Особливості становлення та розвитку українських ліричних пісень. Історичний характер соціально-побутових пісень. Жартівливі та сатиричні пісні. Ліричні пісні на території Дніпропетровщини. Значення українських літературних пісень в сучасній державі.

Висвітлюється відображення складних процесів народної творчості у часи Другої світової війни, зокрема невольничої поезії. У часи воєнних лихоліть активізується творення народної поезії, що викликане потребою відгукнутися на події та зафіксувати їх.

Досвід аналізу народної псальми як репрезентанта української національної картини світу. Сучасний стан наукової рефлексії жанру української народної псальми, його історичної рецепції. Дослідження онтологічних засад культури, знакових художніх феноменів.

Аналіз історичного шляху еволюції українського вокального мистецтва. Жанровий, стильовий, виконавський аспекти національної вокальної традиції. Поєднання фольклорного й академічного музичного мистецтва, представленого музичними творами та їх презентацією.

Огляд біографії та досягнень високоталановитої української піаністки, золотої медалістки Московської консерваторії, яскравої представниці вітчизняної піаністичної школи першої чверті XX століття - О. Зайцевої. Учбовий та концертний репертуар виконавиці.

Характеристика стильових процесів, які відбувалися в українській поп-музиці у 1990-х роках. Історико-культурний, системний та музично-аналітичний методи і підходи, які дали можливість окреслити стильові та жанрові параметри української поп-музики.

Основні етапи становлення українського концертного репертуару для труби у хронологічних межах ХХ століття. Провідні тенденції розвитку жанру сонати для труби і фортепіано у європейському історико-культурному контексті. Цілісний аналіз класичного взірця.

Аспекти теорії жанру фортепіанної сонати на основі систематизації і узагальнення існуючого музикознавчого досвіду. Характеристика досвіду, накопиченого українською фортепіанною сонатою в галузі драматургії, форми, тематизму. Національний різновид жанру.

Формування музичних осередків Гетьманщини, їх кадровий склад. Роль єпархіальних архієреїв у розвитку музичної освіти на Чернігівщині і Лівобережній Україні. Підготовка учителів співів, виконавців, регентів та композиторів для всіх українських земель.

Огляд історії вітчизняного музикознавства в контексті суспільних соціально-економічних процесів на українських землях у складі двох імперій: Австро-Угорської та Російської. Аналіз належності національних діячів до європейських музикознавчих кіл.

Основні напрями діяльності українських музикантів. Аналіз діяльності професійних хорів та інструментально-вокальних ансамблів у Західній Німеччині. Особливості відкриття музичних шкіл, більшість яких діяла в американській окупаційній зоні Німеччини.

Дослідження розвитку українського музичного мистецтва. Становлення ансамблевої інструментальної музики в середовищі східного слов’янства. Значення колективного музикування в духовному житті народу. Академізація та камернізація народних баянних ансамблів.

Огляд впливу культурологічних тенденцій епохи постмодернізму на розвиток і становлення світового мистецтва. Аналіз творчих, артистичних та театральних показників інструментальної гри. Розгляд "модерн-баяна" як головної ремарки Одеської виконавської школи.

Виявлення стилістично-жанрової специфіки творів епохи постмодернізму у співпраці виконавців і композиторів. Визначення історичних стильових утворень в розвитку нового акордеонного мистецтва у світі і установлень національних композиторських шкіл.

Ознайомлення з органологічними та естетико-семантичними параметрами і функціями камерно-інструментальних жанрів. Дослідження та аналіз процесів темброво-акустичного оновлення константних жанрів. Характеристика камерно-інструментальних ансамблів.

Формування в Західній Європі посередників між професійною композиторською творчістю академічної традиції та фольклором - причина виникнення "третього пласта" в музичній культурі. Аналіз впливу секуляризації на розвиток кантової творчості в Україні.

Розширення концертного місця для мідних духових інструментів у національній музичній культурі. Характеристика формування історії жанру та ознак вітчизняного концерту. Особливість створення загальної панорами генези та еволюції державного виступу.

Екскурс в теорію та історію жанру, що розглядається як багатоскладове, системне явище. Встановлення жанрових ознак вітчизняного концерту для мідних духових інструментів та визначено основні тенденції розвитку. Український концерт за участю солюючих.

Причини й фактори формування концерту для тромбона як самостійного жанру в середині XVIII сторіччя. Особливості його еволюції. Жанрові ознаки українського концерту. Стильові тенденції розвитку жанроутворення. Особливості національного музичного мислення.

Причини й фактори формування концерту для тромбона як самостійного жанру в середині XVIII ст. Риси його спадкоємності з традиціями тромбонового концерту в західноєвропейській та російській музиці. Роль української виконавської школи у розвитку жанру.

Мета полягає в ретроспективному аналізі теорій походження та подальших змін у сценічних варіантах постановки танцю "Гопак" з метою виявлення найвиразніших інтерпретацій композиції та основних рухів танцю. Проаналізовано теорії походження танцю "Гопак".

Порівняння записів українських народних пісень, що представляють фольклорну традицію села Маріїнки. Дослідження рівня збереженості словесних текстів з боку фонетики й лексики. Виявлення особливостей музичного мислення носіїв маріїнської традиції.

Історичний аналіз розвитку української народної пісні у Львові в кінці ХІХ-ХХ століть. Особливості художньо-сценічної діяльності, виконавської інтерпретації та композиторської стилістики львів’ян. Пісенно-фольклорна складова львівської музичної культури.

Формування жанру скрипкового концерту в українській інструментальній традиції та процес його еволюції, періодизації. Аналіз найбільш показових для кожного періоду творів. Скрипковий концерт в контексті стильових пошуків композиторської, виконавської шкіл.

Аналіз методів роботи над українським фортепіанним концертом зі студентами-піаністами на заняттях з "Інструментального виконавства (фортепіано)" в закладах вищої освіти. Дослідження функцій соліста та оркестру, художнього змісті творів, формоутворення.

Поняття та сфера побутування українських народних музичних інструментів. Музичний інструментарій як сторінка історії народу, вияв його душевного багатства, свідчення високої духовної і матеріальної культури. Улюблені на Україні національні інструменти.

Розкриття особливостей художньо-стильового застосування українського музичного фольклору у творчості Ю. Мейтуса, зокрема проникнення композитора в специфічні риси пісенних образів, інтонаційно-ладових і гармонічних тонкощів української народної пісні.

Дослідження процесу відбору українських півчих до царського придворного співацького хору. Реконструкція системи набору до капели. Можливості вертикальної соціальної мобільності співаків. Готовність українських півчих до виконання партесної музики.

У дисертаційному дослідженні аналізуються найбільш показові для еволюції жанру сонати для скрипки і фортепіано, створені у 1970-1990 рр. В. Бібиком, Ю. Іщенком, В. Птушкіним, В. Сильвестровим, М. Сильванським, М. Скориком, Є. Станковичем, О. Щетинським.

Проблема музичної фактури як об’єкту виконавської інтерпретації. Розвиток жанру сонати для скрипки та фортепіано в українській камерно-інструментальній музиці ХХ століття: особливості фактурно-жанрової організації тематизму та виконавська інтерпретація.