятійних одиниць трагізму та краси, специфіка створення понятійного дискурсу.

Лексико-семантичне вираження, синтаксичне оформлення й функційне навантаження протиставлень у мові поезій Ірини Фотуйми, уміщених у збірці "Тривкі рубежі"; ідіостильові настанови авторки. Показові засоби вираження контрасту як вияв ідіостилю Фотуйми.

Аналіз тематики та художніх особливостей оповідань маловідомої письменниці української діаспори О. Звичайної. Характеристика оповідань і новел у різних ракурсах. Особливості моделювання антитоталітарного спрямування її творчості та дискурсу у малій прозі.

Аналітико-синтетичне дослідження творів української прози ХХ століття на тему голодомору 1932-1933 рр. Специфіка авторського бачення тоталітаризму. Засоби та прийоми психологічного аналізу реалій життя. Антитоталітарний дискурс української белетристики.

Сравнительный анализ литературных произведений, где многоаспектно раскрыта опасность таких глобальных проблем современности, как терроризм и экстремизм. Характеристика антиутопий двух современных российских писательниц Е.П. Чудиновой М. Магдалины.

История написания пьесы-антиутопии Булгакова "Адам и Ева". Герои, противопоставленные академику Ефросимову. Момент карнавализации, присутствующий в образе Адама. Художественное время и пространство пьесы, соответствующие описанию антиутопии Ланиным.

Вклад Евгения Замятина в становление жанра антиутопии. Анализ места романа "Мы" в творчестве Замятина и значение романа в мировой литературе. Характеристика языковых особенностей антиутопии "Мы". Словесный эксперимент Замятина — онимы и неологизмы.

Антиутопія як жанр літератури: її походження і особливості. Антиутопія у середині ХХ ст., її характеристика. Найвідоміші антиутопії у літературі середини ХХ ст.: О. Хакслі "О дивний новий світ", Дж. Орвелл "1984", Р.Д. Бредбері "451 градус по Фаренгейту".