Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Фізіологічно оптимальне мікроелементне забезпечення організму людини відіграє надзвичайно важливу роль у нормальному його функціонуванні [3, 369], оскільки надлишок чи нестача окремих хімічних елементів або їх сполук нерідко призводять до виникнення патологічних станів [169, 372]. У зв'язку з цим подібний підхід є найбільш актуальним для виявлення екологозалежних і екологозумовлених захворювань [6, 179, 192].

В останні роки з'являється все більше наукових праць [154, 204], де акцентується увага на тому, що організм здорової людини забезпечений достатньо чіткою саморегулюючою системою гомеостазу, в якій важливу роль відіграють і хімічні елементи. Їх рівень у крові відповідає певним фізіологічним закономірностям та відображає баланс мікроелементів у біосфері (r = 0,93-0,98).

Мікроелементи, які активно беруть участь у регуляції обмінних процесів у організмі людини, можна умовно розділити на елементи з низькою, середньою та високою гомеостатичною ємністю [204]. Виходячи з фізіологічної суті гомеостатичної ємності, організм мало чутливий до коливань елементів з високою гомеостатичною ємністю, більшість з яких мають виражений токсичний ефект при надлишковому накопиченні в організмі людини (свинець та кадмій). Тому відхилення в концентрації вищевказаних ВМ в організмі у межах допустимих величин можуть відносно легко переноситись, на відміну від елементів, що мають малу гомеостатичну ємність, до яких належать цинк та мідь [154, 164].

Проблема оцінки здоров'я населення у зв'язку з впливом чинників навколишнього середовища, особливо хімічного походження, та прогноз їх впливу на захворюваність населення є надзвичайно актуальною 140, 159, 163, 185, 227. Накопичені епідеміологічні дані свідчать, що шкідливі фактори довкілля спричиняють розвиток порушень репродуктивного здоров'я людини [127, 410, 413]. Спільна дія комплексу ксенобіотиків довкілля створює значне хімічне навантаження на організм і може негативно впливати на будь-якому етапі реалізації репродуктивної функції чоловіків і жінок [395, 404]. Такий вплив призводить до неефективної інтеграції біологічних процесів, які необхідні для успішного функціонування репродуктивної системи. Ознаки порушення репродуктивної функції (гаметогенез, ерекція, запліднення, виношування) можуть проявлятися через багато місяців, а іноді й років після дії ксенобіотиків [150, 186, 234, 377, 391, 392].

Виходячи із мети даних досліджень, ми визнали за доцільне в огляді зупинитись на тих даних, які стосуються впливу ксенобіотиків на репродуктивну функцію людини. Такі дослідження проводяться, але їх аналіз свідчить про існування деяких розбіжностей та суперечностей у висновках, необхідності більш активного використання клінічних підходів при проведенні досліджень та інтерпретації отриманих результатів [351, 373].

У першу чергу, слід зазначити, що, враховуючи надзвичайну актуальність проблеми репродуктивного задоров'я населення у його взаємозв'язку з впливом факторів навколишнього середовища, сьогодні розвивається новий напрямок у медицині - екологічна репродуктологія, головною метою якої є екологічний моніторинг шкідливих впливів факторів довкілля, прогнозування ймовірності "поломки" функціональних систем і розробка заходів профілактики [54].

Репродуктивне здоров'я населення - один із найбільш чутливих біологічних показників, який віддзеркалює ступінь забруднення довкілля, що особливо актуально для нашої держави [125, 233]. Порушення репродуктивного здоров'я складають 5-15 % від усіх хвороб і становлять 20 % для жінок та 14 % для чоловіків [132].

Зазвичай захворювання статевих органів, особливо незапального характеру, мультифакторні [90]. Попри вплив етіологічного чинника існує чимала кількість факторів ризику, таких, як спадкова схильність, високе нервово-емоційне напруження, шкідливі звички, несприятливі соціально-економічні чинники, дія екопатогенних факторів тощо, які збільшують ймовірність виникнення гінекологічних та урологічних захворювань, призводять до зростання випадків їх хронізації та атипового перебігу [144, 186].

На сьогоднішній день проблема депопуляції українського народу привернула увагу вчених, суспільства та набула загальнодержавного значення, адже за роки незалежності чисельність населення України скоротилася на 17,3 % - з 51,9 млн. чоловік у 1991 р. до 42,9 млн. осіб - у 2015 р. Депопуляція спостерігається у багатьох країнах Європи, проте для нашої країни вона вирізняється масштабністю та прискореними темпами [144, 158].

Незважаючи на певні позитивні зміни демографічної ситуації в Україні, що почалися з 2006 р. - збільшення середньої тривалості життя на 1,7 років, коефіцієнта народжуваності - на 0,9 ‰, зниження коефіцієнта смертності на 1 ‰, окремі демографічні показники, а також здоров'я населення характеризуються сталою негативною тенденцією до зростання. Так, індекс старіння збільшився на 5,2 %, первинна захворюваність - на 4,8 %, поширеність хвороб - на 7 %, у тому числі хвороб сечостатевої системи - на 0,5 % та 6,2 % відповідно, які у загальній структурі захворюваності населення України вже посідають 5-е місце [132].

Для промислово-розвиненого Дніпропетровського регіону проблема депопуляції населення стоїть особливо гостро. Так, за даними [102], на відміну від низки областей та міст України, де спостерігається приріст населення (м. Київ, західні області), у Дніпропетровському регіоні зберігається виражена депопуляція населення - -16,5%, що певним чином зумовлене і погіршенням репродуктивного потенціалу населення.

Слід зазначити, що за типом впливу на репродуктивне здоров'я можна виділити два види ефектів репродуктивної токсичності. Перший вид ефектів проявляється у формі таких змін чоловічого та жіночого репродуктивного здоров'я, як затримка статевого розвитку, зниження плодовитості та лібідо, стійкі порушення менструального циклу та сперматогенезу, гінекологічні захворювання, порушення перебігу вагітності, пологів та лактації, передчасне репродуктивне старіння [11, 13, 17, 259, 286, 292]. До другого виду ефектів відносяться порушення нормального розвитку плоду як до, так і після народження, обумовленого несприятливим впливом на будь-кого з батьків до зачаття чи впливом на розвиток потомства в пренатальний та постнатальний періоди [150, 267, 298, 306].

Порушення репродуктивної функції внаслідок впливу різноманітних ксенобіотиків обумовлені структурно-функціональними особливостями тієї чи іншої речовини, проте різноманітні ефекти їх впливу реалізуються завдяки двом головним механізмам [48, 103] - пошкодженню нейроендокринного контролю тестикулярної та оваріальної функцій, що проявляється у синтезі, надходженні у кров, транспорті гіпофізарних гонадотропінів та (чи) статевих гормонів. Можливий опосередкований вплив на центральну нервову систему (ефекти, пов'язані з гонадотропінами) та безпосередній вплив на гонади, активація вільнорадикальних процесів [177, 334, 382], що проявляються порушенням диференціювання та функції сперматогенного і овогенного епітелію, їх атрофії, пригніченні зрілих яйцеклітин та сперматозоїдів.

Серед ВМ особливо небезпечними для статевої системи людини, в разі їх надмірного надходження, є свинець, кадмій та ртуть. За даними ВООЗ, одним з основних забруднювачів навколишнього середовища є свинець [304, 308, 336, 337, 338] - відомий політропний токсин, здатний вражати різні системи організму - кровотворну, нервову, травну, сечостатеву, ендокринну, серцево-судинну, статеву. В основі формування патохімічних механізмів його токсичної дії лежать: конкурентне витіснення із обміну біотичних металів, таких, як цинк та мідь; інгібіція ряду ферментів внаслідок блокування сульфгідрильних груп, до яких метал має високу спорідненість; порушення функції клітинних мембран шляхом стимулювання в них вільнорадикальних реакцій [99, 101]. Саме мембрани еритроцитів та судинного ендотелію першими ушкоджуються сполуками свинцю, що потрапляє в організм, викликаючи «внутрішньоклітинний метаболічний хаос», що веде до розвитку захворювань нирок і периферичних артерій, нервової та серцево-судинної систем, репродуктивних ускладнень 101, 233, 337, 342.

У дослідженнях [375, 376] було відзначено погіршення якості сперми, підвищення ризику бездітності (RR=1,27) у чоловіків з рівнем свинцю у крові 200 мкг/л, збільшення ризику спонтанних абортів у їх жінок. Негативний вплив свинцю на сперматогенез, що проявляється у зниженні концентрації, загальної кількості, кількості рухливих та життєздатних сперматозоїдів, сироваткового рівня тестостерону та естрадіолу показано у роботі [377]. В експериментальних дослідженнях на щурах [8] інтоксикація свинцем у концентраціях, аналогічних реальному навантаженню організму людини, призвела до вірогідного зниження маси сім'яників, зниження загальної кількості сперматозоїдів та їх рухомих форм, появи дефектних статевих клітин з суттєвими змінами мембран хвостової частини, обривами хвостів, аглютинацією клітин.

Негативний вплив кадмію та його сполук на сперматогенез показано у низці епідеміологічних досліджень [271, 290, 385], в яких вченим вдалося встановити наявність кореляційної залежності між рівнем кадмію у спермі чоловіків, хворих на безпліддя та концентрацією сперматозоїдів (відповідно r=-0,19 та r=-0,15; p<0,05), кількістю рухомих форм сперматозоїдів (r=-0,20; p<0,05), зі зниженням рухливості та збільшенням кількості патологічних форм сперматозоїдів [377]. У чоловіків, хворих на безпліддя, концентрація кадмію в спермі виявилась вищою порівняно з фертильними чоловіками (0,282 мкг/л проти 0,091 мкг/л відповідно). Спостерігався вірогідний взаємозв'язок індексу фертильності з концентрацією кадмію у спермі. В умовах лабораторного експерименту на щурах [339] показано дозо- та часозалежне зниження рухливості сперматозоїдів внаслідок хронічного впливу низьких концентрацій металу на організм щурів, зміни морфологічних та функціональних показників сперматогенезу при одночасному підвищенні концентрації ксенобіотика у крові та спермі, зниженні маси сім'яників, кількості рухомих форм сперматозоїдів.

Дослідженнями Е.М. Білецької [25, 34, 155, 225, 233, 234] доведено порушення репродуктивної функції у здорових жінок промислового регіону внаслідок впливу ксенобіотиків довкілля, що проявлялося такими репродуктивними ускладненнями, як анемія і гіпотонія вагітних, передчасне відшарування плаценти і дефекти посліду, вроджені вади новонароджених та їх незрілість (r=0,42-0,62).

У більшості досліджень вивчається лише негативний аспект дії токсичних речовин, мало уваги приділяється впливу на здоров'я населення недостатньої кількості есенціальних, фізіологічно необхідних людині мікроелементів, що особливо важливо в сучасних умовах, коли надходження біологічно необхідних речовин знаходиться на субоптимальному або недостанньому рівні, на фоні збільшеного надходження їх абіотичних антагоністів 44, 162, 360.

Внаслідок впливу ксенобіотиків на організм порушується енергетика клітини, виникають явища гіпоксії [46, 284, 361], що зумовлюють формування в організмі «дезадаптаційного синдрому», в якому головне регуляторне навантаження покладається на металоферментну систему, активною складовою якої є біомікроелементи цинк та мідь 101, 288, 416.

Антиоксидантна система - одна з ключових ланок нормального функціонування репродуктивної системи чоловіків і жінок, адже активація вільнорадикальних процесів, дисбаланс про- та антиоксидантних систем відіграють провідну роль у патогенезі репродуктивних ускладнень та безпліддя [177, 178, 199, 264, 394]. Цинк відіграє надзвичайно важливу роль для репродуктивної системи чоловіків, свідченням чому є те, що концентрація даного біотика у репродуктивних органах значно вища порівняно з його вмістом у будь-якому іншому органі тіла [268, 285, 377, 379]. Вміст цинку досить високий у сім'яниках - 9,84 мкг/г, передміхуровій залозі - 32,40 мкг/г та сперматозоїдах дорослих чоловіків, проте на фоні значного накопичення токсичних ВМ у цих органах, внаслідок їх антагонізму з цинком, його концентрація суттєво зменшується, що, в кінцевому результаті, може потенціювати розвиток захворювань генеративної сфери та безплідності [250]. У дослідженні 322 встановлено, що концентрація елементів знижується у сім'яниках у послідовності: Zn>Se>Pb>Cd. За винятком цинку, концентрації усіх мікроелементів виявилися вищими в крові порівняно з сім'яною рідиною, середній же вміст цинку був у 30 разів вищим у спермі порівняно з його концентрацією в крові. Виявлено позитивні кореляції між концентрацією селену та цинку в спермі чоловіків з її щільністю та нормоспермією (r=0,35 та r=0,41 відповідно). Дефіцит цинку призводить до погіршення активності ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що, в свою чергу, викликає виснаження активного синтезу тестостерону й гальмування сперматогенезу. Цинк входить до структури мембрани сперматозоїдів та збільшує тривалість життя нормально функціонуючих сперматозоїдів. На фоні дефіциту даного біотика в організмі може відбуватися затримка статевого розвитку в хлопчиків та втрата сперматозоїдами здатності до запліднення яйцеклітини.

Цинк необхідний для росту, сексуального розвитку, нормального перебігу процесів овуляції та регулярності менструального циклу у жінок 55, 394. Такі процеси, як дозрівання ооциту, лютеоліз та атрезія фолікула пов'язані з антиоксидантними явищами в клітині та регулюються рівнем цинку в організмі 270. Даний біотик входить у структуру рецепторів для естрогенів, регулюючи усі естрогензалежні процеси в організмі 238. Цинк пов'язаний практично з усіма морфофункційними порушеннями репродуктивної сфери у жінок (гестози, переривання вагітності, загрози та передчасні пологи, дефекти посліду) 234.

Дефіцит цинку в жіночому організмі може призвести до таких проблем [394], як порушення синтезу та секреції фолікулостимулюючого (ФСГ) і лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів, нормального розвитку яєчників, естрогенного циклу, обумовлювати збільшення частоти самовільних викиднів, прееклампсії, мертвонародження, токсемії і народження дітей з низькою масою тіла.

Дослідженнями 119, 120 встановлено, що цинк та мідь як фізіологічно активні речовини щільно пов'язані з такими репродуктивними порушеннями, як токсикоз, переривання вагітності, загроза та передчасні пологи, їх слабкість, дефекти посліду (r=0,46-0,65). Множинний кореляційний аналіз більш ґрунтовно окреслив вплив есенціальних металів в їх комбінації на розвиток передчасних пологів (R=0,8-0,83), токсикозу (R=0,74), темпів пологів (R=0,55) та антенатальної загибелі плоду (R=0,67).

У роботі [353] показано, що при мідьдефіцитних станах зниження смертності самок щурів зумовлене діяльністю естрогенів, які змінюють субклітинний розподіл міді в печінці та приводять до збільшення її рівня в плазмі крові, сприяючи там самим збільшенню синтезу церулоплазміну.

Важливою є роль заліза під час підготовки організму до вагітності, під час самої вагітності та в післяпологовий період 238. Неоднозначними є результати дослідження впливу марганцю, кобальту та хрому на репродуктивну систему. Встановлено вплив марганцю на статевий розвиток та розмноження тварин - у самців у разі його недостатності настає атрофія статевих залоз. Доведено вплив марганцю на дозрівання яйцеклітин 77. При дефіциті даного мікроелемента спостерігається безпліддя, дисфункція яєчників, ранній клімакс та передчасне старіння 204. У робітників, які зазнали впливу шестивалентного хрому, спостерігалась більш низька концентрація сперматозоїдів в 1 мл еякуляту - 47,05·106 та їх рухливість - 69,71 % порівняно з контрольною групою - 88,96·106 та 81,92 % відповідно 297. Між кількістю патологічних форм сперматозоїдів та концентрацією хрому спостерігався прямий зв'язок (r=0,301; p=0,016).

Зазвичай мікроелементи діють на організм не ізольовано, через що особливий інтерес викликають дані про особливості їх комбінованої дії. Систематичне надходження та накопичення в організмі токсичних металів - свинцю та кадмію на фоні дефіциту есенціальних цинку та міді підвищує ризик патології репродуктивної функції у жінок, яка встановлена на усіх її етапах: вагітність-пологи-післяпологовий період. Значні їх кількості визначені в плаценті, навколоплідних водах, молоці, сечі вагітних 235.

Досить суттєву загрозу для репродуктивного здоров'я населення становлять забруднювачі атмосферного повітря - зважені речовини, двоокис азоту, окис вуглецю, двоокис сірки, сірководень, формальдегід, БП, фенол. У роботі [373] доведено вплив забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на якість сперми. Виявлено зниження кількості рухливих форм сперматозоїдів у забрудненому районі на 55-76 %, концентрації сперматозоїдів - на 55-72 %, сперматозоїдів з нормальною морфологією - на 81-87 % порівняно з контрольним районом. У дослідженнях [247] виявлена залежність між рівнем фенолу в повітрі та сечі вагітних - рівень фенолу в сечі жінок дослідної групи був у 1,2 рази вищим порівняно з контрольною групою - 20,21 проти 17,23 мкг/мл. Дослідження впливу пилу на рівні ГДК в експерименті на щурах виявило виражений його гонадотоксичний ефект, що проявляється збільшенням кількості нерухомих та малорухомих форм сперматозоїдів у 1,7 та 2,7 разів відповідно [51].

Як відомо, кінцевою метою гігієни як розділу медицини є збереження та зміцнення здоров'я людини. Дослідження різних чинників довкілля, вмісту окремих сполук в організмі спрямоване на виявлення потенційної їх небезпеки для людини. На відміну від клінічної медицини, значення гігієнічних досліджень полягає у вивчені стану здоров'я вже на донозологічному етапі, що дає можливість попередити виникнення і розвиток екологозалежної патології та розробити ефективні заходи профілактики.

Резюмуючи вищевикладене, належить підкреслити провідні аспекти, що випливають з аналізу літературних даних щодо стану здоров'я дорослого населення у зв'язку з мікроелементною забезпеченістю організму людини в умовах техногенного забруднення навколишнього середовища:

Сучасний стан усіх без винятку життєзабезпечуючих та депонуючих середовищ довкілля характеризується значним рівнем техногенного хімічного забруднення, який, підвищуючись у десятки і навіть сотні разів на усіх ланках міграційних процесів, формує критичний рівень навантаження ксенобіотиками організму людини як найбільш значущої ланки кругообігу хімічних елементів у навколишньому середовищі.

У спектрі хімічного забруднення довкілля ВМ та їх сполуки за ступенем токсичності, здатності до кумуляції в організмі людини, масштабами розповсюдження і рівнем накопичення в об'єктах довкілля відносяться до пріоритетних ксенобіотиків довкілля, так званих супертоксикантів ХХІ століття.

Зниження piвня здоров'я людини в цілому та репродуктивного зокрема має наукові докази cyттєвого внеску в цей процес хiмiчного навантаження довкiлля, що проявляється погіршенням демографічної ситуації, зміною структури та частоти захворюваності населення, їх хронізацією та атиповим перебігом.

Повноцінна еколого-гігієнічна оцінка впливу факторів довкілля на репродуктивну систему людини неможлива без проведення біомоніторингу вмісту ВМ в індикаторних біосубстратах як доказової бази виявлення зв'язків між зовнішньою експозицією хімічних речовин і поглиненою їх дозою, між станом адаптаційно-компенсаторних процесів в організмі й ризиком погіршення здоров'я населення.

Активне використання наночасток у різних сферах діяльності людини надає їм значення нового антропогенного чинника, який може бути небезпечним не тільки для здоров'я людини, але і для повноцінного існування екосистеми. Така ситуація потребує активізації питомої ваги токсикологічних досліджень з вивчення впливу наноелементів на об'єкти довкілля та людину.

Важливою складовою попередження розвитку полімікроелементозів у населення є комплексний підхід із використанням заходів загального характеру та індивідуальної корекції мікроелементного статусу, з використанням різних методичних підходів у залежності від ступеня вираженості донозологічних змін мікроелементного гомеостазу організму.

Визначення екологічно обумовленого ризику розвитку репродуктивних розладів у населення промислових регіонів є науковим обґрунтуванням диференцiйованого пiдходу до органiзацiї превентивної допомоги i створення єдиної системи управління якістю навколишнього середовища та здоров'ям населення екологічно несприятливих регіонів, а в перспективі - України.

Однак, незважаючи на чималу кількість досліджень, проблема збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення в умовах екологічного напруження залишається пріоритетною і має багато невирішених аспектів, що потребують подальших досліджень, а саме:

1. Ідентифікація фактичних і потенціальних екологозалежних факторів для репродуктивного здоров'я людини із визначенням їх рівнів та структури.

2. Встановлення прогностичних показників ранньої діагностики патології генеративної системи людини в умовах мультифакторного техногенного забруднення довкілля.

3. Дослідження елементного гомеостазу організму і репродуктивної системи та його зв'язку із техногенним навантаженням навколишнього середовища.

4. Виявлення прямих та опосередкованих механізмів впливу екологічних чинників на репродуктивну систему людини.

5. Гігієнічний аналіз динаміки стану репродуктивного здоров'я населення екологопроблемних територій.

6. Встановлення закономірностей розвитку порушень репродуктивної системи людини в умовах низькодозового техногенного забруднення.

7. Детальна розробка гігієнічних детермінант репродуктивного здоров'я людини.

8. Розширення методології дослідження патогенезу розвитку екологозалежної репродуктивної патології.

9. Розкриття механізму впливу низькодозових екологічних чинників та розробка теорії впливу репротоксикантів на генеративну систему людини.

10. Розробка концепції індивідуальної та загальної профілактики формування репродуктивної патології у населення промислових регіонів.

РОЗДІЛ 2.ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ

Концептуальний підхід до оцінки факторів ризику погіршення репродуктивного здоров'я населення та його профілактики передбачав застосування комплексу екологічних, гігієнічних, клінічних, епідеміологічних, експериментальних, лабораторних, статистичних методів дослідження за окремими, проте взаємозалежними, блоками: 1 - блок еколого-гігієнічних досліджень, 2 - блок клініко-гігієнічної оцінки репродуктивного здоров'я населення, 3 - блок експериментальних досліджень патогенетичних механізмів репродуктивних ускладнень, 4 - блок наукового обґрунтування, розробки, впровадження профілактичних заходів та оцінки їх ефективності (рис. 2.1).

Еколого-гігієнічна оцінка якості довкілля (блок №1) включала дослідження рівня хімічного забруднення суміжних депонуючих та життєзабезпечуючих середовищ: ґрунту, атмосферного повітря, води поверхневих вододжерел та питної води, продовольчої сировини і харчових продуктів місцевого виробництва. Види та обсяг досліджень при виконанні даного блоку наведено у таблиці 2.1.

Еколого-гігієнічні дослідження проведені в умовах одного з найбільш техногенно навантажених промислових регіонів України - Дніпропетровській області. В основу вибору покладені вимоги однорідності міст та районів за клімато-географічними, соціально-гігієнічними параметрами, статево-віковим складом населення, рівнем медичного обслуговування. Цим вимогам найбільшою мірою відповідають такі промислові міста, як Дніпропетровськ та Кривий Ріг, які характеризуються наявністю значної кількості підприємств та високим рівнем викидів автотранспорту. У цих містах середньорічна маса твердих викидів у повітря на 1 мешканця найвища і складає 53,8-190,3 т [224, 234].

Особлива увага приділялася вибору територій порівняння. Безумовно, у такому промисловому регіоні, як Дніпропетровська область, знайти населені пункти, однорідні за усіма параметрами з дослідними, але техногенно не

Рис. 2.1. Дизайн досліджень

)

Размещено на http://www.allbest.ru//

забруднені, практично неможливо. Тому мова може йти про території з найменшим рівнем забруднення. Цим вимогам, на наш погляд, найбільшою мірою відповідає м. Новомосковськ, у якому зосереджено найменшу кількість промислових об'єктів на одиницю площі, а рівень техногенного забруднення об'єктів довкілля у 10,0-35,0 разів нижчий порівняно з промисловими містами і сягає до 5,4 т/рік на одного мешканця [224].

Таблиця 2.1

Види, обсяг та методи еколого-гігієнічних досліджень

Середовище довкілля	Кількість проб	Кількість досліджень
ґрунт	504	3 029
атмосферне повітря	192	3 230
вода поверхневих вододжерел	118	3 058
питна водопровідна вода	72	2 232
продовольча сировина та харчові продукти місцевого виробництва	5 804	28 410

Гігієнічному аналізу підлягали результати систематичного санітарного контролю, виконаного державною санітарно-епідеміологічною службою Дніпропетровської області (гол. державний санітарний лікар - В.Г. Капшук) та досліджуваних міст (гол. лікар СЕС м. Дніпропетровськ - к.мед.н., доцент О.П. Штепа; гол. лікар СЕС м. Новомосковськ - к.мед.н. С.Ф. Плачков; гол. лікар СЕС м. Кривий Ріг - В.В. Барабаш; зав. санітарно-токсикологічної лабораторії Дніпропетровської обласної СЕС - Н.В. Салькова; зав. токсикологічною лабораторією СЕС м. Дніпропетровськ - І.В. Хозіна; зав. лабораторії гігієни харчування СЕС м. Дніпропетровськ - Л.А. Михайлова; зав. радіологічним відділенням СЕС м. Дніпропетровськ - Л.А.Сушко), Держкомгідромету (зав. лабораторією - О.В.Гринчак) протягом 2006-2010 рр. та результати власних досліджень. Визначеня хімічних речовин у пробах повітря, ґрунту, питної та поверхневої води, харчових продуктів проводили методами інверсійної вольтамперометрії [133, 134, 176, 184] та атомно-абсорційної спектрофотометрії [5]. Розраховували середньорічні та максимально-разові концентрації хімічних речовин, а також сумарні показники забруднення різних об'єктів довкілля. Дослідження радіоактивності харчових продуктів та харчової сировини виконано радіохімічним та гама-спектрометричним методами [65].

У процесі дослідження здійснена гігієнічна оцінка характеру, рівня та ступеня небезпеки забруднення депонуючого та життєзабезпечуючих середовищ довкілля шляхом порівняння фактичних концентрацій ксенобіотиків з їх ГДК [41, 42, 65, 87, 88, 89, 241, 242], фоновими рівнями [53, 82, 135, 195] та даними літератури [52, 59, 69, 156, 389], оскільки за сучасних умов порівняння результатів лише з ГДК не дозволяє виявити частку антропогенного впливу на вміст хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища [52].

Відомо, що на формування геохімічного ландшафту міст впливають різні чинники природного та антропогенного характеру. Однак, внесок техногенезу у формування урбоекосистем наразі настільки вагомий, що більшість дослідників вважають його провідним [91, 244]. Типізація урболандшафтів зазвичай ґрунтується переважно на виділенні значущості ряду певних чинників. Зважаючи, що у досліджуваних промислових містах надзвичайно високий рівень концентрації виробництва, щільності забудови і напруженості транспортних потоків, нами за основу було взято класифікацію антропогенних ландшафтів, наведену в роботі [244]. Для характеристики просторових особливостей накопичення ВМ, оцінка їх вмісту проводилось з урахуванням виду урболандшафтів міст за 4 зонами: зона житлової забудови (сельбищний ландшафт), санітарно-захисна зона промислових підприємств (промисловий ландшафт), автотранспортна та садово-паркова зони.

Для характеристики ґрунтового покрову щодо вмісту ВМ у кожному урболандшафті відбиралися змішані зразки ґрунтів відповідно до загальноприйнятих методик: ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб» та ГОСТ 17.4.3.03-85 «Охрана природы. Почвы. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ». У підготовлених зразках ґрунту досліджували вміст таких ВМ, як свинець, нікель, мідь, цинк, залізо, кобальт та хром. Фоновими значеннями слугували дані щодо вмісту ВМ у ґрунтах чорноземів степової частини України [195] та фонових територій з мінімальним рівнем техногенного навантаження [91].

Для більш повного аналізу концентрацій хімічних речовин у досліджуваних ґрунтах та визначення їх відповідності до вимог санітарного законодавства, нами розраховано, згідно із загальноприйнятими рекомендаціями [135], коефіцієнт концентрації хімічної сполуки (Кс), як відношення її реального вмісту у ґрунті до фонового рівня; а також сумарний показник забруднення (Zc), що являє собою адитивну суму перевищень Кс над фоновим рівнем. Оцінка отриманих результатів проведена згідно з критеріями [135, 156], наведеними в таблицях 2.2 та 2.3.

Таблиця 2.2

Критерії оцінки рівнів забруднення ґрунтів міських урболандшафтів

Рівні забруднення ґрунту	Показники
	перевищення ГДК	перевищення фону (Кс)	сумарний показник забруднення (Zc)
допустимий	?1	1-2	<16
помірно небезпечний	1-2	2-4	16-32
небезпечний	2,1-3	4,1-6	32-128
дуже небезпечний	>3	>6	>128

Гігієнічний аналіз вмісту полютантів у атмосферному повітрі сельбищної зони досліджуваних міст виконано за вмістом основних (пил, двоокиси сірки та азоту, окис вуглецю) і специфічних забруднювачів (сірководень, фенол, аміак, формальдегід, БП, свинець, кадмій, марганець, хром, нікель, мідь, цинк, залізо). Систематичний контроль якості повітря у м. Дніпропетровськ та м. Кривий Ріг здійснювався 12 стаціонарними постами спостереження. Атмосферне забруднення м. Новомосковськ контролюється системою маршрутного спостереження за вмістом у повітрі пилу, двоокису азоту, формальдегіду, а також ВМ. Аналізу підлягали концентрації шкідливих речовин з подальшим розрахунком їх середньорічних та максимально-разових значень.

Таблиця 2.3

Класифікація ґрунтів за вмістом і ступенем забруднення ВМ

Рівень забруднення	Концентрація металів, мг/кг повітряно-сухої суміші
	свинець	цинк	нікель
дуже низький	<0,2	<1,0	<0,2
низький	0,2-0,5	1-2	0,2-0,5
середній	0,5-1,5	3-5	0,5-1,5
високий	1,5-5	5-20	1,5-5,0

Для співставлення ступеня техногенного забруднення атмосферного повітря різних міст спостереження та оцінки його якості, нами розрахований комплексний індекс забруднення атмосфери (ІЗА) за формулою:

In = ?Ii= ?(xi/ПДКi) Ci, (2.1)

де: In - індекс забруднення атмосфери, ум.од.;

Хi - середня за рік концентрація i-тої речовини;

Ci - коефіцієнт, що дозволяє привести ступінь забруднення повітря і-тою речовиною до ступеня забруднення повітря двоокисом сірки. Ci для речовин 4, 3, 2 и 1 класів небезпеки складають 0,85; 1,0; 1,3 і 1,5 відповідно.

Для м. Дніпропетровськ ІЗА розраховано за 5-ма найбільш пріоритетним забруднювачами - формальдегідом, двоокисом азоту, пилом, БП, фенолом. Для м. Кривий Ріг - за формальдегідом, двоокисом азоту, пилом, двоокисом сірки, фенолом. Аналіз отриманих результатів проводили відповідно до існуючої класифікації (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Класифікація забруднення атмосферного повітря за інтегральним індексом забруднення

Величина ІЗА, ум.од.	Ступінь забруднення
менше 5	низький
5-8	підвищений
8-13	високий
понад 13	дуже високий

Враховуючи одночасну присутність у атмосферному повітрі полютантів - двоокису сірки, окису вуглецю, двоокису азоту та фенолу, розраховано коефіцієнт комбінованої дії (Ккд) за сумою кратності перевищення їх ГДК [88].

Гігієнічний аналіз рівня техногенного забруднення основного поверхневого вододжерела питного централізованого водопостачання досліджуваних міст - р. Дніпро та її приток, а також питної водопровідної води виконано за вмістом ВМ, побічних продуктів знезараження води - тригалогенметанів (хлороформ, тетрахлорвуглець) та інших промислових речовин - поліфосфатів, ціанідів, роданідів, толуолу, бензолу, стиролу, фенолів, формальдегіду, нафтопродуктів; а також рівнем радіаційного забруднення.

Для комплексного аналізу хімічного забруднення води р. Дніпро нами розраховано Кс та Zc. Крім того, для речовин, що належать до 1-го і 2-го класу небезпеки за санітарно-токсикологічним показником шкідливості, розраховували Ккд. Із спектру досліджуваних нами сполук до 1-2 класу небезпеки відносяться: ртуть, миш'як, свинець, алюміній, селен, барій, кадмій, молібден, хлороформ, тетрахлорвуглець, ціаніди, роданіди, бензол та формальдегід. Оскільки значна частина вказаних хімічних речовин знаходилась у концентраціях, нижчих чутливості методів визначення, для адекватної оцінки ми обрали лише ті сполуки, середньорічні концентрації яких перевищували поріг чутливості методів визначення - свинець, кадмій, алюміній, селен, хлороформ та тетрахлорвуглець.

Визначення ВМ у харчових продуктах виконувалось згідно з комплексною програмою із контролю їх хімічного складу, що регулярно проводиться органами санітарно-епідеміологічної служби Дніпропетровської області. Контролю підлягали місцеві харчові продукти та сировина за основними групами: 1) хліб та хлібобулочні вироби; 2) молоко та молочні продукти; 3) м'ясо і м'ясні продукти; 4) риба та рибні продукти; 5) овочі, фрукти та ягоди; 6) цукор і кондитерські вироби; 7) жирові продукти; 8) яйця; 9) напої та продукти бродіння.

Харчові продукти вважаються безпечними, якщо вони не містять шкідливих речовин або їх вміст не перевищує законодавчо визначених гігієнічних нормативів. Тому оцінку отриманих даних проводили згідно з нормативами хімічних контамінантів у харчових продуктах, представлених у документах МОЗ України: «Гранично допустимі концентрації важких металів і миш'яку у продовольчій сировині і харчових продуктах» (1986); «Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів» (1990).

Другий блок програми наших досліджень передбачав клініко-гігієнічну оцінку репродуктивного здоров'я населення за таким алгоритмом (рис. 2.2).

Клініко-гігієнічна оцінка репродуктивного здоров'я населення проведена у 377 мешканців (192 чоловіки та 185 жінок) промислового і контрольного міст Дніпропетровської області, що звертались за консультацією до Центру планування сім'ї та репродукції людини КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром ДОР» (головний лікар - к.мед.н. Л.І. Падалко), а також знаходились на обліку пологових будинків м.Дніпропетровська (МПБ №2, МЛ №9) та м. Новомосковська (ТМО) за період 2006-2015 рр. Усі пацієнти дали інформовану згоду на використання результатів досліджень з науковою метою без зазначення особистих даних.

Загальна кількість видів обстеження і кількості респондентів представлена в таблиці 2.5. Як контингент дослідження відбирались практично здорові чоловіки та жінки активного репродуктивного віку, чоловіки з порушенням фертильності та вагітні. Попередній відбір проводився шляхом випадкової вибірки відповідно до вимог епідеміологічних досліджень.

Рис. 2.2. Алгоритм дослідження «Клініко-гігієнічна оцінка репродуктивного здоров'я населення»

Як відомо, найбільш інформативним показником здоров'я генеративної системи жінок, на відміну від чоловіків, є настання та перебіг вагітності й пологів. Тому для оцінки впливу факторів довкілля нами проведено дві серії досліджень, перша з яких присвячена оцінці рівня екологічної обумовленості репродуктивного здоров'я фертильних жінок, друга - оцінці репродуктивного здоров'я вагітних.

При цьому критеріями відбору населення до групи фертильних були: вік обстежених (20-50 років); термін проживання у даному місті (не менше 5 років); тотожність соціокультурних та економічних умов життя; відсутність гострих і хронічних захворювань, шкідливих звичок чи професійних шкідливостей; тривалість шлюбу понад 2 роки, наявність дітей.

Таблиця 2.5

Характеристика видів та кількості клініко-гігієнічних досліджень

Вид обстеження	Кількість досліджень
	чоловіки	жінки
	фертильні	безплідні	фертильні	вагітні
анкетування	114	78	103	82
огляд спеціалістами	228	156	206	164
лабораторна діагностика	570	390	515	410
дослідження секреції статевих гормонів	352	268	-	-
аналіз фертильних властивостей еякуляту	2 024	1 541	-	-
визначення мікроелементного статусу	792	360	695	657
оцінка перебігу та ускладнень вагітності	-	-	-	3 073
аналіз частоти та поширеності хвороб сечостатевої системи	4 075	8 910

У групу пацієнтів, що страждають ідіопатичним безпліддям, відбирали чоловіків, що знаходились у шлюбі понад 2 роки та за відсутності інших причин щодо виникнення безпліддя. Критеріями відбору для клініко-гігієнічного аналізу стану вагітних були: вік (20-35 років), перші пологи, другий триместр вагітності, що мешкають не менше 5 років в даному місті, відсутність професійних шкідливостей, гострих та хронічних захворювань.

Усі пацієнти в умовах Центру планування сім'ї та репродукції людини КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром ДОР» пройшли комплексне обстеженя профільними спеціалістами, лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, сечі, біохімічне дослідження крові, ультразвукове дослідження органів генеративної системи відповідно до стандартного протоколу обстеження [84, 408].

Фактичне харчування чоловіків і жінок вивчали з використанням методу добового (24-годинного) відтворення харчування, рекомендованого ВООЗ [254], з вказівкою в анкеті опитуваними кількості спожитої їжі, набору страв і окремих харчових продуктів за добу. Для більш точного аналізу харчування населення збір даних проводився протягом 7 днів з наступним усередненням результатів анкетування за спеціально розробленою нами «Картою-схемою» (додаток А). Анкета включає питання, згідно з якими можна охарактеризувати режим харчування, середньодобовий набір харчових продуктів, розрахувати рівень надходження різних нутрієнтів - білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів.

Як зазначають фахівці [97], на сьогоднішній день споживання основних продуктів харчування наблизилося до показників мінімального споживчого кошика, які значно нижчі за «Норми фізіологічної потреби населення в основних харчових речовинах та енергії» [152]. Тому оцінку добового набору харчових продуктів мешканців області проводили відповідно до раціональних науково- обґрунтованих норм [67, 97, 141, 174].

Розрахунок рівня добового надходження мікроелементів проводили за загальновідомими методиками [234] з наступною оцінкою їх відповідності до рекомендацій експертів ФАО/ВООЗ за рівнем допустимого добового навантаження (ДДН) для ксенобіотиків та добової потреби (ДП) - для есенціальних мікроелементів [56, 233].

Харчові компоненти підраховували з використанням таблиць хімічного складу і харчової цінності продуктів з урахуванням кулінарних втрат при термічній обробці [241, 242]. Розрахунок вмісту ВМ у середньодобовому харчовому раціоні проводили на основі власних даних щодо їх вмісту в основних групах харчових продуктів, що базуються на аналізі 28 410 досліджень продовольчої сировини та харчових продуктів місцевого виробництва, а не усереднених по країні даних хімічного складу харчових продуктів, які не враховують регіональної специфіки контамінації різних об'єктів довкілля та міграційних особливостей ВМ. Такий підхід, як показали отримані результати, збільшує об'єктивність подальшого розрахунку рівня добового аліментарного надходження нутрієнтів до організму мешканців промислового регіону.

Внаслідок проведеного комплексного обстеження 50 чоловіків та жінок були виключені з подальших досліджень у зв'язку з виявленими хронічними загальносоматичними хворобами, гострим орхітом, сальпінгооофоритом або інфекціями статевих шляхів, порушенням розташування та розмірів яєчок, матки, варикоцеле, зловживанням спиртних напоїв та тютюнопалінням, порушеннями сперматогенезу та овогенезу, непов'язаними із забрудненням довкілля (хромосомні аномалії, травми або запалення статевих органів у анамнезі).

Спрямованим відбором шляхом анкетування та комплексу клініко-лібораторних обстежень сформовано 8 дослідних груп: 1 група - чоловіки з нормальною фертильністю, що проживають у м. Дніпропетровськ (62 респонденти), 2 група - чоловіки з нормальною фертильністю, що проживають у контрольному місті (37 респондентів), 3 група - безплідні чоловіки, що проживають у м. Дніпропетровськ (48 пацієнтів), 4 група - безплідні чоловіки - мешканці контрольного міста (19 пацієнтів), 5 група - 61 жінка репродуктивного віку, що мешкає у м. Дніпропетровськ, 6 група - 26 фертильних жінок контрольного міста, 7 група - 59 вагітних, що проживають у промисловому місті та 8 група - 23 вагітні м. Новомосковьск. Вік обстежених був в межах 20-50 років, що, за середніми показниками, складало 31,9±0,9 та 30,4±0,6 років для безплідних і фертильних чоловіків, 32,2±1,1 та 29,8±1,0 років - для фертильних жінок та вагітних відповідно.

Критеріями повноцінності фертильного статусу чоловіків, як відомо [100, 243], слугують гормональний статус, кількісні та якісні характеристики сперми.

Найбільш інформативним методом оцінки секреторної активності системи «гіпофіз-гонади» є виявлення базальної секреції тестостерону як маркера андрогенного статусу чоловіків та гонадотропінів - фолікулостимулюючого (ФСГ) і лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів. Активність базальної секреції гормонів у плазмі крові чоловіків визначали о 8 годині ранку за допомогою стандартизованих тест-систем методом імуноферментного аналізу (ІФА) на аналізаторі «Anthos-2020» [84, 408]. Плазму крові заморожували для проведення досліджень при t - -20 °С.

Оцінку клінічних проявів гіпогонадизму в інфертильних чоловіків проводили з використанням 4 опитувальників (додаток Б): опитувальник виявлення андрогенного дефіциту; шкала оцінки зниження рівня андрогенів (за Morley); AMS (Aging Male Symptoms) опитувальник симптомів старіння чоловіків та шкала вираженості еректильної дисфункції (міжнародний індекс еректильної функції, МІЕФ-5), які дозволяють повною мірою оцінити вираженість основних груп клінічних симптомів андрогенного дефіциту [121].

Опитувальник виявлення андрогенного дефіциту містить 12 пунктів (питань), які стосуються проявів дефіциту тестостерону і оцінюється за сумою балів (менше 8 балів - андрогенний дефіцит малоймовірний; 8-12 - ймовірний; 13-17 - вірогідний; понад 17 балів - визначений). Шкала оцінки зниження рівня андрогенів (за Morley) містить 10 запитань та оцінюється як позитивна (дефіцит тестостерону можливий) при стверджувальних відповідях на 1, 7 чи будь-які три інші питання. AMS опитувальник симптомів старіння чоловіків складається із 17 пунктів (питань), кожен із яких характеризує певні ознаки андрогенної недостатності і оцінюється за загальною сумою балів (17-26 балів - симптоми старіння не виражені, 27-36 - симптоми слабко виражені, 37-49 - симптоми виражені середньою мірою, понад 50 балів - симптоми різко виражені). Опитувальник МІЕФ-5 містить 5 запитань стосовно еректильної функції, яка також оцінюється за загальною сумою балів (22-25 балів - норма, 17-21 - легка форма еректильної дисфункції, 12-16 - помірно легка, 8-11 - помірна, 5-7 балів - важка).

Для оцінки гонадотоксичного впливу екологічних чинників довкілля та якості сперми, еякулят у чоловіків з різною фертильністю відбирали відповідно до вимог ВООЗ [408]. Зразки сперми отримували методом мастурбації після 2-7 днів утримання від статевого акту (WHO, 2010). Після чого виконувалося зрідження зразків протягом 30 хв. при 37 °C. Такі показники спермограми, як об'єм сперми, концентрація сперматозоїдів, їх рухливість, морфологія та відсоток живих форм, оцінювалися за допомогою світлооптичної мікроскопії. Патологічні форми сперматозоїдів класифікували із використанням «жорстких» критеріїв Крюгера [84]. Рухливість сперматозоїдів оцінювали через 60 хв. після отримання матеріалу за класами [348, 408]: А - швидкі рухи; В - повільні рухи; С - коливальні, маятникоподібні рухи на місці, швидкість менше 5 мкм/с; D - нерухомі сперматозоїди. Аналіз проводили за критеріально значущими фракціями: прогресивно-рухливих сперматозоїдів, категорія А+В; загальнорухливих сперматозоїдів, категорія А+В+С [408].

Для дослідження мікроелементів у крові жінок її відбір проводився співробітниками Центру планування сімґї та репродукції людини КЗ «ДОПЦ зі стаціонаром ДОР» та Дніпропетровської обласної станції переливання крові (гол. лікар - Л.А. Сердюк) у зразках проб крові, що пройшли аналіз на вміст небезпечних інфекцій відповідно до існуючих правил забору та доставки біоматеріалів для лабораторних досліджень [109].

Кров у вагітних та фертильних жінок відбирали за стандартними методиками [84, 408] до 10 години ранку, натщесерце, у кількості 5 мл, у пробірку з 0,1 мл гепарину (1:5000 МЕ). Крім цільної крові, шляхом відстоювання отримували зразки фракцій сироватки крові, які використовувались для подальших досліджень. Сечу у вагітних збирали у кількості не менше 100 мл, після ранкового туалету зовнішніх статевих органів, у стерильні контейнери.

Біологічні зразки переносили в аліквоти, заморожували і зберігали при t - -20 °С до аналізу. Дослідження вмісту ВМ проводили методом інверсійної вольтамперометрії [133, 134] на приладі АВА-2 (Виробник НПП «Буревестник») у санітарно-токсикологічній лабораторії Дніпропетровської обласної СЕС (гол. лікар - В.Г. Капшук) та у лабораторії НВТК «Центр» ДЗ «ДМА МОЗ України» (керівник - д.мед.н., проф. О.А. Шевченко). Як стандартні розчини використовували Міждержавні стандартні зразки складу розчинів іонів свинцю, кадмію, цинку та міді Фізико-хімічного інституту НАН України, м. Одеса [176, 184].

Для оцінки мікроелементного статусу чоловіків та жінок досліджено вміст свинцю, кадмію, міді та цинку у крові, сироватці крові, сечі та еякуляті. Дослідження проведені у 91 чоловіка промислового міста (62 фертильні, 29 безплідних) та 56 чоловіків контрольного міста (37 фертильних, 16 безплідних). У цілому в чоловіків було проаналізовано 288 біологічних зразків, у тому числі 147 зразків цільної крові та 141 зразок сперми (1 152 дослідження). Загальна кількість проб біосубстратів у жінок - 338 (1 352 дослідження).

Крім того, для вивчення особливостей транслокації металів в організмі чоловіків та жінок нами розроблено методику розрахунку низки індексів, ум.од:

- індекс проникнення через гематотестикулярний бар'єр (ІПБ) - відношення концентрації металу в еякуляті до його вмісту в цільній крові;

- індекс проникнення в кров (ІПК) - відношення концентрації металів у крові до їх вмісту у добових раціонах харчування;

- індекс елімінації (ІЕ) - відношення концентрації ВМ у сечі до їх вмісту в крові;

- індекс ретенції форменими елементами крові (ІРФЕ) - відношення вмісту металів у крові до їх концентрації в сироватці крові;

- коефіцієнти співвідношення (КВ) мікроелементів у різних біосубстратах.

Аналіз мікроелементного статусу мешканців регіону здійснено шляхом порівняння отриманих результатів з середньонормативними рівнями вмісту мікроелементів у різних біосубстратах [157, 186, 204] та даними літератури щодо фонових територій [234, 337, 377, 378, 385, 393, 402].

Для оцінки стану репродуктивного здоров'я мешканців Дніпропетровської області проведено аналіз первинної захворюваності та поширеності хвороб сечостатевої системи в цілому та за окремими нозологічними групами, згідно з МКХ-10 [139] серед міських та сільських жителів Дніпропетровської області за віковими категоріями 0-14 років, 15-17 років та 18 років за період 2006-2010 рр.

Спектр досліджень включав хвороби сечостатевої системи (клас XIV, N00-N99). Для вивчення захворюваності генеративної системи чоловіків обрано хвороби передміхурової залози (N40-N42), у тому числі її гіперплазії (N40), чоловічу безплідність (N46), гідроцеле та сперматоцеле (N43); жінок - хвороби молочної залози (N60-N64); запальні хвороби жіночих тазових органів (N70-N77) - сальпінгіт, оофорит (N70), запальні хвороби шийки матки (N72), незапальні хвороби жіночих статевих органів (N80-N98) - ендометріоз (N80), незапальні хвороби шийки матки (N86-N88), розлади менструацій (N91-N92, N94), порушення в менопаузі та після менопаузи (N95) і жіночу безплідність (N97).

Крім того, проведено аналіз частоти та поширеності ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду в жінок (клас XV, O00-O99 (крімО80)) і визначено структуру даних репродуктивних ускладнень у вагітних екологічно контрастних територій. Джерелами інформації були дані щорічних звітів діяльності установ охорони здоров'я Дніпропетровської області (форма N-12) Головного управління статистики Дніпропетровської області та Головного управління охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації (КЗ «Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»), а також дані власних епідеміологічних досліджень.

Ретроспективно нами виконано викопіювання та аналіз даних частоти репродуктивних ускладнень 3 073 випадків вагітності та пологів. Обробці підлягали: індивідуальна карта вагітності (форма № 111/у) та історія пологів (форма № 096/у). Необхідну інформацію викопійовували за спеціальною картою, розробленою разом зі спеціалістами - акушерами-гінекологами (додаток В).

Третій блок наукових досліджень присвячено експериментальній оцінці впливу низьких доз ВМ на організм вагітної, плаценто- та ембріогенез. Для проведення експериментальних досліджень було обрано 100 самиць щурів лінії Wistar віком 2,5-3 міс. з масою тіла 150-170 г. Вибір об'єктом дослідження саме цих лабораторних тварин зумовлений тим, що в щурів та людини однаковий гемохоріальний тип плаценти, а також у них низький рівень спонтанних вад розвитку (0,02-0,85%) порівняно з мишами (0,04-15,7 %) та кролями (0,74-4,2 %) [78]. Загальний обсяг досліджень представлено у таблиці 2.6.

Дослідження на тваринах проводили відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (Київ, 2001), «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах» (Київ, 2009), які узгоджуються з Європейською конвенцією про захист експериментальних тварин (Страсбург, 1985) [303]. Тварин утримували в оптимальних умовах віварію ДЗ «ДМА» на стандартному раціоні із вільним доступом до води та їжі.

Таблиця 2.6

Види та обсяг експериментальних досліджень

Показник	Кількість досліджень
Загальний стан організму самиць щурів	2600
Поведінка самиць щурів	2600
Динаміка маси тіла самиці	1020
Динаміка краніокаудальних розмірів тіла самиці	562
Динаміка ректальної температури самиці	420
Циклічність і тривалість естрального циклу	1200
Настання вагітності за цервікальними мазками	70
Загальний стан та розташування внутрішніх органів	392
Морфометрія та маса внутрішніх органів самиці	1568
Морфометрія та маса плаценти	1344
Гістоморфометрія плаценти	2240
Гістомікроскопія плаценти	1120
Гонадотоксична дія ВМ	448
Ембріолетальна дія ВМ	698
Зовнішній вигляд та розташування плодів у матці	560
Соматометричний розвиток плодів	1680
Стать плодів	560
Концентрація ВМ у крові самиць	232
Вміст ВМ у плаценті	540
Вміст ВМ у плодах чоловічої та жіночої статі	630

Адаптаційний період складав 12 днів, протягом якого визначали загальний стан і поведінкові реакції тварин, їх масу та розміри тіла, ректальну температуру, а також циклічність і тривалість естрального циклу згідно з [78, 138].

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.