Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Тернопільський національний економічний університет

Центр підготовки офіцерів запасу

Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Частина II

Курс лекцій

Тернопіль 2010

Передмова

Серед факторів, які характеризують могутність армії та флоту, найважливішим і визначним є готовність особового складу надійно захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Головною умовою забезпечення постійної бойової готовності військ є рівень їхньої бойової підготовки та морально-психологічного забезпечення.

Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки висуває нові сучасні вимоги до бойового навчання військ, морально-психологічного забезпечення, професійної підготовки офіцерських кадрів, їх теоретичної і методичної майстерності. Перед офіцерами всіх військових ланок постає проблема: мобілізувати зусилля військовослужбовців усіх категорій на ефективне виконання поставлених завдань.

Морально-психологічне забезпечення -- це один із основних видів всебічного забезпечення життєдіяльності військ. Воно представляє комплекс соціально-політичних, міжнародно-правових, організаційних, військово-соцiальних, гуманiтарно-освiтнiх i соціально-психологiчних заходiв, спрямованих на формування та морально-психологiчну злагодженість підрозділів, бойову кваліфікацію, загальноосвітній і культурний рівень, а також на рівень свідомості й організованості.

Курс лекцій „Морально - психологічне забезпечення діяльності військ ” призначений для використання у навчальному процесі (при вивченні дисциплін: „Морально-психологічне забезпечення військової діяльності”, „Військове навчання та виховання”). У ньому розглядаються сучасні погляди на проблеми морально-психологічного забезпечення, які служать ефективному та оптимальному здійсненню військово-дидак-тичного та виховного процесу у військових підрозділах Збройних Сил України.

Отже, морально-психологічне забезпечення військової діяльності - це система заходів, спрямованих на формування і підтримання високого морального духу армії, морально-психологічного стану і дисципліни особового складу, правопорядку, на згуртування військових колективів і протидію інформаційно-психологічному впливу противника.

Щодо масштабів і потреб, морально-психологічне забезпечення являє собою комплекс взаємопов'язаних і узгоджених заходів державного і військового керівництва, органів військового управління з метою досягнення достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу Збройних Сил та всього населення України для забезпечення обороноздатності держави в мирний і воєнний час, максимального зниження психологічних втрат у військах та досягнення й утримання морально-психологічної переваги над противником із метою ефективного виконання бойових та інших завдань.

1. Організація морально-психологічного забезпечення служби військ у частині (підрозділі)

У підтриманні бойової готовності Збройних Сил України на високому рівні особливу роль відіграє зразкова організація служби військ, чіткий статутний порядок у частинах і підрозділах.

Служба військ - об'ємне і широке поняття. Це цілий комплекс заходів, які забезпечують частинам і підрозділам необхідні умови для їх постійної бойової готовності, нормального ходу бойової і гуманітарної підготовки військовослужбовців, підтримання статутного порядку і міцної військової дисципліни, а також охорони особового складу, зброї, бойової техніки і майна в місцях постійної дислокації, в таборах і навчальних центрах, при перевезенні військ і вантажів.

Найважливішими складовими служби військ є бойове чергування, бойова, внутрішня, гарнізонна, вартова і комендантська служби. Вони організуються і здійснюються безперервно і повсюди, у суворій відповідальності з вимогами військового законодавства України, військових статутів, настанов, директив і наказів. Бездоганне несення цієї служби складає предмет постійної турботи командирів, офіцерів штабів і гуманітарних структур. Виховання особового складу в дусі старанного і свідомого відношення до служби військ - одне з найважливіших завдань морально-психологічного забезпечення.

Розглянемо основні особливості морально-психологічного забезпечення у поєднанні з різними видами служби.

1. Морально-психологічне забезпечення організації внутрішньої служби.

Значення цього напрямку морально-психологічного забезпечення визначається тією великою роллю, яку відіграє внутрішня служба в житті підрозділів і частин. У чому ж конкретно ця роль проявляється?

По-перше, правильна організація внутрішньої служби забезпечує плановість і високу якість бойової і гуманітарної підготовки особового складу. Кожний день частини, підрозділу регламентується вимогами внутрішньої служби. Правильно організувати навчальний процес можливо лише за умов, якщо розклад занять, підготовка керівників і навчально-матеріальної бази будується у відповідності з розпорядком дня, якщо в ході занять дотримуються статутний порядок і дисципліна (статутні команди і доповіді, форма одягу, перерви, паління в установленому місці, своєчасний початок і кінець занять). Будь-яка частина навчального процесу тісно пов'язана з вимогами внутрішньої служби. І будь-який відступ від встановленого порядку призводить до порушення режиму навчального процесу, до невиконання запланованих заходів.

Досвід показує, що без правильної організації внутрішньої служби важко розраховувати на успіх при виконання вправ навчальних стрільб, водінні бойових машин, на тактичних навчаннях, при проведенні паркових днів, регламентних робіт тощо. Таким чином, точне дотримання правил внутрішньої служби є однією із важливих умов успішного виконання навчальних планів бойової і гуманітарної підготовки, підвищення якості вишколу і виховання воїнів. Слід також підкреслити, що статутна внутрішня служба - це основа організації праці і навчання, побуту і відпочинку особового складу.

По-друге, внутрішня служба безпосередньо впливає на правильну експлуатацію, обслуговування і збереження бойової техніки та зброї. Відомо, що розпорядком дня передбачені часи догляду за технікою і зброєю, спеціальними інструкціями визначений порядок виходу і повернення машин у парк, діяльність контрольно-технічних пунктів й інші питання. І якщо не дотримується розпорядок дня і внутрішня служба в парках, то неминуче відбуваються явища, які негативно впливають на правильну експлуатацію, обслуговування і зберігання зброї та бойової техніки. Інакше кажучи, ні один захід щодо обслуговування й експлуатації техніки не можна успішно здійснити без дотримання вимог внутрішньої служби.

По-третє, статутна внутрішня служба - запорука міцної військової дисципліни в частині, підрозділі. Існує закономірність: чим чіткіше організована внутрішня служба, чим твердіше і наполегливіше втілюються в життя її вимоги, тим міцніша дисципліна. А дисципліна завжди була, є і буде основою бойової готовності військ. Слід також мати на увазі, що між внутрішньою службою і військовою дисципліною існує не тільки прямий, а й зворотний зв'язок. Якщо стан військової дисципліни значною мірою залежить від внутрішньої служби, то, з іншого боку, організація чіткої внутрішньої служби немислима без міцної дисципліни. Це положення важливо враховувати в практичній діяльності командирів, штабів, органів з гуманітарних питань.

По-четверте, внутрішня служба, за умов її правильної організації, сприяє швидкому приведенню частини, підрозділу в повну бойову готовність.

Не підлягає сумніву, що в частині, підрозділі, де добовий наряд несе службу суворо за Статутом, безвідмовно працюють засоби зв'язку, сигнал бойової тривоги негайно буде доведений до особового складу. І якщо в парку бойових машин, у казармі підтримується статутний порядок, правильно зберігається зброя, майно, обмундирування, передбачено спеціальне освітлення і люди знають послідовність своїх дій, то з отриманням сигналу “Тривога” збір основного складу відбудеться в найкоротші терміни. І навпаки, ігнорування того чи іншого елементу внутрішньої служби може бути серйозним гальмом у приведенні частини, підрозділу в повну бойову готовність.

По-п'яте, внутрішня служба активно впливає на формування у воїнів високих морально-психологічних і бойових якостей, і, перш за все, таких як пильність, дисциплінованість, сміливість, рішучість, наполегливість, витривалість, товариськість. Чим це пояснити? Справа в тому, що суворий статутний порядок скрізь і в усьому кожний день, кожну годину спонукає військовослужбовця підкорятися визначеним правилам, підпорядкувати свої дії і поведінку до вимог статутів, узгоджувати її з діями і поведінкою товаришів по службі.

Таким чином, який би елемент внутрішньої служби ми не взяли, кожний із них має важливе значення для підтримання постійної бойової готовності частин і підрозділів.

За організацію внутрішньої служби в частині, підрозділі несе відповідальність командир-єдиноначальник. Безпосередньо організує службу в частині штаб. Він планує весь навчальний процес, всі службові заходи, здійснює контроль за їх виконанням, доводить до виконавців накази і розпорядження командира, слідкує за їх втіленням у життя.

Активну участь у вирішенні завдань внутрішньої служби беруть офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи. Морально-психологічне забезпечення покликане виховувати у військовослужбовців свідоме виконання вимог військових статутів, повагу до військового порядку, виконавчу дисципліну. Велике місце в цій роботі займає підвищення відповідальності кожного офіцера, прапорщика, сержанта за доручену йому ділянку служби, створення в підрозділах обстановки нестерпності до порушень статутних вимог.

Які ж основні шляхи, що ведуть до зразкового несення воїнами внутрішньої служби? Що головне в службовій і навчальній роботі, а також у морально-психологічному забезпеченні цього напряму?

Як показує досвід передових підрозділів і частин, ця мета досягається за умов, коли всі офіцери, прапорщики і сержанти, перш за все, самі досконало і твердо знають військові статути, суворо керуються ними в повсякденному житті.

Велику увагу командири, їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи повинні приділяти індивіду-альній роботі з молодими офіцерами, а також із прапорщиками і сержантами безпосередньо на заняттях, під час несення ними чергування. Протягом визначеного періоду старші начальники повинні відвідувати заняття кожного командира взводу, обслуги, екіпажу, відділення, спостерігати за їх діяльністю в ході декількох чергувань. Це дозволяє вивчити передовий досвід роботи, побачити недоліки, вказати шляхи їх усунення.

У ротах, батареях необхідно регулярно проводити співбесіди на тему: “Тісний зв'язок вимог Статуту внутрішньої служби з моральними принципами поведінки громадянина України”, “Шляхи затвердження статутного порядку в підрозділі” та інші. З офіцерами і прапорщиками такі заняття повинен проводити командир підрозділу або його заступник виховної та соціально-психологічної роботи, з сержантами, крім них, - командири взводів.

Для розширення військово-теоретичного і педагогічного світогляду командного складу підрозділів необхідно широко використовувати заходи, які проводяться в масштабі частини: теоретичні конференції, збори і наради офіцерів, перегляд військово-навчальних кінофільмів, інструктивно-методичні, показові заняття.

У морально-психологічному забезпеченні значне місце посідає систематичне роз'яснення військових статутів, виховання у воїнів твердої переконаності в життєвій необхідності служити за статутами. З цією метою крім занять з бойової і гуманітарної підготовки необхідно використовувати різні засоби усної, друкованої та наочної пропаганди й агітації.

У підрозділах регулярно проводити бесіди, інформації, доповіді, які спрямовувати на роз'яснення вимог військових статутів, підвищення у військовослужбовців відповідальності за їх виконання і беззаперечну покору командирам і начальникам. Великою популярністю в особового складу користуються сторінки радіогазети, які присвячені внутрішній службі: “Військові статути - наші закони”, “Як воїни роти виконують Статут внутрішньої служби”, “Начальники і підлеглі”, “Воїн, який отримав наказ”, “Твої обов'язки, солдат”, “Добовий наряд роти”, “Черговий прибиральник - страж чистоти”, “День солдата від підйому до відбою” та інші.

Пропаганда вимог Статуту внутрішньої служби дієва за умов, коли повсякденний вишкіл, служба, все життя особового складу підрозділу організовані суворо за Статутом. Дякуючи цьому, командири, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи мають можливість проводити відповідні заходи, в тому числі бесіди, збори, наради, інструктажі і семінари своєчасно, діловито і коротко.

В організації внутрішньої служби велике значення має підготовка осіб добового наряду і виконання ними статутних обов'язків. Для успішного вирішення цього завдання з сержантами і прапорщиками необхідно регулярно проводити інструктивно-методичні заняття, які дозволяють глибше усвідомити, як повинні діяти черговий і днювальний по роті при підйомі за бойовою тривогою, при видачі зброї, заправці обмундирування, проведенні ранкового огляду, в години занять, вечірньої перевірки; потім підводяться підсумки чергування, докладно аналізуються хід несення служби, її позитивний досвід і недоліки.

При призначенні підрозділу черговим командир і його заступник з гуманітарних питань роз'яснюють особовому складу відповідну інструкцію, ставлять перед ним конкретні завдання. Така ж робота повинна проводитися з воїнами, які призначені чергувати на контрольно-пропускний пункт, в парк та їдальню, а також на господарчі роботи.

Командири й офіцери-вихователі повинні домагатися, щоб усі воїни, які заступають у наряд, ґрунтовно повторили за Статутом посадові обов'язки, які їм необхідно буде виконувати, і особисто проводити інструктаж добового наряду.

У бесідах із солдатами і сержантами, які відправляються у відрядження або у відпустку, необхідно підкреслювати їх обов'язок завжди і всюди високо тримати честь і гідність захисників України. При звільненні в місто командири й їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи повинні поцікавитись, як військовослужбовець планує провести вільний час, дати пораду, які театри, виставки, стадіони відвідати, застерегти від необдуманих вчинків, зокрема, від пияцтва і запізнення в підрозділ, частину. Велику увагу необхідно приділяти організації чіткої внутрішньої служби в навчальних центрах, таборах, на тактичних навчаннях. Командири, їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи повинні забезпечувати високу організованість і порядок при від-працюванні навчально-бойових завдань, суворе дотримання воїнами встановленого режиму служби і заходів безпеки, ретельне збереження зброї і бойової техніки, регулярне харчування і відпочинок особового складу.

У процесі польового вишколу військ часто здійснюється перевезення підрозділів і частин залізничним транспортом. В цих умовах також організується внутрішня служба, яка покликана забезпечити порядок у підрозділах, високу дисципліну особового складу, пильну охорону зброї і техніки, суворе дотримання усіма військовослужбовцями правил перевезення.

При організації і проведенні морально-психологічного забезпечення виконання завдань внутрішньої служби особлива увага звертається на глибоке роз'яснення правил, яких дотримуються під час перевезення, заходів безпеки, а також на забезпечення зразкового несення служби добовим нарядом, підтримання дисципліни і порядку, пильності, бережливого відношення до військового і транспортного майна.

Командири, офіцери-вихователі повинні гостро, принципово реагувати на спроби окремих воїнів порушити встановлений порядок. Вони повинні всіляко підтримувати вимогливих командирів і начальників, підвищувати відповідальність осіб добового наряду за виконання покладених на них обов'язків.

Одним із дієвих засобів виховання воїнів у дусі точного і беззаперечного виконання статутів є правова пропаганда. Її значення полягає в забезпеченні суворого дотримання законності і статутного порядку у військах, у попередженні правопорушень і є надзвичайно великим.

Головна мета правової пропаганди - дохідливо роз'ясняти воїнам Конституцію і військове законодавство України та право, виховати повагу до законів і статутів, впроваджувати загальнолюдські моральні принципи в повсякденне життя.

Перш за все, воїнам роз'яснюються статті основного Закону - Конституції України, пропагуються погляди на державу, право, законність і правопорядок, оперативно доводяться Укази Президента, постанови і рішення Верховної Ради та Уряду України.

У роз'яснювально-правовій роботі серйозна увага приділяється показу позитивного досвіду з охорони законності і правопорядку, пропаганді самовідданих вчинків воїнів, які вони здійснюють у боротьбі з особами, що посягають на державну власність і суспільний порядок.

Для пропаганди правових знань застосовуються різні форми і методи гуманітарної підготовки і культурно-просвітницької роботи.

Організаторами правової пропаганди в частинах і підрозділах виступають командири, офіцери штабів і органів з виховної та соціально-психологічної роботи.

У клубах і народознавчих світлицях оформляються спеціальні куточки правової пропаганди. В них до послуг воїнів мають бути книги, брошури і газети: Конституція України, короткий довідник офіцера “Військове законодавство України та право”, збірник статей з юридичних питань, підшивка газет “Голос України”, “Урядовий кур'єр” і “Народна армія”, загальновійськові статути та інша література.

Командири частин, їх заступники з гуманітарних питань підтримують тісний контакт із працівниками прокуратури і військового суду гарнізону, які надають велику допомогу в організації правової пропаганди. За участю військових юристів проводяться вечори запитань і відповідей, консультації, читаються лекції.

Досвід роботи свідчить, що пропаганда законів України - важлива умова затвердження в частині твердого статутного порядку. Але, на жаль, не скрізь ще правова підготовка проводиться систематично. Окремі командири, їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи недооцінюють цю роботу, не вміють пов'язати правову підготовку з життям, визначити її місце у вирішенні чергових завдань. Інколи заходи щодо правової підготовки готуються наспіх, бувають нудними, нецікавими. Тому важливо домагатися, щоб кожний захід був цікавим, змістовним, спонукав воїнів до активних дій щодо підтримання правопорядку у військах, щоб кожний воїн глибоко усвідомив важливе значення виконання вимог військових статутів.

Безпосереднім організатором морально-психологічного забезпечення виконання завдань внутрішньої служби виступає заступник командира частини з виховної та соціально-психологічної роботи, він проводить наступні заходи:

- планує морально-психологічне забезпечення виконання завдань внутрішньої служби;

- виховує у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за опанування і підтримання в постійній бойовій готовності зброї і бойової техніки, за збереження військового майна;

- підвищує відповідальність командирів підрозділів, офіцерів штабу, начальників служб за суворе виконання встановленого порядку в полку;

- веде індивідуальну виховну роботу з черговими по частині, парку, підрозділах;

- разом із командиром і штабом домагається, щоб дотримувалися статутні вимоги щодо підбору, призначення і підготовки осіб добового наряду, про створення умов для успішного несення ними служби;

- особисто проводить роботу з виховання солдатів, сержантів і офіцерів у дусі беззаперечного виконання вимог військових статутів і наказів командирів та начальників;

- організує гуманітарну підготовку та виховну роботу щодо формування статутних взаємин між військовослужбовцями;

- організує пропаганду передового досвіду командирів у проведенні занять з вивчення статутів, в утвердженні міцного статутного порядку в підрозділах;

- навчає командирів підрозділів практиці виховної роботи з особовим складом добового наряду;

- організує морально-психологічне забезпечення прийняття молодого поповнення та його первинної адаптації;

- проявляє турботу про харчування, покращення матеріально-побутових умов особового складу, про регулярне проведення санітарно-профілактичних заходів;

- організує морально-психологічне забезпечення виконання завдань внутрішньої служби під час знаходження підрозділів на тактичних навчаннях, у навчальних центрах і при перевезенні особового складу і техніки різними видами транспорту.

Якщо всі ці сторони його діяльності не випадають з поля зору, то морально-психологічне забезпечення статутного порядку носить конкретний, цілеспрямований і дієвий характер.

Але чи не означає це, що заступник командира частини з гуманітарних питань усе робить сам? Безумовно, ні. Морально-психологічне забезпечення він проводить і особисто, і через командирів підрозділів, їх заступників з гуманітарних питань, офіцерів відділення гуманітарних питань. Основне в його діяльності - своєчасне і чітке визначення головних завдань морально-психологічного забезпечення, підбір активу, організація перевірки виконання підлеглими поставлених завдань.

Практика свідчить, що там, де систематично і цілеспрямовано проводиться морально-психологічне забезпечення, де статути вивчаються і впроваджуються в життя частин і підрозділів повсякденно, наполегливо, вдумливо, там внутрішній порядок високий, там більше успіхів у бойовій і гуманітарній підготовці.

Таким чином, закінчуючи розгляд першого питання, ми можемо зробити наступні висновки:

1. Конкретне і цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення виконання завдань внутрішньої служби є однією із важливих умов підтримання в кожній частині, підрозділі високої організованості, міцної військової дисципліни, постійної бойової готовності військ.

2. Дієвість морально-психологічного забезпечення залежить від його національно-ідейної спрямованості, плановості, від уміння командно-виховного складу зосередити увагу на головних питаннях, вирішувати їх послідовно, наполегливо, принципово.

3. Завдання утвердження внутрішньої служби і подальше на цій основі зміцнення військової дисципліни - загальна справа командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психологічної роботи. Воно вирішується усіма формами і методами виховного впливу, затвердженням у свідомості кожного воїна авторитету статутів, настанов, інструкцій тощо. Для цього необхідно посилити виховну роботу безпосередньо в підрозділах, забезпечити передову роль офіцерів, прапорщиків, сержантів у виконанні вимог статутів.

4. Організатором морально-психологічного забезпечення виконання завдань внутрішньої служби виступають командир частини (підрозділу) та його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи. Вони турбуються про те, щоб робота щодо виховання воїнів у дусі невпинного дотримання вимог військових статутів проводилась планово, безперервно, конкретно, на науковій основі, активно впливала на подальше підвищення бойової готовності військ.

2. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби.

Починаючи розгляд навчального питання, слід нагадати про те, що: “Несення вартової служби є виконанням бойового завдання…” - цим статутним положенням визначається те особливе місце, яке посідає вартова служба в діяльності командирів, штабів, органів виховної роботи.

При несенні вартової служби не може бути умовностей. Військові об'єкти охороняються не від умовних, а від реальних злочинців, які намагаються нанести шкоду обороноздатності України. Охороняючи військові об'єкти, військовослужбовці повинні бути готові до зустрічі з дійсною небезпекою, до того, щоб самовіддано виконати бойове завдання.

Служба у варті викликає далеко неоднакову реакцію особового складу. Одні військовослужбовці сприймають її з надмірними переживаннями, перед заступанням у наряд виявляють необґрунтовану нервозність. Це, в першу чергу, пояснюється тим, що кожній людині притаманні свої індивідуальні соціально-психологічні якості (риси характеру, рівень нервово-психічної стійкості, тип темпераменту, мотиваційна сфера, прагнення, потреби, ціннісні орієнтації, здібності, психічні стани й ін.). Тобто кожна людина має свій неповторний внутрішній світ, без врахування та впливу на який неможливо досягти позитивного результату у сфері військово-професійної діяльності і, зокрема, вартової служби.

У зв'язку з цим набуває особливої важливості діяльність командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психологічної роботи щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби.

Головними завданнями морально-психологічного забезпечення вартової служби є:

- виховання у військовослужбовців особистої моральної відповідальності за виконання вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України;

- формування в особового складу високих морально-вольових і психологічних якостей військовослужбовців, коригування їх психологічного стану;

- запобігання злочинам та пригодам під час несення вартової служби;

- аналіз та урахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних.

Роботу з морально-психологічного забезпечення вартової служби планувати та проводити за 4 етапами.

Перший етап. Морально-психологічне забезпечення підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби.

Другий етап. Відбір військовослужбовців, які за своїми індивідуальними соціально-психологічними якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

Третій етап. Підбір військовослужбовців для несення вартової служби.

Четвертий етап. Морально-психологічне супроводження організації вартової служби.

Перший етап:

- вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей особистості молодого солдата, стану його здоров'я;

- психологічна підготовка особового складу до виконання майбутніх завдань вартової служби;

- аналіз ходу психологічної адаптації до умов військової служби.

Тривалість етапу - перші півтора місяця служби.

На першому етапі провести вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей молодих солдатів, стану їх здоров'я з метою визначення військовослужбовців “групи ризику”. Така робота повинна проводитися у тісній взаємодії командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психологічної роботи та медичних працівників.

До “групи ризику” віднести осіб, які:

- мають порушення поведінки кримінального характеру;

- мають обтяжену спадковість, сімейні проблеми, тікали з дому, схильні до бродяжництва;

- вживали наркотичні речовини;

- мають негативні показники за методиками вивчення особи “Акцентуація характеру”, “Прогноз” (ІV група НПС), “Соціометрія” (явні аутсайдери) та ін.

Жоден військовослужбовець, віднесений до “групи ризику”, не повинен допускатися до заступлення у варту.

Для вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей особи військовослужбовця на першому етапі морально-психологічного забезпечення вартової служби використовувати такі методи психології, як:

- психологічний аналіз (вивчення) документів: характеристик, в тому числі медичної з РВК, довідок, документів - носіїв інформації, в тому числі з особової справи військовослужбовця;

- анкетування, тестування за методиками: “Прогноз”, “Акцентуація характеру”, “Суїцид”, “Тип поведінки особи в групі”, “Тип поведінки особи в конфліктній ситуації”, “МП”, “Пам'ять на числа”, “Корегувальна проба”, “Кількісні відношення”, що застосовуються в РВК;

- спостереження.

Висновки за підсумками вивчення оформити в особових справах військовослужбовців. На їх підставі психологам, заступникам командирів з виховної та соціально-психологічної роботи скласти відповідні рекомендації командирам (начальникам).

У роботі щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби потрібно вирішити завдання нейтралізації пасивності, неправильного розуміння завдань вартової служби, побоювання військовослужбовців опинитись в екстремальній ситуації.

Вирішення такого завдання здійснювати під час занять із гуманітарної підготовки, годин культурно-виховної роботи, правового інформування, індивідуальних і групових бесід, зустрічей зі співслужбовцями, які зразково виконують свої обов'язки у варті, ознайомлення з вартовим комплексом.

Особливу важливість у роботі щодо морально-психологічного забезпечення несення вартової служби набуває аналіз ходу психологічної адаптації молодих солдатів до умов військової служби.

Необхідність такої роботи обумовлена тим, що враження, які виникають у них в перші години і дні перебування в частині, коли ще не склався первинний військовий колектив, надовго, а інколи назавжди, визначають їх ставлення до військової діяльності. У зв'язку з цим потрібно враховувати такі обставини, що новачок позбавлений орієнтирів у новій для нього ситуації, неспроможний одразу ж визначити вірну лінію своєї поведінки, свій рольовий статус. У такій особливості - причина ускладненої адаптації молодого солдата до нових умов.

Під впливом різних стрес-факторів служби в окремих воїнів можуть виникнути розлади психіки. Частіше за все вони виникають у тих, хто до призову у Збройні Сили мав значні труднощі особистого, сімейного, побутового характеру, вади у фізичному розвитку, перенесені черепно-мозкові травми, хто схильний до зловживання алкоголю, наркотичних речовин, в осіб інтравертивного психотипу.

Зовнішньо такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, загальмованості реакцій. Особам з ознаками ускладненої психологічної адаптації потрібно надавати психологічну допомогу, приділити підвищену увагу (не підкреслюючи таке ставлення, аби не образити чи якимось чином не виділити військовослужбовця із загалу молодих солдатів), роз'яснити тимчасовий характер негативних переживань.

Якщо протягом перших місяців служби у них не спостерігається позитивних змін щодо стабілізації стану, їх заступання у варту необхідно виключити.

Другий етап.

Його головний зміст - це відбір військовослужбовців, які за своїми індивідуально-психологічними якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

Тривалість етапу - від 1,5 до 3-х місяців служби молодого солдата.

Командирам, фахівцям з гуманітарних питань, медичним працівникам провести аналіз результатів вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовця. Визначити представників “групи ризику”.

Згідно з поданням комісії професійно-психологічного відбору, за поданням командирів підрозділів визначається і наказом командира частини затверджується список військовослужбовців, не рекомендованих для несення вартової служби.

Третій етап.

Повинен включати:

- психодіагностику стану військовослужбовців на даний момент;

- визначення та корегування складу варти та змін у залежності від готовності конкретної людини виконувати завдання вартової служби, психологічної сумісності військовослужбовців різних періодів служби;

- психологічну підготовку особового складу до служби у варті.

Тривалість етапу - від 3-х місяців до звільнення з лав Збройних Сил України.

Психодіагностику проводити методом спостереження за станом військовослужбовця, його здоров'я та за допомогою психологічного тестування.

Додатково слід звернути увагу на таких солдатів, яких відрізняє неохайний зовнішній вигляд. Вони можуть бути об'єктами нестатутних взаємин, мати низький рівень соціального статусу у колективі (за результатами “Соціометрії”). Якщо це підтверджується, то такі військовослужбовці повинні бути тимчасово усунені від заступання у варту до закінчення об'єктивного розслідування.

Так, для визначення самооцінки, рівня тривожності особи на даний момент (реактивної), доцільно використати скорочений тест Спілберга-Ханіна.

У період відбору військовослужбовців до складу варти доцільно використовувати результати соціометричного опитування, тесту Дж.Тейлора-Імеладзе, діагностичну бесіду, методику “Адаптація”.

Основний зміст психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби на даному етапі:

- нейтралізація негативних наслідків втомленості, монотонної служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних і виховних заходів;

- оптимальний розподіл військовослужбовців за постами та змінами з урахуванням їх особистісних властивостей, добових ритмів психічної активності, періодів і етапів функціонування психіки в особливих умовах, психологічної сумісності;

- забезпечення загальної підготовленості і підтримання безпосередньої готовності особового складу до виконання завдань у варті;

- створення позитивної мотивації, формування у військовослужбовців стійких навичок поведінки в екстремальних ситуаціях.

Необхідно практикувати відпрацювання дій чатового під час виникнення проблемних ситуацій.

Наприклад: о 20.30, після здачі парку під охорону варті, до чатового звертається командир взводу РМЗ, передає усно команду начальника варти на допуск його і декількох солдатів у бокс для підготовки техніки до перевірки комісією наступного дня.

Вартовому пропонується;

- оцінити ситуацію;

- прийняти рішення в ролі чатового і обґрунтувати його;

- спрогнозувати можливий розвиток ситуації.

Такі або подібні ситуації використовувати при проведенні рольових ігор. Так, за вартовими закріпляються певні ролі: “Порушника”, “Приятеля чатового”, “Розвідного”, “Чатового”, інші. Начальник варти роз'яснює ролі і доручає кожному з учасників гри продемонструвати свою поведінку за даних обставин. За підсумками гри проводиться групове обговорення у складі зміни, що не спить; всебічна оцінка і аналіз ситуації начальником варти, командиром підрозділу.

Четвертий етап.

Цей етап морально-психологічного забезпечення вартової служби повинен включати:

- морально-психологічне забезпечення несення особовим складом вартової служби;

- підведення підсумків виконання завдань у варті;

- аналіз та урахування психофізіологічних чинників, які ускладнюють несення вартової служби.

Тривалість етапу - від 3-х місяців служби до її закінчення.

На етапі підбору особового складу проводити його розподіл за постами та змінами, виключити можливість заступання у варту хворих, психічно неврівноважених, військовослужбовців “групи ризику”, які знаходяться у конфлікті, у стані психологічного перевантаження, проаналізувати дані соціометричного опитування.

У підборі повинні взяти участь:

- у випадку призначення варти від роти: командир роти, його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи (офіцер-психолог), командири взводів, старшина роти;

- у випадку призначення варти від батальйону: крім вищезазначених осіб - командир батальйону, його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи, начальник штабу, медичний працівник.

На теоретичному етапі підготовки особового складу варти: командири підрозділів, від яких споряджається варта, доводять накази про засудження військовими судами за правопорушення, скоєні особовим складом варт під час несення служби, вимоги законів України про відповідальність за скоєння військових злочинів, Статуту гарнізонної та вартової служб.

Фахівці з гуманітарних питань (від підрозділу до частини) проводять рольові ігри та розбір психологічних ситуацій, тест на тривожність (Спілбергера-Ханіна). На контроль беруться особи з підвищеною і заниженою реактивною тривожністю.

На практичному етапі необхідно надати можливість особовому складу варти обов'язкового відпочинку (сну) перед заступанням у наряд.

Із особами з підвищеним рівнем тривожності проводиться діагностична бесіда, під час якої ведеться уважне спостереження за військовослужбовцем: як себе поводить, яка міміка у нього, поза, як відповідає на запитання, характер цих відповідей.

Виховну роботу з особовим складом варти проводити з урахуванням етапів та періодів службової діяльності військовослужбовців як протягом однієї доби перебування у складі варти, так і протягом більш тривалого часу. В такій роботі необхідно спиратись на добові ритми психічної активності особи.

Якісній організації виховної роботи у варті сприяє її план, який, як правило, спільно пишуть офіцер-психолог роти і начальник варти. Його затверджує командир роти. У ньому обов'язково передбачаються такі заходи: індивідуальні і групові бесіди; випуск бойових листків, листків-блискавок, присвячених воїнам, які відзначилися у варті; організація читання газет і журналів, прослуховування радіопрограм через навушники; проведення бліц-вікторини на знання Статуту вартової служби; проведення заходів регуляції психофізіологічного стану особового складу варти та ін.

Для якісного психологічного супроводження несення вартової служби командирам (начальникам) й їх заступникам з гуманітарних питань слід проявити турботу про укомплектування вартових приміщень статутами, газетами, журналами, наочними посібниками з описом подвигів воїнів при несенні вартової служби, навушниками для прослуховування радіопрограм, шахами, шашками.

Суттєве значення для підтримання позитивного МПС особового складу варти має своєчасне його забезпечення їжею, питною водою, гарячим чаєм, створення оптимальних умов для відпочинку, утримання вартового приміщення у теплі, чистоті, порядку, попередження обмороження вартових узимку.

Для нейтралізації психофізіологічних чинників, які ускладнюють несення вартової служби, а саме: значної напруженості фізичних сил; недосконалого циклу праці та відпочинку вартового; дій у можливих екстремальних ситуаціях та інших, які викликають у військовослужбовця стан дистресу, необхідно умови несення вартової служби максимально наблизити до оптимальних.

В організації роботи з морально-психологічного забезпечення вартової служби враховувати дії чатових, що періодично повторюються, тобто їх монотонію та звикання до алгоритму виконання завдань на посту. Це знижує активність психіки людини, гостроту та точність реакції. Серед профілактичних заходів слід виділити наступні:

- двічі протягом року вносити зміни до наказу командира частини про організацію вартової служби і проводити переміщення військовослужбовців з одних постів на інші;

- організувати рішення проблемних ситуацій, проведення рольових ігор;

- надавати індивідуальні завдання і доручення особовому складу варти;

- змінювати графік доповідей із постів і систему перевірки варт.

Для запобігання злочинам, надзвичайним випадкам і нестатутним взаєминам при несенні вартової служби виключити:

- вручення поштової кореспонденції (листів, телеграм) напередодні або в день заступання у варту;

- заступання на пости в одній зміні військовослужбовців, які ставляться один до одного недружелюбно;

- прибирання вартового приміщення тільки молодими солдатами;

- безконтрольне приймання їжі особовим складом варти;

- покарання вартових у ході несення служби;

- формальну перевірку несення вартової служби посадовими особами;

- необ'єктивну оцінку несення служби вартою та вартовими при підбитті підсумків.

При підбитті підсумків необхідно відзначити недоліки, їх причини, позитивні сторони несення служби, більше уваги приділяти моральному заохоченню (при можливості - матеріальному) особового складу. Причому робити це неформально, гласно, у присутності усього особового складу роти (батальйону).

При підбитті підсумків стану військової дисципліни та служби військ за місяць у частині окремим пунктом у наказі командира відзначити військовослужбовців, які успішно виконують завдання вартової служби. Доцільно регулярно повідомляти батьків про зразкове несення служби їх сином, висвітлювати передовий досвід у стіннівках, передачах місцевого радіомовлення.

Закінчуючи розгляд навчального питання, ми з вами бачимо, що в умовах високої динаміки психологічних процесів, які проходять у військових колективах у період реформування, скорочення військ, змін організаційно-штатної структури частин і підрозділів, що, у свою чергу, не завжди позитивно відбивається на морально-психологічних якостях військовослужбовців, таку роботу необхідно проводити постійно, використовуючи всі методи та інструментарій військової психології та педагогіки.

Якісна організація МПЗ виконання завдань вартової служби є однією із вирішальних умов ефективного розв'язання її бойових завдань, підтримання постійної бойової готовності військової частини, психічного загартування особистості військовослужбовця і формування та розвитку у неї провідних рис захисника Батьківщини.

2. Морально-психологічне забезпечення фахової підготовки особового складу

Збройні Сили України оснащені досконалою бойовою технікою і зброєю. Обслуговування й експлуатація такої техніки, яка представляє складні комплекси, викликали подальшу диференціацію військової праці. Це, в свою чергу, зумовило збільшення кількості спеціальностей, кожна з яких вимагає від воїнів великих знань і твердих навичок. Оволодіння ними і складає сутність фахової підготовки. Її зміст у різних родах військ, у частинах визначається характером зброї і бойової техніки, способами їх експлуатації та застосування у бою. Вона тісно пов'язана з іншими видами бойової підготовки, особливо з технічною, тактичною і вогневою.

У сучасних умовах неймовірно зросла роль технічної грамотності кожного воїна, відділення, обслуги, екіпажу. Все це підвищує роль морально-психологічного забезпечення фахової підготовки військових фахівців.

1. Мобілізація особового складу підрозділу на відмінне опанування спеціальністю та глибоке вивчення бойової техніки й озброєння.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення фахової підготовки є: мобілізація воїнів на швидке й успішне опанування своєю спеціальністю; боротьба за взаємозамінність в екіпажах, обслугах, на бойових постах, досягнення бойової згуртованості підрозділів і частин.

Бойова підготовка кожного воїна починається з озброєння його знаннями з конкретної спеціальності, засвоєння ним своїх обов'язків. У процесі наступного навчання військовослужбовці ширше опановують прийоми дій зі зброєю і бойовою технікою, способами застосування їх у бою. Закріплення військово-технічних знань, практичних навичок і вмінь, а також перевірка ступеня фахової підготовки воїнів здійснюється в ході комплексних польових занять і навчань.

Щоб кожне заняття з фахової підготовки було змістовним, давало солдатам не тільки знання та навички, але і виховувало в них любов до військової справи, почуття відповідальності за виконання своїх обов'язків, спонукало до удосконалення бойової майстерності, командно-виховний та інженерно-технічний склад повинен приділяти велику увагу підготовці керівників занять.

На інструктивно-методичних нарадах командир підрозділу поряд із докладним розглядом спеціальних питань повинен знайомити керівників із новою літературою, давати рекомендації з методики занять, разом із своїм заступником з виховної та соціально-психологічної роботи проводити їм інструктаж з питань змісту, форм і методів морально-психологічного забезпечення. При цьому особлива увага повинна приділятися молодим прапорщикам і офіцерам.

Але справа не тільки в інструктивно-методичних нарадах. Дуже важливо, щоб командир і його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи глибоко вникали в зміст і методику занять, які проводяться на місці, допомагали покращувати їх якість.

У полі зору командно-виховного складу повинні знаходитися питання, пов'язані з підвищенням військово-теоретичних знань і методичних навичок прапорщиків і сержантів, яким нерідко доручається проведення занять по спеціальності, організація самопідготовки, надання практичної допомоги у вивченні воїнами функціональних обов'язків. З командирами взводів, відділень і обслуг необхідно регулярно проводити інструктивно-методичні і показові заняття, методичні наради, бесіди за темами майбутніх занять, організовувати допомогу з вивчення спеціальної літератури, в розробці плану-конспекту заняття, обмін досвідом, тренування, лекції, доповіді, співбесіди з найважливіших питань фахової підготовки.

Одним із основних напрямків морально-психологічного забезпечення є мобілізація молодих воїнів на швидке освоєння свого фаху, виховання у них свідомого відношення до кожного заняття і тренування. Командири, офіцери органів з гуманітарних питань, інженери і техніки з цією метою повинні роз'яснювати солдатам значення, зміст і конкретні завдання фахової підготовки, вказувати шляхи оволодіння військовою спеціальністю, пропагувати досвід передовиків, організовувати взаємну допомогу у навчанні. Особлива увага повинна приділятися тим, кому важко дається освоєння спеціальності. Їм необхідно додатково роз'яснювати навчальні завдання, практично показувати виконання того чи іншого прийому, дії, підбадьорювати, закликати не пасувати перед невдачами. Велике виховне значення має вміння керівників занять правильно оцінити дії воїнів, які навчаються, відмітити і заохотити найбільш ретельних, надати добру пораду, як краще опанувати фах, долати неминучі труднощі.

Індивідуальний підхід до воїна завжди дає позитивні результати в навчально-виховній роботі. Одному солдату достатньо пояснити функціональні обов'язки, розказати про передовий досвід; іншому потрібно довгий час допомагати, поки він опанує свою спеціальність, навчиться працювати на матеріальній частині; з ледаря корисно суворо спитати, піддати його критиці товаришів по службі.

Майбутня професія стає для молодих воїнів більш зрозумілою і привабливою, коли їх знайомлять з роботою кращих фахівців.

Успішне вирішення завдань фахової підготовки багато в чому залежить від особистої взірцевості кращих військовослужбовців в опануванні технікою, засвоєнні функціональних обов'язків. Адже у невеликих військових колективах люди на очах у всіх, і приклад товариша здійснює безпосередній вплив на кожного воїна.

Численним загоном військових фахівців є, наприклад, механіки - водії бойових машин і водії. Від рівня їх підготовки і дисциплінованості значною мірою залежить уміла експлуатація, безаварійна робота та збереження бойової, спеціальної і транспортної техніки. Причому характер сучасного бою вимагає від механіків - водіїв і водіїв уміння водити машини на максимально можливих швидкостях, у різних умовах місцевості і погоди, без перевантаження агрегатів і механізмів долати перешкоди, здійснювати вантаження і вивантаження машин з інших транспортних засобів, впевнено орієнтуватися на місцевості при водінні машин в індивідуальних засобах захисту. Ці знання та навички механіки - водії і водії отримують на спеціальних заняттях і тренуваннях, при виконанні вправ із водіння.

Мета морально-психологічного забезпечення підготовки водіїв полягає в тому, щоб мобілізувати їх на відмінне вивчення бойових і транспортних машин і додержання правил їх водіння, на якісне виконання вправ; виховати у кожного водія почуття особистої відповідальності за збереження і постійну готовність машин до дії.

Дуже важливо домогтися такого стану, щоб механік-водій, водій глибоко усвідомив, що водіння бойових машин і автомобілів вимагає від нього високої технічної культури, внутрішньої зібраності, бездоганної дисциплінованості, щоб він горів бажанням відмінно виконати всі навчальні вправи, здійснити марш. Ось чому, готуючи воїнів до занять, командно - виховний склад, інженери і техніки повинні пояснювати водіям особливості кожної вправи і порядок її виконання, причини найбільш характерних помилок, які допускаються інколи при водінні, пропагувати передовий досвід безаварійної роботи.

На зборах або нарадах офіцерів, прапорщиків, сержантів необхідно обговорювати питання про те, що необхідно зробити кожному з них для успішного виконання вправи, як особистим прикладом і дохідливим словом повести за собою всіх воїнів.

Найбільш ефективними формами і методами морально-психологічного забезпечення праці механіків - водіїв і водіїв є: особисте спілкування з ними командирів, офіцерів органів з гуманітарних питань, інженерів і техніків, короткі бесіди, повідомлення про воїнів, які успішно виконали вправу. На танкодромах і автодромах доцільно обладнати спеціальні місця, де можна знайти навчальні посібники, пам'ятки водіям, плакати або стенди про правила водіння, матеріали, які наочно висвітлюють результати виконання вправ. Вся усна і наочна агітація спрямовується на підтримання високої дисципліни, порядку і організованості, на пропаганду досвіду кращих і конкретну допомогу тим, хто тільки ще встає до бойових лав.

Таким чином, найважливішими вимогами до морально-психологічного забезпечення процесу опанування воїнами свого фаху є боротьба за якісне проведення кожного заняття і тренування, забезпечення особистої взірцевості офіцерів, прапорщиків, сержантів, диференційований підхід до людей, неослабна увага до молодих солдатів, широке залучення кращих фахівців до їх вишколу і виховання, чітка організація психодіагностичних, психокорекційних і психореабілітаційних заходів.

У сучасних умовах від військовослужбовців вимагається не просто знати свій фах, але і досконало ним володіти, тобто стати майстром своєї професії і продовжувати безперервно підвищувати свою кваліфікацію. Чим більше в підрозділі майстрів військової справи, тим краще налагоджений процес експлуатації та збереження техніки й озброєння, вище боєготовність підрозділу. Високопідготовлені фахівці - надійні помічники командно-виховного складу, інженерів і техніків у покращенні спеціальної підготовки молодих воїнів і скороченні термінів їх бойового вишколу. Цим обумовлюється значимість морально-психологічного забезпечення виховання високопідготовлених фахівців.

Завдання морально-психологічного забезпечення полягають у тому, щоб роз'яснити особовому складу значення і необхідність високої фахової підготовки; розгорнути боротьбу за підвищення кваліфікації; надавати воїнам допомогу в освоєнні бойової техніки і роботі на ній; забезпечувати взірцевість активу підрозділів у досягненні цієї мети; узагальнювати і впроваджувати передовий досвід майстрів військової справи в практику вишколу всіх воїнів.

Від заступників командирів підрозділів з виховної та соціально-психологічної роботи вимагається уміння надихати воїнів на змагання за майстерне оволодіння технікою і зброєю, своїм фахом. Їх прямим обов'язком є забезпечення проведення кожного заняття під девізом: «Кожне заняття - крок до військової майстерності». Причому характерно, що в ході виконання нормативів і завдань воїни повинні вимагати від керівників занять, щоб останні визначали, де і за рахунок чого можна підвищити часові показники, як усунути недоліки, що виникли. Доцільно широко практикувати тренування з неодноразовим повторенням одних і тих самих дій. Обов'язковим елементом підготовки фахівців високого класу і засобом психологічного гарту воїнів є тренування. Яким би досвідченим не був фахівець, без регулярних тренувань йому не обійтись. Відомо, що якщо пілот деякий час не літає, він втрачає свої професійні навички; якщо спортсмен не тренується, він втрачає спортивну форму. Те ж саме відбувається з будь - яким класним фахівцем. Тому командири, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи, інженери і техніки повинні виховувати у воїнів прагнення до удосконалення свого фаху, турбуватися про регулярне проведення тренувань, організовувати в процесі їх змагання за нормативами, забезпечувати взаємодопомогу. До того ж командири повинні поступово ускладнювати тренування, вводити до них елементи морально-психологічної напруги.

...