Формула здорового способу життя

Сучасні підходи до виховання здорової творчої особистості. Розробка методичних рекомендацій для проведення Першого уроку з проблеми формування в дітей навичок здорового способу життя. Маршрути пішохідних спортивно-оздоровчих екскурсій Кіровоградщини.

Рубрика Педагогика
Вид книга
Язык украинский
Дата добавления 09.04.2014
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У давнину худорлявих людей вважали хворими. Ознакою здоров'я і краси були округлі форми. Зараз дуже популярною у країнах Сходу стала боротьба "суммо", де основною умовою є велика маса тіла. Так що ж таке ожиріння: здоров'я і краса чи хвороба?

Повідомлення учнів: "Ожиріння. Його прояви і причини". (Обговорення).

Видатний фізіолог І. Павлов підкреслював, що надмірне захоплення їжею - це тваринність, а неуважність до неї - безглуздя.

Проблемне питання:

Чому І. Павлов назвав неуважність до їжі - безглуздям?

Повідомлення учнів: "Недостатнє харчування. Його наслідки". (Обговорення).

Отже, одноманітне харчування часто є причиною різних хвороб. Харчування повинне бути різноманітним.

В наш час дуже багато людей дотримуються різноманітних систем харчування. Одні - вегетаріанці, інші вважають, що харчування повинно бути окремим.

Давайте з'ясуємо всі "+" і "-" цих систем.

Повідомлення учнів: "Нетрадиційні системи харчування". (Обговорення).

Учням пропонується визначити основні закони раціонального харчування:

1. Дотримання енергетичного балансу.

2. Їжа повинна бути різноманітною.

3. Харчуватися треба через 4 години, 4 рази в день.

4. Вживати екологічно чисту їжу.

Обговорення основних помилок, які допускають учні у своєму раціоні харчування:

1. Ми їмо занадто багато.

2. Ми їмо занадто жирну їжу. (Норма для дорослих - 80 г жиру на добу).

3. Ми неправильно вибираємо харчові продукти.

4. Ми вживаємо їжу нерегулярно.

5. Ми їмо багато солодощів.

Робота в группах. Учням запропоновано розробити свої правила та поради здорового харчування.

Поради І групи:

· Раціон харчування повинен складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.

· Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих і вирощених в умовах екологічно чистих зон.

· Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями.

· Заміняйте жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м'ясом.

· Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру.

· Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.

· Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно вживати йодовану сіль.

· Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру.

Поради ІІ групи:

· Людина повинна їсти достатньо і не страждати від голоду, але добре пам'ятати, що обсяг її шлунку не перевищує 350-450 смі.

· Перерви між прийомами їжі, якщо людина не споживає м'ясних продуктів, повинні бути не коротші 3-4 годин. Прийом м'яса збільшує паузу між прийомами їжі.

· Споживати воду або інші напої слід незадовго до їжі. Під час їжі і після неї пити не слід.

· Велику роль у правильному харчуванні грає ретельне пережовування їжі.

· "Про запас" їсти марно і навіть шкідливо. Всім відоме правило: "сніданок з'їж сам, обід розділи з другом, а вечерю віддай ворогу".

Після обговорення правил раціонального харчування учням пропонується зробити висновок.

Висновок. Правильне харчування - основа здоров'я людини. Саме їжа, яку ми споживаємо забезпечує розвиток і постійне оновлення клітин і тканин організму, є джерелом енергії, яку наш організм витрачає не лише при фізичних навантаженнях, але і в стані спокою. Продукти харчування - джерела речовин, з яких синтезуються ферменти, гормони й інші регулятори обмінних процесів. Харчування безпосередньо забезпечує всі життєво важливі функції організму.

В.О. Кизименко, методист Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА "МОЛОДЬ ОБИРАЄ ЗДОРОВ'Я"

(Для учнів 10-11 класів)

Принципом гри "Що? Де? Коли?" є пошук командою гравців правильної відповіді на задане їм питання за допомогою мозкового штурму впродовж однієї хвилини.

Правила гри "Що? Де? Коли?"

1. Всі команди грають одночасно і в одному приміщенні.

2. Завдання команд - своєчасно дати правильну відповідь на запитання, яке поставив ведучий. За кожну правильну відповідь команда отримує одне ігрове очко.

3. Команди відповідають у письмовій формі.

4. Ведучий оголошує номер запитання, задає запитання і каже слово: "Час", після чого починається відлік часу в 60 секунд. За 10 секунд до закінчення хвилини обговорення подається сигнал. По закінченні хвилини обговорення подається сигнал, після якого починається відлік додаткових 10 секунд, до закінчення яких команда зобов'язана здати карточку з відповіддю.

5. Команда здала відповідь вчасно, якщо один з гравців підняв руку вгору, тримаючи в ній картку з відповіддю, до закінчення додаткових 10 секунд.

6. Відповіді, що здані із запізненням, не розглядаються.

7. Відповідь вважається неправильною, якщо:

- не розкриває суть запитання з достатньою конкретизацією (ступінь конкретизації визначається ведучим);

- форма відповіді не співпадає з формою запитання;

- команда дала більше одного варіанту відповіді, при цьому бодай один з них невірний;

- у відповіді допущені помилки, які перекручують або змінюють суть відповіді (неправильно названі імена, дати, спосіб дії і т.п.).

8. Правильна відповідь на питання приносить команді 1 бал, неправильна - 0 балів. Питання, які журі визнає некоректними, в залік не включаються і нікому балів не приносять.

9. При підведенні підсумків етапу чемпіонату для кожної команди підсумовуються її ігрові очки. Порядок місць визначається відповідно до кількості набраних ігрових балів.

Банк запитань для проведення тематичної гри "Що? Де? Коли?"

Питання 1. В Англії недавно з'явився новий вид спорту - боротьба пальцями ніг. Учасники не допускаються до змагань у двох випадках. Перша причина - наявність грибкових захворювань ступні або пальців. Яка друга причина?

Відповідь. Занадто довгі нігті.

Питання 2. У газеті "Харківський кур'єр" було опубліковано жартівне рекламне оголошення: "Новий "Педігріпал" з (пропущене слово) - ваш собака буквально світиться здоров'ям!" Яке слово пропущене?

Відповідь. "... фосфором...".

Питання 3. Після аварії на Чорнобильській АЕС у Гомельській області істотно скоротилося число гострих шлунково-кишкових захворювань. З якої причини?

Відповідь. Люди стали частіше мити руки, овочі й фрукти перед їжею.

Питання 4. По А. Швейцеру це гарне здоров'я й погана пам'ять. По Л. Толстому це задоволення без каяття. А на думку Єжи Леца, деяким для щастя бракує саме цього. Назвіть це.

Відповідь. Щастя.

Питання 5. В Італії над ним був учинений суд. Щоправда, виправдав його. Обвинувачення полягало в тому, що він погано впливає на здоров'я й заважає роботі. Якщо ви зрозуміли, про що йде мова, назвіть фірму, засновану в 1866 році, що контролює 45% світового виробництва "злочинного" продукту.

Відповідь. "Nestle".

Питання 6. Хірурги стародавності мали великий досвід лікування травм. На Русі пацієнтів завжди було чимало, були й свої особливості. Наприклад, серед простолюдинів північних князівств часто були випадки падіння людини з дерева. Це була, свого роду, "професійна травма". Назвіть одним словом рід діяльності потерпілих.

Відповідь. Бортництво (зараховувати відповідь "збирання меду"). Відповідь "бджільництво" не зараховується, оскільки для заняття бджільництвом зовсім не обов'язково вилазити на дерево, а бортництво саме в тому і полягало.

Питання 7. П'єр Лярус говорив: "Є тільки одне місце, де можна зустріти разом: любов, щастя, вірність, багатство й здоров'я". Назвіть це місце.

Відповідь. Словник.

Питання 8. Петро Якович Чаадаєв зрівняв оману й істину ще із двома також зв'язаними поняттями. Своє порівняння він уклав так: "От чому омани поширюються швидко, а істина так повільно". Назвіть ці інші два поняття.

Відповідь. Хвороба й здоров'я.

Питання 9. Чотирикутник позначає сварки, великий квадрат - спадщина, коло - грошовий виграш, хрест - довге життя й легку смерть, перехрещені лінії - успіх і гарне здоров'я, жіноча голова - несподіванка, а голова собаки - зраду й розчарування. Скажіть, де можна побачити ці символи?

Відповідь. На дні кавового блюдця.

Питання 10. На думку гумористів, ніщо так не гальмує розвиток медицини, як... Що?

Відповідь. Здоров'я людей.

Питання 11. Спортсменів, які займаються різними метаннями й штовханнями, тенісом, фехтуванням, стріляниною, підстерігає досить екзотична небезпека, що позначається на їхньому здоров'ї й вигляді. Для її запобігання доводиться займатися спеціальними фізичними вправами. Із чим вона зв'язана?

Відповідь. Асиметричний розвиток сторін тіла, що пов'язаний з асиметричністю цих видів спорту.

Питання 12. Раніше на бенкетах часто спалахували сварки, що нерідко кінчалися кровопролиттям. Наполеону Бонапарту приписують винахід столового приладу, що різко знизив подібного роду травматизм за обідом. Що ж це?

Відповідь. Столовий ніж із закругленим кінцем.

Питання 13. Ця система гармонічного розвитку тіла й духу була однією з найпоширеніших у світі. Девізи її головних щаблів: "Сила й мужність", "Фізична досконалість", "Бадьорість і здоров'я". Назвіть цю чудову систему.

Відповідь. ГТО.

Питання 14. Медики називають його м'язовим органом кровеносної системи, що розташований у передньому середостінні. А куди, відповідно до народної мудрості, цей орган йде від переляку?

Відповідь. У п'яти.

Питання 15. Під час правління англійської королеви Єлизавети I було заборонено використовувати його в Парламенті, щоб не зашкодити здоров'ю депутатів. Про що йде мова?

Відповідь. Про кам'яне вугілля.

Література:

1.Бабин І.І. Пізнай себе. Матеріали до курсу "Валеологія" [Текст] / І.І Бабин, А.В. Царенко, В.М. Черняк, Г.Ф. Яцук. - Тернопіль : ТДПІУО, ТОШО, 2002. - 232 с.

2.Уилмор Дж.Х. Физиология спорта и двигательной активности [Текст] / Дж.Х. Уилмор, Д.Л. Костилл. - К. : Олимпийская литература, 1997. - 504 с.

3. Цимбал Н.М. Практикум з валеології [Текст] / Н.М. Цимбал. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2000. - 168 с.

4. Язловецький В.С. Формування валеологічних знань та навичок здоров'я в учнів на уроках фізкультури [Текст] / В.С. Язловецький, В.О. Поярков, Ю.М. Івасюта. - Кіровоград, 1995. - 150 с.

Л.О. Тасенко, вчитель біології комунального закладу "Навчально-виховне об'єднання "ЗНЗ І-ІІІ ступенів № 16 - ДЮЦ "Лідер" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області", переможець обласного конкурсу "Вчитель року"

ОЗОНОВІ ДІРИ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНА ЗАГРОЗА

(Урок-дослідження для учнів 9-11 класу)

Мета та завдання: розкрити проблему руйнування озонового шару; визначити основні заходи захисту озонового шару; розвивати вміння здобувати інформацію, аналізувати її, робити висновки; виховувати екологічну культуру, бережливе ставлення до природи та свого здоров'я.

Обладнання: фільм "Ozzy Ozone" з навчально-методичного комплекту "Зелений пакет", ватман, олівці, маркери, мультимедійна дошка.

Форми та методи роботи: лекція, обговорення, тест, відеопрезентація.

Хід заходу

В озонову дірку подивився янгол:

- Господи, скажи їм, щоб вони схаменулись!

Л. Костенко

І. Організаційний момент.

(Привітання, організація учнів, психологічне налаштування до роботи).

Вчитель. У процесі історичного розвитку людина поступово втрачала зв'язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу, її вплив на довкілля зростав з кожним сторіччям.

Діяльність людини, що нині визначає обличчя Землі, поставила її перед важким вибором: або і далі жити за принципом "після нас - хоч потоп", нехтуючи законами природи, або ж розвивати те, що американський еколог О. Леопольд назвав "екологічною совістю", тобто відповідальність перед наступними поколіннями за стан нашої планети. Перелік екологічних проблем, породжених діяльністю людини, досить довгий. Ці проблеми поставили людство на межу всеосяжної кризи, яка загрожує його існуванню.

Давайте згадаємо про основні екологічні проблеми людства.

Вправа "Мозковий штурм".

ІІ. Аналіз результатів попереднього опитування.

(Група учнів провела попереднє опитування серед рідних, знайомих, однокласників з теми "Екологічні проблеми сучасності" з метою з'ясування найбільш значимих екологічних проблем сучасності).

Учні представляють результати своїх досліджень:

1. Зниження кількості та якості питної води - 15%

2. Знищення лісів - 11%

3. Забруднення повітря - 23%

4. Зменшення видового різноманіття тварин і рослин - 10%

5. Озонові діри та парниковий ефект - 10%

6. Проблеми побутових відходів - 18%

7. Забруднення та деградація ґрунтів - 8%

8. Наслідки Чорнобильської катастрофи - 5%

Висновок: більшість опитуваних не вважають проблему руйнування озонового шару найбільшою екологічною проблемою, але відзначають її серед найбільш значимих.

Сьогодні ми продовжимо роботу над циклом занять з екологічної безпеки і розглянемо проблему руйнування озонового шару з різних точок зору та сформуємо своє уявлення щодо реалій відносно обраного питання.

ІІІ. Перегляд відеофільму "Ozzy Ozone".

Дайте відповіді на запитання:

Яка функція озонового шару?

Що означає термін "озонова діра"?

Які причини руйнування озонового шару?

Метод "Шість капелюхів мислення" (перший етап).

Учитель пропонує учням висловити свої думки, розподілившись на групи за методом "Шість капелюхів мислення". На даному етапі використовуються капелюхи трьох кольорів: "чорний" - вказує на негативні сторони даної проблеми, "білий" - визначає об'єктивні факти погіршення озонового шару; "червоний" - висловлює власне ставлення до визначеної проблеми.

Для поглиблення розгляду теми ми запросимо до слова учнів, які отримали випереджувальне завдання та готові представити результати своїх досліджень.

ІV. Презентація випереджувальних завдань учнів.

1. Виступ групи істориків.

Зменшення озонового шару в Антарктиді довели в 1985 році члени британської наукової експедиції зі станції "Фарадей", що з лютого 1996 року належить Україні й носить ім'я геніального українського вченого В. Вернадського. Вони помітили, що концентрація озону в стратосфері тривожно знижувалася.

Вони повідомили про абсолютно несподіваний факт: весняний вміст озону в атмосфері над станцією Халлі-Бей в Антарктиді зменшився за період з 1977 р. по 1984 р. на 40%. Незабаром цей висновок підтвердили й інші дослідники, що показали також, що область зниженого вмісту озону тягнеться за межі Антарктиди і по висоті охоплює шар від 12 до 24 км, тобто значну частину нижньої стратосфери. Фактично це означало, що в полярній атмосфері є озонова "діра".

Найбільш докладним дослідженням озонового шару над Антарктидою був міжнародний Літаковий Антарктичний Озонний Експеримент. У його ході вчені з 4 країн декілька разів підніймалися в область зниженого змісту озону і збирали детальні відомості про розміри "діри" і хімічні процеси, які в ній відбуваються. У середньому за період з 1979 р. по 1990 р. вміст озону впав на 5%.

У ХХІ столітті вчені щороку констатують зменшення концентрації озону в середньому шарі атмосфери та вивчають вплив цього факту на здоров'я людини.

2. Виступ групи хіміків.

Проблема озону, як одного з малих газових компонентів атмосфери, що раніше становила інтерес лише для невеликого кола вчених, у цей час набула глобального значення. Така зміна пояснюється відкриттям того факту, що нормальний вміст озону в атмосфері перебуває під загрозою в результаті господарської діяльності людини.

Озон являє собою їдкий, трохи блакитнуватий газ. Його молекула складається із трьох атомів кисню (O3), так що озон є "хімічним родичем" більш стабільної й багатої в атмосфері речовини, необхідної для дихання людини, що складається з двох атомів кисню (О2).

Властивості озону:

- здатність поглинати біологічно небезпечне ультрафіолетове випромінювання Сонця;

- озон - найсильніший окислювач, тому приземний озон небезпечний;

- здатність поглинати інфрачервоне випромінювання земної поверхні;

- здатність впливати на хімічний склад атмосфери.

Оскільки механізм створення молекул озону перебуває в балансі з механізмом їхнього руйнування, то середню кількість озону в стратосфері вчені вважають величиною порівняно постійною з моменту утворення сучасної атмосфери Землі.

На відміну від інших атмосферних складових озон з'явився в атмосфері винятково хімічним шляхом і є наймолодшим атмосферним компонентом. З екологічної точки зору, найціннішою властивістю озону є його здатність поглинати біологічно небезпечне ультрафіолетове випромінювання Сонця.

Загибель атмосферного озону відбувається в результаті наступних процесів:

Озон у стратосфері постійно народжується й гине, отже, його шар складається з рівноважної кількості. А оскільки ця рівновага рухлива, то товщина озонового шару може змінюватися. Спостерігаються добові, сезонні коливання вмісту озону, а також цикли, пов'язані з багаторічними змінами сонячної активності. Найбільша кількість озону (46 %) утворюється в стратосфері тропічного поясу. Там максимум його щільності перебуває приблизно на висоті 26 км від поверхні. У середніх широтах він розташовується нижче: взимку - на висоті 22 км, а влітку - 24 км. У полярних районах висота максимуму становить усього 13-18 км.

Існує велика кількість причин ослаблення озонового щита, викликаного антропогенною діяльністю. Загалом їх можна об'єднати у дві групи.

1). Викиди літаків і ракет.

По-перше, запуски космічних ракет. Паливо, що згорає, "випалює" в озоновому шарі більші діри. Колись вважали, що ці "діри" затягуються. Виявилося - ні, вони існують досить довго.

По-друге, літаки. Особливо ті, що летять на висоті 12-15 км. Пара, що викидається ними, й інші речовини руйнують озон.

По-третє, окиси азоту. Їх викидають ті ж літаки, але найбільше їх виділяється з поверхні ґрунту, особливо при розкладанні азотних добрив.

Оскільки на сьогодні польоти на надзвукових літаках здійснюються не дуже часто, вони не наносять істотної шкоди озоновому шару. Запуски ракет відбуваються також не надто часто, але вони можуть наносити дуже серйозний збиток озоновому шару.

2). Хлорофторовуглеці (ХФВ), або фреони.

Колись фреони розглядалися як ідеальні для практичного застосування хімічні речовини, оскільки вони дуже стабільні, неактивні, нетоксичні. Як це не парадоксально, але саме інертність цих сполук робить їх небезпечними для атмосферного озону. ХФВ не розпадаються швидко в тропосфері (нижньому шарі атмосфери, що простирається від поверхні землі до висоти 10 км). Коли молекули ХФВ піднімаються до висоти приблизно 25 км, де концентрація озону максимальна, вони піддаються інтенсивному впливу ультрафіолетового випромінювання, що не проникає на менші висоти через екрануючу дію озону. Ультрафіолет руйнує стійкі у звичайних умовах молекули фреонів, які розпадаються на компоненти, що мають високу реакційну здатність, зокрема, атомний хлор. Таким чином, ХФВ переносять хлор з поверхні землі через тропосферу й нижні шари атмосфери, де менш інертні сполуки хлору руйнуються, у стратосферу, до шару з найбільшою концентрацією озону. Дуже важливо, що хлор при руйнуванні озону діє подібно каталізатору: у ході хімічного процесу його кількість не зменшується. Внаслідок цього один атом хлору може зруйнувати до 100000 молекул озону перш ніж буде дезактивований або повернеться в тропосферу.

Зараз викид фреонів в атмосферу обчислюється мільйонами тонн, але варто помітити, що навіть у гіпотетичному випадку повного припинення виробництва й використання ХФВ негайного результату досягти не вдасться: дія фреонів, які вже потрапили в атмосферу, буде тривати кілька десятиліть. Вважається, що час життя в атмосфері для двох найбільш широко використовуваних ХФВ: фреон-11 (CFCl3) і фреон-12 (CF2Cl2) становить 75 і 100 років відповідно.

3. Виступ групи політиків.

22 березня 1985 року була прийнята Віденська конвенція "Про охорону озонового шару", в якій країни-учасники домовились про:

- необхідність проведення систематичних і фундаментальних досліджень;

- включити в законодавство вимоги щодо зменшення і ліквідації речовин, які руйнують озоновий шар;

- створити спеціальну координаційну комісію.

Монреальський протокол щодо речовин, які руйнують озоновий шар, ухвалено 16 вересня 1987 року. Його основна мета - запобігання руйнуванню озонового шару в результаті антропогенних дій. У рамках Монреальського протоколу вдалося заборонити виробництво та споживання більш як 100 видів хімікатів, що руйнують озоновий шар.

Доповнення та зміни до Монреальського протоколу було здійснено вже кілька разів: 1990 р. (Лондон), 1992 р. (Копенгаген), 1997 р. (Монреаль); 1999 р. (Пекін).

До 2010 року протокол Монреаля було ратифіковано всіма країнами. Відповідно до досягнутої домовленості в Монреалі, розвинені країни повинні знизити споживання хлорофторовуглеців.

Завдяки вживанню національних та глобальних заходів, учасники Протоколу скоротили виробництво і споживання озоноруйнуючих речовин більш як на 98%. Згідно з розрахунками вчених, якщо б не існувало Монреальського протоколу і не були проведені заходи охорони, руйнування озонового шару в 2050 році в північній частині досягло б 50%, а на півдні - 70%.

В аерозолях уже використовується замінник фреонів - пропан-бутанова суміш, яка за фізичними параметрами практично не поступається фреонам. Складніша справа з холодильними установками - другим за величиною споживачем фреонів. Річ у тім, що через полярність молекули ХФВ мають високу теплоту випаровування, що дуже важливо для робочого тіла в холодильниках і кондиціонерах.

У багатьох країнах ведуться розробки нових замінників і вже досягнуті непогані практичні результати, але повністю ця проблема ще не вирішена.

4. Виступ групи екологів.

Жорсткий ультрафіолет погано поглинається водою і тому представляє велику небезпеку для морських екосистем. Експерименти показали, що планктон, що мешкає в поверхневому шарі, при збільшенні інтенсивності жорсткого ультрафіолетового (УФ) опромінення може серйозно постраждати і навіть загинути повністю. Планктон знаходиться в основі харчових ланцюжків практично всіх морських екосистем, тому без перебільшення можна сказати, що практично все життя в поверхневих шарах морів і океанів може зникнути.

5. Виступ групи лікарів.

Надмірне опромінення ультрафіолетом може призвести до розвитку гострих та хронічних уражень шкіри, очей, імунної системи. Найпростіший та загальновідомий приклад негативної дії УФ-випромінювання на людину - сонячний опік. До інших гострих уражень належать фотокератит та фотофоньюктивіт. При постійній дії надмірної кількості УФ-випромінювання у людини можуть виникнути різні види раку шкіри і катаракта. Але слід пам'ятати і про користь: УФ стимулює вироблення вітаміну D у шкірі, ним знезаражують воду та вбивають хвороботворні мікроорганізми, використовують для лікування шкірних хвороб, рахіту, жовтяниць.

Після того, як у 1888 році на Міжнародному гігієнічному конгресі у Відні було визнано, що з питною водою можуть поширюватися заразні хвороби, почалися пошуки найбільш ефективного способу знезаражування води. Їх було знайдено безліч, і серед інших - хімічна обробка води озоном. Перевага цього способу в тому, що озонована вода, на відміну від хлорованої, не набуває стороннього запаху й смаку та не містить шкідливих речовин.

Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує:

- тримайте немовлят та дітей до 12-ти місяців у тіні;

- обмежте час перебування на сонці дітей опівдні;

- одягайте одяг, що захищає тіло від сонця, головний убір та сонячні окуляри;

- застосовуйте сонцезахисні креми з фактором захисту SPF 15+;

- уникайте використання ламп для засмаги та соляріїв.

V. Анкетування учнів. Ми пропонуємо вам анкету "Ризики для здоров'я". У цій анкеті описано, які типи людей мають підвищений ризик розвитку раку внаслідок тривалого перебування на сонці.

1. Якого кольору ваше волосся?

· русяве/руде - 4 бали;

· коричневе - 3 бали;

· чорне - 1 бал.

2. Якого кольору ваші очі?

· блакитні/зелені - 4 бали;

· світло-карі - 3 бали;

· темно-карі - 1 бал.

3. Якщо влітку ви перебуваєте на сонці протягом години:

· ви отримуєте сонячний опік та на шкірі з'являються маленькі пухирці - 4 бали;

· спочатку ви отримуєте сонячний опік, який потім претворюється на засмагу - 3 бали;

· ви засмагаєте - 1 бал.

4. У вас є ластовиння?

· багато - 5 балів;

· мало - 3 бали;

· ні - 1 бал.

5. Чи ви працюєте:

· на вулиці - 4 бали;

· на вулиці та у приміщенні - 3 бали;

· у приміщенні - 1 бал.

6. Чи хворіли члени вашої родини на рак?

· так - 5 балів;

· ні - 1 бал.

7. Де ви живете?

· у регіоні з прохолодним кліматом - 4 бали;

· у регіоні з помірним кліматом - 3 бали;

· у регіоні з теплим кліматом - 2 бали.

Аналіз результатів анкетування. Ризик розвитку раку шкіри: 1-15 балів - мінімальний; 16-22 балів - середній; 26-30 балів - високий. Анкета є тільки "індикатором" ризику та зовсім не є причиною для занепокоєння.

VІ. Формулювання висновків.

1. Вправа "Мікрофон".

Продовжити речення "Про озоновий шар я знаю, що…."

2. Групова робота учнів.

Уявіть, що ви входите до складу агітбригади "Зелений патруль" і вам необхідно розповісти про проблему руйнування озонового шару. Об'єднайтеся у три групи і за 5 хвилин створіть презентацію з проблеми "Руйнування озонового шару та загрози для здоров'я людей".

VІІ. Висновок уроку.

Вчитель. Пам'ятайте: явище серйозного пошкодження озонового захисту біосфери Землі є типовим прикладом глобальної екологічної проблеми техногенного характеру. Історія "озонової діри" цікава не тільки сама по собі, а й як перший приклад порівняно оперативної і скоординованої дії вчених та урядів більшості країн світу.

Метод "Шість капелюхів мислення" ругий етап).

Учитель пропонує обговорити проблему руйнування озонового шару, що становить загрозу для здоров'я людей, за такими ключовими питаннями:

"Білий капелюх" - Що ви дізналися нового?

"Жовтий капелюх" - Яка актуальність цієї проблеми?

"Чорний капелюх" - Яку небезпеку становить руйнування озонового шару?

"Зелений капелюх" - Чи можете ви запропонувати свої ідеї та пропозиції стосовно покращення даної ситуації?

"Червоний капелюх" - Чи змінилося ваше відношення до цієї проблеми?

"Синій капелюх" - Підбиття підсумків.

VІІІ. Додаткове дослідження.

1. Зробіть огляд товарів, що продаються в магазині біля дому. Чи позначені вони символами, які означають відсутність озоноруйнуючих речовин (ОРР)?

2. Дослідіть підприємства України (Кіровоградської області), які застосовують ОРР та дізнайтеся чи планують вони використовувати їх замінники?

Література:

1. Зелений пакет. Посібник для вчителя. - Регіональний екологічний центр для Центральної та Східної Європи, 2010. - 256 с.

3. Активний відпочинок - запорука здоров'я (Пішохідні екскурсійні маршрути)

О.В. Алєксандров, керівник туристсько-краєзнавчого гуртка Добровеличківського ЦДЮТ, інструктор дитячо-юнацького туризму України

ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ: МАНДРІВКА КРАЄМ

(Пішохідний маршрут вихідного дня)

Мета та завдання: поглибити знання учнів з історії та культури рідного краю; виховувати любов до рідної землі; формувати поняття дбайливого ставлення до природи; розвивати вміння орієнтуватися на місцевості, долати локальні та протяжні перешкоди; відвідати цікаві природоохоронні об'єкти Добровеличківського району

Спорядження та матеріали.

Індивідуальне спорядження:

1. Рюкзак або ранець;

2. Плащ-накидка поліетиленова;

3. Одежа: куртка, головний убір, спортивний костюм (сорочка, джинси), шкарпетки. З урахуванням сезону та погодних умов можна доповнити: купальник, светр та інші теплі речі;

4. Взуття: кросівки або черевики, запасне взуття (кеди).

5. Кружка, ложка, ніж, пляшка з негазованою водою, салфетки;

6. Блокнот, ручка, компас, карта, годинник, сірники в упаковці;

7. Туалетне приладдя (рушник, мило, носовичок);

8. Ремнабір (голка, нитка, шпильки, скотч), аптечка (бинт, пластир, вазелін);

9. Проїзні документи (свідоцтво про народження, учнівський квиток);

10. Продукти харчування (відповідно до нормативно-правового забезпечення).

Групове спорядження:

1. Сокирка, лопатка, плівка-тент(3Ч3 м), скатертинка, пакети для сміття.

2. Групова медаптечка, ремнабір, фотоапарат.

Для району подорожі характерним є:

· Основна частина пролягає в степовій зоні Придніпровської височини на абсолютних висотах 115-190 метрів над поверхнею моря.

· Маршрут проходить по долинах річок і польових дорогах.

· Є зручні місця для організації привалів і обіду із доступом до джерельної і криничної води.

Туристичний маршрут в деталях

Загальні відомості про Добровеличківський район

Районний центр - Добровеличківка. Район розташований на південно-західних відрогах Придніпровської височини. Територію перетинають три ліві притоки річки Синюхи - Кагарлик, Сухий Ташлик і Чорний Ташлик. Північна частина району знаходиться у лісостеповій зоні, південна - у степовій.

Промисловість представлена харчовою промисловістю та переробкою сільськогосподарської продукції та видобувною (граніт) промисловістю.

Добровеличківський район - адміністративно-територіальна одиниця Кіровоградської області України.

Територія Добровеличківського району - 1 297 кв.км.

Населення складає 39700 чоловік.

Природоохоронні об'єкти на маршруті

Гідрологічна пам'ятка природи "Козацька криниця"

За історичними свідченнями відомо, що ця територія входила до Буго-Гардівської паланки Запорізької Січі. Основним типом поселень були козацькі зимівники, які виникали як правило біля річок, озер, природних джерел. Тому не випадкова ця назва "Козацька криниця". Джерельна вода має добрий мінеральний склад та приємна на смак.

Минуло століття, а Козацька криниця і нині вихлюпує підземну прохолоду на висоті більш як сорок метрів на пагорбі. У цьому її унікальність.

Оповита легендами, багато чого повідає цікавого подорожуючим степовими дорогами України. Над криницею - верби гомонять, своїми вітами запрошуючи скуштувати води - і той хто скуштує її, оздоровиться цілющим степовим повітрям, життя його набуде нового змісту чистого і глибинного, а бажання обов'язково здійсняться.

Пам'ятка природи місцевого значення "Болото "Левади"

Болото Левади - це мальовничий куточок Добровеличківського району та безцінна пам'ятка природи. Тут росте багато видів квітів, чагарників, різнотрав'я. Вся ця рослинність сприяє незабутньому краєвидові. Тут протікає вузенька річка Добра, яка є невід'ємною частиною цієї краси. Влітку тут зелено і можна відчути запах квітів, та саме головне Ви можете почути пісню птахів, які там мешкають. Болото Левади - це пам'ятка природи, якою не тільки насолоджуються, а й потрібно берегти.

Болото Левади розташоване неподалік від смт Добровеличківка в заплаві р. Добра, притоки р. Сухий Ташлик. Площа - 10-15 га. Межі болота окреслені таким чином: від початку бічної, Біловусової балки (де раніше починалося днище ставу) до заростей високо трав'я у верхній частині.

Технічний опис маршруту

Маршрут доступний для проходження як місцевими групами туристів, так і тими, які приїхали з інших населених пунктів. У районному центрі є автобусна станція, яка має сполучення з більшістю райцентрів нашої області. До місця можна дістатися як ранішніми рейсами, так і вечірніми, переночувавши перед початком маршруту в наметах у садових насадженнях поблизу географічного центру України

Маршрут починається на Добровеличківській автостанції. Потрібно вийти на автодорогу, та рухатися в сторону околиці селища на північний схід. Пройшовши 700 метрів на околиці селища ви побачите пам'ятний знак "Географічний центр України" (48°24'1.31" пн. ш, 31° 9'25.23" сх. д).

Зараз детальніше про цей цікавий об'єкт. Ініціаторами дослідження Кіровоградщини, як географічного центру України, були працівники Добровеличківського районного краєзнавчого музею Проскаченко Д.Д. та Нога В.Я. Їх підтримав Шевченко Віктор Олексійович, доктор географічних наук, професор, який в 1989 році визначив точку географічного центру України - селище Добровеличківка Кіровоградської області. Його методика найповніше враховує конфігурацію території України, сферичність її поверхні й показує, що центр України - на північно-східній околиці смт Добровеличківка.

У липні 1991 року у точці географічного центру України встановлено тимчасовий пам'ятний знак з написом "Тут буде встановлено пам'ятний знак "Географічний центр України".

24 серпня 2002 року, у День Незалежності України, на цьому місці урочисто відкрито пам'ятний знак: 24-х тонна брила із сірого граніту місцевого кар'єру, де закріплено табличку з чорного граніту на якій викарбовано Державний герб України (тризуб), нижче напис "Географічний центр України", ще нижче картографічне зображення: контури України в рамці з картографічною сіткою (позначені та підписані меридіани та паралелі); також позначено м. Київ, р. Дніпро та спеціальними значками і підписами крайні точки території України (мис Сарич, Петровське, Червона Зірка та Чоп), точка географічного центру - Добровеличківка та герб Добровеличківського району.

Задля справедливості необхідно відмітити про перебіг дискусій, про точність визначення географічного центру України та крайніх точок території України.

Добровеличківка, як географічний центр України, визначена хронологічно першою. Одним з перших туристів, який цілеспрямовано відвідав Географічний центр у Добровеличківці, є відомий український мандрівник, Заслужений Журналіст України Микола Хрієнко, який зробив значний внесок у популяризацію географічного центру України у Добровеличківці. Під час виконання журналістського проекту "Українці за Уралом" на вершинах 17 -ти найвищих перевалів Колимської траси і на Чукотці, а також на мисі Дежньова та в Бухті Командор на острові Беринга він розсипав землю, взяту біля пам'ятного знаку Географічний центр України у Добровеличківці.

Далі потрібно пройти по трасі в тому самому напрямку і через 400 метрів повернути направо на польову дорогу. По цій дорозі потрібно рухатися, нікуди не звертаючи, і приблизно через 3 кілометри ви вийдете до річкової долини з досить крутими бортами. Не спускаючись вниз, потрібно пройти наліво в сторону високих і розлогих верб 300 метрів. Перед вами буде гідрологічна пам'ятка природи "Козацька криниця" (48°24'36.35" пн.ш., 31°11'21.39"сх.д.). Поблизу джерела облаштоване місце відпочинку із імпровізованими столиками і стільцями із граніту. Можна організувати привал і поповнити запаси питної води із джерела. Відпочивши в тіні вікових верб і напившись водиці з козацької криниці рухаємось далі.

Потрібно йти вздовж річки за течією до місця її впадіння в річку Сухий Ташлик. Цей відрізок шляху займає приблизно 3 кілометри.

Сухий Ташлик - річка, що знаходиться на території Новоукраїнського, Добровеличківського і Вільшанського районів Кіровоградської області. Ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Довжина 57 км. Площа водозбірного басейну 741 кмІ. Похил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5-2 км, завглибшки до 40-50 м. Річище звивисте, завширшки до 10-15 м. Використовується на зрошення. Є чимало ставків.

Потрібно рухатись спочатку вздовж ставка, потім пройти вздовж річки село Скопіївку, і далі аж до гранітного кар'єру. Шлях проходить стежками по березі річки, а місцями ґрунтовою дорогою. Перед кар'єром потрібно звернути вліво, щоб його оминути, тому що місцями є непрохідні завали граніту і круті обриви.

По цій дорозі потрібно рухатися 2 кілометри, аж поки знову не вийдете на автомобільну трасу. На цей раз її потрібно перетнути і рухатися проти течії річки Доброї.

Річка Добра - починається в балці на південній околиці селища Добровеличківка. Довжина 16 кілометрів. Протікає через населені пункти Добровеличківку, Варваро-Олександрівку, Липняжку. В межах села Липняжка впадає в річку Сухий Ташлик. Є його лівою притокою. За однією із версій саме цій річці має завдячувати Добровеличківка за свою назву.

Вздовж річки потрібно пройти 2 кілометри і ви дійдете до місцевої пам'ятки природи "Болото Левади" (48°24'24.43" пн.ш., 31°5'10.46" сх.д.). Саме цей об'єкт є кінцевою точкою маршруту. Після останнього привалу і огляду особливостей природи, унікальної в своєму роді для цієї місцевості, потрібно розпочинати рух назад.

Для туристів з інших місць доступний варіант проходження в зворотному напрямі до траси і очікування автобуса до Кіровограду.

Місцеві ж туристи мають рухатися по стежці вздовж траси до Добровеличківки. Довжина цього відрізку складає 5 кілометрів по прямому і рівному відрізку.

Частково маршрут був апробований гуртківцями туристсько-краєзнавчого гуртка Добровеличківського ЦДЮТ на відрізку від Добровеличківки до Козацької криниці восени 2011 року. Також весь маршрут був пройдений автором на велосипеді із точним визначенням відстані маршруту по велосипедному комп'ютеру.

Маршрут доступний для проходження найменшими гуртківцями та сприяє підготовці до ступеневих походів, а також для дорослих груп, як варіант активного туризму, який зараз має тенденцію до розвитку в світі загалом та Україні зокрема.

Графік руху

Використані джерела:

1. Буклет Добровеличківського краєзнавчого музею "Туристичними стежками Добровеличківщини". - Добровеличківка, 2010.

2. Кривульченко А.І. "Водні об'єкти Кіровоградської області".- Кіровоград, 2011.

3. Інтернет-ресурси: http://uk.wikipedia.org; http://maps.google.com; http://maps.vlasenko.net/

Ю.В. Мажаєв, заступник директора з навчально-виховної роботи Будинку дитячої та юнацької творчості Олександрійської міської ради

МАНДРУЄМО РАЗОМ - ОЛЕКСАНДРІЙЩИНА ЗАПРОШУЄ

(Пішохідний похід для учнів 7-11 класів)

Проведення походу пропонується здійснювати у теплу пору року, а саме наприкінці весни, влітку та на початку осені, тому що маршрут пролягає біля водоймищ. Це робить похід особливо приємним, коли можна зняти денну втому піших переходів прохолодою чистої води. При цьому обов'язково слід дотримуватись правил купання у водоймах.

Пропонується здійснення пішохідного походу за маршрутом:

м. Олександрія - с. Мала Березівка (с. Росинське) - балка Росинська (організація обіду) - м. Олександрія (протяжність маршруту - 15 км).

Для здійснення походу необхідно мати карту м. Олександрії М 1:100000.

Технічний опис туристичного одноденного походу

З будь-якого місця Олександрії, слід йти на північну-східну околицю міста вздовж річки Березівка правим берегом проти течії до ставка. Потім праворуч балкою у північно-східному напрямку понад два кілометри до наступного ставка. Біля нього пропонується влаштувати обід та відпочинок. Далі пропонується оглянути навколишні краєвиди та ознайомитися з флорою.

Краєзнавчий матеріал для туристичного одноденного походу.

Краєзнавча цінність цього маршруту полягає в ознайомленні школярів з проектованим ботанічним заказником місцевого значення "Балка Росинська". Загальна площа - близько 200 га.

Росинська балка є виключно степовою і досить різноманітною за складом рослинних угруповань, флористичний склад яких виявився дуже цікавим. На крутих схилах південної та південно-західної експозиції в верхніх та середніх частинах схилів розміщуються угруповання різнотравно-типчакових степів з фрагментами, а місцями і значними площами ковилових угруповань з ковилою пірчастою. Нижні частини схилів та досить сухе і підвищене днище займають лучні степи, частіше з переважанням тонконогу вузьколистого, місцями зустрічаються угруповання осоки ранньої. Невеликими плямами трапляються на схилах ділянки з домінуванням келерії гребінчастої та лікарської рослини - кринетарїї волохатої. До Червоної книги України занесені три види росиш, виявлених в Росинський балці, - ковила пірчаста, Лессінга та українська. Особливо рідкісною в Кіровоградській області є ковила українська. Ковила Лессінга в Русинській балці порівняно з іншими видами ковили, утворює найбільш щільні і великі за площею угруповання. Угруповання всіх згаданих видів ковили занесені до Зеленої книги України.

Серед степового різнотрав'я найбільш помітна шавлія поникла, яка інколи виступає в ролі співдомінанта. Значною є участь таких видів, як шавлія дібровна, гадючник шестипелюстковий, чистець прямий. Досить звичайними тут є горицвіт весняний і горицвіт волзький, які охороняються в області. На схилі балки виявлена ділянка, де рясно зростає барвінок трав'янистий. Зрідка трапляється ломиніс цілолистий. На одному із схилів виявлена велика популяція півників солелюбних.

Дана територія досить цінна в зоологічному відношенні. Тут виявлений сліпак звичайний, занесений до Європейського червоного списку. У значній кількості трапляється заєць сірий. Птахи представлені типовими мешканцями відкритих просторів, такими, як жайворонок польовий, щеврик польовий, перепел, жайворонок чубатий, які трапляються в значних кількостях. До фонових видів належать також сорока, славка сіра та вівсянка садова.

У Росинський балці на значній площі представлене широке розмаїття степових угруповань, серед яких чимало рідкісних. Багата і різноманітна флора цієї ділянки, в складі якої виявлена ціла низка рідкісних та малопоширених видів.

Література:

1. Бєлявін Ф.К., Пом'ятунов А.С. Олександрія - місто гірників.

2. Кизименко П.М. Пам'ять степів. Історичні нариси з минулого Кіровоградщини. - Кіровоград, 2003.

3. Кохан А.І., Колєсніков В.Г. Олександрія. - Дніпропетровськ: Промінь, 1986. - с. 3-5, 19-24.

4. Кузик. Б.М., Білошапка. В.В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: В 2 т. - Дніпропетровськ: АРТ-Прес, - 2005, Т. 2.

5. Міщенко Г.П. Кіровоградська область. Географічний нарис. - Київ: Радянська школа, 1961. - с. 6-8, 12, 15-16, 18, 25-26, 28, 31, 35, 38, 44.

6. Пом'ятунов А.С. Історія міста Олександрії.

7. Спектор Ф.Н., Рубін С.М. Географія рідного краю. - Київ: Лібра, 2000. - 88 с .

8. Халін О.В. Моя Олександрія / "Олександрійський тиждень" 24 травня 2001 р.

Вознюк В.А., краєзнавець, дослідник;

Поліщук А.В., вчитель історії, керівник краєзнавчого гуртка Цибулівської ЗШ І-ІІІ ступенів Знам'янської районної ради

КОЗАЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ СЕЛА ЦИБУЛЕВЕ

(Пішохідна спортивно-оздоровча екскурсія вихідного дня для учнів 5-9 класів)

Мета екскурсії: вивчення рідного краю, його історії, культурної спадщини та природи; ознайомлення дітей з козацьким періодом нашого краю; формування культури активного відпочинку.

Завдання екскурсії: розвиток комунікативних компетентностей та формування свідомого ставлення до здорового способу життя; формування навичок роботи з історичними джерелами та ілюстративним матеріалом; прищеплення почуття патріотизму і поваги до минулого та здобутків предків; виховання гордості за свою рідну землю.

Обладнання та інформаційно-методичне забезпечення: легенди, пісні, прислів'я, приказки, малюнки учнів школи, репродукції народних картин, ілюстративний матеріал про легендарного Мамая; документальні свідчення про діяльність гайдамацького отамана, нашого земляка Марка Мамая; документальні матеріали про гайдамацький рух на наших землях на початку ХХ століття; фотоматеріали про діяльність сучасних козаків; блокноти, альбоми, олівці; альбом для гербарію; аптечка; питна вода у пляшках; матеріали для ігор.

Протяжність маршруту: 14-15 км.

Тривалість: 6 годин (з урахуванням часу на зупинки).

Маршрут екскурсії: МАМАЇВ ЯР - ЦЕНТР СЕЛА - МУЗЕЙ-САДИБА - ПЕРУНОВА СКЕЛЯ - ГАЙДАМАЦЬКА КРИНИЦЯ - ПАМ'ЯТНИЙ ХРЕСТ (місце поховання родини отамана Кібця) - КОЗАЦЬКИЙ ЗИМІВНИК.

Маршрут має лінійний характер (з елементами кільцевого), напрям маршруту - із заходу на схід, що біля ГАЙДАМАЦЬКОЇ КРИНИЦІ робить петлю - поворот на захід, до КОЗАЦЬКОГО ЗИМІВНИКА.

Карта села та схема маршруту

Хід екскурсії:

Організація екскурсантів.

Діти отримують завдання, об'єднавшись у три групи - "природолюби", "документалісти", "фольклористи".

Дітей інформують про маршрут та об'єкти показу і вносять свої корективи.

Зупинки та об'єкти показу:

1 зупинка - "Мамаїв Яр". Для огляду представляються такі об'єкти, як кам'яна стела "Козак Мамай", пам'ятний хрест на місці можливого поховання Марка Мамая та природний об'єкт - яр біля залізничного полотна.

2 зупинка - "Центр села". Об'єктами екскурсії даної зупинки є меморіальний пам'ятник жертвам громадянської війни, місце розташування старого козацького кладовища, пам'ятний хрест на місці зруйнованої Покровської церкви.

3 зупинка - "Музей-садиба В.А.Вознюка". Власником музею-садиби представляється колекція старожитностей (вишиті рушники, одяг, предмети побуту, матеріали польових досліджень), українська світлиця (зі збереженням особливостей сільського інтер'єру початку ХХ століття).

4 зупинка - "Перунова скеля". Екскурсантам пропонується подолання природних перешкод (річка, пагорби), ознайомлення з краєвидами, розповідь про легенди краю.

5 зупинка - "Гайдамацька криниця". Реалізується у формі екологічного десанту (прибирання території навколо криниці, забір води).

6 зупинка - "Пам'ятний хрест". Огляд хреста, ознайомлення з історією гайдамацької боротьби початку ХХ ст.

7 зупинка - "Козацький зимівник". Ознайомлення з козацькою садибою, де представлені зразки традиційної сільської архітектури, залишки слідів давнього рослинного та тваринного світу на камені, пригощання козацькими традиційними стравами.

Додаткова інформація до зупинки "Мамаїв Яр". Розташований на західній околиці села, біля залізничної зупинки "Мамаїв Яр".

Робота на даному об'єкті реалізується за допомогою розповіді, що поєднується з показом додаткової інформації про легендарного Мамая та М. Мамая, розглядом кам'яної стели "Козак Мамай" (північний схил яру, біля дороги), подоланням природного об'єкту - яру біля залізничного полотна, вшанування Марка Мамая біля пам'ятного хреста на місці його можливого поховання (південний схил яру, біля посадки).

З ХVІІ століття в кожній оселі було зображення козака Мамая, яке шанувалось як ікона. Його можна було зустріти на картинах з полотна і на скринях, на стінах і дверях, навіть на вуликах. Малювали його в козацькому одязі - широкі шаровари, вишита полотняна сорочка, оксамитовий жупан і червоні чоботи, - з довгими козацькими вусами і традиційним козацьким оселедцем на голові. Зазвичай Мамай сидів, схрестивши ноги, під високим могутнім дубом, тримаючи в руках бандуру - символ співучої душі народу, його смутку і його незнищенної правди. За ним вороний кінь - втілення ідеї волі, поруч - "шабля-сваха", "мушкет-сіромаха", спис, штоф, а іноді ще й пістоль за поясом. Козак Мамай - уособлення Духу Роду для українців, він - шляхетний захисник, мудрий чаклун, що його "і в ступі товкачем не влучиш". Тому і в повсякденному житті люди використовували його образ для захисту домівки і майна.

Про цибулівського Мамая - Марка існує багато легенд та документальних згадок. У ХІХ ст. відомий вчений В.Ястребов записав пісню-думу зі слів столітнього діда Ю.Корнієнка про гайдамаків краю:

Не славна Чута густими дубами,

А славніша Чута з Низу курінями.

Ай в Чуті, в лісі, козаки гуляли,

З лядської області здобич вони мали.

І нині подвиг Марка збурює в душах людських почуття любові до рідного краю.

14 жовтня 2005 року над Мамаєвим Яром, у день Покрови Пресвятої Богородиці, встановили пам'ятний знак - кам'яну стелу з мозаїчним зображенням козака. На другому боці Яру сучасними козаками нашого краю встановлено символічний дерев'яний хрест.

Додаткова інформація до зупинки "Центр села".

Зупинка розташована на перехресті центральної вулиці Леніна та вулиці Пролетарської біля дитячого садка "Пролісок" та колишнього сільського парку.

Учасникам екскурсії пропонується ознайомитися з меморіальним пам'ятником жертвам громадянської війни, місцем розташування старого козацького кладовища, пам'ятним хрестом на місці зруйнованої Покровської церкви.

На початку минулого століття наш край, як і світ в цілому, переживав непрості, "буремні" роки. Прокотилась хвилею Перша світова війна, забравши в ряди царської армії кращих синів Цибулівської землі. Короткочасна надія на незалежне щасливе життя в часи ЦР змінилася кривавими усобицями громадянської війни.

На даній зупинці знаходиться братська могила тих, хто в далекому 1918 році загинув тут під час кривавої різанини. Смерть поєднала непримиренних ворогів. Односельці згадують з сумом той недільний день, коли мирні жителі села - жінки та діти - йшли з ранкової церковної служби додому. Раптом, немов ураган, зметнулися ввись чорний та червоний прапори повстанців-гайдамаків та більшовиків. Заблищали на сонці скривавлені шаблі. Завирувала битва, підминаючи у своєму безумстві невинні людські життя. Коли все стихло, не можна було розділити переплетені в борні тіла, руки, що стискали зброю чи обіймали дитя. Тож і поховали їх разом.

В наші часи славне козацтво краю встановило пам'ятний хрест на місці зруйнованої церкви з її фотографією. Кожного разу вшановують візитом скорботне місце. Тож давайте і ми хвилиною мовчання спом'янемо тих, чиї могили не змогли зберегти.

Додаткова інформація до зупинки "Музей-садиба В.А. Вознюка".

На данному етапі екскурсію проводить власник музею-садиби Володимир Анатолійович Вознюк. Він не тільки знавець легенд і оповідок гайдамацького краю, а й є автором поетичних творів з козацької тематики. Протягом багатьох років вивчає і досліджує історію рідного краю, результатом чого є створений ним історико-етнографічний музей. Захоплююча бесіда та чудова колекція старожитностей (вишиті рушники, одяг, предмети побуту, матеріали польових досліджень, українська світлиця зі збереженням особливостей сільського інтер'єру початку ХХ століття) відкривають перед дітьми таємниці віків.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.