Особенности использования архетипической мифологемы "Свой/Чужой/Другой" в рассказе В.П. Астафьева "Далекая и близкая сказка" как средства раскрытия процесса идентификации личности в детстве. Характерные для детства три этапа в постижении Чужого.

Особенности оппозиции жизнь-смерть в поэзии А.С. Пушкина. Анализ антонимичных пар, создающих данную оппозицию, выясняется их грамматическая характеристика. Индивидуально-авторское осмысление жизни и смерти, актуализированное по разным параметрам.

Анализ прозы Ивана Бунина 1930-х годов, изучение рассказа "Божье дерево", для которого характерна субъективность нарративных стратегий автора, обращение к мифологемам и архетипам как устойчивым системам истин и ценностей. Анализ образа "божьего дерева".

Освещение Красоты как самостоятельной субстанции, могущественного начала в первотворении, движущей силы в эволюции человечества и приоритетах будущности. Идеализация внешней красоты в эпосе "Урал батыр" и стереотипы, присущие тюркскому эпосотворчеству.

Генезис образа корабля в русской литературе и фольклоре, идея "иного царства" в поэтике ХІХ-ХХ вв. Метафора корабля, лодки в художественном мире М.Ю. Лермонтова, И.С. Тургенева, Ф. Достоевского, М. Горького и в поэзии начала XX в. Парадигма "луна-ладья".

Исследование архетипического концепта и символа с позиций синергетической лингвистики. Смысловые пространства архетипического концепта и эзотерического символа. Анализ синергетических свойств символа на примере воздействия символов в поэтических текстах.

Изучение архетипического мотива одержимости в русской поэзии XVIII-XIX вв. Определение места мотива одержимости в философско-историческом контексте указанного периода. Классификация способов реализации мотива одержимости в русской поэзии XVIII-XIX вв.

Реализация мотива хаоса в качестве универсального принципа деконструкции мира в повести А. Чехова "Убийство". Воспроизведение греха богоотступничества и усмирения гордыни в образах главных персонажей. Изображение состояния природы во время Великого поста.

Реконструкция В.П. Астафьевым образно-смысловых парадигм в "Далекой и близкой сказке". Оценка духовно-психологических состояний, проживаемых персонажами рассказа. Отображение взаимосвязи реального и потустороннего миров в художественном произведении.

Рассмотрение прямого и косвенного обращения Ф. Сологуба, В. Брюсова, М. Кузмина к архетипическому сюжету о блудном сыне. Возможности изменения главного сюжета притчи. Рассмотрение связи интерпретации сюжета с мировоззренческим кризисов рубежа веков.

Балада - єдиний фольклорний жанр, який завжди має трагічну розв’язку. Архетип - компонент "колективного несвідомого", що визначає структуру моральної, естетичної і пізнавальної діяльності людини. Аналіз особливостей баладних сюжетів Т.Г. Шевченка.

Особливості функціонування архетипного та міфопоетичного шару як структурної єдності в текстах віршів американського та українського поетів, що є домінантним у творах. Визначення чинників що становлять основу архетипного шару лірики Вітмена та Антонича.

Виявлення "несвідомої міфології", імпліцитних міфологічних структур у літературних творах, зорієнтованих на реалістичне віддзеркалення дійсності в динаміці естетичних пошуків літературної науки ХХ ст. Визначення способів реалізації фольклорних архетипів.

Моделювання чоловічих образів шляхом переосмислення архетипу Мудрого Старця в історичних романах у віршах Л. Горлача. Специфіка вживання терміну "архетип" у гуманітаристиці. Маскулінні соціальні ролі Воїна і Жерця та їх реалізація в творах письменника.

Дослідження архетипів у романі французького письменника-модерніста Анатоля Франса "Боги жадають". Виокремлення архетипних образів Аніми, Рятівника, Героя, Дракона, а також виявлення їх впливу на особистість головного персонажа роману Еваріста Гамлена.

Комплексне дослідження архетипів у романі французького письменника-модерніста Анатоля Франса "Боги жадають". Виокремлення архетипних образів Аніми, Рятівника, Героя, Дракона і аналіз їх впливу на особистість головного персонажа роману Еваріста Гамлена.

Поетикальні виміри хронотопу в контексті архетипного аналізу роману Наталки Шевченко "Містичний вальс". Переплетення реальних та ірреальних елементів у постмодерній літературі. Переосмислення загальнокультурних архетипів в романі "Містичний вальс".

Аспекти вивчення зв’язків фольклору та літератури в народній творчості. Дослідження напрямків рецепції семантичних паралелей використання архетипного образу воріт в українській прозі. Означення національно-культурних архетипів у словесній творчості.

Розкриття драматичної двоїстості візуалізованих образів - статуеток, виготовлених в інтернаті, психлікарні й у дворовій будці, які демонструють відносність добра і зла (Мефістофель), геніальності і божевілля (Лаокоон) та гротеск ситості (Купець Валіаді).

Охарактеризовано архетипні метафори та проаналізовано специфіку їх реалізації в мові української поезії Т. Шевченка. Розглянуто художні метафори, які виникли на основі архетипних. Доведено, що архетипні метафори є характерною ознакою мовотворчості митця.

Розгляд нової парадигми стосунків чоловіків і жінок у сучасному суспільстві. Дослідження поняття сублімації й архетипів в романі М. Сінклер "Тріщина в кристалі". Вивчення символічних значень жіночих образів у юдейсько-християнській традиції Єви та Марії.

Модели литературного архетипа. Исследование основных архетипических образов, выделенных К. Юнгом, Е. Мелетинским. Пространственные архетипы в литературе. Мифические истоки образа. Образ "старик и старуха" как образ-архетип отечественной литературы.

Исследование художественной концепции Б. Пастернака, в которой отражено представление писателя о единстве бытия, о взаимосвязи всех явлений действительности. Характеристика образа одушевлённой ночи. Анализ особенностей "Истории одной контроктавы".

Исследование мифологем, как составных элементов мифотворчества, которые являются базовой моделью для создания литературных мифов и объединяют в одном пространстве архаическое мышление и индивидуально-авторское мифотворчество хантыйского региона.

Структура инфернального архетипа "демон" на примере романа Ч.Р. Метьюрина "Мельмонт Скиталец". Анализ классификаторов когнитивной матрицы, доминантные символы архетипа. Изучение "пантеона" инфернальных архетипов на материале художественной литературы.

Изучение жизни и творчества одного из самых известных религиозных деятелей русского зарубежья Дальнего Востока архиепископа Нестора. Благотворительная деятельность Нестора, жизненный путь и служение святителя Ионы. Литературное наследие епископа Нестора.

Определение архитектоники "Русских ночей" В.Ф. Одоевского как философского романа. Беседы и споры героев новелл писателя о вопросах современной жизни. Сочетание мистического масонства, идей и мнений по проблемам жизни и мышления русских людей XIX века.

Специфика употребления отдельного компонента рамки. Анализ всех элементов, составляющих "раму" последней (девятой) редакции "Поэмы без героя" А.А. Ахматовой. Использование цифр, символов и других элементов, обеспечивающих единство литературного текста.

Внутренняя связь поэзии Вознесенского с широко понимаемой "архитектурностью". Законченная "монтажная структура" и эстетичность книги "Витражных дел мастер". Место архетипического образа Микеланджело в поэтическом творчестве Андрея Вознесенского.

Вивчення архівних документів особового фонду О. Олеся, визначення їх реальної цінності для наукових пошуків. Умови життя письменника та його еміграція. Систематизація та класифікація творчої спадщини митця. Сучасний стан літературного джерелознавства.