Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Протягом періоду спостереження (2006-2010 рр.) поширеність сечостатевих хвороб зросла в 1,1-1,2 рази, що практично відповідає даним динаміки в попередній п'ятирічний період (200і-2005 рр.) - у 1,1-1,4 рази (рис. 4.2) [218]. Якщо проаналізувати темп зростання за 10-річний період - 2001-2010 рр., то рівень захворюваності у м. Кривий Ріг збільшився в 1,4 рази (1690,11 випадків у 2010 році проти 1181,2 випадки на 10 тис. населення - у 2000 році), м. Новомосковськ - у 1,5 разів (1077,30 випадків у 2010 році проти 741,4 випадків на 10 тис. населення - у 2000 році), в той час як у м. Дніпропетровськ - у 2,3 рази (2809,6 випадків у 2010 році проти 1229,4 випадків на 10 тис. населення - у 2000 році), що свідчить про тенденцію до хронізації захворювань сечостатевої системи у населення за останні 10 років.

Рис. 4.2. Динаміка поширеності захворюваності населення Дніпропетровської області на хвороби сечостатевої системи за 2000-2010 рр.

Аналізуючи особливості патології репродуктивної системи чоловічого населення, слід відзначити певні вікові особливості окремих нозологічних груп хвороб. Так, гідроцеле та сперматоцеле (табл. 4.3) реєструються зазвичай у дитячому віці (0-14 років), питома вага яких складає 4,3-8,8 % випадків звертань за медичною допомогою з приводу хвороб сечостатевої системи, з найвищим рівнем у м. Дніпропетровськ - у 1,3-3,5 разів (р<0,001) порівняно з аналогічними даними інших міст. У підлітковому віці захворювання репродуктивної системи не реєструвались, в той час, як у дорослого населення (18 років і старші) виявлено найвищу їх частоту та поширеність. Найбільш поширеною нозологією є хвороби передміхурової залози, які становлять 25,3-59,7 % випадків звертань з приводу хвороб сечостатевої системи, що більш ніж у 3 рази перевищує дані літератури [124]. При цьому привертає на себе увагу той факт, що найвищий рівень захворюваності характерний для контрольного міста, який в 1,1-1,8 разів (р<0,001) перевищує показники промислових міст. Така ситуація, ймовірно, може бути зумовлена гіпердіагностикою даної нозологічної форми в контрольному місті, проте таке припущення потребує більш детального вивчення.

Одним із інтегральних показників стану репродуктивного здоров'я є безпліддя. За даними офіційної статистики, рівень чоловічого безпліддя в Україні є невисоким - 0,5 випадків на 1000 осіб [83]. У той же час, згідно з нашими даними, безпліддя є достатньо поширеною нозологією та реєструється у чоловіків промислових міст Дніпропетровської області у середньому в 9,3-19,53 випадків на 10 тис. населення, що в 1,9-3,9 разів (р<0,001) перевищує дані по Україні та результати досліджень інших вчених [83, 124, 132]. При цьому найвищий показник частоти і поширеності безпліддя характерний для м. Кривий Ріг - 19,53±1,01 та 29,47±1,24 випадків на 10 тис. населення, що, відповідно, у 2,1 та 1,9 разів (р<0,001) вище порівняно з даними м. Дніпропетровська та у 1,3-2,0 рази (р<0,01) перевищує результати досліджень попередніх років [218] за відсутності випадків реєстрації безпліддя у контрольному місті, що може бути зумовлено як впливом етіопатогенетичних факторів, так і недостатньо ефективною діагностикою даної нозоформи у контрольному місті.

Таблиця 4.3

Захворюваність та поширеність хвороб репродуктивної системи у чоловіків Дніпропетровської області (на 10 000 населення)

Міста спостереження	Нозологічна група захворювань
	N40-N42	N40	N43	N46
Первинна захворюваність, Р±mр
Дніпропетровськ	93,45±1,55	49,80±1,14,*	24,11±1,97**	9,30±0,49***
Кривий Ріг	102,86±2,31	91,04±2,12	7,85±1,23	19,53±1,01***
Новомосковськ	171,14±8,16*	90,56±5,96	15,85±5,68**	0,00±0,00
Поширеність захворювань, Р±mр
Дніпропетровськ	215,73±2,35	116,76±1,74	42,06±2,6**	15,16±0,63***
Кривий Ріг	257,78±3,62	188,43±3,11***	12,03±1,53	29,47±1,24***
Новомосковськ	282,16±10,42*	146,63±7,56*	32,96±8,18**	0,00±0,00

Примітки: N40-N42 - хвороби передміхурової залози; N40 - з них гіперплазія передміхурової залози; N43 - гідроцеле та сперматоцеле; N46 - чоловіча безплідність; * - р<0,001 порівняно з промисловими містами; ** - р<0,001 - порівняно з м. Кривий Ріг; *** - р<0,001 порівняно з контрольним містом.

Вищенаведене підтверджує надзвичайну актуальність проблеми інфертильності для Дніпропетровської області, оскільки, за даними Державного комітету статистики України, вона відноситься до територій зі стабільно високими показниками дисфункції репродуктивної системи [1]. Що стосується контрольного міста, така ситуація може бути зумовлена як недостатньо ефективною діагностикою, так і більш сприятливою екологічною ситуацією.

У динаміці 2006-2010 рр. спостерігається відносна стабільність первинної захворюваності на гідроцеле та сперматоцеле у хлопчиків (рис. 4.3-4.5), так само як і поширеності даної нозологічної групи захворювань. У той же час спостерігається зростання показників захворюваності на хвороби передміхурової залози, в тому числі її гіперплазії, у дорослого населення м. Дніпропетровськ та м. Новомосковськ - у 1,2-1,8 разів (р<0,001), що на 9,0-12,5 % (р<0,05) вище даних попереднього 6-річного періоду дослідження [218]. При цьому частота хвороб передміхурової залози щорічно зростає приблизно на 5-16 % і більш виражена в контрольному місті. У той же час у мешканців м. Кривий Ріг спостерігається відносна стабільність хвороб передміхурової залози при вірогідному зниженні у 2,4 рази (р<0,001) її гіперплазії.

Рівень чоловічого безпліддя в динаміці дослідження в промислових містах характеризується тенденцією до зниження, хоча вірогідною вона виявилася лише для м. Дніпропетровськ - в 1,2 рази (р<0,05). На нашу думку, така ситуація певним чином пов'язана як з підвищенням уваги чоловіків до свого здоров'я, так і з недосконалістю обліку даної патології, чому сприяє наявність в промисловому місті різних видів медичних послуг в установах недержавного підпорядкування.

Рис. 4.3. Динаміка первинної захворюваності чоловіків

м. Дніпропетровськ на хвороби репродуктивної системи за 2006-2010 рр.

Що стосується гінекологічних захворювань серед жіночого населення, то найчастіше реєструються такі нозологічні форми, як хвороби молочної залози, запальні хвороби придатків - сальпінгіт, оофорит, запальні хвороби шийки матки, незапальні - ендометріоз, незапальні хвороби шийки матки, розлади менструацій, порушення в менопаузі та після менопаузи, а також жіноча безплідність.

Рис. 4.4. Динаміка первинної захворюваності чоловіків м. Кривий Ріг на хвороби репродуктивної системи за 2006-2010 рр.

Слід детальніше зупинитись на аналізі стану статевої системи у жіночого населення дитячого та підліткового віку. Так, головною патологією статевої системи дівчаток 0-14 років є розлади менструацій (табл. 4.4, додаток З), які реєструються у 8-10 % випадків усіх звернень з приводу хвороб сечостатевої системи в цьому віці у промислових містах і у 30 % випадків - у контрольному.

Рис. 4.5. Динаміка первинної захворюваності чоловіків м. Новомосковськ на хвороби репродуктивної системи за 2006-2010 рр.

У підлітковому віці, як і в дитячому, найбільша питома вага патології репродуктивної системи належить розладам менструацій - 19,4-24,6 % від усіх хвороб цієї системи в промислових містах та 59 % - у місті порівняння. Така ситуація, ймовірно, зумовлена віковою нестійкістю системи її регуляції в період статевого дозрівання та високою чутливістю організму до різних екзо- та ендогенних впливів, що робить дану вікову групу об'єктом особливої уваги, оскільки здоров'я дівчат-підлітків формує здоров'я жінок - майбутніх матерів.

Частота розладів менструацій у дівчат-підлітків контрольного міста становить 1795,92±106,63 на 10 тис. населення, що у 2,5-7,4 рази (р<0,001) вище даних інших досліджень [38, 83, 85, 124, 161, 214, 253] та у 3,8-9,5 разів (р<0,001) перевищує показники в промислових містах. Аналогічна ситуація спостерігається щодо даної патології у віці 0-14 років, а також стосовно сальпінгіту й оофориту у 15-17-річних дівчат, які у контрольному місті реєструються у 2,1-8,3 рази (р<0,001) частіше порівняно з промисловими містами.

Подібні тенденції характерні й для поширеності гінекологічних захворювань (табл. 4.5, додаток З) серед дівчаток віком 0-14 та 15-17 років, які у 2,7-10,3 рази (р<0,001) вищі у м. Новомосковськ порівняно з промисловими містами. Отримані нами результати відрізняються від даних інших авторів [188], за якими проживання дівчат 15-17 років поблизу хімічних підприємств сприяло порушенню становлення менструальної функції. Такі відмінності, можливо, пов'язані з вибором зон спостереження, адже автори в якості екологічно контрастних територій використовували «чисті» та «забруднені» райони одного міста. У наших дослідженнях як зони спостереження обрано міста з різним ступенем техногенного забруднення, що більш інформативно та вірогідно при проведенні епідеміологічних досліджень.

Стосовно динаміки первинної гінекологічної захворюваності у віці 0-17 років, встановлено, що протягом періоду спостереження частота розладів менструацій у дівчаток м. Дніпропетровськ зросла в 1,6 разів (р<0,001) за відсутності вірогідних змін у м. Кривий Ріг. У той же час кількість розладів менструального циклу протягом періоду спостереження в контрольному місті знизилась у 2,6-2,7 разів (р<0,001). Виявлені тенденції покращення показників репродуктивного здоров'я дівчаток контрольного міста - це, можливо, результат підвищення ефективності та якості надання медичної допомоги, профілактичної роботи на фоні кращої екологічної ситуації.

Динаміка поширеності гінекологічних захворювань у віці 0-17 років характеризується їх збільшенням за 5-річний період у 1,2-1,4 рази (р<0,001) як у м. Дніпропетровськ, так і у м. Новомосковськ, що відображає загальну тенденцію щодо погіршення репродуктивного здоров'я жіночого населення як у нашій державі [83, 132], так і за кордоном [85]. Лише поширеність сальпінгіту та оофориту в дівчат 15-17 років, які проживають у промислових містах, характеризується поступовим зниженням у 1,2-2,1 рази (р<0,001), що свідчить про зменшення хронізації цієї патології, а, отже, про покращення медико-соціальної допомоги населенню.

Частота гінекологічних захворювань серед усіх хвороб сечостатевої системи у дорослих жінок Дніпропетровської області коливається від 26,5 % (м. Кривий Ріг) до 61,6 % (м. Новомосковськ) (табл. 4.6). Основу структури гінекологічних захворювань жінок м. Дніпропетровська становлять запальні хвороби шийки матки - 377,07 випадків на 10 тис. населення, що складає 15,3 % від усіх хвороб сечостатевої системи та 32,5 % - від гінекологічних захворювань, незапальні хвороби шийки матки - 167,12 випадків на 10 тис. населення (11,3 % та 24,0 %, відповідно), розлади менструацій - 278,6 випадків на 10 тис. населення (6,8 % та 14,4 %, відповідно). У м. Кривий Ріг найчастіше реєструються такі захворювання, як незапальні хвороби шийки матки, хвороби молочної залози та запальні хвороби шийки матки - 12,7 %, 4,8 % та 2,9 %, відповідно, від усіх хвороб сечостатевої системи та 48,0 %, 18,3 %, 11,1 % - від гінекологічних захворювань. Домінуючими нозологічними формами в місті порівняння є незапальні хвороби шийки матки, сальпінгіт, оофорит та розлади менструацій, які становлять, відповідно, 20,5 %, 12,9 % та 11,9 % від усіх хвороб сечостатевої системи та 33,3 %, 20,9 %, 19,3 % - від гінекологічних захворювань.

У дорослих жінок, на відміну від дитячого населення, практично усі гінекологічні хвороби реєструються частіше у м. Дніпропетровськ порівняно з контрольним містом (табл. 4.6, додаток З). Так, частота запальних хвороб придатків матки - сальпінгіту і оофориту майже в 1,2 рази (р<0,001) вища у жінок м. Дніпропетровська і складає 125,08±1,60 проти 105,33±5,73 випадків на 10 тис. населення у м. Новомосковську, частота запальних хвороб шийки матки - вища в 23,8 разів (р<0,001) і сягає 377,07±2,75 та 13,34±2,05 випадків на 10 тис. населення, рівень захворюваності на ендометріоз - вищий у 1,9 разів (р<0,001) і становить 10,49±0,47 і 5,67±1,34 випадків на 10 тис. населення, відповідно.

Отримані результати підтверджують думку клініцистів про те, що у жінок, які мешкають в умовах екологічно несприятливих територій, частіше формуються порушення мікробіоценозу піхви, що у сукупності із іншими порушеннями здоров'я може призводити до більшої частоти запальних захворювань органів генеративної системи [11].

Крім того, частота незапальних хвороб шийки матки та розладів менструацій у 1,7 разів, порушень у менопаузі - у 6,4 рази, жіночої безплідності - у 5,5 разів вищі в м. Дніпропетровську порівняно з м. Новомосковськом (р<0,001). На думку вчених [11], такий розподіл порушень менструальної функції, а також незапальних захворювань та жіночого безпліддя у жінок груп порівняння пов'язаний із функціональною неповноцінністю нейроендокринної системи, що розвивається під впливом несприятливих екологічних факторів.

Подібна ситуація спостерігається і стосовно територіальних особливостей поширеності низки гінекологічних захворювань - запальних хвороб шийки матки, ендометріозу та жіночого безпліддя у дорослих жіночок промислових міст - у 1,6-31,5 разів порівняно з контрольним містом (р<0,001) (табл. 4.7, додаток З).

Оцінка динаміки гінекологічних захворювань серед дорослих жінок свідчить, що за період 2006-2010 рр. частота практично усіх нозологічних форм збільшились у 1,1-2,6 разів (р<0,001) як для промислових, так і для контрольного міст, що відповідає загальноукраїнським даним [161, 253], за винятком зниження у 1,1 рази (р<0,05) частоти запальних хвороб шийки матки у м. Дніпропетровськ.

Поширеність гінекологічних захворювань подібно до їх частоти також характеризується чіткою динамікою до збільшення у 1,1-2,1 рази практично для усіх нозологічних груп, за винятком вірогідного зниження у 5,9 та 2,0 рази (р<0,001) незапальних хвороб шийки матки у м. Кривий Ріг та м. Новомосковськ відповідно.

Гігієнічна оцінка захворюваності мешканців сільських адміністративних районів Дніпропетровської області на хвороби сечостатевої системи

Частота хвороб сечостатевої системи у сільського населення обох статей Дніпропетровської області за 5-річний період дослідження для різних адміністративних районів (табл. 4.8) коливається в межах 140,87-568,19 випадків і становить, у середньому, 326,93 випадки на 10 тис. населення, що у 1,8-4,7 разів нижче (р<0,001), ніж у міських жителів. Поширеність даного класу хвороб знаходиться в межах 471,83-1247,09 випадків на 10 тис. населення при середніх значеннях 869,01 випадків на 10 тис. населення в усіх адміністративних районах області, що, як і у випадку із первинною захворюваністю, у 1,2-2,9 разів (р<0,001) нижче порівняно з міським населенням. Отримані нами дані співпадають з результатами досліджень інших учених [249], згідно з якими захворюваність міських жителів на хвороби сечостатевої системи у 2-3 рази вища порівняно з сільськими мешканцями. При цьому захворюваність жіночого населення, як і у міських мешканців, у 3,1-4,7 разів (р<0,001) вища порівняно з чоловіками.

Що стосується сільських мешканців дитячого віку, то рівень первинної їх захворюваності виявився нижчим порівняно з міським населенням у 1,4-2,1 рази у віковій групі 0-14 років та у 1,2-1,8 разів - у віковій групі 15-17 років (р<0,001), за винятком нижчих у 1,6 разів (р<0,001) показників захворюваності підлітків обох статей у м. Кривий Ріг порівняно із сільськими мешканцями. У той же час показники поширеності хвороб сечостатевої системи у дітей 0-17 років, які проживають у сільській місцевості, виявились в 1,1-2,7 разів (р<0,001) нижчими порівняно із міськими мешканцями, що співпадає з літературними даними [38].

Таблиця 4.8

Первинна захворюваність сільського населення Дніпропетровської області хворобами сечостатевої системи (на 10 000 населення (Р±mр))

Вікова група, роки	Стать
	обидві	чоловіки	жінки
Первинна захворюваність, Р±mр
0-14	188,21±3,53	139,77±5,10	226,73±6,04°
15-17	852,73±14,67,*	159,02±8,77,*	1062,01±22,11,*,°
18 і старші	326,93±2,09*	108,63±1,83	507,85±3,58*,°
Поширеність захворювань, Р±mр
0-14	359,12±5,24	277,76±6,43	446,05±8,3°
15-17	1028,50±15,47,*	375,18±13,57*	1749,65±27,17,*,°
18 і старші	869,01±3,34*	402,15±3,35*	1255,95±5,35*,°

Примітки: * - р<0,001 порівняно з віковою групою 0-14 років; ** - р<0,001 порівняно з віковою групою 18 років і старші; ° - р<0,001 порівняно з чоловіками.

Найвищі рівні частоти і поширеності хвороб сечостатевої системи у населення обох статей виявились у Криворізькому і Дніпропетровському районах - відповідно 396,28 та 608,3 випадки на 10 тис. населення у віковій групі 0-14 років, 1918,13 та 2430,73 випадки - у віковій групі 15-17 років, 568,19 та 1247,02 випадки на 10 тис. населення - у віковій групі 18 років і старші.

У динаміці досліджень відзначається тенденція до зниження частоти (рис. 4.6) та поширеності хвороб сечостатевої системи у сільського дитячого та дорослого населення в 1,1-1,3 рази (р<0,001), в той час як у підлітковому віці, навпаки, захворюваність даним класом хвороб зросла в 1,1-1,6 разів (р<0,001). Отримані результати відрізняються від динаміки захворюваності у міського дорослого населення, яка характеризується поступовим зростанням за період 2006-2010 рр. Така ситуація може бути зумовлена покращенням рівня діагностики у містах, погіршенням екологічної ситуації, підвищенням рівня соціально-небезпечних захворювань тощо.

Рис. 4.6. Динаміка первинної захворюваності сільського населення на хвороби сечостатевої системи за 2006-2010 рр.

Що стосується хвороб репродуктивної системи у чоловіків, то частота і поширеність гідроцеле та сперматоцеле у віці 0-14 років, у середньому по адміністративних районах області, складає 8,74 та 14, 66 випадків на 10 тис. населення (табл. 4.9, додаток З), що в 1,8-2,9 разів (р<0,001) нижче порівняно з міським населенням.

Для хвороб передміхурової залози ці показники знаходяться на рівні 30,58 та 89,97 випадків на 10 тис. населення, що у 2,4-5,6 разів (р<0,001) нижче порівняно із міським населенням та відповідає показникам захворюваності сільського населення у інших країнах. Частота та поширеність чоловічого безпліддя, відповідно, становить 0,04 та 0,13 випадків на 10 тис. населення, що у десятки разів нижче порівняно із міським населенням та у 3,8 разів (р<0,001) нижче даних літератури [249].

У динаміці досліджень відзначається зростання частоти та поширеності хвороб передміхурової залози, в тому числі її дисплазії, у сільських мешканців Дніпропетровської області в 1,1-1,4 рази (р<0,001), що співпадає з динамікою даної патології у міських жителів. У той же час показники чоловічої безплідності характеризуються поступовим зниженням у 6 разів (р<0,001) при відносній стабільності захворюваності дитячого населення на гідроцеле та сперматоцеле, що може бути зумовлено зниженням рівня діагностики даних нозологічних груп хвороб у сільській місцевості та кращими екологічними умовами проживання.

Гінекологічні хвороби складають 42,1 % від усіх випадків первинної захворюваності жіночого населення на хвороби сечостатевої системи (табл. 4.10, 4.11, додаток З), що відповідає середньому рівню по досліджуваних містах.

При цьому домінуючу позицію серед гінекологічних хвороб (рис. 4.7) посідають незапальні хвороби шийки матки (36,6 %), сальпінгіт, оофорит (23,5 %) та розлади менструацій (12,2 %), що відповідає структурі гінекологічної захворюваності у контрольному місті Новомосковськ.

Рис. 4.7. Структура первинної гінекологічної захворюваності сільського жіночого населення за 2006-2010 рр.

Практично усі нозологічні групи захворювань у сільських жінок у 1,1- 17,4 рази (р<0,001) нижчі порівняно з міськими, що співпадає з результатами досліджень інших учених [249]. Виняток складають нижчі рівні захворюваності на сальпінгіт, оофорит та розлади менструацій у жінок м. Кривий Ріг, на запальні хвороби шийки матки у жінок м. Новомосковськ порівняно із сільськими мешканками - в 1,5-2,3 рази (р<0,001).

За досліджуваний період динаміка частоти та поширеності гінекологічних захворювань серед сільських жінок Дніпропетровської області не мала чіткої закономірності до зростання, як у міських мешканок. Практично усі форми гінекологічних захворювань залишались відносно стабільними за винятком зниження у 1,1-2,6 разів (р<0,001) захворюваності на хвороби молочної залози, сальпінгіт та оофорит, жіноче безпліддя. Лише частота та поширеність ендометріозу поступово зростали у 1,5-1,6 разів (р<0,001).

Таким чином, частота та поширеність хвороб сечостатевої системи в цілому і за окремими нозологічними групами - гідроцеле та сперматоцеле, хвороби передміхурової залози, чоловіче та жіноче безпліддя, гінекологічні захворювання у сільського населення Дніпропетровської області в 1,1-17,4 рази (р<0,05-р<0,001) нижчі порівняно з мешканцями міст.

Основу структури хвороб репродуктивної сфери чоловіків, які проживають у адміністративних районах області, подібно до міських мешканців, становлять хвороби передміхурової залози 41,3 %, жінок - незапальні хвороби шийки матки (36,6 %), сальпінгіт, оофорит (23,5 %) та розлади менструацій (12,2 %).

На відміну від міського населення, у динаміці часу спостерігається зниження показників захворюваності дорослого сільського населення на хвороби сечостатевої системи, чоловіче та жіноче безпліддя, хвороби молочної залози, сальпінгіт та оофорит - 1,1-6,0 разів (р<0,0-р<0,001). У той же час динаміка хвороб передміхурової залози та ендометріозу аналогічна даним для міських мешканців та характеризується зростанням у 1,1-1,6 разів (р<0,001) при відносній стабільності захворюваності сільського населення іншими групами гінекологічних хвороб, а також гідроцеле та сперматоцеле.

Ризик та ступінь екологічної детермінованості виникнення хвороб репродуктивної сфери у населення промислового регіону

Для вивчення ймовірності причинно-наслідкових зв'язків рівнів захворюваності населення області на хвороби сечостатевої системи із вмістом техногенних забруднювачів в об'єктах довкілля та організмі людини, визначення ризику їх виникнення та прогнозування можливих змін на останньому етапі даного блоку досліджень нами застосовані методи кореляційного, регресійного аналізів, оцінки ризику.

За допомогою кореляційного аналізу визначено вплив факторів довкілля на частоту захворюваності населення досліджуваних міст. Усього проаналізовано 4 674 детермінуючі системи «фактор-захворюваність». Встановлено, що низка ксенобіотиків із різних середовищ довкілля спричиняє виражену негативну дію на генеративну сферу, оскільки підвищення їх концентрацій зумовлює зростання частоти виникнення хвороб сечостатевої системи. Так, вміст фенолу у воді прямо пропорційно корелює із частотою і поширеністю чоловічого безпліддя (r=0,78-1,0; р<0,05), алюмінію - з частотою і поширеністю запальних хвороб матки, порушень у менопаузі, жіночого безпліддя (r=0,85-0,99; р<0,01), кадмію - з частотою жіночого безпліддя, ртуті - з поширеністю ендометріозу, жіночого безпліддя (r=0,98-1,0; р<0,05).

У той же час, підвищення вмісту заліза та мангану у воді, з певною мірою вірогідності, впливає на зниження частоти та поширеності запальних хвороб матки, ендометріозу, порушень у менопаузі (r=-0,93-0,99; р<0,001).

Підвищення вмісту пилу, двоокису сірки, окису вуглецю, аміаку, сірководню у атмосферному повітрі, а також сумарного індекса забруднення атмосферного повітря, з певною мірою вірогідності, призводить до збільшення частоти та поширеності чоловічого безпліддя (r=0,89-1,0; р<0,001), фенолу та формальдегіду - до збільшення поширеності чоловічого безпліддя (r=0,79-1,0; р<0,05), свинцю - до зростання поширеності ендометріозу, жіночого безпліддя (r=0,92-0,99; р<0,01).

Встановлено від'ємну кореляцію між вмістом в атмосферному повітрі заліза та мангану з однієї сторони і частотою виникнення гіперплазії простати у чоловіків, частотою незапальних хвороб матки - з іншої (r=-0,99; р<0,01).

Стосовно вмісту ксенобіотиків у ґрунті, встановлено відносно мало кореляційних зв'язків, що, ймовірно, зумовлено переважно опосередкованим його впливом на організм людини. Виявлено від'ємну залежність вмісту цинку, нікелю та заліза у ґрунті з частотою і поширеністю менструальних розладів у дівчаток 0-17 років, сальпінгооофориту (r= -0,76 - -0,99; р<0,05), заліза - з поширеністю гідроцеле у хлопчиків 0-14 років (r=-0,85 - -1,0; р<0,05). Підвищення сумарного індексу його забруднення, з певною мірою вірогідності, впливає на збільшення частоти чоловічого безпліддя (r=0,83-0,99; р<0,05).

Стосовно вмісту ксенобіотиків, зокрема ВМ, у основних групах харчових продуктів помітно більш виражений зв'язок з частотою та поширеністю хвороб сечостатевої системи. Так, збільшення вмісту свинцю у харчових продуктах, здебільшого у хлібі, молоці, м'ясі, жирових продуктах, овочах та фруктах, рибі, цукрі зумовлює зростання частоти чоловічого безпліддя, поширеності ендометріозу, жіночого безпліддя (r=0,78-0,97; р<0,05).

Зростання вмісту кадмію у цукрі, жирових продуктах, рибі призводить до збільшення частоти незапальних хвороб матки, порушень у менопаузі, частоти сальпінгіту, поширеності чоловічого безпліддя, гідроцеле, частоти жіночого безпліддя, порушень у менопаузі (r=0,87-0,99; р<0,05).

Збільшення концентрації миш'яку і ртуті в хлібі та м'ясі зумовлює зростання рівня ендометріозу, безпліддя (r=0,76-0,97; р<0,05).

У той же час оцінка взаємозв'язків між есенціальними металами - цинком та міддю виявила наявність від'ємного зв'язку із частотою та поширеністю хвороб генеративної сфери населення промислового регіону. Так, зростання вмісту цинку практично в усіх групах харчових продуктів зумовлює зниження частоти та поширеності сальпінгіту, ендометріозу, незапальних хвороб матки, порушень у менопаузі, чоловічого і жіночого безпліддя (r=-0,88 - -1,0; р<0,05).

Зниження вмісту міді в хлібі, молоці, овочах і фруктах, м'ясі, жирових продуктах, рибі призводить до зростання частоти та поширеності сальпінгіту, гіперплазії простати, ендометріозу, запальних і незапальних хвороб матки, порушень у менопаузі, чоловічого та жіночого безпліддя (r=-0,77 - -0,96; р<0,05).

Шляхом ранжування виявлено, що на 1-му місці за впливом на частоту хвороб репродуктивної сфери як у чоловіків, так і у жінок продукти харчування - 36,4 % від усіх виявлених зв'язків, на 2-му - повітря (30,9 %), на 3-му - питна вода (19,4 %), на останньому - ґрунт (13,3 %).

Найбільш небезпечними ксенобіотиками води за характером впливу на генеративну сферу людини є фенол, залізо, манган - по 17,2 % від виявлених кореляційних зв'язків, руть - 13,8 %, кадмій та нафтопродукти - по 6,9 %.

Серед забруднюючих речовин повітря найбільшу питому вагу впливу на показники первинної захворюваності генеративної сфери мали пил, формальдегід та свинець - по 11,6 %, дещо менше - двоокис вуглецю, аміак, сірководень - по 9,3 %, залізо та двоокис сірки - по 7,0 %, фенол та манган - по 4,7 %, меншою мірою впливав БП - 2,3 %.

Найбільша питома вага внеску ВМ харчових продуктів у частоту виникнення досліджуваної патології належить свинцю - 29,2 % від усієї кількості кореляційних зв'язків, меншою мірою - кадмію (12,7 %), ртуті та миш'яку (по 6 %). При цьому питома вага внеску забруднення окремих харчових продуктів у виникнення хвороб репродуктивної сфери згідно з результатами ранжування наступна. На першому місці - м'ясо та м'ясопродукти - 16,4 %, на другому місці - хліб та хлібобулочні вироби - 14,9 %, третє і четверте місця розділили молоко та жирові продукти - по 13,4 %, далі - цукор (11,9 %), овочі та фрукти (10,6 %), риба і напої (по 9,7 %).

Регресивні моделі, параметри яких є вірогідними (р<0,0-р<0,001), наведені в таблицях 4.12-4.14. Згідно з наведеними математичними моделями можна розрахувати частоту та поширеність різних нозологічних форм захворювань сечостатевої системи у населення промислового регіону.

Так, наприклад, порогова величина вмісту свинцю у жирах складає 0,03 мг/кг. Вміст металу в даній групі харчових продуктів м. Дніпропетровська вищий - 0,048 мг/кг, рівень прогнозованої поширеності хвороб сечостатевої системи у населення міста становить 2 377,21 випадок на 10 тис. населення, тобто практично співпадає з реально отриманими даними в межах їх похибки.

Таблиця 4.12

Параметри регресивних моделей впливу свинцю і ртуті на показники захворюваності дорослого населення Дніпропетровської області на хвороби сечостатевої системи

Показник (у)	Фактор (х)	a	ma	b	mb	х*
поширеність хвороб сечо- статевої системи	свинець у цукрі	450,59	1046,28	15805,5	12970,5	0,066
поширеність ендометріозу	свинець у цукрі	4,74	0,56	116,02	6,943	0,036
поширеність хвороб сечо- статевої системи	свинець у жирових продуктах	593,85	1060,78	35070,0	30316,3	0,03
поширеність ендометріозу	ртуть у м'ясі	7,12	0,976	962,079	129,22	0,005
поширеність жіночого безпліддя	ртуть у м'ясі	4,46	0,239	2338,342	31,678	0,002

Примітки: a та b - параметри моделі; ma і mb - похибки параметрів моделі; х* - критичні рівні впливу вмісту ВМ у харчових продуктах.

Аналогічні можливості прогнозування рівня захворюваності населення промислового регіону на хвороби сечостатевої системи отримані на основі аналізу вмісту біотичних мікроелементів у харчових продуктах. Так, наприклад, порогова величина вмісту міді в хлібі складає 1,68 мг/кг. Вміст міді у хлібі м. Кривий Ріг нижчий і становить 1,36 мг/кг, рівень прогнозованої частоти чоловічого безпліддя з рівняння - 19,86 випадків, поширеності - 30,25 випадків на 10 тис. населення, тобто співпадає з реально отриманими даними в межах їх похибки і доводить ефективність запропонованих прогнозних моделей.

Порогова величина вмісту цинку в м'ясі складає 10,43 мг/кг. Вміст мікроелемента у м'ясі м. Дніпропетровськ та м. Кривий Ріг нижчий і становить 6,38 і 8,16 мг/кг, рівень прогнозованої величини поширеності жіночого безпліддя з рівняння складає 30,7 і 19,8 випадків на 10 тис. населення відповідно, що співпадає із реально отриманими даними в межах їх похибки - 30,29 та 20,64 випадки на 10 тис. населення. Пороговий рівень цинку у молоці складає 1,62 мг/л. У цій групі харчових продуктів м. Дніпропетровська виявлено нижчі рівні металу - 1,39 мг/л. Згідно з моделями, розрахунковий рівень частоти ендометріозу становить 10,47 випадків на 10 тис. населення при реальному - 10,49, що доводить ефективність запропонованих прогнозних моделей.

Таблиця 4.13

Параметри регресивних моделей впливу міді у харчових продуктах

на захворюваність населення області на хвороби сечостатевої системи

Показник (у)	Фактор (х)	a	ma	b	mb	х*
частота чоловічого безпліддя	мідь у хлібі	69,60	6,2	-36,57	3,75	1,73
поширеність чоловічого безпліддя	мідь у хлібі	104,88	13,38	-54,87	8,08	1,68
частота жіночого безпліддя	мідь у мясі	50,23	1,03	-26,26	0,67	1,83
частота ендометріозу	мідь у молоці	33,749	0,867	-58,173	1,89	0,55
частота порушення менструації	мідь у молоці	739,90	13,81	-1488,1	30,11	0,48
поширеність незапальних хвороб матки	мідь у молоці	1029,325	34,041	-1612,97	74,197	0,60
частота запальних хвороб матки	мідь у молоці	2013,387	255,175	-4098,02	556,192	0,43
поширеність запальних хвороб матки	мідь у молоці	2398,73	339,415	-4877,21	739,808	0,42
частота запальних хвороб матки	мідь у овочах	3127,02	50,23	-1858,0	31,2	1,63
поширеність пору-шень у менопаузі	мідь у овочах	1292,48	52,84	-759,48	32,82	1,56

Таблиця 4.14

Параметри регресивних моделей впливу цинку у харчових продуктах на захворюваність населення області на хвороби сечостатевої системи

Показник (у)	Фактор (х)	a	ma	b	mb	х*
поширеність жіночого безпліддя	цинк у м'ясі	69,68	2,97	-6,11	0,35	10,43
поширеність ендометріозу	цинк у м'ясі	34,134	1,324	-2,535	0,158	12,42
частота порушень у менопаузі	цинк у молоці	373,37	11,734	-164,679	6,052	2,12
поширеність порушень у менопаузі	цинк у молоці	426,88	33,15	-186,52	17,11	1,93
частота запальних хвороб шийки матки	цинк у молоці	1002,39	133,89	-452,63	69,06	1,62
частота ендометріозу	цинк у молоці	19,419	0,612	-6,436	0,315	2,83
частота сальпінгіту та оофориту	цинк у овочах	918,54	116,2	-241,22	33,55	3,33
поширеність ендометріозу	цинк у цукрі	25,79	2,023	-3,32	0,51	6,55
поширеність чоловічого безпліддя	цинк у напоях	37,94	3,45	-22,11	2,94	1,40

Отже, побудовані регресивні моделі, з певною мірою вірогідності, можна використовувати для своєчасного прогнозування рівня захворюваності населення області на хвороби сечостатевої системи за даними вмісту абіотичних і біотичних мікроелементів у харчових продуктах задля ефективного використання комплексу лікувально-профілактичних заходів з метою попередження виникнення та хронізації даного класу хвороб в цілому та окремих його нозологічних форм.

Для оцінки ризику виникнення хвороб сечостатевої системи та ступеня екологічної обумовленості даної патології у населення промислового регіону проведено розрахунок відносного та атрибутивного ризиків з наступною оцінкою отриманих результатів за модифікованими нами критеріями [104, 105, 207] для неекспонованого в професійному плані населення (табл. 4.15).

Таблиця 4.15

Ризик виникнення патології репродуктивної сфери

внаслідок впливу техногенно забрудненого довкілля

Вид патології	Віднос-ний ризик, RR	Довірчий інтервал (ДІ)	Етіоло-гічна доля, EF (%)	Ступінь екозумов-леності	Сила причинно-наслідкових зв'язків
хвороби сечо-статевої системи	2,6	2,5-2,7	61,5	високий	екозалежна патологія
хвороби простати	0,54	0,49-0,60	0	невірогідний	відсутня
з них гіперплазія	0,58	0,47-0,62	0	невірогідний	відсутня
чоловіча безплідність	47,1	2,9-116,5	87,9	дуже високий	екодетерміно-вана патологія
хвороби молочної залози	0,46	0,41-0,52	0	невірогідний	відсутня
сальпінгіт	1,2	1,1-1,4	16,7	низький	слабка
запальні хвороби шийки матки	29,1	21,5-39,4	86,6	дуже високий	екодетерміно-вана патологія
ендометріоз	1,9	1,2-2,9	47,4	середній	слабка
незапальні хвороби шийки матки	1,7	1,5-1,8	41,2	середній	слабка
розлади менструацій	1,8	1,6-1,9	44,4	середній	слабка
порушення в менопаузі	6,5	5,2-8,2	84,6	дуже високий	екодетермінована патологія
жіноча безплідність	5,9	3,3-10,6	83,1	дуже високий	екодетермін-вана патологія

До екологічно залежної патології, згідно з результатами досліджень, можна віднести загальний рівень захворюваності хворобами сечостатевої системи (RR=2,6; ДІ = 2,5-2,7; EF=61,5 %). Екологічно детермінованою патологією за величиною відносного і атрибутивного ризиків є чоловіча та жіноча безплідність, порушення в менопаузі та запальні хвороби шийки матки (RR=5,9-47,1; EF=83,1-87,9 %).

Висновки до розділу:

Встановлено, що частота та поширеність хвороб сечостатевої системи, гінекологічних захворювань, безпліддя серед дорослого населення промислових міст коливається в межах 7,71-3030 випадків на 10 тис. населення, що в 1,2- 31,5 разів вище порівняно з населенням контрольного міста, в 1,2-3,9 разів перевищує загальнодержавний рівень та дані літератури (р<0,001), що дає підставу віднести Дніпропетровську область до територій зі стабільно високими показниками патології репродуктивної системи.

Виявлено статево-вікові відмінності у захворюваності населення області на хвороби сечостатевої системи в цілому та окремі її нозологічні форми, які у 2,9-6,7 разів вищі серед жіночого населення порівняно з чоловіками (р<0,001). При цьому в чоловіків, на відміну від жінок, найнижчий рівень захворюваності характерний для підліткового віку.

Визначено, що основу структури захворюваності репродуктивної системи дорослих чоловіків становлять хвороби передміхурової залози - 23,0-59,7 %, жінок - запальні і незапальні хвороби шийки матки, сальпінгіт та оофорит - відповідно 11,1-32,5 %, 24,0-48,0 % і 20,9 %. Частота та поширеність безпліддя у промислових містах коливається в межах 7,71-30,29 на 10 тис. населення, що у 2,1-5,5 разів вище порівняно з контрольним містом та в 1,1-3,9 разів (р<0,001) перевищує дані по Україні і результати досліджень інших вчених.

Доведено поступове погіршення репродуктивного здоровґя дорослого міського населення промислового регіону, що проявляється зростанням в динаміці часу в 1,1-2,6 разів (р<0,001) частоти хвороб сечостатевої системи в цілому, хвороб передміхурової залози, більшості гінекологічних захворювань та супроводжується поступовою їх хронізацією.

Встановлено територіальні особливості захворюваності населення області на хвороби сечостатевої системи, що проявляються нижчими в 1,1-17,4 рази (р<0,05-р<0,001) рівнями частоти та поширеності даного класу хвороб у сільського населення порівняно з міськими жителями за відсутності чіткої динаміки до їх зростання.

Доведено детермінованість патології репродуктивної системи мешканців промислового регіону техногенним забрудненням навколишнього середовища хімічної етіології, характер і ступінь впливу якого залежить від виду забруднюючої речовини, шляху її надходження та нозологічної форми патології. Розроблено математичні моделі для прогнозування рівня захворюваності населення регіону на хвороби репродуктивної системи.

Встановлено, що хвороби сечостатевої системи є екологічно залежною патологією (RR=2,6; ДІ = 2,5-2,7; EF=61,5 %). Екологічно детермінованими нозологічними формами є чоловіча та жіноча безплідність, порушення в менопаузі та запальні хвороби шийки матки (RR=5,9-47,1; EF=83,1-87,9 %).

РОЗДІЛ 5. КЛІНІКО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВґЯ ЧОЛОВІЧОГО НАСЕЛЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Враховуючи головну мету поточного дослідження, у даному розділі представлені результати комплексної клініко-гігієнічної оцінки рівня аліментарного навантаження ВМ, як провідного шляху їх надходження до організму чоловіків, особливостей міграції ксенобіотиків та есенціальних мікроелементів до репродуктивних органів за даними оцінки фактичного харчування, біомоніторингу, біохімічними, гормональними та клінічними показниками стану генеративної системи у чоловіків з різною фертильністю, які проживають в екологічно контрастних містах Дніпропетровського регіону.

Фізіолого-гігієнічна оцінка фактичного харчування чоловіків

Результати проведеного анкетного опитування чоловічого населення Дніпропетровської області свідчать про суттєві порушення їх режиму харчування - лише для 10,8-14,4 % респондентів характерно рекомендоване трьох- та чотирьохразове харчування, 46,2- 55,6 % з них вживають їжу лише 2 рази в день, у той час як 3,0-15,3 % чоловіків взагалі не дотримуються будь-якого режиму.

Більшість респондентів споживають їжу нерівномірно, найбільший об'єм їжі в цілому припадає на вечерю - 41,9-75,0 %. Тільки 20,5-50 % чоловіків найбільшу кількість їжі вживають на обід. Крім того, в обстежених чоловіків виявлено порушення складу добового меню - у 35,2 % опитаних відсутні гарячі перші страви, у раціоні багато субпродуктів та сухих концентратів швидкого приготування, бутербродів, кави.

Важливою частиною адекватного харчування населення екологічно несприятливого регіону є вживання вітамінно-мінеральних добавок. У той же час лише 21 % опитаних чоловіків з нормальною фертильністю та 14 % безплідних щоденно вживають полівітамінні та мінеральні препарати. При цьому частка споживання мінеральних компонентів, на відміну від вітамінних, досить незначна, що вказує на необізнаність і неналежну увагу населення до цієї необхідної складової харчування.

Аналіз середньодобового набору харчових продуктів (табл. 5.1) свідчить, що основну кількість нутрієнтів чоловіки промислового регіону отримують від споживання хліба та круп, картоплі, тваринних жирів і солодощів, які мають високу енергетичну цінність, але містять мало біологічно цінних речовин.

Так, рівень споживання хліба, хлібобулочних та круп'яних виробів складає 401,7-427,7 г, тобто 114,8-122,2 % від рекомендованої добової норми (р<0,01-р<0,001). При цьому перевищення споживання спостерігається по відношенню до усіх підгруп обстеженого контингенту. І якщо у фертильних чоловіків більшою мірою спостерігається перевищення рівня споживання хліба, то у інфертильних чоловіків - макаронних виробів, технологія приготування яких передбачає більш інтенсивну обробку первинної сировини, що в кінцевому результаті зумовлює зменшення вмісту мікроелементів у даній групі харчових продуктів.

Вживання молока та молочних продуктів у чоловіків з різною фертильністю приблизно однакове - 334,1-337,1 г/добу, що становить 66,8-67,4 % (р<0,001) від рекомендованої норми [141, 174]. При цьому найбільший дефіцит спостерігається для сиру і сметани - 48,2-57,0 % (р<0,001).

Аналогічна ситуація характерна для вживання ще однієї групи харчових продуктів - м'яса і м'ясних продуктів, дефіцит споживання яких сягає 39,9- 42,3 % (р<0,001). Питома вага споживання риби відносно рекомендованого набору харчових продуктів складає 50,0-55,6 % (р<0,01-р<0,001).

Що стосується споживання свіжих овочів і фруктів, за середніми рівнями цей показник сягає 549,0-567,4 г/добу, тобто 74,7-77,2 % від рекомендованої норми (р<0,001). Проте більш детальний аналіз показує виражену деформацію споживання даної групи харчових продуктів чоловіками промислового регіону. Так, вживання картоплі перевищує норму на 12,2-36,0 % (р<0,05), у той час як дефіцит вживання інших овочів та фруктів сягає 38,6-41,2 % (р<0,001).

Таблиця 5.1

Середньодобовий продуктовий набір чоловіків Дніпропетровської області

Групи харчових продуктів	Рекомен-дована норма, г [67, 141, 174]	Категорія респондентів
		фертильні чоловіки	інфертильні чоловіки
		фактичне спожи- вання, г	% від добової потреби	фактичне спожи-вання, г	% від добової потреби
Хлібобулочні вироби: хліб крупи макаронні вироби	350 200 80 70	427,7*,° 253,5 95,3* 78,9	122,2 126,8 119,1 112,7	401,7** 227,3* 91,9* 82,5*	114,8 113,7 114,9 117,9
Молоко та продукти: молоко кисломолочні напої сир і сметана	500 300 150 50	337,1* 215,3 100,3 21,5*	67,4 71,8 66,9 43,0	334,1* 209,7 98,5 25,9*	66,8 69,9 65,7 51,8
М'ясо і м'ясні продукти	220	127,0***	57,7	132,1***	60,1
Риба та рибні продукти	55	30,6**	55,6	27,5***	50,0
Овочі, фрукти та ягоди: картопля овочі, зелень фрукти	735 250 300 175	549,0* 265,0 176,5* 107,5*	74,7 136,0 58,8 61,4	567,4*** 280,4* 181,5* 105,5*	77,2 112,2 60,5 60,3
Цукор та кондитерські вироби	65	75,2*	115,7	77,8*	119,7
Жирові продукти: масло вершкове масло рослинне	33 14 19	45,1* 26,0* 19,1	136,7 185,7 100,5	42,8* 24,1* 18,7	129,7 172,1 98,4
Яйця (шт/г)	1/40	0,75 (30)	75,0	0,5(20) *	50,0

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з рекомендованою нормою; ° - р<0,05 порівняно з інфертильними чоловіками.

Споживання цукру та кондитерських виробів характеризується перевищенням добових норм на 15,7-19,7 % (р<0,05) і складає 75,2-77,8 г/добу.

Слід зазначити високий рівень вживання жирових продуктів - 45,1-42,8 г/добу, що складає 129,7-136,7 % від рекомендованої потреби (р<0,05). При цьому спостерігається висока квота споживання жирів тваринного походження, яка вища за рекомендовану норму на 72,1-85,7 % (р<0,05) за адекватного рівня вживання рослинних олій. Вживання яєць та яєчних продуктів складає 50,0-75,0 % (р<0,05) від рекомендованої норми [174].

Отже, режим та структура харчування чоловіків Дніпропетровської області не відповідають вимогам раціонального харчування, характеризуються дефіцитом споживання біологічно цінних продуктів: м'яса і м'ясопродуктів - на 39,9-42,3 %, молока - на 32,6-33,2 %, яєць - на 25,0-50,0 %, риби - на 44,4-50,0 %, свіжих овочів і фруктів - на 38,6-41,2 % на фоні надмірного споживання хліба та хлібобулочних виробів - на 25,4-31,9 % від рекомендованої норми, картоплі - на 12,2-36,0 %, тваринних жирів - на 72,1-85,7 %, цукру - на 15,7-19,7 %, що співпадає з результатами інших досліджень [97].

Деформація фактичного харчування населення формує негативні тенденції у надходженні до організму чоловіків енергогенних та неенергогенних нутрієнтів. Так, згідно з розрахованими даними добового харчового раціону, в усіх обстежених виявлено дефіцит білків у харчуванні - на 10,8-14,0 % (р<0,05) порівняно з фізіологічною потребою без вірогідної різниці між групами (табл. 5.2). У той же час питома вага чоловіків, у яких виявлено виражений дефіцит білка в раціоні, вища в інфертильній групі - у 69 % респондентів проти 45,5 % фертильних чоловіків.

На фоні дефіциту білка відзначається надлишок вживання жирів - у 2,2 та 2,9 разів (р<0,001) порівняно з фізіологічною потребою за вірогідно вищого рівня для безплідних чоловіків - у 1,3 рази (р<0,05). При цьому надлишок жирів спостерігається у 92 % респондентів фертильної групи та у 100 % безплідних.

Рівень споживання вуглеводів, як і жирів, характеризується надмірністю - на 13,5-17,3 % (р<0,01) порівняно з фізіологічною потребою без статистично значущої різниці між групами як за середнім рівнем, так і за питомою вагою чоловіків, у яких виявлено надлишок вуглеводів у харчуванні - 89-90 % респондентів усіх груп.

Таблиця 5.2

Макронутрієнтний склад раціонів обстежених чоловіків (M±m)

Досліджуваний контингент	Нутрієнти, г	Фактичне споживання	Фізіологічні потреби [152], г
фертильні	білки жири вуглеводи	65,15±3,27* 160,14±12,11*; є 481,42±8,63	73 73,7 424
інфертильні	білки жири вуглеводи	62,81±4,18* 213,52±15,24* 497,54±9,16	73 73,7 424

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з нормативом; є - р<0,05 порівняно з інфертильними.

Така ситуація зумовлює порушення співвідношення макронутрієнтів між собою, сприяє порушенню їх засвоєння та транспортування. Так, співвідношення Б:Ж:В у раціоні харчування фертильних чоловіків становить 1:2,4:7,4, безплідних - 1:3,4:7,9 за норми 1:1:5,8 [152].

Особливу роль у вивченні надходження хімічних речовин, у тому числі ВМ, до організму людини, фахівці обґрунтовано відводять пероральному шляху і зокрема, продуктам харчування, оскільки вони забезпечують від 65,3 % до 95,7 % від загального рівня їх комплексного надходження [234].

Результати визначення рівня надходження металів біотичного та абіотичного ряду до організму чоловіків Дніпропетровської області з різною фертильністю (табл. 5.3) свідчать про те, що вміст свинцю у добовому раціоні складає 0,162-0,168 мг/добу за середніми значеннями для чоловіків з нормальною фертильність і 0,158-0,173 мг/добу - для безплідних чоловіків, що відповідає рівню ДДН згідно з рекомендаціями експертів ФАО/ВООЗ [234], проте у 8,4 разів (р<0,001) вище аналогічних показників для фонових територій (0,01-0,02 мг/добу) [154]. Слід зазначити, що якщо рівень добового надходження металу в організм фертильних чоловіків, які мешкають у промисловому і контрольному містах суттєво не відрізняється, то у інфертильній групі цей показник на 14,6 % (р<0,05) вищий у промисловому місті. Різниці у рівнях надходження свинцю до організму чоловіків фертильної і інфертильної груп не виявлено. У той же час 2,6 % інфертильних чоловіків отримують свинець з харчовими раціонами у кількості, що перевищує рекомендований рівень ДДН.

Таблиця 5.3

Рівень аліментарного надходження мікроелементів

до організму чоловіків (M±m)

Метал, мг/добу	Місто спостереження	Відмінності між групами, р	ДДН/ ДП
	Дніпропетровськ	Новомосковськ
Чоловіки з нормальною фертильністю
свинець	0,168±0,005	0,162±0,007	0,49	0,26 [234]
кадмій	0,025±0,0009	0,023±0,001	0,14	0,07[234]
цинк	11,89±0,35*	12,81±0,40*	0,08	15[152, 204, 245]
мідь	2,28±0,08°°...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.