Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)

Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	4,9 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Група тварин	Концентрація, мг/кг
	Pb	Cd	Cu	Zn
1 (Pbа)	0,304±0,055***	0,0069±0,0014*	4,49±0,50***	1,39±0,18***
2 (Znх)	0,139±0,017*	0,0186±0,0033	2,92±0,27	5,0±0,41
3 (Znц)	0,144±0,012*	0,0201±0,0042	2,17±0,20	3,93±0,20
4 (Pbа+Znх)	0,100±0,009°°°	0,0211±0,0039°°°	2,46±0,36°°°	4,01±0,28
5 (Pbа+Znц)	0,153±0,018*/°°	0,0094±0,0019	2,71±0,26°°	3,15±0,23
6 (К)	0,096±0,015	0,0155±0,0035	2,36±0,26	4,15±0,41
7 (Pbц)	0,232±0,051*	0,0139±0,0024	3,07±0,39	2,11±0,26***

Примітки: * - р<0,05 порівняно з контролем; ** - р<0,01 порівняно з контролем; *** - р<0,001 порівняно з контролем; ° - р<0,05 порівняно з групою №1; °° - р<0,01 порівняно з групою №1; °°° - р<0,001 порівняно з групою №1.

Введення цинку при свинцевій інтоксикації зумовлює зниження вмісту свинцю порівняно з ізольованим введенням ксенобіотика в 1,6-3,0 (р<0,01-р<0,001) рази за кращої нормалізації вмісту токсиканта при введені органічної форми цинку. При введені хлориду цинку на фоні свинцевої інтоксикації спостерігається зниження вмісту міді в плаценті в 1,7 (р<0,01) - 1,8 (р<0,001) разів за одночасного підвищення концентрації цинку в 2,3-2,9 рази (р<0,001) порівняно з ізольованим введенням свинцю та їх нормалізація відносно контрольної групи тварин.

Введення свинцю в організм вагітної самиці щура характеризується підвищенням накопичення металу в організмі плоду порівняно з контрольною группою у 1,4 рази (р<0,001) (табл. 7.12, додаток М). При цьому спостерігається зниження вмісту цинку в плоді у 2,4-2,5 разів (р<0,001), що зумовлює порушення фізіологічного співвідношення Cu:Zn у організмі плоду із 1:1,4 до 1:0,4 та 1:0,7, відповідно, для ацетату і цитрату свинцю.

Ізольоване введення цинку зумовлює зниження вмісту свинцю у ембріоні на 39,2-43,0 % (р<0,001). При цьому спостерігається зниження рівня міді в 1,6- 1,7 разів (р<0,05) порівняно з контрольною групою, у той час як введення органічної форми металу не призводить до змін концентрацій міді в плоді.

Введення сполук цинку на фоні свинцевої інтоксикації зумовлює зниження рівня його накопичення у плоді в 1,6-1,7 разів (р<0,01). Одночасно відбувається нормалізація рівня інших мікроелементів, особливо при введенні органічної форми цинку.

Аналіз вмісту есенціальних та токсичних мікроелементів в залежності від статі плоду виявив, що у тварин контрольної групи спостерігалося більш інтенсивне накопичення свинцю в організмі плодів чоловічої статі, яке виявилось на 26,1 % (р<0,05) вищим порівняно з самицями. Концентрації інших металів також були вищими в організмі самців, хоча і без вірогідних відмінностей порівняно з самицями.

Введення свинцю в організм самиці призвело до збільшення в 1,9 разів вмісту кадмію, в 1,6 разів - рівня цинку та до зниження в 1,6 разів (р<0,05-р<0,001) вмісту міді у плодах чоловічої статі за відсутності вірогідних відмінностей у плодах жіночої статі.

Комбіноване введення ацетату свинцю і хлориду цинку призвело до вищого в 1,5 рази (р<0,05) накопичення міді в організмі плодів жіночої статі порівняно з самцями за більш низьких рівнів цинку - в 1,7-2,1 рази (р<0,001).

Така ситуація, на нашу думку, зумовлена включенням адаптаційно-пристосувальних механізмів у плаценті для забезпечення нормальної трофіки плоду за умови свинцевої інтоксикації, свідченням чому є значення розрахованих нами індексів плацентарного, ембріонального накопичення (табл. 7.13, додаток М) та індексу трансплацентарного переходу. Отримані результати свідчать про більш високий рівень усіх без винятку металів у плаценті порівняно з їх вмістом у крові матері - ІПН для усіх металів коливався в межах 1,03-3,97 ум.од. Проте така ситуація може бути зумовлена як процесами їх накопичення в плаценті, так і адаптаційно-компенсаторною реакцією для нормалізації трофіки ембріона, свідченням чому є величина ІТМ - 0,31-1,14 ум.од.

Аналіз розрахованих нами індексів свідчить, що за фізіологічного перебігу вагітності свинець інтенсивно накопичується як у плаценті, так і в організмі плоду внаслідок неспроможності фетоплацентарного бар'єру повністю затримувати даний токсикант під час вагітності. При інтенсивному надходженні свинцю до організму вагітної активізуються адаптаційно-пристосувальні механізми в системі «мати-плацента-плід», які проявляються збільшенням внутрішньоплацентарної кумуляції металу на 34,4-91,1 % за одночасного гальмування процесів його трансплацентарної міграції в 1,4 рази, що в свою чергу призводить до зниження інтенсивності накопичення свинцю плодом на 10,3-26,2 % порівняно з фізіологічним рівнем. Введення сполук цинку як ізольовано, так і в комбінації з ацетатом свинцю, зумовлює більш інтенсивне накопичення останнього в плаценті з одночасним зниженням на 16,3-41,3 % рівня його трансплацентарної міграції, що, в кінцевому результаті, призводить до зниження накопичення свинцю у плоді, яке більш наближене до фізіологічного рівня при дії цитрату цинку.

Цинк за умов фізіологічної вагітності накопичується в плаценті відносно неактивно - його концентрація, порівняно з іншими ВМ, збільшується лише в 1,4 рази (р<0,01). При цьому 83 % металу від рівня його внутрішньоплацентарної концентрації переходить до організму плода. Введення ацетату свинцю знижує інтенсивність накопичення цинку в плаценті та ембріоні до 1,38 ум.од. Слід зазначити, що, не зважаючи на компенсаторне зростання рівня транс плацента-ційної міграції цинку на 20 %, його вміст у організмі плоду все ж не сягає фізіологічного рівня. Введення різних форм цинку вірогідно не змінює вміст металу в організмі плоду. При цьому відбуваються різні транслокаційні процеси для неорганічних і органічних його форм. Так, при введенні хлориду цинку, його рівень у крові вагітної суттєво не збільшується, у той час як інтенсивність накопичення у плаценті і в ембріоні зростає в 1,4-1,8 разів (р<0,05) порівняно з контрольною групою за одночасного зниження індексу трансплацентаційної міграції, який становить 0,77 ум.од. Введення цитрату цинку призводить до вірогідного підвищення рівня металу в крові самки, який відповідає рівню його внутрішньоплацентарного накопичення і вмісту в ембріоні за рахунок 100 % трансплацентарного переходу до організму плоду.

Мідь характеризується найбільш вираженими особливостями транслокації в системі «мати-плацента-плід» порівняно з іншими металами. При фізіологічній вагітності її рівень в плаценті та ембріонах зростає у 2,7 та 2,8 разів, відповідно, порівняно з вмістом у крові самки (р<0,001). При цьому індекс трансплацентаційної міграції найвищий серед усіх металів і становить 1,05 ум.од. Слід підкреслити, що введення досліджуваних металів зумовлює зниження як рівня внутрішньоплацентарного, так і ембріонального накопичення міді, хоча несуттєво, за винятком дії сполук свинцю. Слід зазначити, що ізольоване введення хлориду цинку призводить до вірогідного зниження вмісту міді у плодах за рахунок зменшення майже на 50 % рівня її трансплацентаційної міграції. У той же час введення цитрату цинку не призводить до дефіциту міді в організмі плоду за одночасного вірогідного зниження вмісту свинцю, що може свідчити про більшу його безпечність при надходженні в дозі 1,5 мг/кг маси тіла.

Тип комбінованої дії бінарної суміші «свинець-цинк» за показниками міграції есенціальних і токсичних металів у різних біосубстратх системи «мати-плацента-плід» характеризується як антагоністичний (Ккд=0,19-0,75). Кратність накопичення ксенобіотиків свинцю і кадмію в усіх біосубстратах при комбінованому впливі свинцю і цинку знижується у 1,2-4,4 рази порівняно з ізольованим впливом досліджуваних металів, що вказує на ефективність використання різних форм цинку для нормалізації мікроелементного гомеостазу під час вагітності за умови надмірного навантаження свинцем.

При цьому біопротекторна дія цитрату цинку по відношенню до інтенсивності кумуляції свинцю більшою мірою виражена для крові вагітної самиці щура (Ккд=0,44; Кзе=2,3), у той час як хлориду цинку - для плаценти (Ккд=0,23; Кзе=4,4), за однакової ефективності захисту плоду (Ккд=0,41-0,45; Кзе=2,2-2,4). На перший погляд, така ситуація свідчить про ідентичність кінцевої захисної дії різних сполук цинку, що реалізується різними шляхами - більш інтенсивним зниженням концентрації свинцю в крові матері в першому випадку, та активацією внутрішньоплацентарної кумуляції свинцю - у другому. У той же час аналіз ефекту комбінованої дії свинцю і цинку стосовно міграції інших металів - кадмію, міді та цинку виявив більш виражений захисний ефект для цитрату цинку (Ккд=0,35-0,69; Кзе=1,5-2,9) порівняно з його неорганічною формою (Ккд=0,50-0,75; Кзе=1,2-2,0), що виражається зниженням вмісту кадмію на фоні нормалізації концентрацій цинку та міді у плодах.

Результати кореляційного аналізу підтвердили отримані нами дані щодо типу комбінованої дії бінарної системи «свинець-цинк» за Ккд (рис. 7.12). Встановлено, що підвищення концентрації свинцю у біосубстратах системи «мати-плацента-плід» зумовлює зниження вмісту цинку в усіх без винятку вищезазначених біооб'єктах (r = -0,74 - -0,92; р<0,05). При цьому концентрація свинцю у крові вагітної самиці тісно корелює з його вмістом у плаценті та плоді (r = 0,73-0,91; р<0,05). Аналогічна ситуація спостерігається щодо концентрації цинку, зростання якої у крові самиці зумовлює вірогідне збільшення вмісту металу в плаценті та плоді (r = 0,85-0,87; р<0,05).

Рис. 7.12. Взаємозв'язок свинцю і цинку в біосубстратах системи «мати-плацента-плід» у тварин експериментальних та контрольної груп

За даними кореляційного аналізу, маркерами впливу свинцю та цинку на перебіг вагітності, плаценто- і ембріогенез із 39-ти досліджуваних нами показників виявились (табл. 7.14): загальна ембріональна та передімплантаційна

Таблиця 7.14

Вплив ВМ у біосубстратах системи «мати-плацента-плід» на перебіг вагітності, плаценто- та ембріогенез експериментальних тварин (р<0,05)

Біо-субстрат	Показники прямого впливу	Ступінь кореляції	Показники від'ємного впливу	Ступінь кореляції
Свинець
кров	маса селезінки, питома вага самиць у посліді	0,74-0,83	питома вага самців у посліді	-0,84
плацента	загальна ембріональна та предімплантаційна смертність, загальна товщина плаценти	0,77-0,89	кількість живих плодів у посліді, динаміка маси тіла самиці, маса лівого яєчника, маса та діаметр плаценти	-0,75 - -0,86
плід	питома вага самиць у посліді, діаметр плодів жіночої статі	0,76-0,89	-
Цинк
кров	динаміка маси тіла самиці, маса серця, товщина спонгіотрофобластної зони плаценти	0,74-0,79	товщина лабіринтної зони плаценти	-0,85 - -0,89
плацента	маса та діаметр плаценти, маса плодів чоловічої статі	0,74-0,78	маса селезінки	-0,73
плід	маса лівого яєчника	0,81	загальна ембріональна та передімплантаційна смертність, маса селезінки	-0,82 - -0,89

смертності, кількість плодів у посліді, їх соматометричний розвиток і розподіл за статтю, морфометричні параметри плаценти, приріст маси тіла, маса серця, селезінки та лівого яєчника вагітних самиць щурів.

Так, згідно з отриманими результатами, вміст свинцю у досліджуваних біосубстратах найбільшою мірою зумовлює зростання загальної ембріональної та предімплантаційної смертності, кількості самиць у посліді та їх діаметру, загальної товщини плаценти (r=0,74-0,89; р<0,05) за одночасного зниження приросту маси тіла під час вагітності, кількості живих плодів та питомої ваги самців у посліді, маси і діаметру плаценти, лівого яєчника (r=-0,75 - -0,86; р<0,05). Збільшення концентрації цинку в біосубстратах зумовлює вірогідне підвищення приросту маси тіла вагітних самиць, масометричних показників розвитку плаценти, маси серця і лівого яєчника, а також плодів чоловічої статі (r=0,74-0,81; р<0,05). У той же час при зниженні вмісту цинку відбувається зростання загальної ембріональної та предімплантаційної смертності, товщини лабіринтної зони плаценти, маси селезінки (r=-0,73 - -0,89; р<0,05).

Доведено, що тривалий контакт зі свинцем під час вагітності призводить до порушення плацентогенезу в щурів, що проявляється зміною гістоструктури усіх зон плаценти, в патогенезі якої важливу роль відіграє природа металу - органічні його форми викликають виражені дегенеративно-дистрофічні, ішемічні та некробіотичні процеси, скорочення кількості та питомої ваги фетальних судин плаценти. Неорганічні форми свинцю, навпаки, не змінюють та/або викликають збільшення даних показників внаслідок розвитку загального набряку та/або застою крові в материнській частині плаценти.

Виявлено, що свинець в дозі 0,05 мг/кг чинить виражену ембріотоксичну дію, що проявляється збільшенням показників ембріональної смертності у 2,2 рази, зниженням кількості живих плодів у посліді в 1,2 рази, затримкою їх внутрішньоутробного розвитку на 3,7-11,9 %. При цьому плоди чоловічої статі більш чутливі до внутрішньоутробного впливу свинцю порівняно із самками.

Доведено, що вплив низьких доз свинцю під час вагітності зумовлює підвищення його вмісту в усіх біосубстратах у 1,3-3,2 рази (р<0,05-р<0,001) порівняно з фізіологічним рівнем та призводить до мікроелементного дисбалансу в організмі самки і плоду, що свідчить про розвиток фетоплацентарної дисфункції і віддзеркалює нездатність плаценти в повному обсязі захищати плід від надмірного внутрішньоутробного впливу ксенобіотика.

Встановлено, що цинк за ізольованого введення в дозі 1,5 мг/кг маси тіла не викликає вірогідних змін у системі «мати-плацента-плід», у той час як його використання за умови свинцевої інтоксикації зумовлює зменшення токсичної дії свинцю, що проявляється зниженням показників ембріолетальності в 1,6-3,2 рази і вмісту свинцю в усіх біосубстратах у 1,3-1,9 разів (р<0,05-р<0,001), збільшенням кількості живих плодів у посліді на 16,7-23,3 %, нормалізацією гістоструктури плаценти.

Тип комбінованої дії бінарної суміші «свинець-цинк» на перебіг вагітності, плаценто- і ембріогенез характеризується як антагоністичний (Ккд=0,19-0,75; Кзе=1,6-5,3; r = -0,74 - -0,92; р<0,05). Біопротекторна дія цитрату цинку по відношенню до інтенсивності кумуляції свинцю більшою мірою виражена для крові вагітної самиці щура (Ккд=0,44; Кзе=2,3), у той час як хлориду цинку - для плаценти (Ккд=0,23; Кзе=4,4), за однакової ефективності захисту плоду (Ккд=0,41-0,45; Кзе=2,2-2,4). При цьому введення цитрату цинку на фоні свинцевої інтоксикації, на відміну від дії неорганічної форми металу, супроводжується нормалізацію вмісту усіх мікроелементів у плодах (Ккд=0,35-0,69; Кзе=1,5-2,9).

Маркерами як ізольованого, так і комбінованого впливу свинцю та цинку на перебіг вагітності, плаценто- і ембріогенез є: загальна ембріональна та передімплантаційна смертності, кількість плодів у посліді, їх соматометричний розвиток і розподіл за статтю, морфометричні параметри плаценти, приріст маси тіла, маса серця, селезінки та лівого яєчника вагітних самиць щурів.

Встановлені особливості впливу ВМ на перебіг вагітності, плаценто- і ембріогенез, транслокацію металів у системі «мати-плацента-плід» є важливим теоретичним підґрунтям для розкриття механізму етіопатогенезу ембріотоксичного впливу свинцю та розробки практичних заходів щодо захисту внутрішньоутробного розвитку плоду в умовах підвищеного техногенного навантаження на організм вагітної.

РОЗДІЛ 8. РОЗРОБКА НАУКОВО-ОБГРУНТОВАНИХ ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНО ДЕТЕРМІНОВАНИХ РОЗЛАДІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У НАСЕЛЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Загальний стан екологічної безпеки в Україні є досить складним. Існує значна кількість чинників [233, 240, 255], які призводять до ускладнення її стану в просторово-часовому аспекті. Серед усіх типів екологічної небезпеки сучасного суспільства найбільш значущою за масштабами та наслідками впливу є антропогенна. У свою чергу в спектрі антропогенної складової екологічної небезпеки найбільшої уваги заслуговує техногенний клас, оскільки масштабна техногенна трансформація природних екосистем супроводжується подальшою дестабілізацією екологічної ситуації та, як наслідок - погіршенням здоров'я населення в цілому та репродуктивного зокрема [200, 202, 218, 226, 234].

Нашими комплексними еколого-гігієнічними, епідеміологічними, натурними клініко-гігієнічними та експериментальними дослідженнями доведено детермінованість патології репродуктивної системи мешканців промислового регіону техногенним забрудненням довкілля хімічної етіології, характер і ступінь впливу якого залежить від виду забруднюючої речовини, шляху її надходження, біоефекту взаємодії ксенобіотиків, статево-вікової специфіки об'єктів впливу та нозологічної форми патології. Проте отримані результати набувають логічної наукової завершеності й практичного значення лише за умов розробки і впровадження системи заходів задля збереження і зміцнення репродуктивного здоров'я населення екологічно несприятливого регіону.

Концептуальна модель управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення

Запропонована нами система здоров'язберігаючих заходів - концептуальна модель управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення (УРЕРП) базується на інтеграції власних результатів і пропозицій з існуючими розробками інших дослідників та узагальненні традиційних напрямків профілактики.

Алгоритм здійснення УРЕРП

Його основними блоками виступають такі ключові операції: еколого-гігієнічний моніторинг, характеристика екологічної безпеки, дослідження соціальної складової екологічної безпеки, гігієнічна діагностика впливу екологічних чинників на соціальну складову екологічної безпеки, гігієнічне прогнозування, впровадження системи профілактичних заходів, оцінка їх якості та ефективності.

Проведення еколого-гігієнічного моніторингу базується на даних стаціонарних, експозиційних, дистанційних, аерокосмічних та лабораторних досліджень. Програма спостереження за хімічною складовою довкілля складається з відбору та аналізу проб, визначення ступеня моно- і поліелементного хімічного забруднення об'єктів навколишнього середовища, їх відповідності вимогам санітарного законодавства та фоновим рівням, аналізу комплексного рівня забруднення життєзабезпечуючих та депонуючих середовищ.

На основі результатів моніторингу хімічного забруднення навколишнього середовища роблять висновок про ступінь його екологічної безпеки, що є другим

етапом концептуальної моделі УРЕРП. При цьому виявляють провідні джерела та об'єкти впливу на соціальну складову екологічної безпеки, їх кількісно-якісні характеристики за умови ізольованої, комбінованої та комплексної дії, біоефекти взаємодії в суміжних середовищах довкілля.

Прикладом реалізації даних етапів є результати проведених нами еколого-гігієнічних досліджень якості довкілля Дніпропетровського регіону, які виявили значну гетерогенність хімічного забруднення навколишнього середовища як в якісному, так і в кількісному відношенні. Ця особливість, у свою чергу, зумовлена?? регіональними геохімічними властивостями території, характером та інтенсивністю техногенного забруднення об'єктів довкілля.

Подальша доля ксенобіотиків при фіксованих джерелах надходження підкоряється загальним законам їх взаємоміграції з одного середовища в суміжні середовища (повітря-вода-ґрунт-рослини-тварини-людина) і супроводжується специфічністю поведінки в цих середовищах при певній трансформації й перетворенні. Головним джерелом свинцю, кадмію та цинку для мешканців Дніпропетровської області є переважно продукти тваринного походження, у той час як найбільш вагомим джерелом надходження міді до організму людини є рослинні продукти.

Пріоритетними асоціаціями ВМ при їх багатокомпонентній взаємодії у різних об'єктах довкілля є «свинець-цинк», «свинець-мідь», «кадмій-цинк» та «кадмій-мідь». На відміну від результатів досліджень взаємовідносин абіотичних та біотичних ВМ у ґрунті, атмосферному повітрі, річковій та питній водах, між вмістом ксенобіотиків і есенціальних для організму людини мікроелементів у харчових продуктах спостерігається виражений антагонізм.

Наступний блок концептуальної моделі УРЕРП - дослідження соціальної складової екологічної безпеки. Він передбачає комплексну клініко-гігієнічну оцінку репродуктивного здоров'я населення промислового регіону в цілому (статистичні методи дослідження) та індивідуального зокрема (клінічне обстеження профільними спеціалістами, лабораторно-інструментальна діагностика специфічних індикаторів та мікроелементного статусу, експериментальні дослідження в натурних чи лабораторних умовах). Вибір форми проведення клініко-гігієнічного дослідження соціальної складової залежить від мети та поставлених завдань.

Нашими дослідженнями в контексті даного етапу встановлено високий рівень захворюваності населення регіону на хвороби сечостатевої системи, в площині якої вагому роль посідають хвороби генеративної сфери як у чоловіків, так і у жінок. При цьому виявлені важливі закономірності та тенденції на популяційному рівні, що зумовлені статево-віковою специфікою населення, видом нозологічної форми захворювання та ступенем техногенного навантаження навколишнього середовища.

Завдання попередніх блоків - дослідження екологічної та соціальної складової екологічної безпеки вимагають реалізації наступного етапу УРЕРП - гігієнічної діагностики впливу екологічних чинників на соціальну складову екологічної безпеки. Теоретичні основи цього етапу базуються на вивченні закономірностей впливу чинників довкілля та внутрішнього середовища організму на стан репродуктивного здоров'я за допомогою варіаційного, кореляційного, регресивного, дисперсійного аналізів. Він дозволяє встановити умови, механізми та причини виникнення певної патології та її специфічних рис.

Кінцева мета гігієнічної діагностики полягає у визначенні пріоритетних маркерів експозиції, факторів ризику внутрішньої компоненти соціальної складової, індикаторів репродуктивного здоров'я індивіду та населення у цілому (маркери впливу), силу причинно-наслідкового зв'язку екологічної і соціальної складової та визначення ступеня ризику розвитку репродуктивної патології у населення внаслідок впливу ксенобіотиків довкілля. Системний аналіз і оцінка ризику спрямовані на визначення реального навантаження організму людини хімічною компонентою довкілля та порушення мікроелементного статусу організму внаслідок сумісної дії екологічних чинників і адаптаційно-компенсаторних гомеостатичних механізмів; визначення первинних індикаторів екологічно зумовлених донозологічних змін в репродуктивних органах; визначення типу, сили та ступеня взаємозв'язку між станом репродуктивного здоров'я населення і хімічною компонентою довкілля, зокрема ВМ.

Для класифікації факторів ризику визначається тип, вид, дія та системостворююча компонента [163, 227, 252]

У цілому встановлення сумарного ризику для репродуктивного здоров'я населення дає можливість управління хімічними ризик-факторами довкілля і внутрішнього середовища організму, а також оптимізації взаємодії організму з навколишнім середовищем для поліпшення стану репродуктивного здоров'я.

У розрізі даних блоків концептуальної моделі УРЕРП нами доведено детермінованість патології репродуктивної системи мешканців промислового регіону техногенним забрудненням навколишнього середовища хімічної етіології, характер і ступінь впливу якого залежить від виду забруднюючої речовини, шляху її надходження та нозологічної форми патології.

Встановлено, що до екологічно залежної патології за величиною відносного і атрибутивного ризиків можна віднести загальний рівень захворюваності мешканців промислового регіону на хвороби сечостатевої системи, ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду. Екологічно детермінованою патологією є чоловіча та жіноча безплідність, порушення в менопаузі й запальні хвороби шийки матки. У той же час сила причинно-наслідкової екологічної зумовленості виникнення захворювань простати, хвороб молочної залози, сальпінгіту, ендометріозу, незапальних хвороб шийки матки та розладів менструального циклу слабка, тобто вплив екологічного фактору на частоту виникнення даних хвороб мінімальний.

Найбільша кількість вірогідних асоціацій в усіх досліджуваних середовищах встановлена для чотирьох металів - свинцю, кадмію, цинку та міді, що стало основою їх вибору як пріоритетних маркерів експозиції при ідентифікації факторів ризику для репродуктивного здоровґя населення у подальших дослідженнях в системі «навколишнє середовище - організм людини».

Факторами ризику внутрішньої компоненти соціальної складової при виникненні екологічно залежної патології репродуктивної системи в умовах промислових регіонів є статево-вікова специфіка чутливого контингенту, його фізіологічний стан та умови проживання.

Гігієнічними детермінантами репродуктивного здоров'я у жінок і чоловіків є зміна мікроелементного гомеостазу організму з порушенням коефіцієнтів співвідношення металів у різних біосередовищах.

У жінок найбільш критеріально значущим показником є такі ускладнення перебігу вагітності та пологів як частота загроз переривання вагітності, передчасних пологів, анемій, дефекту посліду, передчасного відходження навколоплідних вод, кровотечі під час пологів, гестозів, внутрішньоутробної загибелі плоду, прееклампсій, дефекту посліду, передчасного відшарування плаценти, дистресу плода, які тісно корелюють з рівнем техногенного забруднення довкілля і внутрішнього середовища організму.

Маркерами впливу свинцю та цинку на перебіг вагітності, плаценто- і ембріогенез за результатами експериментальних досліджень є: загальна ембріональна та передімплантаційна смертності, кількість плодів у посліді, їх розвиток і розподіл за статтю, морфометричні параметри плаценти, приріст маси тіла, маса серця, селезінки та лівого яєчника вагітних самиць щурів.

У чоловіків маркерами екологічного впливу є порушення гормонального фону, що супроводжуються психологічними, соматичними і сексуальними розладами, а також зміна фертильних властивостей еякуляту, в першу чергу - його в'язкості, концентрації й кількості живих форм сперматозоїдів. При цьому еякулят порівняно з іншими біосубстратами є найбільш інформативним тест-об'єктом для раннього виявлення порушень мікроелементного гомеостазу та донозологічних змін генеративної сфери чоловіків.

Наступним етапом моделі управляння ризиком розвитку репродуктивної патології у населення екологічно несприятливого регіону є гігієнічне прогнозування, сутність якого полягає у передбаченні подальшого перебігу або тенденцій розвитку певних явищ у репродуктивному здоров'ї населення на підставі аналізу його стану в минулому та сучасному.

Одним із основних критеріїв є прогностична цінність, тобто вірогідність розвитку негативних відхилень у стані здоров'я при певному результаті дослідження санітарно-гігієнічної ситуації. Він базується на результатах математичного моделювання та прогнозування стану репродуктивного здоров'я мешканців екологічно несприятливих територій, визначенні порогових рівнів маркерів експозиції та оцінці ступеня екологічно детермінованих змін репродуктивно здоров'я населення.

Реалізація даного блоку в наших дослідженнях знайшла своє відображення у побудові математичних регресивних моделей, які, з певною мірою вірогідності, можна використовувати для своєчасного прогнозування рівня захворюваності населення області на хвороби репродуктивної системи за даними вмісту абіотичних і біотичних мікроелементів у харчових продуктах.

Результати проведених досліджень стали основою для картування території Дніпропетровської області за вмістом ВМ у харчових продуктах і сировині місцевого виробництва та розрахунку критеріальних рівнів ВМ у основних групах харчових продуктів. Надходження до організму людини цих мікроелементів з харчовими продуктами у кількості, що нижча від розрахованих рівнів, зумовлює вірогідне зростання частоти репродуктивних розладів у населення.

Впровадження системи профілактичних заходів є наступним блоком концептуальної моделі УРЕРП, теоретичні основи якого базуються на односпрямованості вектору в системі: "зовнішнє середовище - репродуктивне здоров'я", тобто детермінованості здоров'я факторами ризику. Практичне ж його значення полягає у науковому аргументуванні управлінських рішень щодо поліпшення санітарно-епідемічного благополуччя й оптимізації взаємодії довкілля і репродуктивної системи організму.

Профілактичні заходи включають в себе чотири основні напрямки: законодавчо-правовий, технічний і технологічний, санітрано-гігієнічний, медико-біологічний, застосування яких у комплексі дозволить знизити ризик екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення техногенно забруднених територій з наступною оцінкою їх ефективності.

Система превентивних заходів щодо збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення екологічно несприятливого регіону

Результати проведених нами досліджень дозволили науково обґрунтувати гігієнічні принципи управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення, важливою складовою якої є впровадження системи профілактичних заходів з наступною оцінкою їх якості та ефективності.

У цивілізованому суспільстві здоров`я населення - це визначальний, системоутворюючий фактор державної економічної та соціальної політики, пріоритетний напрямок усіх природоохоронних та профілактичних заходів. Профілактика порушень репродуктивного здоров`я людини тотожна головним принципам профілактики екологічно зумовлених захворювань [217, 256, 292, 331], які передбачають заходи первинної, вторинної та третинної профілактики на усіх рівнях - від законодавчого до індивідуального.

Як відомо, первинна профілактика спрямована на причину того чи іншого захворювання. Стосовно екологічно зумовлених хвороб, до яких відносяться, згідно з результатами проведених нами досліджень, низка репродуктивних розладів і захворювань у населення, вона передбачає або повне усунення дії фактора або зменшення його впливу до безпечних рівнів. У зв'язку з вищезазначеним, особливої актуальності набуває питання розробки системи зменшення техногенного навантаження на об'єкти довкілля та населення екокризових регіонів, методологічний підхід до якого має базуватись, на нашу думку, на підвищенні ефективності природоохоронної діяльності та системному підході щодо ефективного управління соціальною складовою екологічної безпеки за 3-а основними напрямками: законодавчому, технічному та технологічному, санітарно-гігієнічному.

Законодавчий напрямок

Досягти значних успіхів у вирішенні проблеми забруднення довкілля можливо лише за умови надійної законодавчо-правової бази в країні. Згідно з Конституцією України (ст. 49, 50) обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу. Законодавство про охорону навколишнього середовища складається із Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р., «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р., «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 р., «Про екологічну експертизу» від 09.02.95 р., Земельний, Водний, Лісовий, Повітряний кодекси України тощо. Охорона навколишнього середовища - складова раціонального природокористування та забезпечення якості життя і стабільності здоров'я громадян [200, 201].

Важливою складовою попередження забруднення довкілля різноманітними ксенобіотиками є заходи, спрямовані на збір та утилізацію відходів, особливо металургійної, гірничодобувної, машинобудівної, хімічної та інших галузей промисловості, що регламентуються Законом України «Про відходи» від 1998 р. Цей нормативний документ визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із зменшенням обсягів утворення відходів, їх збором, перевезенням, зберіганням, утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням задля попередження негативного їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

Проблема поводження з промисловими відходами для Донецько-Придніпровського регіону набула особливої актуальності, оскільки у Дніпропетровській області, що займає 5 % території та налічує до 7,5 % населення країни, питома вага загальнодержавного екологічного навантаження становить 42 %. Атмосферне повітря забруднюють понад 700 підприємств, обсяг викидів яких становить 800 тис. тонн на рік. У поверхневі водойми області надходить щорічно 25 % обсягу стічних вод України, з них 38,5 % неочищених. В області накопичено 2,3 млрд тонн промислових відходів, третину яких віднесено до II та III класів токсичності. Не менш гострою є проблема накопичення твердих побутових відходів, яких щорічно утворюється понад 4 млн м3, з яких повторно використовується не більше 13 % [202, 233].

Для ефективного здійснення природоохоронних заходів та їх гармонізації зі світовими стандартами Україна тісно співпрацює з різними міжнародними організаціями з охорони навколишнього середовища - Міжнародною гідрографічною організацією, Міжнародним агентством з атомної енергії, Європейською і середземноморською організацією захисту рослин, Всесвітньою метеорологічною організацією тощо, бере участь у роботі 26 міжнародних природоохоронних конвенцій [149, 201].

Технічний та технологічний напрямок

Під технічними та технологічними методами захисту навколишнього середовища розуміють комплекс заходів, спрямованих на зниження або повне виключення антропогенного забруднення біосфери. Універсальних технологічних методів звичайно не існує, а тому лише поєднання декількох раціонально підібраних і науково обґрунтованих заходів у кожному конкретному випадку може привести до бажаних ефектів.

Для цього використовують такі групи методів

1) технологічні заходи, спрямовані безпосередньо на технологічні процеси, які виступають джерелом забруднення, внаслідок чого з'являються нові технології (утилізаційні, зберігаючі, чисті і т.д.);

2) організаційно-технічні заходи, спрямовані на зменшення концентрації та рівня забруднення на шляхах розповсюдження ксенобіотиків від виробництва до біосфери, тобто використання технічних засобів захисту та проведення організаційно-планувальних заходів.

Перша група методів [110, 218, 234] дозволяє знизити масу, об'єм, концентрацію і рівень забруднення безпосередньо в джерелі їх утворення у технологічному процесі чи мінімізуює його. Ця група методів є найбільш ефективною, але найбільш трудоємкою і економічно затратною: відбувається закриття старих підприємств або їх реконструкція, будівництво нових підприємств з використанням альтернативних технологій, вирішується цілий ряд завдань соціально-економічного плану, таких як перекваліфікація працюючих, автоматизація, комп'ютеризація виробництва.

Організаційно-технічні методи, використання яких не пов'язано з безпосереднім впливом на джерело забруднення, застосовуються для захисту навколишнього середовища шляхом:

- розосередження джерел забруднення; воно не захищає безпосередньо довкілля від забруднень, але дозволяє знизити локальне навантаження шкідливих речовин на біосферу до допустимих концентрацій і рівнів;

- локалізація джерел забруднення за рахунок ізоляції, герметизації, екранування, а також захоронення відходів, що дозволяє обмежити розповсюдження забруднювачів у біосфері;

- очистка викидів, які надходять у біосферу за допомогою спеціальних технічних устаткувань і апаратів, що використовують фізичні, хімічні, фізико-хімічні й біохімічні способи очистки та знезараження забруднювачів.

Таким чином, технічні заходи щодо попередження забруднення довкілля є головними та вирішальними в профілактиці шкідливого впливу різноманітних ксенобіотиків, серед них і ВМ на організм людини. Тому дуже важливим і перспективним у плані профілактики техногенної деформації середовища існування людини є заходи, спрямовані на екологізацію виробництва [255]:

1. Розробка ефективних засобів очищення промислових, комунальних та тваринницьких стічних вод і промислових та транспортних викидів в атмосферу. Вони частково запобігають забрудненню довкілля, але повністю не ліквідують його. Хоча ефективність окремих очисних технологій сягає 99,0 - 99,9 %, їм не може належати провідна роль, коли мова йде про гармонізацію взаємодії суспільства і природи. Поряд з цим слід зазначити дуже високу вартість сучасних очисних технологій. Основні види очистки: механічні, хімічні, біологічні тощо.

2. Значно перспективнішими є заходи, спрямовані на зменшення або повну ліквідацію шкідливих відходів, що забруднюють довкілля. Головний напрямок - це перехід до використання замкнутих технологій, яким характерна відсутність обміну речовин із зовнішнім середовищем. Важливе значення тут відводиться розробці нових альтернативних технологій, нетрадиційних матеріалів, розробка технологій на основі природних (екологічних) процесів. Це найперспективніший шлях екологізації.

3. Важливим сучасним напрямком екологізації є утилізація, тобто повторне використання відходів. Найбільш важливий захід - це регенерація первинних відходів, тобто залишення їх у циклі виробництва з метою додаткової переробки й вилучення невикористаних елементів або сполук, що дозволяє вирішити проблему мінімізації відходів, а в окремих випадках досягти їх повної ліквідації. Але й тут існує ряд проблем, у першу чергу фінансових, а також часто кількість відходів просто перевищує реальні можливості їх споживання. Тому найбільш перспективним напрямком екологізації виробництва слід вважати розробку принципово нових екологічних (маловідходних) технологій і перехід виробництва до основ екологічно “чистого” виробництва.

Санітарно-гігієнічний напрямок

Провідна роль у забезпеченні санітарного та екологічного благополуччя, контролі за дотриманням екологічного законодавства покладена на Державне управління санітарно-епідеміологічної служби та науково-дослідні установи гігієнічного профілю, основними напрямками діяльності яких у попередженні техногенного забруднення довкілля та внутрішнього середовища організму, а відтак - у збереженні здоров'я населення є [159, 226, 230, 233]:

реалізація головних законодавчих документів України зі створенням оптимальних умов життя та праці населення;

впровадження в систему попереджувального та поточного санітарного нагляду більш чутливих методів визначення ксенобіотиків: атомно-абсорбційної спектрофотометрії, інверсійної вольтамперометрії тощо, розширення спектру досліджуваних ксенобіотиків у різних об'єктах, зокрема і в біологічних;

паспортизація усіх об'єктів - джерел хімічного забруднення довкілля;

контроль вмісту ксенобіотиків у об'єктах довкілля і організація системи комплексного еколого-гігієнічного моніторингу промислових територій;

картування вмісту ВМ у ґрунтах відповідного регіону як середовищі депонування, а також харчових продуктах - як провідних джерелах надходження ксенобіотиків до організму людини;

оцінка комплексної та комбінованої дії ксенобіотиків на здоров'я населення;

підвищення екологічної освіти населення, виховання екологічної культури.

Надаючи безсумнівну пріоритетність загальній профілактиці на державному централізованому рівні, останнім часом фахівці все більше уваги приділяють використанню медико-біологічних заходів, тобто індивідуальній профілактиці [234], спрямованій на підвищення резистентності організму до впливу екологічних факторів, ефективну мобілізацію (нейтралізацію) катіонів ВМ у біологічних середовищах для попередження їхнього зв'язування з відповідними органічними лігандами та інтенсифікацію виведення з організму [160, 165, 217, 390].

Вона ставить за мету раннє виявлення донозологічних станів, ретельне медичне обстеження зовні здорових людей, що підлягали впливу несприятливих факторів навколишнього середовища або тих, що мають підвищений ризик розвитку захворювань, медикаментозну профілактику та інші заходи, спрямовані на попередження маніфестації захворювання.

Комплексний профілактичний підхід щодо реалізації біологічної профілактики передбачає поетапну систему заходів, яка спрямована на виявлення донозологічних змін у генеративній системі людини та порушення балансу мікроелементів, з наступною корекцією мікроелементного статусу залежно від виду та ступеня виявлених порушень

Рис. Медико-біологічні заходи профілактики впливу ВМ на організм людини

Впровадження такої системи заходів необхідне, оскільки вони, на жаль, не використовуються у практичній діяльності лікарів гінекологічного та урологічного профілів, у той час як рівень поширеності мікроелементозів як патогенетичної основи дезадаптаційних синдромів чи донозологічних станів у населення неуклінно зростає. Отже, концепція стабілізації здоров'я населення не може розглядатись без досконало розроблених програм щодо корекції його мікроелементного статусу.

Як правило, клінічні ознаки мікроелементозів вказують на кінцеву стадію процесу. Корекція мікроелементного статусу повноцінна, якщо на її фоні досягається відновлення функції органів та тканин. Така задача ідеальна та одночасно досить важка. Використання мікроелементних екологопротекторів з профілактичною метою дозволяє скорегувати відхилення в мінеральному обміні на початкових етапах і тим самим попередити розвиток хвороб, які викликаються, як правило, недостатнім надходженням мікроелементів до організму [15, 44, 160].

Згідно з результатами наших досліджень, у мешканців Дніпропетровської області визначено вкрай незадовільну ситуацію щодо мікроелементного статусу організму з розвитком ізольованих і комбінованих гіпомікроелементозів, гіпермікроелементозів та полімікроелементозів серед усіх статево-вікових груп та в залежності від стану організму. Така ситуація зумовлює необхідність розробки й впровадження гігієнічних рекомендацій щодо корекції мікроелементого статусу населення з урахуванням статі, фізіологічного чи патологічного стану організму, регіональних особливостей території проживання.

У систему біологічної профілактики розвитку мікроелементного дисбалансу слід включити традиційні та широковідомі методи підвищення стійкості організму людини за допомогою фізичної культури, дотримання режиму праці та відпочинку, загартовування організму, раціонального харчування, тобто дотримання постулатів здорового способу життя.

Найбільш значущим та безпечним, згідно з даними різних авторів [276, 277, 317], для здоров'я населення є корекція харчування шляхом підбору відповідних харчових продуктів. Таким методом цілком можливо усунути незначний дефіцит мікроелементів в організмі, в першу чергу - цинку та міді.

Вищезазначені мікроелементи містяться практично в усіх харчових продуктах. Проте аналіз даних літератури [130, 170, 173, 187, 206, 296, 314, 401, 403], а також узагальнення власних результатів, з урахуванням фактора споживчої доступності для населення промислового регіону, дозволили виділити продукти харчування з підвищеним вмістом досліджуваних мікроелементів (табл. 8.1). Слід зазначити, що значна частина вказаних продуктів харчування в результаті кулінарної та термічної обробки втрачає в середньому до 50 % [53, 234] біотичних мікроелементів. Таким чином, для підвищення рівня надходження цинку і міді до організму необхідно, по можливості, споживати термічно необроблені продукти харчування.

Таблиця 8.1

Продукти харчування з високим вмістом цинку та міді

Продукти харчування та сировина	Мікроелементи	Продукти харчування та сировина	Мікроелементи
	цинк	мідь		цинк	мідь
хліб пшеничний	+	+	риба	+
хліб житній	+	+	морепродукти	+	+
горох	+		молоко цільне	+
рис		+	сир жирний	+
гречка	+	+	яйця (жовток)	+
гриби		+	насіння соняшнику	+
горіхи	+	+	фісташки	+	+
свинина	+		кунжут	+
яловичина	+		пшеничні зародки	+	+
печінка	+	+	ягоди		+

Важливу увагу спеціалістів стосовно захисту населення від впливу ксенобіотиків, а отже, у контексті нашої проблеми - попередження розвитку репродуктивних роздалів у населення, все більше привертають засоби індивідуальної профілактики. До таких засобів спеціалісти зараховують різноманітні сорбенти, які попереджують накопичення та пришвидшують виведення з організму радіонуклідів, ВМ, пестицидів з одночасною нормалізацією метаболізму й мікроелементного балансу [165, 217, 390], а також мікроелементи з антиоксидантними властивостями [320, 322, 328].

Для попередження виникнення професійної та екологообумовленої патології у населення серед усіх ентеросорбентів саме препарати на основі пектину рекомендуються найбільшою мірою, оскільки вони мають широкий спектр терапевтичної і профілактичної дії, природне походження, здатні зв'язувати в організмі різноманітні ксенобіотики й підсилювати їх елімінацію з організму, повністю розщеплюються мікрофлорою кишківника, добре переносяться і не мають протипоказань [160, 223].

Незважаючи на переваги пектинових препаратів, дані щодо їx практичного застосування та оцінки ефективності у населення досить обмежені [155, 218]. Досвід реального використання пектинових препаратів як засобу індивідуальної медико-біологічної профілактики у населення техногенно забруднених територій, особливо найбільш чутливої його частини - вагітних практично відсутній.

Отримані нами результати стали науковим підґрунтям проведення клініко-гігієнічних досліджень з оцінки ефективності пектинопрофілактики (ПП) у вагітних, які довели їх високу ефективність [28, 155] та стали основою розробки і впровадження методичних рекомендацій «Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст» (МР 2.2.12-164-2009).

Для проведення індивідуальної біопрофілактики екологозумовленої патології вагітних нами рекомендовано вживання дієтичної добавки - драже пектинового та пектинових вітамінізованих таблеток - «Добавки дієтичні «Таблетки пектинові»» та «Добавки дієтичні «Таблетки, капсули та драже пектинові»». Драже виготовлено з суміші харчового низькоетерифікованого бурякового, гарбузового та яблучного пектинвмісного порошку. Основним компонентом препарату є пектин - 60 % (1 драже містить по 0,25 г пектину). Препарат перешкоджає всмоктуванню у шлунково-кишковому тракті іонів токсичних металів, радіонуклідів і пестицидів, сприяє їх виведенню, а також нормалізації обмінних процесів та периферійного кровообігу, підвищує перистальтику кишківника. Наявність вітамінного комплексу чинить загальнозміцнюючу дію на організм.

ПП у вагітних, на нашу думку, доцільно проводити у жінок, у крові яких визначається перевищення концентрацій свинцю як критеріального показника забруднення організму ВМ відносно існуючого нормативу - понад 0,15 мкг/мл. Вживання пектину проводиться протягом 21 дня, по 12 драже на добу, в 3-4 прийоми, після їжі, запиваючи рідиною [35].

Результати дослідження свідчать, що курс ПП позитивно вплинув на вміст ВМ в індикаторних середовищах обстежених жінок [15, 107, 114]: зменшився на 25-30 % вміст свинцю, кадмію у крові при одночасному збільшенні концентрації цинку та міді на 5-50 %. У сечі вагітних відбувалося посилення ренальної елімінації абіотичних ВМ на 25-85 % при затримці в організмі есенціальних мікроелементів, що можна розцінити як позитивний результат застосування індивідуальної біопрофілактики.

Після вживання пектинового препарату нормалізувався порфириновий обмін, про що свідчить зниження концентрації д-АЛК в сечі до фізіологічної норми, знизився ризик розвитку гіпоксії у вагітної за рахунок поліпшення показників периферійної крові (гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів та ретикулоцитів) та киснево-транспортної функції [35].

Для корекції мікроелементного статусу та попередження негативної дії ксенобіотиків на організм досить ефективним засобом виявились органічні та неорганічні сполукти цинку, біопротекторна дія яких по відношенню до плаценто- та ембріотоксичного впливу ксенобіотиків, зокрема свинцю, доведена у наших експериментальних дослідженнях.

Встановлено, що цинк, за ізольованого введення в дозі 1,5 мг/кг маси тіла, не викликає вірогідних змін в системі «мати-плацента-плід», у той час як його використання за умови свинцевої інтоксикації зумовлює зменшення токсичної дії свинцю, що проявляється зниженням показників ембріолетальності в 1,6-3,2 рази і вмісту свинцю в усіх біосубстратах у 1,3-1,9 разів (р<0,05-р<0,001), збільшенням кількості живих плодів у посліді на 16,7-23,3 %, нормалізацією гістоструктури плаценти і мікроелементного балансу в усіх біосубстратах, найбільшою мірою - у організмі плоду. Така ситуація зумовлена типом комбінованої дії бінарної суміші «свинець-цинк» на перебіг вагітності, плаценто- і ембріогенез, який, згідно з результатами наших досліджень, характеризується як антагоністичний (Ккд=0,19-0,75; Кзе=1,6-5,3; r = -0,74 - -0,92; р<0,05).

При цьому механізми впливу органічних та неорганічних сполук мають певні відмінності. Хлорид цинку демонструє протекторну дію на формування лабіринтної зони плаценти, а саме на характер розвитку материнських лакун та фетальних капілярів. Протекторна дія цинку в наноаквахелатній формі більш виразна та полягає в активізації компенсаторних реакцій як у зоні лабіринту, так і в спонгіотрофобласті, де дистрофічні, некробіотичні і дисциркуляторні зміни були мінімальними.

При вираженому полімікроелементозі призначаються курси полі- та моноелементних препаратів. Ці препарати відновлюють баланс есенціальних мікроелементів після припинення елімінації токсичних мікроелементів і ксенобіотиків. Слід наголосити, що при існуванні широкого вибору препаратів, які містять есенціальні мікроелементи, зокрема цинк та мідь, вибір для кожної людини повинен проводитись індивідуально, з урахуванням даних клініко-гігієнічних обстежень, на основі результатів біомоніторингу та під постійним контролем профільного спеціаліста і лікаря-гігієніста [390].

Таким чином, нами запропонована система здоров'язберігаючих заходів - концептуальна модель управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення, яка базується на інтеграції власних результатів і пропозицій з існуючими розробками інших дослідників та їх узагальненні. ЇЇ реалізація включає комплекс поетапних операцій з оцінки, аналізу та управляння ризиком із застосуванням системи профілактичних заходів законодавчого, технічного та технологічного, санітарно-гігієнічного, а також медико-біологічного напрямків.

Сформульовано методологічні засади концептуальної моделі управління ризиком розвитку екологічно зумовленої репродуктивної патології у населення, що включає комплекс поетапних заходів: еколого-гігієнічний моніторинг, характеристика екологічної безпеки, дослідження соціальної складової екологічної безпеки, гігієнічна діагностика впливу екологічних чинників на соціальну складову екологічної безпеки, гігієнічне прогнозування, впровадження системи профілактичних заходів, оцінка їх якості та ефективності.

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)" скачать

Подобные документы

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я
Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.

автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Систематика і видовий склад родини Polygonaceae. Характеристика Polygonum aviculare
Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі
Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.

курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.