Періодизація процесу еволюції народно-інструментального виконавства Західної України, характерні особливості його основних етапів. Особливості проявів давніх традицій колективного музикування у народно-інструментальному виконавстві в Західній Україні.

Мета полягає в аналізі феномену концертності на прикладі концерту для гітари з оркестром "Аранхуес" Хоакіна Родріго. Методологія передбачає використання методу аналізу задля дослідження феномену концертності. Вперше висвітлюється феномен концертності.

Вивчення питання тлумачення поняття жанру у сфері музичної творчості. Дослідження практики жанрових метаморфоз у добу Модернізму та Постмодерну, унікальних авторських модифікацій усталених жанрів музичної творчості, що породжують явище "метажанровості".

Дослідження "змішаних" жанрів в українській камерно-інструментальній музиці ХХ - ХХІ століть. Стрімкість семіотичної модифікації жанрових структур під дією процесів внутрішньо-жанрової інтерференції, в основі якої лежить суміщення органології двох.

Систематизация пространственных эффектов в музыкальной практике с точки зрения их выразительности. Выявление сходств и различий восприятия акустики помещения и расположения исполнителей при прослушивании музыки. Изучение деятельности звукорежиссера.

Исследование феномена обработки и выявление его национальной специфики в аспекте проблемы композиторского фольклоризма. Типологическая характеристика форм фольклоризма и методов работы композиторов с фольклором в чувашской профессиональной музыке.

Питання розвитку духового оркестрового музичного мистецтва. Формування складу академічного духового оркестру, визначення ролі фортепіано у функціональних аспектах оркестрової тканини. Аналіз академічних творів для саксофона у супроводі духового оркестру.

Обґрунтування основних концепцій перформансу, існуючих у науковій думці. Виявлення історично-стильових передумов феномена. Обговорення тріади факторів: "композитор-виконавець-глядач (слухач)" в контексті музичної творчості сучасних вітчизняних авторів.

Дослідження феномену піаніста-композитора в українській музичній культурі, в XIX-XXI ст., з точки зору внеску українських музичних діячів у розвиток мистецтва композиції і виконавської діяльності. Огляд творчості українських піаністів-композиторів.

Аналіз особливостей Дрогобицької вокально-педагогічної школи як феномена на прикладі п’яти поколінь музикантів, від засновника (1960-і) до яскравих постатей сьогодення (2020-і). Дослідження виконавсько-педагогічній діяльності та постаті Євгенії Шуневич.

Узагальнення відомостей про етично-гармонізуючі функції басових партій в операх різних творців, у тому числі Р. Вагнера, Дж. Верді, М. Глінки, П. Чайковського. Використання басового співу у якості носія морально-стабілізуючого моменту сценічної дії.

На примере творчества писателя Михаила Шолохова и композитора Ивана Дзержинского характеристика особенностей трансформации литературных образов в образы музыкальные и парадигмальные образы гражданской войны, коллективизации и Великой Отечественной войны.

Узагальнення колективної біографії Хосе Каррераса, Пласідо Домінго та Лучано Паваротті. Аналіз створення уяви про класичного (західноєвропейського) оперного співака другої половини ХХ—ХХІ століття. Виступи трьох тенорів на Чемпіонаті світу з футболу.

Репрезентація феномену українського музичного фольклору в контексті трансформаційного процесу синтезу давніх українськіх пісенних традицій з доробками західноєвропейської музичної культури. Роль українського фольклору в розвитку джазу та рок-музики.

Визначення та вивчення підходів до розгляду феномена фортепіанного звучання, наявних у англомовній науковій літературі, термінології, що застосовується в англомовному виконавському дискурсі, та її кореляція з прийнятою у вітчизняному музикознавстві.

Возрождение научного интереса к макому как синониму классической музыки. Характер ладового строения и принципы композиционной структуры макомов Ташкента и Ферганы. Процесс трансформации макомного мышления в разных исторических и социальных условиях.

Биографические данные о венгерском композиторе, пианисте, дирижёре, педагоге, музыкальном писателе и общественном деятеле Ференце Листе. Стили и особенности музыкального творчества Ф. Листа. Определяющие принципы новаторского творчества композитора.

Огляд творчого шляху угорського композитора Ференца Ліста, його еволюційний розвиток, творчі досягнення, здобутки. Аналіз творчості композитора, вплив духовного життя на музичні твори, утілення образів у музиці, засоби та інструменти їх розкриття.

Музыкант-мыслитель Ферруччо Бузони (1866-1924) как одна из ключевых фигур в фортепианном исполнительстве рубежа XIX-XX вв. Взгляды Бузони на творчество Бетховена. Рассмотрение музыки как единого, молодого и свободного от условий материи искусства.

Прослідковано розвиток оркестрових фестивалів, що проводяться в Сумській області на різних виконавських рівнях. Визначається їхня роль у естетичному та патріотичному вихованні, а також їх необхідність для популяризації оркестрової духової музики.

Психологическая обусловленность резонансной природы вибрато и чувствительность слуха к восприятию амплитудно-частотных модуляций в зоне 4-8 Гц. Частота модуляций вибрато певца. Исследование эффекта вибрато в озвучивании пространства вокруг ноты.

Анализ женской любви через призму образов, характерных для русской литературы ХIX в. Изменение отношения к женщине в ХХ веке. Оценка вклада Д. Шостаковича в философию женской любви. Смещение смысловых акцентов, произведенных в опере "Катерина Измайлова".

Шеллинг как немецкий философ, представитель классической немецкой философии. Ритм и ее организация музыки во времени. Античное и новое искусство. Основа миросозерцания, которой коренится в ожидании и стремлению к возвращению многообразия в единство.

Анализ музыки как специфической социокультурной реальности. Рассмотрение языка музыки в рамках философии музыки в семиотическом аспекте. Исследование горизонтального и вертикального уровней языка музыки. Изучение звука как элемента системы языка музыки.

Изучение механизмов художественного восприятия. Методы развития профессионального музыкального слуха. Дифференцирование элементов звуковой логики. Анализ процесса создания знаков и символов в вокальной музыке. Специфика деятельности дирижера-хормейстера.

История формирования и философское осмысление музыкального языка как системы семиотической знаковости. Религиозная символика в партитурах И.С. Баха, специфика авторского стиля композитора. Новации нотного текста периода трансцендентального субъективизма.

Особенности структурно-драматургической модели финала циклической симфонии ХХ века на примере Пятнадцатой симфонии Д. Шостаковича. Исследование уровней модели (драматургия, структура, тематизм), их коррелятивное сопряжение и зависимость друг от друга.

Особенности структурно-драматургической модели финала циклической симфонии ХХ века на примере Пятнадцатой симфонии Д. Шостаковича. Анализ структурно-драматургической модели медитация, появившейся и распространившейся в циклических симфониях ХХ века.

История написания оперы "Алеко" на либретто В.И. Немировича-Данченко (1858-1943) по поэме А.С. Пушкина "Цыганы". Описание основного конфликта пушкинской поэмы — столкновение вольных, далеких от цивилизованного мира цыган с гордым и одиноким Алеко.

Анализ финской камерно-вокальной музыки ХХ века как целостного культурно-исторического феномена. Осмысление ее поэтики и стилистической эволюции, художественной ценности и жанровых ориентиров. Песенное наследие столетия в историко-хронологическом аспекте.