Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Аналіз динаміки концентрацій металів у питній воді м. Дніпропетровськ за період спостереження виявив: вміст свинцю поступово збільшувався і у 2009 р. (оскільки вміст металу у 2010 р. виявився нижче чутливості методу визначення) був у 2,5 разів (p<0,001) вищим порівняно з 2006 р. Можливими причинами такого явища, поряд із наслідками забруднення водоймищ виробничими стоками, може бути міграція металу в воду із забрудненого ґрунту, з металевого обладнання на насосно-фільтрувальних станціях, його накопичення на фільтрах, спрацьованість водогонів та різні технічні недоліки, на що вказують інші автори [182]. Для кадмію та цинку, навпаки, характерне поступове зниження концентрацій в 1,6-2,2 рази (p<0,05). Вміст заліза, алюмінію та марганцю був відносно стабільним протягом періоду спостереження.

У воді водогонів м. Кривий Ріг, навпаки, відзначається чітке і вірогідне зниження концентрації свинцю та міді за 5-річний період спостереження в 2,06 та 6,25 разів (p<0,05-p<0,001) відповідно, що, ймовірно, пов'язане зі спадом промислового виробництва. Проте відзначається збільшення концентрації ртуті в 1,5 разів (p<0,001). Динаміка вмісту інших металів виявилась невірогідною.

Дослідження вмісту забруднюючих речовин у водопровідній воді Кайдакського водогону м. Дніпропетровськ (табл. 3.17, додаток Е) виявили досить небезпечну ситуацію стосовно концентрації тригалогенметанів. Так, вміст хлороформу як індикаторного показника утворення побічних продуктів знезараження, в середньому за 5-річний період, складав 0,097±0,004 мг/дм3, що в 1,6 разів перевищує ГДК (p<0,001). Слід зазначити, що перевищення гігієнічного нормативу спостерігалося в 97 % проб, тобто практично в кожній пробі. У динаміці часу відзначається поступове збільшення концентрації хлороформу в питній воді в 1,9 разів (p<0,001) з 0,083±0,01мг/дм3 у 2006 р. до 0,16±0,01мг/дм3 - у 2010 р., що може бути зумовлено особливостями водопідготовки із застосуванням більш високих доз хлорорганічних сполук для знезараження при одночасному зростанні рівня органічного забруднення питної води.

Що стосується вмісту хлороформу в питній воді Ломівського водогону м. Дніпропетровськ, він становить 0,096±0,005мг/дм3, що в 1,6 разів (p<0,001) вище ГДК при поступовому зростанні за період спостереження в 2,0 рази (p<0,001), що співпадає з результатами досліджень води Кайдакського водогону.

Вміст ТГМ у воді міста порівняння, як і у промисловому місті (табл. 3.18), характеризується досить високим рівнем, що становить 1,5 ГДК за середніми значеннями. При цьому за досліджуваний період перевищення ГДК спостерігалось у 89,7 % проб. У динаміці часу концентрація хлороформу збільшилась в 1,8 разів (p<0,01), що аналогічно значенням двох попередніх водогонів та визначає зростання потенційної небезпеки для здоров'я населення.

Вміст тетрахлорвуглецю в питній воді трьох досліджуваних водогонів протягом 5-річного періоду спостереження не перевищував порогу чутливості методу визначення - 0,001 мг/дм3.

Концентрації інших забруднюючих речовин - поліфосфатів, фенолів та нафтопродуктів у питній воді промислових міст виявились значно нижчими відповідних ГДК. З 2007 відзначається деяке збільшення концентрації поліфосфатів у питній воді, вміст яких у 2010 р. був на 9,5 % (p<0,001) вищим порівняно з 2007 р. Концентрація фенолів зменшилась з 0,00029±0,0001 мг/дм3 у 2006 р. до 0,00017±0,00003 мг/дм3 - у 2007 р. і залишалась на низькому рівні протягом наступних років спостереження - нижче 0,000125 мг/дм3.

Таблиця 3.18

Середньорічні концентрації хлороформу в питній воді міст спостереження

Роки	Міста порівняння (M±m)
	Дніпропетровськ	Новомосковськ
2006	0,081±0,01	0,077±0,009
2007	0,065±0,004	0,064±0,006
2008	0,077±0,004	0,073±0,005
2009	0,104±0,008	0,099±0,006
2010	0,157±0,01	0,14±0,017
За 5 років	0,097±0,005 *, °	0,091±0,007 *, °
ГДК [87]	0,06	0,06

Примітки: * - р<0,001 - порівняно з ГДК; ° - р<0,001 порівняно з 2006 р.

Незважаючи на відповідність концентрацій більшості речовин їх ГДК, одночасна присутність у питній воді призводить до потенціювання їх токсичних властивостей та негативного впливу на здоров'я людини, що підтверджується досить високими Zc та Ккд у м. Дніпропетровськ - 2,22 та 3,28 ум.од. відповідно (табл. 3.19), що в 1,8 та 1,4 рази вище (p<0,01), ніж у місті порівняння. У динаміці часу, незважаючи на відсутність чітких тенденцій для більшості хімічних речовин, Zc та Ккд характеризуються поступовим збільшенням на 22 % та 59 %, відповідно, у промисловому місті та у 3,2 і 1,9 разів, відповідно, у контрольному місті (p<0,001). У питній воді м. Кривий Ріг за 5-річний період спостереження Zc знизився на 32,2 % (p<0,01), що зумовлено зменшенням концентрації свинцю.

При цьому у промислових містах найбільш небезпечними, за ранжуванням їх питомого внеску у Zc, виявились свинець - 38,7 % та алюміній - 18 % (м. Дніпропетровськ), свинець - 42,4 % і ртуть - 26,1 % (м. Кривий Ріг), у контрольному - залізо (42,8 %) та свинець (25,3 %). За величиною Ккд найбільший внесок в забруднення питної води належить хлороформу - 49,3-70,3 % і свинцю 13,5-26,2 %. Таким чином, свинець має найбільш суттєвий внесок у рівень забруднення питної води досліджуваних міст, що ще раз підтверджує глобальність його розповсюдження у суміжних середовищах довкілля.

Таблиця 3.19

Zc та Ккд техногенних ксенобіотиків у питній воді, ум.од.

Роки дослідження	Міста спостереження
	Дніпропетровськ	Кривий Ріг	Новомосковськ
	Zc	Ккд	Zc	Zc	Ккд
2006	1,88	2,59	2,36	0,43	1,7
2007	2,01	2,7	2,3	1,08	1,69
2008	2,99	3,78	2,51	1,4	2,15
2009	2,36	3,14	1,75	1,12	2,37
2010	2,3°	4,13°	1,6°	1,36°	3,28°
2006-2010	2,22 *	3,28 *	2,45 *	1,23	2,3

Примітки: * - р<0,01 - порівняно з контрольним містом; ° - р<0,01 порівняно з 2006 р.

Результати дослідження взаємозв'язку ВМ у річковій та питній водах, наведені у таблиці 3.20, свідчать про синергізм більшості асоціацій досліджуваних металів: свинцю з кадмієм, цинком, селеном, міддю та ртуттю (r=0,72-0,86; р<0,05-р<0,01), кадмію - з цинком і міддю (r=0,98; р<0,001), цинку з міддю (r=0,98; р<0,001); селену - з алюмінієм та ртуттю (r=0,91-0,99, р<0,001), заліза - з марганцем, алюмінію - з ртуттю (r=0,84-0,98, р<0,05-р<0,01). Така ситуація зумовлює потенціювання негативної дії ВМ за їх одночасної присутності в воді та створює додаткове навантаження на організм людини. При цьому лише для бінарних систем «селен-залізо», «селен-марганець», «залізо-алюміній», «залізо-ртуть», «марганець-ртуть» виявлено від'ємну асоціацію (r=-0,79 - -0,99, р<0,01-р<0,001), що свідчить про антагонізм вищезазначених металів між собою.

Таблиця 3.20

Взаємозв'язок ВМ у питній воді досліджуваних міст

Бінарні системи	Коефіцієнт кореляції, r	Віро-гідність, р	Бінарні системи	Коефіцієнт кореляції, r	Віро-гідність, р
свинець-кадмій	0,75	0,02	цинк-марганець	0,41	0,26
свинець-цинк	0,75	0,02	цинк-мідь	0,98	< 0,001
свинець-селен	0,72	0,03	цинк-ртуть	0,22	0,55
свинець-залізо	-0,28	0,46	селен-залізо	-0,86	0,003
свинець-алюміній	0,38	0,31	селен-алюміній	0,91	0,001
свинець-мідь	0,86	0,003	селен-марганець	-0,86	0,003
свинець-ртуть	0,86	0,008	селен-мідь	0,26	0,48
кадмій-цинк	0,98	< 0,001	селен-ртуть	0,99	< 0,001
кадмій-залізо	0,41	0,26	залізо-алюміній	-0,99	< 0,001
кадмій-алюміній	-0,31	0,40	залізо-марганець	0,98	< 0,001
кадмій-марганець	0,41	0,26	залізо-ртуть	-0,79	0,01
кадмій-мідь	0,98	< 0,001	алюміній-мідь	-0,14	0,70
кадмій-ртуть	0,23	0,55	алюміній-ртуть	0,84	0,004
цинк-селен	0,09	0,80	марганець-мідь	0,24	0,51
цинк-залізо	0,41	0,26	марганець-ртуть	-0,79	0,01
цинк-алюміній	-0,32	0,40	мідь-ртуть	0,39	0,29

Харчові продукти та сировина місцевого виробництва

Результати досліджень вмісту ВМ у продуктах та харчовій сировині м. Дніпропетровськ та м. Кривий Ріг за 2006-2010 рр. наведені у таблицях 3.21, 3.22 (додаток Ж), аналіз яких свідчить, що свинець, кадмій, ртуть, миш'як, мідь та цинк визначаються в усіх основних групах харчових продуктів як рослинного, так і тваринного походження в концентраціях, що не перевищують відповідні гігієнічні нормативи.

Вміст усіх токсичних металів виявився найвищим у рибі та рибних продуктах - від 0,020±0,011 мг/кг (для ртуті) до 0,47±0,21 мг/кг (для миш'яку), що дещо перевищує результати для нормальних геохімічних провінцій [53] та цілком закономірно відображає процеси їх біоакумуляції. Враховуючи, що саме для організму хижих риб і тварин характерні найбільш інтенсивні процеси кумуляції ксенобіотиків, т.з. біомагніфікація [349], постійне вживання вказаних продуктів становить потенційну небезпеку для здоров'я людини через можливість надмірного надходження токсичних ВМ.

Що стосується вмісту досліджуваних металів у інших продуктах харчування, тут виявлено певні особливості. Так, високий вміст свинцю характерний для цукру та кондитерських виробів, м'яса, кадмію - для хлібобулочних виробів та цукру, ртуті - для м'яса та м'ясних виробів, миш'яку - для м'яса та хлібобулочних виробів. У найменшій кількості свинець міститься у молоці - 0,037±0,005мг/кг, що відповідає фоновим значенням [206], кадмій - у напоях - 0,006±0,002 мг/кг. Вміст свинцю у м'ясних та рибних продуктах співпадає з даними інших промислових регіонів - 0,088-0,093 мг/кг та 0,16 мг/кг [53, 59], у той час як у хлібі та молочних продуктах його концентрації у 3,7- 6,7 разів (p<0,01) вищі (0,01 мг/кг) [59]. Вміст кадмію у хлібі, м'ясі і м'ясних продуктах місцевого виробництва у 15 та 10 разів (p<0,001) перевищує аналогічні показники в інших промислових регіонах (0,001 мг/кг) [59].

Найвищий рівень металів порівняно з їх ГДК виявлено в молоці (0,37 ГДК для Pb), яйцях (0,6 ГДК для Cd), м'ясних (0,37 ГДК для Hg) та жирових продуктах (0,48 ГДК для Pb), що збігається з результатами інших досліджень [155, 233], згідно з якими, найбільший вміст ВМ виявлено в жирових та молочних продуктах (0,24-0,28 ГДК). Даний факт, ймовірно, зумовлений підвищенням накопичення ксенобіотиків у тваринних організмах порівняно з рослинами [53].

Якщо рівні токсичних металів у місцевих продуктах та харчовій сировині м. Дніпропетровськ не перевищують відповідні ГДК, хоча вищі в окремих випадках за фонові значення та дані літератури для інших промислових територій, то, стосовно есенціальних мікроелементів - цинку і міді, ситуація викликає суттєве занепокоєння, оскільки, на відміну від токсичних металів, для даних мікроелементів існує таке поняття, як біологічна потреба. Отримані нами дані свідчать про значно нижчі їх рівні.

Мідь в продуктах харчування визначається у кількості, що за середніми значеннями коливається від 0,25±0,05 мг/кг (жирові продукти) до 1,81±0,51 мг/кг (риба та рибні продукти). Продукти тваринного походження містять мідь у кількості 0,4-1,16 мг/кг, що значно нижче, ніж у рослинних продуктах - 1,44- 1,68 мг/кг (виняток - риба та продукти моря), що підтверджує дані літератури стосовно пріоритету рослинних продуктів як важливого джерела надходження міді до організму людини [53]. Отримані дані співпадають з результатами досліджень інших авторів [59], згідно з якими середній вміст міді в м'ясі складав 0,63-1,9 мг/кг, у хлібі - 1,07-1,89 мг/кг. Виняток становить вміст міді в молоці, за яким наші результати в 2 рази (p<0,001) вищі - 0,4 мг/кг проти 0,06-0,2 мг/кг. За даними [128], у сусідній Кіровоградській області розподіл вмісту міді в основних групах харчових продуктів інший - найвищий його рівень відзначається у цукрі та кондитерських виробах (11,5 мг/кг), найнижчий - в овочах та фруктах (0,02 мг/кг). Слід зазначити, що з усіх груп продуктів найбільша кількість міді виявлена в хлібобулочних виробах - 1,680,09 мг/кг, але відносно біологічного рівня (3,0 мг/кг) ці значення на 44 % нижчі [187].

Цинк як мікроелемент визначається в харчових продуктах у кількості, що за середніми значеннями коливається в межах 0,93±0,42 - 6,38±1,14 мг/кг, тобто нижче ГДК, проте вище даних [59], згідно з якими вміст цинку в продуктах чистих територій коливається в межах 0,38-1,75 мг/кг. Рослинні продукти містять від 3,32±0,88 мг/кг цього металу (овочі та фрукти ) до 4,61±0,75 мг/кг (хлібобулочні вироби). Продукти тваринного походження містять цинк у кількості, яка коливається від 1,39±0,21 мг/кг (молоко) до 6,38±1,14 мг/кг (м'ясо), що на 30,5 та 57,5 %, відповідно, менше нижньої межі біологічних значень (2-6 мг/кг - для молока, 15-40 мг/кг - для риби, яєць, м'яса) [187].

Отримані результати співпадають з даними вмісту цинку у інших аграрно-промислових регіонах - 6,27-17,7мг/кг, 0,8-2,16 мг/кг і 2,94-14,6 мг/кг, відповідно, для м'яса, молока та хліба [59]. Проте порівняння з даними [128] свідчить про найнижчий його вміст у молочних продуктах - 0,2 мг/кг, найвищий - у м'ясі та м'ясних продуктах - 75,0 мг/кг, що в 11,7 разів (p<0,001) вище наших результатів.

Вміст заліза у жирових продуктах, у середньому за 5-річний період спостереження, визначався на рівні 0,71±0,12 мг/кг при коливаннях від 0,025 мг/кг до 3,5 мг/кг, що знаходиться в межах відповідних ГДК.

Аналізуючи вміст ВМ у харчовій сировині та продуктах харчування, вдалося встановити, що переробка зерна, механічна та кулінарна обробка продукції зменшують їх вміст у 1,1-1,4 рази (р<0,05). Причиною даної різниці є звільнення під час зернообробки зерна від висівок, у яких, як відомо, міститься найбільша кількість хімічних елементів [53]. Що стосується відмінностей вмісту ВМ у молоці та сирі, то концентрації як есенціальних, так і токсичних металів у 1,7- 4,4 рази (р<0,001) вищі, що пояснюється переважним зв'язуванням металів з білковими фракціями в організмі тварин. Відмінностей у вмісті металів у різних видах м'яса - яловичині, свинині та птиці не виявлено, що свідчить про їх переважну залежність від рівня надходження металів з рослинними кормами. Вміст ВМ у моркві, томатах та буряці виявився дещо вищим, ніж у інших культурах, що може бути пов'язано з інтенсивністю їх природного забарвлення за рахунок присутності металів у складі рослинних пігментів.

Результати дослідження металів у продуктах харчування місцевого виробництва м. Кривий Ріг мають деякі особливості (табл. 3.22). Так, найвищий вміст свинцю у продуктах харчування характерний для риби і м'ясних виробів. Проте, на відміну від м. Дніпропетровська, 3-є місце за вмістом даного токсиканта посідають хлібобулочні вироби - 0,080±0,016 мг/кг. Рівень кадмію за середніми значеннями виявився найвищим у хлібі - 0,025±0,008мг/кг. Отже, враховуючи специфіку харчування населення, дана група харчових продуктів є вагомим джерелом надходження ВМ до організму людини.

Найвищий рівень металів порівняно з їх ГДК виявлено в молоці (0,48 ГДК для Pb, 0,53 ГДК для Cd), яйцях (0,7 ГДК для Cd), м'ясних (0,42 ГДК для Cd) та жирових продуктах (0,35 ГДК для Pb), рибі (0,7 для As), овочах та цукрі (0,67 та 0,4 ГДК для Cd), що співпадає з результатами досліджень інших учених [128], але вміст найбільш поширених токсичних ВМ - свинцю та кадмію в молоці та жирових продуктах промислового міста на території Дніпропетровської області в 1,8 разів (p<0,05) вищий. Отримані результати свідчать, що молоко та яйця характеризуються вибірковістю накопичення ксенобіотиків, підтвердженням чому є їх максимальний рівень у даних продуктах порівняно з відповідними ГДК.

Продукти рослинного походження містять мідь у кількості 1,36-1,67 мг/кг, тваринного - 0,15-1,61 мг/кг, що дещо вище фонових рівнів [53] та співпадає з даними літератури для інших промислових територій [59]. Із усіх груп продуктів найбільша кількість міді визначена в овочах та фруктах - 1,671,41 мг/кг, але відносно біологічного рівня ці значення на 44 % нижчі [53, 187].

Цинк як мікроелемент визначається в харчових продуктах у межах 0,45±0,09 - 8,16±2,7 мг/кг, що нижче ГДК, проте вище даних [59], згідно з якими вміст цинку в продуктах фонових територій коливається в межах 0,38-1,75 мг/кг. Продукти тваринного походження містять цинк від 0,65±0,07 мг/кг (у молоці) до 8,16±2,7 мг/кг - у м'ясі, що на 45,6-84,4 % нижче їх біологічних значень [187].

У динаміці досліджень у харчових продуктах м. Дніпропетровськ відзначено підвищення вмісту свинцю (рис.3.5-3.8) в 1,2-1,8 разів (р<0,05-р<0,001), що найбільш характерно для яєць, риби, м'яса та хліба. На відміну від свинцю, динаміка рівня кадмію характеризується поступовим зниженням для усіх груп харчових продуктів у 1,3-3,3 рази (p<0,05-p<0,001). Найбільш суттєве зниження вмісту кадмію характерне для молока - у 3,3 разів (р<0,001), жирових продуктів - у 2 рази (р<0,05), хліба - в 1,8 рази (р<0,001).

Рис. 3.5. Динаміка вмісту свинцю та кадмію в тваринних продуктах - м'ясі (А) і молоці (Б) м. Дніпропетровськ за 2006-2010 рр., мг/кг

Вміст есенціальних мікроелементів - міді та цинку характеризується поступовим зменшенням для усіх груп харчових продуктів у 1,7-5,6 разів (р<0,05-р<0,001). Найбільш суттєве зниження їх фактичного вмісту спостерігається для яєць - у 2,6 та 5,6 разів, молока - у 4,2 і 2,8 разів, цукру - в 2,6 та 2,8 разів для міді і цинку, відповідно, хліба - в 2 рази для обох металів.

Рис. 3.6. Динаміка вмісту свинцю та кадмію в рослинних продуктах - хлібі (А) і овочах (Б) м. Дніпропетровськ за 2006-2010 рр., мг/кг

Рис. 3.7. Динаміка вмісту цинку та міді в тваринних продуктах - м'ясі (А) і молоці (Б) м. Дніпропетровськ за 2006-2010 рр., мг/кг

Динаміка вмісту металів у харчових продуктах іншого промислового міста - Кривого Рогу подібна до такої в м. Дніпропетровськ, проте без вірогідних відмінностей, за винятком їх збільшення у рибі і рибних продуктах - у 2,1- 3,0 рази (р<0,05-р<0,001),а також зниження у 3,5 разів (р<0,01) вмісту цинку в хлібі.

Рис. 3.8. Динаміка вмісту цинку та міді в рослинних продуктах - хлібі (А) та овочах (Б) м. Дніпропетровськ за 2006-2010 рр., мг/кг

Аналіз радіоактивності продуктів харчування та харчової сировини місцевого походження за досліджуваний період показав, що сумарна в-активність й вміст радіонуклідів 90Sr та 137Cs не перевищували існуючі допустимі рівні. Вміст радіоактивного стронцію (табл. 3.23) протягом періоду спостереження, за середніми показниками, виявився найнижчим у молоці та молочних продуктах - 0,23±0,03 Бк/кг (Бк/л), дещо вищим - у овочах та фруктах - 0,49±0,08 Бк/кг, найвищим - у рибі та рибних продуктах - 1,07±0,36 Бк/кг. Отримані нами результати на декілька порядків нижчі існуючих нормативів, відповідають аналогічним дослідженням, проведеним у м. Мінську республіки Білорусь [68] та в 14,3-48,6 разів (p<0,001) нижчі даних літератури [39, 145].

Таблиця 3.23

Вміст радіоактивних стронцію-90 і цезію-137 в основних групах харчових продуктів м. Дніпропетровськ за період 2006-2010 рр., M±m

Групи харчових продуктів	90Sr, Бк/кг (Бк/л)	137Cs, Бк/кг (Бк/л)
Зернові та хлібобулочні вироби	0,40±0,05	0,13±0,02
Молоко та молочні продукти	0,23±0,03	0,043±0,004
М'ясо та м'ясні продукти	0,28±0,04	0,072±0,01
Риба, рибні та інші продукти моря	1,07±0,36	0,08±0,01
Овочі та фрукти	0,49±0,08	0,11±0,02

Найвищий вміст радіоактивного цезію, на відміну від 90Sr, виявлено у зернових та хлібобулочних виробах - 0,13±0,02 Бк/кг, дещо вищі концентрації характерні для овочів та фруктів - 0,11±0,02 Бк/кг, хоча вони істотно нижчі існуючих нормативів і літературних даних [39]. Найнижчі показники, як і у випадку з вмістом 90Sr, виявлено в молоці - 0,043±0,004 Бк/кг. Проте, не зважаючи на низький вміст радіонуклідів 90Sr і 137Cs, молоко та молочні продукти є одним із суттєвих дозоутворюючих факторів, формуючи до 55 % від сумарної дози опромінення аліментарного походження [145].

Показники сумарної в-активності основних груп харчових продуктів, на відміну від вмісту радіоактивних цезію та стронцію, за досліджуваний період виявилися найвищими в м'ясі та м'ясних продуктах - 52,78±2,74 Бк/кг, найнижчими - в молоці та молочних продуктах - 36,44±1,94 Бк/кг(л). Слід зазначити, що на сьогодні відсутні нормативи показників сумарної в-активності в харчових продуктах. З усіх досліджуваних овочів найбільша сумарна в-активність, вміст 90Sr та 137Cs виявились у картоплі - 50,12±4,18 Бк/кг, 0,64± 0,24 Бк/кг та 0,15±0,05 Бк/кг відповідно, що співпадає з даними [145], за якими картопля є провідним джерелом внутрішнього опромінення організму людини внаслідок національної специфіки підвищеного її споживання населенням України - 13 % від загального рівня внутрішнього опромінення за рахунок харчових продуктів.

Аналіз динаміки радіоактивності продуктів харчування промислового міста за 2006-2010 рр. свідчить про тенденцію для більшості з них до зростання в 1,7-7,2 рази (р<0,001), що співпадає з результатами досліджень 2004-2008 рр. [222] і свідчить про перманентне радіоактивне забруднення об'єктів довкілля, а відтак рослинних і тваринних організмів.

Результати дослідження металів у продуктах харчування місцевого виробництва непромислового міста Новомосковська (табл. 3.24, додаток Ж) свідчать, що найвищий вміст свинцю, як і у промислових містах, характерний для риби, м'ясних та хлібобулочних виробів. Вміст кадмію виявився найвищим у рибі та хлібобулочних виробах - 0,026±0,008 мг/кг і 0,014±0,002 мг/кг відповідно.

Найвищий рівень металів порівняно з їх ГДК виявлено в молоці (0,22 ГДК для Pb, 0,23 ГДК для Cd), яйцях (0,3 ГДК для Cd), жирових продуктах (0,3 ГДК для Cd), овочах (0,33 для Cd), що співпадає з результатами аналогічних досліджень [53].

Продукти харчування місцевого виробництва в непромисловому місті містять мідь та цинк у більших кількостях порівняно з промисловими містами. Так, вміст міді в харчових продуктах коливається в межах 0,22-3,02 мг/кг, цинку - 1,09-10,98 мг/кг. Вміст есенціальних металів найбільший у рибі та рибних продуктах. Досить високий вміст міді в овочах та фруктах - 1,670,22 мг/кг, але відносно біологічного рівня ці значення на 44 % нижчі, як і у промислових містах [53]. Продукти тваринного походження містять цинк в межах 1,09±0,23 (жирові продукти) - 10,22±4,03 мг/кг (м'ясо). Із усіх продуктів тваринного походження лише молоко забезпечує організм людини цинком у кількості, що відповідає біологічному значенню (2,0 мг/кг), у інших продуктах тваринного походження вміст цинку на 26,8-79,07 % нижчий [187].

Порівняльний аналіз вмісту ВМ у продуктах харчування місцевого виробництва в промислових та непромисловому місті виявив, що вміст свинцю та кадмію вищий в продуктах харчування промислових міст - у 1,4-4,0 рази (р<0,05-р<0,001), в той час як вміст есенціальних металів - цинку та міді виявився вищим у місті порівняння. При цьому найбільші відмінності за вмістом свинцю й кадмію виявились для тваринних продуктів - яєць та жирових продуктів - у 3,9-4,0 рази для свинцю та у 2,0-3,0 рази - для кадмію (р<0,01).

Результати досліджень вмісту ВМ у місцевих продуктах та харчовій сировині адміністративних районів Дніпропетровської області наведені у таблиці 3.25 (додаток Ж), аналіз яких свідчить, що свинець, кадмій, ртуть, миш'як, мідь та цинк визначаються в усіх основних групах продуктів харчування як рослинного, так і тваринного походження у концентраціях, що не перевищують ГДК.

Встановлено, що головним джерелом надходження свинцю та кадмію до організму мешканців Дніпропетровської області є переважно продукти тваринного походження - риба та рибні продукти, м'ясо й м'ясні продукти, а також цукор і кондитерські вироби - 0,14±0,013, 0,076±0,008, 0,091±0,016 мг/кг та 0,059±0,009, 0,023±0,006, 0,023±0,003 мг/кг відповідно для свинцю і кадмію. При цьому вміст свинцю у хлібі та молочних продуктах, кадмію - у хлібі й м'ясних продуктах виявився у 5,3-23 рази (p<0,05-p<0,001) вищим за фонові рівні та даних інших промислових територій [53, 59].

Найбільша кількість ртуті і миш'яку виявлена у рибі та рибних продуктах - 0,048±0,016 та 0,37±0,1 мг/кг відповідно, що дещо перевищує результати для нормальних геохімічних провінцій [53] та цілком закономірно відображає процеси їх біоакумуляції у біоті акваторій.

Найвищий рівень металів порівняно з їх ГДК виявлено в молоці (0,74 ГДК для Hg, 0,53 ГДК - для Pb і Cd), яйцях (0,6 ГДК для Cd), м'ясних (0,46 ГДК для Cd) та жирових продуктах (0,23 ГДК для Pb), що збігається з результатами досліджень російських вчених [128], за якими найбільший вміст свинцю виявлено в жирових та молочних продуктах (0,24-0,28 ГДК), кадмію - в молочних та м'ясних продуктах (0,23-0,3 ГДК).

Продукти рослинного походження містять мідь у кількості 1,29-1,47 мг/кг, що дещо вище фонових рівнів [53] та співпадає з даними літератури для інших промислових територій [59, 128]. Із усіх груп продуктів найбільша кількість міді визначена у хлібобулочних виробах - 1,470,30 мг/кг, але відносно біологічного рівня ці значення на 51 % нижчі (3,0 мг/кг) [187]. Продукти харчування тваринного походження містять значно менше міді порівняно з рослинними продуктами - 0,21-1,19 мг/кг (виняток - риба та продукти моря - 1,42±0,2 мг/кг), що підтверджує дані літератури стосовно пріоритету рослинних продуктів як важливого джерела надходження міді до організму людини [53]. Діапазон коливань для таких продуктів з нормальних геохімічних територій складає 0,07- 1 мг/кг, тобто отримані дані свідчать про відповідність вмісту міді в тваринних продуктах їх біологічній нормі.

Цинк як мікроелемент визначається в харчових продуктах і сировині в кількостях 0,77-8,91 мг/кг, що нижче ГДК, проте вище фонових рівнів - 0,38- 1,75 мг/кг [59]. Найбільший вміст цинку виявлено в продуктах харчування тваринного походження: рибі та рибних продуктах - 8,91±1,11 мг/кг, м'ясі - 7,46±0,86 мг/кг, що до 10,1 рази нижче (p<0,001) від даних інших промислових територій [389]. Рослинні продукти містять від 2,77 до 4,48 мг/кг цинку, що відповідає даним для нормальних геохімічних провінцій [59].

При цьому виявлено досить небезпечну ситуацію - вміст цинку в продуктах харчування тваринного походження (за винятком молочних продуктів) на 40,6-84,5 %, рослинних - на 10,4-23 % менше нижньої межі їх біологічного значення, яке становить: 3,6-4,0 мг/кг у овочах і фруктах, 5-15 мг/кг - зернових та хлібобулочних виробах, 2-6 мг/кг - у молоці та 15-40 мг/кг - у рибі, яйцях та м'ясі [53, 128]. Крім того слід згадати, що при термічній обробці у рослинних продуктах кількість цинку зменшується на 30-70 % [187]. Отримані дані дозволяють припустити вірогідність розвитку у населення цинк- та мідьдефіцитних станів при вживанні переважно місцевих продуктів харчування.

Нами проведено аналіз вмісту ВМ у харчових продуктах окремих сільських адміністративних районів області у зіставленні з відповідними ГДК. На його основі нами розроблена та запропонована класифікація продуктів харчування за вмістом у них металів із урахуванням не тільки їх небезпечності, але й біологічної значущості (табл. 3.26).

Таблиця 3.26

Класифікація вмісту ВМ у продуктах харчування порівняно з їх ГДК

Частка ГДК	Вміст
< 0,1	низький
0,1-0,5	середній
> 0,5	високий

Отримані результати (рис. 3.9) свідчать, що вміст свинцю, кадмію та міді здебільш відповідає середньому рівню, за винятком низького вмісту свинцю у хлібі і хлібобулочних виробах Петриківського, Покрівського, Синельниківського та Солонянського районів, кадмію - Синельниківського, міді - Магдалинівського, Покровського та П'ятихатського районів. Що ж стосується цинку, то майже всі райони Дніпропетровської області відзначаються низьким його вмістом у хлібобулочних виробах. Враховуючи високу частку продуктів переробки зерна в добовому раціоні населення, вони можуть створювати додаткові умови формування мікроелементозних станів, про що йтиме мова у наступних розділах.

Вміст ВМ у м'ясних продуктах характеризується здебільш як середній для переважної більшості районів області (рис. 3.10), лише вміст свинцю у м'ясі Новомосковського району, цинку - у Павлоградському, Петриківському та Солонянському районах характеризується як низький, при високих рівнях кадмію у даній групі харчових продуктів Дніпропетровського та Нікопольского районів.

Рис. 3.9. Вміст важких металів у хлібі та хлібобулочних виробах сільських адміністративних районів Дніпропетровської області за 2006-2010 рр.

У молоці та молочних продуктах адміністративних районів Дніпропетровської області (рис. 3.11) вміст практично усіх ВМ характеризується як середній та високий, що пояснюється підвищенням секреції металів з молоком корів для забезпечення кращого надходження есенціальних мікроелементів в організм потомства та свідчить про важливу роль молока як джерела мікроелементів, для організму людини.

Овочі та фрукти містять здебільш низькі концентрації свинцю (рис. 3.12), середні й високі концентрації кадмію, середні концентрації міді та цинку, за винятком Дніпропетровського району, що може бути зумовлено відмінностями вмісту металів у ґрунтах та різною їх доступністю для рослин.

Рис. 3.10. Вміст важких металів у м'ясі та м'ясних продуктах сільських адміністративних районів Дніпропетровської області за 2006-2010 рр.

Рис. 3.11. Вміст важких металів у молоці та молочних продуктах сільських адміністративних районів Дніпропетровської області за 2006-2010 рр.

Рис. 3.12. Вміст важких металів у овочах та фруктах сільських адміністративних районів Дніпропетровської області за 2006-2010 рр.

Отже, вміст свинцю, кадмію і міді в хлібі та м'ясних продуктах адміністративних районів області характеризується як середній, в той час як для більшості районів виявлено дефіцит цинку в даних групах харчових продуктів. Разом з тим у молочних продуктах відзначається середній та високий рівень ВМ, у овочах та фруктах - середній і високий рівень кадмію при середніх значеннях міді й цинку і низьких - свинцю.

У динаміці досліджень спостерігаються відмінності вмісту ВМ у продуктах харчування різного походження. Так, для рослинних продуктів характерно збільшення до 2,3 разів (p<0,05) вмісту як есенціальних, так і токсичних ВМ. У той же час у тваринних продуктах спостерігається зменшення рівня есенціальних ВМ - до 2,1 рази (p<0,01) (виняток - молочні продукти) при одночасному збільшенні вмісту свинцю. На нашу думку, така динаміка вмісту ВМ у рослинних продуктах зумовлена збільшенням їх надходження із ґрунтів, незалежно від природи. При цьому внаслідок конкурентного витіснення і кумулятивних процесів, більш виражених для токсичних ВМ, спостерігається зростання їх концентрацій в організмі тварин. Крім того, екскреція есенціальних ВМ з молоком, як еволюційне пристосування для забезпечення потомства необхідними мікроелементами, ще більше посилюює їх дефіцит у материнському організмі.

Результати дослідження взаємозв'язку ВМ у харчових продуктах та сировині місцевого виробництва, наведені у таблиці 3.27, свідчать, що в усіх групах харчових продуктів визначаються пріоритетні асоціації металів різноспрямованого напряму та різного ступеня вірогідності. Найбільша кількість прямих зв'язків встановлена для бінарних систем «свинець-кадмій» (r=0,82-0,87; р<0,01) і «мідь-цинк» (r=0,83-0,98; р<0,01-р<0,001), що свідчить про їх синергізм чи аддитивну дію у більшості харчових продуктах. Проте, на відміну від результатів досліджень взаємовідносин абіотичних та біотичних ВМ у ґрунті, атмосферному повітрі, річковій та питній водах, між вмістом ксенобіотиків і есенціальних для організму людини мікроелементів у харчових продуктах спостерігається виражений антагонізм, свідченням чому є від'ємні вірогідні зв'язки у бінарних системах «свинець-цинк», «свинець-мідь», «кадмій-цинк» та «кадмій-мідь» (r= -0,63 - -0,96; р<0,05-р<0,001). На основі отриманих даних можна припустити, що в депонуючих та життєзабезпечуючих середовищах, які характеризуються простою сумацією концентрацій металів внаслідок різної інтенсивності їх надходження, взаємовідносини між окремими ВМ або нейтральні, або, частіше, характеризуються адитивним ефектом чи синергізмом. У той же час при потраплянні ВМ до живих організмів (рослини чи тварини) вони починають конкурувати в процесі всмоктування, зв'язування з білками-переносниками для транспортування, взаємодії з рецепторами клітин-мішеней тощо, що і зумовлює їх антагонізм у біологічних об'єктах, а відтак - у основних групах харчових продуктів.

Слід зазначити, що найбільша кількість вірогідних асоціацій в усіх досліджуваних середовищах встановлена для чотирьох металів - свинцю, кадмію, цинку та міді, що стало основою їх вибору, як пріоритетних мікроелементів впливу на біологічні об'єкти для подальшого детального вивчення в системі «навколишнє середовище - організм людини».

Таблиця 3.27

Взаємозв'язок ВМ у основних групах харчових продуктів

(за коефіцієнтом кореляції)

Бінарні системи	Групи харчових продуктів
	хліб та хлібобулочні вироби	молоко та молочні продукти	м'ясо та м'ясні продукти	овочі, фрукти та ягоди
свинець-кадмій	0,82**	0,87**	0,46	0,87**
свинець-цинк	-0,96***	0,002	-0,64	-0,11
свинець-мідь	-0,95***	0,02	-0,83**	0,79*
кадмій-цинк	-0,95***	0,49	0,38	0,39
кадмій-мідь	-0,63*	0,51	0,09	-0,89***
мідь-цинк	0,83**	0,98***	0,95***	0,51

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.

Таким чином, отримані результати свідчать про актуальність проблеми забруднення харчових продуктів токсичними ВМ при одночасному дефіциті есенціальних мікроелементів [61]. Вищеозначене створює подвійно несприятливу ситуацію для організму людини. З одного боку - виражена репродуктивна токсичність свинцю, кадмію, ртуті та миш'яку, які навіть в невеликих кількостях можуть викликати структурно-функціональні зміни в статевих органах та сприяти розвитку патології в них [150, 186, 327]. З другого боку - дефіцит цинку і міді, які відіграють ключову роль у дозріванні та функціонуванні статевих клітин, процесах запліднення, перебігу вагітності і пологів [25, 150, 186], в місцевих продуктах харчування ще більше посилює виражену негативну дію ксенобіотиків.

Вищезазначене стало аргументом для створення прогнозних математичних моделей впливу ВМ на розвиток репродуктивних ускладнень у населення промислового регіону з розрахунком критеріальних рівнів есенціальних металів (табл. 3.28). Згідно з прогнозними моделями, для основних груп харчових продуктів встановлено наступні мінімальні біологічно значущі концентрації есенціальних мікроелементів (цинк/мідь): хлібобулочні та круп'яні вироби - 4,5/1,7 мг/кг, молоко та молочні продукти - 1,6/0,4 мг/кг, м'ясо і м'ясні продукти - 5,3/1,8 мг/кг, овочі, фрукти та ягоди - 3,3/1,6 мг/кг. Надходження до організму людини цих мікроелементів з харчовими продуктами в кількості, що нижча від розрахованих рівнів, зумовлює вірогідне зростання частоти репродуктивних розладів у населення. Розраховані нами критеріальні рівні практично в усіх групах харчових продуктів виявились в 1,1-4,7 разів (p<0,05-p<0,001) нижчими від існуючих біологічних значень. При цьому середній вміст цинку та міді у рослинних продуктах харчування промислового регіону не сягають даних критеріальних рівнів.

Таблиця 3.28

Середні, біологічні та критеріальні значення цинку і міді у продуктах харчування Дніпропетровської області та їх ГДК

Групи харчових продуктів	Концентрації металів, мг/кг
	цинк	мідь
	середні, M±m	ГДК	біологічні значення (К.Рейли, 1985)	крите-ріальні рівні (власні дані)	середні, M±m	ГДК	біологічні значення (К.Рейли, 1985)	крите-ріальні рівні (власні дані)
Хлібо-булочні та круп'яні вироби	4,48± 0,88	50	5-15	4,5	1,47± 0,30	10	3	1,7
Молоко та молочні продукти	3,8± 0,99	5	2-6	1,6	0,61± 0,09	1	0,4	0,4
М'ясо і м'ясні продукти	7,46± 0,86	70,0	15-25	5,3	1,19± 0,14	5,0	2-4	1,8
Овочі, фрукти та ягоди	2,77± 0,28	10,0	4	3,3	1,29± 0,16	5,0	1-1,5	1,6

Висновки до розділу

Встановлено, що рівень техногенного забруднення ґрунтів за кратністю перевищення ГДК характеризується як «допустимий», за коефіцієнтом концентрації - як «небезпечний» та «дуже небезпечний» (Кс = 2,27-12,27). Вміст ВМ у ґрунтах промислових міст у 1,7-7,6 разів (p<0,001) вищий порівняно з даними контрольного міста без статистично значущої різниці між сельбищною і промисловою зонами, що підтверджує техногенність їх походження.

Визначено, що у приземному шарі атмосфери промислових міст визначаються основні та специфічні полютанти, середньодобові концентрації яких у 1,1- 5,0 разів вищі за ГДК для пилу, двоокису азоту, двоокису сірки, формальдегіду, аміаку, фенолу та БП, у 1,9-30,0 разів (p<0,05- p<0,001) перевищують фонові рівні та дані контрольного міста. Максимально-разові концентрації хімічних речовин в атмосферному повітрі промислових міст становлять 0,03-24,8 ГДК. Така ситуація формує «високе» і «дуже високе» інтегральне забруднення повітря м. Дніпропетровськ (ІЗА = 11,02) та м. Кривий Ріг (ІЗА = 19,45) при «низькому» (ІЗА = 2,08) рівні забруднення контрольного міста.

Доведено, що сучасний стан р. Дніпро та її приток як основного вододжерела централізованого господарсько-питного водопостачання, за вмістом більшості техногенних забруднювачів - ВМ, ТГМ, промислових та радіоактивних речовин відповідає гігієнічним нормативам, проте в 2,0-18,0 разів (р<0,05-р<0,001) перевищує фонові рівні для чистих акваторій.

Встановлено, що питна вода системи централізованого господарсько-питного водопостачання промислових міст характеризується вмістом цілого спектру ксенобіотиків - ВМ, поліфосфатів, фенолу, нафтопродуктів, радіоактивних речовин, які за середніми концентраціями відповідають гігієнічним вимогам, але в 2,8-13 разів вищі, ніж у воді контрольного міста, та в 1,2-21,1 рази (p<0,05- p<0,001) - від фонових акваторій. У спектрі забруднення питної води в усіх водогонах вміст ТГМ перевищує ГДК у 1,5-2,7 разів.

Доведено, що, незважаючи на відповідність концентрацій більшості речовин їх ГДК, одночасна присутність у питній воді призводить до потенціювання токсичних властивостей, що підтверджується сумарними рівнями забруднення у промислових містах, які у 1,4-1,8 разів (p<0,01) вищі, ніж у місті порівняння. При цьому найбільш небезпечними ксенобіотиками питної води, за ранжуванням їх питомого внеску у Zc та Ккд, виявились свинець (38,7-42,4 %) і хлороформ (49,3-70,3 %).

Визначено, що ВМ та радіонукліди постійно присутні в місцевих харчових продуктах у кількостях, середні значення яких не перевищують ГДК, але у 1,4-23,0 рази (p<0,01-p<0,001) вищі за фонові рівні та дані контрольного міста. Одночасно відзначається дефіцит есенціальних цинку та міді - на 10,4-84,4 % від їх біологічних норм у харчових продуктах, що зумовлює потенційну небезпеку розвитку цинк- та мідьдефіцитних станів у населення.

У динаміці досліджень виявлено закономірності різноспрямованого характеру змін вмісту токсикантів у різних об'єктах довкілля. Спостерігається поступове збільшення в 1,2-19,6 разів вмісту ВМ у ґрунтах, концентрації пилу, фенолу та аміаку у атмосферному повітрі, свинцю, ртуті, поліфосфатів, хлороформу, 90Sr - у воді, свинцю, ртуті - в харчових продуктах при одночасному зниженні в 1,3- 5,6 разів (p<0,05-p<0,001) концентрацій окису вуглецю, двоокису азоту і сірководню у повітрі, цинку, кадмію, 137Cs - у питній воді, вмісту цинку, міді та кадмію - в харчових продуктах.

Встановлено провідні асоціації металів - свинцю, кадмію, цинку та міді у різних об'єктах довкілля, як пріоритетних маркерів експозиції при ідентифікації факторів ризику для репродуктивного здоровґя населення в подальших дослідженнях в системі «навколишнє середовище - організм людини».

Проведено картування території Дніпропетровської області за вмістом ВМ у продуктах харчування і сировині місцевого виробництва та розрахунок критеріальних рівнів есенціальних мікроелементів у основних групах харчових продуктів, які виявились наступними (цинк/мідь): хлібобулочні та круп'яні вироби - 4,5/1,7 мг/кг, молоко та молочні продукти - 1,6/0,4 мг/кг, м'ясо і м'ясні продукти - 5,3/1,8 мг/кг, овочі, фрукти та ягоди - 3,3/1,6 мг/кг.

РОЗДІЛ 4. ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ХВОРОБИ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

Одним із найважливіших завдань будь-якої держави світу є збереження здоров'я населення як основного потенціалу сталого розвитку суспільства. На сьогоднішній день зберігається тенденція до зростання захворюваності населення України, скорочення його чисельності та поступового старіння працездатного контингенту [132]. У такій складній демографічній ситуації одним з провідних медико-соціальних напрямів [208, 218, 233, 234] є охорона репродуктивного здоров'я населення як чутливого біологічного індикатору, що віддзеркалює ступінь забруднення довкілля. Слід зазначити, що за останні роки спостерігається поступове зростання частоти й поширеності хвороб сечостатевої системи, які, згідно з даними [1], посідають вже 4 та 5 місця, відповідно, у структурі загальної захворюваності населення нашої держави.

Враховуючи виявлену рядом дослідників [8, 70, 78, 92, 99, 235, 237, 361] екологічну детермінованість репродуктивного здоров'я в експерименті та обмеженість даних щодо подібної залежності в натурних умовах для людини, ми вважали за доцільне у даному розділі надати результати розгорнутого епідеміологічного аналізу патології сечостатевої системи у населення промислових міст Дніпропетровської області за показниками частоти і поширеності хвороб, з урахуванням статево-вікових особливостей та ступеня техногенного забруднення території проживання мешканців.

Статево-вікові особливості частоти і поширеності хвороб сечостатевої системи у міського населення

Рівень первинної захворюваності населення на хвороби сечостатевої системи (табл. 4.1) в усіх статево-вікових групах у середньому за 5-річний період спостереження коливався в широкому діапазоні - від 36,97±3,69 випадків на 10 тис. населення у групі юнаків м. Кривий Ріг до 3030,61±127,67 випадків на 10 тис. населення - у дівчат-підлітків контрольного міста.

Таблиця 4.1

Первинна захворюваність населення Дніпропетровської області на хвороби сечостатевої системи за період 2006-2010 рр. (на 10 тис. населення (Р±mр))

Місто спостереження	Вікові групи, роки	Стать
		обидві	чоловіки	жінки
Дніпро-петровськ	0-14	388,53±5,57*	274,94±6,77,*,°°	510,13±9,10*
	15-17	1002,16±15,57°	111,03±7,65**	1909,63±28,94°
	18 і старші	1536,07±3,88*,°,°°	368,85±3,04,*,°,°°	2467,17±6,22*,°,°°
Кривий Ріг	0-14	171,04±4,11*	184,60±5,94**,°°	156,62±5,64
	15-17	519,60±13,65°	36,97±3,69**	979,84±26,01°
	18 і старші	826,72±3,66*,°,°°	351,72±4,21,*,°,°°	1069,71±5,05*,°,°°
Ново-московськ	0-14	272,67±16,56	196,98±19,84**,°°	350,63±26,97
	15-17	1521,98±69,66°,°°°	85,40±24,92**	3030,61±127,67°,°°°
	18 і старші	583,31±9,81°	286,75±10,50**,°,°°	819,26±15,39°

Примітки: * - р<0,001 порівняно з контрольним містом; ** - р<0,001 - порівняно з жінками; ° - р<0,001 порівняно з віковою групою 0-14 років; °° - р<0,001 порівняно з віковою групою 15-17; °°° - р<0,001 порівняно з віковою групою 18 років і старші.

Захворюваність на хвороби сечостатевої системи в дорослого населення промислових міст в 1,4-2,6 разів (р<0,001) вища порівняно з населенням контрольного міста й становить, відповідно, 1536,07±3,88, 826,72±3,66 та 583,31±9,81 випадків на 10 тис. населення, що відповідає даним літератури [218], хоча в 1,1-2,1 рази (р<0,001) вище загальнодержавного рівня для населення усіх вікових груп (465,9 випадків на 10 тис. населення за період 2006-2010 рр.) [132].

Подібна ситуація спостерігається і в залежності від статі - у чоловіків промислових міст рівень захворюваності в 1,2-1,3 разів, жінок - в 1,3-3,0 рази вищий порівняно з контрольним містом (р<0,001). При цьому слід відзначити високу питому вагу захворюваності жінок на хвороби сечостатевої системи у структурі загальної захворюваності населення області даним класом хвороб, адже вона виявилась у 3,0-6,7 разів вищою порівняно з чоловіками, що мешкають у промислових містах при тотожності її збільшення - у 2,9 разів у контрольному місті (р<0,001). Отримані нами гендерні відмінності в рівнях захворюваності населення області на хвороби сечостатевої системи підтверджуються заключеннями експертів ВООЗ [132], які зазначають, що існуючі відмінності зумовлені низкою психологічних, соціально-економічних чинників, різною чутливістю до впливу екологічних факторів, існуванням хвороб, які характерні тільки для жіночого та чоловічого організмів, а також статевозумовленою специфікою перебігу навіть ідентичних захворювань у чоловіків та жінок.

Нами визначені певні відмінності в рівнях захворюваності на хвороби сечостатевої системи в різних вікових групах населення промислових та контрольного міст. Так, у промислових містах захворюваність населення на хвороби сечостатевої системи виявилась найнижчою в дитячому віці - в межах 171,04-388,53, вищою в підлітковому віці - 519,60-1002,16 та найвищою - серед дорослого контингенту - 826,72-1536,07 випадків на 10 тис. населення, що цілком закономірно відображає вікову динаміку формування здоров'я, та може бути зумовлене поступовим накопиченням несприятливих ефектів впливу різноманітних факторів, що зазнає людина в процесі свого існування. У той же час у мешканців міста порівняння найвищий рівень захворюваності реєструється в підлітковому віці, який у 5,6 разів вищий порівняно з захворюваністю дітей та у 2,6 разів - порівняно з дорослим населенням (р<0,001).

Що стосується різниці у захворюваності залежно від статі, тут також встановлені певні особливості. Так, у чоловіків найнижчий рівень захворюваності характерний для підліткового віку, який у 2,3-9,5 разів (р<0,001) нижчий від інших вікових груп за тотожних закономірностей в усіх містах спостереження.

У жінок ситуація стосовно вікових особливостей захворюваності дещо інша. Так, у промислових містах найнижчий рівень хвороб реєструється в дівчаток - 156,62 та 510,13 випадків, а найвищий - у віковій категорії 18 років і старші - 1069,71 та 2467,17 випадків на 10 тис. Населення, відповідно, для м. Кривий Ріг і м. Дніпропетровськ. Рівень первинної захворюваності дівчаток 0-14 років у 3,7- 6,3 рази нижчий порівняно з дівчатками 15-17 років, а показники захворюваності останніх у 1,1-1,3 рази нижчі від таких для дорослих жінок (р<0,001).

Отримані результати, ймовірно, зумовлені тим, що в умовах інтенсивного промислового навантаження організм жінок зазнає негативного впливу протягом всього життя, що призводить до поступового збільшення рівня захворювань в міру старіння організму, зниження його захисних можливостей, функціональної та матеріальної кумуляції негативних ефектів впливу шкідливих агентів чи факторів [351, 356].

У той же час, усупереч очікуваному, захворюваність жіночого населення контрольного міста має інші закономірності - найвищий рівень захворюваності спостерігається у віковій групі 15-17 років - 3030,61 випадків на 10 тис. населення, що у 3,7 і 8,6 разів вище порівняно з дорослим населенням і дівчатками 0-14 років (р<0,001) та у 3,4 рази перевищує загальнодержавний рівень [83, 161, 214, 253].

Аналіз поширеності хвороб сечостатевої системи (табл. 4.2) свідчить, що дані показники репродуктивного здоров'я дорослого населення промислових міст практично відповідають показникам первинної захворюваності і підвищені порівняно з населенням контрольного міста - в 1,5-2,4 рази для населення обох статей, в 1,5-1,6 разів - для чоловіків, в 1,3-2,7 разів - для жінок (р<0,001). Отримані нами дані в 1,5 разів (р<0,001) перевищують результати досліджень попереднього 6-річного періоду (2000-2005 рр.) [218]. Така ситуація свідчить про збереження загальнодержавної негативої тенденції до зростання процесів хронізації загальносоматичних захворювань, особливо у мешканців промислових територій, що підтверджується в 1,1-1,8 разів (р<0,01) вищими показниками поширеності хвороб сечостатевої системи у населення усіх вікових груп порівняно із загальнодержавним рівнем (971,96 випадків на 10 тис. усього населення за період 2006-2010 рр.) [132].

Вікові відмінності в показниках поширеності хвороб сечостатевої системи аналогічні показникам первинної захворюваності - в промислових містах зростання даного показника відбувається в напрямі «діти - підлітки - дорослі», в той час як у місті порівняння поширеність хвороб сечостатевої системи в підлітковому віці у 5,0 разів вища порівняно з дітьми та у 2,6 разів - порівняно з дорослими (р<0,001), що зумовлено підвищеним рівнем захворюваності серед підлітків жіночої статі. Стосовно відмінностей у рівнях поширеності хвороб сечостатевої системи залежно від віку, встановлено, що в усіх досліджуваних містах для чоловічого населення найнижчі показники захворюваності зареєстровані в підлітковому віці, які у 2,0-2,3 рази нижчі порівняно з дітьми, та у 1,8-7,1 рази - порівняно з дорослим контингентом, у той час як для жіночого населення, навпаки, найнижчі показники характерні для дитячого віку - в 3,6- 8,1 рази (р<0,001) нижчі порівняно з іншими віковими групами.

Таблиця 4.2

Поширеність хвороб сечостатевої системи серед населення області за період 2006-2010 рр. (на 10 тис. населення (Р±mр))

Місто спостереження	Вікові групи, роки	Стать
		обидві	чоловіки	жінки
Дніпро-петровськ	0-14	787,11±7,76*	535,63±9,04,*	1055,95±12,71*
	15-17	1835,06±20,07°	524,48±16,27,*	3169,77±34,26°
	18 і старші	2520,05±4,67*,°, °°	938,43±4,71,*,°,°°	3781,66±7,00*,°,°°
Кривий Ріг	0-14	347,68±5,81	294,43±7,46**,°°	404,13±8,96
	15-17	1075,08±19,04 °	145,91±7,36**	1886,48±34,23°
	18 і старші	1564,22±4,83*,°,°°	1035,76±6,96,*,°,°°	1834,48±6,33*,°
Ново- московськ	0-14	552,95±23,24	430,48±28,97**,°°	679,11±36,46
	15-17 ...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.