Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Тварин зі стійким ритмом естрального циклу віком 3-3,5 міс. з масою тіла 170-200 г у кількості 70 в стадії проеструс і еструс парували з інтактними самцями за схемою 2:1. Перший день вагітності визначали за наявністю сперматозоїдів у піхвових мазках (рис. 2.3) [78].

Рис. 2.3. Мікрофотографія незабарвленого нефіксованого вагінального мазка самиці щура для визначення першого дня вагітності. Добре помітні естральні клітини та сперматозоїди. А. Зб. 7х8.

В - сперматозоїди та естральні клітини на великому збільшенні. Зб. 7х40.

У експериментальних моделях використовували розчини неорганічних солей металів - ацетату свинцю та хлориду цинку, а також колоїдні розчини цитратів указаних металів, отриманих у науково-дослідному інституті Нанобіотехнологій та ресурсозбереження України (патент України № 49050. Спосіб Каплуненка-Косінова отримання карбоксилатів з використанням нанотехнології). Нами обрано саме вищенаведені солі, оскільки вони характеризуються низькою токсичністю, високою розчинністю у воді, високим рівнем засвоєння металів із вказаних сполук.

Консультативна та практична допомога при обґрунтуванні вибору форм ВМ та їх дозування надана зав. кафедрою фармакології Київського національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, чл.-кор. НАМН України, д.мед.н., професором І.С. Чекманом і зам. директора Українського інституту нанотехнологій та ресурсозбереження В.В. Каплуненком.

Вибір свинцю та цинку як досліджуваних речовин обґрунтований широким їх розповсюдженням в об'єктах довкілля промислового регіону за взаємопротилежних тенденцій - при підвищеному рівні надходження свинцю до організму мешканців промислового регіону спостерігається виражений дефіцит цинку в харчуванні та внутрішньому середовищі організму [15, 24, 107, 233]. При цьому свинець виступає політропним токсином [23, 155, 234, 410], внаслідок впливу якого в організмі розвивається «дезадаптаційний синдром», у якому головне регуляторне навантаження покладається на металоферментну систему, активною складовою якої є цинк 101, 288, 416.

Слід зазначити, що існуючі на сьогоднішні експериментальні роботи щодо вивчення ембріотоксичної дії свинцю здебільш стосуються високих його концентрацій - на рівні чи дещо нижче LD50, які практично не зустрічаються в реальних умовах. У той же час експериментальних робіт, присвячених вивченню впливу низьких концентрацій свинцю на ембріональний розвиток вкрай мало [119, 129, 131]. Питання морфології та патогенезу такого впливу на плаценту і плід залишаються практично не вивченими, особливо у порівняльному аспекті дії неорганічних та органічних форм свинцю, а також у комбінації з цинком, що і зумовлило проведення нами серії експериментальних досліджень.

Для максимального наближення експерименту до природних умов ми обрали пероральний шлях введення згідно з методичними рекомендаціями з вивчення ембріотоксичності металів - за допомогою внутрішньошлункового зонду [93, 138]. Був змодельований ізольований і комбінований вплив органічних і неорганічних сполук свинцю та цинку, який віддзеркалив реальне їх співвідношення у системі життєдіяльності населення промислово розвиненої території [234]. Дози досліджуваних металів збільшено у 10 разів порівняно з рівнем їх сумарного надходження (по відношенню до контрольної групи тварин) відповідно до вимог токсикологічних досліджень. Таким чином, обрана доза свинцю складала 0,05 мг/кг маси тіла (близько 1/30000 LD50 для свинцю при пероральному введенні), що не перевищує поріг загальнотоксичної дії [96]. Доза цинку складала 1,5 мг/кг маси тіла, що у 7 разів нижче від порогу токсичності [96] та відповідає максимально безпечному рівню для вагітних [245].

Самиць щурів з датованим терміном вагітності розподілили на 7 груп, 6 з них - дослідні (по 8-9 самиць у кожній групі), яким вводили препарати ізольовано (1 група - ацетат свинцю у дозі 0,05 мг/кг, 2 група - хлорид цинку у дозі 1,5 мг/кг, 3 група - цитрат цинку, отриманий за нанотехнологією, у дозі 1,5 мг/кг, 7 група - цитрат свинцю, отриманий за нанотехнологією, у дозі 0,05 мг/кг), а також у комбінації (4 група - ацетат свинцю та хлорид цинку, 5 група - ацетат свинцю та цитрат цинку у дозах, тотожних ізольованому введенню металів) і одна (6 група) - контрольна, тварини якої отримували дистильовану воду. Відбір самиць щурів до контрольної та дослідних груп проводився у випадковому порядку з формуванням однорідних за середньою масою груп тварин. Експозиція дії хімічних чинників на самок щурів тривала з 1-го по 19-й день вагітності. Під час експерименту щоденно реєстрували загальний стан і поведінкові реакції самок, 1 раз у 3-4 дні вимірювали масу та розміри тіла, ректальну температуру.

На кінцевому етапі дослідження проводили миттєву декапітацію тварин під тіопенталовим наркозом і відбирали матеріали для подальших досліджень.

У роботі застосований комплексний підхід з використанням фізіологічних, морфологічних та біохімічних методів дослідження.

Фізіологічні методи оцінки перебігу вагітності передбачали контроль приросту маси та довжини тіла, ректальної температури [93] самиць щурів, спостереження за їх поведінкою [93, 138] та статевим циклом [78, 126].

Морфологічні методи дослідження впливу ВМ на перебіг вагітності, плаценто- та ембріогенез включали макроскопічний і мікроскопічний аналіз біооб'єктів за абсолютними значеннями виміряних параметрів та розрахованих на їх основі індексів і показників [19, 111, 221].

Для проведення макроскопічних морфологічних та морфометричних досліджень після лапаротомії у тварин виділяли роги матки з яєчниками, візуально їх оглядали, так само, як і інші внутрішні органи - яєчники, серце, нирки, селезінку, печінку, головний мозок, кістки та зуби; вимірювали їх абсолютну масу на торсійних терезах [93]; розраховували відносну масу як відсоткове відношення абсолютної маси органу до маси тварини [78]; для оцінки гаметотоксичного впливу ВМ розраховували індекс впливу (І), як відношення суми мас яєчників тварин експериментальних груп до суми мас яєчників тварин контрольної групи, ум.од. (при І>1 констатували стимулюючу дію металів, при І<1 - пригнічуючу дію). Розрізали роги матки, підраховували і реєстрували кількість ембріонів, місць імплантації, резорбованих ембріонів, мертвих і живих плодів, наявність грубих аномалій розвитку в кожному відділі двороздільної матки, вимірювали масу, краніокаудальний розмір та діаметр тіла плодів [93, 138]. Тест «живі-мертві плоди» проводили відразу після вилучення з матки [78].

Вплив сполук свинцю та цинку на ембріональний розвиток оцінювали за рівнем ембріональної смертності (ембріолетальний ефект), загальним розвитком плодів (ембріотоксичний ефект), їх зовнішніми та внутрішніми вадами розвитку (тератогенний ефект) згідно з загальноприйнятою методикою [78]. Для цього розраховували такі показники: індекс плодовитості самиць, кількість плодів на одну самицю, загальну , до- та післяімплантаційну смертність, співвідношення статей плодів у посліді, плодово-плацентарний та масо-ростовий коефіцієнти.

Комбіновану дію бінарних сумішей свинець-цинк (групи №4 та №5) оцінювали за коефіцієнтом комбінованої дії (Ккд) згідно з методичними рекомендаціями [153], порівнюючи ефекти впливу, що спостерігалися за комбінованої дії металів, з ефектами ізольованої дії окремих сполук у суміші за формулою:

Ек >,=,< ?Еі(1), (2.2)

де: Ек - комбінаційний ефект;

Еі - ефект індивідуальної дії і-ої з n речовин.

Типи комбінованої дії за токсичністю визначали згідно з класифікацією Леве-Лазарєва [256]. При Ккд=1 комбінована дія оцінювалась як адитивна (сумація), при Ккд>1 - як потенціювання впливу (синергізм), при Ккд<1 - як ефект менше адитивного (антагонізм).

Кратність ослаблення (посилення) комбінованого ефекту дії бінарних сумішей металів оцінювали за коефіцієнтом зміни ефекту комбінованої дії (Кзе) як відношення комбінаційного ефекту впливу суміші металів до ефекту індивідуальної дії і-ої з n речовин у суміші.

Гістологічні та гістоморфометричні дослідження проведені співробітниками НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського державного аграрного університету (ректор - д.б.н., проф. А.С. Кобець). Для проведення досліджень частину внутрішніх органів самки та ембріонів з плацентою фіксували в 10% нейтральному формаліні, зневоднювали з подальшим виготовленням парафінових блоків. Гістологічні зрізи робили завтовшки 5 мкм за допомогою ротаційного мікротому для парафінових зрізів [197]. Фарбування депарафінізованих зрізів проводили гематоксиліном-еозином [2, 118]. Світлова мікроскопія проводилась з використанням мікроскопу «Leika CM-E» (USА), об'єктивами Ч10, Ч20, Ч40, Ч100, Ч200. За допомогою цифрової фотокамери Canon мікроскопічні дані були зафіксовані як цифрові зображення JPEG-формату. Проведення кількісного дослідження різних зон плаценти виконували за допомогою програмного пакету ImageJ 1,47v (розробка ініційована автором Wayne Rasband в Research Services Branch, National Institute of Mental Health, Maryland, USA та поширюється без ліцензійних обмежень), використовуючи загальні принципи стереометричного аналізу [2].

Для визначення абсолютного вмісту ВМ у біосубстратах системи «мати-плацента-плід» та наступного розрахунку індексів їх міграції в організмі [138] другу половину вилученого біоматеріалу заморожували при t - -20 °С. Зразки крові, плаценти, плодів готували шляхом озоління. Вміст мікроелементів - свинцю, кадмію, міді та цинку визначали методом інверсійної вольтамперометрії на приладі АВА-2 [133, 134].

Крім того, для вивчення особливостей транслокації металів від організму матері до плоду розраховували низку індексів. Слід зазначити, що у окремих роботах, які стосуються вивчення особливостей міграції ВМ в організмі вагітної, розраховують індекс плацентарного проникнення металів як відношення вмісту ВМ у плоді до їх рівня в організмі матері. Проте, на нашу думку, таке визначення дещо хибне, оскільки в організмі ембріону, поряд з пасивним надходженням металів, відбувається їх активне накопичення [23, 24].

З урахуванням вищезазначеного, нами розроблено методику розрахунку наступних інформативних індексів транслокації ВМ, ум.од.:

індекс плацентарного накопичення (ІПН) - відношення концентрації металу в плаценті до його вмісту в крові вагітної;

індекс ембріонального накопичення (ІЕН) - відношення концентрації металу в ембріоні до його вмісту в крові вагітної;

індекс трансплацентарної міграції (ІТМ) - відношення індексу ембріонального накопичення до індексу плацентарного накопичення.

Усього в експерименті з вивчення ембріотоксичної дії досліджуваних ВМ використано 58 вагітних самиць, одержано та проаналізовано 560 плодів.

Четвертий блок програми досліджень присвячено науковому обґрунтуванню, розробці, впровадженню комплексу здоров'язберігаючих заходів з оцінкою їх ефективності. Для здійснення цього етапу досліджень проаналізовано результати власних досліджень, інтеграція яких з існуючими науковими розробками та узагальнення традиційних напрямків первинної профілактики стали основою розробки концептуальної моделі управління ризиком розвитку екологічно обумовленої репродуктивної патології у населення (УРЕОРП).

При статистичному аналізі результатів розраховувались відносні і середні величини, проводилась перевірка нормальності розподілу кількісних показників з використанням критеріїв Колмогорова-Смирнова і Шапіро-Уілка з виправленням Ліллєфорса; перевірка рівності дисперсій за допомогою критерію Фішера (F); оцінка достовірності різниці середніх для кількісних ознак з нормальним розподілом за критерієм Стьюдента (t); вірогідність різниці відносних показників з використанням критерію Хі-квадрат (2) Пiрсона. Проводився кореляційний аналіз з розрахунком коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена (р), лінійної кореляції Пірсона (r); регресійний аналіз з розрахунком множинних (R) і парціальних коефіцієнтів кореляції (r), коефіцієнтів детермінації (R2), а також ступеня впливу окремих факторів на результативну ознаку (К, %) та факторний аналіз; розрахунок відносного (RR) та атрибутивного (EF) ризиків.

Оцінку ризику та ступеня екологічної зумовленості захворювань генеративної сфери, ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду здійснюють за адаптованими нами для неекспонованого в професійному плані населення класифікаціями [104, 105, 207]:

А. Ступінь екологічної зумовленості захворюваності:

1. Невірогідна (р>0,05) при 0<RR?1 і EF=0%;

2. Низька - різниця з контролем вірогідна (р<0,05) при 1,0<RR?1,33 і EF<25%;

3. Середня - різниця з контролем вірогідна (р<0,05) при 1,33<RR?2 і EF= 25-50%;

4. Висока - різниця з контролем вірогідна (р<0,05) при 2,0<RR?4 і EF= 50-75%;

5. Дуже висока - різниця з контролем вірогідна (р<0,05) при RR>4 і EF>75%.

Б. Сила причинно-наслідкових зв'язків:

1. Екодетермінована патологія (забруднення довкілля може виступати як фактором ризику виникнення захворювань, так і етіологічним фактором) - при RR>4 і EF>75%;

2. Екозалежна патологія (забруднення довкілля є фактором ризику виникнення захворювань) - при 2,0<RR?4 і EF= 50-75%;

3. Зв'язок слабкий або відсутній (для встановлення причинно-наслідкового зв'язку розвитку захворювань використовується інші докази) - при RR<2 і EF<50%.

Статистична обробка результатів дослідження проводилась з використанням пакетів ліцензійних програм статистичного аналізу Statistica v.6.1 (StatsoftInc., США, ліцензійний номер AJAR909E415822FA), Microsoft Excel. Автор висловлює щиру подяку доктору біологічних наук, професору М.Ю. Антомонову за консультативну допомогу під час математичної оцінки результатів досліджень.

РОЗДІЛ 3.ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Особливостями розвитку антропогенних процесів у промислових регіонах є формування якісно нових біохімічних провінцій. Це супроводжується комплексним поліелементним забрудненням довкілля за схемою: джерела забруднення - об'єкти депонування - життєзабезпечуючі середовища - організм людини [22, 167]. Для Дніпропетровського регіону - одного з найпотужніших індустріальних центрів України з розвинутою металургійною, металообробною та хімічною промисловістю, дана проблема має особливе значення, оскільки підвищене техногенне навантаження екосистем призводить до погіршення здоров'я його мешканців та демографічної ситуації в цілому [29, 39, 58, 150, 204].

На сьогоднішній день особливої актуальності у вивченні зв'язку стану здоров'я населення та якості довкілля набуває оцінка впливу факторів малої інтенсивності із неспецифічним характером біологічної дії, багатокомпонентність, багатофакторність та різноспрямованість впливу яких на організм людини вимагають розробки нових підходів до еколого-гігієнічної оцінки хімічного забруднення довкілля [227, 234]. В умовах комплексного впливу хімічних чинників навколишнього середовища слід враховувати ступінь моно- та поліелементного забруднення і характер багатокомпонентної взаємодії хімічних сполук у кожному із суміжних середовищ, з наступним визначенням пріоритетних маркерів експозиції та шляхів їх надходження [30, 59, 230].

Враховуючи актуальність вищезазначеного для Дніпропетровської області, у даному розділі представлені результати комплексної еколого-гігієнічної оцінки техногенного забруднення життєзабезпечуючих та депонуючих складових довкілля - ґрунту, атмосферного повітря, води, харчових продуктів та сировини місцевого виробництва.

Грунти

Згідно з класифікацією [244] досліджувані ґрунти промислових міст Дніпропетровської області можна віднести до урбогрунтів - природних поверхнево-перетворених ґрунтів, які зберегли непорушену нижню частину профілю (садово-паркові ландшафти), а також до урбаноземів (сельбищні, автотранспортні та промислові ландшафти).

Аналіз даних 5-річного спостереження (табл. 3.1) свідчить, що ґрунти м. Дніпропетровськ містять такі ВМ, як Pb, Ni, Cr, Cu, Zn, Co, Fe в усіх обстежених зонах з діапазоном коливань їх середніх значень від <0,5 мг/кг (для кобальту) до 49,00±8,78 мг/кг (для цинку), що здебільш знаходиться в межах відповідних гігієнічних нормативів, за винятком цинку та міді. При цьому вміст міді у промисловій зоні у 1,1 рази, цинку - в усіх урболандшафтах міста - у 1,01-2,13 разів перевищує ГДК, хоча вірогідними ці відмінності виявились лише для вмісту цинку у промисловій та автотранспортній зонах міста (р<0,05).

Моноелементна оцінка ступеня забруднення ВМ ґрунтів різних антропогенних ландшафтів міста дозволяє простежити певні особливості. Так, найбільш забрудненою за вмістом свинцю виявилась автотранспортна зона - 9,95±2,36 мг/кг, що на 32-40 % вище, ніж в усіх інших урболандшафтах міста з вірогідними відмінностями порівняно з садово-парковою зоною (р<0,05). Особливої уваги заслуговує той факт, що свинцеве забруднення сельбищної та промислової зон міста має майже однакову інтенсивність. Така ситуація свідчить про тотальний характер розповсюдження цього ксенобіотика в межах промислового міста, що узгоджується із даними літератури [36, 41, 196].

Порівняння вмісту свинцю у ґрунтах м. Дніпропетровська з фоновими рівнями [135] виявило зовсім іншу ситуацію. Так, якщо відносно ГДК рівень забруднення ґрунтів усіх урболандшафтів міста характеризується як «допустимий», то відносно фонових рівнів забруднення ґрунту є «допустимим» лише для садово-паркової та сельбищної зон (Кс = 1,34 та 1,98 відповідно). У той же час у промисловій та транспортній зонах виявлено «небезпечний» рівень забруднення грунту (Кс = 2,27 та 3,27 відповідно).

Таблиця 3.1

Вміст важких металів у ґрунтах м. Дніпропетровськ у 2006-2010 рр.

Зона відбору	Метали, мг/кг (M±m)
	Pb	Ni	Cr	Co	Fe	Cu	Zn
Сельбищна	5,94± 0,23°°°	1,62± 0,03	1,12± 0,02	<0,5	25,97± 7,03	1,42± 1,03	28,46± 3,55
Промислова	6,82± 1,00°°°	1,65± 0,08	1,16± 0,03	<0,5	-	3,28± 0,171	29,75± 3,58*
Автотранспортна	9,95± 2,36°°,1	1,29± 0,131	0,89± 0,081	<0,5	-	1,05± 0,13	49,00± 8,78**,°,1
Садово-паркова	4,01± 1,62	1,81± 0,25	1,30± 0,15	<0,5	-	1,06± 0,15	23,14± 4,75
В середньому по місту	8,10± 0,62°°°	1,64± 0,07	1,12± 0,01	<0,5	25,97± 7,03	2,31± 0,73	26,45± 2,50
ГДК [40, 42]	30,0	4,0	5,0	5,0	-	3,0	23,0
Фонові значення [91, 135, 193, 195]	3,0	15,0	18,0	9,3	-	11,0	30,0

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01 - порівняно з ГДК; ° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 порівняно з фоновими значеннями; 1 - р<0,05 порівняно з садово-парковою зоною.

Вміст нікелю та хрому у ґрунтах сельбищної і промислової зон міста виявився значно нижчим від відповідних ГДК та практично однаковим, що, як і у випадку зі свинцем, свідчить про недостатність захисту ґрунтів системою СЗЗ промислових підприємств. Слід зазначити, що найвищі рівні даних металів виявлено у грунтах садово-паркової зони міста - 1,81±0,25 та 1,30±0,15 мг/кг відповідно, що в 1,5 разів (p<0,05) вище, ніж у автотранспортній зоні і може бути зумовлено як тотальністю забруднення урболандшафтів міста, так і природними геохімічними аномаліями їх вмісту у грунтах.

Аналіз вмісту кобальту свідчить про незначний його рівень у ґрунтах промислового міста - нижче чутливості існуючих методів визначення, гігієнічного нормативу та фонових значень. Повноцінна гігієнічна оцінка вмісту заліза у ґрунті утруднена за відсутності відповідного нормативу.

Найвищий рівень міді за середніми значеннями спостерігається в ґрунтах промислової зони - 1,1 ГДК, що в 3,1 рази (p<0,05) вище, ніж у автотранспортній та садово-парковій зонах. При цьому перевищення вмісту міді в ґрунтах антропогенних ландшафтів міста за досліджуваний період спостерігається в 2,3 % проб. Рівень металу в ґрунтах інших антропогенних ландшафтів значно нижчий порівняно з її ГДК та фоновими рівнями. Отже, отримані результати свідчать про переважне накопичення металу в ґрунтах поблизу промислових підприємств і підтверджує техногенність його походження.

Вміст цинку в усіх зонах міста за середніми значеннями коливається в межах 23,14-49,00 мг/кг, що становить 1,01-1,29 ГДК. Проте лише в ґрунтах автотранспортної та промислової зон рівні металу вірогідно вищі (p<0,05) порівняно з ГДК. При цьому перевищення вмісту цинку у грунтах антропогенних ландшафтів міста за 5-річний період дослідження спостерігалося у 17,2 % проб. На наш погляд, отримані результати пов'язані з нерівномірністю просторового розповсюдження цинку, як і інших металів, на території промислового міста внаслідок планувальних недоліків і недосконалості СЗЗ промислових підприємств та, особливо, активізації викидів автотранспорту.

Порівняння отриманих результатів з класифікацією забруднення ґрунтів ВМ (табл. 2.2) [156] свідчить, що ґрунти урболандшафтів м. Дніпропетровська за вмістом свинцю і цинку характеризуються високим рівнем забруднення, за вмістом нікелю - середнім, за вмістом інших металів - низьким.

Зіставлення вмісту нікелю, хрому, цинку та міді з фоновими значеннями дозволило встановити, що середній їх рівень у ґрунтах м. Дніпропетровська практично відповідає регіональному фону. Коливання вмісту цих ВМ знаходиться в межах природних величин і зумовлено особливостями мінералогічного та гранулометричного складу ґрунтотворної породи, що визначає процеси акумуляції і перерозподілу мікроелементів у ґрунті. Лише вміст цинку у автотранспортній зоні міста перевищує фоновий рівень у 1,6 разів (р<0,05), що характеризує ступінь забруднення ґрунту як «допустимий».

Динаміка вмісту ВМ у цьому об'єкті довкілля характеризується різноспрямованими коливаннями протягом 2006-2010 років (рис. 3.1), що, ймовірно, зумовлено нестабільністю промислового виробництва в країні у цей період, а, отже, змінами рівнів та обсягів промислових викидів. Проте у 2010 р. спостерігається поступове підвищення рівнів ВМ у ґрунтах усіх антропогенних ландшафтів міста - в 1,1 (цинк) - 19,6 разів (свинець), що, можливо, зумовлене впливом продуктів згорання палива, збільшенням автомобільних викидів відпрацьованих газів, а також поступовим зростанням потужності промислового виробництва міста. Лише динаміка вмісту міді характеризується поступовим зниженням у 2,5 разів (р<0,05).

Рис. 3.1. Динаміка вмісту ВМ у ґрунтах урболандшафтів

м. Дніпропетровськ за 2006-2010 рр.

Слід зазначити, що за таких умов аналіз ступеня забруднення ґрунтів урболандшафтів промислового міста у 2010 році за коефіцієнтами концентрацій та сумарним показником забруднення характеризує більш несприятливу екологічну ситуацію порівняно з попередніми роками (табл. 3.2), особливо для свинцю. Так, ступінь забруднення ґрунтів садово-паркової зони міста свинцем характеризується як «помірно небезпечний», сельбищної зони - як «небезпечний», промислової та автотранспортної зон - як «дуже небезпечний». У той же час за величиною Zc рівень забруднення ґрунтів усіх антропогенних ландшафтів м. Дніпропетровськ є «допустимим» (Zc<16).

Таблиця 3.2

Коефіцієнти концентрації хімічних речовин та сумарних показник забруднення ВМ ґрунтів м. Дніпропетровськ (2010 рік)

Зона відбору	Коефіцієнт концентрації хімічної речовини (Кс)	Сумарний показник забруднення (Zc)
	Pb	Ni	Cr	Cu	Zn
Сельбищна	5,95	0,04	0,03	0,2	0,85	7,07
Промислова	7,72	0,04	0,03	0,14	1,59	9,52
Транспортна	11,35	0,03	0,03	0,05	0,71	12,17
Рекреаційна	3,82	0,03	0,03	0,05	0,67	4,60
В цілому	7,21	0,04	0,03	0,11	0,96	8,34

Аналіз даних 5-річного спостереження (табл. 3.3) свідчить, що грунти м. Кривий Ріг містять такі ВМ, як Pb, Ni, Cr, Cu, Zn, Fe в усіх обстежених зонах з діапазоном коливань їх середніх значень від 1,81±0,24 мг/кг (для нікелю) до 85,2±7,8 мг/кг (для заліза). Моноелементна оцінка ступеня забруднення ВМ ґрунтів різних антропогенних ландшафтів міста дозволяє простежити певні особливості. За вмістом свинцю найбільш забрудненою, «помірно небезпечною» виявилась промислова зона - 36,8±1,0 мг/кг, що на 22,7 % перевищує ГДК.

Вміст нікелю та хрому в сельбищній та промисловій зонах міста виявились значно нижчими від відповідних нормативів та практично однаковими. Аналогічні особливості характерні і для заліза, що свідчить про неефективність систем СЗЗ промислових підприємств у даному місті.

Мідь в ґрунтах м. Кривий Ріг визначається на рівні 7,60±2,04 мг/кг (сельбищна зона) та 14,24±3,47 мг/кг (промислова зона), що у 2,5 і 4,8 разів вище ГДК (p<0,05-p<0,001) і характеризує ступінь забруднення ґрунтів як «помірно небезпечний» та «небезпечний» відповідно.

Вміст цинку в ґрунтах міста, за середніми значеннями, становить 1,6-2,3 ГДК та в 1,4 рази (p<0,001) вищий у ґрунтах промислової зони, що підтверджує техногенність його надходження. Ступінь забруднення цих ландшафтів міста цинком за кратністю перевищення ГДК характеризується як «помірно небезпечний» та «небезпечний» для сельбищної і промислової зон відповідно, а за кратністю перевищення фону в обох зонах - як «допустимий».

Таблиця 3.3

Вміст важких металів у ґрунтах м. Кривий Ріг у 2006-2010 рр.

Зона відбору	Метали, мг/кг (M±m)
	Pb	Ni	Cr	Fe	Cu	Zn
Сельбищна	18,34± 0,8°,°°	1,81± 0,24	2,03± 0,12	77,5± 9,1	7,60± 2,04*	37,45± 4,18**
Промислова	36,82± 1,00**,°	2,04± 0,1	3,24± 1,05	85,2± 7,8	14,24± 3,47**	53,11± 2,76**,°,°°
ГДК [40, 42]	30,0	4,0	5,0	-	3,0	23,0
Фонові значення [91, 135, 193, 195]	3,0	15,0	18,0	-	11,0	30,0

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,001 - порівняно з ГДК; ° - р<0,001 порівняно з фоновими значеннями; °° - р<0,001 порівняно з сельбищною зоною.

Аналіз ступеня забруднення ґрунтів урболандшафтів м. Кривий Ріг за коефіцієнтами концентрацій та сумарним показником забруднення свідчить про формування вкрай вираженої несприятливої екологічної ситуації, особливо за вмістом свинцю. Так, незважаючи на те, що за Zc промислова та сельбищна зони міста характеризуються «допустимим» рівнем забруднення (Zc = 15,65 та 8,28 відповідно), за Кc ґрунти досліджуваних зон відносяться до «дуже небезпечних» за вмістом свинцю (Кс = 12,27 та 6,11 відповідно) при «допустимих» рівнях забруднення для інших металів (Кс = 0,11-1,77), що свідчить про значний внесок техногенезу у формування даних урболандшафтів міста.

Слід зазначити, що повноцінна еколого-гігієнічна оцінка неможлива без визначення особливостей формування урболандшафтів у промислових та контрольних, умовно «чистих» територіях, що дозволяє простежити певні особливості моно- та поліелементного забруднення ґрунтів (табл. 3.4).

Так, вміст свинцю в ґрунтах сельбищної зони м. Кривий Ріг у 4 рази (p<0,001) вищий порівняно з ґрунтами м. Новомосковськ. При цьому якщо у контрольному місті не виявлено проб з перевищенням гігієнічного нормативу за вмістом свинцю, то у промислових містах відсоток перевищення проб за досліджуваний період становить 12,8-24,3 %.

Таблиця 3.4

Вміст важких металів у ґрунтах сельбищної зони промислових і непромислового міст Дніпропетровської області у 2006-2010 рр.

Місто	Метали, мг/кг (M±m)
	Pb	Ni	Cr	Co	Fe	Cu	Zn
Дніпропетровськ	5,94± 0,23°°°	1,62± 0,031	1,12± 0,021	<0,5	25,97± 7,03	1,42± 1,03	28,46± 3,551
Кривий Ріг	18,34± 0,81°°°,1	1,81± 0,241	2,03± 0,121	-	77,5± 9,11	7,6± 2,04*,1	37,45± 4,18***,1
Новомосковськ	5,62± 1,02°°	0,97± 0,02	0,58± 0,12	-	42,76± 5,03	1,0± 0,8	8,9± 0,8
ГДК [40, 42]	30,0	4,0	5,0	5,0	-	3,0	23,0
Фонові значення [91, 135, 193, 195]	3,0	15,0	18,0	9,3	-	11,0	30,0

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 - порівняно з ГДК; ° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 порівняно з фоновими значеннями; 1 - р<0,001 порівняно з контрольним містом.

Вміст усіх інших металів у ґрунтах контрольного міста у 1,7-7,6 разів (p<0,001) нижчий порівняно з промисловими містами, що віддзеркалює більш активні процеси техногенезу в останніх. Виняток становлять ідентичні концентрації заліза та міді в ґрунтах м.Новомосковськ та м. Дніпропетровськ.

За Zc найменш забрудненим виявилося контрольне місто - у 1,4-3,5 рази нижче порівняно з промисловими містами (p<0,01) (табл. 3.5). При цьому внесок свинцевого забруднення у Zc становить: для м. Дніпропетровськ - 86 %, м. Кривий Ріг - 74 %, м. Новомосковськ - 80 %, що свідчить про тотальний характер техногенного забруднення ґрунтів свинцем, узгоджується із даними літератури щодо глобальності його розповсюдження [36, 42, 196] та підтверджує правомірність вибору даного ксенобіотика, як індикатора хімічного забруднення ґрунтів іншими ВМ [234].

Таблиця 3.5

Коефіцієнти концентрації хімічних речовин та сумарний показник забруднення ВМ ґрунтів сельбищної зони досліджуваних міст

Місто	Коефіцієнт концентрації хімічної речовини (Кс)	Сумарний показник забруд-нення (Zc)
	Pb	Ni	Cr	Cu	Zn
Дніпро-петровськ	1,98	0,11	0,06	0,13	0,95	3,23
Кривий Ріг	6,11	0,12	0,11	0,69	1,25	8,28
Ново-московськ	1,87	0,06	0,03	0,09	0,3	2,35

Таким чином, на першому етапі еколого-гігієнічного дослідження ґрунту нами проведена ідентифікація вмісту ВМ за даними багаторічного моніторингу, виявлені різні рівні моноелементного та сумарного його забруднення, характер розподілу ВМ у ґрунтах різних антропогенних ландшафтів. Проте для всебічного аналізу суміжних середовищ та виявлення пріоритетних маркерів впливу, як зазначають вчені [20], слід враховувати характер багатокомпонентної взаємодії хімічних елементів.

За результатами проведеного дослідження (табл. 3.6) встановлено, що рухомі форми металів у ґрунтах досліджуваних міст характеризувались певними закономірностями сумісної присутності - практично усі асоціації ВМ були синергічними та вірогідними, за винятком бінарних систем: «залізо-нікель» та «цинк-залізо», що може бути зумовлено здатністю іонів металів до утворення внутрішньокомплексних сполук з органічною компонентою ґрунту [20].

Таблиця 3.6

Взаємозв'язок ВМ у ґрунтах досліджуваних міст

Бінарні системи	Коефіцієнт кореляції, r	Вірогідність коефіцієнта кореляції, р	Бінарні системи	Коефіцієнт кореляції, r	Вірогідність коефіцієнта кореляції, р
свинець-мідь	0,99	< 0,001	мідь-цинк	0,78	0,013
свинець-цинк	0,76	0,018	мідь-залізо	0,92	< 0,001
свинець-залізо	0,94	< 0,001	мідь-нікель	0,71	0,03
свинець-нікель	0,69	0,039	мідь-хром	0,95	< 0,001
свинець-хром	0,93	< 0,001	цинк-залізо	0,49	0,181
залізо-нікель	0,40	0,281	цинк-нікель	0,98	< 0,001
залізо-хром	0,76	0,017	цинк-хром	0,93	< 0,001

Вищезазначене свідчить, що підвищене техногенне навантаження на депонуюче середовище за рахунок наявності позитивних асоціацій між ксенобіотиками обумовлює додатковий рівень його забруднення та може негативно впливати на подальший міжсередовищний розподіл і шляхи міграції ВМ.

Атмосферне повітря

На території м. Дніпропетровськ сформувався складний індустріально-промисловий комплекс [30, 31, 172], який в умовах нераціональної інфраструктури та зростаючої урбанізації формує надзвичайну складну екологічну ситуацію в місті, що за ІЗА посідає 14 місце серед найбільш забруднених міст України [211].

Кількісна характеристика вмісту основних зазбруднювачів наведена в таблиці 3.7 (додаток Д). Як свідчать отримані дані, в цілому за п'ять років середні величини пилу, двоокису азоту, формальдегіду та БП у повітрі перевищували відповідні середньодобові ГДК у 1,1-3,0 рази (p<0,01). Особливо це перевищення стосується формальдегіду, двоокису азоту та пилу, середньодобові концентрації яких становлять 0,009±0,00002, 0,08±0,001 та 0,25±0,003 мг/м3 відповідно. При цьому перевищення відповідних ГДК для даних полютантів спостерігалось у 93,3, 100 та 98,3 % проб відповідно. Решта забруднювачів визначається у повітрі цього району міста у концентраціях в діапазоні 0,12-0,98 ГДК, хоча для аміаку та фенолу перевищення ГДК спостерігалось лише у 25,0 та 23,3 % проб. Слід зазначити, що лише вміст двоокису сірки та сірководню у повітрі м. Дніпропетровськ в усіх досліджених пробах не перевищував ГДК.

Стосовно максимально-разових концентрацій, то їх величини для усіх полютантів складали 0,03-10,3 ГДК. Найбільша кратність перевищення ГДК характерна для сірководню - 0,082 мг/м3 (10,3 ГДК), окису вуглецю - 30,0 мг/м3 (6,0 ГДК), пилу - 2,0 мг/м3 (4,0 ГДК), фенолу - 0,034 мг/м3 (3,4 ГДК), що корелює із відповідно найвищим відсотком нестандартних проб - 75-100 % і характеризує ступінь забруднення повітря як «недопустимий» та «дуже небезпечний».

Зіставлення даних щодо кількості проб з перевищенням ГДК за основними і специфічними полютантами виявило важливу особливість щодо вмісту окису вуглецю та сірководню в атмосферному повітрі. Середньорічні концентрації зазначених полютантів практично відповідають гігієнічним вимогам, у той час як їх максимально-разові концентрації перевищують ГДК. Даний факт, на нашу думку, свідчить про недосконалість регламентації їх вмісту і потребує перегляду існуючих нормативів для гармонізації існуючих стандартів. У той же час відсоток перевищення ГДК за середньорічними та максимально-разовими концентраціями пилу та двоокису азоту у досліджених пробах практично збігається, що підтверджує уніфікованість даних гігієнічних нормативів.

Узагальнені результати досліджень вмісту ВМ у повітрі житлової зони за період 2006-2010 рр. представлені в таблиці 3.8 (додаток Д). Отримані результати свідчать, що в приземному шарі атмосфери сельбищної території м. Дніпропетровськ визначаються такі метали, як свинець, кадмій, залізо, манган, мідь, нікель, хром, цинк. Їх концентрації за період спостереження коливаються від 0,005 мкг/м3 для хрому до 0,087 мкг/м3 для міді та за середніми показниками не перевищують відповідних ГДК. Проте вміст більшості ВМ, за винятком мангану і хрому, в атмосферному повітрі м. Дніпропетровськ у 2,4-30,0 разів (р<0,01) перевищував фонові рівні, що підтверджує техногенність їх походження [234].

Для всебічного гігієнічного аналізу стану атмосферного забруднення важливе значення має оцінка динаміки змін протягом часу. Так, упродовж 2006-2010 рр. у приземному шарі атмосфери міста відзначалося збільшення концентрації пилу в 1,4 рази, фенолу - в 1,8 рази (р<0,001), зниження окису вуглецю - у 1,3 рази (р<0,01) (рис. 3.2) за відносної стабільності інших полютантів. На нашу думку, така ситуація може бути обумовлена як збільшенням інтенсивності транспортних потоків, що призводить до зростання амортизації дорожнього полотна та шин, так і збільшенням інтенсивності будівельних й реставраційних робіт. При цьому зниження вмісту окису вуглецю може бути пов'язане зі зниженням викидів металургійних підприємств та використанням більш якісного автомобільного пального.

Концентрація фенолу подана в мкг/м3

Рис. 3.2. Динаміка змін середньорічних концентрацій пилу, окису вуглецю та фенолу в атмосферному повітрі м. Дніпропетровськ

Кривий Ріг відноситься до числа міст України з найбільш небезпечною екологічною ситуацією, яка склалася в результаті тривалого та інтенсивного (більш як 150 млн.т на рік) видобування залізних руд і їх переробки. На сьогодні кількість накопичених відходів гірничо-металургійного виробництва складає більше 2,0 мільярдів тон. Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в довкілля, містить 135 найменувань, більша частина яких відноситься до токсичних [180]. Вищенаведене формує надзвичайну складну екологічну ситуацію в місті - за даними Центральної геофізичної обсерваторії МНС [211], м. Кривий Ріг посідає 15 місце серед найбільш забруднених міст України.

Кількісна характеристика вмісту основних забруднювачів у 2006- 2010 рр. наведена в таблиці 3.9 (додаток Д). Як свідчать отримані дані, в цілому за п'ять років середні величини пилу, двоокису азоту, формальдегіду, фенолу, аміаку, двоокису сірки у повітрі перевищували відповідні середньодобові ГДК у 1,28-5,0 разів (p<0,05-p<0,001). Найвища кратність перевищення ГДК характерна для формальдегіду (5 ГДК), двоокису сірки (4,8 ГДК) та пилу (2,4 ГДК). При цьому перевищення відповідних ГДК для вищезазначених полютантів спостерігалось у 83,3-87,5 % проб. Решта забруднюючих речовин визначалася в повітрі міста в концентраціях у діапазоні 0,46-0,86 ГДК. Слід зазначити, що лише вміст сірководню в атмосферному повітрі м. Кривий Ріг в усіх досліджених пробах не перевищував відповідних гігієнічних нормативів.

Порівняння середньорічних концентрацій за період 2006-2010 рр. у промислових містах виявило, що вміст усіх полютантів у м. Кривий Ріг виявився в 1,2 (для СО) - 40,7 (для SO2) разів (р<0,01-р<0,001) вищим порівняно з даними м. Дніпропетровськ, за винятком двоокису азоту та аміаку.

Стосовно максимально-разових концентрацій, то їх величини для усіх досліджених полютантів складають 0,05-24,8 ГДК. Найбільша кратність перевищення ГДК характерна для пилу - 0,2-12,4 мг/м3, сірководню - 0,006- 0,039 мг/м3, фенолу - 0,004-0,047 мг/м3, двоокису сірки - 0,03-2,06 мг/м3, що практично співпадає з результатами досліджень у м. Дніпропетровськ.

Порівняння максимально-разових концентрацій за період 2006-2010 рр. у промислових містах виявило, що вміст більшості полютантів у м. Кривий Ріг у 1,4 (для фенолу) - 6,2 (для пилу) рази вищий порівняно з м. Дніпропетровськом при нижчих у 1,7-3,4 рази (p<0,05) концентраціях окису вуглецю, сірководню та формальдегіду. Як і у м. Дніпропетровськ, середньорічні концентрації сірководню практично відповідають гігієнічним вимогам, у той час як максимально-разові - перевищують ГДК у 89,5 % проб.

Для всебічного гігієнічного аналізу стану атмосферного забруднення важливе значення має оцінка динаміки змін протягом часу. Так, впродовж 2006-2010 рр. у приземному шарі атмосфери міста відзначається збільшення концентрації аміаку в 3,3 рази (р<0,001), зниження двоокису азоту - у 2,9 разів, сірководню - у 2,0 рази (р<0,05) (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Динаміка середньорічних концентрацій атмосферних

забруднювачів м. Кривий Ріг за період 2006-2010 рр.

Аналіз величин розрахованого нами ІЗА (табл. 3.10) свідчить, що, в середньому, атмосферне повітря м. Дніпропетровськ характеризується високим рівнем забруднення (ІЗА = 11,02), що співпадає з даними літератури [211]. У той же час рівень забруднення атмосфери за ІЗА у м. Кривий Ріг за усі роки спостереження характеризувався як дуже високий (ІЗА = 16,07-21,37). Ступінь сумарного забруднення атмосфери м. Новомосковськ у 5,3-9,4 рази (р<0,01) нижчий і характеризується як низький (ІЗА = 2,08) [172].

Таблиця 3.10

Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) міст спостереження (ум.од.)

в динаміці 2006-2010 рр.

Роки дослідження	м.Дніпро-петровськ	Ступінь забруднення	м.Кривий Ріг	Ступінь забруднення
2006	10,84	високий	21,37	дуже високий
2007	11,21	високий	18,27	дуже високий
2008	13,73	дуже високий	16,07	дуже високий
2009	9,68	високий	20,34	дуже високий
2010	11,04	високий	21,24	дуже високий
2006-2010	11,02	високий	19,45	дуже високий

Коефіцієнт комбінованої дії забруднювачів (Ккд) за одночасної присутності в атмосферному повітрі двоокису сірки, окису вуглецю, двоокису азоту та фенолу у м. Дніпропетровськ складає 3,77 ум.од., у м. Кривий Ріг - 12,22 ум.од, що в 3,2 рази вище (р<0,05), значно перевищує регламентовану величину (Ккд?1) та свідчить про потенційну небезпеку для здоров'я мешканців мегаполісів комбінації даних токсикантів у існуючих концентраціях.

Враховуючи сучасні методичні підходи, в подібних порівняльних дослідженнях необхідною умовою є співставлення аналогічних забруднювачів за умов однакової програми відбору проб повітря та їх дослідження. У зв'язку з цим у даних спостереженнях коректним виявилось порівняння максимально разових концентрацій пилу, двоокису азоту та формальдегіду у промислових і контрольному містах протягом 2006-2010 рр.

Результати отриманих даних, наведених у таблиці 3.11 свідчать, що максимально разові концентрації пилу у повітрі м. Дніпропетровськ та м. Кривий Ріг становлять 0,4-2,0 мг/м3 та 0,2-12,4 мг/м3 відповідно, що перевищує аналогічні показники контрольного міста в 2,2-25,0 разів (р<0,001). Зіставлення цих результатів з ГДК виявило, що у повітрі промислових міст концентрація пилу становить 0,8-4,0 ГДК та 0,4-24,8 ГДК, у той час як у контрольному місті цей показник сягає лише 0,032-1,8 ГДК. Контрастний вміст пилу в повітрі міст порівняння підтверджується відсотком проб повітря з перевищенням ГДК - у контрольному місті цей показник становить лише 5 %, у той час як у промислових містах - 66,7-90 %.

За вмістом двоокису азоту встановлено, що його максимально разова концентрація у промислових містах у 2,2-3,0 рази (р<0,001) перевищує аналогічні показники контрольного міста. У частках ГДК цей показник також збільшений у промисловому місті. При цьому якщо у контрольному місті виявлено 55,7 % проб з перевищенням ГДК для двоокису азоту, то у промислових містах цей показник становить 68,3-91,7 %.

Стосовно формальдегіду, то отримані дані свідчать, що його максимально разові концентрації в контрольному місті коливаються від 0,0059 до 0,058 мг/м3, що у 1,9 разів (р<0,001) нижче за показники м. Дніпропетровськ. Але, усупереч сподіваному, в умовах контрольного міста відсоток проб повітря з концентрацією формальдегіду вище ГДК досить значний і становить 45,2 % та відповідає аналогічному показнику у промислових містах - 28,3-50,0 %.

Таблиця 3.11

Максимально разові концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі промислових та контрольного міст за період 2006-2010 рр.

Місто спосте-реження	Забруднюючі речовини
	завислі речовини	двоокис азоту	формальдегід
	мг/м3	частка ГДК	% проб >1ГДК	мг/м3	частка ГДК	% проб >1ГДК	мг/м3	частка ГДК	% проб >1ГДК
Дніпро-петровськ	0,4-2,0**,°,°°	0,8- 4,0	90	0,06-0,17**,°	0,7- 2,0	91,7	0,011-0,098**	0,3- 2,8	28,3
Кривий Ріг	0,2-12,4**,°,°°	0,4-24,8	66,7	0,025-0,26**,°,°°	0,3- 3,1	68,3	0,0017-0,059**,°	0,05-1,7	50,0
Ново-московськ	0,016-0,9*,°	0,032-1,8	5	0,036-0,117*,°	0,4- 1,3	55,7	0,0059-0,058**,°	0,17-1,7	45,2
ГДКм.р.[88]	0,5			0,085			0,035
Фонові рівні [216]	0,08-0,16			0,002-0,005			0,009

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,001 - порівняно з ГДК; ° - р<0,05 - порівняно з фоновими значеннями; °° - р<0,001 порівняно з контрольним містом.

Результати дослідження взаємозв'язку ВМ як найбільш стійких антропогенних полютантів у атмосферному повітрі міст спостереження виявили наявність лише трьох вірогідних пріоритетних асоціацій металів: свинцю з кадмієм та цинком, міді з цинком (r = 0,64-0,95; р<0,05-р<0,001). Тобто, на відміну від ґрунту, ВМ в атмосферному повітрі характеризуються менш стійкими взаємозв'язками, що, ймовірно, зумовлено циркуляцією атмосферних мас та різною інтенсивністю масопереносу ксенобіотиків залежно від відстані до джерела забруднення.

Вододжерела та питна вода

Результати дослідження якості води р. Дніпро (табл. 3.12, додаток Е) свідчать, що концентрації свинцю, кадмію, цинку, селену, заліза, алюмінію та марганцю за середніми значеннями практично не перевищують відповідні ГДК [89]. Разом з тим поглиблений аналіз результатів у зіставленні з аналогічними показниками фонових акваторій дозволив виявити важливі тенденції й закономірності, які розширили можливості гігієнічної оцінки якості води досліджуваних річок. Так, за 5-річний період спостереження середня концентрація свинцю складала 0,0081±0,0009 мг/дм3, що в 8,1 рази (р<0,001) вище даних літератури щодо вмісту розчинних форм хімічних елементів у річкових водах 82, та в 2,0 рази (р<0,001) вище від максимальної нормативної концентрації даного ксенобіотика у поверхневих водах незабруднених територій.

Вміст кадмію становить 0,00043±0,00002 мг/дм3, що в 2,2 рази (р<0,001) вище даних літератури щодо концентрації розчинних форм даного хімічного елемента в річкових водах 82 та в 4,3 рази (р<0,001) перевищує аналогічні дані, характерні для чистих акваторій 95.

Концентрація цинку складає 0,025±0,002 мг/дм3, що в 2,5 разів (р<0,001) вище фонових рівнів для незабруднених акваторій 59 та на 25 % вище (р<0,01) даних щодо вмісту розчинних форм хімічних елементів у річкових водах 82.

У воді р. Дніпро у 2006-2010 рр. концентрація селену становить 0,00076± 0,00003 мг/дм3, що відповідає даним інших досліджень на території України 30. Середні значення вмісту інших металів за досліджуваний період складають 0,114±0,006 мг/дм3 для заліза, 0,02±0,0008 мг/дм3 - для алюмінію та 0,018± 0,004 мг/дм3 - для марганцю, що в 2,0-18,0 разів (р<0,05-р<0,001) перевищує фонові рівні. Концентрації інших ВМ були нижчі чутливості методів визначення.

Встановлено відсутність вірогідних закономірностей річної та сезонної динаміки вмісту більшості ВМ у воді р. Дніпро. Виняток становить вміст цинку, який за 5-річний період зменшився в 2,7 разів (р<0,05) та характеризується найбільшими значеннями навесні - 0,046±0,0086 мг/дм3 (р<0,05).

Гігієнічні дослідження вмісту ВМ у питній воді дозволили розрахувати сумарний показник забруднення (Zc) для води р. Дніпро, середнє значення якого за досліджуваний період складало 1,4 ум.од. при його динамічному збільшенні від 1,39 ум.од. у 2006 р. до 1,53 ум.од. у 2010 р., що ще раз підтверджує несприятливу екологічну ситуацію в акваторії р. Дніпро та свідчить про перманентне її техногенне забруднення ксенобіотиками з групи ВМ. При цьому найбільша питома вага внеску у Zc поверхневої води характерна для кадмію - 30,7 %, заліза - 27,1 %, свинцю - 19,3 %, найменша - для цинку - 1,8 % і алюмінію -2,9 %.

Результати дослідження вмісту інших забруднюючих речовин свідчать, що у воді р. Дніпро в місцях питних водозаборів визначаються такі ксенобіотики як тригалогенметани, поліфосфати, феноли та нафтопродукти в середніх концентраціях, що не перевищують існуючі гігієнічні нормативи (табл. 3.13) та характеризуються відносною стабільністю протягом періоду спостереження за винятком поступового зростання вмісту фенолів та поліфосфатів - на 60 % (p<0,05) і 18 % (p<0,001) відповідно.

Таблиця 3.13

Середньорічна концентрація забруднюючих речовин у воді р. Дніпро (M±m)

Роки	Досліджувані речовини, мг/дм3
	тригалогенметани	поліфосфати	феноли	нафто-продукти
	хлороформ	тетрахлор-вуглець
2006	0,014±0,006	0,0012±0,0002	-	0,0005±0,0001	0,28±0,12
2007	0,006±0,0006	<0,001	0,202±0,009	0,0007±0,00007	0,10±0,02
2008	<0,005	<0,001	0,227±0,002	0,0006±0,00007	0,139±0,01
2009	<0,005	<0,001	0,239±0,002	0,0007±0,0001	0,1±0,009
2010	<0,005	<0,001	0,24±0,003**	0,0008±0,00001*	0,13±0,01
за 5 років	0,01±0,003	0,001±0,00007	0,23±0,005	0,00068±0,00003	0,15±0,03
ГДК [89]	0,06	0,006	3,5	0,001	0,3

Примітки: * - р<0,05 порівняно з 2007 р.; ** - р<0,001 - порівняно з 2006 р.

Коефіцієнт комбінованої дії (Ккд) досліджуваних речовин (табл. 3.14) складає 1,15 ум.од., тобто, навіть за відповідності ГДК окремо взятих речовин, їх одночасна присутність у воді поверхневих вододжерел призводить до потенціювання шкідливої дії на організм людини. При цьому, ранжування питомого внеску окремих сполук у величину Ккд показало, що з усіх речовин кадмій та свинець виявились найбільш небезпечними ксенобіотиками, а їх питомий внесок складає 36,4 % та 23,5 % відповідно.

Таблиця 3.14

Питома вага внеску техногенних забруднювачів у Ккд

Сполука	С / ГДК	%	Рангове місце	Ккд
Pb	0,27	23,5	2	1,15
Al	0,04	3,5	6
Se	0,076	6,6	5
Cd	0,43	37,4	1
хлороформ	0,17	14,5	3-4
тетрахлорвуглець	0,17	14,5	3-4

Аналіз радіаційного забруднення поверхневих вод свідчить, що в цілому ситуація, яка склалася в акваторії р. Дніпро, не викликає занепокоєння, оскільки відповідає регламентованим рівням [89]. Так, сумарна в-активність коливалася в межах 0,02-0,68 Бк/л і за середніми значеннями становила 0,25±0,02 Бк/л, що дещо вище даних по Київській області [86]. Вміст радіонуклідів 90Sr і 137Cs коливався в межах 0,01-0,17 Бк/л при середніх показниках 0,042±0,006 Бк/л для 90Sr і 0,032±0,002 Бк/л - для 137Cs, що узгоджується з даними інших українських вчених [166], які вказують, що на сьогоднішній день вміст 90Sr і 137Cs у поверхневих...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.