Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлових зон морського узбережжя шляхом гігієнічної оцінки, прогнозування та профілактики несприятливого впливу чинників антропогенного забруднення поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	26.06.2018
Размер файла	4,2 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

При мікроскопічному дослідженні печінки порушень у структурі її часточкової організації не виявлено. Судини в тріадах, по кутах часточки і центральна вена розширені, застійно повнокровні. Розподіл гепатоцитів усередині часточки невпорядкований, тому простежити балки на значній відстані від центральної вени важко. У тих ділянках, де балки відслідковуються, міжбалочний простір щілиноподібний. Купферові клітини з округлими блідими ядрами. Гепатоцити полігональної форми, розміри їх різні. Цитоплазма гепатоцитів грудкувата, перінуклеарний простір порожній. У цитоплазмі багатьох гепатоцитів визначаються вакуолі. В окремих гепатоцитах зустрічаються білкові еозинофільні включення. Звертає увагу стовщення муфти зі сполучнотканинних волокон і лімфоцитів навколо судин тріад (рис. 6.5).

Макроскопічно селезінка соковита темно-багряного кольору. При гістологічному дослідженні сегментарна організація селезінки змазана за рахунок витончення і скорочення перегородок. Частина фолікул із середніх розмірів гермінативним центром, у якому з помірної щільністю розташовуються соковиті лімфоцити. Периферична зона цих фолікул широка, розподіл лімфоцитів досить розріджений.

Рис. 6.5 Печінка щура, що отримував воду оз. Ялпуг. Гепатоцити з порожньою або вакуолізованою цитоплазмою.

Фарб.: гематоксилін - еозин. Збільш.: х300

У периферичній зоні цих фолікул і в навколишній тканині багато сидерофагів (рис. 6.6). У навколишній тканині дуже небагато еритроцитів. Лакуни поодинокі, запустілі, середніх розмірів. Багато фолікул, що новоутворюються. Герменативний центр в них округлий, маленький, лімфоцити розташовані дуже щільно. Периферична зона вузька, розподіл лімфоцитів розріджений. Лакуни не визначаються.

Рис. 6.6 Селезінка щура, що отримував воду оз. Ялпуг. Великі сидерофаги в паренхімі органа. Фарб.: гематоксилін - еозин. Збільш.: х300

При гістологічному дослідженні не встановлено зміни ламінарності кори. В III і II шарах кори значна кількість нейронів темнозабарвлені, внутрішня структура цитоплазми нерозрізнена. В IV - VI шарах основна маса нейронів звичайного вигляду. Нейрони у значній кількості збільшені в розмірах у порівнянні з навколишніми. Фарбування світле, ядро збільшене в розмірах з нечіткою межею, блідо пофарбоване. Цитоплазма гомогенна. Зустрічаються нейрони з дрібнобрильчатою хроматофільною речовиною, різко зменшеним у розмірах округлим дуже темним ядром. У всіх шарах кори визначаються явища сателітозу. У корі й білій речовині частина судин запустіла, ендотелій набряклий, періваскулярні простори розширені (рис. 6.7).

Рис. 6.7 Головний мозок щура, що отримував воду оз. Ялпуг. Гіперхромні нейрони із звивчастим аксоном. Розширення периваскулярів. Фарб.: толуїдиновий синій. Збільш.: х400

При мікроскопії нирок встановлено, що ниркові тільця розподілені в корковій речовині досить рівномірно. Ендотелій набряклий, навколо ниркових тілець скупчення лімфоцитів. Звивчасті канальці з неупорядкованим розподілом епітеліоцитів, є злущені клітини. Інтерстиціальні прошарки трохи розширені за рахунок скупчень лімфоїдних елементів і набрякового розпушення (рис. 6.8). Канальці мозкової речовини звичайного виду, інтерстиціальні перегородки розширені за рахунок скупчень лімфоїдних елементів. Таким чином, у щурів даної групи мають місце прояви білкової дистрофії в печінці, реактивні зміни в нирках, характерні для реакції на дію ксенобіотиків. У мозку зміни, характерні для хронічної гіпоксії, яка може бути обумовлена масовим руйнуванням еритроцитів. У селезінці реактивні зміни на активацію функції, що виснажує її.

Аналізуючи дані цих підрозділів можна зробити висновок, що приймання для пиття води з оз. Кагул і Ялпуг викликає у щурів односпрямовані зміни. Однак, у даній піддослідній групі мають місце особливості: це активація ПОЛ, більш виражені дистрофічні зміни внутрішніх органів, більша схильність до аутоімунних реакцій.

Рис. 6.8 Нирка щура, що отримував воду оз. Ялпуг. Інфільтрати в інтерстиції, білкові маси. Фарб.: гематоксилін - еозин. Збільш.: х400

6.3 Комплексна оцінка структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Катлабух

6.3.1 Дослідження стану функціональної активності ЦНС

Як і в попередніх групах, оцінку функціональної активності ЦНС і ВНС щурів, що одержували воду оз. Катлабух, здійснювали методом «відкритого поля». Результати досліджень представлено в табл. 6.11.

Як свідчать результати дослідження, щури, що одержували воду оз. Катлабух, демонстрували достовірне збільшення кількості перетнутих квадратів і кількості виходів у центр клітини. Також збільшувалась кількість вертикальних стійок і кількість заглядань у нірки. У цілому можна говорити про підвищення рухової і орієнтовно-дослідницької активності щурів, а це у свою чергу свідчить про підвищену функціональну активність ЦНС. З боку ВНС підвищення активності не спостерігалося, про що свідчило збереження на рівні контролю кількості завмирань, кількості і тривалості грумінгів, кількості болюсів.

Таблиця 6.11 Вплив води оз. Катлабух на функціональний стан ЦНС та ВНС

Показники	Контрольна група (M₁± m₁)	Дослідна група (M₂±m₂)	р
Рухова активність, n	2,33 ± 0,41	3,47 ± 0,04	< 0,02
Орієнтувально-дослідницька поведінка, n	34,53 ± 2,51	45,02 ± 1,07	< 0,02
Зміщена активність, n	4,93 ± 0,83	5,37 ± 0,07	> 0,5
Емоційна активність, n	8,47 ± 1,13	8,54 ± 0,13	> 0,5

Підвищення функціональної активності ЦНС вочевидь пов'язано з гострим токсичним зовнішнім впливом. Це положення підтверджується подовженням часу засинання і скороченням часу медикаментозного сну, тобто має місце активація детоксикаційної функції печінки, яка обумовлена, імовірно, також зовнішнім впливом. Дані про ці зміни наведені у табл. 6.12.

Таблиця 6.12 Зміни показників тіопенталової проби

Показники	Контроль (M₁± m₁)	Дослід (M₂ ± m₂)	р
Час засинання, хв	2,33 ± 0,11	3,06 ± 0,01	< 0,05
Тривалість медикаментозного сну, хв	80,17 ± 0,10	58,12 ± 0,18	< 0,001

6.3.2 Дослідження імунітету та периферичної крові

Результати представлено у табл. 6.13.

Як свідчать дані табл. 6.13, кількість еритроцитів у піддослідних тварин вірогідно збільшується, як і кількість гемоглобіну. Оскільки кольоровий показник залишається в межах норми, можна стверджувати, що в організмі щурів посилюється транспортна функція крові, а це обумовлено необхідністю компенсувати функціональну гіпоксію, обумовлену попаданням в організм токсинів, які діють на процеси енергоутворення.

Таблиця 6.13 Периферична кров і імунна відповідь

Показник	Контроль	Дослід	р
Еритроцити, 10¹²/дм³	3,91 ± 0,09	4,18 ± 0,12	> 0,5
Гемоглобін, г/дм³	135,78 ± 2,60	144,60 ± 4,12	> 0,5
Кольоровий показник, ум. од.	1,05 ± 0,03	1,04 ± 0,01	> 0,5
ШОЕ, мм/год	1,30 ± 0,11	1,15 ± 0,08	> 0,5
Лейкоцити, 10⁹/дм³	6,50 ± 0,56	6,21 ± 0,47	> 0,5
Лімфоцити, %	77,7 ± 1,11	78,00 ± 1,56	> 0,5
Нейтрофіли, %	15,7 ± 0,92	15,3 ± 1,4	> 0,5
Ацидофіли, %	3,30 ± 0,35	3,60 ± 0,60	> 0,5
Моноцити, %	3,30 ± 0,20	3,20 ± 0,25	> 0,5
ЦІК, г/дм³	4,95 ± 0,14	5,19 ± 0,14	> 0,5
ГА, ум. од.	5,40 ± 0,90	11,60 ± 2,76	< 0,005
Антитіла печінки, ум. од.	0	3,0 ± 1,53	< 0,001
Антитіла мозку, ум. од.	0	0	-

Свідченням того, що в складі води не присутні сполуки, що впливають на білковий синтез та сенсибілізацію організму, є збереження на рівні контролю показників білкового складу плазми і стану клітинного компоненту імунної відповіді. Серед показників стану гуморального компоненту імунної відповіді слід зазначити достовірне зростання вмісту ГА (< 0,005) і кількості антитіл печінки (< 0,001). Інші показники імунної відповіді не відрізняються від контролю.

6.3.3 Дослідження біохімічних процесів

Стан біохімічних показників, що характеризують метаболізм у печінці піддослідних щурів, надано у табл. 6.14.

Таблиця 6.14 Стан метаболічних процесів у печінці щурів, що одержували воду оз. Катлабух

Показник	Контроль	Дослід	р
АлТ, од/дм³	33,60 ± 2,90	52,25 ± 1,18	< 0,01
АсТ, од/дм³	62,94 ± 4,85	77,56 ± 3,91	< 0,05
Тимолова проба, ум. од.	1,48 ± 0,14	1,61 ± 0,18	> 0,5
МДА, мкМ/дм³	6,51 ± 0,22	8,19 ± 0,34	< 0,01
Каталаза, %	62,22 ± 2,17	51,42 ± 1,27	< 0,01

Дані табл. 6.14 показують, що вода оз. Катлабух здійснює найбільш виражений вплив на стан обмінних процесів у печінці у порівнянні з попередніми двома водами. Активність АлТ і АсТ достовірно збільшується (< 0,01 та < 0,05 відповідно), що свідчить про деструктивні процеси в гепатоцитах. Слід зазначити, що співвідношення активності цих ферментів залишається близьким до контролю, що говорить про збереження балансу процесів трансамінування. Показник тимолової проби незначно відрізнявся від норми, тобто білоксинтезуюча функція печінки при води оз. Катлабух не змінюється. Це значить, що білковий склад крові (альбуміни, глобуліни) не потерпає значних змін. З іншого боку, достовірне (< 0,01) збільшення вмісту МДА у щурів цієї групи найбільше серед досліджених груп. Очевидно, деякі компоненти води так впливають на енергетичний обмін у клітинах, що виникає потреба у компенсаторній активації перекісного окиснення ліпідів. Одночасно суттєво (< 0,01) знижується активність каталази, тобто АОЗ пригнічується, тому ушкодження мембран і дистрофічні процеси можуть посилюватися.

6.3.4 Дослідження функціонального стану нирок

Результати досліджень функції нирок при споживанні щурами води оз. Катлабух надано у табл. 6.15.

Таблиця 6.15 Вплив води оз. Катлабух у режимі вільного доступу на функціональний стан нирок здорових щурів

Показники	Контрольна група (М₁± m₁)	Дослідна група (M₂±m₂)	р
Добовий діурез, мл/ дм² поверхні тіла	1,13 ± 0,19	1,46 ± 0,01	> 0,2
Швидкість клубочкової фільтрації, мл/(дм²• хв)	0,11 ± 0,01	0,011 ± 0,001	--
Канальцева реабсорбція, відсоток до фільтрації, %	99,23 ± 0,07	99,19 ± 0,004	> 0,5
Виведення креатиніну, ммоль	0,011±0,001	0,0011±0,0001	--
Виведення сечовини, ммоль	0,65 ± 0,09	0,68 ± 0,004	> 0,5
рН добової сечі, од. рН	6,90 ± 0,03	6,69 ± 0,02	> 0,5
Концентрація іонів калію в добовій сечі, ммоль/л	70,00 ± 0,37	56,37± 0,41	< 0,001
Добова екскреція калію натрію, ммоль	0,08 ± 0,01	0,06 ± 0,0001	> 0,1
Концентрація іонів натрію в добовій сечі, ммоль/л	135,23± 18,01	76,91 ± 0,69	< 0,02
Добова екскреція іонів натрію, ммоль	0,15 ± 0,03	0,09 ± 0,0001	> 0,1
Концентрація хлорид-іонів в добовій сечі, ммоль/л	231,27±17,46	230,81 ± 0,76	> 0,5
Добова екскреція хлорид-іонів, ммоль	0,22 ± 0,02	0,26 ± 0,004	> 0,1

6.3.5 Структурно-функціональні зміни у внутрішніх органах

Згідно з даними табл. 6.15, споживання води оз. Катлабух не змінює видільну функцію нирок, а також функцію сечоутворення, про що свідчить збереження практично незмінним обсягу добового діурезу, швидкості фільтрації і реабсорбції. Деяке зниження рН сечі може бути пов'язане зі зміною складу виведених метаболітів. Що стосується іонообмінної функції нирок, то має місце затримка іонів натрію і калію в організмі щурів, що, можливо, пов'язано зі зміною енергообміну в клітинах організму щурів під впливом води оз. Катлабух.

Макроскопічне дослідження внутрішніх органів піддослідних щурів не виявило грубих змін внутрішніх органів. Звертало увагу коричневе забарвлення печінки і зниження пружності селезінки. тПри мікроскопічному дослідженні шлунку виявлено, що підслизова пластина утворена тонкими фіброзними волокнами різної довжини і невеликою кількістю фібробластів. Для фібробластів характерно набрякання ядер, а фіброзна тканина трохи разволокнена, вірогідно, за рахунок набрякання. В слизовій оболонці залози звичайного вигляду. Інтерстиціальні прошарки розширені за рахунок набрякання фіброзних волокон. В цих перегородках знаходиться деяка кількість лімфоїдних елементів. Судини помірно повнокровні. Бокаловидні клітини вивідних проток збільшені в розмірах, багаті слизом. Слизова оболонка однакової ширини на значному протязі. Зверху прикрита нешироким шаром слизу. При мікроскопічному дослідженні печінки порушень часточкової організації структури не виявлено. Гепатоцити в часточках розташовуються дещо неупорядковано. Їхня балкова організація проглядається тільки навколо центральної вени. Гепатоцити середніх розмірів. Двоядерні клітини одиничні. В інших ядра середніх розмірів, помірно забарвлені, із чітким брильчатим малюнком. Цитоплазма гепатоцитів у центральній і проміжній зоні порожня. Щільна речовина цитоплазми біла, зібрана в цитолеми, що створює враження стовщення мембрани. У цитоплазмі частини гепатоцитів, а також у міжклітинних просторах еозинофільні білкові включення. Судини тріад з фіброзом стінок, помірно повнокровні. Навколо центральної вени і тріад скупчення фіброзних волокон (рис. 6.9).

Рис. 6.9 Печінка щура, що отримував воду оз. Катлабух. Еозинофільні включення, вакуолізація цитоплазми гепатоцитів.

Фарб.: гематоксилін - еозин. Збільш.: х400

При дослідженні нирок порушень структури нефрона не визначено. Ниркові тільця розподілені досить рівномірно. Капілярні клубочки в них округлі. У цитоплазмі ендотеліоцитів білкові включення. Боуменовий простір щілиноподібний, зовнішня мембрана стовщена, щільна. Навколо частини ниркових тілець скупчення соковитих лімфоїдних елементів. Звиті канальці звичайної форми, епітеліоцити з мутнуватою набряклою цитоплазмою (рис. 6.10).

У частині канальців епітеліоцити з дуже дрібними темними ядрами (каріопікноз). Внутрішньониркові судини помірно повнокровні. У мозковій речовині канальці звичайного виду, інтерстиціальні прошарки розширені за рахунок їх набрякання.

Рис. 6.10 Нирка щура, що отримував воду оз. Катлабух. Набряк епітеліоцитів канальців до їхнього закриття. Інфільтрація.

Фарб.: гематоксилін - еозин. Збільш.: х400

Макроскопічно селезінка трохи збільшена, на дотик вялувата, з поверхні розрізу знімається рясний зіскрібок. При мікроскопічному дослідженні встановлено, що сегментарність організації селезінкової тканини змазана за рахунок скорочення і стоншення перегородок. Фолікули зустрічаються трьох типів. Близько половини фолікулів з герменативним центром середніх розмірів, лімфоїдні елементи щільно впаковані, зустрічаються ретикулоцити в значимій кількості. Периферична зона середньої ширини з помірною щільністю розподілу соковитих лімфоїдних елементів. Периферична зона неширока, з розрідженим розподілом лімфоцитів. Частина фолікулів невеликих розмірів, центр округлий із щільним розподілом лімфоцитів. Периферична зона вузька, у ній щільно розподілені соковиті лімфоїдні елементи. Особливістю селезінки цієї групи була величезна кількість сідерофагів у тканині і невисокий вміст еритроцитів (рис. 6.11).

Про стан головного мозку судили по змінах кори мозку. При мікроскопічному дослідженні ламінарність кори виражена. У різних шарах кори визначаються вогнища гангліозноклітинних випадань і розріджень. Численні випадки сателітозу. У корі і білій речовині судини з набряканням ендотелію і розширеними периваскулярними просторами. У нейронній популяції біля 2/3 клітин трохи збільшені в розмірах, межі клітин нечіткі, цитоплазма гомогенна.

Рис. 6.11 Селезінка щура, що отримував воду з оз. Катлабух. Периферична зона фолікула. Велика кількість сидерофагів.

Фарб.: гематоксилін - еозин. Збільш.: х400

Ядро в цих нейронах також трохи збільшене, нечітке, блідо забарвлене. Інші нейрони звичайного виду, хроматофільна речовина в них мілкобрильчата. Звертає увагу огрубіння мієліну в білій речовині півкуль головного мозку цих тварин (рис. 6.12).

Рис. 6.12 Головний мозок щура, що отримував воду оз. Катлабух. VI шар кори. Гангліозноклітинні розрядження.

Фарб.: толуїдиновий синій. Збільш.: х400

Висновки до розділу 6.

1. Вживання здоровими щурами води озер Кагул, Ялпуг, Катлабух викликає комплекс функціональних змін системного характеру. Вплив на ЦНС полягає у підвищенні її функціональної активності, більш виражене при дії води озер Кагул і Катлабух. Збудження ЦНС підтримується посиленням детоксикаційної функції печінки, що для води оз. Катлабах супроводжується деструктивними процесами в гепатоцитах. Активність функціонування ВНС практично не змінюється. Транспортна функція крові під впливом вод озер Кагул і Ялпуг не змінена, вода оз. Катлабух дещо підсилює її. Остання обставина може бути пов'язана із впливом цієї води безпосередньо на систему енергоутворення. Компенсація її недостатності системою ПОЛ створює передумови для формування змін в імунній відповіді. Встановлено достовірне зниження активності системи антиоксидантного захисту (каталаза р < 0,01) та достовірне (р < 0,05) підвищення показника тимолової проби, що свідчить про певне пригнічення білоксинтезуючої функції печінки та є небажаним з точки зору інактивації гуморальної складової імунної відповіді (оз. Кагул). Для води оз. Ялпуг (питний водозабір м. Болград) показано достовірне збільшення кількості ГА (< 0,001) та ЦІК (< 0,005), що характерно для вираженої інтоксикації речовинами органічної природи та схильності організму до запальних реакцій; поява антитіл до речовини печінки і головного мозку (< 0,001), що свідчить про наявність аутоімуних реакцій, як певної основи для дистрофічних і деструктивних процесів. Встановлено деяке збільшення активності Алт і Аст, тобто є вплив на певні реакції трансамінування. Констатовано різке зниження активності каталази (< 0,05) за умови зростання вмісту МДА (< 0,05), тобто можна говорити про інтенсифікацію ПОЛ за умови пригнічення АОЗ, що є підгрунтям для розвитку дистрофічних процесів в органах і тканинах. Схожий вплив констатовано для води оз. Катлабух: достовірне зростання вмісту ГА (< 0,005) і кількості антитіл печінки (< 0,001); активності АлТ і АсТ (< 0,01 та < 0,05 відповідно); максимальне для дослідних груп та достовірне (< 0,01) збільшення вмісту МДА при одночасному суттєвому (< 0,01) зниженні активності каталази.

2. Встановлено односпрямований несприятливий вплив води озер Кагул, Ялпуг, Катлабух на структурну характеристику внутрішніх органів піддослідних щурів. Це, насамперед, проявлялося в дистрофічних змінах печінки, які сильніше всього проявлялися в групі щурів, що одержували воду оз. Катлабух. Це може бути обумовлено тривалою дією можливих ксенобіотиків, але такою, що не викликає швидкого виснаження адаптаційних механізмів. Мало місце різке перевантаження епітелію звитих канальців білком, а також затримка води в інтерстиціальних прошарках. У селезінці мали місце ознаки дистрофії, викликані функціональним виснаженням компенсаторної активності, обумовленої тривалою, не грубою, але виснажливою дією зовнішніх факторів. Мали місце ознаки масової загибелі еритроцитів. У головному мозку виявлені дистрофічні зміни гіпоксичного характеру, особливо виражені при дії води оз. Катлабух.

3. Зважаючи на відсутність гігієнічно значимих концентрацій антропогенних забруднювачів у воді озер, можна з певною долею вірогідності вважати, що виявлені біологічні ефекти є наслідком дії ціанотоксинів, які продукується виявленими ціанобактеріями. У випадку перевищення мінералізації та концентрацій основних катіонів та анінів води, наявність високих рівнів загального органічного вуглецю та органічна природа ціанотоксинів (олігопептиди, алкалоїди, ліпополісахариди), вірогідно, є підгрунтям для формування токсичних органомінеральних комплексів, дія яких досі не досліджувалась.

Отримані результати висвітлені у наступних роботах:

1. Ковальчук Л.Й. Вплив води озер Українського Придунав'я на функціональний стан деяких систем організму здорових щурів / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, С. Г. Гуща // Гігієна населених місць. - 2014. - № 63. - С. 78-84.

2. Комплексна оцінка функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Ялпуг / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2, т. 3 (120). - С. 89-94.

3. Комплексна оцінка структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Кагул / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2015. - Т. 15, вип. 1 (49). - С. 172-176.

4. Комплексна оцінка функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Катлабух / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін [та ін.] // Здобутки клiнiчної i експериментальної медицини. - 2015. - № 1. - С. 73-76.

5. Ковальчук Л.Й. Гігієнічна оцінка структурних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Кагул / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін // Клiнiчна та експериментальна патологія. - 2015. - № 2. - С. 103-106.

6. Комплексна оцінка структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Ялпуг / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін [та ін.] // Вiсник наукових дослiджень. - 2015. - № 2. - С. 118-120.

7. Ковальчук Л.Й. Гігієнічна оцінка структурних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Катлабух / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров'я; патологія. - 2015. - № 3, т. 1. - С. 141-146.

8. Ковальчук Л.Й. Комплексна оцінка впливу води поверхневих водойм Українського Придунав'я на біоту різних рівнів організації / Л.Й. Ковальчук, В. О. Коробчанський, А. В. Мокієнко // Journal of Education, Health and Sport. - 2015. - № 5 (6). - Р. 462-471.

9. Комплексна оцінка функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Кагул / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін [та ін.] // Медичні перспективи. - 2015. - Т. ХХ, № 2. - С. 124-130.

10. Комплексна оцінка структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Катлабух / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2015. - № 24. - С. 22-26.

11. Ковальчук Л.Й. Гігієнічна оцінка структурних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Ялпуг / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін // Yale Journal of Science and Education. - 2015. - № 1 (16). - Р. 539-546.

12. Ковальчук Л.Й., Мокієнко А.В., Насібуллін Б.А. Гігієнічна оцінка структурних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду озер Кагул, Ялпуг, Катлабух // Збірник матеріалів науково-практичної конференціцї «Довкілля і здоров'я». - Тернопіль, «Укрмедкнига». - 2015. - С. 31 - 32.

Розділ 7. Обґрунтування іноваційної методики визначення токсичності та мутагенної активності води із використанням тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98

7.1 Тест-система Salmonella typhimurium ТА 98 у визначенні токсичності води поверхневих джерел гирлової зони

Попередні дані, на підставі яких потім здійснювали розрахунки показників токсичності, наведені в табл. 7.1.

Таблиця 7.1 Попередні показники чисельності КУО/ см³Salmonella typhimurium ТА 98 на середовищах МПА та САС

№ зразка	е

Контроль	34,0±1,13	58,0±2,26
1	13,3±1,73	182,7±5,23
2	12,3±2,61	232,0±11,98
3	39,0±1,13	56,0±1,13
4	29,0±2,26	146,7±6,91
5	5,7±1,31	328,0±9,05
6	10,0±1,13	48,7±1,73
7	1,7±0,65	618,7±37,69
8	11,0±1,13	58,7±3,46
9	10,3±2,61	45,37±3,64
10	8,3±1,31	565,3±63,58
11	28,0±1,13	148,0±9,05
12	9,3±0,65	144,0±15,68
13	5,0±1,13	432,0±36,21
14	2,7±0,65	376,0±31,36
15	9,7±0,65	400,0±23,95

На основі отриманих даних, були розраховані показники токсичності зразків води (табл. 7.2).

Отримані розраховані показники свідчать, що практично усі зразки води викликали токсичну дію на бактеріальну систему Salmonella typhimurium TA 98. Лише один зразок (№ 3, м. Кілія, питний водозабір) не викликав загибелі бактеріальних клітин.

Таблиця 7.2 Показники токсичності води поверхневих водойм Українського Придунав'я з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98

№ зразка	Токсичність, к-ть життєздатних клітин, %
Контроль	100,0
1	39,2
2	36,3
3	114,7
4	85,3
5	16,7
6	29,34
7	4,5
8	32,4
9	30,4
10	24,5
11	82,4
12	27,5
13	14,71
14	7,8
15	28,4

Незначну токсичну дію (кількість загиблих життєздатних клітин не перевищувала 14,7 - 17,6 %%) викликали зразки води, відібрані з питного водозабору у м. Вилкове (№ 4) та із оз. Китай (Василівська ГНС, № 11).

Максимальну токсичну дію, яка викликала загибель більш 90,0 % життєздатних клітин штаму Salmonella typhimurium TA 98, було зареєстровано при біотестуванні зразків води з р. Єніка (с. Першотравневе Ізмаїльського району, № 17) та із оз. Ялпуг (с. Нова Некрасівка Ізмаїльський район, № 7).

Наступними за ступенем токсичної дії (загибель життєздатних клітин на рівні 83,0 - 85,3 %%) були зразки води, відібрані з р. Карасулак (с. Криничне Болградського району, № 13) та із оз. Кагул, ГНС Нагірне (№ 5).

Для інших зразків води показники токсичності були приблизно в однакових межах, які варіювали від 60,8 до 71,6 %% загиблих життєздатних клітин тест-системи Salmonella typhimurium TA 98. Згідно з визначеною шкалою токсичності, усі ці показники можна віднести до рівня потужної токсичної дії.

Ранжуючи отримані дані за ступенем збільшення токсичності води, можна сказати, що найліпші показники були характерні для проб води з р. Дунай (№ 3, 4) та оз. Китай (№ 11, Василівська ГНС). Наступними за показниками токсичності були також зразки з р. Дунай (№ 1, 2) та оз. Катлабух (№ 8, 9). Гірша ситуація була для зразків води з оз. Ялпуг (№ 6, Болградський питний водозабір, с. Оксамитне Болградського району), зрошувального каналу р. Дунай - оз. Сасик (№ 20), р. Ялпуг (№ 12, с. Табаки Болградського району) та оз. Китай (№ 10, Червоноярська ГНС). У кожному з даних зразків води показники загибелі життєздатних клітин тест-системи Salmonella typhimurium TA 98 перевищували 50,0 %, що свідчить про наявність потужної токсичної дії. Для зразків води з оз. Кагул (№ 5, ГНС Нагірне), р. Карасулак (№ 13, с. Криничне Болградського району) показники токсичності свідчили про загибель більш 80,0 % життєздатних клітин у порівнянні з контролем. Найгірша ситуація зареєстрована для води з р. Єніка та оз. Ялпуг (№ 7, с. Нова Некрасівка Ізмаїльський район) - загибель більш 90,0 % життєздатних клітин тест-системи Salmonella typhimurium TA 98.

Слід зазначити, що за результатами попередніх досліджень [297] вода інших поверхневих водних об'єктів, які є джерелами водопостачання населених пунктів, а саме р. Інгулець (м. Жовті води), Кременчуцького водосховища (м. Кременчук), р. Чорна (м. Севастополь), не тільки характеризується відсутністю токсичності, а навпаки стимулює розмноження тест-об'єкту (табл. 7.3).

Таблиця 7.3 Показники токсичності води деяких поверхневих водойм України з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98

	Токсичність, к-ть життєздатних клітин, %
Контроль	100
р. Інгулець	120
Кременчуцьке водосховище	100
р.Чорна	130

7.2 Тест-система Salmonella typhimurium ТА 98 у визначенні мутагенної активності води гирлової зони

Попередні дані, на підставі яких потім здійснювали розрахунки показників мутагенності, наведені в табл. 7.4.

На основі отриманих даних, були розраховані показники мутагенності зразків води (табл. 7.5).

Таблиця 7.4 Попередні показники чисельності КУО/см³ Salmonella typhimurium ТА 98 на середовищах МПА та САС

№ зразка	Кількість колоній на різних середовищах, КУО/см³

Контроль	34,0±1,13	58,0±2,26
1	13,3±1,73	182,7±5,23
2	12,3±2,61	232,0±11,98
3	39,0±1,13	56,0±1,13
4	29,0±2,26	146,7±6,91
5	5,7±1,31	328,0±9,05
6	10,0±1,13	48,7±1,73
7	1,7±0,65	618,7±37,69
8	11,0±1,13	58,7±3,46
9	10,3±2,61	45,37±3,64
10	8,3±1,31	565,3±63,58
11	28,0±1,13	148,0±9,05
12	9,3±0,65	144,0±15,68
13	5,0±1,13	432,0±36,21
14	2,7±0,65	376,0±31,36
15	9,7±0,65	400,0±23,95

Таблиця 7.5 Показники мутагенності води поверхневих водойм Українського Придунав'я з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98

№ зразка	Мутагенна активність, від. од.
Контроль	1,0
1	23,4
2	32,1
3	2,45
4	8,63
5	98,7
6	8,3
7	633,2
8	9,1
9	7,54
10	115,7
11	9,02
12	26,3
13	147,4
14	240,5
15	70,59

Максимальний показник мутагенної активності, з перевищенням контролю у 633,0 рази реєстрували для зразка води, відібраного з оз. Ялпуг (№ 7, с. Нова Некрасівка, Ізмаїльський район). Саме для цього зразка реєстрували найбільшу токсичну дію при проведені біотестування у бактеріальній тест-системі. Вода з р. Єніка (с. Першотравневе Ізмаїльського району) була здатна викликати мутагенний ефект, який перевищував контрольні показники у 240,5 разів.

Також високі показники мутагенної активності реєстрували при біотестуванні зразків води, відібраних з р. Карасулак (№ 13, с. Криничне Болградського району) та оз. Китай (№ 10, с. Червоний Яр Кілійського району) - показники мутагенної активності склали 147,4 та 115,7 відносних одиниць. Відповідно до використаної нами шкали ці показники свідчать про потужну мутагенну активність.

Потужна мутагенна активність з перевищенням контрольних показників у 70,59 - 98,7 разів була зареєстрована для зразків води, відібраних із озера Кагул (№ 5, ГНС Нагірне) та зрошувального каналу р. Дунай - оз. Сасик (№ 20).

Зразки води з річки Дунай (№ 1, 2) та р. Ялпуг (№ 12, с. Табаки Болградського району) також викликали значне підвищення мутагенної активності в тест-системі Salmonella typhimurium TA 98. Перевищення контрольних показників в 23,4 - 32,1 рази свідчить про потужну мутагенну активність цих зразків.

Відносно невеликі показники мутагенної активності були зареєстровані для зразків води з оз. Калабух (№ 8, 9), оз. Китай (№ 11, Василівська ГНС), оз. Ялпуг (№ 6, Болградський питний водозабір) та р. Дунай (№ 4, м. Вилкове, питний водозабір). Для кожної з цих проб показники мутагенної активності перевищували контрольні показники у 7,54 - 9,02 раз. Хоча, за визначеною шкалою ці значення свідчать про потужну мутагенну дію, на фоні інших зразків ці показники є мінімальними.

Найліпшої, за показниками мутагенної активності була вода з р. Дунай біля м. Кілія (№ 3, питний водозабір). Отримане значення мутагенної активності з перевершенням контролю у 2,45 рази свідчить про помірну мутагенну дію, яка корелює із відсутністю токсичності цього зразка води.

Слід зазначити, що попередні дослідження [297] мутагенності води із поверхневих джерел водопостачання на аналогічній тест-системі Salmonella typhimurium TA 98 показали або відсутність мутагенної активності (р. Інгулець, Кременчуцьке водосховище), або її наявність у помірній формі (р. Чорна) (табл. 7.6).

У будь-якому випадку порівняння цих результатів із отриманими в даній роботі свідчить про інтенсивне забруднення поверхневих водойм Українського

Таблиця 7.6 Показники мутагенності води деяких поверхневих водойм України з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98

Зразки води	Мутагенна активність (кількість His⁺-ревертантів), відн.од.
Контроль	1,0
р. Інгулець (джерело водопостачання м. Жовті води)	1,0
Кременчуцьке водосховище (джерело водопостачання м. Кременчук )	1,0
р. Чорна, джерело водопостачання м.Севастополь	3,0

Придунав'я речовинами-ксенобіотиками, які мають потужну мутагенну дію.

Висновки до розділу 7.

1. За результатами біотестування зразків води поверхневих водойм Українського Придунав'я встановлено: досліджені зразки викликають різноманітні біологічні відгуки в модельній бактеріальній системі Salmonella typhimurium ТА 98, що свідчить про різноманіття забруднювачів, які знаходяться у воді.

2. Показано, що більшість з досліджених зразків води викликала потужний токсичний ефект при використанні бактеріальної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98. Відсоток зразків води, які викликали токсичність для тест-системи на рівні 90,0 % склав 13,3 %; на рівні 80,0 % - 13,3 %; на рівні > 50,0% - 53,0 %; на рівні < 20,0% - 13,3 %. Відсоток нетоксичних зразків води складав 6,6 %.

3. Максимальні показники токсичної активності води з оз. Ялпуг біля села Нова Некрасівка (№7), вірогідно, обумовлені місцем розташування створу - вузьке місце, біля шосе на дамбі, що розділяє два озера. У таких місцях складаються умови для накопичення токсикантів.

4. Враховуючи, що тест-система Salmonella typhimurium ТА 98 більш чутлива до забруднювачів органічного походження, вірогідно, забруднення зразків води пов'язано саме з присутністю деяких органічних сполук, які мають великий негативний біологічний потенціал.

5. Показано, що відсоток зразків води, які викликали перевищення спонтанного рівню мутагенезу (контрольні показники) більш ніж у 100 разів склав 26,6 %; більш ніж у 50 - 13,3 %; більш ніж у 10 - 20,0 %; менш ніж у 10 - 40,0 %. Тобто, має місце інтенсивне забруднення поверхневих водойм Українського Придунав'я речовинами-ксенобіотиками, які мають потужну мутагенну дію.

6. Встановлено певні розбіжності токсичності та мутагенності досліджених зразків води. Для зразка води №5 із оз. Кагул встановлено слабку токсичність та потужну мутагенну дію, тоді як для зразка води №7 з оз. Ялпуг констатовано найбільшу токсичність та максимальну мутагенну дію, а для зразка №3 з р. Дунай - мінімальні значення цих показників.

7. Зважаючи на персистувальний характер забруднення поверхневих водойм Українського Придунав'я, слід визнати за необхідне продовження досліджень токсичності та мутагенності води цих водних об'єктів на бактеріальній тест-системі Salmonella typhimurium ТА 98.

Отримані результати висвітлені у наступних роботах:

1. Ковальчук Л.Й. Характеристика токсичності води поверхневих водойм Українського Придунав'я з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98 / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Т. Ю. Васильєва // Journal of Education, Health and Sport. - 2015. - № 5 (5). - Р. 225-232.

2. Ковальчук Л.Й. Характеристика мутагенності води поверхневих водойм Українського Придунав'я з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98 / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Т. Ю. Васильєва // Journal of Education, Health and Sport. - 2015. - № 5 (4). - Р. 366-373.

3. Ковальчук Л.Й., Коробчанський В.О., Мокієнко А.В. Комплексна оцінка впливу води поверхневих водойм Українського Придунав'я на біоту різних рівнів організації // Journal of Education, Health and Sport. - 2015. - 5(6). - Р. 462 - 471.

4. Ковальчук Л.Й., Мокієнко А.В. Характеристика токсичності та мутагенності води поверхневих водойм Українського Придунав'я з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98 // Збірник матеріалів конференції «Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології, гігієни та туберкульозу». - 2015. - Випуск 12. - Львів. - С. 304 - 306.

5. Ковальчук Л.Й. Характеристика мутагенності води поверхневих водойм Українського Придунав'я з використанням мікробної тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98 / Л.Й. Ковальчук, А. В. Мокієнко, Т. Ю. Васильєва // Journal of Education, Health and Sport. - 2015. - № 5 (4). - Р. 366-373.

Розділ 8. Токсикологічна характеристика гострих та хронічних ефектів від дії антропогенних забруднювачив джерел водопосточання гирлової зони методом біотестування

8.1 Визначення гострої токсичності води

Експонування ранніх наупліальних стадій T. platyurus в аналізованих пробах води приводило до зниження виживаності в ряді проб, аж до абсолютної летальності (рис. 8.1). Це стосується гостролетальних ефектів води річок Ялпуг, Карасулак, Єніка, де смертність тест-об'єктів склала 100 %, що дає підставу віднести ці водні об'єкти до екологічного класу«дуже погано».

Рис. 8.1 Показники виживаності T. platyurus у водах р. Дунай і придунайських водоймищ

Проведена токсикометрична оцінка проб води дозволила дати їх екологічну характеристику на підставі результатів по виявленню гострої летальної токсичності (табл. 8.1).

Проби води, відібрані в р. Дунай мм. Рені (163 км від гирла ріки, 1), Ізмаїл (94 км від гирла ріки, 2), Вилкове (20 км від гирла ріки, 4), озерах Кагул (головна насосна станція /ГНС/ Нагірне, 5) і Ялпуг (Болградський питний водозабір, с. Оксамитне Болградського району, 6; с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району, 7), зрошувальному каналі р. Дунай - оз. Сасик (15) не мали токсичні властивості (екологічний клас «відмінно»).

Таблиця 8.1 Токсикологічна характеристика проб води р. Дунай та придунайських озер та їх екологічний клас за токсикометричними показниками.

№ проби	Інтегральний бал токсичності	Клас токсичності	Клас екологічного стану за ВРД
1	1	не токсично	відмінно
2	1	не токсично	відмінно
3	2	слабо токсично	добре
4	1	не токсично	відмінно
5	1	не токсично	відмінно
6	1	не токсично	відмінно
7	1	не токсично	відмінно
8	2	слабко токсично	добре
9	3	помірно токсично	задовільно
10	1	не токсично	відмінно
11	4	токсично	погано
12	5	сильно токсично	дуже погано
13	5	сильно токсично	дуже погано
1	2	3	4
14	5	сильно токсично	дуже погано
15	1	не токсично	відмінно

Показники смертності тест-об'єктів у пробі води у районі водозабору м. Кілія (48 км від гирла ріки, 3), показали екологічний клас «добре» за токсикометричними показниками, що відповідає 2 балу токсичності і слабко токсичному класу.

У пробах води озера Катлабух (НС-2 Суворовської зрошувальної системи, 8; ГНС Кірова, 9) смертність тест-об'єктів не перевищувала 50 %, що відповідає екологічним класам «добре» і «задовільно» відповідно, тобто свідчить про низький рівень інтегральної токсичності.

Слід зазначити, що вода о. Китай віднесена до екологічних класів «відмінно» (Червоноярська ГНС, 10) і «погано» (Василівська ГНС, 11).

Порівнюючи отримані результати із попередніми, слід зазначити наступне.

У роботі [298] із біотестування на Daphnia magna чітко визначені періоди появи гострої токсичності дунайської води, про що свідчать масова смертність у тест-культурах і поведінкові реакції, характерні для інтоксикації нервово-паралітичними отрутами (ХОП). Встановлено, що гостра токсичність дунайської води носить тимчасовий характер, проявляється незакономірно і, вірогідно, пов'язана з імпульсними викидами високотоксичних стоків нагору за течією.

Це зокрема ілюструється даними оперативного біотестування, проведеного на станції моніторингу у Дунайському біосферному заповіднику (ДБЗ) у лютому-березні 2000 р. і матеріалів зйомки, проведеної 22-27 квітня 2000 р. експедицією Одеської філії Інституту біології південних морів НАНУ [299]. Гостра токсичність води була відзначена більш ніж в 50 % відібраних проб, чого в останні три роки не спостерігалося. Порівняння цих даних з багаторічними спостереженнями дозволило оцінити токсикологічну ситуацію на р. Дунай як критичну.

Узагальнення результатів екологічного моніторингу якості води р. Дунай - м. Кілія за показниками речовин токсичної дії за період 1971-2010 рр. дозволило встановити загальну оцінку води Нижнього Дунаю за всією множиною показників: вода віднесена до категорії якості - «задовільна» [300]. Екотоксикологічні дослідження проб води і донних відкладень Шаболатського (Будакського) лиману з використанням ранніх наупліальних стадій Artemia salina показали відсутність гострої летальної токсичності як ропи, так і водних екстрактів донних відкладень [150, 301].

8.2 Визначення хронічної токсичності води

Результати хронічного експерименту представлено на рис. 8.2 у виді залежності показників середньої плодючості тест-об'єктів для кожної аналізованої проби води з урахуванням стандартної помилки плідності у порівнянні з контролем.

У ході експерименту по виявленню хронічної токсичності аналізованих проб води показники плодючості C. affinis для ряду проб, що не виявляли гостру летальну токсичністю, суттєво змінювалися у порівнянні з контролем.

Проведене токсикологічне дослідження дозволило виявити ряд об'єктів, вода яких виявляла хронічну токсичну дію для C. affinis (табл. 8.2). Так, достовірне зменшення плодючості у порівнянні з контролем відзначене у воді, яку відібрано у точках № 3, 8, 9, 10, 11, тобто у 5 зразках із 12.

Рис. 8.2 Динаміка плодючості C. affinis в пробах води порівняно з контролем

Таблиця 8.2 Результати експерименту по встановленню хронічної токсичності проб води р. Дунай і придунайських озер

№ проби	дослід	контроль	t _ст	Оцінка води*
	M±m	Стандартне відхилення	M±m	Стандартне відхилення
1	13,00±0,68	2,16	13,11±0,48	1,52	0,13	-
2	13,00±0,55	1,76	13,60±0,47	1,50	0,83	-
3	7,50±0,58	1,84	13,60±0,40	1,26	8,71	+
4	13,70±0,39	1,25	13,90±0,40	1,28	0,36	-
5	14,10±0,31	0,99	14,10±0,34	1,10	0,00	-
6	14,30±0,30	0,94	14,50±0,30	1,08	0,47	-
7	14,60±0,16	0,51	14,60±0,22	0,69	0,00	-
8	8,40±0,47	1,50	13,70±0,77	2,45	5,88	+
9	6,70±1,03	3,26	12,60±1,01	3,20	4,09	+
10	7,70±0,71	2,26	12,60±1,01	3,20	3,98	+
11	7,20±0,41	1,31	12,90±0,62	1,96	7,70	+
15	13,0±0,51	1,63	13,60±0,45	1,42	0,88	-

Примітки: * виявляє - «+», не виявляє - «-» хронічну токсичну дію; хронічну токсичність в зразках води рр. Ялпуг, Карасулак, р. Єніка (12-14) не визначали у зв'язку із абсолютною летальністю тест-об'єкту в експериментах із гострої токсичності.

Найменша плодючість у порівнянні з контрольними самками церіодафній виявлена при аналізі проби води з Дунаю в районі питного водозабору м. Кілія (48 км від гирла ріки; 3), у якій, за результатами гострого експерименту, гострої летальної токсичності не виявлено. Різниця в кількості обметаної молоді перебувала на рівні 8,71 згідно критерію Стьюдента, що вказує на наявність забруднюючих речовин, здатних виявляти хронічну токсичність для тест-об'єктів.

Хронічна токсична дія виявлена у зразках води оз. Катлабух (насосна станція НС-2 Суворовської зрошувальної системи, 8; головна насосна станція (ГНС) Кірова, 9) та води оз. Китай (Червоноярська ГНС, 10; Василівська ГНС, 11).

У пробах води з оз. Кагул у районі ГНС Нагорна (5) і з озера Ялпуг (7) показники плодючості C. affinis не відрізнялися від контрольної групи.

Зразки води 1, 2, 4, відібрані безпосередньо з р. Дунай (поблизу мм. Рені, Ізмаїл, Вилкове) не показали достовірного зниження плодючості. Проби, таким чином, можна охарактеризувати як такі, що не володіють хронічною токсичністю. Відсутність хронічної токсичності характерно і для проб води, відібраних із озера Ялпуг (6, 7).

Аналіз попередніх досліджень показує наступне.

Результати біотестування води р. Дунай на C. аffinis, яке проведено у ДБЗ впродовж 1997-2006 рр. (точки відбору р. Дунай (морський вокзал/, Приморський та Вилковський шлюзи, Білгородський канал, Ананькин кут) свідчать, що при загальній кількості зразків 467 майже третина (32,5 %) мали токсичну дію на тест-об'єкт, зокрема це стосувалося 61 зразка (13 %) нефільтрованої води і, дещо більше, 91 зразка (19,5 %) - нефільтрованої та фільтрованої води.

Прояви хронічної токсичності дунайської води, обумовленої присутністю малих концентрацій токсикантів, досить різноманітні і включають поведінкові реакції, різні форми репродуктивних реакцій, зміни темпу ...

Страница:

диссертация "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я" скачать

Подобные документы

Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини
Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
Первинна медико-санітарна допомога
Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.

дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012
Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикаційПорушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій
Вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках щурів після введення ацетату свинцю. Зміни показників обміну оксиду азоту в організмі дослідних тварин. Вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки на препаратах ізольованого сегменту аорти.

автореферат [49,0 K], добавлен 10.04.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Методи візуалізації в медицині. Ендоскопія
Огляд біологічної складової біотехнічної системи. Види медичної ендоскопії - оглядова, біопсійна і операційна. Опис кабінету ендоскопії. Опис ендоскопу та обробка біозображень. Принцип побудови оптичної, спостерігаючої та освітлювальної системи ендоскопа.

курсовая работа [788,8 K], добавлен 09.01.2017
Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду
Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.

автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009
Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)
Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009
СНІД як медико-соціальна проблема
Історичні відомості та теорії походження СНІДу. Роль імунної системи для здоров'я людини, поняття вірусу імунодефіциту, нові його варіанти. Етіологія та патогенез СНІДу. Характеристика шляхів зараження, профілактики зараження та підтримки ВІЛ–інфікованих.

курсовая работа [56,9 K], добавлен 18.12.2010
Медико-генетическое консультирование беременных
Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию. Дородовая диагностика наследственных заболеваний. Изучение этапов составления медико-генетического прогноза. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии.

презентация [6,5 M], добавлен 03.03.2014
Клініко-морфологічна характеристика серцево-судинної системи та медико-соціальна реабілітація хворих на цукровий діабет 2 типу
Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.

автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009
Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі. Засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів.

автореферат [41,1 K], добавлен 02.04.2009
Медико-генетическое консультирование беременных
Задачи медико-генетического консультирования. Составление генетического прогноза. Расчеты генетического риска. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии. Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию.

презентация [6,6 M], добавлен 13.11.2014
Принятие решения при проведении медико-социальной экспертизы
Федеральные государственные учреждения медико-социальной экспертизы, их права и обязанности, сфера полномочий. Направление на медико-социальную экспертизу, порядок ее проведения и принятие решения. Признание гражданина инвалидом, переосвидетельствование.

курсовая работа [42,9 K], добавлен 18.11.2013
Медико-социальная экспертиза и реабилитация лиц с заболеваниями зрения
Анализ сущности медико-социальной экспертизы и реабилитации лиц с патологией органа зрения, которая базируется на отечественной концепции инвалидности и общих позициях медико-социальной экспертизы. Правила проведения и перечень обязательных обследований.

контрольная работа [132,9 K], добавлен 15.09.2010
Современные достижения и тенденции развития приборов и аппаратов для научной и практической дисциплины
Система методов медико-биологических исследований. Электрофизиологические, фотометрические методы. Основные группы медицинских электронных приборов и аппаратов. Структурная схема съема, передачи и регистрации медико-биологической информации.

реферат [26,3 K], добавлен 11.12.2008
Медико-социальная экспертиза степени утраты трудоспособности
Установление инвалидности и определение ее степени как государственная услуга оказываемая учреждениями Медико-социальной экспертизы (МСЭ). Полномочия и функции МСЭ. Нормативная база проведения медико-социальной экспертизы утраты работоспособности.

контрольная работа [24,0 K], добавлен 19.01.2014
Наукове обґрунтування медикаментозного забезпечення військовослужбовців на основі концепції логістичного управління
Аналіз застосування методів логістики в організації забезпечення військовослужбовців в Україні, обґрунтування методичних підходів. Розробка медичних підходів до проектування розподільної підсистеми системи медикаментозного забезпечення військових.

автореферат [34,1 K], добавлен 04.04.2009
Медико–социальная помощь лицам перенесшим инфаркт миокарда
Проблемы лиц, перенесших инфаркт миокарда. Мероприятия медико-социальной реабилитации, адаптации, психологической разгрузки и защиты. Особенности медико-социальной помощи лицам, перенесшим инфаркт миокарда.

курсовая работа [35,6 K], добавлен 11.08.2007

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.