Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Успіх тактичного навчання багато в чому залежить від доброго матеріально-технічного і медичного забезпечення, чіткого і безперебійного постачання особового складу боєприпасами, їжею, водою. Всі ці питання посідають важливе місце в морально-психологічному забезпеченні. Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи повинен виявляти турботу і про те, щоб учасники навчань своєчасно отримали газети, журнали, листи.

Напередодні виходу в поле офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи повинні допомагати командирам у перевірці всебічної готовності особового складу, бойової техніки, зброї й інших матеріальних засобів, в оперативному усуненні виявлених недоліків.

Морально-психологічне забезпечення в ході тактичних навчань організується з урахуванням того, що дії частин і підрозділів розвиваються швидко, часто на незнайомій місцевості, в будь-яку погоду, вдень і вночі, причому один вид дій змінюється іншим. Все це вимагає від особового складу максимальної напруги моральних і фізичних сил. Основними завданнями морально-психологічного забезпечення в динаміці «бою» є: оперативне доведення до воїнів навчально-бойової обстановки і нових завдань; мобілізація особового складу на активні і рішучі дії щодо виконання наказів командира; забезпечення передової ролі офіцерів, прапорщиків, сержантів; формування у воїнів високих моральних, бойових і психологічних якостей; боротьба з послабленнями і спрощеннями на навчаннях; збереження і правильна експлуатація бойової техніки і озброєння; забезпечення організованості, дисципліни і пильності; збереження військової таємниці, службових і особистих документів; дотримання заходів безпеки; своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних запитів особового складу; підтримання дружніх стосунків з місцевим населенням.

Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи повинен наполегливо домагатися, щоб морально-психологічне забезпечення велось оперативно, безперервно, цілеспрямовано. Значною мірою це досягається: умілим вибором найбільш дієвих форм і методів роботи; особистим взірцем офіцерського складу, його постійним впливом на воїнів; своєчасною інформацією знизу вверх і зверху вниз; широкою популяризацією відмінних дій, оперативним усуненням виявлених недоліків.

У районі зосередження необхідно розгорнути комплект польової наочної агітації, в бойових листках висвічувати підсумки маршу і найближчі завдання підрозділу, організувати прослуховування останніх новин, які транслюються по радіо, колективне читання газет і журналів. Командир і його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи повинні роз'яснити усьому особовому складу підрозділу обстановку, яка склалася, організувати вивчення пам'яток та інструкцій за спеціальностями, розповісти про особливості району навчань, потурбуватися про організацію відпочинку і харчування. В зимових умовах обладнуються пункти для обігріву людей, вживаються заходи для запобігання обморожень, а в жарких умовах для дотримання питного режиму.

Безпосередньо перед початком навчання, якщо дозволяє обстановка, в частині або в підрозділах доцільно провести мітинги. Короткі за часом, яскраві за змістом і формою вони справляють великий емоційний вплив на воїнів, надихають їх на активні і самовіддані дії.

Дуже важливу роль відіграє особистий приклад командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи, інших офіцерів. Бойовий заклик, товариська порада або зауваження, практичний показ, допомога у виконанні того чи іншого прийому - ось найбільш ефективні засоби безперервного морально-психологічного впливу на воїнів, мобілізації їх на успішне виконання поставленого завдання. В ході «бою» командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи повинні використовувати кожну можливість, щоб роз'яснити підлеглим зміни в обстановці, відмітити передовиків, попередити помилки.

Велике значення для успішного виконання тактичних завдань мають чуйність і увага до воїнів з боку командирів і начальників, готовність прийти їм на допомогу у важку хвилину.

В усіх видах «бою» морально-психологічне забезпечення ведеться в нерозривному зв'язку з конкретною обстановкою.

Особливо складний і напружений характер мають тактичні навчання з бойовою стрільбою. В ході їх підготовки та проведення морально-психологічне забезпечення спрямовується на те, щоб кожний воїн, кожний екіпаж, обслуга грамотно і впевнено вирішували вогневі завдання, могли вести влучний вогонь самостійно і в складі підрозділу, щоб командири діяли ініціативно і творчо.

Командири, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи повинні роз'яснювати воїнам способи виявлення і черговість ураження цілей, порядок і способи переносу вогню в ході вирішення тактичних завдань. Вони повинні турбуватися про те, щоб усі добре знали, в яких випадках забороняється відкривати вогонь, коли стрільба негайно припиняється, як поводити себе на вогневій позиції, в танку. Підрозділи, як правило, забезпечуються спеціальними пам'ятками щодо засобів безпеки, а командири відділень, обслуг повинні організувати їх ретельне вивчення з усім особовим складом. У роз'яснювальній роботі з виконання тактичних і вогневих завдань необхідно підкреслювати основну мету навчань.

Для оперативності морально-психологічного забезпечення не менш важливе значення має місцезнаходження заступника командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи. Виходячи з досвіду тактичних навчань, йому доцільно знаходитись там, де вирішуються найбільш складні завдання, звідки він, добре знаючи загальну обстановку, отримані накази, розпорядження і прийняті командиром рішення, зможе безперервно керувати роботою активу, безпосередньо впливати на особовий склад.

Для психологічної підготовки воїнів у польові заняття доцільно вносити елементи підвищеної напруги, раптовості, небезпеки і ризику, які властиві реальній бойовій обстановці, проводити заняття на незнайомій місцевості, у швидкому темпі, у складних погодних умовах. На виховання мужності, стійкості позитивний вплив здійснюють такі заходи, як бойова стрільба артилерії і мінометів через голови своїх військ, бомбові удари в безпосередній близькості від бойових порядків наступаючих підрозділів, польоти бойових літаків на низьких і наднизьких висотах, стрільба із усіх видів стрілецького озброєння, кидання бойових гранат. Реальна обстановка бою відтворюється також застосуванням звукових і шумових ефектів, імітацією вибухів, пожеж, улаштуванням завалів і зруйнувань, позначенням втрат у живій силі і техніці.

Все це, взяте в поєднанні з безперервним морально-психологічним забезпеченням, сприяє створенню психологічної моделі бою, викликає у воїнів бойове збудження, формує психологічну готовність до бойових дій, прагнення до сміливих і рішучих дій. Складна обстановка об'єктивно сприяє емоційно-вольовій стійкості воїнів, їх готовності переносити вплив негативних факторів і зовнішніх подразників, розвитку таких якостей, як самостійність мислення, спритність, ініціативність. В цьому саме і знаходить втілення керівний принцип бойової підготовки; вчити війська тому, що необхідно на війні.

У найбільш напружені моменти «бою» командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, виконуючи функціональні обов'язки, разом з тим повинні спостерігати за станом і поведінкою воїнів, здійснювати на них необхідний вплив: одних підбадьорювати, підвищувати їх бойову активність, ставити перед ними додаткові завдання; в інших короткою реплікою, теплим словом зняти надзвичайну схвильованість, збудженість, домагатися, щоб воїни діяли більш спокійно і розважливо.

У будь-якому підрозділі мають місце сприятливі умови для цілеспрямованої психологічної підготовки військовослужбовців із урахуванням їх індивідуальних особливостей. Командир взводу може і повинен на кожному занятті ставити своїм підлеглим диференційовані завдання. Так, солдату, який відрізняється підвищеним збудженням, неврівноваженістю, різкістю рухів, корисно дати завдання, виконання якого формує у нього витримку, наполегливість, самовладання; тим, хто недостатньо активний і рухливий, ставляться завдання, які вимагають енергійних, динамічних дій. У неуважного воїна треба повсякденно формувати стійку увагу, пам'ять тощо. Звідси обов'язок командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи детально вивчити людей, надавати їм практичну допомогу в удосконаленні необхідних якостей, сміливіше вводити на заняттях елементи реальних труднощів, розумного ризику, дотримуючись при цьому заходів безпеки, і контролювати дії воїнів, особливо молодих солдатів.

На завершальному етапі тактичних навчань морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримання високої активності та дисципліни особового складу, доведення до ладу бойової техніки, зброї і організоване повернення на постійне місце дислокації. Після загального аналізу, який проводить керівник навчань, командир підрозділу робить частковий підсумок. Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи допомагає йому всебічно оцінити дії кожного військовослужбовця. При цьому командир відмічає військовослужбовців, які найбільш відзначилися, які особистим взірцем надихали воїнів на уміле і самовіддане виконання навчально-бойових завдань. На основі загальної оцінки тактичних навчань заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи більш детально аналізує морально-психологічне забезпечення, ефективність діяльності редакторів бойових листків, стінних газет, усіх активістів, робить з цього висновки на майбутнє.

Пізніше підсумки тактичних навчань обговорюються на зборах особового складу підрозділів, офіцерів, прапорщиків частин, на службових нарадах. Їм присвячуються бойові листки, стінні, фото- і радіогазети. Досвід, накопичений у ході навчань, використовується у наступній діяльності командирів, офіцерів штабів і органів з гуманітарних питань.

Закінчуючи розгляд другого питання, можна зробити висновок про те, що тактична підготовка - основний предмет вишколу особового складу, підрозділів і частин, вінець бойової підготовки. Її успіхи значною мірою визначаються змістовним, конкретним і цілеспрямованим морально-психологічним забезпеченням, що організується і безперервно проводиться спільними зусиллями командирів і офіцерів органів з виховної та соціально-психологічної роботи. Тактичні заняття і навчання створюють найбільш сприятливі умови для цілеспрямованої й ефективної морально-психологічної і військово-технічної підготовки особового складу, основні завдання яких полягають в тому, щоб сформувати у воїнів якості і навички, необхідні для досягнення перемоги в сучасному бою.

Чим складніша тактична обстановка і чим важче бойове завдання підрозділу, частини, тим активнішим й оперативнішим повинно бути морально-психологічне забезпечення, тим енергійніше повинні діяти командири й їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи. Словом і особистим прикладом вони повинні вести за собою товаришів по службі на зразкове і самовіддане виконання навчально-бойових завдань.

4. Зміст і напрямки морально-психологічного забезпечення застосування військ

Світовий і вітчизняний досвід військового будівництва свідчить про те, що значення морального духу військ, як найважливішого засобу досягнення перемоги у сучасній війні, значно зростає.

На думку багатьох авторитетних вітчизняних і зарубіжних вчених-аналітиків, у збройних конфліктах третього тисячоліття досягнення морально-психологічної переваги над противником буде відігравати вирішальну роль у визначенні переможця. В арміях практично усіх розвинених країн світу йде активний пошук найбільш перспективних засобів впливу на свідомість і психіку військовослужбовців, своєчасну їх підготовку до функціонування у будь-яких екстремальних умовах сучасної війни.

Досвід війн і воєнних конфліктів двох останніх десятиріч переконливо свідчить, що будь-який противник намагається активно впливати на моральні та психологічні якості, психофізіологічний стан, настрій, бойову активність особового складу протилежної сторони у мирний і воєнний час.

Високий моральний дух, висока професійна та психологічна підготовка досягається розвинутою загальнодержавною системою виховання, складовим елементом якої є спеціально організований виховний процес у ЗС України.

Сьогодні слід вести мову не тільки про необхідність врахування морального фактора, але й про систему морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил.

Впровадження у практику діяльності військ системи морально-психологічного забезпечення визначається високим значенням фактора людини у зміцненні безпеки країни, підтриманні високої бойової готовності об'єднань, з'єднань, військових частин і підрозділів, досягненні перемоги під час бою, значними моральними, фізичними і психологічними навантаженнями в ході виконання службових обов'язків у мирний і воєнний час.

У ході лекції буде розглянуто основні питання морально-психологічного забезпечення застосування військ, показані роль, місце, зміст, принципи, складові та основні завдання цього виду забезпечення. Це і є її головна мета.

1. Концептуальні положення морально-психологічного забезпечення.

Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки охоплює всі напрямки їх життєдіяльності. Згідно з нею, головним завданням ЗС України є їх постійна готовність відбити можливу агресію, звідки б вона не виходила, захистити незалежність, територіальну цілісність і недоторканність кордонів України. Для цього вони мають знаходитись у постійній бойовій готовності та мати відповідний бойовий потенціал. Основою цього потенціалу є матеріальний і духовний аспекти. Роль духовного фактора у життєдіяльності військ досить влучно зазначав Н. Коупленд: “...моральний стан - це питання життя і смерті. Ним не можна нехтувати. Кожна добре організована армія зацікавлена у високому рівні бойової підготовки своїх військ і, коли це можливо, у забезпеченні їх кращою зброєю, щоб створити матеріальну перевагу над противником. Однак матеріальна перевага не так важлива, як моральна. Для армії більш небезпечним є низький моральний стан військ, ніж нестача боєприпасів”. Історія війн і воєнних конфліктів знає немало прикладів, коли перемога здобувалася не перевагою над противником у живій силі та бойовій техніці, а високим морально-психологічним станом особового складу.

Морально-психологічний стан (МПС) - це “...якісна визначеність особистості, колективу, яка характеризує спрямованість і динаміку психічних процесів, міжособистісних відносин у колективі; виступає конкретною формою прояву та реалізації потенціалу духовного і морального духу армії, важливою характеристикою військ”.

Важливою складового бойової готовності та боєздатності військ (сил) є високий моральний дух особового складу ЗС України.

Моральний дух - це духовна готовність і здатність військовослужбовців переносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогом.

Морально-психологічний потенціал - це сукупність духовних можливостей особового складу, його свідомості, професійної підготовленості, які можуть стати фактором перемоги під час бою.

В арміях провідних країн світу відмічається постійний ріст питомої ваги та значимості морально-психологічного забезпечення (МПЗ) для підвищення ефективності бойових дій.

На сьогодні у ЗС України в цілому створена та функціонує система МПЗ, відбулося ствердження її, як одного з ос-новних видів забезпечення.

МПЗ у ЗС України, як науковий термін, з'явилося в оперативних і плануючих документах у 1995 році.

Морально-психологічне забезпечення діяльності військ - це система заходів, спрямованих на формування і підтримання високого морального духу армії, МПС і дисципліни особового складу, військового правопорядку, на згуртування військових колективів і протидію негативному інформаційно-психологічному впливу.

У ході його проведення здійснюється формування та підтримка в особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових завдань у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється.

Морально-психологічне забезпечення:

· здійснюється у всіх видах бойової діяльності військ;

· проводиться безперервно всіма командирами, штабами, структурами з гуманітарних питань у тісній взаємодії з оперативним (бойовим), технічним, тиловим і медичним забезпеченням;

· органічно поєднує у собі організаційні, виховні та спеціальні заходи, які є складовою частиною всебічної підготовки та ведення бойових дій.

Це обумовлює головні завдання морально-психологічного забезпечення:

1. Досягнення морально-психологічної переваги над противником.

2. Підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових завдань.

3. Забезпечення психологічної стійкості особового складу.

4. Надійний захист військ і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника.

5. Створення позитивних соціально-політичних умов бойового застосування військ.

Щодо масштабів і потреб, МПЗ являє собою комплекс взаємопов'язаних і узгоджених заходів державного і військового керівництва, органів військового управління з метою досягнення достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу ЗС та всього населення України для забезпечення обороноздатності держави в мирний і воєнний час, максимальне зниження психічних втрат у військах і досягнення і утримання морально-психологічної переваги над противником з метою ефективного виконання бойових та інших завдань.

Ці різноманітні заходи мають бути узгоджені за цілями, послідовністю, силами, методами та засобами в різних структурах військового і цивільного управління.

Основним змістом морально-психологічного забезпечення є:

· мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ, збереження його стійкості та керованості;

· досягнення високої бойової активності особового складу військ, його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

· зрив психологічних операцій противника, прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу;

· організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Зміст морально-психологічного забезпечення залежить від:

- завдань, що отримали війська;

- особливостей воєнно-політичної, оперативної обстановки, соціально-психологічних умов у районах дислокації військ та їх бойового застосування;

- морально-психологічного стану особового складу своїх військ і противника;

- політичної мети війни (воєнного конфлікту);

- конкретних завдань бойових дій;

- наявних сил і засобів морально-психологічного забезпечення.

Ефективність МПЗ діяльності військ значною мірою залежить від правильного визначення його суб'єктів і об'єктів.

До системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення входять:

· командири;

· штаби;

· органи з виховної та соціально-психологічної роботи;

· начальники родів військ і служб;

· працівники військових засобів масового інформування, юридичних органів, медичних установ і закладів.

Об'єкти морально-психологічного забезпечення можна умовно поділити на п'ять груп:

- перша група охоплює осіб призовного віку та допризовну молодь;

- друга група охоплює особовий склад військових формувань, працівників ЗС України, сім'ї військовослужбовців;

- третю групу складають військові колективи;

- до четвертої групи відноситься населення в районі дислокації військ;

- до п'ятої групи відноситься населення й особовий склад військ противника.

Схематично організацію морально-психологічного забезпечення можливо умовно поділити на декілька складових, а саме:

- духовну;

- психологічну;

- регламентаційну;

- організаційно-діяльну,

- життєзабезпечуючу складову.

Духовна складова має відповідати за позитивне інформаційно-емоційне наповнення свідомості. Її мета - мобілізувати людину на безумовне і гарантоване виконання бойових завдань у будь-якій обстановці. Інформаційно-виховний потік призначений відсікати або надійно блокувати інформаційно-психологічний вплив протиборствуючої сторони. Він ґрунтується на доведенні до військовослужбовців воєнно-політичної та бойової обстановки, покладених завдань, місця й ролі в цьому процесі кожної людини тощо.

Психологічна складова має здійснювати психологічну підтримку учасників бойових дій. Вона проводиться за рішенням відповідного командира при безпосередній участі психологів, психофізіологів, інших спеціалістів і має на меті забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення військовослужбовців.

Регламентаційна складова - це налагодження системи обмеження та примусу, яка дає змогу структуризувати поведінку військовослужбовця. Командування військ налагоджує соціально-правову роботу з метою створення правових умов виконання бойових завдань, підтримки організованості та правопорядку. Кінцевим результатом цієї складової морально-психологічного забезпечення повинна стати регламентовано-свідома поведінка людей в екстремальній обстановці.

Організаційно-діяльна складова містить систему заходів щодо забезпечення готовності і здатності впевнено виконувати обов'язки кожним військовослужбовцем, яка складається із: бойової мотивації, організації змагань, стимулювання активної й ефективної роботи в екстремальних умовах, оцінки діяльності кожної людини, розповсюдження досвіду бойової діяльності, прикладів мужності та героїзму, самопожертвування і надання взаємодопомоги.

Життєзабезпечуюча складова спрямована на створення духовних і матеріальних умов для повноцінного функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів у бойових умовах.

Так, під час війни (збройного конфлікту) моральне та фізичне виживання в умовах тривалих бойових дій неможливе без налагодження відповідної інфраструктури, яка містить: організацію сховищ для життя та відпочинку, налагодження елементарного бойового побуту; організацію комплексу санітарно-гігієнічних заходів; налагодження прийому-відправлення кореспонденції, роботу із пресою; організацію медичної допомоги.

Результатом МПЗ має стати високий моральний дух чи високий МПС населення і військовослужбовців, як складова бойового потенціалу держави та її ЗС.

Мета, конкретні завдання і принципи МПЗ уточнюються залежно від виду збройних сил, роду військ, особливостей конкретного підрозділу й особливостей наявної військово-політичної обстановки та визначають конкретний зміст МПЗ, який має бути спрямованим, і створення сприятливих морально-психологічних умов ефективного вирішення збройними силами завдань, що стоять перед ними. Але для цього слід чітко уявляти об'єкт МПЗ і предмет морально-психологічного впливу.

У ЗС України основними об'єктами МПЗ є особистість військовослужбовця, його духовний світ, психічні та психофізіологічні якості, а також військовий колектив, його соціально-психологічні властивості й якості. Отже, психіка військовослужбовця, морально-психічний стан воїна і різноманітні характеристики психології військового колективу є конкретним предметом морально-психологічного впливу. Форми прояву психічного світу військовослужбовця і соціально-психологічних явищ військового колективу надзвичайно різноманітні та багатогранні. У зв'язку з цим зміст МПЗ у ЗС України є також різноманітним і багатогранним, торкається всіх сфер життєдіяльності військовослужбовця і військового колективу, організації та проведення бойових і навчально-бойових завдань.

З метою визначення основного змісту та принципів морально-психологічного забезпечення ведення бойових дій наказом МО України від 5.05.99 року № 142 була затверджена “Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових і психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на таких основних принципах:

а) об`єктивній оцінці воєнно-стратегічної обстановки, рівня морально-психологічного стану особового складу військ, врахування оперативної обстановки, форм і засобів бойового застосування, умов виконання покладених завдань;

б) цілеспрямованості МПЗ на вирішення конкретних бойових завдань, формування необхідного морально-психологічного стану військ;

в) тісному та нерозривному зв'язку з іншими видами забезпечення;

г) безперервності керованого впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, їх психологічний стан;

д) диференційному підході, визначеності змісту, форм і способів реалізації заходів МПЗ з урахуванням національних, етнічних, культурних, мовних, релігійних та інших особливостей військовослужбовців.

Основними складовими морально-психологічного забезпечення є:

- інформаційно-пропагандистське забезпечення;

- психологічне забезпечення;

- воєнно-соціальна робота;

- культурно - виховна робота;

- інформаційно-психологічна протидія.

Специфічні форми:

- спеціальні соціологічні та психологічні дослідження;

- організація забезпечення військ технічними засобами виховання та поліграфії;

- здійснення кадрового забезпечення органів з виховної та соціально-психологічної роботи.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення - це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної обстановки, покладені на війська (сили) завдання та умови їх здійснення.

Психологічне забезпечення - це комплекс заходів щодо формування, підтримання ти відновлення в особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.

Военно-соціальна робота - це діяльність щодо створення та забезпечення необхідних соціальних та правових умов для виконання особовим складом військ бойових завдань.

Культурно-виховна робота - це діяльність, яка спрямована на відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового окладу, його мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення духовних (культурних.) потреб військовослужбовців.

Інформаційно-психологічна протидія - це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати їх бойову діяльність.

Спеціальні соціологічні дослідження проводяться з метою виявлення об'єктивно існуючих настроїв, думок, потреб і запитів особового складу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на МПС військ, знижують їх боєздатність і боєготовність.

Основними питаннями досліджень є: ставлення особового складу ЗС України, населення країни до війни (воєнного конфлікту); ступінь упевненості різних категорій військовослужбовців у собі, своїх командирах, співслужбовцях; рівень згуртованості військових колективів; МПС особового складу тощо.

Забезпечення військ технічними засобами виховання й інформації, поліграфії, кіно-, відеообслуговування здійснюється з відповідних баз (складів) видів ЗС, оперативних командувань.

Діяльність органів з виховної та соціально-психологічної роботи забезпечують фахівці в галузі психології, соціології, політології, педагогіки, історії, військової журналістики, правознавства.

Таким чином, проведення заходів морально-психологічного забезпечення має на меті:

- формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником;

- створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ.

Ефективність МПЗ залежить від:

- кваліфікації та рівня підготовки фахівців, стану матеріально-технічної бази, обґрунтованого вибору об'єктів (напрямів) зосередження основних зусиль;

- постійної готовності сил і засобів МПЗ до виконання завдань, створення, поновлення й умілого використання його резервів сил і засобів;

- узгодженого застосування сил і засобів МПЗ центрального підпорядкування, видів ЗС, об'єднань, з'єднань і військових частин, сил і засобів родів військ спеціальних військ, які виконують завдання в його інтересах, сил і засобів інших військових формувань України, державних і місцевих органів влади;

- чіткого розподілу завдань між виконавцями, рішучості та наполегливості у виконанні прийнятих рішень, оперативного реагування на зміни обстановки;

- розробки і впровадження в життя нових методів і форм МПЗ, а також оснащення військ новими технічними засобами виховання і поліграфії.

Отже, підбиваючи підсумки розгляду першого навчального питання, ми з вами можемо зробити висновок про те, що у ЗС України морально-психологічне забезпечення, поряд із оперативним, технічним, тиловим і медичним забезпеченням, є об`єктивною необхідністю, яка сприяє підтриманню високої боєготовності та боєздатності військ (сил).

2. Система морально-психологічного забезпечення застосування військ.

Систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов'язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захист їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітація психотравмованих, які забезпечують реалізацію морально-психологічного потенціалу військ під час війни (збройного конфлікту).

Основними складовими цієї системи є: цілі, завдання, зміст, принципи, форми, методи, суб'єкти й об'єкти МПЗ, його результат.

Цілі, завдання, зміст, принципи, суб'єкти й об'єкти МПЗ ми з вами розглянули в першому навчальному питанні.

Безперечно, особистість воїна, її духовний світ, психічні та психофізіологічні якості та військовий колектив, його соціально-психологічні риси й якості є конкретним і головним предметом морально-психологічного впливу. Форми прояву психічного світу військовослужбовця і соціально-психологічних явищ військового колективу надзвичайно різноманітні та багатогранні. У зв'язку з цим, як ми вже з вами побачили, зміст МПЗ є різноманітним і багатогранним, торкається всіх сфер життєдіяльності військовослужбовця і військового колективу, організації та виконання бойових завдань.

Для практичної реалізації вищеназваних принципів і напрямів морально-психологічного забезпечення його суб'єкти активно використовують наявний арсенал форм і методів роботи з людьми.

Методи - це способи впливу на свідомість, психіку, діяльність, поведінку, мотиви й інтереси військовослужбовців. До них відносяться:

· метод довіри, поваги до особистості військовослужбовця та його гідності;

· метод формування у потрібному напрямі свідомості особистості воїна (понять, суджень, переконань, оцінок);

· метод особистого прикладу командира (начальника);

· метод доручення підлеглому;

· метод завдання підлеглому;

· метод вправи з підлеглими;

· метод створення спеціальних виховних ситуацій у військовому колективі, спрямованих на формування колективної думки;

· метод заохочення військовослужбовців;

· метод аварійних ситуацій;

· метод стресових впливів;

· метод примусу.

Форми морально-психологічного забезпечення - це низка заходів, які цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою досягнення бездоганного виконання військовослужбовцями своїх посадових обов'язків, вимог статутів і наказів, встановлених порядку і правил. Вони залежать від стану військової дисципліни та правопорядку у підрозділі (військовій частині, на кораблі), рівня морально-психологічного стану особового складу, поставлених перед військовими формуваннями навчально-бойових завдань, погодно-кліматичних і матеріально-побутових умов життєдіяльності підрозділів, рівня всебічного матеріально-технічного забезпечення та багатьох інших чинників. Найчастіше застосовуються такі форми як: наради-інструктажі, збори особового складу, бесіди, лекції, співбесіди, розмови, поради, допомога, рекомендації, консультації, вислуховування, заслуховування звітів, спонукання до прийняття і виконання зобов'язань, роз'яснення вимог законів, військових статутів і наказів, застосування щодо військовослужбовців заходів заохочення і стягнення, які передбачені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, та багато інших.

У бойових умовах перевага надається оперативним формам роботи, таким як: передбойовий мітинг, короткі збори особового складу підрозділів, голосні читки і роз'яснення важливих документів і статей, інформації, повідомлення про героїчні вчинки окремих воїнів та успішні бойові дії підрозділів, обмін бойовим досвідом, розповіді про найбільш характерні судові процеси над порушниками присяги, виступи військових юристів із роз'ясненнями законів воєнного часу, випуск листівок-блискавок про те, хто і як відзначився в бою, на кого рівнятися тощо. Дуже важливо своєчасно підтримати цінну ініціативу, почин найсміливіших і відважних. Важливу роль у цій справі відіграють армійські газети, в кожному номері яких публікуються статті та кореспонденції про бойові подвиги, про досвід, про цінну ініціативу.

Безпосередньо під час бою не зробиш доповідь, не проведеш бесіду. До бою людей потрібно готувати раніше (в ході підготовки до бою, під час перепочинку). Якщо заздалегідь не поговориш з воїнами відверто, задушевно, не роз'ясниш толком бойову задачу кожному, то потім буде важко це надолужити. У бою головне - бити, знищувати ворога. Тут ніколи займатися навіюванням і роз'ясненням.

Найголовніший вплив під час бою командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи, усіх офіцерів і сержантів - це особистий приклад їх героїчної поведінки та героїчних дій, який викликає могутні стимули для героїзму військовослужбовців.

Сили морально-психологічного забезпечення - це система суб'єктів морально-психологічного забезпечення і, зокрема, органи з виховної та соціально-психологічної роботи в їх організаційно-штатній структурі.

Засоби морально-психологічного забезпечення - це система матеріальних засобів та елементів суспільної діяльності, які використовуються з метою підтримання належного морально-психологічного стану особового складу, його мобілізації на виконання покладених бойових завдань.

До засобів морально-психологічного забезпечення належать:

- засоби масового інформування;

- спеціалізоване програмне забезпечення;

- ремонтні майстерні і сховища технічних засобів виховання;

- культурно-просвітницькі заклади, заклади дозвілля;

- технічні засоби виховання, література.

МПЗ організують командири спільно зі штабами і органами з виховної та соціально-психологічної роботи:

командири:

– відають розпорядження щодо морально-психологічного забезпечення;

– здійснюють контроль за виконанням своїх розпоряджень;

– корегують їх;

– дають оцінку морально-психологічному забезпеченню;

– ставлять завдання щодо покращення морально-психологічного забезпечення;

органи з виховної та соціально-психологічної роботи:

– узгоджують зі штабами термін і місце проведення заходів із морально-психологічного забезпечення;

– відповідають за виконання розпоряджень щодо морально-психологічного забезпечення;

– організують забезпечення, складають плани;

– доповідають командирам і вищим органам з виховної та соціально-психологічної роботи про морально-психологічний стан особового складу та проведені заходи МПЗ;

– здійснюють методичну підготовку командирів та їх заступників з виховної та соціально-психологічної роботи;

– надають допомогу і здійснюють контроль;

– особисто проводять заходи МПЗ;

– вивчають та запроваджують передовий досвід;

– виявляють недоліки та розробляють шляхи їх усунення;

– активно застосовують заохочення;

– готують і підбивають підсумки МПЗ;

– відпрацьовують пропозиції до розпоряджень з МПЗ.

В умовах мирного часу морально-психологічне забезпечення завдань, які покладені на військові формування, організовується на навчаннях усіх рівнів, у тому числі й командно-штабних, при проведенні бойових пусків і стрільб, несенні бойового чергування, внутрішньої і вартової служби, водіння бойових машин. У процесі вирішення завдань підготовки військ воно зосереджується на підготовці особового складу до стійкого й адекватного функціонування в умовах складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямованого інформаційного, психологічного та іншого впливу на війська і населення країни.

Головним методом підготовки психіки військовослужбовця до виконання завдань як в мирних умовах, так і під час бою, є створення навколо нього ситуації, максимально наближеної до бойової, яка б реалізовувала принцип “вчити тому, що необхідно на війні”, при цьому особливе місце надається формуванню та підтриманню морального духу командного складу військ, у тому числі вищого.

У воєнний час головні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджуються на досягненні та збереженні у військовослужбовців необхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи виховної роботи військових формувань зосереджують свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ, збереженні їх від морально-психологічної поразки. Разом із тим великого значення набуває і робота з підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дезінформації, позбавлення волі до продовження агресії.

Напрямки морально-психологічного забезпечення в основних видах бою:

– формування у військовослужбовців стійкої системи світогляду, розуміння політики держави, переконливості в їх правильності, свідомого ставлення до мети і завдань бойової діяльності;

– розвиток в особового складу високих морально-психологічних якостей, звички до суворого дотримання норм загальнолюдської моралі, довіри до командирів, дисциплінованості, згуртованості військових колективів;

– формування та підтримка в особового складу психологічної стійкості, здатності ефективно діяти в небезпечній обстановці;

– сприяння зміцненню здоров'я військовослужбовців;

– формування в особового складу правової свідомості і глибокої поваги до законів;

– створення в частинах соціально-правових умов, які забезпечують виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків;

– дотримання особовим складом загальної культури поведінки, культурне обслуговування особового складу;

– організація активної протидії інформаційно-психологічному впливу противника на особовий склад.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення у різних видах бою:

– виховання у військовослужбовців високої особистої відповідальності за виконання бойового завдання;

– аргументоване і переконливе розкриття причин і характеру війни;

– оперативне доведення до особового складу рішень Верховного Головнокомандувача, Уряду, бойових наказів;

– безперервне і цілеспрямоване суспільно-політичне, бойове, правове і технічне інформування особового складу;

– всебічне зміцнення свідомої військової дисципліни, організованості і порядку;

– недопущення безчинств до населення;

– зміцнення єдиноначальності і авторитету командирів;

– протидія інформаційно-психологічному впливу противника і його морально-психологічне придушення;

– виховання у військовослужбовців віри в силу своєї зброї і відповідальності за її підтримання у постійній бойовій готовності;

– організація взаємодії з місцевими органами влади, з органами виховної роботи інших збройних формувань, з питань морально-психологічного забезпечення бойових дій;

– глибоке вивчення поповнення, турбота про його правильний розподіл і підготовку до бойових дій;

– надання медичної і психологічної допомоги пораненим, хворим і тим, що отримали психологічні травми;

– збір, узагальнення і пропаганда передового досвіду бойових дій;

– задоволення культурних і релігійних потреб військовослужбовців.

Успіх морально-психологічного забезпечення бою досягається:

– своєчасною постановкою командирами бойових завдань;

– конкретним плануванням і визначенням форм і методів морально-психологічного забезпечення;

– постійним знанням офіцерами з виховної та соціально-психологічної роботи обстановки, форм і методів морально-психологічного забезпечення в різних видах бою;

– підтримкою постійного зв'язку і обміну інформацією зі штабом;

– підбором і розстановкою у кожному підрозділі бойового активу;

– особистим прикладом і бездоганною старанністю офіцерів;

– оперативною і достовірною інформацією про обстановку і морально-психологічний стан особового складу.

Таким чином, проведення заходів морально-психологічного забезпечення має на меті:

- формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником;

- створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ;

- морально-психологічний супровід бойових дій.

Морально-психологічна перевага над противником досягається за умов, коли рівень морально-психологічного стану наших військ перевищує відповідний рівень противника. Це може характеризуватися перевагою за наступними показниками:

- свідомим ставленням особового складу до причин, характеру, мети війни (воєнного конфлікту) та покладених на Збройні Сили завдань;

- упевненістю в перемогу над ворогом за будь-яких умов обстановки; позитивним ставленням до дій військово-політичного керівництва держави;

- високим ступенем розуміння необхідності виконання отриманих бойових завдань;

- вірою у свої сили, підготовленість, майстерність, бойовий досвід;

- повною довірою до своїх командирів;

- упевненістю у товаришах і колективі, готовністю до взаємовиручки;

- відсутністю сумніву в надійності та бойової ефективності штатної зброї і бойової техніки;

- добрим самопочуттям, подоланням страху та боязливості перед поставленим бойовим завданням, психологічною загартованістю тощо.

Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ - це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ, яке проявляється через допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.

Морально-психологічний супровід бойових дій - це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.

Таким чином, підбиваючи підсумки розгляду другого навчального питання, можна зробити такі висновки:

1. МПЗ спрямовано на підтримання високої боєздатності та готовності військ до виконання бойових завдань шляхом створення високого МПС власних військ і забезпечення морально-психологічної переваги над військами противника.

2. Вирішення завдань, що стоять перед військами, із заданою ефективністю можливе за умов надійного функціювання системи їх морально-психологічного забезпечення, як одного з видів всебічного забезпечення військ.

3. Управління морально-психологічним забезпеченням застосування військ.

Починаючи розгляд третього навчального питання, хотілося б нагадати, що управління військами - це цілеспрямована діяльність командира, штабу й інших органів управління з підтримання бойової, мобілізаційної готовності і боєздатності військ як у мирний час, так і під час мобілізаційного розгортання, підготовки їх до бойових дій та керівництво ними при виконанні поставлених завдань, із метою забезпечення максимальної ефективності використання їх бойових можливостей з мінімальними втратами своїх військ у ході бойових дій.

Під організацією й управлінням морально-психологічним забезпеченням розуміють систему узгоджених управлінських та організаційних дій, які поєднані єдиним задумом, здійснюються органами військового управління всіх рівнів на підставі відповідних принципів і спрямовані на оптимізацію структури, змісту і технологій морально-психологічного впливу на військовослужбовців.

Згідно з діючими керівними документами з питань застосування військ управління морально-психологічним забезпеченням здійснюється у загальній системі управління підготовкою та застосуванням військ та їх всебічним забезпеченням під час підготовки та ведення операцій (бойових дій) із відповідних пунктів управління.

Технологія управління морально-психологічним забезпеченням складається з низки послідовних операцій:

· визначення мети, завдань і змісту морально-психологічного забезпечення;

· прогнозування його наслідків;

· планування, підбір, розстановка виконавців і доведення до них завдань;

· організація взаємодії в інтересах морально-психологічного забезпечення;

· організація отримання та доведення інформації;

· здійснення контролю і перевірка виконання;

· корегування заходів відповідно до отриманих результатів;

· підбиття підсумків.

Організаційною основою проведення МПЗ є його стратегія та технологія: тактика, методика і процедура використання засобів, сил і можливостей. Усі ці елементи приводить у певну систему методика, тобто докладний і чіткий алгоритм організації та проведення конкретних заходів МПЗ. Вона передбачає:

· планування МПЗ конкретного виду бойових дій;

· докладне з'ясування принципів, змісту, прийомів, способів і засобів його реалізації;

· чітке визначення основних етапів, часу проведення та виконавців;

· практичну реалізацію запланованих заходів;

· контроль;

· організацію взаємодії між різними органами в його інтересах.

Технологія управління застосовує прийоми, методи, засоби і форми, за допомогою яких здійснюється морально-психологічний вплив на військовослужбовців, прямий і зворотний зв'язок організаторів морально-психологічного забезпечення з особовим складом.

У кожному конкретному випадку технологія управління морально-психологічним забезпеченням є наслідком творчої роботи командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психологічної роботи.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі видів ЗС України, командири армійських корпусів, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань.

Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку в особового складу необхідних морально-психологічних і бойових якостей. Будь-який командир як єдиноначальник несе повну відповідальність за організацію, проведення і результати цього складного психолого-педагогічного явища. Це керівництво він здійснює через свого заступника з виховної та соціально-психологічної роботи.

Командири (начальники):

- реально оцінюють обстановку та чинники, які впливають на морально-психологічний стан військ і населення в районі бойових дій;

- з урахуванням пропозицій органу з виховної та соціально-психологічної роботи приймають рішення щодо морально-психологічного забезпечення бойових дій;

- визначають порядок застосування штатних сил і засобів морально-психологічного забезпечення;

- визначають порядок залучення і застосування сил і засобів родів військ і служб, а також використання місцевої інфраструктури в інтересах морально-психологічного забезпечення бойових дій;

- встановлюють обсяги, способи і порядок доповідей оцінки соціально-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу та пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення бойових дій;

- особисто затверджують план і розпорядження щодо організації морально-психологічного забезпечення бойових дій.

Заступники командувачів (командирів) з виховної та соціально-психологічної роботи є безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідають за його стан. Під час планування та організації заходів морально-психологічного забезпечення вони зобов'язані:

- постійно знати стратегічну, оперативну (тактичну) і воєнно-політичну обстановку, соціально-політичні та психологічні умови в районах бойових дій військ, МПС військ, всебічно їх оцінювати, розробляти пропозиції з МПЗ бойових дій;

- особисто або через свій апарат доводити до підлеглих завдання з МПЗ;

- здійснювати контроль за їх виконанням, безперервно керувати його силами та засобами;

- розподіляти офіцерів структур з гуманітарних питань на період бойових дій по елементах бойового порядку;

- особисто брати участь у проведенні заходів із МПЗ у військових частинах і підрозділах;

- доповідати командиру (начальнику) про проведені заходи.

Практично, МПЗ тою чи іншою мірі займаються всі офіцери, прапорщики, сержанти, які мають відношення до організації та проведення бойової підготовки, підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності, планування і ведення бойових дій.

За будь-яких умов організація та методи роботи повинні забезпечувати: тверде і безперервне керівництво МПЗ; узгоджену діяльність структур із гуманітарних питань усіх рівнів; надання підлеглим якомога більше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань; оперативне реагування на зміну обстановки; найефективніше застосування сил і засобів МПЗ під час бойових дій.

Органи з виховної та соціально-психологічної роботи ЗС України підтримують взаємодію з відповідними органами Державної прикордонної служби, Внутрішніх військ, сил Цивільної оборони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.

Підставою для прийняття будь-якого управлінського рішення є відповідна інформація.

Рішення стосовно морально-психологічного забезпечення приймається на підставі збору, узагальнення й оцінювання наступної інформації:

- наявного морально-психологічного стану своїх військ і населення, а також військ і населення противника;

- морально-психологічної обстановки, яка складається із соціально-політичної обстановки в районах розташування та застосування військ, екологічної, природнокліматичної обстановки;

- інформаційно-психологічного впливу противника.

При цьому враховується воєнно-політична й оперативна обстановка.

Соціально-політична обстановка включає оцінку соціально-економічної, політичної, етнічної, релігійної, демографічної та криміногенної обстановки.

Під час оцінювання морально-психологічного стану військ враховуються кількісно-якісні показники укомплектованості, наявності зброї, боєприпасів, матеріально-технічного забезпечення, рівень вишколу особового складу, наявності у нього бойового досвіду.

Під час визначення інформаційно-психологічного впливу противника оцінюється склад сил психологічних операцій противника, тактико-технічні показники засобів впливу, їх уразливість, основні канали розповсюдження інформації, можливі об'єкти впливу, інформаційно-комунікаційна мережа нашої країни в районах розташування та застосування військ, можливість її використання в інтересах інформаційно-психологічної протидії, наявність технічних засобів протидії впливу противника на наші війська.

...