Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлових зон морського узбережжя шляхом гігієнічної оцінки, прогнозування та профілактики несприятливого впливу чинників антропогенного забруднення поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	26.06.2018
Размер файла	4,2 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

9.2 Оцінка медико-біологічної безпеки інноваційної системи знезараження води із застосуванням діоксину хлору

Результати досліджень вмісту хлороформу в обробленій діоксидом хлору воді озер Кагул, Ялпуг, Катлабух представлено у табл. 9.2.

Як свідчать отримані дані, окислення діоксидом хлору води озер супроводжується достовірним (р < 0,05) зменшенням рівнів утворення хлороформу в залежності від дози введеного діоксиду хлору, які у всіх випадках нижчі за чинний норматив цієї сполуки для питної води [107].

Прокоментувати отримані результати можна наступним чином. Перш за все слід зазначити, що на заході поштовхом до впровадження діоксиду хлору в практику водопідготовки стала саме здатність діоксиду хлору реагувати у водних розчинах як окислювач (одноелектронний акцептор). В якості приклада можна навести результати конкретного впровадження діоксиду хлору в технологічну схему очищення води.

Дослідження [303], проведені в м. Евансвіл (США, Індіана) на дослідній установці (23 м³/ч) в умовах очисної станції, показали, що застосування діоксиду хлору замість хлору на стадії попереднього хлорування може значно знизити утворення ТГМ і забезпечити прийнятну якість питної води за бактеріологічними показниками. Діоксид хлору був настільки ефективний для скорочення рівня ТГМ, що дана технологія впроваджена в повному масштабі з 1983 р. Концентрація ТГМ у воді з розподільної системи, знезараженої діоксидом хлору, становила 1,4 мкг/л, тоді як у контролі (хлорування) - 141 мкг/л. Газова хромато-масс-спектрометрія не ідентифікувала жодних органічних побічних продуктів, які можуть бути пов'язані із використанням діоксиду хлору.

Таблиця 9.2 Вплив діоксиду хлору води на кількість хлороформу, який утворюється, при моделюванні очищення води озер Кагул, Ялпуг, Катлабух

Водний об'єкт

Концентрація ЗОВ, мг/дм³

Вміст хлороформу (мкг/дм³) при різних дозах діоксиду хлору (мг/дм³)

Концентрація хлоритів (мг/дм³) при різних дозах діоксиду хлору (мг/дм³)

Оз. Кагул

18,65

22±3

25±5

18±3*

13±3*

8±0,5*

<0,05

0,07±0,02

0,15±0,03

0,56±0,07

0,83±0,09

Оз. Ялпуг

16,53

21±2

23±1

18±4*

12±2*

7±0,8*

<0,05

0,06±0,01

0,17±0,04

0,79±0,09

0,97±0,11

Оз. Катлабух

26,22

28±3

31±2

23±3*

18±2*

11±1*

<0,05

0,05±0,01

0,11±0,03

0,48±0,03

0,66±0,13

Примітка: * р < 0,05

Відомо, що загальні галогенвмісні сполуки, які можуть утворюватися при окисленні діоксидом хлору, становлять 1-25 % від утворених при хлоруванні при тих же самих умовах [124, 304]. Цим пояснюється певна кількість хлороформу, який утворюється при обробці озерних вод дозою діоксиду хлору 1,2 мг/дм³. Однак, з ростом дози діоксиду хлору до 3, 4, 5 мг/дм³ концентрація хлороформу достовірно зменшується. На думку автора [305], це пояснюється окислювальною деструкцією хлороформу діоксидом хлору на основі вільнорадикального механізму та перетворенням хлороформу у тетрахлорвуглець. Це потребує додаткових досліджень вмісту останнього в обробленій діоксидом хлору воді поверхневих джерел.

Слід зазначити, що у даному випадку діоксид хлору нами застосовано на стадії передокислення води поверхневих водойм, яке широко використовується у багатьох схемах водопідготовки саме для усунення ТГМ, та докладно вивчено у роботі [305]. За цими даними, відсоток видалення загального органічного вуглецю при ізольованому передокисленні діоксидом хлору дозою 0,6 мг/дм³складає 6,97 %, тоді як використання повної технологічної схеми - передокислення ДОХ (0,6 мг/дм³), коагуляція, фільтрування, постзнезараження ДОХ (0,6 мг/дм³) - 88,78 %.

Звертає також увагу утворення певних кількостей хлоритів, які за нашими даними (табл. 9.2) утворюються при передокисленні води озер: від 0,05 ± 0,01 до 0,97 ± 0,01 мг/дм³. Ці сполуки регламентуються чинними ДСНіП 2.2.4-171- 10 [107] на рівні 0,2 мг/дм³. Тому автором [305, 306] після пошуку найбільш адекватних з гігієнічної точки зору шляхів очищення води поверхневих водойм запропоновано найбільш оптимальну схему при традиційних очисних спорудах і високому вмісті органічних речовин у воді. Це передокислення річкової води діоксидом хлору, коагуляція, фільтрування, постзнезаражуванння хлором. Застосування діоксиду хлору на стадії передокислення усуває утворення ТГМ у питній воді, гарантує мікробіологічну якість води, у тому числі по відношенню до вірусів; не призводить до перевищення ГДК хлоритів. Наступне хлорування води призводить до окислення хлоритів, які утворилися, до діоксиду хлору, тим самим підвищуючи ефективність знезараження, забезпечує видалення хлоритів та бактеріостатичний ефект (пролонговану дію) у водорозподільчих мережах.

В окисленні органічних сполук природного походження діоксидом хлором є також наступна гігієнічна складова. Як показано у розділі 4.3 монографії [40] це супроводжується утворенням побічних продуктів у вигляді альдегідів, кетонів, карбонових кислот, які створюють сприятливе поживне середовище для мікробіоти. Тому застосування цієї технології передбачає обов'язкову залишкову концентрацію діоксиду хлору у водорозподільній мережі, яка забезпечує пролонговану біоцидну дію цього дезинфектанту.

Висновки до розділу 9

1. Хлорування води поверхневих водойм Українського Придунав'я слід розглядати як чинник утворення хлороформу та, вірогідно інших ТГМ, які є фактором ризику канцерогенної захворюванності населення.

2. Зважаючи на дані літератури, можна зробити висновок, що ТГМ є тільки складовою токсичного та віддалених (канцерогенних, мутагенних, тератогенних, генотоксичних) впливів на стан здоров'я споживачів хлорованої води поверхневих водойм, забрудненої комплексами органічних та неорганічних ксенобіотиків.

3. Існує нагальна необхідність досліджень як інших хлорвмісних сполук, так і продуктів трансформації забруднювачів у процесі хлорування, транспортування та зберігання води.

4. Передокислення води поверхневих водойм Українського Придунав'я (озер Кагул, Ялпуг, Катлабух) діоксидом хлору слід розглядати як дієвий засіб попередження утворення хлороформу, який є фактором ризику канцерогенної захворюванності населення.

5. Зважаючи на дані літератури та результати попередніх досліджень, можна зробити висновок щодо необхідності вивчення інших ТГМ у процесі очищення та знезараження води діоксидом хлору.

6. Запропоновану технологічну схему у вигляді передокислення річкової води діоксидом хлору, коагуляції, фільтрування та постзнезаражуванння хлором слід вважати найбільш оптимальною з точки зору забезпення епідемічної та хімічної безпечності питної води.

7. Слід вважати за необхідне проведення відповідних досліджень з метою гігієнічного обгрунтування необхідності впровадження діоксиду хлору в практику очищення води поверхневих водойм Українського Придунав'я.

Отримані результати висвітлені у наступних роботах:

1. Ковальчук Л.Й. Діоксид хлору як засіб попередження утворення тригалометанів при очищенні води поверхневих водойм Українського Придунав'я / Л.Й. Ковальчук, Н. Ф. Петренко, А. В. Мокієнко // Вісник морської медицини. - 2015. - № 2. - С. 20-24.

2. Ковальчук Л.Й. Гігієнічна оцінка наслідків хлорування води поверхневих водойм Українського Придунав'я / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Н. Ф. Петренко // Вiсник наукових дослiджень. - 2015. - № 3. - С. 89-91.

3. Ковальчук Л.Й. Щодо утворення тригалометанів при очищенні води поверхневих водойм Українського Придунав'я: вибір окислювача / Л.Й. Ковальчук, Н. Ф. Петренко, А. В. Мокієнко // Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. - 2015. - Вип. 59. - С. 264-269.

4. Ковальчук Л.Й. Діоксид хлору як засіб попередження утворення тригалометанів при очищенні води поверхневих водойм Українського Придунав'я // Тези доп. міжн. наук.-практ конф. «Перспективи майбутнього та реалії сьогодення в технологіях водопідготовки. - Київ, 18-19 листопада 2015 р. - С. 31 - 32.

Розділ 10. Алгоритм та модель впливу води поверхневих водойм як фактора ризику для здоров'я населення

Як зазначено у попередніх вітчизняних публікаціях, в Україні концепцією ризику в оцінці впливу факторів довкілля практично не користуються [10]. Тому, закономірна задача даного дослідження полягала у визначенні такого ризику для здоров'я населення Українського Придунав'я, яке, що обгрунтовано вище, потерпає від певних екологічних та санітарно-епідеміологічних негараздів.

На першому етапі нами розроблено Алгоритм впливу води поверхневих водойм як фактора ризику для здоров'я населення (рис. 10.1). Принципова відмінність данної ідеї від попередніх полягає у спробі інтегрального підходу до проблеми з урахуванням взаємопов'язаної дії двох факторів: біологічного у вигляді різних хвороботворних мікроорганізмів, які можуть діяти безпосередньо (бактерії, віруси, найпростіші), або опосередковано (ціанобактерії внаслідок ціанотоксинів, які вони продукують), та хімічного, який впливає теж безпосередньо, як ксенобіотик, та опосередковано шляхом трансформуючих впливів на мікробіоту [23].

Рис. 10.1 Алгоритм впливу води поверхневих водойм як фактора ризику для здоров'я населення

Стосовно впливу хімічних забруднювачів на стан потенційно патогенних біологічних контамінантів слід враховувати попередні дослідження, за якими забруднення морської води змінює життєдіяльність патогенних і санітарно-показових бактерій. Встановлено, що окремі ділянки прибережних вод Чорного моря можуть характеризуватися значним хімічним і мікробним забрудненням, що перевищує ГДК і санітарні вимоги. При цьому, поверхнево-активні речовини (ПАР) і нафтопродукти у концентраціях, що перевищують ГДК в 10 і більше раз, можуть стимулювати розмноження патогенних і санітарно- показових мікроорганізмів, подовжувати строки їх виживання в морській воді.

Ці речовини сприяють підвищенню стійкості сальмонелл до впливу факторів навколишнього середовища шляхом зміни вірулентності, культуральных, біохімічних і серологічних властивостей. Автори приходять до узагальнюючого висновку, що в прибережних морських водах при колі - індексі більше 1000, а також при показниках забруднення води ПАР і нафтопродуктами, які перевищують ГДК у воді в 10 і більше раз, загальноприйнятні критерії епідемічної безпеки води - колі - індекс і загальна кількість мікроорганізмів - можуть втрачати своє індикаторне значення, у зв'язку із чим необхідно безпосереднє визначення у воді патогенних ентеробактерій [307].

Незважаючи на те, що виявлене нами хімічне забруднення, зокрема СОЗ, значно нижче тих рівнів, які можуть впливати на мікробіоту, в цій ситуації слід враховувати дві обставини. Перше: низькі концентрації ксенобіотиків можуть виявляти стимулюючий, так званий горметичний вплив на мікробіоту [308]. Друге: як зазначено у розділі 1.1, домінантною (99,9 %) формою існування мікроорганізмів у навколишньому (водному) середовищі є біоплівка [35, 36] як оптимальний субстрат для горизонтальної передачі генів резистентності і вірулентності між різними представниками аутохтонної, санітарно-показової, умовно-патогенної і патогенної мікробіоти [22]. Особливу роль у цій ситуації відіграє седиментація біологічних та хімічних забруднювачів у мулові відкладання, де не тільки продовжується, а інтенсифікується процес взаємодії контамінантів.

Мета другого етапу полягала у побудові узагальненої, агрегованої оцінки якості води, яку використовують для питних і господарсько-побутових потреб, - на прикладі одного з поверхневих водойм регіону. Ця задача була сформульована так, щоб одержувана оцінка враховувала б якомога більшу кількість реальних забруднювачів і інших факторів впливу на якість води.

У нинішніх актуальних задачах управління взагалі і екологічних задач, зокрема, така постановка не є новою: часто виникають ситуації, коли якийсь складний об'єкт описується цілим рядом локальних показників, а конструктору, розробнику, лікарю або адміністратору важливо одержати узагальнену, інтегральну оцінку даного об'єкта. При цьому бажано, щоб така оцінка базувалася на широкій гамі діючих локальних характеристик.

Відомо, що для оцінки якості води існує цілий ряд нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, методики, інструкції і правила), які передбачають ГДК полютантів, хімічних і мікробіологічних характеристик води, вміст вірусів, важких металів тощо з метою оцінки придатность води даної дослідженої водойми для питних і господарсько-побутових потреб. Однак, дотепер не відомі спроби провести вимір якості води на базі обліку можливо більш повного переліку реально діючих факторів. У нашому випадку розглянута саме така задача.

У ряді робіт, присвячених задачам кваліметрії, тобто кількісної оцінки деякої якості, використовується техніка факторного аналізу, розробленого на стику математики і системних досліджень в 60-х - 70-х роках, зокрема, такий різновид факторного аналізу, як метод головних компонентів.

Факторний аналіз був розроблений саме для розв'язання задач стиску інформації (або добування найбільшої інформації) при наявності великої кількості приватних ознак, що описують якусь предметну область, і при відсутності кінцевого результуючого чинника, який адекватно описує дану область. «Факторами» називалися певні синтетичні показники, отримані комбінаційними методами з наявних первинних локальних показників, при цьому одним із критеріїв побудови і відбору такого комбінованого показника служив максимум інформації, що зберігається в ньому, про весь аналізований процес або об'єкт.

Усі показники приводяться до діапазону [0, 1], для різних множин - по-різному, потім відбувається їхнє нормування, тобто перетворення з урахуванням границь реального діапазону, мінімальних і максимальних значень. Після цього проводиться згортання в інтегральний показник. Для цього серед усіх скалярних змін, що описують досліджуваний об'єкт, шукається така, яка могла б з найбільшою точністю (з найкращим засобом наближення) відновити значення всіх локальних показників. Таку властивість має перший головний компонент (головний фактор), побудованих на вихідних локальних показниках.

Для одержання по цієї квалиметричній моделі головного компонента виконуються досить складні операції. Необхідно за центрованими значенням локальних показників підрахувати певним чином елементи коваріаційної матриці, знайти найбільше власне значення (НВЗ) цієї матриці, тобто найбільший по величині корінь відповідного характеристичного рівняння. Для виділених множин будується відносно НВЗ система рівнянь, з якої знаходять компоненти власного вектора. Для кожного з обстежуваних об'єктів визначається значення 1-го головного компонента і потім, з врахуванням найбільших і найменших значень цього компонента, обчислюється інтегральний показник якості даного об'єкта.

Описаний метод має деякий формалізм (важко часом фізично інтерпретувати отримані фактори) і інші недоліки. Тому, в нашому випадку була обрана досить проста векторна оцінююча модель, що опирається на геометричний опис оцінюваних об'єктів і ситуацій.

Дана модель була розроблена для оцінки складних об'єктів, зокрема, процесів соціально-економічного розвитку. Задачі такого оцінювання аналогічні описаним раніше: на базі набору локальних характеристик побудувати агреговану оцінку досліджуваного об'єкта або процесу. При цьому система повинна бути побудована так, щоб узагальнений показник адекватно враховував внесок кожного з локальних параметрів, відносини між ними, їх властивості, тенденції зміни тощо.

Ця модель була апробована при роботі з різними соціальними, соціально-економічними і соціально-екологічними об'єктами: оцінка рівня соціально-економічного розвитку мільйонних міст і приморських областей України, оцінка соціального благополуччя районів Одеської області, ефективності роботи промислових підприємств, різних господарських проектів гідротехнічного і екологічного характеру тощо.

При побудові векторної моделі на першому етапі за участю фахівців у даній предметній області необхідно відібрати і погодити перелік показників, які характеризують даний об'єкт або ситуацію, провести ранжування цих ознак (зважування), визначені і/або оцінені відносини і залежності між ними.

Відбір системи показників є самостійною задачею і для різних постановок оцінки якості буде закінчуватися різними варіантами сукупності характеристик, що описують.

Позначимо знаком f_i об'єкт (озеро, лиман, ріку), якість води в якому необхідно оцінити узагальненим показником. Як зазначено вище, для цього об'єкта повинні бути визначені (виміряні) значення y_j різних відібраних показників (j = 1,…, n) у ступені, який достатній для опису якості даного об'єкту:

E = {y₁,…,y_j,…y_n} (1)

Для побудови оцінки об'єкта доцільно скористатися певним геометричним представленням. Розмірність простору Е визначається числом n показників, відібраних для одержання інтегральної оцінки. У цьому n-мірному просторі кожна з осей координат закріплена за певним показником (на рис. 10. 2 представлено випадок для n = 3).

При безпосередній оцінці якості води досліджуваного об'єкта проводиться вимір величини показників y_і, після чого ці значення нормуються, підлягають певним лінійним перетворенням (наприклад, масштабуванню) і відкладаються на осях у просторі показників. На цій базі будується векторна сума обмірюваних локальних показників.

Модуль сумарного багатомірного вектора, що є певним узагальненим показником оцінюваного об'єкта, буде використано для інтегральної системної оцінки Y_i даного об'єкта f_i для кількісної якості води в даній водоймі:

(2)

Це вираження є рівнянням стану описуваної системи, тобто інтегральною оцінкою шуканого рівня, яка побудована на локальних показниках. У математичному сенсі це векторна сума вихідних (перетворених) локальних показників.

Рис. 10.2 Зображення оцінюючої моделі. КО₁- КО₃- вектори-опису оцінюваних об'єктів

Як приклад нами обрано комплекс показників і критеріїв оцінки якості води оз. Катлабух (табл. 10.1). Для розрахунків використані результати досліджень води, відібраної у двох точках (8, 9) і «модельні» дані: чистої і сильно забрудненої води. При цьому, вважалося за доцільне наступне умовне ранжування ступенів забруднення води поверхневої водойми для попередньої інтегральної оцінки якості води: менше 20% - умовно чиста вода (це припускає спорадичність забруднень, наприклад залпових, у тому числі невідомими полютантами); 20-40% - забруднена вода, яку можна ефективно очистити на централізованих станціях очищення і знезараження; до 40-60% - забруднена вода, яка після централізованого очищення потребує додаткового очищення і знезараженні споживачем; 60-80% - дуже забруднена вода, яка представляє ризик при рекреаційному використанні (купання); понад 80% - надзвичайно забруднена вода, не придатна до будь-якого водокористування.

За формулою (2) і вихідними даними з табл. 10.1 отримано наступні інтегральні оцінки якості води (в умовних балах):

Таблиця 10.1 Показники і критерії оцінки якості води оз. Катлабух

№ п/п	Показники і критерії оцінки якості	Одиниці виміру	ВК¹	Стандартні і обмірювані значення
				МЗ²	Точка 8	Точка 9	Норматив
	Хімічні показники
1.	Сухий залишок	мг/дм³	0,1	2500	1443	1834	200³
2.	Азот амонійний	мг/дм³	0,3	0,6	0,346	0,398	0,1³
3.	Азот нітритний	мг/дм³	0,3	0,05	0,014	5,77	0,001³
4.	Азот нітратний	мг/дм³	0,3	0,6	0,282	0,23	0,1³
5.	Загальний органічний вуглець	мг/дм³	0,5	30	21,52	26,2	3,0³
6.	Феноли	мкг/дм³	0,5	6	2,9	3,0	1
	Мікробіологічні показники
7.	ЗМЧ	КУО/см³	0,1	3х10⁴	10360	14940	десятки⁽³⁾
8.	Індекс ЛКП	КУО/дм³	0,3	10⁶	10⁵	10¹	10² (³⁾
9.	Індекс ентерококу	КУО/дм³	0,3	10⁶	10⁶	10¹	350⁴
10.	Vibrio spp.	+/-	0,5	100	100	100	1
11.	Proteus vulgaris	+/-	0,3	100	100	1	1
12.	Citrobacter spp.	+/-	0,5	100	100	1	1
13.	Сульфітредукуючі клостридії	+/-	0,3	100	100	1	1
14.	Enterobacter spp.	+/-	0,3	100	100	1	1
15.	E. сoli	+/-	0,3	100	1	100	1
16.	Ентеровіруси	+/-	0,7	100	1	100	1
17.	Вірус гепатиту А	+/-	0,7	100	1	100	1
18.	Ро Ротавіруси	+/-	0,7	100	100	1	1
19.	А Аденовіруси	+/-	0,9	100	100	1	1
	Паразитологічні показники
20.	Cryptosporidium parvum oocysts	од/дм³	0,7	100	50	80	1
	Ціанобактерії
21	Merismopedia minima	клітин/дм³	0,5	10⁷	3,36х10⁶	-	103
22.	Spirulina laxissima	клітин/дм³	0,5	10⁷	3,99х10⁶	-	103
23.	Структурно-функціональні зміни в організмі щурів	відсутність/наявність	0,9	100	80	-	1
24.	Генотоксичність	4 ступені	0,9	100	65	65	5
25.	Мутагенність	3 ступені	0,9	100	80	80	5
26.	Біотестування (гостра токсичність)	5 ступенів	0,5	100	40	60	1
27.	Біотестування (хронічна токсичність)	відсутність/наявність	0,5	100	100	100	1

Примітки: ¹- ваговий коефіцієнт; ² - максимальне забруднення; ³ - норматив для джерел 1 класу якості за ДСТУ 4808-2007 [265]; ⁴ - Directive 2006/7/EC [309]

Для чистої води - 12 балів.

Точка 8 - 200 балів.

Точка 9 - 178 балів.

Гіпотетичний максимум забруднення - 283 бали.

У нашому випадку для побудови агрегованої оцінки якості води при застосуванні векторної моделі оцінювання можливі, принаймні, два варіанти виконання бажаної процедури.

Один з них, як розглянуто вище, полягає в безпосередньому одержанні лінійної згортки всіх двох-трьох десятків доступних (заміряних) локальних показників. При цьому, як вказувалося, проводяться їх афінні перетворення, тобто переведення у відсотки, щоб зробити їх безрозмірними і придатними для спільної обробки, після чого будується їх геометрична сума.

Другий метод (каскадний) дещо більш складий, але має певну перевагу, що дозволяє досліднику оцінити ступінь шкідливості не тільки окремо кожного з показників, але й одержати адресну величину внеску в загальну оцінку якості певних груп показників - окремо мікробіологічних, окремо хімічних і інших груп параметрів оцінюваної води. За цим методом на першому етапі за описаною методикою виконана інтегральна оцінка для кожної із цих груп, на другому етапі - аналогічним шляхом, тобто на цих значеннях як на геометричних доданках у новому просторі, обчислена їх загальна векторна сума.

Умовно ця процедура зображена на рис. 10.3.

Рис. 10.3 Зображення каскадного варіанта оцінювання

У цьому варіанті оцінки до використаних у першому варіанті груп показників для повноти картини додані ще три: стійкі органічні забруднювачі, важкі метали і показники радіаційної безпеки. Ця картина по 12-ти групам наведена у табл. 10.2.

Наведений рис. 10.3 є умовним: у реальному випадку, у тому числі, стосовно оз. Катлабух, число показників у кожній групі може бути різним, самих груп значно більше трьох тощо. Слід зазначити, що у цьому випадку застосовується прямокутна система координат, тобто показники і їх групи вважаються незалежними. Якщо відомі значення їх взаємних залежностей (за результатами експериментів, джерелами літератури) векторна модель дозволяє їх враховувати. Для цього осі слід прокладати під відповідними напрямними косинусами. Зрозуміло, це буде ускладнювати модельні представлення. Однак можна припустити, що значне число показників, що використовуються, дають у сукупності досить повну картину якості води у водоймі в цілому. Це, певною мерою, компенсує роботу без врахування умовних імовірностей показників один від одного.

На підставі цих розрахунків по внесках усіх груп отримані наступні результати:

Для чистої води - 6,7 ~ 7 балів.

Для точки 8 - 141,4 ~140 балів.

Для точки 9 - 121,5 ~120 балів.

Для дуже забрудненої води - 192 бала.

Слід звернути увагу на три обставини.

Перша. Включення в розрахунки трьох останніх груп (їх значення проставлені на базі експертних оцінок - передбачається, що вони не досить значимі для розглянутого регіону) незначно мірою впливає на підсумкові значення проведених розрахунків. Це цілком зрозуміло - внесок в оцінку «шкідливості» води всіх трьох груп у сумі становить приблизно 3 - 5 %, якщо вплив усіх 12-ти груп прийняти за 100 %.

Таблиця 10.2 Оцінка внесків груп показників та критеріїв

№	Групи показників і критеріїв	Кіл-сть показників	Од. вимірювання	ВК¹	МЗ²	Точка 8 Х_сумм1-й етап	Точка 9 Х_сумм 1-й етап	Чиста вода Х_сумм1-й етап
1.	Хімічні	6	мг(мкг) /дм³	0,3	88,3	49,76	57,3	8,4
2.	Мікробіологічні	9	КУО/ см³/дм³ (+/-)	0,3	102,5	92,85	58,53	0,08
3.	Вірусологічні	4	+/-	0,7	151	114	99	2,6
4.	Паразитологічні	1	од/дм³	0,7	70	35	56	0,24
5	Ціанобактерії	2	кл/дм³	0,5	70,7	26,2	-	0,12
6.	Структурно-функціональні зміни в організмі щурів	1	відс./ наявн.	0,9	90	72	-	0,66
7.	Генотоксичність	1	4 рівня	0,9	90	58,5	58,5	16,4
8.	Мутагенність	1	3 рівня	0,9	90	72	72	16,4
9.	Біотестування	2	5 рівнів	0,5	70,7	53,8	58,3	0,12
10.	СОЗ	3 - 4	нг/дм³	0,7	18	~10	~12	0,2
11.	Важкі метали	4 - 5	мг/дм³	0,7	16	~12	~10	0,2
12.	Показники радіаційної безпеки	1	Бк/дм³	0,5	16	~10	~10	0,1

Примітки: ¹- ваговий коефициент; ² - максимальне забруднення.

Друге. З порівняння підсумків розрахунків оцінки за 2-м і 1-м варіантама видно, що для всіх чотирьох позицій (максимально забруднена вода, точки 8 і 9, чиста вода) абсолютні значення в другому варіанті виявляються нижчими, чим у першому. Це не є помилкою, такий результат є наслідком згортки ряду показників у групи і використання дещо занижених значень вагових коефіцієнтів для груп у другому етапі розрахунків. У будь якому випадку, вагомими є не абсолютні значення оцінок у балах, а їх відносні величини, їх порівняння між собою.

Третє. Саме таке порівняння підтверджує необхідність проведення розрахунків у двох варіантах, - залежно від розв'язуваної дослідником задачі він може вибирати більш підходящий для даної конкретної ситуації варіант і в кожному із цих випадків розраховувати на одержання валідного результату. Дійсно, якщо порівнювати кількісні оцінки води в точках 8 і 9 із чистою водою, то маємо результат по першому варіанту (лінійна згортка всіх показників підряд): у точці 8 вода в 20 раз більш забруднена (140: 7 = 20); у точці 9 - в 17 раз; максимально забруднена вода - в 27 раз. У другому варіанті (каскадна схема) аналогічне порівняння із чистою водою дає порівнянні результати: для точки 8 - в 17 раз; для точки 9 - в 15 раз, для максимально забрудненої води - в 24 рази. Ще більш близькими будуть результати, якщо обчислювати відсотки забруднення в точках 8 і 9 стосовно максимально забрудненої води, прийнявши за 100 % відстань у балах від найбільш чистої до найбільш забрудненої води: по першому варіанту розрахунків точка 8 складе 75,7 % від найбільш забрудненої води; точка 9 - 65,4 %; по другому варіанту - 73,9 % і 65,7 % відповідно. Тобто, відмінності слід розглядати як несуттєві.

Для простоти ілюстрації на рис. 10.3 осі Х₁, Х₂ і Х₃ використовуються однаково для всіх оброблюваних груп показників: спочатку на них відкладаються (з урахуванням вагових коефіцієнтів) показники I групи, у результаті одержуємо паралелепіпед П₁ із сумарною діагоналлю Y₁- пунктирна стрілка. Це є інтегральна оцінка внеску в сумарну шкідливість I групи ознак. Далі на цих осях відкладаються оброблені значення показників другої групи (вони також зображені в кількості трьох параметрів). На них отриманий паралелепіпед П₂ з діагоналлю Y₂, вона є агрегованою оцінкою внеску другої групи. Аналогічно проводимо побудову для третьої групи і т.д.

На другому етапі в новому просторі, утвореному цими трьома (у нашому умовному випадку) діагоналями, будується останній, підсумковий паралелепіпед П_?, він на рис. 10.3 показаний пунктирними лініями. Його діагональ Y_?, штрихпунктирная стрілка, і є результуючим вектором. Модуль цього вектора (його довжина) є скалярна величина - підсумкова оцінка якості досліджуваної води.

Отримані результати висвітлені у наступних роботах:

1. Ковальчук Л.Й. Характеристика впливу води поверхневих водойм Українського Придунав'я на здоров'я населення / Л.Й. Ковальчук // Вода: гигиена и экология. - 2015. - № 1- 2. - С.95 - 107.

2. Ковальчук Л.Й. Вода як фактор ризику для здоров'я населення Українського Придунав'я / Л.Й. Ковальчук // Зб. тез. доп. наук.-практ. конф. «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України», Одинадцяті Марзєєвські читання. - 8-9 жовтня 2015 р. м. Київ. - С. 159 - 160.

3. Ковальчук Л.Й. Алгоритм впливу води поверхневих водойм як фактора ризику для здоров'я населення / Л.Й. Ковальчук // Зб. тез. доп. Міжн. наук.-техн. конф. «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» присвяченої 20-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя, м. Тернопіль, 8 - 9 жовтня 2015 року. - С. 174 - 175.

4. Ковальчук Л.Й. Вода поверхневих водойм Українського Придунавья як фактор ризику для здоров'я населення / Л.Й. Ковальчук // Збірка матеріалів Міжнародного конгресу «Медицина транспорту - 2015». - Одеса, 15 - 17 вересня 2015 р. - С. 110 - 111.

Аналіз та обговорення результатів дослідження

Бурхливий розвиток економіки, ядерної енергетики, мілітаризації суспільства, космонавтики призводить до екологічної катастрофи в біосфері, іоносфері, стратосфері і до перетворення її в техносферу. Про це свідчить інтенсивне вимирання різних видів рослин, тварин, зміна світу флори і фауни, поява генетично змінених форм життя і тотального імунодефіциту у людей.

Все це не могло не позначитися на мікрофлорі, яка, адаптуючись і пристосовуючись до нових умов життя, сама змінюється, мутує і набуває нових форм і властивостей з невідомими раніше формами життя, як правило, ворожими до нас.

Використання неефективних реагентів для знезараження питної води призводить до появи нових резистентних некультурабельних форм мікрофлори, які мають більші токсичні властивості, ніж вихідні, по відношенню до людини та інших біологічних об'єктів. Ми стаємо свідками еволюції інфекційних захворювань, що не піддаються лікуванню традиційними методами. Все частіше питна вода стає небезпечним джерелом інфекційних захворювань непередбачуваної етіології. Більше того, ми є свідками широкого і швидкого розповсюдження стійких, адаптованих до дезінфектантів нових форм мікроорганізмів, навіть в дуже хлорованій воді, які набувають нових властивостей, що виражаються в їх некультурабельності, тобто бактерії можуть досить довгий час перебувати в життєздатному, але некультурабельному стані. Це явище ставить перед мікробіологами нові завдання з пошуку методів оцінки життєздатності таких мікроорганізмів.

Таким чином, зростаючий антропогенний вплив на навколишнє середовище та прогресуючий незворотний вплив на різні форми життя вимагають нового підходу до оцінки ризику для населення на індивідуальному та популяційному рівні води як найбільш важливого для людства ресурсу [5].

До загальних недоліків, що властиві всім існуючим системам водопостачання України слід віднести їх моральну застарілість, оскільки більшість споруд були побудовані більше ніж 30-40 років тому. Четверта частина споруд потребують відновлення, кожна п'ята насосна станція відпрацювала нормативний термін амортизації [11].

Національним інтересам країни загрожує погіршення екологічного стану природних вод, загострення проблеми транскордонних забруднень, ріст ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на джерелах води, навмисне використання питної води для поширення отруйних речовин.

Серйозне занепокоєння викликають застарілі водоочистні технології, критичний стан основних фондів. За даними Національних доповідей в Україні за останні 25 років аварійні водогінні мережі збільшилися в 15 раз і становлять 36 %. Це приводить до бактеріального і хімічного забруднення питної води, а також значним втратам. У цілому 40 % добутої води не доходить до споживача, у деяких регіонах до 60 %.

Серед розвинених країн світу Україна посідає друге місце за рівнем смертності населення з поширенням захворювань, викликаних вживанням неякісної води, що становить реальну загрозу генофонду нації і безпеки країни. Виправлення цієї ситуації є загальнодержавним пріоритетним завданням і вимагає невідкладного адекватного вирішення [311].

Як відомо, водний фактор є лімітуючим для фізичного здоров'я та розумової діяльності людини [312]. Про сучасний стан якості води в Україні свідчать дані ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» [313]. Питне водопостачання майже на 80% забезпечується поверхневими водами. Екологічний стан поверхневих водних об'єктів і якість води в них є одним з вирішальних чинників здоров'я нації. На протязі останніх тридцяти років на контролі знаходилось близько 17-ти тис. джерел централізованого (комунальні, відомчі та сільські водопроводи) та 165-ти тис. децентралізованого (колодязі, артезіанські колодязі, каптажі) водопостачання населення. Із загальної кількості водопроводів не відповідали санітарним нормам через відсутність зон санітарної охорони - 75,6 %, необхідного комплексу очисних споруд - 18,8 %, знезаражуючих установок - 16,2 %. Найбільша кількість нестандартних проб питної води з центральних джерел водопостачання за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками зареєстровано на сільських водопроводах, найменший - на комунальних. Слід зазначити, що контроль за якістю питної води у приватних домоволодіннях відсутній повністю, або можливий лише за побажанням господарів. За 2014 рік, із 108 тис. проб питної води, відібраної лабораторіями для досліджень за санітарно-хімічними показниками не відповідали санітарно-гігієнічним нормам 14582 проби; за мікробіологічними показниками з відібраних 141006 проб - 4758.

У окремих регіонах гостро стоїть питання забезпечення питною водою не тільки у якісному, але і у кількісному відношенню. Подача води за графіком та її тривала відсутність у водопровідних мережах сприяє бактеріальному забрудненню. Ситуацію значно погіршують випадки відключення об'єктів водопостачання від систем енергопостачання.

Якість питної води погіршується внаслідок незадовільного санітарно-технічного стану водопровідних споруд і мереж, їх зношеності (від 30 % до 85 %), несвоєчасної ліквідації аварій.

Основними забруднювачами поверхневих водойм є стічні води промисловості, стоки сільськогосподарського виробництва, а також стоки населених пунктів, які скидають стічні води без очищення або з очищенням, що не відповідає санітарним вимогам.

Наявні очисні споруди, технології очистки та знезараження питної води не спроможні очистити її до показників безпеки. Негативно на якість води впливає зміна русел річок внаслідок забудови прибережно-захисних смуг, вирубки зелених насаджень, ведення господарської діяльності тощо. Забруднення водойм всіх типів стало таким сильним, що у багатьох з них можливості самоочищення вичерпалися, почався процес необоротної деградації.

Використання неякісної питної води може призвести до виникнення захворювань інфекційної та неінфекційної етіології. Багато спалахів інфекцій відбувається у невеликих громадах і, як правило, трапляються через технічні дефекти, що призводить до просочування стічних вод до систем постачання питної води [313].

В розділі 1 ми надали конспективну інформацію щодо сучасного стану впливу водного фактору на здоров'я населення. Незважаючи на безліч закордонних досліджень, можна констатувати, що для України це, значною мірою, terra incognita, що обгрунтовується посиланнями у Вступі на нечисельні публікації, які, зрозуміло, не можуть створити цілісну картину. Тому, виконання цих досліджень супроводжувалось мінімізацією числених факторів невизначеності, які сформульовані в Огляді літератури.

Задача першого етапу досліджень полягала в аналізі сучасного стану водних об'єктів, водопостачання, водовідведення та якості питної води в Українському Придунав'ї.

Встановлено несприятливі зміни якості води водних об'єктів за санітарно-мікробіологічними, фізико-хімічними та санітарно-хімічними показниками, особливо у порівнянні якості води р. Дунай і води придунайських озер (Кагул, Ялпуг, Катлабух, Китай) та оз. Сасик. Особливе занепокоєння викликають надмірне бактеріальне забруднення (невідповідність нормативним вимогам) всіх зразків води за індексом ЛКП впродовж декількох років в Ізмаїлі, Ренійському, Татарбунарському та Кілійському районах та високі цифри неорганічного азоту, що є додатковим підтвердженням антропогеності джерел забруднення даних водних об'єктів. Результуючою цього є евтрофікація водойм та деградація існуючих екосистем, що створює персистентну загрозу ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації.

В огляді літератури показана принципова важливість неорганічного азоту, від якого значною мірою залежить ступінь евтрофікації водойм та розмноження ціанобактерій, тому цей аспект потребує окремого обговорення. За даними лабораторії Дунайського басейнового управління водних ресурсів (ЛДБУВР), яка здійснює регулярний моніторинг гідрохімічного стану водних об'єктів Українського Придунав'я, середній вміст неорганічних сполук азоту у воді Дунаю на українській частині становить 1,55 мг/дм³. Якщо ж порівняти їх із результатами розділу 3, з'ясується, що у мм. Ізмаїл, Рені, Кілія, Вилкове ці цифри перевищують середню величину у 4,1 - 9,7; 2,7 - 7,6; 1,5 - 6,8; 1,6 - 5,0 разів. Враховуючи, що надмірна евтрофікація водойм починається при вмісті в воді азоту в концентрації 0,2-0,3 мг/дм³, такі рівні забруднення сполуками азоту слід розглядати як загрозливі для р. Дунай у визначених точках відбору за період спостережень.

Як видно із табл. 3.29 Додатку А, у зрошувальному каналі та оз. Сасик спостерігається тенденція збереження підвищеного вмісту неорганічних сполук азоту у воді Дунаю (2,63 - 10,63 мг/дм³), які перевищують середньо-статистичний рівень у 1,7 - 6,9 разів. Серед озер високими цифрами (18,52 та 10,10) сумарного неорганічного азоту, які перевищують середньо-статистичний рівень у 11,9 - 6,8 разів, вирізняється оз. Китай. Це підтверджує дані ЛБУВР, які свідчать про те, що цей об'єкт у 2012 р. знаходився у найгіршому стані, у порівнянні із останніми, і відносився до категорії «брудних».

Зважаючи на результати аналізу, обгрунтовано необхідність проведення поглибленого моніторингу якості води поверхневих водойм регіону з метою виявлення ознак антропогенного забруднення хімічного (пестициди, нафтопродукти, феноли, стійкі органічні забруднювачі) та біологічного (умовно-патогенна та патогенна мікрофлора, кишкові віруси, цисти кишкових найпростіших та яйця гельмінтів, ціанобактерії) походження.

Стан очищення води для питних потреб та стічних вод, що обумовлює незадовільну якість питної води із систем централізованого та децентралізованого водопостачання та забруднення поверхневих водойм, визнано незадовільним. Тому, сформульовану окрему задачу з метою апробації ефективної технології знезараження води, реалізацію якої представлено у розділі 9.

Слід зазначити, що для суттєвого поліпшення якості водопостачання населення Одеської області є доцільним впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних ехнології для моніторингу якості води, призначеної для споживання людиною. При цьому в автоматизованих базах даних повинні не тільки фіксуватися результати усіх видів контролю якості води, але і передбачатися критерії змін якості, за якими необхідно проводити позачерговий контроль та вживати заходи з поліпшення якості води [13]. Окрім цього, такий контроль повинен передбачати моніторинг та аналіз результатів відомчого (внутрішнього) лабораторного контролю, періодичне проведення міжлабораторного контролю та аналізу стандартизованих проб води для оцінки відповідності результатів контролю реальним показникам якості води [315].

Для даного регіону нами встановлено ймовірний вплив поінформаності про складну еколого-гігієнічну ситуацію на психоемоційний стан осіб, що проживають в Придунав'ї. Не можна виключати, що більш коректне подання інформації за участі фахівців соціально-гігієнічного моніторингу та активна участь представників громадськості у вирішенні питань захисту об'єктів довкілля від антропогенного забруднення може знизити ступінь стресогенності.

Прокоментувати даний фрагмент обговорення можна також думкою авторів роботи [316]: стратегічною метою сталого розвитку є відновлення і збереження екологічно безпечного стану природних комплексів навколишнього середовища, насамперед, водних ресурсів і джерел, а стратегією дій - мінімізація антропогенного впливу (мінімізація забору, мінімізація скиду забруднень тощо). При цьому життєві й соціально-економічні потреби людей повинні бути задоволені на основі відповідного ресурсозберігаючого і безвідходного розвитку суспільного виробництва. В першу чергу, необхідно відновити річки та інші природні джерела води. Всі рішення управління повинні мати цільову спрямованість - мінімізацію забору води з природних джерел, мінімізацію скиду в них забруднюючих речовин на основі удосконалення і перманентного оновлення у сфері споживання технологій основного виробництва і систем водопостачання з врахуванням освоєння найновіших досягнень науки, інженерно-промислового відтворення водних ресурсів, замкнутих безвідходних виробничих процесів.

Стан водних ресурсів України вимагає невідкладних заходів щодо його покращення. Це можливо лише при суттєвій зміні організаційної системи управління використанням, охороною та відновленням водних ресурсів на основі екосистемного підходу і за басейновим принципом. Для цього необхідно реформувати систему державного управління використанням і охороною вод на основі інтеграції та екологізації всіх управлінських елементів, дій та заходів [5].

Результати досліджень стану поверхневих водойм Українського Придунав'я, представлені у розділі 4, показують наступне. Підтверджено дані розділу 3, що за основними фізико-хімічними показниками чинним вимогам відповідає тільки вода р. Дунай, тоді як інші зразки води водних об'єктів, зокрема із озер Катлабух, Китай, річок Ялпуг, Карасулак, Єніка, відносяться до джерел 2-4 класу, тому або повністю непридатні, або частково придатні у якості джерел централізованого господарсько-питного водопостачання. Це ж стосується результатів визначення санітарно-хімічних показників, серед яких пріорітетним є вміст неорганічних сполук азоту, величина якого узгоджується із результатами попередніх досліджень.

Проведене вперше визначення високих рівнів забруднення води поверхневих водойм загальним органічним вуглецем є, на нашу думку, прогностично несприятливим фактором утворення при хлоруванні води хлорганічних сполук, які мають канцерогенну дію та інші несприятливі віддалені ефекти [124]. Це, насамперед, є додатковим обгрунтуванням застосування більш ефективних технологій, зокрема із застосуванням діоксиду хлору [39, 40].

Також вперше визначено забруднення води питних водозаборів ХОП (ДДТ, лінданом) та ПХБ, а також обгрунтована техногенність походження ПАВ. Прокоментувати отримані дані можна таким чином.

Окрім біологічної небезпеки ХОП, як пріоритетних СОЗ, слід зазначити утворення токсичних сполук при хлоруванні води. Наприклад, це стосується утворення високотоксичних спиртів і кетоспиртів при взаємодії хлору і гептахлору, токсичного поліхлорованого циклогексану при обробці ГХЦГ. Продукти галогенування ХОП відрізнялися політропністю токсичної дії і приводили до зниження маси тіла, активності ферментних систем, гематологічних показників, білкового обміну, суммаційно-граничного показника (СГП), рівня вітаміну С, кардіотоксичного ефекту. Більше того, ці речовини відрізнялися підвищеним токсичним ефектом, невластивим вихідним речовинам, а також віддаленими наслідками: гонадотоксичним, ембріотоксичним, мутагеним та тератогеним ефектами [124].

Обмеженність досліджень біологічних ефектів ПХБ по відношенню до теплокровних тварин та людини, конспективно надана в огляді літератури, не відміняє, а передбачає продовження досліджень вмісту цих актуальних СОЗ у воді. Незважаючи на певну непослідовність досліджень природи виявлених ефектів і їх сталості протягом довгого часу. Однак, наявність навіть незначного впливу ПХБ на перебіг вагітності, нейромоторний розвиток, пізнавальні та поведінкові реакції свідчить про важливість продовження досліджень [317].

Порівняння отриманих результатів з уже відомими ускладнюється обмеженністю останніх. Тут слід виокремити недавні (2010-2012 рр.) дослідження СОЗ в ропі та пелоїдах Шаболатського (Будакського) лиману (Білгород-Дністровський район Одеської області) [150], аналіз яких представлено у розділі 1.3.

Аналіз результатів біологічної контамінації досліджених поверхневих водойм показав правомірність поставленої задачі.

Встановлено інтенсивне фекальне забруднення (у воді оз. Катлабух індекс ентерококу сягав 10⁶ КУО/дм³) та контамінація води досліджених поверхневих водойм різноманітною умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою родів Salmonella, Vibrio, Escherichia, Васillus, Citrobacter, Enterobacter тощо, що є підтвердження скидів неочищених стічних вод. Отримані дані узгоджуються із раніше констатованим фактом виділення із ропи Шаболатського (Будакського) лиману штамів S. epidermidis, E. coli, E. feacalis, грибів роду Candida, P. aeruginosa и P. scissa, Vibrio diazotrophicus, Methylbacterium aminovorans.

Результати експериментів із F. tularensis 15 Г та L. Icterohaemorrhagiae слід вважати особливо важливими у контексті природної осередкованності туляремії та лептоспірозу у цьому регіоні та в цілому по Україні [282-284].

За період з 1993 по 1999 рр. на півдні України, у тому числі під час спалаху туляремії серед населення, було ізольовано 17 штамів F. tularensis (гризуни, кліщі, вода). Визначення генотипових властивостей ізольованих штамів виявило 8 генотипів штамів F. tularensis holarctica [283], які характеризувались гетерогенністю. Що ж стосується Українського Придунав'я, слід зазначити наявність природних осередків туляремії у Кілійському, Ізмаїльському; туляремії, лептоспірозу у Татарбунарському районі.

Слід зазначити, що природна осередкованність для туляремії та лептоспірозу не є унікальною для півдня Одеської області. В Україні природні осередки туляремії з різною епідемічною та епізоотичною активністю зареєстровані в 23 із 25 областей на території 177 адміністративних районів в основних ландшафтно-географічних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ) [318]. Зокрема, це стосується туляремії та лептоспірозу в Івано-Франківській області [319, 320]. Аналіз особливостей захворюваності лептоспірозом у Львівській області показав несприятливість прогнозу епідемічної ситуації у зв'язку із можливістю поодиноких та групових захворювань населення, у тому числі, під час використання відкритих водойм [321]. Це ж стосується випадків лептоспірозу у мешканців м. Києва влітку 2015 р. після купання у Дніпрі.

За даними літератури [7] з 1931 по 1998 рр. у світі зареєстровано 27 спалахів водно-обумовленого лептоспірозу. Звичайними вхідними воротами інфекції є ушкоджена шкіра або кон'юнктива. Разом з тим, збудник може проникати через неушкоджену шкіру при тривалому впливі забрудненої води. Інгаляція води або аерозолів також може привести до інфекції через слизові дихальних шляхів. Тому, контамінація лептоспірами поверхневих водойм залишається актуальною епідеміологічною, мікробіологічною та гігієнічною проблемою.

Таким чином, різноманітність мікробного пейзажу умовно-патогенної та патогенної мікрофлори у воді досліджених водойм, як ознаки їх антропогенного забруднення, та сприятливість для розмноження холерних вібріонів, легіонел, збудників туляремії та лептоспірозу створюють передумови для епідемічного неблагополуччя цього регіону.

Аналіз результатів санітарно-вірусологічних досліджень показав, що переважаючими вірусними контамінантами водних об'єктів є АВ, РВ та РеВ, що узгоджується з даними літератури. Особливо вирізняються АВ, значимість яких підтверджується наступними фактами. Дослідження контамінації АВ вихідної та очищеної води (липень 2000 - червень 2001 рр.) показало наступне [322]: за умови, що вода з поверхневих вододжерел і процеси водоочищення відповідали міжнародним стандартам виробництва безпечної питної води, АВ виявлялися у 13 (12,75 %) зразках вихідної і 9 (4,41 %) - обробленої води. Ті ж автори [323] у наступному році (2001-2002 рр) провели аналогічні дослідження. АВ виявлені в 29,8 % (59/198) вивчених проб обробленої питної води, 16 % (8/50) проб води з водозаборів і 44 % (22/50) зразків річкової води. Оскільки АВ значно частіше і у більших кількостях (у порівнянні з ЕВ) виявляють у неочищених стічних водах, багато експертів пропонують їх використання як індикаторів вірусного забруднення води [324]. Таку ж думку висловлюють автори недавньої роботи [325], посилаючись на убіквітарність (всюдисущність) та виняткову виживаність цих вірусів у воді.

Порівняння відсотків ПЛР-позитивності для водойм придунайського регіону (1 категорії - річки, озера) та області показує перевищення у першому випадку АВ у 2,5 раза, водопровідної води - у 3,8. Також, РВ для водопровідної води - у 1,9 раза. Це співпадає з отриманими нами даними, де за частотою виявлення превалювали РВ (33,3 %) та АВ (46,7 %). Слід вважати ці результати заниженими, зважаючи на третину невизначених проб внаслідок відсутності тест-систем та думку авторів [289], яка пояснює значно нижчі показники виявлення вірусів у воді у порівнянні із даними закордонних дослідників застосуванням останніми більш чутливих методів досліджень.

Аналіз результатів вірусологічних досліджень якості води різних водних об'єктів Одеської області за 1994-2008 рр. показав персистувальний характер вірусного забруднення водних об'єктів. Обґрунтована епідемічна значимість перевищення рівнів контамінації вірусами (ротавірусами, ентеровірусами, вірусом гепатиту А, аденовірусами, норовірусами) питної води у порівнянні з таким для стічних і/або поверхневих вод, внаслідок незадовільного санітарно-технічного стану водорозвідних мереж. Обґрунтовані недостатня ефективність існуючої системи водопідготовки на ВОС «Дністер» у відношенні значимих вірусних контаміна...

Страница:

диссертация "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я" скачать

Подобные документы

Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини
Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
Первинна медико-санітарна допомога
Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.

дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012
Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикаційПорушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій
Вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках щурів після введення ацетату свинцю. Зміни показників обміну оксиду азоту в організмі дослідних тварин. Вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки на препаратах ізольованого сегменту аорти.

автореферат [49,0 K], добавлен 10.04.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Методи візуалізації в медицині. Ендоскопія
Огляд біологічної складової біотехнічної системи. Види медичної ендоскопії - оглядова, біопсійна і операційна. Опис кабінету ендоскопії. Опис ендоскопу та обробка біозображень. Принцип побудови оптичної, спостерігаючої та освітлювальної системи ендоскопа.

курсовая работа [788,8 K], добавлен 09.01.2017
Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду
Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.

автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009
Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)
Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009
СНІД як медико-соціальна проблема
Історичні відомості та теорії походження СНІДу. Роль імунної системи для здоров'я людини, поняття вірусу імунодефіциту, нові його варіанти. Етіологія та патогенез СНІДу. Характеристика шляхів зараження, профілактики зараження та підтримки ВІЛ–інфікованих.

курсовая работа [56,9 K], добавлен 18.12.2010
Медико-генетическое консультирование беременных
Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию. Дородовая диагностика наследственных заболеваний. Изучение этапов составления медико-генетического прогноза. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии.

презентация [6,5 M], добавлен 03.03.2014
Клініко-морфологічна характеристика серцево-судинної системи та медико-соціальна реабілітація хворих на цукровий діабет 2 типу
Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.

автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009
Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі. Засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів.

автореферат [41,1 K], добавлен 02.04.2009
Медико-генетическое консультирование беременных
Задачи медико-генетического консультирования. Составление генетического прогноза. Расчеты генетического риска. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии. Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию.

презентация [6,6 M], добавлен 13.11.2014
Принятие решения при проведении медико-социальной экспертизы
Федеральные государственные учреждения медико-социальной экспертизы, их права и обязанности, сфера полномочий. Направление на медико-социальную экспертизу, порядок ее проведения и принятие решения. Признание гражданина инвалидом, переосвидетельствование.

курсовая работа [42,9 K], добавлен 18.11.2013
Медико-социальная экспертиза и реабилитация лиц с заболеваниями зрения
Анализ сущности медико-социальной экспертизы и реабилитации лиц с патологией органа зрения, которая базируется на отечественной концепции инвалидности и общих позициях медико-социальной экспертизы. Правила проведения и перечень обязательных обследований.

контрольная работа [132,9 K], добавлен 15.09.2010
Современные достижения и тенденции развития приборов и аппаратов для научной и практической дисциплины
Система методов медико-биологических исследований. Электрофизиологические, фотометрические методы. Основные группы медицинских электронных приборов и аппаратов. Структурная схема съема, передачи и регистрации медико-биологической информации.

реферат [26,3 K], добавлен 11.12.2008
Медико-социальная экспертиза степени утраты трудоспособности
Установление инвалидности и определение ее степени как государственная услуга оказываемая учреждениями Медико-социальной экспертизы (МСЭ). Полномочия и функции МСЭ. Нормативная база проведения медико-социальной экспертизы утраты работоспособности.

контрольная работа [24,0 K], добавлен 19.01.2014
Наукове обґрунтування медикаментозного забезпечення військовослужбовців на основі концепції логістичного управління
Аналіз застосування методів логістики в організації забезпечення військовослужбовців в Україні, обґрунтування методичних підходів. Розробка медичних підходів до проектування розподільної підсистеми системи медикаментозного забезпечення військових.

автореферат [34,1 K], добавлен 04.04.2009
Медико–социальная помощь лицам перенесшим инфаркт миокарда
Проблемы лиц, перенесших инфаркт миокарда. Мероприятия медико-социальной реабилитации, адаптации, психологической разгрузки и защиты. Особенности медико-социальной помощи лицам, перенесшим инфаркт миокарда.

курсовая работа [35,6 K], добавлен 11.08.2007

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.