Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Визначено, що для вирішення медико-екологічних проблем першочерговим завданням є розробка системи зменшення техногенного навантаження на об'єкти довкілля та населення екокризових регіонів, методологічний підхід до якої має базуватись на підвищенні ефективності природоохоронної діяльності за 3-а основними напрямками: законодавчому, технічному та технологічному, санітарно-гігієнічному.

Встановлено, що комплексний підхід щодо реалізації медико-біологічної профілактики повинен передбачати поетапну систему заходів, яка спрямована на виявлення донозологічних змін у генеративній системі людини та порушення балансу мікроелементів з наступною корекцією мікроелементного статусу залежно від виду та ступеню виявлених порушень.

В експериментальних умовах доведено високу ефективність біопротекторної дії цинку по відношенню до свинцевої інтоксикації під час вагітності. При цьому протекторна дія цинку в органічній формі при свинцевій інтоксикації більш виразна порівняно з хлоридом цинку.

Встановлено, що у разі глибокого дефіциту мікроелементів в організмі можливе використання курсів полі- та моноелементних препаратів, провідним аспектом ефективності застосування яких є диференційований підхід з урахуванням рівня техногенного забруднення території проживання, статево-вікових, фізіологічних та/або патологічних станів організму, виду і ступеня порушень мікроелементного статусу.

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РУЗУЛЬТАТІВ

На основі комплексних еколого-гігієнічних, епідеміологічних, натурних клініко-гігієнічних та експериментальних досліджень нами доведено детермінованість патології репродуктивної системи мешканців Дніпропетровської області техногенним забрудненням довкілля хімічної етіології, характер і ступінь впливу якого залежить від рівня антропогенного навантаження території проживання, виду забруднюючої речовини, шляху та тривалості її надходження, біоефекту взаємодії ксенобіотиків, статево-вікової чутливості організму до впливу ксенобіотиків та нозологічної форми патології репродуктивної системи.

На підставі багаторічних системних спостережень отримані дані свідчать, що тривале і потужне промислове забруднення довкілля в умовах Дніпропетровського регіону сформувало високий рівень та гетерогенність хімічного навантаження в усіх життєзабезпечуючих і депонуючих середовищах як у кількісному, так і в якісному відношеннях. Ця особливість, у свою чергу, зумовлена?? регіональними геохімічними властивостями території, характером та інтенсивністю техногенного забруднення об'єктів довкілля, яке у промислових містах в 1,5-25,0 разів вище порівняно з контрольним містом, в 1,2-30,0 разів - відносно фонових рівнів [53, 82, 135, 195], та, в окремих випадках, сягає 1,1- 5,0 ГДК [41, 42, 65, 87, 88, 89, 241, 242] (p<0,05-p<0,001).

Так, моноелементна оцінка ступеня забруднення ВМ ґрунтів різних антропогенних ландшафтів промислового і контрольного міст Дніпропетровської області свідчить, що вміст металів у грунтах коливається в широкому діапазоні - від <0,5 мг/кг (для кобальту) до 85,2±7,8 мг/кг (для заліза). При цьому концентрація ВМ у ґрунтах промислових міст виявилась в 1,7-7,6 разів (p<0,001) вищою порівняно з даними контрольного міста, що цілком логічно відображає більш активні процеси техногенезу у промислових містах [42, 196]. Вміст більшості металів суттєво не відрізняються у ґрунтах сельбищної і промислової зон, що підтверджує техногенність їх походження та свідчить про тотальний характер забруднення даного депонуючого середовища внаслідок планувальних недоліків, нераціональної забудови міст, недосконалості СЗЗ підприємств та активізації викидів автотранспорту.

Рівень забруднення ґрунтів усіх урболандшафтів досліджуваних міст за кратністю перевищення ГДК характеризується як «допустимий». У той же час за коефіцієнтом концентрації ступінь забруднення ґрунтів сельбищної зони м. Кривий Ріг характеризується, як «дуже небезпечний» (Кс = 6,11), промислової та автотранспортної зон м. Дніпропетровськ - як «небезпечний» (Кс = 2,27 та 3,27 відповідно), м. Кривий Ріг - як «дуже небезпечний» (Кс = 12,27), що свідчить про значний внесок техногенезу у формування даних ландшафтів міста. За Zc найменш забрудненим виявилося контрольне місто - у 1,4-3,5 разу нижче порівняно з промисловими містами (p<0,01). При цьому внесок свинцевого забруднення у Zc становить: для м. Дніпропетровськ - 86 %, м. Кривий Ріг - 74 %, м. Новомосковськ - 80%, що свідчить про домінуючу роль даного ксенобіотика у формуванні рівня антропогенного навантаження ґрунтів досліджуваних мест регіону [36, 196].

Високий рівень техногенного забруднення грунтів зумовлює підвищений вміст ксенобіотиків у суміжних середовищах - атмосферному повітрі, воді поверхневих вододжерел та питній воді.

Так, у приземному шарі атмосфери сельбищної території промислових міст визначаються основні і специфічні полютанти в концентраціях, що становлять 1,1-5,0 ГДК для пилу, двоокису азоту, двоокису сірки, формальдегіду, аміаку, фенолу та БП (p<0,05-p<0,001) при перевищенні фонових рівнів практично для усіх полютантів, у тому числі ВМ, у 2,4-30,0 разів (р<0,01), даних контрольного міста - в 1,9-25,0 разів (р<0,001). Максимально-разові концентрації хімічних речовин в атмосферному повітрі промислових міст становлять 0,03- 24,8 ГДК. Найбільша кратність перевищення ГДК характерна для сірководню (10,3 ГДК), окису вуглецю (6,0 ГДК) та пилу (4,0 ГДК), що корелює із відповідно найсуттєвішим відсотком нестандартних проб - 75-100 % і характеризує ступінь забруднення повітря як «недопустимий» та «дуже небезпечний».

Рівень забруднення атмосферного повітря м. Дніпропетровськ за сумарним індексом забруднення характеризується як «високий» (ІЗА = 11,02), м. Кривий Ріг - як «дуже високий» (ІЗА=19,45), м. Новомосковськ - як «низький» (ІЗА = 2,08). Коефіцієнт комбінованої дії (Ккд) за одночасної присутності в атмосферному повітрі двоокису сірки, окису вуглецю, двоокису азоту та фенолу у м. Дніпропетровськ складає 3,77 ум. од., у м. Кривий Ріг - 12,22 ум.од, що значно перевищує регламентовану величину (Ккд ? 1) та свідчить про потенційну небезпеку їх комбінацій для здоров'я мешканців мегаполісів.

Вищезазначене доводить високий ступінь екологічної контрастності атмосферного повітря досліджуваних промислових та контрольного міст, оскільки рівень техногенного забруднення у промислових містах за концентрацією більшості полютантів вищий у 1,9-25,0 разів (р<0,001), а за ІЗА - у 5,3-9,4 разів (р<0,01) порівняно з даними контрольного міста, що підтверджує правомірність вибору м. Дніпропетровськ і м. Кривий Ріг як «промислових» та м. Новомосковськ - як «контрольного» у подальших епідеміологічних та натурних клініко-гігієнічних дослідженнях.

Сучасний стан води р. Дніпро та її приток за вмістом більшості техногенних забруднювачів - ВМ, ТГМ, промислових та радіоактивних речовин відповідає ГДК, проте у 2,0-18,0 разів (р<0,05-р<0,001) перевищує фонові рівні для чистих акваторій. Сумарний показник забруднення (Zc) води р. Дніпро, у середньому, становить 1,4 ум.од. при його динамічному зростанні з 1,39 ум.од. у 2006 р. до 1,53 ум.од. у 2010 р., що свідчить про несприятливу екологічну ситуацію в акваторії р. Дніпро та перманентне її техногенне забруднення.

Незадовільний стан р. Дніпро, як головного джерела питного водопостачання населення Дніпропетровської області, закономірно формує якість питної води, сумарний рівень забруднення якої коливається в межах 1,6-3,0 ум.од. У воді промислових міст визначається цілий спектр ксенобіотиків - ВМ, поліфосфатів, нафтопродуктів, радіоактивних речовин, середньорічні концентрації яких хоч і відповідають гігієнічним вимогам, але в 2,8-13 разів вищі, ніж у воді контрольного міста та в 1,2-21,1 рази (p<0,05-p<0,001) - від фонових акваторій. Слід зазначити, що на відміну від промислових міст, концентрації усіх ВМ у питній воді м. Новомосковськ не перевищували фонових рівнів.

У спектрі забруднення питної води в усіх водогонах вміст ТГМ перевищує ГДК в 1,5-2,7 разів та характеризується поступовим зростанням в 1,8-2,0 рази (p<0,01-p<0,001). Слід зазначити, що перевищення гігієнічного нормативу спостерігалося в 97 % проб, тобто практично в кожній пробі, що свідчить про недосконалість існуючих методів водопідготовки.

Незважаючи на відповідність концентрацій більшості речовин їх ГДК, одночасна присутність у питній воді призводить до потенціювання їх токсичних властивостей, що підтверджується досить високими Zc та Ккд у промислових містах, які в 1,4-1,8 разів (p<0,01) вищі, ніж у місті порівняння. При цьому найбільш небезпечними ксенобіотиками питної води, за ранжуванням їх питомого внеску у Zc та Ккз, виявились свинець (38,7-42,4%) і хлороформ (49,3-70,3%).

Подальша доля ксенобіотиків при фіксованих джерелах надходження підкоряється загальним законам їх взаємоміграції з одного середовища в суміжні середовища (повітря-вода-ґрунт-рослини-тварини-людина) і супроводжується специфічністю поведінки в цих середовищах при певній трансформації і перетворенні. При цьому несприятлива еколого-гігієнічна ситуація атмосфери, гідро- та літосфери формує підвищений вміст техногенних забруднювачів у харчовій сировині та харчових продуктах.

На нашу думку, процес міграції забруднюючих речовин у суміжних середовищах можливо об'єктивно виконати для хімічно стійких сполук, до яких належать ВМ - визнані інтегральні показники техногенного навантаження довкілля. Нашими дослідженнями встановлено, що ВМ постійно визначаються в місцевих харчових продуктах Дніпропетровської області в концентраціях, середні значення яких знаходяться в межах ГДК, але в 1,4-23,0 рази (p<0,01-p<0,001) перевищують фонові рівні [53, 82] та дані контрольного міста. При цьому відзначається дефіцит есенціальних мікроелементів - цинку та міді - на 10,4- 84,4 % від їх біологічних норм у харчових продуктах [53,187], що може викликати розвиток мікроелементозних станів у населення.

Внаслідок складного і багатоетапного процесу абсолютні концентрації ВМ у різних середовищах змінюються по-різному. Разом з тим, подальша міграція металів водним трофічним ланцюгом (вода-планктон-риба) супроводжується збільшенням їх рівня в десятки і навіть сотні разів. Аналогічна ситуація спостерігається і щодо міграційних особливостей металів на суші в системі «ґрунт-рослини-тваринні організми», а також «ґрунт-атмосферне повітря-питна вода-рослини-тварини», внаслідок виражених процесів біоакумуляції у біоті яких м'ясо, внутрішні органи свійських тварин та яйця птиць характеризуються вибірковістю накопичення ксенобіотиків, а відтак становлять потенційну небезпеку для здоров'я людини. При цьому головним джерелом свинцю, кадмію та цинку для мешканців області є переважно продукти тваринного походження, міді - рослинні продукти.

Результати проведених досліджень стали основою для картування території Дніпропетровської області за вмістом ВМ у харчових продуктах і сировині місцевого виробництва та розрахунку критеріальних рівнів есенціальних мікроелементів у основних групах харчових продуктів, які виявились такими (цинк/мідь): хлібобулочні та круп'яні вироби - 4,5/1,7 мг/кг, молоко та молочні продукти - 1,6/0,4 мг/кг, м'ясо і м'ясні продукти - 5,3/1,8 мг/кг, овочі, фрукти та ягоди - 3,3/1,6 мг/кг.

Крім того, нами встановлено пріоритетні асоціації металів при їх багатокомпонентній взаємодії у кожному з об'єктів довкілля різноспрямованого напрямку та різного ступеня вірогідності. На відміну від результатів досліджень взаємовідносин абіотичних та біотичних ВМ у ґрунті, атмосферному повітрі, річковій та питній водах, між вмістом ксенобіотиків і есенціальних для організму людини мікроелементів у харчових продуктах спостерігається виражений антагонізм, свідченням чому є від'ємні вірогідні зв'язки в бінарних системах «свинець-цинк», «свинець-мідь», «кадмій-цинк» та «кадмій-мідь» (r= -0,63 - -0,96; р<0,05-р<0,001). Найбільша кількість вірогідних асоціацій в усіх досліджуваних середовищах встановлена для чотирьох металів - свинцю, кадмію, цинку та міді, що стало основою їх вибору як пріоритетних маркерів експозиції при ідентифікації факторів ризику для репродуктивного здоровґя населення в подальших дослідженнях в системі «навколишнє середовище - організм людини».

Таким чином, отримані результати свідчать про актуальність проблеми забруднення усіх середовищ довкілля у промислово розвиненому Дніпропетровському регіоні, що створює реальну загрозу внутрішнього забруднення організму людини та, як наслідок, може призводити до розвитку донозологічних станів та підвищення рівня екологічно зумовлених захворювань.

Наше концептуальне припущення вибірковості впливу ВМ на генеративну систему людини підтвердилося результатами проведених натурних клініко-гігієнічних та епідеміологічних досліджень.

Виходячи з виявлених нами особливостей кумуляції металів на усіх ланках міграційних ланцюгів, абсолютно природною є та обставина, що організм людини рано чи пізно включається в цей процес і з загальнобіологічних позицій стає найбільш значущою ланкою кругообігу ВМ у навколишньому середовищі. Оскільки пріоритетним є пероральний шлях надходження, який формує від 65,3 до 95,7 % загального рівня комплексного надходження ВМ до організму [234], нами досліджено стан фактичного харчування населення області та рівень надходження металів з добовими харчовими раціонами.

За результатами оцінки фактичного харчування населення нами виявлено важливі закономірності та тенденції на популяційному рівні. Так, встановлено, що режим і структура харчування чоловіків та жінок Дніпропетровської області не відповідають вимогам раціонального харчування, характеризуються дефіцитом споживання біологічно цінних продуктів - на 25,0-68,8 % на фоні надмірного вживання хліба та хлібобулочних виробів, картоплі, тваринних жирів, цукру - на 12,0-85,7 %, що віддзеркалює загальну закономірність неадекватності структури споживання харчових продуктів населенням України [97, 239].

Слід зазначити виявлену нами специфіку харчування мешканців регіону в залежності від статі, яка свідчить про більш виражений дефіцит споживання біологічно цінних продуктів: м'яса і м'ясопродуктів, молока і молочних продуктів, яєць, риби, свіжих овочів та фруктів жіночим населенням області, особливо вагітними, порівняно з чоловіками - 30,4-68,8 % та 25,0-50,0 % від рекомендованої норми, відповідно, за більшої кратності перевищення споживання висококалорійних продуктів із низькою біологічною цінністю у чоловіків - на 12,2-85,7 % від рекомендованих норм проти 12,0-68,6 % - у жінок.

Деформація фактичного харчування населення формує негативні тенденції у надходженні до організму енергогенних та неенергогенних нутрієнтів. На фоні дефіциту білка - на 8,5-14,0 % (р<0,05) порівняно з фізіологічною потребою відзначається надлишок вживання жирів - у 1,5-2,9 разів (р<0,001) та вуглеводів - на 9,8-17,3 % (р<0,01). Така ситуація зумовлює порушення співвідношення Б:Ж:В між собою, яке у раціоні фертильних чоловіків становить 1:2,4:7,4, безплідних - 1:3,4:7,9, жінок активного репродуктивного віку - 1:2:7,2, вагітних - 1:1,7:7,3 за норми 1:1:5,8 [152]. Таким чином, спостерігається виражена деформація у рівнях надходження основних харчових нутрієнтів до організму мешканців промислового регіону, більш характерна для чоловічого населення, особливо безплідних.

Доречно нагадати, що раціональність харчування може бути визначена тільки при дотриманні провідного гігієнічного принципу - безпечності за хімічним складом. Незважаючи на відповідність надходження свинцю та кадмію рівням ДДН, їх кількість у раціоні чоловіків промислового міста в 4,4-8,4 разів (р<0,001) перевищує аналогічні дані для незабруднених територій, у той час, як дефіцит цинку сягає 14,6-20,9 % (11,86-12,81 мг/добу) за адекватного забезпечення міддю. Що стосується жіночого населення, нашими дослідженнями встановлено, що з добовими харчовими раціонами до організму жінок та вагітних надходить свинець і кадмій у кількості, що у 3,8-7,8 разів (р<0,01) перевищує фонові рівні за одночасного дефіциту есенціальних мікроелементів. Так, рівень надходження цинку, за середніми значеннями, в 1,2-1,3 рази (р<0,01-р<0,001) нижчий по відношенню до добової потреби в цьому мікроелементі для жінок фертильного віку та в 1,4-1,6 разів (р<0,01) - для вагітних. Дефіцит міді в харчуванні жіночого населення регіону становить 9,5-22,0 %, а вагітних - сягає 62,4-67,4 % (р<0,01). При цьому рівень надходження ксенобіотиків до організму жінок промислового міста в 1,2-1,3 рази (р<0,001) вищий порівняно з аналогічними даними в контрольному місті за тотожно нижчих показників для есенціальних мікроелементів.

Важливою складовою забезпечення здоров'я населення є попередження виникнення та прогресування патологічного процесу. Тому особливий інтерес вчених викликає вивчення стану здоров'я населення вже на доклінічному етапі з урахуванням результатів донозологічної діагностики за показниками вмісту та/чи активності різних біомаркерів впливу [154, 204, 234].

У цій площині нами виявлено небезпечну особливість - на фоні несприятливої екологічної ситуації, особливо у промислових містах, деформація харчування населення зумовлює високу питому вагу поширеності полімікроелементозів, яка спостерігається у 28-47,5 % чоловіків та 24,7-86,4 % жінок Дніпропетровської області. При цьому нами встановлено закономірності статевозумовленої специфіки розвитку мікроелементозів у населення. Так, на фоні тотожних тенденцій для чоловіків і жінок щодо надлишку ксенобіотиків у біосубстратах, у фертильних чоловіків спостерігається дефіцит цинку в організмі за адекватного рівня забезпеченості міддю. У той же час у жінок виявлено зворотні тенденції - виражений дефіцит міді за нормального рівня забезпеченості цинком організму. Зміна фізіологічного стану супроводжується поглибленням мікроелементного дисбалансу, який у вагітних характеризується розвитком комбінованих цинк- і мідьдефіцитних станів (р<0,001), а у безплідних чоловіків - збільшенням дефіциту цинку, особливо в еякуляті - в 9,3 рази за підвищення в 1,3-2,2 рази (р<0,05-р<0,001) вмісту абіотичних ВМ.

Так, вміст свинцю та кадмію у біосубстратах фертильних чоловіків, у середньому, відповідає нормативному рівню [164, 229, 378], хоча в 1,2-10,0 разів (р<0,05-р<0,001) перевищує аналогічні показники у мешканців умовно незабруднених територій [22, 307, 368] та в 1,2 рази (р<0,05) вищий у промисловому місті порівняно з контрольним, що підтверджує техногенність їх походження в організмі. Концентрація абіотичних металів у крові фертильних чоловіків виявилась в 1,2-1,3 рази (р<0,05) вищою порівняно з їх вмістом у еякуляті, а рівень металів у спермі безплідних чоловіків - в 1,3-2,2 рази (р<0,05-р<0,001) вищим порівняно з показниками фертильної групи.

Вміст міді у крові фертильних чоловіків відповідає фізіологічному рівню при його перевищенні в 1,2-1,6 разів по відношенню до мінерального складу еякуляту [266, 378]. Концентрація металу у крові безплідних в 1,7 разів вища за аналогічні показники фертильних чоловіків, в 1,9 разів - порівняно з його вмістом у еякуляті інфертильної групи та в 1,8-2,3 разів - відносно фізіологічного рівня (р<0,05-р<0,001) [229, 307].

Біомоніторинг цинку, як мікроелемента провідного для репродуктивної системи значення, дозволив виявити в натурних клініко-гігієнічних дослідженнях важливі докази екологозалежного характеру. Так, концентрація цинку в крові чоловіків обох дослідних груп в 1,4-3,0 рази (р<0,01) нижча фізіологічного рівня [307]. Вміст цинку у еякуляті фертильних чоловіків, у середньому, становить 84,94±2,27 мг/л, що в 30,2 разів вище порівняно з його рівнем у крові та в 9,3 рази - ніж у спермі безплідних чоловіків (р<0,001) і доводить виключно важливу роль цинку в процесах сперматогенезу. Вміст цинку у спермі фертильних чоловіків, які мешкають у промисловій зоні, виявився в 1,2-1,9 разів (р<0,001) нижчим за фізіологічний рівень, дані літератури та результати досліджень у контрольному місті [268]. Така ситуація свідчить про більшу показовість даних біомоніторингу ВМ в еякуляті порівняно з результатами дослідження у крові та дозволяє стверджувати, що еякулят є найбільш інформативним тест-об'єктом для раннього виявлення екологозумовлених донозологічних змін генеративної системи чоловіків.

Стосовно жіночого населення регіону, нами встановлено, що на фоні надлишку токсичних металів у організмі - в 1,3-6,0 разів (р<0,001) порівняно з існуючими нормативами [164, 248, 258], відзначається дефіцит вмісту міді - в 1,2 рази (р<0,001) по відношенню до фізіологічних норм за адекватного рівня забезпеченості цинком. У той же час у вагітних виявлено комбінований дефіцит цинку та міді - в 1,2-2,0 рази порівняно з фізіологічним оптимумом (р<0,001). Слід зазначити, що, аналогічно результатам дослідженнь аліментарного навантаження, вміст ксенобіотиків у біосубстратах жінок і вагітних промислового міста виявився в 1,1-2,3 рази (р<0,01-р<0,001) вищим, ніж в організмі жіночого населення контрольного міста.

Міграційні характеристики для ВМ мають свої особливості з найвищим індексом проникнення у кров для міді - 0,59 ум.од., при найнижчих показниках для цинку - 0,12 ум.од. При цьому спостерігається активна ретенція ксенобіотиків форменими елементами крові, а також їх інтенсивна елімінація через канальці нефронів, що можна пояснити адаптаційно-компенсаторними процесами для нормалізації мікроелементного статусу організму, особливо в умовах підвищеного техногенного навантаження.

Стабільність хімічного складу є однією з важливих умов нормального функціонування організму, а тому його дисбаланс, зумовлений впливом комплексу факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ, призводить до широкого спектру порушень у стані здоров'я в цілому та, у контексті наших досліджень, репродуктивного зокрема.

Відомо, що найбільш ранніми ознаками порушення функції репродуктивної системи чоловіків під впливом різноманітних чинників довкілля є дестабілізація різних ланок її регуляції, зокрема порушення секреції і синтезу статевих гормонів та гонадотропінів гіпоталамо-гіпофізарною системою й порушення сперматогенезу. У жінок основним критерієм функціонування репродуктивної системи є настання вагітності, її перебіг та перебіг пологів. Вищезазначене зумовило основний вектор наших досліджень з оцінки потенціалу чоловічої і жіночої фертильності.

Комплексними клініко-гігієнічними дослідженнями встановлено (табл. 3), що гонадотропна активність і рівень тестостерону в плазмі крові фертильних чоловіків характеризуються незначними різноспрямованими змінами показників секреторної активності і знаходяться в межах фізіологічних флюктуацій - 4,9- 23,0 нмоль/л для тестостерону, 2,3-10,3 мОд/мл - для ФСГ, 5,4-8,6 мОд/мл - для ЛГ. Вміст тестостерону в плазмі крові чоловіків промислового міста виявився на 4,2 % нижчим (р<0,01) порівняно з аналогічними результатами в контрольному місті, у той час, як активність секреції ЛГ і ФСГ, навпаки, була збільшеною на 8,9-15,5 % (р<0,05). Така ситуація свідчить про розвиток гормонального дисбалансу під впливом екологічних факторів довкілля малої інтенсивності, який, проте, певною мірою компенсується активацією гіпоталамо-гіпофізарної системи для забезпечення надійного та сталого функціонування репродуктивної системи у здорових чоловіків.

У той же час у інфертильних чоловіків промислового регіону спостерігаються виражені порушення секреції тестостерону, рівень якого на 12,1-17,9 % (р<0,01-р<0,001) нижчий порівняно з результатами досліджень фертильних чоловіків, особливо у промисловому місті, які супроводжуються, крім того, збільшенням рівня гонадотропінів у крові - ФСГ і ЛГ - в 1,2-1,9 разів порівняно з фертильною групою обох міст спостереження (р<0,05-р<0,001) та нормою - для інфертильних чоловіків промислового міста. На відміну від фертильної групи, у 29,4 % і 16,7 % безплідних чоловіків промислового та контрольного міст, відповідно, виявлено абсолютний андрогенний дефіцит. Вищезазначений гормональний дисбаланс супроводжується клінічними проявами гіпогонадизму та еректильної дисфункції в безплідних чоловіків, питома вага яких у промисловому місті становить 48,3-72,5 %, що в 1,5-2,4 рази (р<0,05) вище порівняно з даними контрольного міста. Слід зазначити, що частота клінічних проявів андрогенного дефіциту й еректильної дисфункції характеризується тенденцією до зростання з віком обстежених - у 1,1-3,0 рази (р<0,01-р<0,001), що підтверджується даними кореляційного аналізу (r=-0,32 - -0,41; p<0,05).

Результати дослідження потенціалу фертильності чоловіків Дніпропетровської області свідчать, що еякулят у фертильних чоловіків досліджуваних міст характеризується нормозооспермією. Слід зазначити, що у чоловіків промислового міста показники якості еякуляту були здебільш на рівні нижньої межі норми та вірогідно гіршими порівняно з чоловіками контрольного міста, особливо для показників в'язкості, концентрації сперматозоїдів та кількості живих форм - 6,0-32,4 % (р<0,01). Якість еякуляту в усіх обстежених безплідних чоловіків характеризується порушеннями різного ступеня. Основною патологією сперматогенезу є азооспермія, астенозооспермія, олігозооспермія, олігоастенозооспермія та некрозооспермія. Слід зазначити, що показники еякуляту були кращими у чоловіків контрольного міста, хоча вірогідні відмінності характерні лише для показників прогресивно-рухомих та загальнорухомих форм, а також кількості живих сперматозоїдів у еякуляті - в 1,1-1,3 рази (р<0,05-р<0,01), що співпадає з аналогічними дослідженнями [123, 319].

Порівняння результатів якості еякуляту у фертильних та інфертильних чоловіків обох міст спостереження виявило, що такі показники спермограми, як загальна кількість сперматозоїдів, їх концентрація, кількість рухливих сперматозоїдів та форм з нормальною морфологією у фертильній групі виявились в 1,1-1,9 разів (р<0,05-р<0,001) вищими, а в'язкість та час розрідження - в 1,1-12,8 разів (р<0,001) нижчими порівняно з показниками інфертильної групи.

Дані комплексного клініко-гігієнічного дослідження репродуктивного здоров'я чоловіків Дніпропетровської області підтвердили результати кореляцій-ного та регресивного аналізів. Встановлено, що підвищення вмісту свинцю, кадмію та міді в крові зумовлюють зниження рівня тестостерону у крові (r=-0,88 - -0,97; р<0,05) за одночасної активації секреції гонадотропінів (r=0,94-0,97; р<0,01). У той же час концентрація цинку в еякуляті характеризується зворотніми закономірностями впливу. Зростання концентрації свинцю і кадмію у крові пов'язано зі збільшенням лише патологічних форм сперматозоїдів в еякуляті (r=0,75-0,97; р<0,05-р<0,01), у той час як підвищення їх вмісту в еякуляті зумовлює зростання в'язкості сперми та кількості патологічних форм сперматозоїдів (r=0,93-0,98; р<0,01), зниження загальної кількості сперматозоїдів, їх концентрації та рухливості (r=-0,94 - -0,98, р<0,01). Вміст цинку в еякуляті, навпаки, покращує усі вищезазначені параметри, знижуючи в'язкість сперми (r=-0,98; р<0,05) за одночасного збільшення рівня сперматозоїдів у еякуляті, їх концентрації і рухливості (r=0,97-0,99; р<0,01).

Слід зазначити виявлений нами несподіваний результат - мідь, що міститься у еякуляті, не впливає на якість сперми, в той час як збільшення її концентрації у крові зумовлює вірогідне погіршення сперматогенезу (r=-0,77 - -0,96; р<0,05-р<0,01). Така ситуація, на нашу думку, зумовлена активацією гематотестикулярного бар'єру та суттєвим зниженням транслокаційної здатності міді порівняно з цинком, свідченням чому є у десятки разів вищі концентрації останнього в спермі, особливо фертильних чоловіків, за практично ідентичних показників вмісту обох металів у крові. Отримані нами результати підтверджують дані літератури стосовно неоднозначного впливу високих концентрацій міді у крові на процеси сперматогенезу [266, 378, 379].

Нами побудовані біокінетичні прогностичні моделі, які можуть використовуватись для діагностики і прогнозування фертильного потенціалу чоловіків за даними біомоніторингу ВМ у крові й еякуляті. При цьому фізіологічно значущими для репродуктивної системи чоловіків є концентрації свинцю і кадмію у крові на рівні 0,025 і 0,001 мг/л, концентрації цинку, свинцю і кадмію в еякуляті - на рівні 29,97, 0,003 і 0,001 мг/л відповідно, порушення яких є індикатором зниження їх фертильного потенціалу.

Стосовно репродуктивного здоров'я жіночого населення Дніпропетровської області, епідеміологічними дослідженнями встановлено високий рівень частоти та поширеності репродуктивних ускладнень у жінок промислового міста, який виявився в 1,2-3,7 разів (р<0,05-р<0,001) вищим порівняно з жінками контрольного міста та характеризується поступовим зростанням за досліджуваний період в 1,4 рази (р<0,001). У структурі ускладнень вагітності переважають анемії (10,5-41,1 %), загрози переривання вагітності та передчасних пологів (10,5-31,2 %), гестози (21,0-27,2 %).

Беззаперечним є той факт, що ускладнення перебігу вагітності спричиняють високу частоту ускладнень пологів, загрозу материнських і плодово-малюкових втрат. Так, загальна кількість ускладнень вагітності у жінок, які проживають в умовах промислового і непромислового міст Дніпропетровської області, коливалася в межах 48,52-55,93 %. При цьому частота усіх ускладнень вагітності в контрольному місті виявилась в 1,2-3,2 рази (р<0,05-р<0,001) нижчою порівняно з аналогічними даними м. Дніпропетровська. У структурі ускладнень пологів домінують обвиття пуповиною (13,7-19,1 %), передчасне відходження навколо-плідних вод (9,6-11,2 %), слабкість пологової діяльності (3,6-9,2 %), дистрес плода (4,2-7,2 %), передчасні пологи (3,7-6,1 %).

На основі математичного аналізу встановлено, що за ступенем екологічної зумовленості частота ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду є екологічно залежною патологією (RR = 2,3; ДІ = 2,2-2,5; EF = 56,5 %). Мікроеле-ментний статус організму жінок та вагітних значною мірою залежить від вмісту ксенобіотиків у довкіллі, так само, як і частота ускладнень вагітності та пологів (r = 0,74-0,99; р<0,05-р<0,01). Крім того, частота та поширеність таких репро-дуктивних ускладнень, як анемія вагітних, гестози, фетоплацентарна дисфункція, передчасне відходження навколоплідних вод характеризуються прямою залежністю від вмісту свинцю і кадмію у крові вагітних (r = 0,61-0,99; р<0,05). У той же час, для есенціальних металів довкілля та внутрішнього середовища організму встановлено наявність від'ємної кореляції з частотою репродуктивних ускладнень у вагітних (r = -0,76 - -0,98; р<0,05-р<0,01).

Отже, в результаті комплексних досліджень нами встановлено, що в етіології та патогенезі виникнення і розвитку зниження потенціалу фертильності, репродуктивних ускладнень й безпліддя у населення екологічно несприятливого регіону важлива роль, поряд іншими факторами ризику, належить екологічним чинникам, а саме - рівню забруднення довкілля внаслідок значної індустріалізації територій проживання населення, що підтверджується результатами проведених епідеміологічних досліджень щодо виявлення статево-вікової та територіальної специфіки виникнення і хронізації хвороб сечостатевої системи.

Так, захворюваність населення промислових міст Дніпропетровської області на хвороби сечостатевої системи в 1,2-3,4 рази (р<0,001) перевищує загальнодержавний рівень [132] та коливається в межах 111-3030 випадків на 10 тис. населення. У промислових містах спостерігається поступове збільшення захворюваності населення на хвороби сечостатевої системи в напрямку «діти - підлітки - дорослі», що цілком закономірно відображає вікову динаміку формування здоров'я. У той же час у мешканців міста порівняння найвищий рівень захворюваності реєструється у підлітковому віці, який у 2,6-5,6 разів (р<0,001) вищий порівняно з іншими групами і зумовлений особливостями гінекологічної патології у даний віковий період. При цьому захворюваність жіночого населення на хвороби сечостатевої системи виявилась у 2,9-6,7 разів (р<0,001) вищою порівняно з чоловіками.

У чоловіків найнижчий рівень захворюваності характерний для підліткового віку, який у 2,3-9,5 разів (р<0,001) нижчий порівняно з іншими віковими групами, в той час як у жінок, навпаки, у підлітковому віці виявлено найвищий рівень захворюваності, який у 3,7-8,6 разів (р<0,001) вищий порівняно з дівчатками та дорослими жінками. Можна припустити, що виявлені тенденції щодо захворюваності у чоловіків пояснюються фізіологічними особливостями розвитку та формування організму, більшою чутливістю хлопчиків порівняно з підлітками до впливу різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ, наявністю активних періодів росту та статевого дозрівання у дитячому віці. Чутливість жіночого організму до впливів факторів довкілля зростає у підлітковий період, що пов'язано з незрілістю та активним формуванням жіночого організму, фізіологічними змінами гормонального фону у цей віковий період. У дорослому віці, найпевніше, негативний вплив зумовлений зниженням захисних можливостей організму та кумулятивними процесами на фоні постійного впливу несприятливих екологічних факторів.

Основу структури захворюваності репродуктивної системи дорослих чоловіків становлять хвороби передміхурової залози - 23,0-59,7 %, жінок - запальні, незапальні хвороби шийки матки, а також сальпінгіт та оофорит - відповідно 11,1-32,5 %, 24,0-48,0 % і 20,9 %. Частота та поширеність практично усіх нозологічних форм гінекологічних хвороб в 1,2-31,5 разів (р<0,001) вищі у дорослого населення промислових міст Дніпропетровської області порівняно з мешканцями контрольного міста.

Окремо слід зупинитись на такій патології, як безпліддя, частота та поширеність якого у промислових містах коливається в межах 7,71-30,29 випадків на 10 тис. населення, що у 2,1-5,5 разів вище порівняно з контрольним містом та в 1,1-3,9 разів (р<0,001) перевищує дані по Україні й результати досліджень інших учених, що дає підставу віднести Дніпропетровську область до територій зі стабільно високими показниками дисфункції репродуктивної системи.

Найбільш поширеною патологією репродуктивної системи хлопчиків є гідроцеле та сперматоцеле, які складають 4,1-8,8 % випадків хвороб сечостатевої системи. Головною патологією репродуктивної системи дівчаток є розлади менструацій, які становлять 8-59 % від усіх хвороб сечостатевої системи, а у підлітковому віці - ще й сальпінгіт і оофорит - 6-15 %. На відміну від дорослих жінок, вказана патологія у 2,1-10,3 рази (р<0,001) вища у контрольному місті порівняно з населенням промислових міст, що може бути зумовлено особливостями становлення репродуктивної функції, лабільністю нервових та психоемоційних процесів у дитячому віці, недосконалою системою профілактичної та первинної медико-соціальної допомоги.

Частота та поширеність хвороб сечостатевої системи в цілому і за окремими нозологічними групами - гідроцеле та сперматоцеле, хвороби передміхурової залози, в тому числі її гіперплазія, чоловіче та жіноче безпліддя, гінекологічні хвороби у сільського населення Дніпропетровської області у 1,1-17,4 разів (р<0,05-р<0,001) нижчі порівняно з мешканцями міст. Основу структури хвороб репродуктивної сфери чоловіків, що проживають у адміністративних районах області, як і у міських мешканців, становлять хвороби передміхурової залози 41,3 %, жінок - незапальні хвороби шийки матки (36,6 %), сальпінгіт, оофорит (23,5 %) та розлади менструацій (12,2 %).

У динаміці досліджень спостерігаються негативні тенденції щодо погіршення репродуктивного здоровґя дорослого населення промислового регіону, що проявляється підвищенням в 1,1-2,6 разів (р<0,001) частоти та поширеності хвороб сечостатевої системи і відображає загальнодержавну тенденцію до зниження рівня репродуктивного здоров'я населення [132].

На основі кореляційного, регресійного аналізів і оцінки ризику нами доведено, що хвороби сечостатевої системи є екологічно залежним класом захворювань (RR = 2,6; ДІ = 2,5-2,7; EF = 61,5 %). При цьому характер і ступінь впливу забруднення навколишнього середовища хімічної етіології залежить від виду забруднюючої речовини, шляху її надходження та нозологічної форми патології репродуктивної системи. 1-е місце за ступенем впливу на частоту хвороб репродуктивної системи посідають продукти харчування - 36,4 % від усіх виявлених зв'язків, на 2-му місці - повітря (30,9 %), на 3-му - питна вода (19,4 %), на останньому - ґрунт (13,3 %). Найбільш небезпечними ксенобіотиками води за характером впливу на генеративну систему людини є фенол, залізо та хлороформ - по 17,2 % від виявлених кореляційних зв'язків. Серед забруднюючих речовин повітря найбільшу питому вагу впливу на показники первинної захворюваності мали пил, формальдегід та свинець - по 11,6 %. Найбільша питома вага внеску ВМ харчових продуктів у частоту виникнення досліджуваної патології належить свинцю - 29,2 %, який, разом з іншими ВМ, зумовлює найбільш значний вплив на репродуктивну систему при надходженні до організму з м'ясом та м'ясними продуктами - 16,4 %, хлібом й хлібобулочними виробами - 14,9 %, молоком і жировими продуктами - по 13,4 %.

Індикаторами репродуктивного здоров'я (маркерами впливу) у жінок і чоловіків є зміна мікроелементного гомеостазу організму з порушенням коефіцієнтів співвідношення металів у різних біосередовищах. При цьому в чоловіків маркерами екологічного впливу є порушення гормонального фону, що супроводжуються психологічними, соматичними і сексуальними розладами, а також зміна фертильних властивостей еякуляту, в першу чергу - його в'язкості, концентрації і кількості живих форм сперматозоїдів. У жінок найбільш критеріально значущим показником є такі ускладнення перебігу вагітності та пологів, як частота загроз переривання вагітності, передчасних пологів, анемій, дефекту посліду, передчасного відшарування плаценти, дистресу плода, які щільно корелюють з рівнем техногенного забруднення довкілля і внутрішнього середовища організму (r=0,74-0,99; р<0,05-р<0,01).

Отримані результати стали основою розробки математичних моделей прогнозування впливу ВМ навколишнього середовища та мікроелементного статусу організму на потенціал фертильності, репродуктивні ускладнення та рівень захворюваності хворобами сечостатевої системи, апробація яких довела їх високу вірогідність та ефективність.

Для більш глибокого розуміння та розкриття патогенетичних основ розвитку вищезазначених репродуктивних ускладнень нами проведено серію експериментальних робіт із дослідження низькодозового впливу ВМ на перебіг вагітності, плаценто- та ембріогенез за умов їх ізольованої і комбінованої дії, які суттєво доповнили існуючі дані щодо механізмів токсичності свинцю та біопротекторної дії сполук цинку, розкрили нові аспекти даної проблеми, особливо стосовно впливу металів на плацентогенез та особливості їх транслокації в системі «мати-плацента-плід» за умов фізіологічної вагітності і низькодозового впливу ВМ.

Був змодельований ізольований і комбінований вплив органічних й неорганічних сполук свинцю та цинку, який віддзеркалив реальне їх співвідношення у системі життєдіяльності населення промислово розвинутої території [234]. Дози досліджуваних металів збільшено у 10 разів порівняно з рівнем їх сумарного надходження (по відношенню до контрольної групи тварин) відповідно до вимог токсикологічних досліджень. Таким чином, обрана доза свинцю складала 0,05 мг/кг маси тіла, що не перевищує поріг загальнотоксичної дії [96]. Доза цинку складала 1,5 мг/кг маси тіла, що у 7 разів нижче порогу токсичності [96] та відповідає максимально безпечному рівню для вагітних [245].

Нашими дослідженнями встановлено, що зміни інтегральних фізіологічних показників під час вагітності: зовнішнього вигляду тварин, їх ректальної температури та поведінки за умови введення низьких доз металів виявились мінімальними порівняно зі специфічними гістоморфологічними та біохімічними показниками. Ректальна температура тіла у тварин усіх дослідних груп знаходилась в межах норми, але характеризувалась відсутністю фізіологічно нормальної динаміки. Належить підкреслити, що вірогідне зниження приросту маси тіла самиць експериментальних груп порівняно з контрольною спостерігалось лише за умови введення неорганічної форми свинцю. Суттєвих відмінностей у розташуванні, формі та зовнішньому вигляді внутрішніх органів інтактних та експонованих тварин не виявлено. У той же час маса яєчників у дослідній групі, що отримувала ацетат свинцю ізольовано, виявилась на 17,5 % нижчою порівняно з контрольною групою, що може свідчити про гаметотоксичну дію свинцю.

Введення свинцю в дозі 0,05 мг/кг самицям щурів викликає розвиток дистрофічно-дегенеративних та дисциркуляторних змін гістоструктури усіх зон плаценти. У механізмах патогенезу такого впливу важливу роль відіграє природа металу (рис. 5) - органічні його форми викликають виражені дегенеративно-дистрофічні, ішемічні та некробіотичні процеси, скорочення кількості фетальних капілярів та питомої ваги фетальних судин плаценти, що зумовлює зниження ваги та об'єму плаценти. Неорганічні форми свинцю, навпаки, не змінюють та/або викликають збільшення цих показників внаслідок розвитку загального набряку та/або застою крові в материнській частині плаценти, що можна розглядати як компенсаторну реакцію на гальмування внутрішньоплацентарної гемодинаміки.

Вищеописані зміни структурної організації плаценти свідчать про дисциркуляторні порушення в ній, які, у поєднанні з альтерацією трофобластичних клітин, складають, на нашу думку, патоморфологічний субстрат розвитку плацентарної дисфункції при дії сполук свинцю. В основі патогенезу цього процесу, ймовірно, лежить незавершеність гестаційної перебудови материнських та фетальних капілярів, яка супроводжується зменшенням васкуляризації та розвитком дисциркуляторних розладів у плаценті. Суттєве зменшення питомого обсягу глікогенних клітин є додатковою ознакою структурної незрілості плацент. Крім того, зниження кількості глікогену в усіх зонах вказує на дефіцит енергетичного субстрату для забезпечення активного транс- і параплацентарного транспорту, що узгоджується з результатами інших досліджень [257]. Циркуляторна гіпоксія викликає пошкодження структури клітин трофобласту, а це, в свою чергу, призводить до порушення транспортної, бар'єрної та трофічної функцій плаценти.

Цинк в органічній та неорганічній формі зменшує негативний вплив свинцю на розвиток плаценти. При цьому хлорид цинку проявляє протекторну дію на формування лабіринтної зони, а саме - на характер розвитку материнських лакун та фетальних капілярів. Протекторна дія цинку в органічній формі більш виразна та полягає в активізації компенсаторних реакцій в усіх зонах плаценти, де дистрофічні, некробіотичні і дисциркуляторні зміни були мінімальні.

Встановлені нами особливості структурної перебудови фетоплацентарного комплексу під впливом свинцю є важливим теоретичним підґрунтям для розуміння патогенезу його плаценто- та ембріотоксичної дії, що проявляється збільшенням показників ембріональної смертності в 2,2 рази, зниженням кількості живих плодів у посліді в 1,2 рази, затримкою внутрішньоутробного розвитку плодів (р<0,05-р<0,001), особливо чоловічої статі. Цитрат свинцю чинить менш виражену ембріотоксичну дію, хоча зумовлює збільшення в 1,5-3,0 рази показників постімплантаційної смертності.

Цинк при ізольованому введені в дозі 1,5 мг/кг маси тіла не викликає достовірних змін в системі «мати-плацента-плід», в той час як його використання за умови свинцевої інтоксикації призводить до зниження показників ембріолетальності в 1,6-3,2 рази (р<0,05-р<0,001), збільшення кількості живих плодів у посліді на 16,7-23,3 %.

Нами виявлено певні особливості транслокації металів у системі «мати-плацента-плід» при дії різних металів. Так, введення свинцю в організм самиці щура зумовлює підвищення його вмісту в усіх біосубстратах в 1,3-1,9 разів (р<0,05-р<0,001) та супроводжується дисбалансом есенціальних мікроелементів за рахунок вірогідного зниження вмісту цинку у 2,0-3,1 рази (р<0,05) за одночасного підвищення концентрації міді в 1,9-2,4 рази (р<0,001).

На фоні свинцевої інтоксикації включаються адаптаційні і бар'єрно-детоксикаційні процеси в організмі самиці для нормалізації трофіки та енергетичного забезпечення плоду - незважаючи на більші показники абсолютного вмісту свинцю у плодах при введенні сполук свинцю, рівень його ембріональної кумуляції знижується на 10,3-26,2 % за рахунок підвищення внутрішньоплацентарного накопичення на 45,0-52,5 % порівняно з інтактними тваринами, яке, проте, не забезпечує повноцінного захисту плоду.

Комбінована дія цинку та свинцю зумовлює зниження рівня внутрішньоплацентарного накопичення свинцю на 21,7 %, а ембріонального накопичення - на 34,1 % за рахунок гальмування інтенсивності трансплацентарної міграції ксенобіотика. При цьому біопротекторна дія цитрату цинку по відношенню до інтенсивності накопичення свинцю більшою мірою характерна для крові вагітної самиці щура (Ккд=0,44; Кзе=2,3), у той час як хлориду цинку - для плаценти (Ккд=0,23; Кзе=4,4), за однакової ефективності захисту плоду (Ккд=0,41-0,45; Кзе=2,2-2,4).

Маркерами впливу свинцю та цинку на перебіг вагітності, плаценто- і ембріогенез є: загальна ембріональна та передімплантаційна смертності, кількість плодів у посліді, їх розвиток і розподіл за статтю, морфометричні параметри плаценти, приріст маси тіла, маса серця, селезінки та лівого яєчника вагітних самиць щурів. Збільшення вмісту свинцю в організмі вагітної зумовлює зростання ембріолетальності, кількості самиць у посліді та їх діаметру, загальної товщини плаценти (r=0,74-0,89; р<0,05) за одночасного зниження приросту маси тіла під час вагітності, кількості живих плодів та питомої ваги самців у посліді, маси і діаметру плаценти, лівого яєчника (r=-0,75 - -0,86; р<0,05). Зростання концентрації цинку в біосубстратах зумовлює вірогідне покращення приросту маси тіла вагітних самиць, масометричних показників плаценти, серця і лівого яєчника, плодів чоловічої статі, зниження ембріолетальності та маси селезінки (r=0,73-0,89; р<0,05).

На основі комплексних досліджень нами розроблена та запропонована до використання система здоров'язберігаючих заходів - концептуальна модель управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення. Основними блоками її реалізації є: еколого-гігієнічний моніторинг, характеристика екологічної безпеки, дослідження соціальної складової, гігієнічна діагностика впливу екологічних чинників на соціальну складову екологічної безпеки, гігієнічне прогнозування, впровадження системи профілактичних заходів та оцінка їх ефективності.

Методологічний підхід до розробки профілактичних заходів ґрунтується на гармонійному і послідовному поєднанні чотирьох основних напрямків загальної та індивідуальної профілактики: законодавчо-правовому, технічному і технологічному, санітарно-гігієнічному, медико-біологічному, застосування яких у комплексі дозволить знизити ризик екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення екологічно несприятливої території.

Досягти значних успіхів у вирішенні проблеми забруднення довкілля можливо лише за умови надійної законодавчо-правової бази в країні. Поряд із удосконаленням законодавчих положень стосовно екологічної безпеки держави, технічні заходи щодо попередження забруднення довкілля є надзвичайно важливими в профілактиці шкідливого впливу різноманітних ксенобіотиків на організм людини. Тому дуже важливим і перспективним у плані профілактики техногенної деформації середовища існування людини є заходи, спрямовані на екологізацію виробництва [255].

Основними завданнями санітарно-гігієнічного напрямку профілактики негативного впливу екотоксикантів на організм людини є [159, 230, 233]:

реалізація головних законодавчих документів України зі створенням оптимальних умов життя та праці населення;

впровадження в практику більш чутливих методів визначення ксенобіотиків, розширення спектру їх дослідження у різних об'єктах, зокрема і в біологічних;

паспортизація усіх об'єктів - джерел хімічного забруднення довкілля;

контроль вмісту ксенобіотиків в об'єктах довкілля і організація системи комплексного еколого-гігієнічного моніторингу промислових територій;

картування вмісту ВМ у грунтах та харчових продуктах регіону;

оцінка комплексної дії ксенобіотиків на здоров'я населення;

підвищення екологічної освіти населення, виховання екологічної культури.

Надаючи безсумнівну пріоритетність профілактиці на державному централізованому рівні, останнім часом фахівці все більше уваги приділяють використанню медико-біологічних заходів, тобто індивідуальній профілактиці [160, 165, 217, 390].

При цьому комплексний підхід щодо реалізації медико-біологічної профілактики повинен передбачати поетапну систему заходів, яка спрямована на виявлення донозологічних змін у генеративній системі людини та порушення балансу мікроелементів з наступною корекцією мікроелементного статусу залежно від виду та ступеня виявлених порушень.

При гіпомікроелементозах дієвими є заходи загальнозміцнюючого характеру з нормалізацією харчування із додатковим збагаченням раціону продуктами з високим вмістом біотичних мікроелементів.

Більш виражені порушення мікроелементного статусу, гіпермікроелементози та полігіпомікроелементози вимагають, окрім вищезазначеного, додаткового прийому полімікроелементних препаратів, вживання ентеросорбентів та елементів-антагоністів [165, 217, 322, 390]. Препаратами вибору можуть слугувати пектинвмісні сполуки, ефективність яких доведена у наших натурних клініко-гігієнічних дослідженнях [15, 28, 35, 107], а також препарати на основі цинку, біопротекторна дія яких при свинцевій інтоксикації під час вагітності доведена нами у експериментальних умовах [16, 27]. При цьому захисна дія цитрату цинку на фоні свинцевої інтоксикації більш виразна, що робить його препаратом вибору порівняно з неорганічною формою металу.

У разі глибокого дефіциту мікроелементів в організмі можливе використання курсів полі- та моноелементних препаратів, провідним аспектом ефективності застосування яких є диференційований підхід з урахуванням рівня техногенного забруднення території проживання, статево-вікових, фізіологічних та/або патологічних станів організму, виду і ступеня порушень мікроелементного статусу.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та науково обґрунтовано на основі комплексних еколого-гігієнічних, епідеміологічних, натурних клініко-гігієнічних та експериментальних досліджень нове вирішення актуальної медичної проблеми щодо встановлення закономірностей впливу техногенного забруднення довкілля на генеративну систему людини, розробки і впровадження концептуальної моделі управління екологічно зумовленим ризиком репродуктивних розладів у населення промислових територій.

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.