Формування комунікативної компетенції студентів-іноземців підготовчих факультетів у процесі навчання

96. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М.: Народное образование. 1998. - 256 с.

97. Семенец Н.Л. Учебно-речевая ситуация.// в кн.: Аудиовизуальные средства в преподавании иностранных языков в транспортных вузах.- Днепропетровск, вып.107, 1969.- С.15-20.

98. Семушина Л.Г., Ярошенко Н.Г. Содержание и технологии обучения в средних специальных учебных заведениях. - М.: Мастерство, 2007.- 272 с.

99. Скалкин В.Л. Основы обучения устной иноязычной речи. М.: Русский язык, 1981.- 248 с.

100. Скалкин В.Л., Рубинштейн Г.А. Речевые ситуации как средство развития неподготовленной речи.// Иностранные языки в школе.-2009.-№4.- С. 2-9.

101. Словарь русского языка. В 4-х т. - М.: Рус.яз. Полиграфресурсы, т.4, С-Я, 1999.- 800 с.

102. Смирнова М.В. Использование воображаемой ситуации общения для развития навыков устной речи у студентов языкового вуза или факультета.// Учёные записки. Факультет английского языка, т.157, 1958.- С.171-179.

103. Смирнова Н.И. Концепция уровней владения иностранными языками в методической литературе США// Русский язык за рубежом.- 1997.- №5.- С.84-89.

104. Содержание обучения иностранным языкам в средней школе: Организация речевой деятельности.- М.: Педагогика, 1984.- 144 с.

105. Соковнин В.М. О природе человеческого общения. - Фрунзе: Мектеп, 1974. - 147 с.

106. Тимченко И.И. Формирование коммуникативной культуры студентов в процессе изучения предметов гуманитарного цикла: Диссертация на соскание учёной степени канд. Пед.наук по спец. 13.00.01 - общ. пед. и ист. пед./Министерство образования и науки Украины, Киев, гос. ун-т. - К. - 2010. - 210 с.

107. Троцко Г.В. Теоретичні та методичні основи підготовки студентів до виховної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах: Автореф. дис. ... док. пед. наук: 13.00.04. - К.:Інститут ПППО, 1997. - 54 с.

108. Українська мова. Збірник текстів для переказів із творчим завданнями. - Київ: «КІМО». - 2010. - 206 с.

109. Уолфл Д. Тренировка // в кн.: Экспериментальная психология., т.2., М.,1963. - 1037 с.

110. Ушинский К.Д. Собрание соч., т.2., М., 1984 г. - 656 с.

111. Федоренко Ю.С. Комунікативна компетенція як найважливіший елемент успішного спілкування// Рідна школа.- 2010.- №1.- С.63-65.

112. Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука - учителю. - М.: Просвещение, 1985.- 224 с.

113. Фридман Л.М. Наглядность и моделирование в обучении. - М. 1984 г. - 80 с.

114. Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. - Ростов - на-Дону: «Феникс», 1997.- 640 с.

115. Черных П.Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка: в 2 т., 3-е изд., стереотип.- М.: Русский язык, т.2.,1999.-560 с.

116. Шапиро Я.Х. Использование «условно-естественных» ситуаций при ускоренном обучении иностранным языкам специалистов-медиков // в кн.: Методика и психология обучения иностранным языкам в школе. Вып.69, М., 1972. - С. 373-383.

117. Шевченко Г.П. Развитие творчески-эстетической активности подростков //Советская педагогика.- 1985, № 2. - С.24-28.

118. Шпалинский В.В., Кожухова Т.В. Мотивация в управленческой деятельности.- Харьков, 2002.- 130 с.

119. Шярнас В.Й. Очерки по лингводидактике. - Вильнюс, «Моклас», 1976. - 212 с.

120. Щерба Л.В. Преподавание иностранных языков в средней школе: Общие вопросы методики.- 2-е изд.- М., 2010.- 96 с.

121. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность - 2-е изд. - М.: Изд-во УРСС, 2004.- 432 с.

122. Янушкевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования. - М.: Изд-во «Высшая школа», 1986.- 136 с.

123. Яценко Н.Е. Толковый словарь обществоведческих терминов. - Санкт-Петербург, 1999.- 544 с.

124. Blum-Kylka,S. And Levenston,E. «Universals of Lexical Simplification» in C.Faerch and G.Kasper. eds., Strategies in Interlanguage Communication. London: Longman (1983): pp.119-139.

125. Canale,M. and Swain,M. Theoretical Baces of Communicative Approaches to Second Language Teaching and Testing. Applied Linguistics. Vol.1.- 2006.- pp.1-47.

126. Chomsky, N.A. “Linguistic Theory» in Language Teaching: B reader Contexts/North east Conference on the Teaching of Foreign Language. Wisconsin: George Banta Company (1966): pp. 173 - 193.

127. Crystal David «The Cambridge encyclopedia» Cambridge University Press, (1990), 1334 p.

128. Hymes, D. «On Communicative Competence» in J.B.Pride and J.Holmes.eds., Sociolinguistics, Harmondsworth: Penguin Books (1972): pp.220-285.

129. Oxford Advanced Learner's dictionary of Current English Encyclopedic edition. Press. University Press. 1992/ - 1081 p.

130. The Oxford Encyclopedic English Dictionary. ed.Joyce M.Hawkins, Robert Allen. Clarendom Press. Oxford. 1684 p.

131. The World Book Encyclopedia. V.10, Chicago, London, Sydney, Toronto, 1994.- 526 c.

132. Savignon,S. «Evalution of Communicative Competence: The ACTFL Provisional Proficiency Guidelines». The Modern Language Journal.Vol.,59(1985): pp.129-134.

133. Tarone E. Some Thoughts on the Notion of Communicative Strategy. Tesol, Quarterly, vol.15, №3,1981, p.285-295.

134. The Oxford Encyclopedic English Dictionary. ed.Joyce M.Hawkins, Robert Allen. Clarendom Press. Oxford. 1684 p.

135. The World Book Encyclopedia. V.10, Chicago, London, Sydney, Toronto, 1994.- 526 c.

ДОДАТКИ

Додаток А

Компоненти комунікативної компетенції

№ п/п	Назва компонента	Зміст	Автор
1	2	3	4
1.	Граматична компетенція	Граматичний рівень Граматичні знання і мовленнєві граматичні навики Знання лексичного плану, правила морфології, синтаксису	Савиньон С. [28] Вятютнєв М.М. [4] Гез Н.І. [6] Федоренко Ю.С. [23] Кенел М. Свейн М. [25]
2.	Мовна компетенція	Мовні знання	Аршавська О.О. Федоренко Ю.С. Ізаренков Д.І. [1,23,8]
3.	Соціальна компетенція	Вживання і сприйняття мовних форм	Аршавська О.О. [1]
4.	Мовленнєва компетенція	Включає 4 вида комунікації (аудиювання, мовлення, читання, письмо)	Федоренко Ю.С. [23]
5.	Компетенція в говорінні	Діалогічне і монологічне мовлення	Федоренко Ю.С. [23]
6.	Лінгвістична компетенція	Готовність використовувати мову Блок знань, умінь і навиків, забезпечуючих оволодіння мовними засобами, визначення комунікативного змісту розуміння окремих мовних одиниць	Мільруд Р.П. Максимова І.Р. [14] Козак С.В. [11] Тароун Е. [29]
7.	Предметна компетенція	Знання, уміння і навички, забезпечуючи володіння змістовним предметом спілкування	Ізаренков Д.І. [8] Мільруд Р.П. Максимова І.Р [14]
8.	Інформативна компетенція
9.	Професійна компетенція	Подолання психологічного бар'єру під час спілкування за допомогою засобів іноземної мови	Козак С.В [11]
10.	Лексична компетенція	Лексичні знання і мовленнєві лексичні навики	Федоренко Ю.С. [23]
11.	Фонетична компетенція	Фонетичні знання та розмовно-слухо-вимовні навики	Федоренко Ю.С. [23]
12.	Стратегічна компетенція	Блок знань, умінь і навиків, забезпечуючи розуміння методу і способу об'єднання речень, логічні зв'язки між частинами тексту Компенсація недосконалого знання правил, недосконалого володіння чим-небудь Іносказання, перифраза, буквальний переклад та інші засоби передачі змісту висловлювання	Козак С.В [11] Савиньон С. [28] Кенел М. Свейн М. [25] Тароун Э. [29]
13.	Когнітивна компетенція	Готовність до комунікативно-уявної діяльності	Мільруд Р.П. Максимова І.Р. [14]
14.	Прагматична компетенція	Формує у мовця здібність використовувати висловлювання у конкретних ситуаціях спілкування	Ізаренков Д.І. [8] Мільруд Р.П. Максимова І.Р. [14] Гез Н.І. [6]
15.	Соціолінгвістична компетенція	Розуміння соціального контексту, в якому використовується мова Соціокультурні знання і дискурс	Савиньон С. Тароун Е. [28, 29] Кенел М. [25] Свейн М.
16.	Дискурсивна компетенція	Розуміння того, як пов'язати окремі мовні форми в єдине ціле	Савиньон С. [28]
17.	Соціальна компетенція	Лінгвокраїнознавчі і країнознавчі реалії	Федоренко Ю.С. [23] Козак С.В [11]
18.	Соціокультурна компетенція
19.	Семантична компетенція	Розуміння омонімії, антонімії та ін., семантичних зв'язків між лексичними термінами, засобом яких заміна одного лексичного терміну на інший може бути пояснена в специфічних контекстах; уміння уникати використання специфічних термінів засобом іносказань; уміння розпізнавати міру перифразних еквівалентів	Блум-Кулька С. Леленстоун І. [24]

Додаток Б

Методика діагностики мотивації досягнень

Вимірювання мотивації досягнення

Модифікація тесту-опитувальника А. Мехрабиана для вимірювання мотивації досягнення запропонована М.Ш. Магомед-Еміновим. ТМД призначений для діагностики двох узагальнених стійких мотивів особи: мотиву прагнення до успіху і мотиву уникнення невдачі. При цьому оцінюється, який з цих двох мотивів у випробовуваного домінує. Методика застосовується для дослідницької мети при діагностиці мотивації досягнення у старших школярів і студентів. Тест є опитувальником, що має дві форми - чоловічу і жіночу.

Інструкція: Тест складається з ряду тверджень, окремих сторін характеру, а також думок і відчуттів, що стосуються, з приводу деяких життєвих ситуацій. Щоб оцінити ступінь вашої згоди або незгоди з кожним твердженням, використовуйте наступну шкалу:

+3 - повністю згоден

+2 - згоден

+1 - швидше згоден, ніж не згоден

0 - нейтральний

- 1 - швидше не згоден, ніж згоден

- 2 - не згоден

- 3 - повністю не згоден

Текст опитувальника

1. Я більше думаю про отримання доброї оцінки, ніж побоююся отримання поганої.

2. Якби я повинен був виконати складне незнайоме мені завдання, то вважав би за краще зробити його разом з ким-небудь, ніж трудитися над поодинці.

3. Я частіше беруся за важкі задачі, навіть якщо невпевнений, що зможу їх вирішити, ніж легкі, які знаю, що вирішу.

4. Мене більше привертає справа, яка не вимагає напруги і в успіху якої я упевнений, ніж важка справа, в якій можливі несподіванки.

5. Якби у мене щось не виходило, я швидше доклав би всіх сил, щоб з цим справитися, ніж перейшов би до того, що у мене може добре вийти.

6. Я віддав би перевагу роботі, в якій мої функції чітко визначені і зарплата вище середній, роботі з середньою зарплатою, в якій я повинен сам визначати свою роль.

7. Я витрачаю більше часу на читання спеціальної літератури, ніж художньої.

8. Я віддав би перевагу важливій важкій справі, навіть якщо імовірність невдачі в ній рівна 50%, справі достатньо важливій, але не важкій.

9. Я швидше вивчу розважальні ігри, відомі більшості людей, ніж рідкісні ігри, які вимагають майстерності і відомі небагато чим.

10. Для мене дуже важливо робити свою роботу якнайкраще, навіть якщо через це виникає тертя з товаришами.

11. Якби я зібрався грати в карти, то швидше зіграв би в розважальну гру, ніж у важку, яка вимагає роздумів.

12. Я віддаю перевагу змаганням, де сильніше інших, тим, де всі учасники приблизно рівні під силу.

13. У вільне від роботи час я оволодію якою-небудь грою для розвитку своїх умінь, ніж для відпочинку і розваг.

14. Я швидше вважатиму за краще зробити якусь справу так, як я вважаю потрібним, хай навіть з 50% ризиком помилитися, ніж зробити його, як мені радять інші.

15. Якби мені довелося вибирати, то я швидше б вибрав би роботу, в якій початкова зарплата буде 100 грн. і може залишитися в такому розмірі невизначений час, ніж роботу, в якій початкова зарплата рівна 80 грн. і є гарантія, що не пізніше, ніж через 5 років я одержуватиму більше 180 грн.

16. Я швидше став би грати в команді, ніж змагатися один на один.

17. Я вважаю за краще працювати, не щадивши сил, поки повністю не задовольнюся отриманим результатом, ніж прагну закінчити справу швидше і з меншою напругою.

18. На іспиті я віддав би перевагу конкретним питанням за пройденим матеріалом, питаннями, що вимагають для відповіді вислів своєї думки.

19. Я швидше вибрав би справу, в якій є деяка імовірність невдачі, але є і можливість досягти більшого, ніж таке, в якому моє положення не погіршиться, але і істотно не покращиться.

20. Після успішної відповіді на іспиті я швидше з полегшенням зітхну («пронесло!»), ніж порадію добрій оцінці.

21. Якби я міг повернутися до однієї з двох незавершених справ, то я швидше повернувся б до важкого, ніж до легені.

22. При виконанні контрольного завдання я більше турбуюся про те, як би не припустити яку-небудь помилку, ніж думаю про те, як правильно його вирішити.

23. Якщо у мене щось не виходить, я краще звернуся до кого-небудь по допомогу, ніж стану сам продовжувати шукати вихід.

24. Після невдачі я швидше стаю ще більш зібраним і енергійним, ніж втрачаю всяке бажання продовжувати справу.

25. Якщо є сумнів в успіху якого-небудь почину, то я швидше не стану ризикувати, ніж все-таки візьму в ньому активну участь.

26. Коли я беруся за важку справу, я швидше побоююся, що не справлюся з ним, ніж сподіваюся, що воно вийде.

27. Я працюю ефективно під чиїмсь керівництвом, ніж коли несу за свою роботу особисту відповідальність.

28. Мені більше подобається виконувати складне незнайоме завдання, ніж завдання знайоме, в успіху якого я упевнений.

29. Я працюю продуктивний над завданням, коли мені конкретно указують, що і як виконувати, ніж коли переді мною ставлять задачу лише у загальних рисах.

30. Якби я успішно вирішив якусь задачу, то з великим задоволенням взявся б ще раз вирішити аналогічну задачу, ніж перейшов би до задачі іншого типу.

31. Коли потрібно змагатися, у мене швидше виникає інтерес і азарт, ніж тривога і турбота.

32. Мабуть, я більше мрію про свої плани на майбутнє, ніж намагаюся їх реально здійснити.

Для визначення сумарного бала (відзначені знаком «+» в ключі) приписуються бали на основі наступного співвідношення:

Відповідями випробовуваних на зворотні пункти опитувальника (відзначені в ключі знаком «-») приписуються бали на основі співвідношення:

Ключ до форми: +1, -2 +3, -4 +5, -6 +7 +8, -9 +10, -11, -12 +13 +14, -15, -16 +17, -18 +19, -20 +21, -22, -23 +24, -25, -26, -27 +28, -29, -30 +31, -32.

На основі сумарного бала визначають, яка мотиваційна тенденція домінує у випробовуваного. Бали всієї вибірки випробовуваних, що беруть участь в експерименті, ранжирують і виділяють дві контрастні групи: верхнє 27% вибірки характеризуються мотивом прагнення до успіху, а нижні 27% - мотивом уникнення невдачі.

Додаток В

Методика діагностики особи на мотивацію до успіху

Інструкція: «Вам буде запропоновано 41 питання, на кожний з яких відповідайте «так» чи «ні».

1. Коли є вибір між двома варіантами, його краще зробити швидше, ніж відкласти на певний час.

2. Я легко гарячуся, коли помічаю, що не можу на всі 100% виконати завдання.

3. Коли я працюю, це виглядає так, ніби я все ставлю на карту.

4. Коли виникає проблемна ситуація, я частіше всього приймаю рішення одним з останніх.

5. Коли у мене два дні підряд немає справи, я втрачаю спокій.

6. В деякі дні мої успіхи нижче середніх.

7. По відношенню до себе я більш строгий, ніж по відношенню до інших.

8. Я більш доброзичливий, ніж інші.

9. Коли я відмовляюся від важкого завдання, я потім суворо засуджую себе, оскільки знаю, що в ньому я добився б успіху.

10. В процесі роботи я потребую невеликих пауз для відпочинку.

11. Старанність - це не основна моя межа.

12. Мої досягнення в праці не завжди однакові.

13. Мене більше привертає інша робота, ніж та, якою я зайнятий.

14. Осуд стимулює мене сильніше, ніж похвала.

15. Я знаю, що мої колеги вважають мене діловою людиною.

16. Перешкоди роблять мої рішення більш твердими.

17. У мене легко викликати честолюбство.

18. Коли я працюю без натхнення, це звичайно помітно.

19. При виконанні роботи я не розраховую на допомогу інших.

20. Іноді, я відкладаю те, що повинен був зробити зараз.

21. Потрібно покладатися тільки на самого себе.

22. В житті мало речей, більш важливих, ніж гроші.

23. Завжди, коли мені належить виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю.

24. Я менш честолюбний, ніж інші.

25. В кінці канікул я звичайно радію, що скоро піду на заняття.

26. Коли я схильний до роботи, я роблю її краще і кваліфікованіше, ніж інші.

27. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, які можуть наполегливо працювати.

28. Коли у мене немає справ, я відчуваю, що мені ніяково.

29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше, ніж іншим.

30. Коли мені доводиться ухвалювати рішення, я прагну робити це як найкраще.

31. Мої друзі іноді вважають мене ледачим.

32. Мої успіхи в якійсь мірі залежать від моїх одногрупників.

33. Безглуздо протидіяти волі керівника.

34. Іноді не знаєш, яку роботу доведеться виконувати.

35. Коли щось не лагодиться, я нетерплячий.

36. Я звичайно звертаю мало уваги на свої досягнення.

37. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає більші результати, ніж роботи інших.

38. Багато чого, за що я беруся, я не довожу до кінця.

39. Я заздрю людям, які не завантажені роботою.

40. Я не заздрю тим, хто прагне влади і положення.

41. Коли я упевнений, що стою на правильному шляху, для доказу своєї правоти я йду аж до крайніх заходів.

Ключ

Ви отримали по 1 балу за відповіді «Та» на наступні питання 2, 3,4,5,7,8,9,10,14,15,16,17,21,22,25,26,27,28,29,30,32,37,41.

Ви також отримали по 1 балу за відповіді «Немає» на питання 6,13,18,20,24,31,36,38,39.

Відповіді на питання 1,11,12,19,23,33,34,35,40 не враховуються.

Підрахуйте суму набраних балів.

Результат

Від 1 до 10 балів - низький рівень мотивації

У студента відсутній інтерес до навчально-професійної діяльності, потрібне обов'язкове обґрунтування і роз'яснення з боку викладача значущості оволодіння науковим стилем мовлення в умовах індивідуальної роботи, студент не здатний до проектування і реалізації мовленнєвих висловлювань, як самостійно, так і за допомогою викладача.

Від 11 до 16 балів - середній рівень мотивації

У студента вибірковий інтерес до навчально-професійної діяльності, потрібне обов'язкове обґрунтування з боку викладача значущості оволодіння науковим стилем мовлення, а також значна допомога в проектуванні і реалізації мовленнєвих висловлювань.

Від 17 до 20 балів - достатній рівень

Студент має інтерес до навчально-професійної діяльності, потребує часткового обґрунтування з боку викладача необхідності оволодіння науковим стилем мовлення та незначної допомоги в проектуванні і реалізації мовленнєвих висловлювань.

Понад 21 бал - високий рівень

Студент має постійний інтерес до навчально-професійної діяльності, не потребує з боку викладача обґрунтування значущості оволодіння науковим стилем мовлення, також не потребує допомоги в проектуванні і реалізації мовленнєвих висловлювань.

Додаток Г

Контрольна робота

Задание 1. Ответьте письменно на вопросы о себе:

1. Кто вы? Как вас зовут? Сколько вам лет?

2. В какой стране вы родились, в каком городе или в какой деревне?

3. Кто ваши родители? Есть ли у вас братья или сёстры? Сколько у вас старших братьев или сестёр, сколько младших братьев или сестёр?

4. Сколько лет вы учились в средней школе? В каком году вы поступили в школу, в каком году вы её закончили? Какими предметами вы интересовались в школе? Какими видами спорта вы занимались?

5. На каких языках вы говорите? На каком языке вы говорите родителями, со своими друзьями, с преподавателями?

6. У вас много друзей? Кто из них самый близкий друг? О чём вы любите говорить с друзьями?

7. В каких странах мира вы были? В какой стране вы живёте сейчас? В каких городах Украины вы были?

8. Зачем вы приехали в Украину? В каком вузе вы сейчас учитесь? Какими предметами вы здесь занимаетесь? Кем вы хотите быть?

Задание 2. Закончите сложные предложения.

1. Друг просил меня, … . 2. Я хочу, чтобы… . 3. Преподаватели не хотят, чтобы… . 4. Если ты завтра выйдешь из дома раньше, … . 5. Если бы ты вчера вышел из дома раньше, … . 6. Я не знаю, будет ли … . 7. Он сказал мне, чтобы я … . 8. Если бы ты сказал мне об этом раньше, … . 9. Он не знает, что … . 10. Мы пришли в деканат узнать, будут ли … .

Задание 3. Составьте по рисункам рассказ «Как Питер провёл свой выходной».

(Студентам пропонується серія малюнків із зображенням дій Пітера).

Додаток Д

Одноклеточные и многоклеточные организмы

На Земле существует примерно 2 миллиона видов животных, более полумиллиона видов растений, сотни тысяч микроорганизмов, рыб, грибов. Все эти живые организмы состоят из клеток. Клетка является единицей строения живого вещества.

Существуют организмы, которые состоят только из одной клетки. И есть организмы, которые состоят из очень большого количества клеток. Поэтому все живые организмы можно разделить на две группы: одноклеточные и многоклеточные. К одноклеточным относятся бактерии, простейшие (например, амёба) и некоторые водоросли. Все другие организмы относятся к многоклеточным. Тело человека тоже имеет клеточное строение. Оно состоит из огромного числа клеток. Следовательно, человек относится к многоклеточным организмам.

Простые и сложные вещества

В природе существуют простые и сложные вещества. Так, сера является простым веществом, потому, что её молекула состоит из атомов одного элемента. Кислород, водород и азот тоже простые вещества. Все металлы также являются простыми веществами. Вода является сложным веществом, т.к. её молекула состоит из атомов двух разных элементов. Мел, глюкоза, сахароза - это тоже сложные вещества.

Додаток Ж

А н к е т а

1. За допомогою яких форм, засобів і методів роботи Ви вводите нові конструкції (структури) при навчанні студентів навчально-професійному спілкуванню?

2. Які види вправ Ви звичайно використовуєте при закріпленні нового або пройденого матеріалу? (перерахувати)

3. З яких етапів у Вас звичайно складається робота над науковим текстом?

4. В якій формі Ви завершуєте роботу над пройденим науковим текстом?

5. В якій формі Ви удосконалюєте розвиток умінь монологічного і діалогічного мовлення?

6. Яке завдання (або види завдань) Ви звичайно задаєте студентам до дому? (перелічите)

8. Задовольняють чи Вас навчальні матеріали, що використовуються для підготовки іноземних студентів до навчально-професійного спілкування на I курсі у Вузі? (відповідь поясніть)

9. Як Ви вважаєте, чи необхідні які-небудь ще додаткові форми, методи і засоби роботи до тих, що Ви вже використовуєте для підготовки іноземних студентів до навчально-професійного спілкування?

Додаток З

Лечебные свойства музыки

Новые исследования позволяют утверждать, что звуки музыки оказывают целительное действие на человеческий мозг. С их помощью регулируются некоторые функции организма, синхронизируются моторные навыки, улучшается память и внимание.

По мнению специалистов, музыка помогает:

· уменьшить болевые ощущения;

· сокращать потребность в болеутоляющих и успокаивающих средствах после хирургических операций;

· облегчать симптомы тошноты после принятия лекарств;

· уменьшить тревогу и беспокойство;

· понижать кровяное давление;

· облегчать течение депрессии;

· увеличивать внимание и способности к творческой деятельности.

По данным многочисленных исследований, успокаивающие мелодии могут устранять чувство тревоги, понижать кровяное давление и снимать учащённое сердцебиение; негромкие, медленные классические или современные мелодии помогают людям, у которых проблемы со сном; лёгкие, увлекающие за собой ритмы музыки, оказывают действие на болевой синдром после хирургической операции; прослушивание знакомых мелодий помогает справиться с депрессией, стрессом и т.д.

Механизм воздействия музыки ещё точно неизвестен, но очевидно, что наш мозг реагирует на неё. В структуре мозга и мышечных тканей есть что-то, что подчиняет нас музыкальному ритму. Музыка активизирует наш мозг, помогает сосредоточиться и регулирует многие функции организма. Музыка - это акустические колебания, которые воспринимаются органами слуха. Проведённые исследования показали, что акустические низкочастотные волны оказывают стимулирующее действие на резервные силы организма.

Додаток І

Из истории открытий

Профессор анатомии Л. Гальвани в ноябре 1780 года изучал на препарированных лягушках их нервную систему. Одну из лягушек учёный положил недалеко от электрической машины. Случайно один из ассистентов дотронулся до нерва лягушки концом скальпеля. Лапки лягушки стали дёргаться. Л. Гальвани ещё раз соединил скальпель с электрической машиной, сокращения мышц увеличилось. Так появилась гипотеза о том, что возможно в животном организме есть какое-то «животное» электричество. Сокращения мышц происходит из-за появления в них электрического тока: в каждом животном есть своё собственное электричество.

Через 19 лет физик А.Вольта повторил опыты Л. Гальвани. Вольта понял, что если замкнуть тело лягушки, образуется электрический ток, который является не кратковременным, а долговременным. Об этом у Вольта с Гальвани был очень серьёзный спор: Гальвани был уверен, что источником тока является лягушка, а Вольта считал, что причина тока - соединение двух разных металлов. И хотя Гальвани оказался не прав, он заложил основы учения о биотоках организма. После длительных экспериментов А.Вольта конструировал первый источник электрического тока. Учёный между небольшими кружками из меди и цинка помещал круг из картона или кожи, пропитанную раствором кислоты. Так повторялось несколько раз. Пока прокладка влажная, между кружками и раствором происходит химическая реакция, создающая в проводнике электрический ток. Такие батареи называли «вольтовыми столбами».

Физик Алессандро Вольта и анатом, физиолог Луиджи Гальвани имеют право называться открывателями батарейки. Л.Гальвани первым обнаружил такое явление, как «животное электричество». А.Вольта правильно завершил опыты Л.Гальвани, создав в 1800 году первый в мире источник тока.

Додаток К

Сформованість мотиваційного компонента

в інженерних групах:

в медичних групах:

в контрольних групах:

Додаток Л

Сформованість мовного компонента

в інженерних групах:

в медичних групах:

в контрольних групах:

Додаток М

Сформованість предметно-мовленнєвого компонента

в інженерних групах:

в медичних групах:

в контрольних групах:

Додаток Н

Сформованість прагматичного компонента

в інженерних групах:

в медичних групах:

в контрольних групах:

Додаток О

Рівні сформованості мотиваційного компонента студентів-іноземців (в%)

Групи Рівні	Інженерні групи	Медичні групи	Контрольні групи
Високий	п\е	3,92	4,13	2,50
	к\е	7,84	9,92	2,50
Достатній	п\е	15,69	16,53	25,00
	к\е	64,71	60,33	17,50
Середній	п\е	35,29	53,72	42,50
	к\е	21,57	24,79	27,50
Низький	п\е	45,10	25,62	30,00
	к\е	5,88	4,96	52,50
а2		64,60	38,19	10,68

Рівні сформованості мовного компонента студентів-іноземців (в%)

Групи Рівні	Інженерні групи	Медичні групи	Контрольні групи
Високий	п\е	21,57	18,18	17,50
	к\е	31,37	32,23	20,00
Достатній	п\е	43,14	49,59	47,50
	к\е	62,75	64,46	57,50
Середній	п\е	35,29	32,23	35,00
	к\е	5,88	3,31	22,50
Низький	п\е	0,00	0,00	0,00
	к\е	0,00	0,00	0,00
а2		22,80	29,39	14,33

Додаток П

Рівні сформованості предметно-мовленнєвого компонента студентів-іноземців (в%)

Групи Рівні	Інженерні групи	Медичні групи	Контрольні групи
Високий	п\е	0,00	0,00	0,00
	к\е	21,57	23,97	12,50
Достатній	п\е	0,00	0,00	0,00
	к\е	64,71	71,07	52,50
Середній	п\е	3,92	4,13	2,50
	к\е	13,72	4,96	35,00
Низький	п\е	96,08	95,87	97,50
	к\е	0,00	0,00	0,00
а2		182,33	190,98	190,67

Рівні сформованості прагматичного компонента студентів-іноземців (в%)

Групи Рівні	Інженерні групи	Медичні групи	Контрольні групи
Високий	п\е	0,00	0,00	0,00
	к\е	23,53	25,62	7,50
Достатній	п\е	0,00	0,00	0,00
	к\е	68,63	70,25	57,50
Середній	п\е	1,96	2,48	2,50
	к\е	7,84	4,13	35,00
Низький	п\е	98,04	97,52	97,50
	к\е	0,00	0,00	0,00
а2		193,49	193,80	190,67

Додаток Р

Середні характеристики рівнів сформованості комунікативної компетенції студентів-іноземців (в%)

Групи Рівні	Інженерні групи	Медичні групи	Контрольні групи
Високий	п\е	6,37	5,58	5,00
	к\е	21,08	22,94	10,63
Достатній	п\е	14,71	16,53	18,13
	к\е	65,20	66,53	46,25
Середній	п\е	19,12	23,14	20,63
	к\е	12,25	9,30	30,00
Низький	п\е	59,81	54,75	56,25
	к\е	1,47	1,24	13,13
а2		96,71	93,28	44,10

Додаток С

Рівні сформованості комунікативної компетенції

Компоненти Рівні	Мотиваційний	Мовний	Предметно-мовленнєвий	Прагматичний
	Еінж.	Емед.	К	Еінж.	Емед.	К	Еінж.	Емед.	К	Еінж.	Емед.	К
Високий	п\е	3,92	4,13	2,50	21,57	18,18	17,50	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
	к\е	7,84	9,92	2,50	31,37	32,23	20,00	21,57	23,97	12,50	23,53	25,62	7,50
Достатній	п\е	15,69	16,53	25,00	43,14	49,59	47,50	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
	к\е	64,71	60,33	17,50	62,75	64,46	57,50	64,71	71,07	52,50	68,63	70,25	57,50
Середній	п\е	35,29	53,72	42,50	35,29	32,23	35,00	3,92	4,13	2,50	1,96	2,48	2,50
	к\е	21,57	24,79	27,50	5,88	3,31	22,50	13,72	4,96	35,00	7,84	4,13	35,00
Низький	п\е	45,10	25,62	30,00	0,00	0,00	0,00	96,08	95,87	97,50	98,04	97,52	97,50
	к\е	5,88	4,96	52,50	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
а2		64,60	38,19	10,68	22,80	29,39	14,33	182,33	190,98	190,67	193,49	193,80	190,67

Размещено на Allbest.ru

...