Формула здорового способу життя

Сучасний стан шкільної фізичної культури об'єктивно вимагає запровадження термінових заходів, які допоможуть реалізувати величезний потенціал фізичних вправ. Для цього необхідно:

- надати більше прав і творчої свободи вчителю фізичної культури стосовно вибору змісту, форм, методів навчання, спрощення шляхів до розробки і запровадження авторських навчальних програм на основі власного бачення шляхів розв'язання проблемних питань викладання та особливостей матеріальної бази для занять;

- для підвищення значущості оздоровчої спрямованості уроків та позакласної роботи доцільно запровадити показники динаміки оздоровлення організму дітей під впливом фізичних вправ протягом навчального року (Наприклад: показник поліпшення стану постави - плечовий індекс О.Д. Дубогай, індекс гармонічності фізичного розвитку, показники аеробної продуктивності за К.Купером, Г.Л.Апанасенком та ін.);

- працю вчителя фізичної культури оцінювати (і стимулювати!) не тільки за кількістю здобутих кубків і грамот, але й за ступенем зреалізованості державної або авторської програми і, що найголовніше - показниками здоров'я, фізичного розвитку і рухової підготовленості учнів.

Література:

1. Амосов Н.М., Муравов И.В. Сердце и физические упражнения. - 2-е изд., перераб. и доп. - К., Здоровье, 1985. - 80 с.

2. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - СПб: МГП " Петрополис", 1992. - 124 с.

3. Дубогай А.Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших классов. - К.: Здоровье, 1985. -116 с.

4. Теорія і методика фізичного виховання. В 2-х томах./За редакцією Т.Ю. Круцевич. - К.: Олімпійська література, 2008.

5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2002. - 248 с.

В.Ф. Чебоненко, завідувач обласного центру практичної психології та соціальної роботи Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

Ураховуючи те, що людське життя є найвищою суспільною цінністю, перед людством постає ряд важливих завдань, серед яких найважливішим є вирішення проблеми збереження здоров'я людини, причому не тільки фізичного, а й психічного. Збереження фізичного і психічного здоров'я особистості, зокрема підростаючого покоління - одне з найважливіших завдань нашого суспільства і, насамперед, системи освіти. Стан здоров'я дітей та молоді обумовлює щастя і довголіття як окремої людини, так і процвітання всієї нації. Однак за останні роки у стані здоров'я населення України спостерігається стійка тенденція до погіршення. Зростає кількість психопатичних особистостей, а психічно нормальні люди стають хворими за тієї причини, що не знають дієвих механізмів збереження, зміцнення і відновлення психічного здоров'я в умовах постійних фізичних та інтелектуальних перевантажень, стресів, соціальних негараздів.

Психічне здоров'я - це стан психічної сфери, в основі якої загальний душевний комфорт, що забезпечує адекватну поведінкову реакцію.

Психічне здоров'я особистості школяра є однією із головних умов у освітньому процесі. Не кожній дитині комфортно, коли вона перебуває в школі, від спілкування з однолітками, від спілкування з вчителями і учнями. Часто порушуються її права і автономія. У школярів психічне здоров'я - це збалансованість внутрішніх процесів (когнітивних, емоційних, фізіологічних) і зовнішніх факторів (вимоги соціального оточення, відповідність стиля научіння дітей стилю навчання і виховання). Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я на основі аналізу результатів численних досліджень в різних країнах впевнено довели, що порушення психічного здоров'я найчастіше спостерігається у дітей, які страждають від недостатнього спілкування з дорослими і їх ворожого ставлення, а також дітей, які ростуть в умовах сімейного розладу.

Так, діти часто мають серйозні труднощі в одній ситуації, але успішно справляються з іншими ситуаціями. Наприклад, у них можуть спостерігатися порушення поведінки у школі, а дома вони ведуть себе нормально, або навпаки. У більшості дітей в ті чи інші періоди під впливом певних ситуацій можуть з'явитися порушення емоційної сфери або поведінки. Наприклад, можуть виникнути безпричинні страхи, порушення сну, порушення, які пов'язані із вживанням їжі, і т.д. У деяких дітей ці порушення проявляються часто, стійко і призводять до соціальної дезадаптації. Такі стани можуть бути визначені як психічні порушення. Саме в дитинстві проблеми психічного здоров'я мають прямий зв'язок з оточуючою обстановкою, ніж у інші вікові періоди.

Для оцінки рівня психічного здоров'я школярів використовується класифікація, яку запропоновано Інститутом охорони здоров'я дітей та підлітків АМП України, що передбачає розподіл на п'ять груп:

1 група - здорові та оптимально адаптовані;

2 група - ознаки напруження адаптаційних механізмів;

3 група - напруження і перенапруження адаптаційних механізмів, головним чином у формі астено-невротичних проявів, девіантної поведінки та інших стадій відносної компенсації;

4 група - субкомпенсація, ознаки "зривів" адаптаційних механізмів;

5 група - хворі, які мають певні клінічні прояви, декомпенсація внаслідок "зламу" адаптаційних механізмів, необхідна активна терапія та госпіталізація.

Психологію дитини неможливо оцінити поза контекстом сім'ї. Важливим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини. Він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту або ж дискомфорту. Деякі батьки не лише не можуть бути взірцем для своїх дітей, а й негативно вливають на їхній психічний стан. Вивчення дитячих неврозів свідчить, що вони мають дуже тісний зв'язок із психогенною дією сварок між батьками у присутності дітей. Лікарі-педіатри сьогодні зауважують про значне зростання захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно перебувають у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресова ситуація - це все, що є буденним для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціальний режим для ще незміцнілого організму дитини. Батьки закладають підвалини майбутнього своєї дитини. Це потребує часу, старань, любові, сімейної злагоди, економічних статків. Але найголовнішим є світла і щира любов до дитини.

Останнім часом гармонія душі й тіла порушується внаслідок дії негативних чинників, зокрема, таких, як: стан на межі норма - патологія; негаразди у родинних взаєминах; вплив авторитарного вчителя; дитячі страхи; порушення психогігієнічних основ навчального процесу; порушення оптимумів навчальної діяльності; порушення гармонії творчих здібностей; гіподинамія; недостатній рівень енергопотенціалу.

У сучасній психології багато уваги приділяється психічному здоров'ю дітей різних вікових періодів та факторам середовища, що їх детермінують. У психологічній літературі вивчається взаємозв'язок психоемоційного розвитку дитини з її мікросередовищем - дитячим садком, школою, друзями. Перш за все доведено, що негативно впливає на пізнавально-емоційну сферу дитини відсутність у неї позитивних контактів у дитячому садочку. Незадоволеність спілкування формує дитячі фобії, негативізм по відношенню до шкільної установи, невротичні реакції. Психологами доведено, що під час навчання число здорових дітей скорочується у п'ять разів. При цьому тільки 14% випускників середньої школи можна вважати повністю здоровими. Зустрічаються у літературі спроби охарактеризувати причини шкільної невротизації дитини, яка призводить до дезадаптивного стану. Чинники погіршення здоров'я індивіда у шкільний період називають різноманітні. До них, в основному, на думку дослідників, належать непідготовленість дитини до школи, негативне ставлення вчителів та учнів, страх покарання та отримування незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час учбових занять. Але психічні фактори є основними в процесі шкільної дезадаптації. У свою чергу, дезадаптація призводить до безпричинної агресивності, депресії, відмови відвідувати уроки, заниженої самооцінки, страху відповідати біля дошки, очікування поганого відношення до себе як з боку вчителів, так і учнів. Значимим чинником, що погіршує здоров'я дітей, є агресія з боку вчителів. Це ситуація не тільки знижує рівень успішності учнів, але й призводить до появи так званої шкільної тривожності і захворювань невротичного характеру. Згідно результатів досліджень, існує 3 групи дітей, які страждають шкільними неврозами. До першого типу належать педагогічно занедбані або розумово відсталі учні. Для них характерні явні відхилення у поведінці, грубість, агресія, підвищена самооцінка, низька успішність. До другого типу відносяться школярі, які добре вчаться і задовільно ведуть себе на уроках, але під впливом стресів різко змінюються: з'являється депресія, апатія, нав'язливі стани. Третій тип представлений зовнішньо благополучними дітьми, у яких все ж таки спостерігаються деякі ознаки невротизації: страх відповідати біля дошки, тремор рук, плаксивість, фобії, знижена самооцінка.

Головними показниками психічного здоров'я дітей та молоді є достатній або високий рівень розвитку психічних процесів: уважність, активність, цупкість і обсяг пам'яті; наявність якостей розуму, розвинута мова, доброзичливість, радість. Психічно здорова молодь вільно ставить перед собою цілі і вірить в свої можливості досягнення життєвих планів. Психічно здоровим дітям характерні творчі спроможності у визначеній сфері, повага до себе й інших людей, демократичність у взаємовідносинах, відмова від лицемірства і маніпулювання людьми Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Це досягається шляхом розвитку валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації режиму навчально-виховного процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору, використання засобів фізкультурно-оздоровчої роботи.

Однією з найголовніших умов збереження психічного здоров'я школярів є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, не тільки зберігаючи стан повного душевного, тілесного та соціального добробуту, а й збільшуючи при цьому якість власного психічного здоров'я, а також принципів гуманізації освіти. Ці принципи передбачають застосування особистісно орієнтованих технологій навчання, ставлення до учнів як до рівноправних партнерів у спільній діяльності, виявлення поваги і любові до них, створення сприятливих умов для активності учнів. Отже, головною умовою збереження психічного здоров'я школярів є така організація навчально-виховного процесу, яка сприяє розвиткові особистості школяра.

Література:

1. Андрос М.Є. Психічне здоров'я особистості: психологічне консультування керівників шкіл // Освіта і управління. - Том 2. - 1998. - Число 2. - С. 64

2. Кочерга О., Васильєв О. Психічне здоров'я молодшого школяра. // Психолог на батьківських зборах / Упоряд. О.Главник. - К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. - 112 с. - С. 20.

3. Максименко С.Д. Психічне здоров'я дітей // Психолог. - січень1 (1) 2002. - С.4.

Р.К. Тараненко, старший викладач кафедри корекційної педагогіки Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, керівник ГО "Український інститут корекційної та реабілітаційної валеології"

ВАЛЕОЛОГІЯ - ІНТЕГРАТИВНА НАУКА ПРО ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

З давніх часів людство прагнуло до продовження тривалості життя, активного довголіття. Цій проблемі присвячували свої праці ще Гіппократ, Авіценна, Гален, але виникненню сучасної науки про формування, збереження, зміцнення, відновлення та передачу здоров'я, людство завдячує видатному радянському вченому, учневі М. Лазарева, професору І. Брехману.

За визначенням професора М.С. Гончаренко валеологія (лат. valeo - бути здоровим та гр. logos - наука) - сучасна інтегративна наука про фундаментальні закони духовного, психічного та фізичного здоров'я як окремої особистості, так і суспільства в цілому на новому етапі його духовно-творчої еволюції [5, 6, 7].

Визначення здоров'я, сформульоване в преамбулі Статуту ВООЗ у 1948 році, ґрунтується на положеннях, котрі висунув Генрі Сигерист (1891-1957): "Здоров'я - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних дефектів".

Першу сучасну спробу сформувати положення про механізм здоров'я і спроби впливу на нього зробили в 60-х рр. ХХ ст. патологи С.М. Павленко й С.Ф. Олейник. Вони обґрунтували науковий напрямок - санологію. Це вчення про протидію організму хворобі, в основі якого лежить "саногенез" - динамічний комплекс захисно-пристосувальних механізмів (фізіологічного або патологічного характеру), котрий виникає під час впливу надмірного подразника і розвивається протягом усього хворобливого процесу (від передхвороби до видужання). В якості основних категорій вчені висунули "передхворобу", "видужання".

Професор І. Брехман (1921-1994) першим розробив методологічні основи збереження і зміцнення здоров'я практично здорових людей. Досліджуючи роль адаптогенів і сформувавши новий науковий напрямок - фармакосанацію ("ліки" для здорових), він дійшов висновку про необхідність змінити всю стратегію охорони здоров'я шляхом вивчення етиології, діагностики якості та кількості здоров'я індивіда. І. Брехман назвав засноване ним вчення валеологією. У 1987 р. видав першу монографію з цієї проблеми "Вступ до валеології - науки про здоров'я", в якій стверджував, що наука про здоров'я не повинна обмежуватися лише медициною, а має бути інтегральною, формуватись на основі медицини, екології, біології, психології та інших наук. У 1990 р. вийшло друге, доповнене і перероблене видання цієї монографії [2].

Сьогодні в Україні активно розвиваються такі валеологічні школи:

- педагогічної валеології, яку представляє М. Гончаренко, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри валеології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна;

- медичної валеології, засновником котрої є Г. Апанасенко, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри спортивної медицини та санології (медичної валеології) Національної медичної академії післядипломної освіти ім. В.П. Шупика;

- психовалеології, основоположником якої є Л. Попова, доктор медичних наук, професор кафедри спортивної медицини та санології НМАПО ім. В.П. Шупика.

Валеологія розглядає здоров'я людини як самостійну соціально-медичну категорію, суть якої може бути кількісно і якісно охарактеризована прямими показниками і якою можна керувати (формувати, зберігати, зміцнювати, відновлювати). Між здоров'ям і хворобою існують перехідні стани. Хвороба та передхвороба ("третій стан") - це окремі випадки здоров'я, коли рівень його знижений чи є аномалії.

Підхід до людини та її здоров'я, що використовується у валеології, - інтегрований, холістичний (від holos - цілісний). Методи впливу - переважно немедикаментозні, природні.

Основними завданнями валеології є:

1. Розробка і реалізація уявлень про сутність здоров'я, побудова діагностичних моделей і методів його оцінки, а також прогнозування.

2. Кількісне оцінювання рівня здоров'я практично здорової людини, його прогнозування, характеристики способу та якості її життя; розробка на цій основі систем скринінгу і моніторингу за станом здоров'я індивіда, формування індивідуальних програм, спрямованих на оздоровлення.

3. Формування "психології" здоров'я, мотивації до корекції способу життя індивідом з метою зміцнення здоров'я.

4. Реалізація індивідуальних програм оздоровлення, первинна та вторинна профілактика захворювань, оцінка ефективності оздоровчих заходів [2, 9].

Валеологічний моніторинг - це система чи комплекс морфофункціональних діагностичних досліджень, що проводяться впродовж відповідного часу, які дають сумарний (інтегральний) показник "кількості" та "якості" здоров'я окремої людини, групи людей (клас (відділ), школа (підприємство), місто, область) або популяції (населення країни) [8, 9].

Останнім часом у шкільних та дошкільних навчальних закладах України склалась така ситуація, коли кількість дітей із різними порушеннями здоров'я сягнула критичної межі (понад 90%!), але кадрове забезпечення навчальних закладів щодо фахівців у галузі валеології залишається незадовільним. У переважній більшості шкіл, замість дипломованих (сертифікованих) валеологів-педагогів працюють вчителі основ здоров'я, котрі пройшли короткострокову підготовку і мають, як правило, педагогічні спеціальності жодним чином не пов'язані з глибокими медико-біологічними та прикладними валеологічними знаннями. У результаті чого, вчитель просто не здатний виконувати валеодіагностичні та валеокорекційні заходи, які власне є його функціональними обов'язками. Професор М. Гончаренко пропонує наступний розподіл валеологічних обов'язків у навчальному закладі:

Таблиця 1 Валеологічні функціональні обов'язки навчального закладу

Вищенаведені рекомендації щодо розподілу функціональних обов'язків підтверджують необхідність високого рівня компетентності педагогічних працівників у галузі фундаментальної та практичної валеології.

Література:

1. Амосов М.М. Здоров'я. - К.: Нива, 1997.

2. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. - К.: Здоровье, 1998.

3. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - М.: ФиС, 1990.

4. Булич Е.Г., Муравйов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1997.

5. Гончаренко М.С. Валеологический словарь. - Х.: ХГУ, 1999.

6. Гончаренко М.С., Лупаренко С.Є. Валеопедагогічний словник. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009.

7. Гончаренко М.С. Валеологія у схемах. Навчальний посібник. - Х.: Бурун Книга, 2005.

8. Тараненко Р.К. Деякі методи валеокорекції (практичні рекомендації). - Кіровоград: ІВВ УІКРВ, 2010.

9. Тараненко Р.К. Теоретичні основи реабілітології. - Кіровоград: ІВВ УКРВ, 2011.

В.О. Ковальов, голова відділення Національного олімпійського комітету України в Кіровоградській області, доцент, завідувач кафедри фізичного виховання Кіровоградського національного технічного університету, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

РОЗВИТОК ОЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ НА КІРОВОГРАДЩИНІ

Розбудову олімпійського руху в Кіровоградській області неможливо розглядати окремо від процесу розбудови його в Україні.

Володимир Васильович Кулик у своїй книзі "Олімпійський у серцях вогонь" зазначає: "Наприкінці 1988 року "Спортивна газета" однією з перших в Україні почала друкувати листи громадян про необхідність створення у республіці Українського олімпійського комітету". На сторінках цієї газети було надруковано проект Статуту Олімпійського комітету України. Навколо нього розгорнулася дискусія. Газета активно виступала проти того, щоб наш Національний олімпійський комітет (НОК) став підрозділом Олімпійського Комітету СРСР без права самостійного виходу на міжнародну арену. До цієї дискусії долучилися й інші відомі в Україні видання.

Ентузіасти на Галичині намагалися навіть відновити діяльність Українського Національного Олімпійського Комітету, який було засновано ще у 1918 році за часів УНР, не знаючи про те, що Міжнародний олімпійський комітет (МОК) тоді так і не встиг розглянути подання, оскільки під навалом тодішніх подій молода УНР за декілька місяців припинила своє існування.

Усі перші намагання свідомих українців створити самостійний НОК України не дістали належної підтримки. Призначена на червень 1990 року Конференція засновників так і не була скликана.

Перша Генеральна Асамблея розпочала свою роботу 22 грудня 1990 року в актовій залі Київського державного інституту фізичної культури і спорту. У ній взяли участь 210 делегатів з усіх регіонів України, які представляли національні федерації з олімпійських видів спорту, спортивні товариства, державні органи й установи, громадські організації, засоби масової інформації.

Від Кіровоградщини для участі у Першій Генеральній Асамблеї були делеговані: Березан Олександр Петрович, начальник управління фізичної культури і спорту облвиконкому та його заступник Подольський Аркадій Сергійович; Махно Юрій Іванович, голова обласної ради ДСТ "Колос"; Ковальов Володимир Олексійович, голова обласної ради ВДФСТ профспілок; Андрєєв Олег Захарович, заступник голови обласної ради ДСТ "Динамо"; Яровинський Олег Левович, старший тренер відділення спортивної гімнастики СДЮШОР облспортуправління; Шептицький Володимир Федорович, старший тренер відділення хокею на траві ДЮСШ обласної ради ДСТ "Колос"; Гасман Михайло Йосипович, директор СДЮШОР облспортуправління; Шулькін Григорій Володимирович, заступник голови обласної ради, голова обласного спортивного клубу ВДФСТ профспілок.

Перша Генеральна Асамблея затвердила Статут НОК України, прийняла ряд інших важливих рішень та обрала членів НОК. До його складу увійшли представники 45 національних федерацій і 27 осіб від регіонів, ще 17 місць було віддано народним депутатам України, працівникам державних установ та організацій, видатним спортсменам і тренерам.

На зборах нашої делегації було вирішено делегувати до складу НОК України від нашого регіону Гасмана М.Й. Він став першим представником у першому складі НОК України від Кіровоградщини.

Визнання НОК України Міжнародним Олімпійським Комітетом відбулося на 101 Сесії 9 вересня 1993 року, яка проходила у Монако. Статутом НОК було передбачено формування відділень НОК в областях. Це бажання учасників Асамблеї було закономірним, оскільки організація розбудови олімпійського руху тільки через федерації з видів спорту значно звужувала цей процес. У той же час сама практика показала, що наміри і реальна робота - надзвичайно різні речі. Розпочалася довготривала і клопітка робота. Федерації з видів спорту переймалися в основному організацією і проведенням спортивних змагань, відбором і підготовкою талановитих спортсменів до участі у чемпіонатах Європи, світу і Олімпійських іграх. Активну роботу у цьому напрямі здійснювали органи виконавчої влади і ДСТ, керовані ними ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ та інші організації фізкультурно-спортивної спрямованості. На той час це було виправдано і звично. Адже всі цим займались упродовж тривалого часу.

З 1994 року по 1997 рік представником НОК від області був О.П. Березан. Відділення було формальним, оскільки мало хто знав, як організувати роботу з розвитку олімпійського руху окрім проведення тренувань і змагань, зміцнення відділень з олімпійських видів спорту в спортивних школах.

9 грудня 1997 року на установчих зборах спортивної громадськості було розглянуте питання про створення відділення НОК України в Кіровоградській області та затверджене положення. На посаду голови відділення був обраний В.О. Ковальов, начальник управління фізичної культури і спорту обласної державної адміністрації, відповідальним секретарем - О.М. Соколовський. У грудні того ж року відбулась легалізація відділення шляхом повідомлення, а реєстрація в обласному управлінні юстиції відбулася 24 жовтня 2000 року і відділення набуло прав юридичної особи. Була виготовлена печатка і відкритий рахунок в установах банку. Відділення почало наповнювати свою роботу змістом. Основна мета діяльності - забезпечення реалізації завдань НОК України щодо комплексного розвитку олімпійського руху в регіоні.

Постало питання: чи дублювати діяльність вже існуючих організацій, чи шукати нові шляхи? Відділення почало свою діяльність у співдружності з усіма організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості. Були започатковані вечори за підсумками спортивного року, щороку виготовлялися плакати-календарі з фотографіями 10-ти найкращих спортсменів області та їх тренерів, трійки кращих паралімпійців та кращої ігрової команди. Виконком відділення часто брав участь у спільних засіданнях колегії управління фізичної культури і спорту обласної державної адміністрації. Це давало змогу підняти авторитет відділення, залучати до обговорення нагальних питань більш широкі кола фахівців спорту та громадськість, а також через рішення колегії управління впливати на спортивні досягнення та на організацію пропаганди олімпійських ідеалів. З 2000 року почали традиційно проводити Олімпійський День бігу на честь відродження Олімпійських ігор сучасності.

Зважаючи на те, що в області є напрацьований традиційний календар спортивно-масових заходів, відділення НОК України в Кіровоградській області бере участь у проведені таких заходів, як:

- турнір з бейсболу пам'яті В.Ю.Колодицького;

- обласні змагання з легкої атлетики пам'яті Героя Радянського Союзу В.О. Верхоланцева;

- обласні змагання з легкої атлетики пам'яті Заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, Заслуженого тренера України з легкої атлетики В.К. Іванця;

- обласні змагання з велоспорту пам'яті Заслуженого тренера України С.І. Симоненка;

- обласні змагання з важкої атлетики та пауерліфтингу пам'яті Г.В. Шулькіна - голови обласної ради ФСТ "Україна";

- міжнародний турнір з греко-римської боротьби пам'яті чемпіона світу Данила Посунька;

- обласна Спартакіада "Здоров'я" серед вихованців ДЮСШ та фізкультурно-спортивних товариств під гаслом "Здоров'я дитини - майбутнє України", яку проводить обласна дирекція фонду соціального страхування з тимчасової працездатності.

У 2007 році в області за наказом начальника управління освіти і науки облдержадміністрації та за участі відділення НОК України в Кіровоградській області відбувся обласний тур Всеукраїнської вікторини "Знавець олімпійського спорту", конкурсів дитячого малюнку та літературних творів серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

У жовтні 2007 року у м. Кіровограді відбувся семінар-нарада НОК України з проблем розвитку олімпійського руху за участі Президента НОК України, Олімпійського чемпіона, Героя України Бубки С.Н. Розвиток олімпійського руху в Україні і в області зокрема почав набувати системності.

Була вперше розроблена програма розвитку олімпійського руху, започаткований "Всеукраїнський олімпійський урок", "Олімпійський тиждень", "Олімпійський день", "Олімпійське літо", конкурси малюнків, спортивної фотографії та журналістського висвітлення спортивних подій. Усі вони органічно вплітаються в загальний календар спортивно-масових заходів області, збагачують спортивне життя і виконують освітню функцію.

Особливої уваги заслуговує організація і проведення Всеукраїнського Олімпійського уроку та Олімпійського тижня. Уже п'ять років поспіль цей захід проводиться в Україні і на теренах області. Його особливість полягає у різноманітності форм проведення. Це і подорож сторінками історії олімпізму Давньої Греції і сучасного олімпійського руху, і веселі змагання - "Малі олімпійські ігри", вікторини, конкурси малюнків тощо. За статистикою у 2007 році цей захід було проведено у 590 загальноосвітніх закладах 4-х міст та 21 району області, де щороку беруть участь близько 70000 тисяч учнів. У показових виступах на центральних площах та у парках кількість учасників досягла 5500 чоловік. Статистика говорить про те, що Всеукраїнський олімпійський урок визнаний в закладах освіти в області і є дієвою формою виховання молодого покоління. Проте ще багато чого потрібно зробити. Необхідно підняти до певного рівня виконавську дисципліну і застосувати заохочувальні заходи, встановити відповідні нагороди за рейтинговими показниками для закладів і відповідальних працівників.

У 2011 році НОК України та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України запровадили акцію "Олімпійська книга" та "Олімпійський куточок", завдяки якій кожна школа отримала набір олімпійської літератури та спортивного інвентарю.

1 жовтня 2010 року відбулася звітно-виборна Асамблея відділення НОК України в Кіровоградській області на підставі нового положення, яке було розроблене за рекомендаціями НОК України, затверджене у 2006 році і зареєстроване в обласному управлінні юстиції. Це положення чітко і виразно систематизує роботу відділення, його виконкому, комісій, спрямовує на розвиток олімпійського руху. У 2011 році виконком НОК України прийняв рішення про встановлення стипендій провідним спортсменам, які закінчили спортивну діяльність і бажають долучитися до організаційної роботи з розвитку олімпійського руху.

За ініціативи відділення разом з Кіровоградським національним технічним університетом, за участі факультету фізичного виховання та кафедри фізичного виховання КДПУ і ДЛАУ щороку проводиться Всеукраїнська науково-практична конференція "Здоровий спосіб життя - здорова нація - здорове суспільство", в якій беруть участь 250 фахівців фізичної культури і спорту, тренери, педагоги, психологи і всі, хто небайдужий до проблем здоров'я нації.

За ініціативи відділення Президент НОК України Бубка С.Н. та представники комісії атлетів відвідали дитячий будинок "Барвінок" м. Кіровограда. А невдовзі 7 жовтня 2010 року на Генеральній Асамблеї НОК України було прийняте рішення про шефство НОК над цим закладом. Окрім того, такий досвід був визнаний позитивним та рекомендований до впровадження в інших областях України.

Найкращим прикладом для пропаганди олімпійських ідеалів, розвитку олімпійського руху є безпосередня участь атлетів регіону в Олімпійських іграх.

У складі збірної команди незалежної України в Олімпійських іграх сучасності брали участь спортсмени-кіровоградці:

У 2007 році дві вихованки СДЮШОР "Надія" представляли нашу державу на літньому Європейському юнацькому олімпійському фестивалі, який проходив у Белграді (Сербія):

- Валентина Голенкова у змаганнях з гімнастики спортивної стала переможницею у командних змаганнях, багатоборстві, а також у вправах на брусах та колоді та отримала срібну нагороду у вільних вправах;

- Ганна Євчак у змаганнях з плавання здобула срібну нагороду на дистанції 400 м. комплексним плаванням.

На І-х Всесвітніх юнацьких олімпійських іграх 2010 року у Сингапурі представляла Україну вихованка СДЮШОР "Надія", гімнастка Аліна Кравченко.

На честь 20-річчя заснування НОК України в актовій залі Кіровоградського національного технічного університету відбулося культурно-спортивне свято, в якому взяли участь провідні спортсмени області, тренери, фахівці фізичної культури і спорту, керівники області і міста, представники комісії атлетів НОК України. Виданий календар-плакат з фотографіями учасників Олімпійських ігор та їх тренерів.

В області розвивається 56 видів спорту, з яких 24 входять до програми Олімпійських ігор, працюють 37 ДЮСШ, 2 СДЮШОР та ОШВСМ. У позашкільних закладах займаються спортом 16943 спортсмени під керівництвом 578 тренерів. З метою якісної і цілеспрямованої роботи затверджені пріоритетні види спорту: бейсбол, велоспорт, гімнастика спортивна, легка атлетика, софтбол та хокей на траві. За останні 4 роки олімпійського циклу популярність спорту зросла, що спонукало керівників ДЮСШ відкрити ще 10 відділень, з 18 до 29 збільшилася кількість спортсменів основного складу збірних команд України з 12 видів спорту.

Спортивні досягнення Кіровоградщини відомі ще з початку минулого століття. Десятки наших співвітчизників, спортсменів області є переможцями і призерами чемпіонатів та першостей світу, Європи і України. 23 спортсмени стали Заслуженими майстрами спорту, 45 - Заслуженими тренерами України, 36 - переможцями чемпіонатів та першостей світу, 20 - чемпіонами Європи. Серед них дворазова чемпіонка світу і Європи зі спортивної гімнастики Олеся Дудник, срібні призери Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року велогонщик на треку Олександр Симоненко та гімнаст Руслан Мезенцев. Успіхи олімпійців позитивно вплинули на розвиток паралімпійського спорту. Чемпіонами та призерами Паралімпійських ігор стали Юрій Андрюшин, Алла Мальчик, Олег Мунц. Розвиток спорту серед інвалідів дав можливість взяти участь провідним спортсменам і в Дефлімпійських іграх. Так, Ганна Товста - триразова чемпіонка ігор, шестиразова чемпіонка та восьмиразова призерка чемпіонату світу з плавання серед інвалідів зі слуху, а її подруга по команді Ірина Терещенко - чемпіонка та триразова призерка чемпіонату світу.

Сьогодні відділення працює за підтримки управління фізичної культури і спорту та управління освіти і науки обласної державної адміністрації, у тісній співпраці з громадськими фізкультурно-спортивними організаціями над виконанням нової програми розвитку Олімпійського руху на 2012-2016 роки.

2. На шляху до власного здоров'я (Методичні розробки уроків та позакласних заходів)

О.М.Лисенко, вчитель початкових класів Маловисківської ЗШ І-ІІІ ступенів № 3 Маловисківської районної ради

ЗДОРОВ'Я - НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ

(Заняття-тренінг для учнів початкових класів та їх батьків)

Мета і завдання: поглибити знання дітей та їх батьків про здоров'я; формувати у дітей навички безпечної поведінки та свідоме ставлення до здоров'я; виховувати бажання вести здоровий спосіб життя.

Обладнання: плакат з правилами роботи у групі, символічний пісочний годинник, дощечки для письма, різної форми осінні листочки, завдання для роботи в групах.

(Діти сидять на стільчиках у колі, батьки навколо них у другому колі).

Хід заняття

1. Вступне слово.

2. Привітання. Метод "Коло".

Вчитель. Перед початком роботи давайте привітаємося. Станьте батьки у пару зі своєю дитиною.

Повторюйте слова вірша разом із рухами за мною:

"Щиросердно привітаєм в цьому класі нас усіх.

В парах дружно покружляєм, не шкодуєм ніг своїх.

Три плескання, три притопи.

Присідання і підскок.

Посміхнулись, привітались

І почнемо наш урок".

3. Ознайомлення з правилами тренінгу.

Вчитель. Діти, давайте пригадаємо правила, якими ми користуємося на наших заняттях. Я вам буду правило демонструвати, а ви його будете називати.

(Вчитель презентує правила тренінгу на слайді чи плакаті, а учні разом або по черзі зачитують: працювати дружно, правило піднятої руки, говорити по черзі, поважати один одного тощо).

А для батьків будуть діяти дещо інші правила (написані на картках і розміщені на дошці), зокрема:

Приходити вчасно. Не запізнюватись на тренінг.

Вимкнути мобільні телефони. Нічого не повинно заважати проведенню тренінгу.

Правило "Тут і зараз". Всі проблеми та негаразди треба залишити за межами тренінгу, а "тут і зараз" бути позитивними у висловлюваннях і ставленні до інших.

Правило "Піднятої руки". Якщо хтось з учасників тренінгу хоче щось додати чи розповісти, то необхідно підняти руку.

Говорити коротко, по черзі. Бажаючим говорити, важливо дбати про можливість бути почутим.

Не критикувати. Наша зустріч - це діалог. Кожна точка зору - це особиста реальність, вона базується на власному досвіді.

Бути толерантними. Відноситися з повагою до ідей, думок, почуттів, віку, статі, національності, релігійних віросповідань учасників тренінгу.

Добровільність. Брати участь у тренінгу за бажанням, без спонукання збоку тренерів або членів групи.

Конфіденційність. Особиста інформація не обговорюється і не виноситься за коло тренінгу.

Прочитайте правила. Чи всі вони Вам зрозумілі?

Чи Ви їх приймаєте?

4. Очікування.

Вчитель. Давайте, шановні батьки, дізнаємося ваші очікування від сьогоднішнього заняття? У вас є кружечки, на яких ви вдома написали своє ставлення до здоров'я та здорового способу життя. Ці кружечки стануть символічними пісчинками, які ми розмістимо у верхній частині намальованого пісочного годинника. А пройде час і, можливо, ваші пісчинки потраплять вниз, виконавши своє призначення, і ми досягнемо мети заняття.

5. Робота у групах.

Вчитель. Щоб дізнатися тему заняття, необхідно виконати завдання.

Для батьків. По колу ви передаватимете дощечки для письма, смужки паперу і маркери. Вам потрібно на смужці написати одним словом те, що, на вашу думку, найважливіше для вашої дитини. Смужку залишаєте у себе.

Для дітей. А ми з вами, діти, зараз перевіримо, чи вмієте ви берегти таємниці. У мене є чарівна скринька, зазирнувши до неї, ви зможете побачити найголовнішу людину на Землі. Спочатку ми нікому про це не будемо розповідати. Домовились?

(Діти по черзі дивляться у чарівну скриньку, де розміщене звичайне дзеркало).

Тепер, коли всі зазирнули до чарівної скриньки, я дозволю вам відкрити наш секрет.

Кого ви побачили?

То хто ж найголовніша людина на Землі?

Так, кожен з вас - головний, важливий, особливий і неповторний. Кожну людину потрібно любити, цінувати і оберігати. А особливо дорогі ви - своїм батькам.

А тепер давайте послухаємо, що ж наші батьки обрали найважливішим для вас.

Приклади відповідей: освіта, здоров'я, любов, їжа, житло, друзі, знання, родина, одяг, життя, повага тощо.

(Відповіді батьків розподіляють на магнітній дошці на дві групи).

Вчитель. Подумайте, чому Ваші побажання розділені на дві групи?

Отже, біля однієї групи слів ми прикріплюємо малюнок мішечка з грошима, біля іншої - зображення рук людини, що символізують власні можливості людини проектувати своє життя, робити вибір ("Все у твоїх руках").

6. Оголошення теми та мети заняття.

Вчитель. Сьогодні ми з вами зібралися для того, щоб обговорити важливість ролі здоров'я у житті кожної людини. Здоров'я - безцінний дар, який так легко втратити та, найчастіше, неможливо повернути.

Інформаційна довідка.

Для батьків цікавою і корисною буде зустріч із лікарем-педіатром, який виступить із міні-лекцією та відповість на їх запитання.

Можна запропонувати батькам переглянути презентацію, відеоролик про здоровий спосіб життя.

7. Робота в групах.

Вчитель. Діти, для продовження роботи нам потрібно об'єднатися у чотири групи. Незабаром чарівниця-осінь розфарбує все у яскраві кольори. Я приготувала для вас чудові осінні листочки, візьміть із коробочки той листочок, який вам найбільше подобається.

(Із скриньки діти витягують кольорові картинки (стікери, листочки, цукерки) та об'єднуються у чотири групи).

Завдання. Кожна група має картку із зображенням обличчя людини і підготовлені силуети носа, очей, ротика (у різних емоційних станах). Вам потрібно, працюючи разом, наклеїти все це на силует обличчя.

Проаналізуйте, яка людина у вас вийшла - здорова чи хвора, весела чи сумна? На яку людину ви б хотіли бути схожі? Чому?

8. Зміна діяльності груп. Вправа "Стежина здоров'я".

Вчитель. Шановні батьки, станьте групами біля своїх дітей. Тепер ви утворили робочі групи.

(Тепер батьки працюватимуть у групах, а діти сідають у загальне коло).

Завдання для батьків. Необхідно визначити причини захворювань та погіршення стану здоров'я.

Завдання для дітей "Стежина здоров'я". Ми з вами, діти, спробуємо викласти "стежину здоров'я". Чи буде вона довгою - залежить від вас. Для того, щоб прокласти хоча б один слід до здоров'я необхідно пригадати правила здорового способу життя. Відповіді позначимо на листках у формі сліду дитячої ноги і ними викладемо "стежину здоров'я".

(Очікувані відповіді: вмиватися, чистити зуби, займатися спортом, їсти корисну їжу, гратися на свіжому повітрі тощо).

9. Перевірка роботи батьків.

Що із того, що ви назвали залежить від самої людини?

На що ми можемо впливати?

Як бачите, багато чого залежить від нас самих. То який же висновок можна зробити? (Наше здоров'я - у наших руках).

10. Гра "Обіцянки".

Вчитель. Давайте зараз зробимо ще один крок до здорового способу життя. Сядьмо батьки й діти обличчям один до одного і пообіцяємо, що кожен з вас буде робити тільки те, що буде на користь здоров'ю.

(Обіцянки: чистити зуби, робити зарядку, бігати вранці, добре харчуватися тощо).

Пам'ятайте, обіцянка обов'язково повинна виконуватися!

Час нашого заняття швидко пролетів, тож необхідно підбивати підсумки.

11. Перевірка очікувань батьків.

Чиї сподівання справдились? Чиї ні?

Чиї пісчинки можна перемістити вниз? (Слово батькам).

12. Оцінка уроку дітьми.

Вчитель.

Діти, а вам сподобалося наше заняття?

У різних кутках класу ви бачите на малюнках наших чарівних "Пухнастиків" (казкові персонажі, які відображають емоційний стан, настрій дитини).

Станьте біля того "Пухнастика", настрій якого відповідає вашому.

Поясніть, чому у вас такий настрій?

Дякую батькам і дітям за роботу. На згадку про урок всі батьки отримують пам'ятку "Як берегти здоров'я дитини".

Література:

1. Демчук Л.В. Використання інноваційних технологій в роботі з формування засад здорового способу життя [Текст] / Л.В. Демчук // Психологічна газета. - 2009. - №4 (124).

2. Корисні звички. Навчальний посібник для початкової школи з попередження вживання дітьми тютюну й алкоголю: Посібник для вчителя [Текст]. - К., 2005.

3. Льюїс Д. Тренінг ефективного спілкування [Текст] / Д. Льюїс - М., 2002.

С.Ю. Рожко, вчитель початкових класів НВК "Олександрійський колегіум - спеціалізована школа" Олександрійської міської ради

ОБИРАЄМО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

(Година спілкування для учнів 2-3 класів)

Мета: виховувати у дітей ціннісне ставлення до власного здоров'я та стимулювати бажання дбати про нього; сприяти усвідомленню учнями необхідності ведення здорового способу життя; нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров'я; прищеплювати інтерес до занять фізичною культурою і спортом.

Обладнання: роздаткові матеріали-ілюстрації із зображенням людей, які дотримуються здорового способу життя, маркери, олівці, картки "ТАК" (з написом зеленого кольору), карки "НІ" (з написом червоного кольору), стікери.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

Усі сідайте тихо, діти!

Домовляймось - не шуміти,

Працювати час настав.

Тож і ми марно часу не гаємо,

Про здоров'я урок починаємо!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Бесіда.

Складіть із літер Д З О Р В' О Я слово. (Здоров'я).

Що таке здоров'я?

Чи можете ви сказати про себе: "Я здоровий"?

Продовжимо бесіду вправою "Мікрофон". Свої відповіді починайте зі слів: "Я здоровий, тому що …".

2. Декламування віршів дітьми.



Що треба робити, щоб бути здоровим?

Чому необхідно берегти здоров'я?

ІII. Повідомлення теми уроку і завдань уроку.

Сьогодні ми розглянемо здоров'я як стан людини, коли в неї відсутнє будь-яке нездужання, коли вона має гарний настрій, задоволена своїм життям.

Поговоримо також про те, як потрібно зміцнювати здоров'я та оберігати його.

IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

Що допоможе вам зростати здоровими?

1. Конкурс "Хто більше?"

На першій парті кожного ряду лежить чистий аркуш паперу. Ви по черзі пишіть на ньому слова, що стосуються здоров'я. Наприклад: режим, загартовування, зарядка, спорт.

Передавайте аркуш на наступну парту після того як учні, що сидять за однією партою, запишуть кожен по слову. Перемагає ряд, який закінчить завдання найшвидше і запише найбільшу кількість слів, що відповідатимуть темі. (Учні виконують завдання). Давайте прочитаємо слова, які ви записали на аркуші, і визначимо ряд-переможець. Із цих слів, що стосуються здоров'я, складемо "асоціативний кущ".



2. Слово вчителя.

Народна мудрість каже: "Без здоров'я немає щастя", "Найбільше в світі багатство - це здоров'я".

Як ви розумієте цю мудрість? (Відповіді дітей).

Правда, здоров'я - всьому голова. Коли людина здорова, то вона дужа, весела, красива, сильна, витривала, смілива, тому що вона себе прекрасно почуває і може наполегливо працювати, навчатись, може робити те, що їй до душі, займатись улюбленою справою. А коли щось болить, то сили немає, радості також, бо всі думки про одне - позбутись болю. Отже, бажаю всім доброго здоров'я! Будете здорові - будете щасливі й радісні.

А як же берегти своє здоров'я? (Думки дітей).

Берегти своє здоров'я - це означає вести здоровий і активний спосіб життя: робити зарядку, ходити в походи, займатись посильною фізичною працею, відвідувати спортивні секції, любити і дотримуватись чистоти, тому що чистота - запорука здоров'я. А ще виробляти в собі добрі, корисні звички, позбавлятись та уникати поганих, шкідливих.

Давайте пригадаємо, які звички корисні, а які - шкідливі? (Діти наводять приклади).

Треба добре знати і завжди дотримуватись правил поведінки, які ви всі вивчали на уроках з основ здоров'я, щоб уникнути неприємностей і нещасних випадків. Ми любимо життя за те, що можемо насолоджуватися красою природи, радіти зустрічам із друзями, щодня дізнаватися про щось нове у світі, який нас оточує. Ваше життя тільки-но починається, і воно сповнене надіями та планами.

Що потрібно для того, щоб ці плани здійснилися? Розшифруйте запис, прочитавши кожне зі слів ззаду наперед:

ИТСЕВ ЙИВОРОДЗ БІСОПС ЯТТИЖ

(ВЕСТИ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ)

Давайте з'ясуємо, що ж таке здоровий спосіб життя?

Для розкриття поняття "здоровий спосіб життя", вчитель може використати відеоматеріали, наочність, розробити презентацію "Здоровий спосіб життя".

3. Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити. (Встати і вийти із-за парт).

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки. (Марширувати на місці).

Вище руки підніміть (Підняти руки,прогнутися).

І спокійно опустіть.

Руханки

Вправа "Не все так просто".

Мета: мобілізація уваги, мотивація до подолання труднощів, тренування координації рухів.

Правою рукою намалюйте у повітрі хрест. Це дуже просто. Лівою рукою намалюйте коло. Це також у всіх вийшло. А тепер спробуйте зробити це одночасно: правою рукою малювати хрест, а лівою - коло. В кого це вийде, повідомляє переможним вигуком.

Вправа "Комахи".

Мета: підняти настрій, спрямувати енергію в позитивне русло.

Вихідне положення: стати так, щоб можна було вільно розвести руки.

Опустити руки і почати тихенько дзижчати: "З-з-з", подібно до комах.

Імітація руками рух комариних крил. Злегка підняти руки і робити ними колові рухи. Поступово піднімати руки вище та збільшувати радіус обертання, інтенсивність і висоту звуку. Піднімати руки доти, аж поки вони зімкнуться над головою.

Усе повторити у зворотному порядку, опускаючи руки і стишуючи голос.

V. Закріплення та осмислення нового матеріалу.

1. Робота з роздатковим матеріалом.

Подивіться на малюнки. Що негативно впливає на здоров'я?

2. Ігрова вправа "Так чи НІ".

Збереженню здоров'я сприяють ...

(Діти відповідають картками "ТАК" чи "НІ").

1) байдужість;2) взаєморозуміння у сім'ї;

3) добра праця;4) активний відпочинок;

5) ранкова зарядка;6) ледачість;

7) паління;8) чистота тіла;

9) раціональне харчування;10) шкідливі звички;

11) неврівноваженість;12) тривалий перегляд телевізору.

3. Вправа "Закінчи речення" (практична робота на картках).

Вчитель. Об'єднайтеся у групи. Виконайте завдання на картках.

1 група

Закінчи речення.

Для здоров'я корисно багато …

- гуляти на …;

- уживати корисну…;

- бути …;

- відмовитися від ….

2 група

Закінчи речення.

Здоровий спосіб життя - це дотримання …;

- правильне ...;

- щоденні заняття … і …,

- рухливими …;

- активна…;

- відсутність шкідливих …;

- у спілкуванні з оточуючими….

Висновок.

Допомагають зміцнити здоров'я … ігри, наприклад: …. Слід уникати … звичок, які руйнують здоров'я, наприклад: …. Щоб зберегти здоров'я, необхідно доглядати за собою, а саме: ….

4. Психогімнастика.

Вчитель. Сідайте вільно, розслабтеся, подумки повторюйте за мною речення.

Я лежу на теплому березі річки.

Тихо плескають хвилі.

Світить сонечко.

Я спокійний(а).

Я лежу на спині й дивлюсь на блакитне небо.

Там пливуть хмаринки.

Мені легко дихається.

Я ніби перебуваю у стані невагомості.

Моє тіло відпочиває у приємних променях сонця.

5.Обговорення ситуацій.

Які поради ви б дали дітям у таких ситуаціях?

1) Миколка дуже любить дивитися телепередачі. Він витрачає на це чотири години на день.

2) Наталка прийшла на день народження до своєї подруги. Вона так зраділа солодощам, що з'їла їх набагато більше, ніж потребує її організм.

Що важливого ви порадите своїм одноліткам?

6. Створення колажу.

Об'єднайтеся у групи за кольором фігур. Використайте малюнки з журналів, олівці та маркери для створення колажів. Оберіть представника, який презентує роботу вашої групи. (Презентація колажів).

VI. Підсумки уроку

Що важливого було на уроці?

Як ви думаєте, що означає вести здоровий спосіб життя?

А зараз стікерами покажіть як вам працювалося на уроці.

Наостанок, нехай кожен з вас побажає своєму сусіду по парті здоров'я.

Література:

1. Будна Н.О. Уроки з курсу "Основи здоров'я". 2 кл. : Посібник для вчителя. [Текст] / Н.О. Будна, Ж.А. Голінщак - Тернопіль: Навчальна книга -- Богдан, 2003.

2. Воронцова Т.В. Основи здоров'я. 6 клас: Посібник для вчителя [Текст] / Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко. - К. : Алатон, 2008.

3. Грецьких В.М. Основи здоров'я. 3 клас: Плани-конспекти уроків [Текст] / В.М. Грецьких. -- Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2006.

4. Погорелова С.М. Я і Україна. Навколишній світ: Матеріали до уроків у 2 класі [Текст] / С.М. Погорелова, В.А. Тетьоркіна. -- Харків : Веста: Видавництво "Ранок", 2002.

Т.П. Дощенко, вчитель початкових класів Тарасівського НВК "ЗШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ" Новгородківської районної ради

НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

(Тренінг з елементами гри для учнів 2-3 класів)

Мета та завдання: поглибити знання учнів про традиційні свята, звичаї, обряди, народні ігри та забави українців, які сприяють зміцненню, фізичного, духовного, психологічного та соціального здоров'я; мотивувати школярів на здоровий спосіб життя.

Обладнання: правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м'яч, олівці, маркери, таблиця "Берег сподівань і звершень", силуетні кораблики.

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Знайомство "Найкраще я вмію…"

Учні стають у коло і перекидають м'яч один одному. Той, хто триматиме в руках м'ячика, повинен розказати про те, що він найкраще вміє робити, а решта мають це запам'ятати. Кожен має починати з фрази "Найкраще я вмію..", а закінчувати словами "…Ось який я молодець!".

...