Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Групи харчових продуктів	Рекомен-дована норма, г [141, 174]	Міста спостереження
		Дніпропетровськ	Новомосковськ
		фактичне спожи- вання, г	% від добової потреби	фактичне спожи-вання, г	% від добової потреби
Хлібобулочні вироби: хліб крупи макаронні вироби	300 180 70 50	321,1* 177,4° 84,0* 59,7	107,0 98,6 120,0 119,4	338,4** 207,6* 78,3 52,5	112,8 115,3 111,9 105,0
Молоко та продукти: молоко кисломолочні напої сир і сметана	415 200 150 65	286,4** 154,6* 100,6 31,2*	69,0 77,3 67,1 48,0	275,3** 169,7* 111,5 25,9*	66,3 84,9 74,3 39,8
М'ясо і м'ясні продукти	150	84,5***,°	56,4	98,4***	65,6
Риба та рибні продукти	50	25,4**	50,8	21,7**	43,4
Овочі, фрукти та ягоди: картопля овочі, зелень фрукти	750 150 400 200	503,5** 200,4* 189,4* 113,7*	67,1 133,6 47,4 56,9	522,2 221,3 189,4 111,5*	69,6 147,5 47,4 55,8
Цукор та кондитерські вироби	50	83,2*	166,4	84,3*	168,6
Жирові продукти: масло вершкове масло рослинне	35 25 10	34,3 23,1 11,2	98,0 92,4 112,0	34,4 22,3 12,1	98,3 89,2 121,0
Яйця (шт./г)	1/40	0,5 (20) **	50,0	0,5(20) **	50,0

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з рекомендованою нормою; ° - р<0,05 порівняно з контрольним містом.

Під час вагітності фізіологічні потреби організму жінки в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, макро- і мікроелементах істотно зростають. Значення повноцінного, збалансованого харчування вагітної для нормального розвитку плоду, сприятливого перебігу вагітності та пологів доведено численними дослідженнями [26, 29, 30, 107, 233].

Аналіз середньодобового набору харчових продуктів у вагітних досліджуваних міст (табл. 6.2) свідчить про ще більш загрозливу ситуацію стосовно порушення вимог раціонального харчування порівняно з жінками фертильного віку за відсутності вірогідних відмінностей у містах спостереження.

Слід зазначити негативні тенденції у споживанні хліба та хлібобулочних виробів, які в середньому перевищують рекомендовану норму на 2,9 %. Така ситуація зумовлена надлишком споживання хліба та макаронних виробів - на 1,8-5,1 % за рахунок дефіциту вживання круп, яке становить 14,7 % (р<0,05). Подібна ситуація характерна для вживання цукру та кондитерських виробів, яке перевищує добові норми на 48,3 % (р<0,05).

За усіма іншими групами харчування відзначається дефіцит порівняно з рекомендованим набором. Так, в наших дослідженнях встановлено, що вагітні промислового регіону споживають 312,1 г/добу молока та молочних продуктів, що складає лише 53,4 % від рекомендованого набору (р<0,05- р<0,001).

Не менш важливими у харчуванні вагітних є інші білки тваринного походження, надходження яких до організму відбувається за рахунок м'яса, риби і яєць. Слід зазначити виражений дефіцит даних груп харчових продуктів у щоденному раціоні вагітних Дніпропетровської області - на 63,4 % для м'яса та м'ясних продуктів (р<0,01), на 68,8 % - для риби і рибних продуктів (р<0,001), на 50,0 % - для яєць (р<0,05).

Викликає занепокоєння і низький рівень споживання овочів, фруктів та ягід - джерел вітамінів, мікроелементів та харчових волокон - на 55,0 % (р<0,001) порівняно з рекомендованим продуктовим набором. Досить обмежений раціон вагітних на харчові жири, зокрема рослинну олію - джерело біологічно активних речовин, таких як поліненасичені жирні кислоти, жиророзчинні вітаміни, фосфоліпіди, стерини. Рівень споживання олії складає лише 9,2 г, тобто тільки 61,3 % від добової норми.

Таблиця 6.2

Середньодобовий продуктовий набір вагітних Дніпропетровської області

Групи харчових продуктів, г	Рекомендована норма, г [141, 174]	Фактичне спожи- вання, г	% від добової потреби
Хлібобулочні вироби: хліб крупи макаронні вироби	320 200 80 50	329,3 210,2 68,2* 50,9	102,9 105,1 85,3 101,8
Молоко та молочні продукти: молоко кисломолочні напої сир і сметана	585 250 250 85	312,1* 127,3* 108,6*** 76,2*	53,4 50,9 43,4 89,6
М'ясо і м'ясні продукти	170	62,3**	36,6
Риба та рибні продукти	60	18,7***	31,2
Овочі, фрукти та ягоди: картопля овочі, зелень фрукти	950 200 500 250	427,7* 156,7 142,6* 128,4*	45,0 78,2 28,5 51,4
Цукор та кондитерські вироби	50	74,2*	148,3
Жирові продукти: масло вершкове масло рослинне	40 25 15	27,7* 18,5* 9,2*	69,3 74,0 61,3
Яйця (шт./г)	1/40	0,5 (20)*	50,0

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з рекомендованою нормою.

Деформація фактичного харчування жіночого населення формує негативні тенденції у надходженні до організму жінок енергогенних та неенергогенних нутрієнтів (табл. 6.3). Аналізуючи рівень надходження основних нутрієнтів - білків, жирів та вуглеводів слід відмітити чітку різницю між фактичними даними та фізіологічною потребою. Так, згідно розрахованих даних добового харчового раціону, в усіх обстежених спостерігається дефіцит білків у харчуванні - на 8,5 % у жінок фертильного віку та на 12,6 % - у вагітних (р<0,05) порівняно з фізіологічною потребою без вірогідної різниці між групами. У той же час аналіз диференційованих особливостей рівня надходження білків свідчить про більш виражений дефіцит його у групі вагітних жінок, питома вага яких складає 98 % проти 90 % - у групі жінок активного репродуктивного віку (р<0,05).

Відзначається надлишок вживання жирів - у 1,8 (р<0,01) та 1,5 разів (р<0,05) порівняно з фізіологічною потребою у групі фертильних жінок і вагітних, відповідно, без вірогідної різниці між групами. При цьому надлишок жирів спостерігається у 69 % респондентів фертильної групи та у 65 % вагітних (р<0,01).

Таблиця 6.3

Макронутрієнтний склад раціонів обстежених жінок (M±m)

Досліджуваний контингент	Нутрієнти, г	Фактичне споживання	Фізіологічні потреби [152], г
жінки	білки жири вуглеводи	54,26±3,21 107,45±9,47 391,50±11,24*	59,3 60,3 344
вагітні	білки жири вуглеводи	51,81±4,17* 89,42±8,28* 377,54±9,16**	59,3 60,3 344

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з нормативом.

Рівень вживання вуглеводів, як і жирів, характеризується надмірністю - на 9,8-13,8 % (р<0,01-р<0,001) порівняно з фізіологічною потребою без вірогідної різниці між групами як за середнім рівнем, так і за питомою вагою жінок, у яких виявлено надлишок вуглеводів у харчуванні - 39-45 % усіх респондентів (р<0,01).

Така ситуація зумовлює порушення співвідношення макронутрієнтів між собою, сприяє погіршенню їх засвоєння і транспортування. Так, співвідношення Б:Ж:В у раціоні жінок активного репродуктивного віку становить 1:2:7,2, вагітних - 1:1,7:7,3 за норми 1:1:5,8 [152].

Детальний аналіз питомої ваги респондентів, харчування яких характеризується дефіцитом, надлишком чи нормальним вмістом енергогенних нутрієнтів виявив наступне. Харчування жінок та вагітних найбільш дефіцитне за рівнем вживання білка і зустрічається у 90 та 98 % респондентів відповідно. У той же час дефіцит вуглеводів спостерігається у 14-20 %, а жирів - у 5-7 % респондентів (р<0,05). Нормальний рівень надходження білків характерний для 8 % жінок та 2 % вагітних, вуглеводів - для 47 % та 35 %, жирів - для 39 % і 45 % відповідно (р<0,05-р<0,01). При цьому надлишок споживання білків виявлено у 2 %, жирів - у 69 %, вуглеводів - у 39 % жінок активного репродуктивного віку при практично ідентичних показниках у групі вагітних - 0, 65 та 45 % обстежених, відповідно (р<0,05-р<0,01).

Доречно буде нагадати, що раціональність харчування може бути визначена тільки при дотриманні провідного гігієнічного принципу - безпечності за хімічним складом. У працях багатьох фахівців [142, 218, 233, 254] доведено, що аліментарний шлях надходження забруднюючих речовин порівняно з аерогенним і водним є домінуючим, питома вага якого складає 65,3-95,7 % від їх комплексного надходження [234]. Визначення вмісту мікроелементів у раціонах харчування являється надзвичайно важливим ще й тому, що дає можливість опосередковано оцінити рівень фізіологічної забезпеченості ними організму людини.

У зв'язку з вищевикладеним нами розраховане добове надходження в організм жінок абіогенних ВМ - свинцю і кадмію та мікроелементів - цинку і міді за даними добового раціону жінок фертильного віку та вагітних (табл. 6.4).

Встановлено, що з добовим харчовим раціоном до організму жінок фертильного віку надходить свинець у кількості від 0,055 до 0,281 мг/добу, що в середньому складає 0,164±0,004 та 0,137±0,005 мг/добу для жінок промислового і контрольного міст, відповідно, та не перевищує рівень ДДН - 0,26 мг/добу, згідно з рекомендаціями експертів ФАО/ВООЗ [234]. При цьому вміст металу в раціоні жінок промислового міста в 1,2 рази (р<0,001) перевищує рівень його надходження до організму жінок, що мешкають у контрольному місті. Слід зазначити, що якщо у місті порівняння рівень надходження свинцю з добовим раціоном у жодному випадку не перевищував ДДН, то в промисловому місті 4,6 % жінок отримують свинець у кількості, що перевищує безпечні рівні згідно з рекомендаціями експертів ФАО/ВООЗ.

Таблиця 6.4

Рівень аліментарного надходження ВМ до організму жінок

екологічно контрастних територій (M±m)

Метали, мг/добу	Міста спостереження	Відмінності між групами, р	ДДН/ ДП
	Дніпропетровськ	Новомосковськ
Жінки фертильного віку
свинець	0,164±0,004°°°	0,137±0,0051	<0,001	0,26[234]
кадмій	0,022±0,0005°	0,019±0,0007	<0,05	0,07[234]
цинк	9,20±0,28***,1	10,06±0,44**	0,09	12[152, 234, 245]
мідь	1,56±0,07**	1,81±0,13*	0,09	2-3[130, 152, 234]
Вагітні жінки
свинець	0,156±0,004°°°	0,121±0,006	<0,001	0,26[234]
кадмій	0,022±0,0007°°°	0,018±0,0006	<0,001	0,07[234]
цинк	8,35±0,31***,°°°	11,12±0,42*	<0,001	12[152, 234, 245]
мідь	1,63±0,04*,°	1,88±0,09*	<0,05	2-3[130, 152, 234]

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з рекомендованою нормою; ° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 порівняно з контрольним містом; 1- р<0,05 порівняно з вагітними жінками.

Вагітні жінки отримують з добовим харчовим раціоном від 0,038 до 0,227 мг/добу свинцю, що за середніми показниками складає 0,156±0,004 та 0,121±0,006 мг/добу і, хоча не перевищує рівень ДДН [234], проте у 6,1-7,8 разів (р<0,01) вище оптимального рівня його надходження. Як і у випадку зі здоровими жінками фертильного віку, добовий рівень надходження даного ксенобіотика до організму вагітних промислового міста в 1,3 рази (р<0,001) вищий порівняно з результатами дослідження у контрольному місті. Слід зазначити, що вагітні міста порівняння отримують на 13 % меншу кількість металу порівняно з фертильними жінками (р<0,05) за відсутності відмінностей у промисловому місті.

Вміст кадмію у раціонах жінок як промислового, так контрольного міст у середньому складає 0,022±0,0005 та 0,019±0,0007 мг/добу при коливаннях в межах 0,009-0,05 мг/добу, що відповідає рекомендаціям ФАО/ВООЗ, хоча у 3,8-4,4 разів (р<0,01) перевищує рівень надходження даного токсиканта для фонових територій. Концентрація кадмію у раціонах жінок м. Дніпропетровськ у 1,2 рази (р<0,05) вища порівняно з результатами досліджень у контрольному місті.

Рівень надходження кадмію до організму вагітних суттєво не відрізняється від результатів досліджень добових раціонів фертильних жінок і складає в середньому 0,022±0,0007 та 0,018±0,0006 мг/добу у вагітних промислового та контрольного міст відповідно, з вищим в 1,2 рази (р<0,001) рівнем надходження металу до організму вагітних промислового міста. Статистично значуща різниця у рівнях добового надходження ксенобіотика до організму жінок фертильного віку та вагітних обох міст спостереження відсутня.

За добу з харчовими раціонами до організму жінок фертильного віку надходить цинк у кількості 9,20±0,28 та 10,06±0,44 мг, відповідно, у промисловому та контрольному містах, але без вірогідної різниці між ними. При цьому відзначається дефіцит - у 1,2-1,3 разів (р<0,01-р<0,001) відносно добової потреби в даному мікроелементі [152, 234, 245].

Що стосується вагітних, при коливаннях рівня добового надходження цинку в межах 2,8-26,2 мг середні показники становлять 8,35±0,31 та 11,12±0,42 мг відповідно, із вірогідно вищим рівнем у жінок контрольного міста - в 1,3 рази (р<0,001). Із урахуванням підвищеної добової потреби в даному мікроелементі під час вагітності, дефіцит цинку у харчуванні жінок даної групи складає 44,4-58,3 % (р<0,01). При цьому вагітні промислового міста з харчовим раціоном вживають цинк у кількості, що на 10 % вища порівняно з жінками фертильного віку (р<0,05).

Вміст міді в харчуванні жінок промислового та контрольного міст коливається в межах 0,87-3,95 мг, що складає 1,56±0,07 і 1,81±0,13 мг/добу за середніми показниками, відповідно, за відсутності вірогідних відмінностей між групами. Дефіцит мікроелементу сягає 9,5-22,0 % (р<0,01) навіть порівняно з нижньою межею добової потреби [130, 152, 234].

Вагітні контрольного міста отримують з харчовими раціонами мідь у кількості 1,88±0,09 мг/добу, що на 15 % (р<0,05) вище порівняно з вагітними промислового міста, хоча є дефіцитним відносно нижньої межі біологічної потреби на 6,0-18,5 % (р<0,05). Якщо брати до уваги підвищену потребу вагітних у міді, то дефіцит мікроелемента в такому випадку сягатиме 62,4-67,4 % (р<0,01).

Таким чином, отримані нами дані свідчать, що харчування жінок фертильного віку і вагітних не відповідає вимогам раціонального харчування з порушенням кількісного та якісного складу раціону, режиму харчування. Загалом стан харчування цієї категорії населення віддзеркалює загальну закономірність неадекватності структури споживання харчових продуктів населенням України фізіологічним потребам. На фоні деформації харчування спостерігається підвищене надходження ксенобіотиків - свинцю та кадмію, що, на тлі вираженого дефіциту есенціальних мікроелементів, потенціює ризик для здоров'я жінок фертильного віку, вагітних, а відтак і плодів, формує умови підвищеного навантаження на бар'єрно-детоксикаційні системи організму, сприяючи розвитку синдрому «екологічногї дезадаптації».

Особливості транслокації мікроелементів у організмі жінок фертильного віку, їх вплив на розвиток гестаційних мікроелементозів

Як один з найінформативніших методів визначення впливу хімічних речовин на організм, насамперед в умовах низьких (на рівні або нижче ГДК) їх концентрацій в об'єктах довкілля, поряд з гігієнічними та епідеміологічними методами останнім часом поширились дослідження з визначення їх внутрішнього вмісту у біосубстратах людини [219, 400, 411]. Як відомо біомоніторинг проводиться з метою доказу наявності зв'язку між зовнішньою експозицією хімічних речовин і поглинутою їх дозою, між станом адаптаційно-компенсаторних процесів у організмі й ризиком погіршення здоров'я. Кількісний та якісний вміст хімічних сполук у різних біосубстратах організму людини має велике значення для діагностики донозологічних станів у населення.

У зв'язку з цим подібний підхід найбільш актуальний для виявлення екологозалежних і екологозумовлених захворювань [233, 321]. Біологічними середовищами, що найадекватніше відображають закономірності накопичення хімічних сполук в організмі людини є, на думку багатьох авторів [22, 234, 399], цільна кров, сироватка крові та сеча.

Організм здорової людини забезпечений чіткою саморегулюючою системою гомеостазу, в якій важливу роль відіграють і хімічні елементи. Їх рівень у крові відповідає певним фізіологічним закономірностям. Елементний гомеостаз - одна з форм загальної гомеостатичної системи організму, порушення якої відображується на здатності організму до адаптації в екстремальних умовах [164]. Крім того, як зазначають ряд дослідників, мікроелементи, що активно беруть участь у регуляції обмінних процесів у організмі людини можна умовно розділити на елементи з низькою, середньою та високою гомеостатичною ємністю [248]. Організм мало чутливий до коливань елементів з високою гомеостатичною ємністю, більшість з яких мають виражений токсичний ефект при надлишковому накопиченні в організмі людини - таких, наприклад, як свинець та кадмій. Тому відхилення в концентрації вищевказаних елементів у організмі в межах допустимих величин можуть відносно легко переноситись на відміну від елементів, що мають малу гомеостатичну ємність, до яких належить цинк та мідь.

Проведений нами біомоніторинг свинцю, кадмію, цинку та міді в організмі жінок і вагітних свідчить, що дані мікроелементи визначаються у сироватці крові, цільній крові та сечі в концентраціях від 0,0012 мг/л для кадмію до 6,5 мг/л - для цинку.

Так, свинець у сироватці крові жінок промислового міста коливається в межах 0,023-0,162 мг/л, що в середньому становить 0,069±0,003 мг/л (табл. 6.5) і на 36 % (р<0,001) перевищує верхню межу нормативу вмісту даного ксенобіотика [229, 248]. Слід звернути увагу на те, що лише у 28 % жінок досліджуваних міст вміст токсиканта у сироватці крові знаходився в межах нормативних величин. При цьому питома вага таких жінок у промисловому місті була у 4,8 разів нижчою порівняно з контрольним - 9,8 і 48,3 % відповідно, у той час як за середніми рівнями вміст металу в крові жінок промислового міста лише в 1,3 рази (p<0,001) вищий порівняно з аналогічними даними контрольного міста.

Таблиця 6.5

Вміст ВМ у сироватці крові жінок промислового регіону (мг/л)

Метали	Міста спостереження	Відмінності між групами, р	Норма
	Дніпропетровськ	Новомосковськ
	M±m	min-max	M±m	min-max
Свинець	0,069± 0,003***,°°°	0,023-0,162	0,053± 0,003	0,021-0,142	<0,001	0,005 [248] 0,05 [164]
Кадмій	0,0061± 0,0003**,°°	0,0012-0,0147	0,0056± 0,0002*	0,0023-0,0124	0,17	0,0052 [258]
Цинк	1,06± 0,05°°°	0,67- 2,92	1,32± 0,04	0,78- 2,45	<0,001	1,1 [164] 1,3 [370]
Мідь	0,93± 0,03***,°°°	0,47- 1,85	1,05± 0,02*	0,62- 1,64	<0,01	1,1 [164] 0,8-1,2 [401]

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з рекомендованим нормативом; ° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 порівняно з контрольним містом.

Порівняння отриманих результатів з літературними дало змогу провести ретельний аналіз виявлених концентрацій ксенобіотика. Так, вміст металу в сироватці крові жінок м. Дніпропетровськ у 7,6 разів (р<0,001) перевищує аналогічні дані в сироватці крові мешканців Чехії та Словакії (0,0089 мг/л), у 1,2-6,8 разів (р<0,05-р<0,01) вище вмісту даного ксенобіотика у крові населення Сполучених Штатів та Хорватії (0,01 та 0,057 мг/л відповідно) [274, 280].

Отримані нами дані підтверджують основи екотоксикології, що саме проживання в розвинених індустріальних містах поряд з потужними заводами та автомагістралями є важливим фактором, що зумовлює зростання рівня свинцю у крові населення репродуктивного віку. Слід підкреслити, що навіть у крові обстежених нами мешканців контрольних територій середня концентрація свинцю була на 6 %, а максимальна - у 2,8 разів (р<0,01) вища за норматив.

У сироватці крові жіночого населення Дніпропетровської області вміст кадмію коливається в межах 0,0012-0,0147 мг/л, що в середньому становить 0,0061±0,0003 мг/л. Отримані результати більш як на 13 % (р<0,01) перевищують нормативну величину для даного біосубстрату [155, 258], в 1,1 рази (р<0,01) вище вмісту ксенобіотика в крові жінок контрольного міста і співпадають з результатами досліджень інших вчених [204, 229].

Біомоніторинг цинку виявив, що даний мікроелемент у сироватці крові жінок Дніпропетровського регіону визначається у концентрації 1,06±0,05 та 1,32±0,04 мг/л, що відповідає нормативним величинам [155, 370] для контрольного міста та дещо нижче - для промислового. Слід зазначити, що вміст цинку в сироватці крові жінок контрольного міста виявився на 20 % вищим порівняно з результатами досліджень у промисловому місті (р<0,001), що може бути зумовлено конкурентним його витісненням ксенобіотиками на усіх ланках міграційних ланцюгів, більш вираженим саме в умовах підвищеного техногенного забруднення довкілля та внутрішнього середовища організму. Аналіз індивідуальних рівнів вмісту мікроелемента виявив, що у 47,5 % жінок промислового міста та 31,0 % жінок міста порівняння концентрація цинку була нижче встановленого нормативу.

Вміст іншого біомікроелементу - міді в сироватці крові жіночого населення Дніпропетровської області коливається в межах 0,47-1,85 мг/л і в середньому становить 0,93±0,03 та 1,05±0,02 мг/л для жінок промислового і контрольного міст, що відповідає нормативним величинам, рекомендованим експертами ВООЗ [401], проте в 1,2 рази (р<0,001) нижче фізіологічного рівня для мешканок екологічно чистих територій (1,1 мг/л) [164]. Слід зазначити, що концентрація металу в крові жінок контрольного міста виявилась на 13 % (р<0,001) вищою, ніж у мешканок промислового міста. Порівняння отриманих нами даних з результатами досліджень інших учених виявило їх тотожність - в межах 0,6-1,5 мг/л [22, 229]. При цьому в сироватці крові 20 % жінок фертильного віку концентрація міді не сягала нижньої межі фізіологічної норми.

Аналіз даних біомоніторингу вмісту металів у крові вагітних жінок свідчить (табл. 6.6), що концентрація свинцю у жінок промислового міста коливається в межах 0,24-0,77 мкг/мл і в середньому становить 0,31±0,02 мкг/мл, що збігається з результатами дослідження аналогічної групи у техногенно забруднених територіях [43, 186] та практично відповідає нормативному рівню, рекомендованому експертами ВООЗ для жінок - 0,3 мг/л [56]. Проте такий високий норматив не може слугувати основою для проведення ефективної гігієнічної донозологічної діагностики, оскільки патологічні зміни в організмі виникають при більш низьких концентраціях.

Так, за даними Центру по контролю за захворюваннями (США), вміст свинцю у крові дорослого населення на рівні 0,1 мг/л практично не викликає будь-яких змін в організмі, але при концентрації 0,2 мг/л - спостерігаються порушення з боку системи крові, 0,3 мг/л - зміни артеріального тиску і зниження слуху, 0,4 мг/л - спостерігаються головні болі, зниження працездатності, концентрації уваги, роздратованість, порушення травлення, закреп, тобто клінічно виражені прояви загальної інтоксикації [258]. Безпечний вміст свинцю у крові жіночого населення, так звана «модифікована норма», знаходиться на рівні до 0,2 мг/л, а величину 0,2-0,4 мг/л визначають як рівень настороженості, «металоносійство» [22, 229, 258]. Проте організм вагітної жінки характеризується своїми певними особливостями та вимагає більш жорстких вимог до нормування вмісту ксенобіотиків. Так, при концентрації свинцю у крові понад 0,15 мг/л підвищується ризик спонтанних абортів, і тому для вагітних жінок саме цей рівень вважається допустимим [186], що цілком логічно в зв'язку з повною залежністю плоду від материнського організму.

При цьому слід зазначити, що у крові 68,3 % вагітних промислового міста вміст свинцю у крові визначається в межах металоносійства - від 0,2 до 0,4 мкг/мл [22, 229, 258], а у 15,4 % обстежених промислового міста концентрація свинцю у крові перевищувала межу порога інтоксикації для населення - 0,4 мг/л. Навіть середні показники вмісту металу в крові вагітних у 2,1 рази (р<0,001) перевищують фізіологічну величину. Окремі рівні індивідуального вмісту даного токсиканта в крові практично сягали величини 0,8 мг/л, що, як зазначено в роботі [258], потребує проведення антидотної терапії.

Таблиця 6.6

Вміст мікроелементів у біосубстратах вагітних жінок (мг/л)

Метали	Місто спостереження	Нормативні дані:
	Дніпропетровськ	Новомосковськ
	М±m	min-max	М±m	min-max
Кров
Свинець	0,31±0,02***,°°°	0,24-0,77	0,23±0,01***	0,11-0,58	0,3 [56] 0,2 [229] 0,15 [186]
Кадмій	0,077±0,005***,°°°	0,009-0,14	0,034±0,003***	0,01-0,09	0,02 [22] 0,0052 [258]
Цинк	3,44±0,19***,°	1,6-5,9	4,02±0,23***	2,5-6,5	7,0 [229] 4,9 [22]
Мідь	1,27±0,09**	0,7-1,9	1,44±0,17*	0,8-2,3	1,01 [229] 1,87 [258]
Сеча
Свинець	0,042±0,002***,°°	0,014-0,128	0,031±0,003***	0,0097-0,064	0,015 [154] 0,03 [229]
Кадмій	0,078±0,007***,°°	0,014-0,18	0,035±0,004***	0,007-0,11	0,005 [154] 0,013 [229]
Цинк	0,34±0,04	0,06-1,71	0,29±0,05	0,08-1,47	0,1-0,6 [154] 0,32 [229]
Мідь	0,065±0,003***,°°°	0,009-0,16	0,044±0,004***	0,01-0,14	0,025 [154] 0,031 [229]

Вміст металу в крові вагітних контрольного міста складає в середньому 0,23±0,01 мкг/мл, що в 1,4 рази (р<0,001) нижче порівняно з даними промислового міста, хоча в 1,5 рази (р<0,01) перевищує нормативний рівень (0,15 мкг/л) та характеризується як «металоносійство». Нами виявлено насторожуючий факт - навіть у 25 % жінок контрольного міста вміст свинцю у крові визначався в межах металоносійства, а у 2,3 % - перевищував межу порога інтоксикації [22, 229].

Кадмій у крові вагітних жінок промислового міста визначається в концентраціях 0,009-0,12 мг/л за середнього рівня 0,077±0,005 мг/мл, що у 3,9 разів (р<0,001) вище нормативу згідно [22] та у 15,4 разів - вище даних інших досліджень [258]. При цьому насторожуючим фактом є те, що рівень кадмію в усіх обстежених жінок перевищував або знаходився на рівні потенційно шкідливих значень, адже відомо, що при концентраціях кадмію у крові, вищих за 0,007 мг/л, виникають функціональні порушення в організмі [401]. Вміст металу в крові вагітних контрольного міста коливається в межах 0,01-0,05 і складає в середньому 0,034±0,003 мг/л, що у 2,3 рази (р<0,001) нижче порівняно з вагітними промислового міста, хоча в 1,7 рази (р<0,01) перевищує нормативний рівень. Така ситуація, як і у випадку із проблемою внутрішнього свинцевого забруднення організму вагітних, створює додаткове навантаження на адаптаційно-компенсаторні можливості організму і, як наслідок, може призводити до виникнення ускладнень вагітності та пологів.

Що стосується цинку, то його вміст у крові вагітних жінок коливається в межах 1,6-6,5 мг/л і складає, за середніми значеннями, 3,44±0,19 мг та 4,02±0,23 мг/л, відповідно, в промисловому і контрольному містах. При цьому вміст металу в крові вагітних промислового міста виявився у 1,2 рази (р<0,05) нижчим порівняно з мешканками контрольного. Слід відмітити, що у крові вагітних як промислового, так і контрольного міст спостерігається виражений дефіцит цинку - 29,8-50,8 % і 17,8-42,6 % відповідно (р<0,001).

Концентрація міді в крові вагітних промислового міста в середньому складає 1,27±0,17 мг/л, що знаходиться в межах фізіологічних величин для жінок - 1,01-1,03 [22, 164, 234]. Слід зазначити, що при вагітності розвивається фізіологічна гіперкупринемія, пов'язана з посиленим переносом міді з організму матері в організм плоду, через що в цей період фізіологічною нормою міді в крові є величина 1,870,11 мкг/мл 258. Тому наші результати свідчать про виражений дефіцит - на 32,1 % (р<0,01) цього металу в організмі вагітних промислового міста. Однак, незважаючи на дещо вищі показники вмісту металу в крові жінок контрольного міста порівняно з вагітними м. Дніпропетровська, ця різниця невірогідна і, як у випадку з результатами дослідження у промисловому місті, на 23 % нижча (р<0,05) нормативу для даного періоду вагітності. Така ситуація є прогностично несприятливою для внутрішньоутробного розвитку дитини, оскільки мідь - вкрай важливий мікроелемент для нормального інтранатального розвитку плоду 258.

Сеча вагітних досліджуваних міст містить свинець у концентраціях, які коливаються в межах 0,0097-0,128 мг/л за середніх рівнів 0,042±0,002 і 0,031±0,003 мг/л, відповідно, для жінок дослідного та контрольного міст. Якщо вміст металу в сечі вагітних контрольного міста відповідав нормативному рівню, то у промисловому - перевищував нормативні величини в 1,4 рази (р<0,01) за аналогічних значень більш високих його концентрацій порівняно з вагітними контрольного міста. У той же час порівняння з рекомендованими нормативними рівнями, запропонованими іншими ученими 154, виявило, що навіть у контрольному місті вміст свинцю у сечі вагітних перевищує нормативну величину в 2,0 рази (р<0,001). Слід зазначити, що питома вага обстежених вагітних жінок, у яких вміст свинцю у сечі перевищував нормативний рівень, складала 53,4 % у промисловому та 11,8 % - у контрольному містах.

Концентрація кадмію у сечі вагітних промислового міста в середньому становить 0,078±0,007 мг/л, контрольного - 0,035±0,004 мг/л при широкому діапазоні коливань - в межах 0,007-0,18 мг/л. Отримані результати суттєво - у 2,7-6,0 разів (р<0,001) перевищують нормативний рівень [229]. Вміст металу в сечі вагітних м. Дніпропетровськ виявився у 2,2 рази (р<0,001) вищим порівняно з даними контрольного міста.

Стосовно вмісту есенціальних мікроелементів у сечі вагітних, встановлено, що концентрації цинку реєструвалися з коливаннями від 0,06 до 1,71 мг/л, що, за середніми значеннями, складає 0,34±0,04 і 0,29±0,05 мг/л для вагітних промислового та контрольного міст і відповідає нормативному рівню для даного біосубстрату [154, 229].

Концентрація міді у сечі вагітних м. Дніпропетровськ у середньому складає 0,065±0,003 мг/л, що в 1,5 разів (р<0,001) вище порівняно з даними контрольного міста і у 2,1-2,6 разів (р<0,001) - порівняно з нормативними значеннями. Слід зазначити, що і в сечі вагітних контрольного міста спостерігається високий вміст міді - 0,044±0,004 мг/л, що в 1,4-1,8 разів (р<0,001) вище нормативного рівня.

Отримані результати дозволили розрахувати індекси проникнення, ретенції та елімінації, що дало змогу проаналізувати особливості міграції металів у організмі жінок та вагітних (табл. 6.7, додаток Л). Так, індекс проникнення металів у сироватку крові найвищий для міді і складає 0,59 ум.од. від рівня її аліментарного надходження, нижчий - для свинцю та кадмію - 0,42 і 0,28 ум.од., відповідно. При цьому індекс проникнення даних металів у цільну кров суттєво вищий порівняно з аналогічними результатами для сироватки крові, що зумовлено їх активною ретенцією форменими елементами крові - 3,22 та 1,56 ум.од., відповідно. Вищезазначене свідчить про активну міграцію токсичних ВМ у кров, а в подальшому, через гематоплацентарний бар'єр, - до організму плоду, що показано у дослідженнях [15, 24, 25, 234], згідно з якими практично весь свинець та кадмій з організму матері проникають до плоду - 82-89 % з наступною їх активною кумуляцією у плоді (r=0,7±0,08, р<0,05; R=0,73±0,08), що є причиною його внутрішньоутробної інтоксикації [186, 229].

Одним з провідних механізмів такого впливу, на нашу думку, є зниження адаптаційно-компенсаторних резервів організму матері, зумовлених розвитком синдрому «екологічної дезадаптації», що призводить до порушення гемато-плацентарного бар'єру з подальшим розвитком фетоплацентарної дисфункції, патогенетичні механізми якої буде детально розглянуто у наступному розділі.

Найнижчий індекс проникнення характерний для цинку - 0,12 та 0,41 ум.од., відповідно, для сироватки та цільної крові, що, поряд із низьким рівнем надходження металу до організму, може бути зумовлене його конкуренцією з свинцем та кадмієм за активні центри білків-переносників і агентів-хелаторів у трансмембранному транспорті металів під час всмоктування у кишківнику та зв'язування з активними центрами клітин-мішеней, зокрема в плаценті [245]. Слід зазначити, що ретенція есенціальних мікроелементів міді та цинку досить низька порівняно із токсичними ВМ і становить 0,18-0,29 ум.од., що підтверджує дані літератури щодо їх малої гомеостатичної ємності [204]. Така ситуація, поряд із значним рівнем у крові абіогенних металів - елементів з високою гомеостатичною ємністю, зумовлює ще більш виражений дефіцит в організмі елементів з малою гомеостатичною ємністю.

Що стосується індексів елімінації, встановлено, що за їх величинами найбільш активно із організму виводиться кадмій - 1,01 ум.од. порівняно із його рівнем у крові, на другому місці, хоча зі значно нижчими показниками - свинець - 0,14 ум.од. Найповільніше елімінуються з організму цинк та мідь - відповідно 0,10 і 0,05 ум.од., що можна пояснити включенням адаптаційних систем для забезпечення організму жінки, особливо в період вагітності, достатньою кількістю есенціальних металів на фоні їх первинного та вторинного дефіцитів.

Результати дослідження взаємозв'язку мікроелементів у досліджуваних біосубстратах жінок фертильного віку та вагітних наведені в таблиці 6.8 і свідчать про наявність прямого зв'язку між абіотичними свинцем і кадмієм (r=0,48-0,77; р<0,05-р<0,01) та есенціальними цинком і міддю (r=0,24-0,47; р<0,05), що характеризує їх асоціації як синергічні. У той же час між абіотичними ВМ та есенціальними мікроелементами в біосередовищах організму жінки визначається від'ємний вірогідний зв'язок, найбільшою мірою виражений для сироватки крові (r=-0,32 - -0,65; р<0,05-р<0,001), що, ймовірно, зумовлене відсутністю нівелюючих чинників, які спостерігаються у цільній крові (різні величини ретенції форменими елементами крові для есенціальних і токсичних ВМ) та сечі (різна інтенсивність всмоктування у первинну сечу через канальні нефронів).

Таким чином, результати проведення біомоніторингу ВМ в індикаторних біосубстратах жінок та їх аналіз свідчать про високий вміст ксенобіотиків у організмі жінок і вагітних промислового міста порівняно з нормативними рівнями та аналогічними даними контрольної території. Проведений кореляційний аналіз зовнішніх і внутрішніх експозицій ВМ встановив наявність прямого вірогідного зв'язку між вмістом свинцю і кадмію у біосубстратах й рівнем їх надходження з атмосферним повітрям, питною водою та добовими харчовими раціонами (r=0,80-0,96; р<0,05-р<0,001), що доводить високу залежність мікроелементного статусу організму жінки від інтенсивності зовнішнього його техногенного навантаження.

Таблиця 6.8

Взаємозв'язок мікроелементів у біосубстратах жінок промислового та контрольного міст

Бінарні системи	Біосубстрати
	сироватка крові	цільна кров	сеча
свинець-кадмій	0,48**	0,56**	0,77*
свинець-цинк	-0,47***	0,15	-0,44*
свинець-мідь	-0,32**	-0,28*	-0,63**
кадмій-цинк	-0,65***	0,39	0,38
кадмій-мідь	-0,36*	0,51	-0,45*
мідь-цинк	0,38*	0,47*	0,24*

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.

Еколого-гігієнічні фактори ризику ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду в жінок екологічно контрасних територій

В умовах інтенсивного забруднення промислових міст зростає вірогідність несприятливого впливу екологічних факторів не лише на організм матері, а й на внутрішньоутробний розвиток плода. У дослідженнях багатьох фахівців доведено, що шкідливий вплив техногенно забрудненого довкілля на організм жінок є однією з причин підвищеного рівня ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду [232]. Підтвердженням цьому є висока питома вага даної патології в структурі загальної захворюваності населення України, яка становить 6,6 випадків на 10 тис. усього населення і 8,2 випадки - на 10 тис. працездатного населення [132].

Аналіз показників репродуктивного здоров'я продемонстрував значний рівень частоти та поширеності різних ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду в дорослих жінок промислового міста (табл. 6.9), який у 1,5-2,3 рази (р<0,001) вищий порівняно з жінками контрольної території. Отримані нами результати практично співпадають з даними інших епідеміологічних досліджень [232]. Така ситуація викликає серйозне занепокоєння, адже, згідно нашим даним, кожна 15-та жінка у м. Дніпропетровськ та кожна 35-та - у контрольному місті мають патологічні ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду і це - з урахуванням загальної кількості жіночого дорослого населення, тобто аналіз ситуації у перерахунку тільки на вагітних жінок ще більш загрозливий.

Таблиця 6.9

Ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду в жінок (на 10 000 населення (Р±mр))

Міста спостереження	Вікові групи, роки
	0-14	15-17	18 і старші
Первинна захворюваність, Р±mр
Дніпропетровськ	0,14±0,15*	28,01±3,89*	572,25±3,35*,°°
Новомосковськ	0,00±0,00	168,41±35,75	245,38±8,68°
Поширеність захворювань, Р±mр
Дніпропетровськ	0,14±0,15*	28,01±3,89*	656,46±3,57*,°°
Новомосковськ	0,00±0,00	215,35±40,33	282,84±9,3

Примітки: * - р<0,001 порівняно з контрольним містом; ° - р<0,05; °° - р<0,001 порівняно з віковими групами 014 і 15-17 років.

Така ситуація, ймовірно, зумовлена значною чутливістю організму вагітних до впливу хімічних факторів довкілля у зв'язку з більш інтенсивним обміном повітря, зниженням дезінтоксикаційних можливостей і активності ферментативних систем, зниженням швидкості метаболізму ксенобіотиків. Вагітність є тим періодом, коли хімічні сполуки можуть досить легко включатись у метаболічні процеси в клітинах, тканинах і органах [50].

Що стосується частоти та поширеності ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду серед дівчаток підліткового віку, то тут помітна інша картина - дана патологія у 1,2-7,7 разів (р<0,001) вища серед населення контрольного міста порівняно з мешканками промислової території. Можливими причинами такої ситуації може бути недостатня санітарно-просвітницька робота з молоддю, роз'яснення щодо безпечного сексу з попередженням небажаної вагітності, необхідності більш виваженого відношення до статевого життя.

Вказана нозологічна форма патології репродуктивної системи практично нехарактерна для дівчаток молодшого віку - в контрольному місті вона не реєструється, а у промисловому - реєструється лише в окремі роки та їх величина настільки мала, що похибка відносної величини в кінцевому результаті відповідає або навіть перевищує саму величину, тобто вказані дані невірогідні.

Аналіз динаміки частоти ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду серед дорослих жінок промислового міста за 2006-2010 рр. виявив її зростання у 1,4 рази (р<0,001) при відносній стабільності даних захворювань у жінок контрольного міста. У той же час поширеність цього класу хвороб також зросла в 1,1-1,3 разів (р<0,001) в усіх досліджуваних містах, що підтверджує дані [83] щодо постійного зниження частки здорових вагітних в Україні.

У структурі ускладнень вагітності (табл. 6.10) переважають анемії, поширеність яких у м. Дніпропетровську складає 25,43-41,12 %, у контрольному місті - 10,47 %, що відповідає загальнодержавному рівню [212] та даним інших досліджень [83], за якими анемія є головною причиною ускладнень вагітності. Слід зазначити, що навіть у найбільш розвинутих країнах частота анемій серед вагітних складає 16-20 %, у той час як у країн, що розвиваються, цей показник сягає 80 % [409]. При тому слід зазначити, що наведені дані стосуються лише маніфестної анемії, тобто клінічно виражених форм, у той час як прихований залізодефіцит до кінця вагітності в залежності від повноцінності харчування розвивається у 50-100 % вагітних [83, 183].

Таблиця 6.10

Ускладнення перебігу вагітності в жіночого населення Дніпропетровської області (%, Р±mр)

Види ускладнень	Міста дослідження
	Дніпропетровськ	Новомосковськ
анемія	41,12±1,39*	10,47±0,68
гестози	27,16±1,01*	21,0±1,06
загроза переривання вагітності	23,73±1,79*	12,91±0,95
загроза передчасних пологів	13,77±1,39	10,47±1,15
мимовільні аборти	8,75±0,71	8,31±0,77
прееклампсія	8,34±0,75*	3,20±0,36

Примітки: * - р<0,001 порівняно з контрольним містом.

Як зазначають вчені [4, 183], анемія є одним із важливих індикаторів стану здоров'я вагітних жінок і залежить значною мірою від якості харчування та екологічного стану території. Підтвердженням цьому є результати наших досліджень, згідно з якими частота анемій у вагітних промислового міста виявилась у 2,4-3,9 разів (р<0,001) вищою порівняно з даними міста порівняння.

Досить поширеними ускладненнями вагітності є загрози переривання вагітності (12,91-31,17 %), гестози (21,0-27,16 %), загрози передчасних пологів (10,47-13,77 %), частота яких у промисловому місті виявилась у 1,2-3,7 разів (р<0,05-р<0,001) вищою порівняно з м. Новомосковськом.

Порівняння отриманих нами даних з попередніми дослідженнями Е.М. Білецької [234] виявило, що за 10-річний період частота анемій у промисловому місті зросла у 2,9 рази, частота прееклампсій - в 1,8 разів (р<0,05-р<0,001) і свідчить про погіршення репродуктивного здоров'я жінок промислового регіону, зумовленого низьким рівнем життя населення, хронічним стресом від зміни соціальної формації в країні та несприятливою екологічною ситуацією [83].

Беззаперечним є той факт, що ускладнення перебігу вагітності спричиняють високу частоту ускладнень пологів, загрозу материнських і плодово-малюкових втрат. Тому цілком логічно можна припустити, що більш важкий гестаційний період у вагітних промислових міст зумовлює у них підвищену частоту ускладнень пологів [234]. Таке припущення цілком підтвердилося результатами наших досліджень (табл. 6.11).

Таблиця 6.11

Ускладнення пологів у жіночого населення

Дніпропетровської області (%, Р±mр)

Види ускладнень	Міста дослідження
	Дніпропетровськ	Новомосковськ
Усього ускладнень, в тому числі:	55,93±0,81***	48,52±1,22
обвиття пуповиною	19,09±1,38	17,61±1,49
передчасне відходження навколоплідних вод	10,04±0,71	9,57±0,95
дистрес плода	7,16±1,79	4,21±0,86
дефект посліду	5,85±0,72***	2,04±0,42
передчасне відшарування плаценти	3,65±0,52**	1,15±0,24
передчасні пологи	5,03±0,30**	3,65±0,43
слабкість пологової діяльності	3,57±0,32***	9,18±0,79
кровотеча	1,54±0,26	1,11±0,38

Примітки: * - р<0,01; ** - р<0,001 порівняно з контрольним містом.

Так, загальна кількість ускладнень вагітності в жінок, що проживають в умовах промислового і непромислового міст Дніпропетровської області коливається в межах 48,52-55,93 %, що співпадає з результатами досліджень інших авторів (49-60 %) [212]. При цьому частота ускладнень вагітності в контрольному місті виявилась у 1,2 рази (р<0,001) нижчою порівняно з аналогічними даними м. Дніпропетровськ.

У структурі ускладнень пологів домінують обвиття пуповиною (13,71- 19,09 %), передчасне відходження навколоплідних вод (9,57-11,23 %), слабкість пологової діяльності (3,57-9,18 %), дистрес плода (4,21-7,16%), передчасні пологи (3,65-6,14 %), що дещо нижче даних інших промислових територій [13].

Порівняльний аналіз структури ускладнень пологів виявив певні особливості у породіль екологічно контрастних територій. Так, у породіль, що мешкають у м. Дніпропетровськ порівняно з контрольним містом частіше зустрічаються такі ускладнення пологів, як дефект посліду - у 2,0-2,9 разів, передчасне відшарування плаценти - у 3,1-3,2 разів, передчасні пологи - в 1,4- 1,7 разів, кровотеча - у 2,6 разів (р<0,05-р<0,001). Відмінності у частоті виникнення обвиття пуповиною, передчасного відходження навколоплідних вод, дистресу плоду та кровотечі в жінок, що проживають у промисловому і контрольну містах виявились невірогідними. У той же час слабкість пологової діяльності в контрольному місті у 2,0-2,6 разів (р<0,001) частіше зустрічається порівняно з жінками промислового міста, що потребує більш глибокого дослідження.

На основі математичного аналізу встановлено, що низка ксенобіотиків які містяться у різних об'єктах довкілля та внутрішньому середовищі організму негативно впливають на перебіг вагітності й пологів, що проявляється підвищенням частоти репродуктивних ускладнень.

Так, збільшення вмісту свинцю, фенолу і хлороформу в питній воді зумовлюють зростання частоти ускладнень вагітності, зокрема частоти загроз переривання вагітності, передчасних пологів (r=0,78-1,0; р<0,05). Підвищення концентрації кадмію, ртуті та нафтопродуктів у воді призводять до збільшення частоти ускладнень вагітності в цілому, а також частоти анемій, дефекту посліду, передчасного відходження навколоплідних вод, кровотечі під час пологів (r=0,94-0,99; р<0,05-р<0,001).

Підвищення вмісту пилу, двоокису сірки, окису вуглецю, аміаку та сірководню у атмосферному повітрі, з певною мірою вірогідності, призводить до зростання частоти та поширеності ускладнень вагітності, загрози переривання вагітності, передчасних пологів (r=0,86-0,95; р<0,05). Збільшення вмісту свинцю в атмосферному повітрі детермінує розвиток анемій вагітних, загроз передчасних пологів, дефекту посліду (r=0,92-0,99, р<0,05).

Концентрація свинцю у харчових продуктах, здебільш у хлібі, молоці, м'ясі, жирових продуктах, овочах та фруктах прямо пропорційно пов'язана із частотою ускладнень вагітності, частотою виникнення анемій, гестозів, загроз переривання вагітності, загроз передчасних пологів, внутрішньоутробної загибелі плоду, частотою прееклампсій, дефекту посліду, передчасного відшарування плаценти та передчасних пологів (r=0,74-0,96; р<0,05-р<0,01). Зростання вмісту кадмію у цукрі та жирових продуктах призводить до збільшення частоти ускладнень вагітності в цілому, в тому числі загроз переривання вагітності, передчасних пологів (r=0,91-0,99; р<0,05). Концентрація ртуті в м'ясі та хлібі впливає на частоту загроз передчасних пологів, дефекту посліду, анемій вагітних, гестозів, дистресу плода (r=0,85-0,97; р<0,05).

Частота та поширеність таких репродуктивних ускладнень, як анемія вагітних, гестози, фетоплацентарна дисфункція, передчасне відходження навколоплідних вод характеризуються прямою залежністю від вмісту свинцю і кадмію у крові вагітних (r = 0,61-0,99; р<0,05).

У той же час для есенціальних металів встановлено від'ємну кореляцію з частотою репродуктивних ускладнень у вагітних промислового регіону. Так, зростання вмісту цинку в мясі, цукрі та хлібі зумовлює зниження кількості випадків анемій вагітних, гестозів, прееклампсій, дистресу плода, дефекту посліду, передчасного відшарування плаценти, загроз передчасних пологів (r=-0,76 - -0,98; р<0,05- р<0,01). Збільшення концентрації міді в хлібі, м'ясі, рибі та жирових продуктах супроводжуються зниженням частоти ускладнень вагітності, передчасного відходження навколоплідних вод, кровотеч під час пологів, загроз передчасних пологів, дистресу плода, прееклампсій, передчасного відшарування плаценти (r=-0,88 - -0,97; р<0,05-р<0,001). Дефіцит цинку і міді у організмі вагітної зумовлюють зростання частоти випадків анемій, гестозів, фетоплацентарної дисфункції, дистресу плода, загрози переривання вагітності та передчасних пологів (r = -0,78 - -0,91; р<0,01).

На основі регресивного аналізу побудовано математичні моделі для прогнозування частоти репродуктивних ускладнень у вагітних промислового регіону. Регресивні моделі, параметри яких є вірогідними (р<0,05-р<0,001), наведені в таблиці 6.12 та свідчать, що підвищення вмісту свинцю і ртуті в хлібі понад розраховані порогові їх рівні - 0,054 та 0,001 мг/кг, відповідно, зумовлює вірогідне зростання репродуктивних ускладнень у вагітних. Аналогічна ситуація спостерігається при низькому рівні надходження міді та цинку з м'ясними продуктами - нижче розрахованих критеріальних значень у даній групі харчових продуктів - 1,84 і 10,54 мг/кг відповідно.

Таблиця 6.12

Параметри регресивних моделей впливу ВМ довкілля на поширеність ускладнень вагітності у жіночого населення Дніпропетровської області

Фактор (х)	a	ma	b	mb	х*
Свинець у хлібі	135,86	51,35	4421,61	636,53	0,054
Ртуть у хлібі	50,46	38,61	122452,1	10848,8	0,001
Мідь у м'ясі	1336,44	136,49	-578,65	88,66	1,84
Цинк у м'ясі	1255,78	118,73	-96,58	14,13	10,54

Примітки: a та b - параметри м...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.