Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство охорони здоров'я України

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія

Міністерства охорони здоров'я України»

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров'я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Онул Наталія Михайлівна

Науковий консультант:

Білецька Елеонора Миколаївна,

доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ - 2015

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АВА	- аналізатор вольтамперометричний
БП	бенз(а)пірен
ВМ	- важкі метали
ВООЗ	- Всесвітня Організація Охорони Здоров'я
ГДК	- гранично допустима концентрація
ГТБ	- гематотестикулярний бар'єр
ДДН	- допустиме добове навантаження
ДП	- добова потреба
ІЕН	- індекс ембріонального накопичення
ІЗА	- індекс забруднення атмосфери
ІПН	- індекс плацентарного накопичення
ІТМ	- індекс трансплацентарної міграції
Кс	- коефіцієнт концентрації хімічних сполук
Ккд	- коефіцієнт комбінованої дії
Кзе	- коефіцієнт зміни ефекту дії
ЛГ	- лютеїнізуючий гормон
МІЕФ-5	- міжнародний індекс еректильної функції
МЕ	- мікроелементи
МКХ-10	- міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду
КВ	- коефіцієнти співвідношення
ПП	- пектинопрофілактика
СЗЗ	- санітарно-захисна зона
СДН	- сумарне добове надходження
ТГМ	- тригалогенметани
ФСГ	- фолікулостимулюючий гормон
ХОС	- хлорорганічні сполуки
AMS	- опитувальник симптомів старіння чоловіків
EF	- атрибутивний ризик
RR	- відносний ризик
Zc	- сумарний індекс забруднення

ВСТУП

Актуальність теми. Невідповідність між стрімкими темпами техногенного перетворення навколишнього середовища та адаптаційними резервами організму призводить до погіршення здоров'я суспільства та зумовлює несприятливу демографічну ситуацію в світі [69, 200, 202, 234, 366]. У сучасних умовах людство зазнає впливу складного комплексу агресивних факторів навколишнього середовища, значному відсотку яких характерні гонадо- та ембріотоксичні властивості [54, 150]. Лавиноподібне зростання техногенного пресингу стало причиною погіршення показників репродуктивного здоров'я у XX столітті, адже даний показник вважається індикатором екологічного фону та може слугувати моделлю для оцінки впливу несприятливих чинників довкілля, навіть малої інтенсивності [186, 319, 388].

Репродуктивне здоров'я населення - один із найбільш чутливих біологічних показників, який віддзеркалює ступінь забруднення довкілля, що особливо актуально для нашої держави, адже тиск антропогенних чинників навколишнього середовища у багатьох регіонах України [125, 224, 226], а в промислово розвиненому Дніпропетровському регіоні - особливо, досяг критичного рівня [155, 233]. Порушення репродуктивного здоров'я складають 5-15 % від усіх хвороб, включаючи смерть та непрацездатність [132].

На сьогоднішній день існує декілька гіпотез такого погіршення репродуктивного потенціалу - негативний вплив забрудненого навколишнього середовища, професійні шкідливості, генетичні дефекти, соціокультурні особливості, у тому числі спосіб життя [263, 275, 299, 324, 333]. Найбільшого поширення набула саме «енвіронментальна» гіпотеза, автори якої пов'язують виникнення такої ситуації саме із забрудненням довкілля різноманітними ксенобіотиками [25, 32, 54, 81, 155, 179, 218, 234, 319].

Пріоритентий напрямок у цій галузі донедавна належав вивченню переважно жіночого репродуктивного здоров'я [225, 233, 301, 302, 310, 342]. Проте експерти ВООЗ, провідні вчені ініціюють широке вивчення проблеми погіршення репродуктивної функції не лише жінок, але й чоловіків. Адже на сьогоднішній день частота безплідного шлюбу складає 10-15 % у різних популяціях і у 40-50 % випадків причина безпліддя пов'язана з порушенням фертильності чоловіків. Підтвердженням останньому є динаміка змін показників норми еякуляту в чоловіків за останні 70 років: зниження об'єму еякуляту на 62,5 %, концентрації сперматозоїдів та їх рухливості - на 75 % та 60 % відповідно [305, 330, 344, 373, 408].

На думку експертів ВООЗ, ситуація, що пов'язана з безпліддям та захворюваннями, які його викликають, є наслідком недостатньої наукової розробки питання, а також зумовлена відмінностями в методологічних підходах. Незважаючи на існуючі наукові надбання вітчизняних та зарубіжних вчених, не всі аспекти цієї проблеми розкрито в повному обсязі, фундаментальних наукових гігієнічних робіт щодо дії окремих ксенобіотиків на генеративну систему вкрай мало [31, 100, 119, 218, 225, 319]. У зв'язку з цим ВООЗ було запропоновано програму наукових досліджень «Репродукція людини», головним напрямком якої є вивчення чинників, що негативно впливають на генеративну функцію людини в умовах підвищенного техногенного навантаження [208].

Серед усього спектру ксенобіотиків хімічної природи особливе місце займають важкі метали (ВМ), яким притаманні специфічні властивості, а саме [186, 230, 233, 325]: це природні сполуки, але їх розповсюдженість тісно пов'язана з діяльністю суспільства; це речовини подвійного біологічного значення в залежності від кількості - біотичні та абіотичні хімічні сполуки для людини; вони активно накопичуються та депонуються в організмі, у зв'язку з чим мають тривалий час біологічного напіввиведення і можуть викликати віддалені наслідки для людини. Метали входять у структуру клітин, ферментів, гормонів, приймають участь у функціональних процесах діяльності нервової, серцево-судинної, репродуктивної, імунної та інших систем організму [3, 150, 234, 347].

У зв'язку з вищезазначеним, надмірне або недостатнє надходження металів до організму людини може бути фактором ризику розвитку функціональних порушень у репродуктивних органах і підвищувати рівень захворюваності населення на хвороби сечостатевої системи [23, 43, 218, 225]. Разом з тим, не всі напрямки цієї проблеми вивчені в достатньому обсязі.

Комплексне надходження ВМ до організму у кожному регіоні має свої природні та антропогенні особливості. Попри це, систематичному дослідженню та контролю підлягає досить обмежена кількість металів-ксенобіотиків [125, 159]. Результати аналізуються порівняно з їх ГДК, без урахування фонових рівнів, ДДН та ДП. На жаль, питання репродуктивної токсичності чинників на рівні дії факторів малої інтенсивності, з урахуванням їх біологічного антагонізму з мікроелементами як у натурних, так і в експериментальних дослідженнях вивчаються вкрай обмежено. Поряд з цим, потребують поглибленого вивчення механізми взаємозв'язку зовнішньої та внутрішньої експозиції хімічних факторів, які дозволяють інтегровано оцінювати та прогнозувати біоефекти комплексного та комбінованого їх впливу на організм, з урахуванням сучасних тенденцій щодо активного використання наночасток у різних сферах діяльності людини, що надає їм значення нового антропогенного чинника [142, 143, 246].

У зв'язку з вищезазначеним, ідентифікація маркерів експозиції, встановлення закономірностей та патогенезу розвитку порушень репродуктивної функції людини, прогностично значущих маркерів впливу для ранньої діагностики розладів генеративної системи в умовах низькодозового впливу ксенобіотиків з наступною розробкою науково-обгрунтованих принципів управління ризиком розвитку екологічно детермінованих репродуктивних розладів у населення є актуальним напрямком профілактичної медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» в межах науково-дослідних робіт кафедри загальної гігієни: «Комплексне клініко-гігієнічне обґрунтування заходів збереження та зміцнення здоров'я вагітних в умовах великих промислових агломерацій» (№ держреєстрації 0106V001588) та «Гігієнічна діагностика формування екологозалежних мікроелементозів у населення промислового регіону та їх профілактика» (№ держреєстрації 0114U005582), науково-дослідної роботи кафедри загальної гігієни і кафедри урології, оперативної хірургії та топографічної анатомії: «Особливості формування репродуктивного здоров'я населення внаслідок впливу техногенно забрудненого довкілля та шкідливих професійних факторів» (№ держреєстрації 0111U009620).

Авторка була співвиконавцем цих НДР і безпосередньо вивчала вміст хімічних забруднювачів і есенціальних мікроелементів у об'єктах довкілля, рівень добового аліментарного надходження металів до організму мешканців Дніпропетровської області, мікроелементний статус дорослого працездатного населення, визначала характер та ступінь впливу екологічних чинників на вміст мікроелементів у організмі людини, досліджувала особливості ізольованої та комбінованої дії різних форм металів на перебіг вагітності, ембріо- та плацентогенез в умовах лабораторного експерименту, розраховувала ризик виникнення хвороб сечостатевої системи та репродуктивних ускладнень внаслідок впливу ксенобіотиків, ступінь їх екологічної детермінованості у населення, проводила узагальнення отриманих результатів, наукових доробок Дніпропетровської гігієнічної школи та даних літератури задля розробки гігієнічних рекомендацій з управління ризиком розвитку екологічно зумовлених розладів репродуктивної системи у населення, що проживає у промислово розвиненому та екологічно напруженому регіоні.

Мета дослідження: встановлення закономірностей впливу техногенного забруднення довкілля на генеративну систему людини та наукове обгрунтування розробки і впровадження концептуальної моделі управління екологічно зумовленими ризиками репродуктивних розладів у населення промислових територій.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1.Здійснити еколого-гігієнічну оцінку різних об'єктів довкілля - ґрунту, атмосферного повітря, природної та питної води Дніпропетровської області. мікроелементний харчовий репродуктивний здоров'я

2. Визначити вміст ксенобіотиків і есенціальних мікроелементів, встановити територіальні особливості хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва, розрахувати критеріальні рівні мікроелементів у продуктах харчування Дніпропетровського регіону.

3. Вивчити роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

4. Встановити закономірності та провести порівняльну оцінку рівня внутрішнього забруднення ВМ, особливостей їх накопичення і розподілу в організмі мешканців екологічно контрастних міст Дніпропетровської області.

5. Оцінити стан репродуктивного здоров'я жіночого та чоловічого населення промислового регіону за комплексними клініко-лабораторними показниками.

6. Дослідити статево-вікові та територіальні закономірності розвитку порушень репродуктивної системи людини в умовах низькодозового техногенного забруднення та виявити їх екологічну детермінованість.

7. В експериментальних умовах розкрити патогенетичні механізми впливу екологічних чинників хімічної етіології за їх ізольованої і комбінованої дії на перебіг вагітності, плаценто- та ембріогенез.

8. Розрахувати екологічно зумовлений ризик репродуктивних розладів і захворювань у населення промислового регіону, виявити провідні маркери впливу та гігієнічні детермінанти стану репродуктивного здоров'я населення.

9. Розробити систему здоров'язберігаючих заходів - концептуальну модель управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення техногенно забруднених територій.

Об'єкт дослідження: порушення репродуктивної функції мешканців промислового регіону і експериментальних тварин за впливу хімічних факторів навколишнього середовища та профілактика екологічно зумовленої репродуктивної патології.

Предмет дослідження: хімічні речовини довкілля та внутрішнього середовища організму, показники стану генеративної системи чоловіків і жінок, частота та поширеність захворюваності населення на хвороби сечостатевої системи, інтегральні та специфічні показники впливу важких металів на вагітних самиць щурів.

Методи дослідження: санітарно-гігієнічні - оцінка вмісту хімічних речовин у об'єктах довкілля; епідеміологічні - вивчення захворюваності населення хворобами сечостатевої системи, ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду; соціологічні - анкетування населення для формування однорідного контингенту дослідження, вивчення їх фактичного харчування; клінічні - комплексне клінічне обстеження, спеціалізоване андрологічне та гінекологічне обстеження; фізико-хімічні - вольтамперометричне визначення вмісту важких металів у біосубстратах чоловіків, жінок, експериментальних тварин; радіоімунологічні - визначення базального рівня статевих гормонів у крові чоловіків; біохімічні - загальноклінічне дослідження крові та сечі, аналіз спермограми; експериментальні; фізіологічні - поведінкові реакції щурів, динаміка їх маси тіла та ректальної температури; морфологічні та гістоморфометричні; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: визначені умови формування та ступінь екологічно зумовленого ризику розвитку репродуктивних розладів і захворювань у населення екологічно несприятливих територій; розкрито закономірності та встановлені гендерні відмінності внутрішнього забруднення важкими металами на підставі фізіолого-гігієнічної оцінки та визначення їх внеску у формування генеративних розладів; досліджені та розкриті патогенетичні механізми загальнотоксичної, ембріо- і гонадотоксичної дії, впливу на плацентогенез різних форм металів в умовах лабораторного експерименту; розроблено критеріально значущі для генеративної системи чоловіків і жінок рівні вмісту окремих ВМ в об'єктах довкілля та організмі людини; в натурних клініко-лабораторних та експериментальних дослідженнях встановлено механізми біологічного антагонізму токсичних і есенціальних мікроелементів в організмі людини та піддослідних тварин; обґрунтовано заходи щодо управління та мінімізації ризику розвитку статевих розладів, зумовлених впливом техногенно забрудненого довкілля.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в суттєвому розширенні теоретичних положень профілактичної медицини щодо: встановлення особливостей формування внутрішнього забруднення організму у взаємозв'язку із зовнішнім техногенним навантаженням; обґрунтування провідних маркерів експозиції та екологічно зумовлених маркерів впливу для виявлення ранніх проявів порушень у генеративній сфері людини; доповнення існуючих даних з патогенетичних механізмів розвитку порушень у системі «мати-плацента-плід» при низькодозовому впливі важких металів; особливостей формування, статево-вікової специфіки та закономірностей розвитку мікроелементозів і екологічно детермінованої репродуктивної патології у населення; нових підходів до прогнозування змін показників репродуктивного потенціалу чоловічого і жіночого населення.

Практичне значення одержаних результатів. Розширено методичні підходи щодо діагностики і прогнозування порушень мікроелементного статусу, потенціалу фертильності і репродуктивних ускладнень у населення з використанням розроблених математичних моделей та розрахованих критеріальних рівнів ВМ у об'єктах довкілля і внутрішньому середовищі організму; встановлено пріоритетні маркери експозиції та гігієнічні детермінанти репродуктивного здоров'я для ранньої діагностики та прогнозування патології генеративної системи людини в умовах мультифакторного техногенного забруднення довкілля; впроваджено метод біологічного моніторингу ВМ в клінічну та санітарно-гігієнічну практику для ідентифікації фактичних і потенціальних для репродуктивного здоров'я людини маркерів впливу із визначенням їх рівнів та структури; розроблено концептуальну модель управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення; обґрунтовано диференційований підхід для проведення реабілітаційно-профілактичних заходів щодо збереження і покращення репродуктивного здоров'я населення, попередження репродуктивних втрат з урахуванням територіальних, статево-вікових, фізіологічних та патологічних особливостей організму, виду та ступеня порушень мікроелементного статусу.

За результатами досліджень видано методичні рекомендації «Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст» (МР 2.2.12-164-2009), деклараційний патент на корисну модель «Спосіб оцінки порушень материнсько-плодових відношень при впливі важких металів» (Пат. № 96316 UA; опубл. 26.01.2015, Бюл. № 2), які впроваджено у роботу закладів ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (акт впровадження від 23.12.2013 р.), КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром ДОР» (акти впровадження від 11.11.2014 р., 23.11.2014 р., 11.09.2015 р.), КЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» (акт впровадження від 11.09.2015 р.). Результати дисертації впроваджені у навчальний процес кафедри загальної гігієни та екології Вінницького НМУ імені М.І. Пирогова (акт впровадження від 09.09.2013 р), кафедри екології та охорони навколишнього середовища Державного ВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (акт впровадження від 12.06.2014 р.), кафедри гігієни харчування і ГДП НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України (акт впровадження від 08.06.2015 р.), Інституту гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця МОЗ України (акт впровадження від 10.06.2015 р.), кафедри гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця МОЗ України (акт впровадження від 15.06.2015 р.).

Подано до Укрмедпатентінформу заявку на винахід «Спосіб оцінки порушень материнсько-плодових відношень при впливі важких металів» (№ а201409858 від 08.09.2014 р.); заявку на корисну модель «Спосіб оцінки впливу екологічних факторів на формування репродуктивних розладів» (№ u201504802 від 18.05.2015 р.); інформаційний лист «Визначення критеріальних значень мікроелементів в харчових продуктах як фактора ризику розвитку репродуктивних розладів у населення».

Особистий внесок здобувача. Ідея дослідження розроблена разом із науковим консультантом - д.мед.н., професором Е.М. Білецькою. Авторкою самостійно розроблено програму, обґрунтовано вибір адекватних методик виконання наукових досліджень та впровадження профілактичних заходів відповідно до мети та завдань, проведено гігієнічний аналіз показників якості об'єктів довкілля; виконано дослідження стану фактичного харчування населення; організовано відбір контингенту населення відповідно до поставленої мети досліджень для проведення біомоніторингу, клініко-лабораторних досліджень; розроблено схему, етапи експериментальних досліджень та здійснено їх особисте виконання. Матеріали дисертації отримані за безпосередньої участі авторки та узагальнені на основі аналізу і гігієнічної оцінки результатів еколого-гігієнічного моніторингу профільних установ Дніпропетровської області. Самостійно зібрано статистичний матеріал із захворюваності населення регіону на хвороби сечостатевої системи, ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду, особисто проведено первинну статистичну обробку матеріалів та детальний аналіз отриманих результатів. Сформульовані основні висновки та пропозиції. Дисертанткою не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлено та обговорено на Всеукраїнських науково-практичних конференціях з міжнародною участю «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» і «Здоров'я працюючих» (м. Донецьк, 2011, 2012, 2013); I науково-практичній конференції молодих вчених «Проблеми та перспективи розвитку міста Дніпропетровська» (м. Дніпропетровськ, 2011); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (сьомі марзєєвські читання) (м. Київ, 2011); XV з'їзді гігієністів України «Гігієнічна наука та практика: сучасні реалії» (м. Львів, 2012); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гігієни та екології» (м. Донецьк, 2012); пленумі Наукової ради по екології людини та гігієні навколишнього середовища РФ «Научно-методологические и законодательные основы совершенствования нормативно-правовой базы профилактического здраво-охранения: проблемы и пути решения» (м. Москва, 2012); IV симпозіумі «Морфогенез органів і тканин під впливом екзогенних факторів» (м. Сімферополь-Алушта, 2013); XII з'їзді ВУЛТ (м. Київ, 2013); міжнародній науково-практичній конференції «Трудове довголіття: теорія та практика медицини праці» (м. Харків, 2013); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання біології, екології, медицини та фармакології» (м. Дніпропетровськ, 2013); VI Всеросійській з міжнародною участю науково-практичній конференції «Формирование и реализация экологической политики на региональном уровне» (м. Ярославль, 2013); міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритети сучасної медицини: теорія і практика» (м. Одеса, 2014); третьому з'їзді сексологів та андрологів України (м. Київ, 2014); науково-практичній конференції «Урология, андрология, нефрология - 2014» (м. Харків, 2014); міжнародній науково-практичній конференції «Микроэлементы в медицине, ветеринарии, питании: перспективы сотрудничества и развития» (м. Одеса, 2014); XI International research and practice conference «Scientific horizons» (Sheffield, England, 2014); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука в практику охорони здоров'я (м. Полтава, 2014); міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце медицини у забезпеченні здоров'я людини у сучасному суспільстві» (м. Одеса, 2014); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Здобутки теоретичної медицини - в практику охорони здоров'я» (м. Запоріжжя, 2015); XV науковій конференції «Новини і перспективи медичної науки» (м. Дніпропетровськ, 2015); науково-практичній конференції «XIV чтения имени В.В. Подвысоцкого» (м. Одеса, 2015); VIII міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми природокористу-вання, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2015).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 76 наукових праць, з них: 28 статей у фахових виданнях України (із них 11 - самостійні), у тому числі 16 робіт у журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз; 7 статей - у періодичних фахових виданнях інших держав, у тому числі наукометричних - 4; 1 монографія; 1 методичні рекомендації; 1 патент на корисну модель; 2 навчальні посібники з грифом МОН/МОЗ України; 4 свідоцтва про авторське право на твір.

РОЗДІЛ 1.АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РИЗИК-ФАКТОР ПОГІРШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ (аналітичний огляд літератури)

Забруднення навколишнього середовища є однією з глобальних міжнародних проблем сучасності для усіх без винятку країн світу [201, 226, 230]. Зниження несприятливої дії забрудненого довкілля на стан здоров'я населення і, відповідно, його покращання - провідна задача практичної охорони здоров'я та екологічної міжнародної політики відповідно до рішення Європейської хартії з проблем навколишнього середовища і здоров'я населення (1989 р.) [186].

У ХХІ столітті екологічні проблеми зумовлюють небезпеку існування людини на всіх рівнях - від локального до глобального. Для України ці проблеми постають достатньо гостро, оскільки існує велика кількість чинників (як природного, так і антропогенного характеру), які призводять до ускладнення екологічної ситуації у просторово-часовому аспекті та обумовлюють погіршення умов життєдіяльності людей. При цьому техногенна складова екологічної небезпеки на сучасному етапі розвитку нашої держави є чи не найбільш вагомим чинником погіршення екологічної ситуації [200, 202, 230].

Значна кількість несприятливих для організму людини факторів довкілля техногенного походження можна згрупувати за етіологічним принципом на фізичні, хімічні, біологічні та соціальні [150, 186]. Серед усіх шкідливих чинників навколишнього середовища найбільшу групу становлять хімічні, які є пріоритетними з точки зору масштабності їх розповсюдження та можливих негативних наслідків для здоров'я значного контингенту населення [159, 353]. На сьогоднішній день у різних об'єктах довкілля знаходиться близько 4 млн. різних хімічних компонентів і щорічно їх кількість зростає на 6 тис. [10, 74, 234].

Поширеність хімічних речовин у навколишньому середовищі характеризується значною гетерогенністю як в якісному, так і в кількісному відношенні. Ця особливість, у свою чергу, зумовлена?? регіональними геохімічними властивостями території, характером та інтенсивністю техногенного забруднення, видом об'єктів середовища - атмосферне повітря, ґрунт, вода, продукти харчування. Подальша доля ксенобіотиків хімічної природи при фіксованих джерелах надходження підкоряється загальним законам їх взаємоміграції з одного середовища в суміжні середовища (повітря-вода-ґрунт-рослини-тварини-людина) і супроводжується специфічністю поведінки в цих середовищах при певній трансформації й перетворенні [10, 233].

З усіх можливих шляхів надходження ксенобіотиків до організму людини аерогенний традиційно відноситься до найнебезпечніших у зв'язку зі значним об'ємом споживання повітря, відсутністю в організмі захисних бар'єрів, неможливістю індивідуального контролю людиною чистоти повітря. Ці обставини надають впливу забруднювачів атмосферного повітря на здоров'я населення найбільшої значущості та інформативності й обґрунтовують його як класичний гігієнічний підхід у доказовій профілактичній медицині [112, 226, 227].

Атмосферне повітря на сьогоднішній день інтенсивно забруднюється, що набуває глобального характеру практично в усіх країнах Європи і у нашій державі зокрема [136, 273]. Щорічно в Україні з промисловими джерелами викидається в атмосферу понад 10 млн. тонн токсичних хімічних сполук. У 43 містах, в яких мешкає понад 30 % населення України, рівень забруднення атмосферного повітря значно перевищує ГДК [200, 202, 224]. Основним джерелами забруднення атмосферного повітря в нашій державі є промисловість, яка утворює майже вдвічі більше шкідливих викидів, ніж автотранспорт (65 % і 35 % відповідно). Енергетична, металургійна та вугільна промисловості є провідними джерелами емісії ксенобіотиків у довкілля, питома вага викидів яких у атмосферу складає 23-33 % від усіх техногенних викидів [273].

Особливо гостро дана проблема склалася у Дніпропетровській області, оскільки на 5,3 % її площі від території України формується 79 % загальноукраїнських викидів в атмосферу [224, 233]. За даними Державного центру статистики [45] за кількістю викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря Дніпропетровська область займає 2-е місце серед усіх регіонів - 30,9 тонн на 1 км2.

Зважаючи на широкий спектр існуючих на сьогоднішній день хімічних забрудників довкілля, в одному дослідженні важко охопити дію усіх токсикантів, тому ми вирішили за доречне зупинитись лише на тих, яким властива тропність до репродуктивної системи людини.

Серед багатьох хімічних речовин, що забруднюють довкілля, ВМ та їх сполуки за ступенем токсичності, здатності до кумуляції в організмі людини, масштабами розповсюдження і рівнем накопичення в об'єктах навколишнього середовища відносяться до пріоритетних ксенобіотиків довкілля [155, 234]. Вони представляють собою велику групу речовин, які широко застосовуються у народному господарстві та повсякденній діяльності людини: сучасне промислове виробництво використовує понад 70 металів із загальної кількості елементів періодичної системи [157, 218]. Тому цілком закономірним є те, що, починаючи з 1970 р., ВМ характеризуються як супертоксиканти ХХІ століття [74].

Вміст та розподіл ВМ у повітрі над континентами та океанами неоднаковий. Вважається, що приземний шар повітря над континентальними територіями, вільними від впливу промислових підприємств, характеризується такими порядками зростання концентрацій хімічних елементів (в нг/м3) [82]:

n·10: Zn, Cu, Mn, Cr, Pb, V, Ni, As.

n: Cd, Se, Co; Hg - 1-2; Sb - близько 1; Sc - 0,1-1,0.

Тобто в шарі повітря висотою 1 км над 1 км2 площі суші вміст будь-якої із вказаних речовин буде становити від 1 до n·10 г. 36.

Забруднення навколишнього середовища ВМ для індустріально розвинених країн та регіонів завдяки широкому їх промисловому використанню, хімізації побуту, розвитку автомобільної індустрії досить значне [147, 283, 325]. Головними їх постачальниками у об'єкти довкілля є технологічні викиди, скиди промислових стічних вод, різноманітні за хімічним складом відходи таких галузей промисловості, як теплоенергетика, кольорова та чорна металургія, підприємства електрохімічної, електронної, машинобудівної промисловості, виробництво мінеральних добрив, видобуток твердого та рідкого палива, робота гірничозбагачувальних комплексів тощо [57, 198, 354].

Геохімічна оцінка забруднення міст хімічними елементами свідчить, що добове фонове випадання аерозольних забруднювачів становить 9,75 кг/км2, а на урбанізованих територіях - 200-500 кг/км2, що в 20-50 разів вище 63, 155.

Викиди промислових підприємств призводять до значного забруднення повітряного басейну, особливо в індустріально розвинених містах, у якому концентрація полютантів може в 5-25 разів перевищувати нормативні рівні та показники фонових територій [155, 273]. Так, рівень забруднення полютантами атмосферного повітря промислових міст, порівняно з фоновими територіями, відрізняється у десятки разів і становить, відповідно, для пилу - 80-250 і 10-80 мкг/м3, для окису вуглецю - 250-5000 і 5-150 мкг/м3, двоокису азоту - 60-1000 і 5-100 мкг/м3, двоокису сірки - 140-1500 і 20-300 мкг/м3 [10].

Аналіз наукових публікацій останніх років [47, 136, 224, 233] відносно масивного забруднення атмосферного повітря ВМ свідчить про те, що в Україні сформувалась складна, несприятлива, а в деяких регіонах - навіть гостра екологічна ситуація. Середні значення ВМ у промислових містах коливаються від 0,03 (для кадмію) до 0,51 (для міді) мкг/м3, у той час як їх фонові концентрації знаходяться в межах 0,210-3 (кадмій) - 1310-3 мкг/м3 (марганець) 3, 240.

Надходження ксенобіотиків, у тому числі ВМ, в навколишнє середовище призводить і до забруднення гідросфери [357]. У разі вживання неякісної питної води формується реальна небезпека для здоров'я людини [58]. За даними ВООЗ, 25 % населення у світі підпадає під ризик захворювань в результаті використання недоброякісної питної води, а кожна десята людина хворіє у зв'язку з цим. На 5-му Всесвітньому водному форумі (Стамбул, 2009) ВООЗ наводились дані, згідно з якими близько 3 млн мешканців країн, що розвиваються, щорічно помирають внаслідок вживання неякісної питної води. Із тих же причин кожні 17 секунд у світі помирає 1 дитина, тобто щодня людство втрачає 5 тисяч малюків [182].

Аналіз ситуації, що склалася на сьогодні в Україні у сфері питного водопостачання, свідчить про реальну загрозу водного фактору для здоров'я людей [58]. Негативні тенденції із забезпеченням населення питною водою накопичувались впродовж не одного десятиріччя і в окремих регіонах країни набули критичного стану. За даними державного моніторингу [182, 189], якість води в поверхневих водоймах - джерелах централізованого питного водопостачання для 80 % населення країни залишається незадовільним та характеризується високим ступенем антропогенного забруднення - найчастіше 3-й клас якості. Особливе занепокоєння викликає стан басейну р. Дніпро, який забезпечує питною водою понад 75 % (35 млн) населення України, а в Дніпропетровській області - 85 % населення.

Міграція у водному середовищі досить складна для хімічних речовин. Їх сполуки у воді існують у різних формах. Більшість (95,8 %) осідає в донних відкладаннях 82. Дійсно розчинні речовини, зокрема ВМ, знаходяться у воді не у вигляді простих іонів, а у формі комплексних сполук з органічними сполуками, деякі з ВМ відновлюються до межі токсичних, наприклад, Cr6+ - до Cr3+ 36, що ще більше потенціює їх негативний вплив на живі організми.

Основними забруднювачами води є ВМ, поліфосфати, феноли, нафтопродукти, тригалогенметани. За даними 82, концентрації ВМ у Світовому океані досить сталі, а саме: Hg - 0,1; Cu - 1,0; Zn - 2; Cd - 0,02; Ni - 2; Pb - 0,02 мкг/л. У незабруднених відкритих водоймах вміст ВМ становить: Pb - 0,3-400 мкг/л, Cd - 0,01- 0,1 мкг/л, Ni - 0,003-0,015 мкг/л, Cu - 0,007 мкг/л 234. Питна вода характеризується більш низьким вмістом металів порівняно з водами Світового океану та річковою водою. Так, концентрація свинцю коливається в межах 0,009-0,016 мкг/л, кадмію - в межах 0,0001-0,0024 мкг/л, міді - в межах 0,0002-0,0072 мкг/л, цинку - в межах 0,017-0,043 мкг/л 233.

Вода, забруднена промисловими стоками, може містити до 10 мкг/л, а інколи - навіть до 300 мкг/л Pb, до 1 мкг/л Cd 224. Антропогенна діяльність зумовлює зростання концентрації Ni до 1 мкг/л, Cu - до 40 мг/л, у той час як у питній воді їх вміст коливається від 0,01 до 0,5 мг/л 82. Аналогічні тенденції спостерігаються щодо ртуті та марганцю, концентрації яких у питній воді промислих територій зростають до 30 і 100 мкг/л відповідно. Така ситуація обумовлена збільшенням об'ємів скидів неочищених стічних вод у поверхневі водойми, що закономірно спричиняє зростання концентрацій металів у питній воді. Встановлено, що в останні роки в стічних водах України вміст свинцю зріс у 10,8 разів, міді - у 5,2 рази, Ni - у 4,8 разів, цинку - у 3,7 разів 155.

Вміст тригалометанів, зокрема хлороформу, як індикаторного показника утворення побічних продуктів знезараження води, за даними [189], у 1,2-3,5 разів перевищує ГДК для питної води системи централізованого постачання міст та населених пунктів України, а чьотирьоххлористого вуглецю - у 1,1-2,1 рази. Враховуючи виражені канцерогенні та мутагенні властивості побічних продуктів знезараження питної води [182], це створює досить небезпечну ситуацію для здоров'я населення. Так, вважається, що із 100 випадків захворювань на рак від 20 до 35 зумовлені вживанням хлорованої води.

Радіаційне забруднення поверхневих вод свідчить, що в цілому ситуація, яка склалася в акваторії р. Дніпро, не викликає занепокоєння, оскільки на сьогоднішні вміст 90Sr і 137Cs у поверхневих водах України (за винятком зони відчуження) у десятки разів менше допустимого рівня [89].

Вміст хімічних речовин в атмосферному повітрі та питній воді значною мірою обумовлений опосередкованим впливом ще одного об'єкту довкілля - ґрунту, який, за висловлюванням В.В.Докучаєва, є «дзеркалом природи». Але в екологічному відношенні, особливо, якщо мова йде про забруднення біосфери, ґрунт стає і «дзеркалом діяльності людини», оскільки саме ґрунт є депонуючим середовищем для більшості хімічних речовин. Тому, на думку вчених, саме ґрунт є головним носієм інформації із оцінки забруднення будь-якого регіону, особливо індустріально розвиненого [167, 193, 195].

Серед усіх забруднювачів ґрунтового покриву найбільш небезпечними є ВМ [52]. Провідними джерелами їх надходження у ґрунт можуть бути: атмосферні опади [42, 244], мінеральні та органічні добрива [175, 340], меліоранти [173], промислові відходи [251, 252]. Відомо [82], що ВМ акумулюються у поверхневих шарах ґрунту, зв'язуючись із ґрунтовим гумусом. При цьому коефіцієнт накопичення металів, більший за 1,2, свідчить про антропогенні навантаження конкретним ВМ. Розподіл мікроелементів на поверхні ґрунту визначається різними факторами. Він залежить від виду металу, його спроможності переходити в рухомі форми, виду ґрунту, геохімічних особливостей регіону та ландшафтного оточення, рельєфу місцевості [40, 52].

Вміст ВМ у ґрунтах, розташованих поблизу промислових об'єктів у різних країнах світу становить: Сd - 2,8-375 мг/кг [289], Pb - 52,4-30080 мг/кг [115, 415], Zn - 347-14125 мг/кг [115, 244], Сu - 77,3 мг/кг [362], As - 465 мг/кг [415], Hg - 5 мг/кг [52, 415], Mn - 124 мг/кг, Va - 31,1 мг/кг, Cr - 38 мг/кг [168]. Такі суттєві коливання вмісту металів пояснюються типом ґрунтів, видом промислового об'єкту як джерела забруднення та відстанню від нього [193] - на відстані 5 км від підприємств кольорової металургії вміст міді та нікелю у ґрунті у 40 разів перевищував фоновий рівень, 15 км - у 15-20 разів, 25 км - у 4-5 разів.

ВМ у ґрунті зазнають значних трансформацій та складних міграційних процесів. До 20-45 % ВМ [82] в індустріально навантажених районах потрапляють у ґрунти та рослинність у рухомій формі та можуть включатися у міграційні процеси. Низкою досліджень доведено, що при поліелементному забрудненні ґрунту спостерігаються закономірності конкурентної їх сорбції [362] та сумарне зменшення стійкості зв'язку металів із ґрунтом [63, 389].

Перевантаження природного середовища металами змінює екологічні характеристики територій [62, 386]. Вивчення балансу ВМ свідчить про те, що для всіх елементів швидкість акумуляції в поверхневих шарах ґрунту має позитивне значення, тобто привнесення елементів превалює над виносом. У нинішній час навіть фонові території характеризуються позитивним балансом ВМ [63]. Особливо це стосується свинцю, щорічне збільшення концентрації якого у поверхневих шарах ґрунту сільськогосподарських угідь складає 0,1 %, а його вміст навіть у ґрунтах аграрних територій із незначним господарсько-промисловим навантаженням значно перевищує не тільки фонові значення, але й ГДК і складає 600-1140 мг/кг [312].

Внаслідок складних і багатоетапних процесів абсолютні концентрації ВМ у різних середовищах змінюються по-різному [22, 291]. Разом з тим, міграція хімічних речовин по основних міграційних ланцюгах: «ґрунт-рослина-людина», «ґрунт-рослина-тварина-людина», «ґрунт-вода-людина», «ґрунт-повiтря-людина» [181] супроводжується збільшенням їх рівня в десятки і навіть сотні разів. Виходячи з цих передумов, абсолютно природною є та обставина, що організм людини рано чи пізно включається в цей процес і з загальнобіологічних позицій стає найбільш значущою ланкою кругообігу ВМ у навколишньому середовищі. Тому для оцінки впливу металів на різні системи організму визначальним є шлях їх надходження [76]. Як відомо, головним джерелом мінорних речовин для організму людини є харчовий раціон, питома вага якого складає 65,3-95,7 % від сумарного надходження [233, 234]. У зв'язку з цим увага з боку фахівців клінічної та профілактичної медицини до аліментарного фактора як здоров'яформуючого чинника, є цілком зрозумілою.

Причин тому достатньо, головною з яких, на наш погляд, є радикальні зміни формули харчування людини ХХІ століття, особливо в економічно розвинених країнах. Окрім цього, слід додати динамічні зміни способу життя, погіршення соціально-економічних та екологічних умов середовища існування, а також серйозні зміни у фактичному харчуванні населення як головні чинники погіршення здоров'я сучасної людини [12, 202].

На думку А.М. Сердюка [142, 200], проблема спотворення харчування сучасної людини на фоні процесів глобалізації техногенного забруднення довкілля створює реальну загрозу людству і виводить її у ранг національної безпеки країни.

Системні епідеміологічні дослідження, проведені в Україні, Росії та інших країнах, виявили дві негативні тенденції харчування населення. По-перше, встановлено низький рівень енерговитрат людини, а по-друге, констатовано такі порушення харчового статусу, які детермінують погіршення здоров'я та сприяють розвитку захворювань [239, 277, 283].

Протягом останніх десятиліть в Україні спостерігається стійке порушення структури харчування населення [201]. Наукові дані [239] свідчать про різке зниження споживання біологічно цінних продуктів: м'яса та м'ясопродуктів - на 56 %, молока та молочних продуктів - на 45 %, яєць - на 35,7 %, риби та рибних продуктів - на 48,6 %, свіжих фруктів та ягід - на 47,3 %, олії - на 19 % (при одночасному стабільно високому рівні споживання хлібопродуктів, тваринного жиру, зернобобових продуктів).

У населення внаслідок дефіциту в харчовому раціоні вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- і мікроелементів (J, Са, Сu, Zn, Se тощо) сформувався так званий прихований голод [204, 352]. Дефіцит тваринного білка, вітамінів, макро- і мікроелементів став масовим, постійно діючим негативним чинником, який характеризує харчування населення як нераціональне, полідефіцитне, розбалансоване, обумовлює розвиток і різке зростання хронічних неінфекційних захворювань. Належить підкреслити, що наведені порушення структури харчування супроводжуються проблемою надлишкового харчового статусу та ожиріння, яке виявлено у 50 % населення нашої країни [190].

Чинником, що потенціює вищезазначену проблему, є зміна моделі харчування сучасної людини. Так, в останні десятиріччя більшість населення країн Європейського регіону, в т.ч. й України, у своєму раціоні стали вживати, в основному, продукти промислового виробництва, в яких внаслідок технологічної переробки натуральної харчової сировини значно зменшується кількість мікронутрієнтів [64, 170]. Це відбувається за рахунок того, що навіть у натуральній сировині склад вітамінів і мінеральних речовин зменшується внаслідок використання в землеробстві інтенсивних технологій виробництва.

Така ситуація, поряд зі значним рівнем техногенного забруднення об'єктів довкілля, обумовлює регіональні особливості вмісту різних мінорних речовин у харчових продуктах. Так, у харчових продуктах, які виробляються на території промислового Придніпров'я, визначаються метали-ксенобіотики у кількостях: свинець - 0,013-0,088 мг/кг, кадмій - 0,46-12 мг/кг [26, 218, 233]. Вміст свинцю у м'ясних та рибних продуктах промислових регіонів інших країн світу коливається в межах 0,088-0,16 мг/кг, у той час як у хлібі та молочних продуктах його рівень становить 0,01 мг/кг [53, 59]. Вміст кадмію у хлібі, м'ясі і м'ясних продуктах фонових територій складає, у середньому, 0,001 мг/кг [59]. При цьому, найвищий рівень металів у порівнянні з їх ГДК виявлено в молоці (0,24-0,37 ГДК), яйцях (0,5-0,6 ГДК), м'ясних (0,28-0,37 ГДК) та жирових продуктах (0,28-0,48 ГДК) [128, 187], що, ймовірно, зумовлено підвищеним рівнем накопичення ксенобіотиків у тваринних організмах порівняно з рослинами.

Фактичний вміст міді в сучасних харчових продуктах знаходиться на рівні, який нижче фізіологічних значень (0,13-1,8 мг/кг). Цинк міститься у харчових продуктах у межах 0,48-7,8 мг/кг, що нижче не тільки від допустимих, але й від біологічних показників та може бути причиною розвитку цинкдефіцитних станів у населення [26, 59, 352].

Поширеність металів і їх сполук практично в усіх суміжних з організмом людини середовищах формує комплексний характер впливу цих пріоритетних забруднювачів техногенного походження та визначається за рівнем їх сумарного добового надходження (СДН). Численими дослідженнями [24, 26, 35, 233, 234] встановлено, що до організму мешканців промислового регіону свинець надходить у концентраціях, які за середнім рівнем коливаються в межах 0,09- 0,27 мг (при максимальних значеннях - 0,67-1,23 мг), що не вище від допустимого -0,26 мг (ФАО/ВООЗ ) і відповідає такому в інших регіонах України, Росії - 0,18-0,29 мг та Польщі - 0,11-0,15 мг. Добове надходження Cd коливається від 20,4 до 33,7 мкг, що також не перевищує рекомендованих ФАО/ВООЗ величин - 70 мкг і збігається з подібними в інших районах України. У той же час, у США СДН кадмію коливається у межах більш високих рівнів - 30-92 мкг [234].

На фоні підвищеного рівня СДН ксенобіотиків до організму мешканців промислових територій відзначається дефіцит есенціальних металів, зокрема міді та цинку, рівень СДН яких коливається в межах 1,8-2,5 мг та 7,1-13,2 мг відповідно, що у 1,5-3,0 рази нижче від фізіологічно необхідного рівня і дозволяє припустити можливість розвитку у населення мідь- та цинкдефіцітних станів.

Слід зазначити, що проблема дефіциту мікроелементів (МЕ) на сьогоднішній день надзвичайно актуальна в усіх країнах світу та, за визначенням ВООЗ, є головною кризою у харчуванні населення Землі в XXI столітті [64, 403]. І якщо при гіпомікроелементозах, обумовлених дефіцитом есенціальних МЕ, виникають хвороби недостатності, то при різноманітних формах контакту організмів з токсичними МЕ виникає синдром інтоксикацій - токсикопатій 204, 233. Мікроелементний дефіцит ніколи не буває ізольованим, а завжди характеризується мікроелементним дисбалансом і проявляється порушенням різних видів обміну з відповідними морфологічними проявами 157.

На сьогоднішній день більшість вчених зазначають, що вирішити проблему мікроелементозів лише за рахунок корекції харчового раціону неможливо, а тому питання безпечного та надійного джерела МЕ для організму людини надзвичайно актуальне 142. У багатьох країнах світу цільові мікронутрієнти вже довгий час додаються у продукти харчування під час їх промислового виробництва, розроблені спеціальні програми зі створення функціональних харчових продуктів.

Донедавна збагачення харчових продуктів мінеральними речовинами здійснювалось, як правило, солями неорганічних кислот, які, на жаль, засвоюються в організмі у незначній кількості за рахунок низької біодоступності. Реальна перспектива кардинального вирішення проблеми ліквідації дефіциту мікроелементів у харчуванні населення з'явилась в результаті інтенсивного розвитку за останні роки нанотехнологій [143]. Досягнення нанотехнологій дають можливість синтезувати такі хімічні сполуки - надзвичайно хімічно чисті карбоксилати основних харчових кислот біогенних металів, біодоступність яких значно вища порівняно із неорганічними сполуками [151, 246].

Проте швидкий розвиток нанотехнологій, з однієї сторони, відкриває широкі перспективи в отриманні матеріалів з принципово новими корисними властивостями для використання в усіх сферах діяльності людини, з іншої - викликає велике занепокоєння в зв'язку з потенційним ризиком наноматеріалів і, насамперед, нанометалів для здоров'я людини та оточуючого середовища. Активне використання наночасток у різних сферах діяльності людини надає їм значення нового антропогенного чинника, який може бути небезпечним не тільки для здоров'я людини, але і для повноцінного існування екосистеми [66].

Переваги наночастинок, які відрізняють їх від макродисперсних форм речовин - малий розмір, структура, хімічний склад і велика площа поверхні, роблять їх потенційно небезпечними для живих організмів, оскільки значно підвищують їх біологічну активність [37, 367]. Інформація про безпечність та потенційний ризик наноматеріалів вкрай потрібна як для забезпечення здоров'я дорослої людини, так і для організму, що розвивається.

В останні роки кількість токсикологічних досліджень з вивчення впливу наночасток на об'єкти довкілля та людину суттєво зросла [143, 151, 246, 367]. На жаль, досить активні дослідження з впливу наноматеріалів на організм майже не торкаються питання ембріотоксичності за їх ізольованої і комбінованої дії, а також у порівняльному аспекті з макроформами металів. Увага вчених головним чином зосереджена на вивченні біологічних ефектів впливу нанометалів на клітинному рівні [37, 143], хоча, відомо, що в системі гігієнічної оцінки безпечності факторів довкілля одним із найважливіших інтегральних показників є стан репродуктивної системи [186, 234]. Ось чому проведення подібних досліджень є особливо важливим при вивченні нових джерел харчування людини.

Підвищене навантаження об'єктів навколишнього середовища на фоні деформації харчування населення формує проблему адекватності аліментарного забезпечення організму людини в сучасних умовах. ФАО/ВООЗ рекомендує тимчасові гігієнічні нормативи і безпечні рівні вживання деяких мікроелементів з врахуванням мінімальної фізіологічної потреби, оптимальної потреби організму в мікроелементі та допустимого добового навантаження з урахуванням порогу токсичності елементів (табл. 1.1) [154, 204].

Більшість цих даних щодо «оптимуму» - це міжнародні норми, рекомендовані для щоденного вживання, які були встановлені розрахунковим методом без оцінки стану здоров'я населення в довготривалих епідеміологічних спостереженнях та є дещо суперечливими. Так, згідно з дослідженнями [204], мінімальна добова потреба в цинку складає 10 мг, проте інші автори [154, 234] наводять дещо більшу величину - 12 мг/добу, а для окремих груп дорослого населення це значення зростає до 25 мг/добу. Встановлені нормативи щоденного вживання даного елементу на території України складають для чоловіків та жінок 12 та 15 мкг відповідно [152]. Що стосується міді, то величини добової потреби в даному мікроелементі збігаються у різних вчених, проте верхня межа оптимуму в окремих науковців суттєво відрізняється і сягає 5,0 мг/добу [154, 233].

Таблиця 1.1

Величини надходження і навантаження організму людини хімічними елементами (мг/добу) за ефектом токсичності, дефіциту та оптимуму

Елементи	Види біоефекту
	токсичність	дефіцит	оптимум
свинець	1,0	0,001	0,01-0,02
кадмій	0,03	0,0005	0,001-0,005
цинк	600	1,0	10-15
мідь	200	1,0	2-3

Деякі вчені більш жорстко підходить до допустимого добового навантаження (ДДН) організму людини свинцем. Так, згідно з [206], як ДДН наводиться величина 0,35-0,5 мг, за іншими даними [233] - 0,26 мг/добу, що відповідає рекомендаціям ФАО/ВООЗ та в 2-3 рази нижча від «порогу токсичності», зазначеного в таблиці 1.1. Дещо відмінними є рівні ДДН для кадмію: згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ та інших вчених [234] ця величина складає 0,07 мг, на відміну від більш жорстких нормативів, наведених у таблиці.

Таким чином, необхідно визнати, що до теперішнього часу не визначені об'єктивні критерії оцінки забезпеченості організму есенціальними та ДДН абіотичними металами. Проблема розробки науково-обґрунтованого єдиного критерію нормування цих елементів дуже актуальна, оскільки її вирішення знизить ризик виникнення негативних наслідків вживання різноманітних нутрицевтиків, з одного боку, та, з іншого, значно підвищить ефективність заходів із корекції мікроелементного складу при організації харчування населення з метою його оптимізації [116, 190].

Головною складовою забезпечення здоров'я населення є попередження виникнення та прогресування патологічного процесу. У цій площині особливу увагу вчених викликає вивчення стану здоров'я населення вже на доклінічному етапі з урахуванням результатів донозологічної діагностики за показниками вмісту та/чи активності різних біомаркерів. При беззаперечному значенні досліджень вмісту хімічних речовин у об'єктах довкілля повний і глибокий аналіз стану мікроелементної забезпеченості організму неможливий без визначення їх вмісту в біологічних середовищах [154, 204, 234]. Біомоніторинг проводиться з метою доказу наявності зв'язку між зовнішньою експозицією хімічних речовин і поглиненою їх дозою, між станом адаптаційно-компенсаторних процесів в організмі й ризиком погіршення здоров'я [204, 365, 387, 399]. При цьому найбільш інформативними показниками для гігієнічної донозологічної діагностики є біоелементи, особливо ВМ, оскільки, з одного боку, вони є маркерами постійного забруднення зовнішнього та внутрішнього середовищ, характеризуються вираженими кумулятивними властивостями, а з іншого - являються активаторами значної групи ферментів, входять до складу клітинних органел, беруть активну участь у процесах формування, росту та розмноження організму [186, 233, 412].

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.