Метод эскизного разучивания музыкального произведения как специфическая форма деятельности в практике музыканта-исполнителя. Принципы освоения и понимания исполнителем образно-поэтического замысла произведения. Пути расширения художественного кругозора.

Выявление специфики создания интертекстуальных композиций, в которых "чужое" слово подвергается искажению и участвует в построении нового квазихудожественного целого. Обнаружение игровых приемов в творчестве российской группы "Несчастный случай".

"Чудесный мандарин" как образец проявления экспрессионистской эстетики. Анализ сочинения с точки зрения его принадлежности к экспрессионистской эстетике и выявление ее черт в музыкальном языке композитора. Специфика музыкально-выразительных средств.

Музыкальный ансамбль как квинтэссенция и смысло-выражение эстетических, культуро-философских и социальных сдвигов эпохи. Концепт, способствующий наиболее эффективному поиску путей решения острейших проблем нашего времени. Специфика ансамблевой культуры.

Сущность и специфика личности, творческой деятельности и текстов произведений Альфреда Гарриевича Шнитке (1934-1995), одного из выдающихся интеллектуальных музыкантов-философов ХХ столетия. Музыкальный мир и художественная реальность композитора Шнитке.

Развитие культуры России рубежа ХIХ-ХХ веков в области литературно-художественного, музыкального искусства и философии. Традиции русской классической композиторской школы с ее романтическими истоками, отточенной классической формой и лирических тем.

Личностное "присвоение" содержания музыки. Эстетические переживания, затрагивающие наиболее глубокие пласты эмоциональной сферы человека. Категория переживания как аналог понимания, важный психолого-педагогический фактор формирования духовности личности.

Проблема организации методической работы педагога над качеством тембрового звучания эстрадного вокального ансамбля в зависимости от уровня развития вокальных навыков певцов. Определение этапов трансформации качества тембрового звучания певческих голосов.

Изучение детских народных песен разных стран как неотъемлемой части песенного материала, рекомендуемого для разучивания с детьми школьного возраста. Опыт подлаживания звучания певческого голоса к аудиозаписи разучиваемых песен в аутентичном исполнении.

Владение автором музыки техническими средствами инструмента как фактор для улучшения гитарного исполнительства и роста уровня качества его репертуара. Создание композиций для гитары виртуозами и профессиональными композиторами, не играющими на гитаре.

Историко-стилистический анализ произведения композитора Ю.М. Буцко. Музыкальный материал первого эпизода. Инструментальная связка к репризе. Вокально-хоровой анализ, вид хора. Основной тип звуковедения. Основные типы ритмического рисунка произведения.

Дослідження багатогранної діяльності Ю. Полянського - автора школи, професора, кандидата мистецтвознавства, віолончеліста, вченого, педагога-новатора, одного з найкращих методистів України. Характеристика його моделі формування музиканта-виконавця.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Е.П. Родыгина - советского композитора, автора многих популярных в народе песен. Рассмотрены наиболее известные его песни. Его воспоминания о детских и юношеских годах. Его деятельность в послевоенные годы.

Створення на основі вивчення вічного образу Гамлета та його музичних репрезентацій цілісного системного уявлення про феномен музичного концепту в його взаємообумовленості з культурним і художнім концептами. Музикознавче дослідження творів С. Слонимського.

Висвітлення інтермедіальних проявів жанрової міграції з літератури в музику на матеріалі фортепіанних композицій українських авторів. Вивчення взаємодії міжмистецьких мовних кодів у музичних творах із жанровими заголовками, пов’язаними з літературою.

Вивчення стилю, композиторського письма Д. Шостаковича. Розгляд контексту музичних робіт та їх ролі для культури ХХ століття. Основні процеси музично-мовної деривації. Моделювання стилістичного змісту на основі повторюваних композиційних прийомів.

Відкриття значення стильової трансгресії у творчості Е. Саті як прогностичного авторського феномена, передбачення того майбутнього напряму композиторського мислення, що закріпиться під номінацією "нової простоти". Трангресивне стильове мислення в музиці.

Аналіз діяльності кафедри музикології Позанського університету у руслі музичної академічної освіти. Вивчення стильової типології й історіографічних надбань культурного феномену ягеллонства. Оцінка діяльності музикознавців Л. Камєнського, А. Хибінського.

Анализ характерных оборотов эпического языка: повторных начальных слов в стихе, парных и тройных понятий, объединенных в одно слово, заговора, как типового способа обращения к природе и герою, молитвы. Композиционно-речевая организация былинного текста.

Життєтворчість українського композитора Я. Яциневича, помічника й субдиригента М. Лисенка. Жанрова динаміка творчості митця. Реконструкція подій життя композитора з урахуванням соціокультурних та історичних обставин, біологічних і психологічних чинників.

Дослідження жесто-пластичних аспектів диригентського виконавства. Цілі використання інструментально-ігрових рухів і кінетичних знаків спрямованої функціональної подієвості. Вдосконалення артикуляційної та мислечуттєвої виконавської плинності диригента.

Изучение песенных традиций Мегино-Кангаласского улуса Якутии. Рассмотрение нотных расшифровок народных песен. Разнообразие жанров традиционной якутской песенности. Анализ якутских народных песен на стихи П.А. Ойунского в исполнении И.Н. Колосова.

Краткая биография Я. Сибелиуса, главного композитора Финляндии. Уроки игры на скрипке. Изучение композиции в Берлине и Вене. Начало симфонической карьеры молодого композитора. Последнее появление Сибелиуса перед публикой. Болезнь и смерть маэстро.

Основные этапы жизненного пути и обстоятельства формирования творческих принципов Яна Циккера как одного из крупных композиторов ХХ века. Место и значение в его произведениях темы человеческой личности. Особое значение его опер для словацкой культуры.

Характеристика та сутність ярмарку, складові звукової сфери ярмаркового дійства. Особливості структурного, композиційного й драматургічного параметрів ярмарково-карнавального явища. Традиція втілення ярмаркових образів у професійній музичній культурі.