Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таблиця 5.4

Вміст ВМ у крові фертильних чоловіків промислового

та контрольного міст (M±m)

Місто спостереження	Концентрації металів, мг/л
	свинець	кадмій	мідь	цинк
промислове (n=62)	0,063±0,005*,є,??	0,0107±0,0011єє	1,74±0,07	2,64±0,14*,???
контрольне (n=37)	0,051±0,003	0,0081±0,0013є	1,52±0,10	3,08±0,17???
в цілому	0,059±0,004єє,?	0,0097±0,0008єє	1,66±0,06	2,81±0,10???
норматив (за даними різних авторів)	0,05-0,2[229] 0,015-0,2[164] 0,049[368] 0,03±0,004[22]	0,0011[307] 0,001-0,027[229] 0,007[164] 0[22]	0,7-1,7[229] 0,8-1,3[164] 0,9[22]	1,6-8,0[229] 4,0-8,6[164] 4,6[22]

Примітки: * - р<0,05 порівняно з контрольним містом; є - р<0,05; єє - р<0,01 порівняно з нормативом; ? - р<0,05; ?? - р<0,01; ??? - р<0,001 порівняно з еякулятом.

Вміст цього абіотичного металу в спермі фертильних чоловіків Дніпропетровської області коливається в межах 0,02-0,100 мг/л, що за середніми показниками становить 0,049±0,002 мг/л (табл. 5.5). На відміну від результатів аналізу мікроелементного складу цільної крові, вірогідної різниці у концентраціях свинцю у еякуляті мешканців екологічно контрастних територій не виявлено. Отримані нами дані аналогічні результатам досліджень F. Jockenhoevel еt al. [378], хоча в 1,7 разів (р<0,001) перевищують дані для незабруднених територій [307]. Вміст свинцю у крові усіх обстежених чоловіків виявився у 1,2 рази (р<0,05) вищим порівняно з його концентрацією у еякуляті. Схожа ситуація спостерігається і в обстежених промислового міста - в 1,3 рази (р<0,01), у той час як відмінності у концентрації металу в біосубстратах чоловіків контрольного міста відсутні.

Таблиця 5.5

Вміст ВМ у еякуляті фертильних чоловіків досліджуваних міст (M±m)

Місто спостереження	Концентрації металів, мг/л
	свинець	кадмій	мідь	цинк
промислове (n=62)	0,049±0,002єєє	0,009±0,001єєє	1,88±0,10є,**	81,68±3,76єєє
контрольне (n=37)	0,050±0,002єєє	0,0067±0,0004єєє	1,47±0,09	90,39±4,33єє
в цілому	0,049±0,002єєє	0,008±0,001єєє	1,73±0,08єє	84,94±2,27єєє
норматив	0,029± 0,0034[307] 0,053[378]	0,0008± 0,0001[307]	1,08[266] 1,44[378]	101,2±2,2[392] 144,0±42,1[326]

Примітки: ** - р<0,01 порівняно з контрольним містом; є - р<0,05; єє - р<0,01; єєє - р<0,001 порівняно з нормативом.

Концентрації кадмію у крові мешканців області коливаються в межах 0,0011-0,0355 мг/л, що в середньому складає 0,0097±0,0008 мг/л з більш високими показниками серед чоловічого населення промислового міста, хоча без вірогідної різниці та відповідає нормативному рівню [229]. Проте аналіз питомої ваги максимальних значень свідчить про їх перевищення у 26,3 % безплідних та 7,8 % фертильних чоловіків. У той же час отримані нами дані навіть за середніми значеннями в 1,4-8,8 разів (р<0,05-р<0,001) перевищують результати досліджень у контрольному місті та дані літератури [22, 164, 307]. Відмінності між вмістом кадмію у крові та спермі фертильних чоловіків виявились невірогідними, що може свідчити про недостатню ефективність гематотестикулярного бар'єру для захисту репродуктивних органів чоловіків від токсичного впливу цього металу.

Аналогічна ситуація спостерігається і у еякуляті, в якому вміст кадмію за середніми величинами становить 0,008±0,001 мг/л, суттєво не відрізняється у мешканців екологічно контрастних міст і у 10 разів (р<0,001) перевищує дані літератури для незабруднених територій [307].

Концентрація свинцю у крові та еякуляті безплідних чоловіків практично не відрізняється і складає в середньому 0,061±0,005 та 0,062±0,005 мг/л відповідно (табл. 5.6). При цьому концентрація металу в спермі безплідних чоловіків у 1,3 рази (р<0,05) вища порівняно з показниками фертильної групи. Виявлені нами відмінності у рівнях токсиканту в біосубстратах фертильних та інфертильних чоловіків співпадають з результатами інших досліджень [271, 378] та свідчать про активне накопичення свинцю у еякуляті, що, ймовірно, призводить до порушення фертильних властивостей сперми [271] та, поряд з іншими чинниками, може бути фактором ризику розвитку безпліддя.

Відмінності між вмістом кадмію у крові та спермі чоловіків з різною фертильністю виявились невірогідними. У той же час концентрація кадмію у еякуляті безплідних чоловіків у 2,2 рази (р<0,001) вища за аналогічні дані в чоловіків фертильної групи.

Розрахунковий показник - індекс проникнення дозволив охарактеризувати деякі ланки міграції абіотичних металів у суміжних середовищах репродуктивної системи. Так, індекс проникнення ксенобіотиків - свинцю і кадмію через гематотестикулярний бар'єр досить високий та складає 0,83 і 0,82 ум.од., тобто переважна кількість металів із крові проникає до сім'яників та призводить до безпосереднього ушкодження гематотестикулярного бар'єру (ГТБ) і функціональної активності тестикулярної тканини, а також, згідно з даними [220], опосередковано впливає на гіпоталамо-гіпофізарно систему, підвищуючи рівень ентропії у морфофункціональній системі сім'яників за сукупної дії внутрішньосудинних (сповільнення кровотоку, зміна реології крові), внутрішньостінкових (ушкодження епітелію та сероцитів, порушення цілісності базальної мембрани) та позасудинних факторів (периваскулярний фіброз).

Таблиця 5.6

Вміст важких металів у біосубстратах чоловіків з різною фертильністю, мг/л

Метали	Біо-субстрат	Досліджуваний контингент, чоловіки
		безплідні	фертильні
		M±m	min-max	M±m	min-max
свинець	кров	0,061±0,005	0,017-0,100	0,063±0,005°°	0,015-0,198
	еякулят	0,062±0,005*	0,037-0,096	0,049±0,002	0,02-0,100
кадмій	кров	0,018±0,004	0,001-0,057	0,011±0,001	0,002-0,042
	еякулят	0,020±0,004**	0,003-0,075	0,009±0,001	0,001-0,044
мідь	кров	3,02±0,33**,°°°	0,51-4,63	1,74±0,07	0,71-3,44
	еякулят	1,55±0,3	0,32-4,88	1,88±0,10	0,55-4,07
цинк	кров	5,75±0,55**,°	1,34-9,29	2,64±0,14°°°	1,03-6,23
	еякулят	8,78±1,08**	2,57-20,5	81,69±3,76	19,0-132,0

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,001 порівняно з фертильними чоловіками; ° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 порівняно з еякулятом.

Що стосується біотичних металів - міді та цинку, тут виявлено свої особливості. Концентрація міді у біосубстратах фертильних чоловіків коливається в межах 0,71-3,44 мг/л у крові та від 0,55 до 4,07 мг/л - у спермі, що в середньому складає 1,66±0,06 мг/л та 1,73±0,08 мг/л, відповідно, і співпадає з нормативними даними [164, 229] щодо цільної крові, хоча в 1,2-1,6 разів (р<0,05-р<0,001) перевищує аналогічні показники відносно мікроелементного складу еякуляту [266, 378]. При цьому концентрація мікроелемента у спермі чоловіків контрольного міста виявилась у 1,3 рази (р<0,01) нижчою порівняно з результатами обстежених чоловіків промислового міста. У той же час нами не виявлено вірогідних відмінностей вмісту міді в крові чоловіків екологічно контрастних територій, а також між різними біосубстратами.

Мідь у біосубстратах безплідних чоловіків визначається у концентрації 3,02±0,33 та 1,88±0,10 мг/л, відповідно, у крові та еякуляті. Вміст металу в крові безплідних у 1,7 рази (р<0,001) вищий порівняно з показниками фертильних чоловіків, у 1,9 рази (р<0,001) - порівняно з його вмістом у еякуляті інфертильної групи та в 1,8-2,3 разів (р<0,001) перевищує фізіологічний рівень [229, 307]. Отримані нами результати співпадають з даними інших авторів [266, 378, 379] та можуть свідчити про неоднозначну дію металу на процеси сперматогенезу зі збільшенням його концентрацій у крові при різних формах безпліддя.

Біомоніторинг цинку як мікроелемента провідного для репродуктивної системи значення, дозволив виявити в натурних клініко-гігієнічних дослідженнях важливі докази екологозалежного характеру. Так, концентрація цинку в крові чоловіків Дніпропетровської області коливається в межах 1,03-6,23 мг/л і в середньому складає 2,81±0,10 мг/л. При цьому його вміст у крові чоловіків, що проживають в умовах підвищеного техногенного навантаження виявився на 9,0 % нижчим (р<0,05) порівняно з результатами дослідження у контрольному місті. Вміст цинку в еякуляті усіх обстежених чоловіків у середньому становить 84,94±2,27 мг/л, що у 30,2 разів вище (р<0,001) порівняно з його рівнем у цільній крові та співпадає з даними літератури [285]. Враховуючи той факт, що у сім'яниках при синтезі стероїдних гормонів внаслідок прямої ензимопатичної дії ксенобіотиків та опосередкованого впливу відбувається активна стимуляція процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і вільнорадикального окиснення (ВРО), а також пригнічення системи антиоксидантного захисту (АОС), зрозумілим стає не лише активне проникнення цинку, як одного з ключових мікроелементів АОС [266, 326] через ГТБ, але й значне накопичення його в репродуктивних органах чоловіків.

Вміст цинку в крові безплідних чоловіків коливається в межах 1,34- 9,29 мг/л, що в середньому складає 5,75±0,55 мг/л і відповідає фізіологічній нормі (1,6-8,6 мг/л) [229, 307]. У той же час концентрація мікроелемента в крові фертильних чоловіків у наших дослідженнях становить 2,64±0,14 мг/л, що у 2,2 рази (р<0,001) нижче, ніж у безплідних чоловіків, відповідає фізіологічному рівню згідно з даними І.М. Трахтенберга [229], проте в 1,5 рази (р<0,01) нижче порівняно з результатами інших досліджень [22].

Отримані нами результати на перший погляд є суперечливими. Проте подальший аналіз вмісту цинку в еякуляті, на нашу думку, дає певне пояснення такій ситуації. Так, концентрація металу в спермі безплідних чоловіків за середніми значеннями становить 8,78±1,08 мг/л, що в 1,5 рази (р<0,05) вище його вмісту в крові та відповідає результатам досліджень Khan M.S. еt al. [268]. У той же час вміст цинку в еякуляті чоловіків з нормальною фертильністю за середніми показниками складає 81,69±3,76 мг/л, що у 9,3 рази (р<0,001) вище, ніж у спермі безплідних чоловіків та у 30,9 разів (р<0,001) - порівняно з його вмістом у крові фертильних чоловіків, що співпадає з даними літератури [268, 270, 275, 377] та підкреслює виключно важливу роль цинку в процесах сперматогенезу. При цьому слід зазначити, що вміст цинку в спермі фертильних чоловіків, які мешкають у промисловій зоні, виявився у 1,2-1,9 разів (р<0,001) нижчим за фізіологічний рівень та дані літератури [268, 326], що може зумовлювати формування цинкдефіцитних станів у даного контингенту населення та бути фактором ризику погіршення репродуктивного здоров'я. Що стосується більш високих показників вмісту металу в крові безплідних чоловіків, це, ймовірно, зумовлено блокуванням його переходу через гематотестикулярний бар'єр. Однак дане припущення потребує подальших досліджень.

У сучасних наукових розробках фахівці, трактуючи результати досліджень вмісту абіотичних та біотичних металів у організмі ретельно вивчають не тільки їх абсолютні значення, а й співвідношення між собою, що має практичне значення в діагностиці мікроелементозів та при прогнозуванні ризику розвитку фізіологічних та патологічних змін у стані здоров'я людини [22, 164].

У зв'язку з цим нами виконаний аналіз співвідношення есенціальних та токсичних металів у крові та еякуляті чоловіків з нормальною фертильністю. Аналізуючи отримані результати (табл. 5.7) слід підкреслити, що коефіцієнти відношення (КВ) бінарних систем Pb/Cd та Cu/Cd у крові чоловіків, які проживають як у промислових, так і в контрольних містах, суттєво не відрізняються від середнього рівня по регіону (в межах 10 %), у той час як у еякуляті ці відмінності сягають 30 % у бік збільшення показника в контрольному місті. При цьому в досліджуваних біосубстратах чоловіків умовно «чистих» територій спостерігаються більш високі показники КВ для бінарних систем Zn/Pb, Zn/Cd та Zn/Cu, що має більш сприятливе прогностичне значення порівняно з промисловим містом.

Таблиця 5.7

Коефіцієнти відношення ВМ у біосубстратах фертильних чоловіків промислового та контрольного міст

Міста спостереження	КВ у бінарних системах, ум. од.
	Pb/Cd	Zn/Pb	Zn/Cd	Cu/Pb	Cu/Cd	Zn/Cu
кров
промислове	5,89	41,9	246,7	27,6	162,6	1,52
контрольне	6,30	60,39	380,2	29,8	187,7	2,03
середній рівень	6,08	47,63	289,7	28,1	171,1	1,69
еякулят
промислове	5,57	1,66·103	9,28·103	38,4	213,64	43,5
контрольне	7,46	1,81·103	13,5·103	29,4	219,4	61,5
середній рівень	6,12	1,73·103	10,6·103	34,7	212,5	50,0

КВ Zn/Cu у крові та еякуляті обстежених чоловіків становить 1,69 ум.од. та 50,0 ум.од., відповідно. Порівнюючи отримані результати з даними інших авторів та розрахованими нами фізіологічними співвідношеннями (4,7-5,1 ум.од. і 93,7- 100,0 ум.од. відповідно) слід відзначити, що у фертильних чоловіків досліджених територій спостерігається значне їх порушення, що підтверджує наявність вираженого дисбалансу мікроелементів у організмі. При цьому еякулят характеризується більш вираженою гомеостатичною ємністю порівняно з цільною кров'ю та є найбільш інформативним тест-об'єктом для раннього виявлення донозологічних змін генеративної сфери чоловіків.

Зміни гормонального фону в чоловіків - мешканців екологічно контрастних територій

Вивчення гормонального статусу системи «гіпофіз-гонади» в чоловіків Дніпропетровської області (табл. 5.8) виявило його основні тенденції та закономірності залежно від ступеня фертильності й рівня антропогенного навантаження території проживання.

Таблиця 5.8

Гормональний статус системи «гіпофіз-гонади» в чоловіків промислового та контрольного міст Дніпропетровської області з різною фертильністю

Показник	Рівень гормонів (M±m)/(min-max)	Норма [100]
	фертильні	інфертильні
	промислове (n=56)	контрольне (n=32)	промислове (n=34)	контрольне (n=12)
Тестостерон (Т), нмоль/л	19,05±0,24**,°°° 14,9-23,0	19,89±0,20°° 17,3-22,0	15,63±0,54* 9,2-23,4	17,48±0,77 10,2-22,3	12,1-38,3
ФСГ, мОд/мл	7,31±0,35*,°°° 2,3-10,3	6,33±0,24°°° 4,8-8,3	13,79±0,77? 3,5-22,8	11,88±1,03 3,1-18,2	1,0-11,8
ЛГ, мОд/мл	7,10±0,12*,°°° 5,9-8,6	6,52±0,20° 5,4-8,3	8,52±0,31? 3,1-11,3	7,78±0,46 4,2-10,9	0,8-8,4

Примітки: * - р<0,05; ** р<0,01 - порівняно з контрольним містом; ° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 порівняно з інфертильними чоловіками; ? - порівняно з нормою.

Гонадотропна активність і рівень тестостерону в плазмі крові фертильних чоловіків характеризувались незначними, але різноспрямованими змінами показників секреторної активності й знаходились у межах фізіологічних флюктуацій [100] та даних аналогічних досліджень [287, 396] - 4,9-23,0 нмоль/л для тестостерону, 2,3-10,3 мОд/мл - для ФСГ, 5,4-8,6 мОд/мл - для ЛГ. У той же час порівняння рівня досліджуваних гормонів у плазмі крові мешканців екологічно контрастних територій виявило їх різноспрямовані тенденції для тестостерону й гонадотропінів. Рівень секреції тестостерону в плазмі крові чоловіків промислового міста виявився у 1,1 рази нижчим (р<0,01) порівняно з аналогічними результатами в контрольному місті, у той час як активність секреції ФСГ гіпоталамо-гіпофізарною системою, навпаки, була збільшеною у 1,2 рази (р<0,05), а ЛГ - у 1,1 рази (р<0,05).

Виявлені різноспрямовані зміни концентрацій тестостерону і гонадотропних гормонів у крові чоловіків екологічно контрастних територій свідчать про розвиток гормонального дисбалансу під впливом екологічних факторів довкілля малої інтенсивності, який, проте, певною мірою компенсується активацією гіпоталамо-гіпофізарної системи для забезпечення надійного та сталого функціонування репродуктивної системи у здорових чоловіків.

Зовсім інша ситуація характерна для інфертильної групи, рівень тестостерону в плазмі крові яких, за середніми значеннями, хоча і відповідав нормі, проте виявився у 1,1-1,2 рази (р<0,01-р<0,001) нижчим порівняно з фертильними чоловіками - 15,63±0,54 та 17,48±0,77 нмоль/л, відповідно, в промисловому і контрольному містах. При цьому як і у фертильній групі, спостерігається нижчий у 1,1 рази (р<0,05) рівень секреції тестостерону в інфертильних чоловіків промислового міста порівняно з аналогічними даними в контрольному місті.

На відміну від фертильної групи, у обстежених інфертильних чоловіків виявлено абсолютний андрогенний дефіцит, тобто рівень загального тестостерону в плазмі крові був нижчим за референтні значення - 12 нмоль/л. Питома вага інфертильних чоловіків з абсолютним гіпогонадизмом у промисловому місті в 1,8 разів (р<0,05) перевищувала аналогічні результати в контрольному місті - 29,4 % проти 16,7 % відповідно.

У чоловіків інфертильної групи спостерігається активація секреції гонадотропінів за механізмом зворотнього зв'язку [380] для нормалізації гормонального гомеостазу, що проявляється вищими концентраціями ФСГ та ЛГ - у 1,9 рази і 1,2 рази відповідно (р<0,05-р<0,001) порівняно з фертильними чоловіками. Так, рівень ФСГ у крові безплідних чоловіків був дещо вищим за норму в контрольному місті при вірогідно вищих у 1,2 рази (р<0,05) показниках у промисловому місті за відсутності статистично значущих відмінностей між екологічно контрастними територіями. Рівень ЛГ у крові інфертильних виявився дещо вищим нормального рівня - 8,52±0,31мОд/мл, у той час як у контрольній групі даний показник за середніми значеннями відповідав нормі - 7,78± 0,46 мОд/мл. Питома вага безплідних чоловіків, у яких виявлено активацію секреції гонадотропінів, у екологічно контрастних містах практично не відрізняється і складає 50-58,8 % для ФСГ і 50-61,8 % для ЛГ.

Така ситуація на фоні збільшення питомої ваги абсолютного андрогенного дефіциту в інфертильних чоловіків промислового міста свідчить, що універсальний спосіб регуляції гонадостату в умовах підвищеного антропогенного навантаження є недостатньо ефективним і не дозволяє повною мірою стабілізувати функцію сім'яників у чоловіків зі зниженою фертильністю. Отримані нами дані співпадають з результатами досліджень інших учених щодо зниження можливостей адекватної компенсації розвитку гіпогонадизму гіпоталамо-гіпофізарною системою під впливом екотоксикантів [100, 243, 396].

Отже, у інфертильних чоловіків промислового регіону спостерігаються виражені зміни гормонального профілю, що супроводжуються, крім того, первинним порушенням процесів гаметогенезу, свідченням чому є підвищення секреції гонадотропінів - ФСГ і ЛГ. Оскільки в чоловіків даної дослідної групи за результатами комплексних клініко-гігієнічних досліджень не виявлено генетичних, спадкових, соціальних чинників зниження фертильності, а також відсутня органна патологія, тобто сформована група з ідіопатичним безпліддям, то отримані нами результати свідчать про розвиток у них первинного гіпогонадизму, зумовленого впливом екопатогенних чинників довкілля. Підтвердженням цьому є більш виражені порушення секреторної функції гонад та зниження компенсаторної активності гіпоталамо-гіпофізарної системи у чоловків, що проживають у промисловому місті.

Вищезазначене дозволяє припустити розвиток синдрому андрогенної недостатності у безплідних чоловіків промислового регіону, що супроводжується клінічними проявами гіпогонадизму різного ступеня вираженості.

Результати проведеного анкетування свідчать, що головними клінічними проявами зниження рівня андрогенів у безплідних чоловіків є: погіршення самопочуття та загального стану організму, підвищена пітливість, безсоння, роздратованість, зниження працездатності, м'язова слабкість, зниження сексуальної активності, якості ерекції та скорочення тривалості статевого акту.

Клінічні прояви гіпогонадизму за середніми показниками для даної групи чоловіків виражені слабкою мірою (табл. 5.9) - 11,7±0,7 балів за опитувальником андрогенного дефіциту без вірогідних відмінностей у чоловіків промислового та контрольного міст. У той же час результати дослідження за AMS опитувальником свідчать про відсутність симптомів старіння у чоловіків контрольного міста (25,9±1,5 балів) за їх вірогідних проявів (р<0,01) у чоловіків промислово розвиненої території (31,0±1,2 бали).

Таблиця 5.9

Ступінь андрогенного дефіциту в залежності від території проживання (M±m)

Місто спостереження	Опитувальник андрогенного дефіциту, бали	AMS опитувальник симптомів старіння чоловіків, бали	МІЕФ, бали
промислове	12,3±0,8	31,0±1,2*	20,3±0,4*
контрольне	10,4±0,9	25,9±1,5**	23,0±0,4**
у цілому	11,7±0,7	29,7±1,0	20,9±0,4

Примітки: * р<0,01 - порівняно з контрольним містом; ** р<0,05 - порівняно із середніми показниками.

Аналіз індивідуальних проявів андрогенодефіциту виявив більш несприятливу ситуацію у промисловому місті - питома вага чоловіків з клінічними проявами гіпогонадизму різного ступеня вираженості складає 58,6-72,5 %, що в 1,5-1,8 разів (р<0,05) вище порівняно з контрольним містом - 40 %. Питома вага проявів андрогенної недостатності слабкого ступеня вираженості в чоловіків промислового міста в 1,2 рази (34,5 проти 30,0 %), середнього - в 1,7 разів (17,2 проти 10,0 %) вища (р<0,01) порівняно з мешканцями контрольного міста. При цьому різко виражених симптомів гіпогонадизму в чоловіків незабруднених територій не виявлено, у той час як у промисловому місті вони спостерігаються у 6,9 % респондентів.

Що стосується еректильної дисфункції, її клінічні прояви за середніми значеннями відсутні у мешканців контрольного міста (23,0±0,4 балів) при легкій формі розладів у чоловіків промислової території (20,3±0,4 бали). Питома вага проявів еректильної дисфункції різного ступеня вираженості в чоловіків промислового міста у 2,4 рази вища (р<0,05) порівняно з мешканцями контрольного - 48,3 та 20,0 % відповідно (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Питома вага вираженості проявів еректильної дисфункції

у чоловіків екологічно контрастних територій

Слід зазначити, що з віком частота клінічних проявів андрогенного дефіциту й еректильної дисфункції зростає у 1,1-3,0 рази (р<0,01-р<0,001), а важкість симптомів гіпогонадизму поглиблюється (r=-0,32 - -0,41; p<0,05) (табл. 5.10), що співпадає з даними інших досліджень [346].

Таблиця 5.10

Вікові особливості клінічних проявів андрогенного дефіциту та еректильної дисфункції у безплідних чоловіків промислового регіону

Вікова група, роки	Результати анкетування, бали (M±m)
	опитувальник андрогенного дефіциту	AMS опитувальник симптомів старіння чоловіків	МІЕФ
20-29	10,9±0,9	29,2±1,6	22,4±0,5, , **
30-39	11,6±1,0	30,1±1,8	20,7±0,6**
40-49	12,9±1,2	29,7±1,4	17,2±0,7 ***
В цілому	11,7±0,7	29,7±1,0	20,9±0,4

Примітки: * - р<0,05 - порівняно з віковою групою 30-39 річних; ** р<0,001 - порівняно з віковою групою 40-49 річних; *** р<0,01 - порівняно з показниками в цілому.

Слід зазначити, що різко виражені симптоми старіння спостерігаються вже у віковій групі 20-29 років - у 2,8 % респондентів обох міст. Можливо андрогенний дефіцит у даному випадку (враховуючи досить молодий вік пацієнтів) значною мірою зумовлений стресовим фактором, оскільки обстежені чоловіки в анамнезі відзначали виражені психічні та фізичні навантаження. У віці 30-39 років цей показник у 2,4 рази (р<0,01), а у найстаршій віковій категорії - майже у 3 рази (р<0,01) вищий порівняно з двадцятилітніми.

Еректильна дисфункція у віці до 29 років відсутня (22,4±0,5 балів), у віці 30-39 років характеризується легкою формою патології (20,7±0,6 балів), у віці понад 40 років - легким та помірно легким ступенем проявів (17,2±0,7 балів). Найвищий відсоток інфертильних чоловіків з нормальною еректильною функцією зустрічається у віці 20-29 років (69,5 %) поступово знижуючись до 16,7 % у віці 40-49 років. Слід зазначити, що в усіх обстежених чоловіків еректильної дисфункції важкого ступеню не виявлено.

Фертильні властивості еякуляту в чоловіків промислового регіону

Результати дослідження потенціалу фертильності чоловіків Дніпропетровської області представлені в таблиці 5.11 (додаток К) і свідчать, що в усіх обстежених чоловіків після 4-7-денного статевого утримання об'єм еякуляту коливався в межах 2-6 мл, що в середньому складало 3,38±0,12 мл і 3,42±0,13 мл для фертильних чоловіків промислового та контрольного міст й 3,52±0,09 мл і 3,43±0,22 мл - для чоловіків інфертильної групи, відповідно, що характеризується як нормоспермія. При цьому відмінності в об'ємі еякуляту між досліджуваними групами відсутні. Жодного випадку оліго- та аспермії в обстежених пацієнтів не виявлено. В усіх обстежених еякулят мав характерний специфічний запах та сіро-молочний чи молочно-білий колір.

В'язкість сперми в чоловіків з нормальною фертильністю коливалася в межах 0-0,5 см і за середніми показниками становила 0,34±0,02 та 0,23±0,02 см у промисловому і контрольному містах, відповідно. При цьому в'язкість сперми в чоловіків промислового міста в 1,8 разів (р<0,001) вища порівняно з чоловіками контрольного міста. У чоловіків інфертильної групи в'язкість сперми мала значно більші межі коливань - 0-10 см, що за середніми показниками становило 3,37±0,31см і 2,95±0,58 см у промисловому і контрольному містах, відповідно. Слід зазначити, що в'язкість сперми в інфертильних чоловіків промислового міста у 9,9 разів, контрольного - у 12,8 разів (р<0,001) вища порівняно з фертильними чоловіками. В усіх обстежених чоловіків фертильної групи не виявлено жодного випадку підвищення в'язкості еякуляту, у той час як цей показник виявився вищим за норму [408] у 48,7-60,0 % інфертильних чоловіків, що співпадає з даними літератури [208] і може бути одним із чинників погіршення запліднюючої здатності еякуляту.

Час розрідження еякуляту у фертильних чоловіків був в межах 20-40 хв., інфертильних - 20-60 хв., що відповідає нормі згідно з рекомендаціями ВООЗ. Відмінності у даному показнику між чоловіками, які мешкають у промисловому і контрольному містах відсутні, у той час як у групі фертильних він виявився у 1,1-1,2 рази (р<0,001) нижчим порівняно з безплідними чоловіками.

Реакція рН еякуляту обстежених чоловіків слабко лужна і становила в середньому 7,49±0,03-7,79±0,006 ум.од. при коливаннях даного показника у межах 7,0-8,0. Слід зазначити, що в усіх обстежених фертильних чоловіків величина рН відповідала нормативному рівню, у той час як у 32,1 % безплідних промислового міста та у 26,7 % безплідних контрольного міста цей показник був нижчий критеріального рівня [408].

Загальна кількість сперматозоїдів у еякуляті фертильних чоловіків коливалась в межах 32-300 млн при середніх значеннях 90,14±5,58 та 96,09±6,83 млн, без вірогідної різниці між групами. При цьому в чоловіків контрольного міста об'єм еякуляту в усіх випадках відповідав нормі, у той час як у промисловому місті цей показник у 7,7 % обстежених був нижчим за нормативний рівень - 39 млн [408]. Концентрація сперматозоїдів у еякуляті фертильних чоловіків коливалася в межах 15-50 млн/мл при середніх значеннях 25,61±1,01 і 28,53±1,11 млн/мл у промисловому та контрольному містах. На відміну від результатів аналізу загальної кількості сперматозоїдів у еякуляті, концентрація сперматозоїдів у чоловіків контрольного міста виявилась на 10,2 % (р<0,05) вищою порівняно з мешканцями промислового міста.

У безплідних чоловіків загальний об'єм сперматозоїдів у еякуляті складає 53,20±7,12 та 61,27±14,96 млн, відповідно, у промисловому і контрольному містах, що також відповідає нормативному рівню. У той же час у інфертильних чоловіків промислового міста цей показник становив 14,39±1,41 млн/мл, що на 4,1 % нижче норми і характеризується як олігозооспермія. При цьому в 42 % інфертильних промислового міста та 13,3 % - контрольного виявлено відсутність сперматозоїдів у еякуляті, тобто азооспермію, у 21,1 % та 26,7 %, відповідно, виявлено олігозооспермію. Слід зазначити, що як загальна кількість сперматозоїдів у еякуляті фертильних чоловіків, так і концентрація сперматозоїдів вища порівняно з інфертильною групою у 1,6-1,7 та 1,7-1,9 разів (р<0,01), відповідно, у промисловому та контрольному містах.

Виявлено, що у чоловіків з нормальною фертильністю прогресивна рухливість сперматозоїдів (категорія А+В) становила за середніми значеннями 63,39±0,61 і 62,63± 0,68 %, відповідно, у промисловому і контрольному містах, що відповідає нормі. Аналогічна ситуація спостерігалася стосовно загальнорухомих форм сперматозоїдів (категорія А+В+С) - відповідно 82,13±0,77 та 81,19±0,64 %. Відмінності в показниках рухливості сперматозоїдів у еякуляті фертильних чоловіків промислового та контрольного міст відсутні.

У групі чоловіків з ідіопатичним безпліддям кількість прогресивно-рухливих сперматозоїдів (кат. А+В) у середньому становила 32,45±1,81 % і 43,30±2,3 %, а загальнорухливих сперматозоїдів (кат. А+В+С) - 41,87±2,3 % та 53,60±3,5 %, відповідно, у промисловому і контрольному містах, що також знаходиться у межах норми. Аналіз індивідуальних особливостей виявив зниження рухливості сперматозоїдів, тобто астенозооспермію, за фракцією прогресивно-рухливих сперматозоїдів (кат. А+В) у 36,4 % інфертильних чоловіків промислового міста та у 26,7 % обстежених контрольного міста, загальнорухливих сперматозоїдів (кат. А+В+С) - у 27,3 % та у 13,7 % чоловіків відповідно. Слід зазначити, що кількість прогресивно-рухливих сперматозоїдів (кат. А+В) у фертильних чоловіків обох міст у 1,5-1,8 разів (р<0,001) вища порівняно з чоловіками інфертильної групи, так само, як і фракція загальнорухливих сперматозоїдів (кат. А+В+С) - у 1,4-1,5 разів (р<0,001).

Кількість живих форм сперматозоїдів у фертильних чоловіків обох міст спостереження коливалася у межах 51-92 % і за середніми показниками становила 72,15±1,19 і 75,28±1,03 % у промисловому та контрольному містах, відповідно, з вірогідно вищими показниками - на 6,0 % (р<0,05) у чоловіків контрольного міста. Отримані результати відповідають нормам [408], проте, якщо у контрольному місті не виявлено жодного випадку підвищення кількості мертвих форм сперматозоїдів у еякуляті, то в промисловому місті у 8 % обстежених кількість живих форм сперматозоїдів була дещо нижчою критеріального рівня.

У групі безплідних чоловіків кількість живих форм сперматозоїдів у еякуляті коливалась від 0 до 96 % і за середніми показниками становила 64,13±3,68 % і 73,47±3,13 % відповідно, що також відповідає нормі. Проте аналіз індивідуальних значень виявив, що у 21,9 % та 13,7 % обстежених спостерігається зниження кількості живих форм сперматозоїдів у еякуляті, тобто некроспермію.

Кількість форм з нормальною морфологією в усіх дослідних групах коливалась в межах 14-80 %, що в середньому складало 57,96-59,19 % для фертильних чоловіків та 50,6-54,67 % - для безплідних. Не виявлено жодного чоловіка зі зниженням даного показника нижче нормативного рівня - 4 %. У фертильних чоловіків промислового міста кількість сперматозоїдів з нормальною морфологією у 1,1 рази вища (р<0,01) порівняно з безплідними чоловіками.

Патологічно змінені форми сперматозоїдів зустрічаються з частотою від 40,8±1,11 % у фертильних чоловіків контрольного міста до 49,1±2,42 % - у безплідних, які проживають у промисловому місті, з вірогідно вищими показниками в даній дослідній групі (р<0,05). При цьому в усіх групах обстежених перше місце посідає патологія голівки - 25,89±0,99-31,0±2,3 %, друге - шийки - 8,47±0,44-11,01±0,75 %, третє - патологія хвостової частини сперматозоїда - 4,59±0,55-7,09±0,58. Незважаючи на вищі показники питомої ваги патологічних форм у інфертильній групі, статистично значущими вони є лише для частоти патології хвостової частини сперматозоїдів у еякуляті чоловіків промислового міста - в 1,5 разів (р<0,01) та патології шийки сперматозоїдів у еякуляті чоловіків контрольного міста - в 1,2 рази (р<0,05).

Згрупувавши усі виявлені зміни спермограм нами встановлено, що еякулят у фертильних чоловіків досліджуваних міст характеризується нормозооспермією (табл. 5.12). Слід зазначити, що у чоловіків промислового міста показники якості еякуляту були здебільш на рівні нижньої межі норми та вірогідно гіршими порівняно з чоловіками контрольного міста, особливо для показників в'язкості, концентрації сперматозоїдів та кількості живих форм - 6,0-32,4 % (р<0,01).

У наших дослідженнях у безплідних чоловіків нормозооспермію не виявлено у жодного обстеженого. Ранжування патологічних змін еякуляту показало, що у м. Дніпропетровськ перше місце за частотою посідає азооспермія, друге - астенозооспермія, третє - некрозооспермія. У той же час розподіл питомої ваги патологічних змін еякуляту в контрольному місті виявив дещо іншу картину: перше місце посідає олігозооспермія, 2-е та 3-є місця розділили астенозооспермія й олігоастенозооспермія. Слід зазначити, що показники еякуляту були кращими в чоловіків контрольного міста, хоча вірогідні відмінності характерні лише для показників прогресивно-рухомих та загальнорухомих форм, а також кількості живих сперматозоїдів у еякуляті - в 1,1-1,3 рази (р<0,05-р<0,01), що співпадає з аналогічними дослідженнями [123, 319, 323].

Таблиця 5.12

Питома вага виявлених патологічних змін еякуляту в чоловіків

Якість еякуляту	Місто спостереження
	промислове	контрольне
	фертильні	інфертильні	фертильні	інфертильні
астенозооспермія	-	36,4	-	26,7
азооспермія	-	42,0	-	13,4
некрозооспермія	-	21,9	-	13,4
нормозооспермія	100	0	100	0
олігоастенозооспермія	-	10,5	-	26,7
олігозооспермія	-	21,1	-	40,0

Порівняння результатів якості еякуляту у фертильних і інфертильних чоловіків обох міст спостереження виявило, що такі показники спермограми як загальна кількість сперматозоїдів та їх концентрація, кількість рухливих сперматозоїдів та форм з нормальною морфологією у фертильній групі виявились у 1,1-1,9 разів (р<0,05-р<0,001) вищими, а в'язкість та час розрідження - у 1,1-12,8 разів (р<0,001) нижчими порівняно з показниками інфертильної групи.

Таким чином, якість еякуляту у фертильних чоловіків відповідає нормативам [408], у той час як у інфертильні групі виявлено різні форми патології спермограми. Слід зазначити, що на сьогоднішній день ведуться активні дискусії серед учених [381, 414] стосовно адекватності існуючих референтних значень спермограми згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, оскільки вони суттєво занижені та не характеризують повною мірою запліднюючі властивості еякуляту.

Дані комплексного клініко-гігієнічного дослідження репродуктивного здоров'я чоловіків Дніпропетровської області значною мірою доповнюються результатами кореляційного та регресивного аналізів. Встановлено (табл. 5.13), що ВМ, які містяться у біосубстратах чоловіків впливають на гормональний статус та якість сперми. При чому концентрація гормонів більшою мірою залежить від вмісту ВМ у крові, в той час як параметри еякуляту однаковою мірою зумовлені впливом металів у різних біосубстратах. Підвищення вмісту свинцю, кадмію та міді в крові, а кадмію, крім того, у еякуляті, зумовлює вірогідне зниження рівня тестостерону (r=-0,88 - -0,97; р<0,05) за одночасної активації секреції гонадотропінів (r=0,94-0,97; р<0,01). У той же час концентрація цинку в еякуляті характеризується зворотніми закономірностями впливу.

Зростання концентрації свинцю і кадмію у крові призводить до збільшення лише патологічних форм сперматозоїдів у еякуляті (r=0,75-0,97; р<0,05-р<0,01), у той час як підвищення їх вмісту в еякуляті зумовлює зростання в'язкості сперми та кількості патологічних форм сперматозоїдів (r=0,93-0,98; р<0,01), зниження загальної кількості сперматозоїдів, їх концентрації та рухливості (r=-0,94 - -0,98; р<0,01).

Вміст цинку в еякуляті, навпаки, покращує усі вищезазначені параметри, знижуючи в'язкість сперми (r=-0,98; р<0,05) за одночасного збільшення рівня сперматозоїдів у еякуляті, їх концентрації і рухливості (r=0,97-0,99; р<0,01). При цьому нами не виявлено жодних вірогідних зв'язків між концентрацією цинку в крові чоловіків з якістю сперми і гормональним рівнем. Така ситуація, ймовірно, зумовлена безпосереднім впливом металу на процеси сперматогенезу в сім'яниках, активність яких і зумовлює рівень тестостерону та гонадотропінів у крові. Тобто цинк характеризується опосередкованим впливом на рівень статевих гормонів у крові чоловіків через активацію системи «гіпофіз-гонади».

Таблиця 5. 13

Залежність фертильних властивостей еякуляту і гормонального фону від мікроелементного статусу організму чоловіків (за коефіцієнтом кореляції, r)

Показник	Концентрація ВМ у біосубстратах, мг/л
	кров	еякулят
	Pb	Cd	Cu	Zn	Pb	Cd	Cu	Zn
Концентрація тестостерону у крові, нмоль/л	-0,88*	-0,97*	-0,96*	-0,83	-0,97	-0,96*	0,01	0,92**
Рівень ЛГ у крові, мОд/мл	0,72	0,95**	0,98**	0,83	0,94**	0,95**	0,06	-0,92*
Рівень ФСГ у крові, мОд/мл	0,55	0,90	0,99**	0,93	0,97**	0,97**	-0,15	-0,98*
В'язкість сперми, см	0,44	0,84	0,96**	0,67	0,95**	0,98**	-0,28	-0,98*
Загальна кількість сперматозоїдів, млн	-0,53	-0,87	-0,89*	-0,75	-0,95*	-0,96*	0,18	0,97*
Концентрація сперматозоїдів в 1 мл еякуляту	-0,58	-0,88	-0,95*	-0,93	-0,94*	-0,95*	0,12	0,99**
Кількість патологічних форм, %	0,75*	0,97**	0,77*	0,84	0,98**	0,93**	-0,03	-0,92
Прогресивна рухливість сперматозоїдів, %	-0,47	-0,90	-0,89*	-0,94	-0,96*	-0,98*	0,25	0,97**
Загальна рухливість сперматозоїдів, %	-0,45	-0,88	-0,91*	-0,95	-0,94*	-0,98*	0,27	0,98**

Слід зазначити виявлений нами несподіваний результат - мідь, що міститься у еякуляті, не впливає на якість сперми, у той час як збільшення її концентрації у крові чоловіків зумовлює вірогідне погіршення сперматогенезу (r=-0,77 - -0,96; р<0,05-р<0,01). Така ситуація, на нашу думку, зумовлена активацією гематотестикулярного бар'єру з суттєвим зниженням транслокаційної здатності міді порівняно з цинком, свідченням чому є у десятки разів вищі контентрації останнього у спермі, особливо фертильних чоловіків, за практично ідентичних показників вмісту обох металів у крові. Отримані нами результати підтверджують дані літератури [266, 378, 379] стосовно неоднозначного впливу високих концентрацій міді в крові на процеси сперматогенезу.

Однофакторні регресивні моделі впливу вмісту ВМ у біологічних субстратах чоловіків на сперматогенез та гормональний статус, які є вірогідними (р<0,05-р<0,001; R2=0,87-0,98), представлені у таблиці 5.14 (додаток К) і можуть використовуватись для діагностики і прогнозування фертильного потенціалу чоловіків за даними біомоніторингу ВМ у крові і еякуляті.

Так, наприклад, порогова величина вмісту цинку в еякуляті складає 29,97 мг/л. Вміст мікроелемента в еякуляті безплідних чоловіків нижчий і становить 8,78 мг/л, рівень прогнозованої концентрації сперматозоїдів у 1 мл еякуляту відповідає 17,7 млн., кількість загальнорухомих форм сперматозоїдів - 47,6 %, кількість патологічних форм сперматозоїдів - 47,3 % при реальних 17,1 млн., 47,2 % та 41,9 % тобто аналогічно отриманим результатам у межах їх похибки.

Порогова величина кадмію у крові складає 0,001 мг/л. Вміст металу в крові обстежених чоловіків за середніми значеннями вищий в усіх досліджуваних групах. Розрахункова кількість патологічних форм сперматозоїдів у еякуляті становить 42,7 і 41,1 %, рівень тестостерону у крові - 18,81 і 19,63 нмоль/л, відповідно, у фертильних чоловіків промислового і контрольного міст при реальних 42,04 і 40,8 %, 19,05 і 19,89 нмоль/л, тобто ідентично, що доводить ефективність запропонованих прогностичних моделей.

Отже, за допомогою побудованих регресивних моделей, з певною мірою вірогідності, можна прогнозувати якість еякуляту та рівень статевих гормонів у крові чоловіків за концентрацією есенціальних і токсичних мікроелементів у біосубстратах мешканців екологічно контрастних територій.

За допомогою регресивного аналізу розраховані порогові, діагностично значущі концентрації мікроелементів у різних біооб'єктах чоловічого населення промислового регіону. Пороговий рівень свинцю і кадмію у крові чоловіків становить 0,025 і 0,001 мг/л, еякуляті - 0,003 і 0,001 відповідно, що співпадає з нормативними рівнями за даними різних учених [22, 229, 307]. Підвищення вмісту даних ксенобіотиків у різних біосубстратах вище порогового рівня зумовлює вірогідне погіршення репродуктивного потенціалу чоловіків.

Із усіх побудованих регресивних моделей стосовно есенціальних мікроелементів статистично значущий пороговий рівень цинку виявлено лише для еякуляту на рівні 29,97 мг/л. Зниження концентрації мікроелемента нижче даного рівня зумовлює вірогідне погіршення запліднюючих властивостей сперми і андрогенного статусу чоловіків, що мешкають у екологічно несприятливих регіонах.

Висновки до розділу:

1. Встановлено, що режим та структура харчування чоловіків Дніпропетровської області не відповідають вимогам раціонального харчування, характеризуються дефіцитом споживання біологічно цінних продуктів на 25,0-50,0 % на фоні надмірного споживання хліба та хлібобулочних виробів, картоплі, тваринних жирів, цукру й солодощів - на 12,2-85,7 % від рекомендованої норми. Така ситуація призводить до дефіциту білка у харчуванні - на 10,8-14,0 % за підвищеного рівня споживання жирів та вуглеводів - у 1,4-2,9 разів (р<0,001), що зумовлює порушення фізіологічного співвідношення Б:Ж:В, яке у раціоні фертильних чоловіків становить 1:2,4:7,4, безплідних - 1:3,4:7,9.

2. Доведено, що деформація харчового раціону зумовлює дисбаланс добового надходження мікроелементів до організму чоловіків, який характеризується надмірним рівнем абіотиків свинцю і кадмію - у 4,4-8,4 разів (р<0,001) порівняно з фоновими рівнями, дефіцитом цинку - на 14,6-20,9 % (р<0,01) відносно фізіологічної потреби за адекватного забезпечення міддю.

3. Визначено, що порушення вимог раціонального харчування та регіональні особливості хімічного складу харчових продуктів зумовлюють розвиток мікроелементного дисбалансу в організмі у 28-47,5 % чоловіків активного репродуктивного віку. У промисловому місті питома вага надлишку токсичних ВМ у організмі в 1,3-1,4 разів, а дефіциту есенціальних мікроелементів - у 1,2-10,0 разів (р<0,05-р<0,001) вища порівняно з мешканцями контрольного міста та фоновими територіями, що підтверджує техногенність їх походження в організмі.

4. Встановлено, що вміст свинцю, кадмію і міді у крові фертильних чоловіків у 1,2-1,9 разів (р<0,05) вищий порівняно з їх рівнями у еякуляті, а концентрація металів у спермі безплідних чоловіків - у 1,3-2,2 рази (р<0,05-р<0,001) перевищує показники фертильної групи, що може бути фактором ризику розвитку безпліддя. Вміст цинку в еякуляті чоловіків з нормальною фертильністю становить 84,94±2,27 мг/л, що у 30,2 разів вище порівняно з його рівнем у крові, у 9,3 рази (р<0,001) перевищує показники безплідних чоловіків і підкреслює виключно важливу роль цинку в процесах сперматогенезу.

5. Доведено, що найбільш ранніми ознаками порушення репродуктивної системи в чоловіків під впливом екотоксикантів є розлади регуляції в системі «гіпоталамус-гіпофіз». При цьому, якщо у фертильних чоловіків гормональний дисбаланс певною мірою компенсується, то у безплідних розвивається первинний гіпогонадизм, що супроводжується психологічними, соматичними і сексуальними проблемами, питома вага яких у промисловому місті складає 48,3-72,5 %, що в 1,5-2,4 рази (р<0,05) вище порівняно з контрольним містом. З віком їх кількість зростає у 1,1-3,0 рази (р<0,01-р<0,001), а важкість симптомів дефіциту тестостерону поглиблюється (r=-0,32 - -0,41, p<0,05).

6. Встановлено, що запліднюючі властивості еякуляту фертильних чоловіків промислового регіону відповідають нормативам ВООЗ, у той час як у інфертильній групі виявлено різні форми патології, серед яких домінуючими є азооспермія, астенозооспермія, олігозооспермія. Якість еякуляту у фертильних чоловіків промислового міста в 1,1-1,3 рази нижча порівняно з даними контрольного та в 1,1-12,8 разів (р<0,01) вища за показники інфертильної групи.

7. Виявлено, що порушення гормонального статусу та сперматогенезу можуть слугувати в якості швидкореагуючого і вірогідного критерію оцінки процесів адаптації і дезадаптації організму чоловіків при впливі ксенобіотиків довкілля. При цьому маркерами впливу є рівень тестостерону в крові, загальна кількість сперматозоїдів у еякуляті, їх концентрація та рухливість, кількість патологічних форм сперматозоїдів та в'язкість сперми.

8. Доведено, що в патогенезі порушення фертильності чоловіків важливу роль відіграють свинець та кадмій, які зумовлюють розвиток гіпогонадизму та погіршення сперматогенезу (r=-0,77 - -0,97; р<0,05-р<0,01). Цинк, навпаки, покращує усі вищезазначені процеси, знижуючи в'язкість сперми (r=-0,98; р<0,05) за одночасного збільшення вмісту тестостерону в крові, рівня сперматозоїдів у еякуляті, їх концентрації і рухливості (r=0,97-0,99; р<0,01). Отримані результати стали основою для розробки математичних моделей для прогнозування фертильного потенціалу чоловіків за концентрацією мікроелементів у біосубстратах. При цьому фізіологічно значущими для репродуктивної системи чоловіків є концентрації свинцю і кадмію у крові на рівні 0,025 і 0,001 мг/л, концентрації цинку, свинцю і кадмію у еякуляті - на рівні 29,97, 0,003 і 0,001 мг/л відповідно.

РОЗДІЛ 6.АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНО ЗУМОВЛЕНИХ ЗМІН РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я ЖІНОК ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Результати комплексних клініко-гігієнічних досліджень, наведених у попередньому розділі, стали доказовою базою екологічно залежних змін мікроелементного статусу, гормонального фону організму чоловіків та запліднюючих властивостей еякуляту, характер і ступінь вираженості яких тісно корелюють із рівнем техногенного забруднення довкілля та організму.

Враховуючи той факт, що, на відміну від існування критеріально значущих біохімічних детермінант у чоловіків, індикатором репродуктивного здоров'я жінок є настання вагітності, її перебіг та якість пологів, у даному розділі представлені результати дослідження рівня аліментарного навантаження ВМ організму жінок, особливостей міграції мікроелементів за різних фізологічних станів, їх впливу на частоту ускладнень вагітності й пологів за даними оцінки фактичного харчування, біомоніторингу, біохімічними та клінічними показниками генеративної сфери у фертильних жінок та вагітних, що проживають в екологічно контрастних містах Дніпропетровської області.

Фізіолого-гігієнічна оцінка харчування жінок

Результати анкетування жіночого населення Дніпропетровської області свідчать про суттєві порушення вимог раціонального харчування, зокрема його режиму. Так, лише для 51,7 % опитаних жінок характерне рекомендоване трьох- та чотирьохразове харчування, 40,2 % з них вживають їжу 2 рази в день, 8,1 % жіночого населення приймає їжу в різному режимі (від одного до кількох разів на день). При цьому тільки 30,3 % респондентів вживають їжу в один і той же час. Більшість жінок споживають їжу нерівномірно, найбільший об'єм їжі в цілому припадає на вечерю - 45,9 %. Тільки 39,4 % жіночого населення найбільшу кількість їжі вживає на обід. При цьому 28,8 % жінок не включають у свій щоденний раціон гарячі перші страви.

63,2 % вагітних жінок досліджуваних міст споживають їжу 3-4 рази на день, 15,2 % з них вживають їжу лише 2 рази в день, а 21,6 % вагітних приймає їжу нерегулярно. Аналогічно результатам дослідження режиму харчування жінок фертильного віку, більшість вагітних споживає їжу нерівномірно, найбільший об'єм їжі в цілому припадає на вечерю - 40,3 %. Слід зазначити, що 21,7 % вагітних також не включає у свій щоденний раціон гарячі перші страви.

А відтак - невідповідність режиму прийому їжі принципам раціонального харчування може стати фактором ризику порушень нормального функціонування травного тракту та призвести до зменшення ефективності процесів перетравлення і засвоювання корисних речовин.

Відомо, що важливою частиною адекватного харчування на сьогоднішній день є вживання вітамінно-мінеральних добавок. Однак у наших дослідженнях встановлено, що лише 35,2 % жінок репродуктивного віку та 42,5 % вагітних у щоденному раціоні використовують полівітамінні й мінеральні препарати. При цьому частка вживання мінеральних компонентів, на відміну від вітамінних, досить незначна, що вказує на необізнаність і неналежну увагу населення до цієї необхідної складової харчування.

Важливим є той факт, що для приготування їжі в домашніх умовах 13,3-50,0 % респондентів віддає перевагу продуктам місцевого та вітчизняного виробництва, які придбані в магазинах, 25,0-66,7 % - продуктам з ринку і лише 8,3-15,0 % жінок віддає перевагу зарубіжним продуктам.

Таким чином, жінки промислового регіону споживають продукти переважно місцевого та вітчизняного виробництва, хімічний склад яких безумовно залежить від територіальних особливостей вирощування рослин та вигодовування тварин і визначає, таким чином, рівень забезпеченості населення біотичними та абіотичними елементами. Вищезазначене обґрунтовує доцільність використання для подальшого розрахунку рівня добового аліментарного надходження ВМ до організму мешканців екологічно контрастних територій не усереднених по країні даних хімічного складу харчових продуктів, а їх регіональних особливостей, що збільшить об'єктивність отриманих результатів.

Аналіз середньодобового набору харчових продуктів жінок досліджуваних міст (табл. 6.1) свідчить про відсутність суттєвої різниці у споживанні продуктів жінками, що мешкають у промисловому та контрольному містах, за винятком хлібобулочних виробів. Так, споживання хліба, хлібобулочних та круп'яних виробів у середньому складає 329,8 г/добу, що становить 109,9 % від рекомендованої потреби (р<0,05). Аналіз окремих компонентів у даній групі харчових продуктів свідчить про їх перевищення практично в усіх категоріях, що відповідає загальноукраїнським даним [239].

Оцінка споживання важливих для організму продуктів харчування тваринного походження свідчить, що дефіцит молока та кисломолочних продуктів у раціоні жінок репродуктивного віку Дніпропетровської області сягає 32,4 % і найбільш виражений для сиру та сметани - 56,1 % (р<0,05-р<0,001). Вживання м'яса та м'ясних продуктів складає 84,4-98,4 г/добу, що становить 56,4-65,6 % від добової потреби (р<0,001), риби - 21,7-25,4 г/добу, тобто 43,4-50,8 % від рекомендованої норми (р<0,01). У харчуванні дорослих жінок фертильного віку обох міст має місце дефіцит вживання яєць - 50 %...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.