Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Добру допомогу надають воїнам, які бажають стати класними фахівцями, заходи, які проводяться у позаслужбовий час: бесіди, додаткові заняття, консультації, обмін досвідом, індивідуальне шефство класних фахівців, тренування на техніці.

Навчальне і морально-психологічне забезпечення підготовки класних фахівців стає ефективнішим, якщо в ньому беруть активну участь інженери і техніки. Спільна дружна праця всіх офіцерів взаємно збагачує їх: заступник з озброєння залучається до морально-психологічного забезпечення, а заступник з виховної та соціально-психологічної роботи засвоює нові військово-технічні знання, що дозволяє йому більш кваліфіковано вирішувати питання фахової підготовки.

Забезпечення взаємозамінності в кожному підрозділі - одна із найважливіших умов підвищення боєготовності військ. Характер сучасної зброї такий, що успіх її бойового застосування залежить не тільки від високої індивідуальної підготовки кожного фахівця, але і від згуртованості, швидкості і чіткості дій усього військового колективу, який бере участь у виконанні навчально-бойового завдання, від здатності кожного військовослужбовця замінити товариша.

Досвід сучасних бойових дій свідчить про те, що взаємозамінність дозволяє більш успішно виконувати бойові завдання, здійснювати тривалі марші, обслуговувати техніку й озброєння в бойових умовах тощо. Не менш важливий і моральний бік взаємозамінності: вона ще більше скріплює військову дружбу і товариськість, допомагає формувати у військовослужбовців таку важливу якість, як взаємодопомога в бою. Тому питання взаємозамінності повинні знаходитись у центрі морально-психологічного забезпечення, яке проводиться серед особового складу командирами, їх заступниками з виховної та соціально-психологічної роботи. Цим питанням повинна приділятися увага на всіх заняттях із бойової і гуманітарної підготовки.

Командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, інженерно-технічний склад, турбуючись про якісне проведення занять, тренувань, тактичних навчань, повинні домагатися, щоб на кожному з них удосконалення бойового вишколу фахівців проходило в комплексі, щоб невід'ємною їх частиною було вивчення елементів суміжного фаху, командир і його заступники повинні надавати допомогу офіцерам, прапорщикам, сержантам у правильному визначенні мети і навчальних завдань занять, найбільш раціональному розподілу часу, в удосконаленні методики вишколу.

Досягненню взаємозамінності активно сприяють також змагання за фахом між екіпажами, обслугами і відділеннями, які проводяться у вогневому містечку, парку, на танкодромі, полігоні, в навчальному центрі. Комісія, яка призначається командиром, за допомогою кращих фахівців доводить до кожного екіпажу, обслуги і відділення програму змагань, систему оцінок і заохочень. Змагання проводяться в два етапи. Перший - дії з виконанням воїнами нормативів і завдань за основним фахом, другий - дії з виконанням обов'язків за суміжним фахом. Переможцям вручаються перехідні вимпели.

Офіцери гуманітарних структур повинні всебічно пропагувати успіхи воїнів підрозділів у боротьбі за взаємозамінність. Докладно розповідати про них на зборах особового складу, в бесідах, бойових аркушах, стінних і радіогазетах. Дякуючи цьому, досвід передовиків стає набутком усього особового складу підрозділу.

Таким чином, закінчуючи розгляд першого навчального питання, ми можемо зробити висновок, що підготовка воїнів - фахівців високого класу, досягнення взаємозамінності у відділеннях, обслугах, екіпажах - один із важливих напрямків морально-психологічного забезпечення. Вирішуючи ці завдання, командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, інженери і техніки повинні зосереджувати свої зусилля безпосередньо на покращенні якості занять, на забезпеченні передової ролі кращих фахівців в опануванні своєю і суміжною спеціальностями, на посиленні дієвості змагання за підвищення класності і досягнення взаємозамінності в кожному підрозділі.

2. Виховання у військовослужбовців бережливого ставлення до військової техніки й озброєння.

Висока технічна оснащеність збройних сил розвинених країн привела до надзвичайної технізації ведення сучасної війни. Яскравим прикладом цьому є дії американських і союзних військ в Афганістані та Іраку під час здійснення ними антитерористичної операції. Водночас відбувається інтелектуалізація усіх сфер військової діяльності у зв'язку із застосуванням високоточної зброї для досягнення рішучої переваги над противником.

Військово-професійна діяльність у сучасних умовах стала більш диференційованою і складною. Наприклад, якщо в роки Першої світової війни число основних військових спеціальностей дорівнювало 15-20, в роки Другої світової війни - 160, то зараз їх нараховується вже біля 2000. У Збройних Силах України нараховується більше як 1000 зразків техніки й озброєння.

У цих умовах відмінне знання і майстерне володіння військовослужбовцями зброєю і бойовою технікою, правильна їх експлуатація й уміле збереження - одна із найважливіших передумов підтримання постійної бойової готовності військових підрозділів і частин. Бойова техніка і зброя багаторазово примножують фізичні й інтелектуальні сили військовослужбовця в бою, розширюють його бойові можливості у збройній боротьбі з противником. Тому в сучасних умовах значення зброї й бойової техніки, вміле їх використання безперервно зростає і, відповідно, все більше підвищуються вимоги до оволодіння засобами збройної боротьби.

Через те відмінне освоєння, ретельне обслуговування зброї і бойової техніки, підтримання їх у постійній бойовій готовності має посідати значне місце у системі морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ.

МПЗ процесу вивчення, експлуатації і збереження бойової техніки і зброї являє собою комплекс взаємопов'язаних і узгоджених організаційних, виховних, психологічних, технічних та інших заходів командирів та їх заступників, начальників відповідних служб і родів військ, органів з виховної та соціально-психологічної роботи, спрямованих на ефективне застосування особовим складом бойової техніки і зброї під час виконання бойових, навчально-бойових і інших завдань.

Якісна організація МПЗ у цьому процесі має сприяти:

· усвідомленню кожним військовослужбовцем важливості майстерного опанування сучасною бойовою технікою і зброєю;

· формуванню, підтриманню і розвитку у них мотивації до майстерного опанування сучасною бойовою технікою і зброєю й ефективного їх застосування у різноманітних умовах бойової і навчально-бойової діяльності;

· оптимальному опануванню ними сучасною бойовою технікою і зброєю за допомогою сучасних концепцій навчання;

· всебічному психологічному насиченню занять із вивчення бойової техніки і зброї, формування практичних технічних навичок і умінь їх експлуатації;

· формуванню почуття особистої відповідальності за їх підтримання у постійній бойовій готовності, правильну експлуатацію і збереження тощо.

Вивчення, експлуатація й обслуговування бойової техніки і зброї здійснюється на заняттях із технічної, спеціальної, тактичної і вогневої підготовки, при відпрацюванні практичних вправ на танкодромах, стрільбищах і полігонах, у процесі польових занять і навчань, регламентних робіт, парково-господарських днів, у ході самостійної підготовки.

Основними напрямками МПЗ мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї є такі:

· турбота про високу якість кожного заняття, підвищення його пізнавального і виховного значення;

· психологічне насичення занять із польової підготовки;

· виховання в особового складу свідомого ставлення до вивчення бойової техніки і зброї, правильної їх експлуатації та максимального використання їх бойових можливостей під час виконання бойових і навчально-бойових завдань;

· формування і підтримання в активному стані позитивної мотивації особового складу на якісне вивчення бойової техніки і зброї, ефективну їх експлуатацію та максимальне використання їх можливостей на заняттях з бойової підготовки;

· сприяння всебічному розвитку психіки військовослужбовців на заняттях із технічної підготовки, у процесі експлуатації та збереження бойової техніки і зброї, тобто формування психологічної стійкості і готовності особового складу до ефективного застосування бойової техніки і зброї під час виконання бойових і навчально-бойових завдань тощо.

Одним із важливих напрямків МПЗ є турбота про високу якість кожного заняття, підвищення його пізнавального і виховного значення. Командир підрозділу, його заступник з гуманітарних питань, а також досвідчені офіцери мають надати методичну допомогу керівникам занять, звертаючи особливу увагу на те, щоб на них переконливо розкривалася значення глибоких технічних знань і міцних навичок і умінь, необхідних для підвищення боєздатності і боєготовності військ, удосконалювалась якість військово-технічної підготовки особового складу. 3 цією метою організуються регулярні заняття з військово-технічних проблем у системі командирської підготовки, огляди новинок військово-технічної літератури та ін.

Повсякденно спілкуючись із командирами взводів і екіпажів, заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи повинен давати їм поради про те, як краще розв'язувати виховні, психологічні та дидактичні завдання при вивченні конкретних тем технічної підготовки. Він використовує службові наради, збори особового складу для пропаганди передового досвіду бойової підготовки, заохочує командирів до вдосконалення своїх військово-технічних знань, навичок і умінь, методичної майстерності. На складних заняттях йому особисто рекомендується бути присутнім і, якщо необхідно, брати активну участь в їх проведенні та психологічному супроводженні. Наприклад, такі заходи обов'язково потрібні перед подоланням на бойовій техніці водних перешкод, організації занять із водіння танків з подоланням водних перешкод, БМП у ночі тощо.

Досконало володіти зброєю і бойовою технікою, знати їх тактико-технічні можливості, вміти з найбільшою ефективністю застосовувати їх у складних, часто критичних умовах - завдання, яке слід по праву назвати завданням №1 у бойовій підготовці військ. Його успішне вирішення значною мірою залежить від якості польової підготовки. Командири, їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи повинні формувати у кожного молодого воїна нестримне прагнення стати господарем цієї грізної техніки, вижати з неї все, на що вона спроможна.

Бажання досконало опанувати бойову техніку і зброю має виховуватися у солдатів з перших кроків їх військової служби. Позитивна мотивація, по-перше, орієнтує воїна на сумлінне ставлення до вивчення бойової техніки і зброї; по-друге, помагає подолати йому труднощі на цьому важкому шляху.

Одним із методів вирішення цього та інших завдань МПЗ мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї є їх показ і демонстрування бойових можливостей. Разом із командиром підрозділу, його заступником з озброєння безпосередню участь у підготовці і проведенні цього заходу бере заступник з виховної та соціально-психологічної роботи. Напередодні цього показу доцільно організувати для молодих воїнів бесіди про бойові якості і можливості різних видів зброї і бойової, які є на озброєнні військової частини (підрозділу), а також пропагувати досвід відмінників бойової й гуманітарної підготовки, класних спеціалістів, якого вони досягли своєю наполегливою працею за короткий термін служби.

Методи показу бойової техніки і зброї різні. Наприклад, це може бути демонстрування зразків бойової техніки і зброї на спеціальних майданчиках. У такому випадку біля кожного експоната виставляється щит, на якому розміщується інформація про призначення даного виду зброї чи бойової техніки, її тактико-технічні дані і бойові можливості. Пояснення воїнам дають досвідчені фахівці. Після огляду, як правило, організується показ роботи військовослужбовців старшого призову на бойовій техніці та зброї. Позитивно впливають на свідомість і підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовців молодого поповнення виступи командира частини, його заступників, а також військовослужбовців, які отримали державні нагороди і заохочення за відмінне опанування бойовою технікою і зброєю. Їх виступи доцільно супроводжувати демонстрацією навчальних кінофільмів на військово-технічні теми. Все це має безпосередній позитивний вплив на емоційно-почуттєву сферу психіки військовослужбовця, формує у нього первинну настанову на майстерне опанування бойової техніки і зброї, розвиває гордість за вітчизняну бойову техніку і зброю.

Дієвою формою виховної роботи є урочисте вручення молодим воїнам зброї і техніки, яке ніби демонструє прийняття воїнів повноправними членами військових колективів. При підготовці до цього ритуалу ветерани Другої світової війни, учасники бойових дій і миротворчих операцій, класні спеціалісти повинні розповідати солдатам про те, як відмінне знання і майстерне володіння зброєю і бойовою технікою сприяли здобуттю воїнами перемоги в бою з підступним і сильним ворогом, а в мирний час - успішному виконанню навчальних і навчально-бойових завдань. У військових підрозділах необхідно проводити зустрічі молодих воїнів із воїнами старшого призову, які розповідають їм про свій досвід експлуатації бойової техніки і зброї, майстерного їх застосування.

Важливе місце в мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї посідає усна і друкована пропаганда досвіду відмінників бойової підготовки, класних спеціалістів, найбільш підготовлених солдатів і сержантів старшого призову. Вона допомагає молодим воїнам наочно побачити, усвідомити і з'ясувати шляхи, методи і форми опанування військовою спеціальністю і просування до висот військової майстерності, виховує любов до бойової техніки і зброї, формує впевненість у власних можливостях й мотивує прагнення військовослужбовців пізнати “таємниці” їх вмілого застосування в будь-яких умовах навчальної та навчально-бойової діяльності.

До числа перевірених ефективних засобів морального стимулювання воїнів, які показують приклад сумлінного ставлення до вивчення бойової техніки і зброї та майстерної їх експлуатації, відносяться різноманітні заохочення. Командири підрозділів та їх заступники особисто застосовують цей стимул, а також навчають командирів взводів, відділень, обслуг, екіпажів його вмілому застосуванню. Вони повинні турбуватися про заохочення воїнів, що відзначилися, і про розповсюдження їх передового досвіду.

Підвищення технічних знань, вдосконалення практичних технічних навичок і вмінь неможливе без систематичної самостійної роботи воїнів над книгою, журналом, безпосередньо на бойовій техніці та зброї. Обов'язок командирів, інженерно-технічного складу, офіцерів із виховної та соціально-психологічної роботи - знати новинки технічної літератури і систематично звертати увагу підлеглих на корисні для них посібники і статті, допомагати розібратись у складних технічних проблемах, використовувати все нове у практичній діяльності. Заступникам командира з виховної та соціально-психологічної роботи та з озброєння доцільно організувати в народознавчій світлиці виставки технічної літератури, вивішувати списки книжкових новинок у бібліотеці військової частини.

Якість занять із технічної підготовки, їх дієвість багато в чому залежать від стану навчально-матеріальної бази. Досвід свідчить, що неможливо як слід розтлумачити сутність процесів, які проходять в електричних, гідравлічних, електронних та інших обладнаннях, користуючись лише закритим блоком або схемою із навчального посібника. Для цього необхідні також наочні посібники (плакати, креслення), діючі макети і тренажери.

Для вдосконалення цієї бази багато можуть зробити раціоналізатори і винахідники. Командири, інженери і техніки мають розробити для них проблемні завдання, мобілізувати на їх розв'язання кращих фахівців, умільців військової частини, своєчасно надавати їм необхідну технічну й організаційну допомогу, вміло заохочувати за раціоналізаторські і винахідницькі успіхи, широко популяризувати їх досягнення у наочній і усній агітації.

Діяльність раціоналізаторів і винахідників слід спрямувати не тільки на активне вдосконалення навчально-матеріальної бази, а також і на підвищення ефективності праці при обслуговуванні, ремонті й експлуатації бойової техніки і зброї, на більш оптимальне використання енергії та обладнання. Своїм особистим прикладом вони мають розвивати у воїнів творче технічне мислення, ініціативу, працелюбність, любов до техніки, допомагати краще освоїти бойову спеціальність. Ось чому заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи, спираючись на весь актив, залучає до числа раціоналізаторів і винахідників офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів, широко розповсюджує досягнення новаторів.

Бойова готовність підрозділу, частини залежить не тільки від хорошого знання, правильної експлуатації бойової техніки і зброї, але також від старанного збереження і своєчасного обслуговування кожної бойової машини, гармати, установки, агрегату, приладу тощо. Безумовно, ці проблеми нерозривно пов'язані між собою: чим вище у воїна розвинуто почуття відповідальності, чим глибше він знає ввірену йому зброю і бойову техніку, тим краще їх експлуатує і використовує. Виховання бережливого відношення до технічних засобів і зброї заслуговує на особливу увагу командирів, інженерно-технічного складу, органів з виховної та соціально-психологічної роботи.

Порядок експлуатації й обслуговування бойової техніки і зброї чітко визначений у статутах і настановах. У них передбачена система планово-профілактичного ремонту, правила проведення щоденних технічних оглядів бойової техніки і зброї, парково-господарських днів, переводу техніки на сезонний режим експлуатації, технічного обслуговування машин і агрегатів.

Заступнику командира з виховної та соціально-психологічної роботи за допомогою кращих фахівців необхідно систематично роз'яснювати особовому складу вимоги керівних документів щодо ефективної експлуатації різноманітної бойової техніки і зброї військової частини (підрозділу), показувати оптимальні прийоми і способи їх застосування під час вирішення бойових і навчально-бойових завдань, пропагувати передовий досвід їх обслуговування і піклуватися за впровадження їх у практику бойової підготовки. Доцільно регулярно доводити до військовослужбовців закони України про їх відповідальність за збереження бойової техніки і зброї, накази Міністра оборони України з оголошенням постанов військових судів про засудження військовослужбовців за навмисне зіпсування військової техніки, крадіжки зброї і боєприпасів та інші злочини.

Основні заходи щодо обслуговування бойової техніки і зброї виконуються в парково-господарські дні. У процесі підготовки до цих днів заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи роз'яснює воїнам завдання, які поставив командир, мобілізує всіх військовослужбовців на їх якісне виконання. Він організує проведення індивідуальних і групових бесід із військовослужбовцями, випуск стінної газети і бойових аркушів, спільно з офіцерами, прапорщиками і сержантами організує змагання за краще знання і обслуговування бойової техніки і зброї. На спеціальних щитах, які встановлені безпосередньо біля бойової техніки і зброї, вивішуються завдання на парково-господарський день, різноманітні інструкції і пам'ятки щодо оптимального їх обслуговування, відповідні виписки із настанов та інші інформаційні і стимулюючи матеріали.

У проведенні цього дня велика роль належить сержантам і прапорщикам, які безпосередньо організують обслуговуючу діяльність особового складу, забезпечують оптимальне і своєчасне виконання ним запланованих технічних заходів, дають підлеглим конкретні вказівки і поради про те, як краще виконувати поставлені технічні завдання, узагальнюють і розповсюджують передовий досвід, роз'яснюють різноманітні технічні проблеми. В цей день заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи за участю кращих фахівців організує випуск бойових аркушів і листівок-блискавок, бесіди на технічні теми, повідомлення про воїнів, які відзначилися у процесі обслуговування бойової техніки, зброї, конкретних механізмів, приладів і обладнання.

По закінченні обслуговування бойової техніки і зброї командир підрозділу підбиває підсумки парково-господарського дня з особовим складом, аналізує якість виконання ним технічних завдань, відмічає допущені технічні помилки, заохочує найбільш ініціативних і сумлінних воїнів, уточнює завдання на наступне технічне обслуговування. Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи оцінює діяльність активу, організує усну і наочну пропаганду досягнутого успіху взагалі та передового досвіду зокрема.

МПЗ, яке проводиться під час обслуговування техніки і зброї, спрямовується на те, щоб допомогти кожному воїну глибоко усвідомити свою відповідальність за своєчасне й якісне проведення цього заходу для підтримання бойової готовності військової частини (підрозділу).

У планах МПЗ переводу техніки на сезонний режим експлуатації рекомендується передбачати широкий спектр різноманітних заходів. Наприклад, у підрозділах плануються і проводяться збори особового складу, на яких визначаються конкретні завдання воїнів щодо виконання майбутніх обслуговуючих робіт.

Офіцерам підрозділу доцільно провести показові заняття, на яких особовому складу наочно демонструються порядок і послідовність оптимального проведення сезонних робіт на бойовій техніці і зброї, аргументовано доводяться вимоги щодо дотримання заходів безпеки у процесі здійснення цих робіт. Доцільно організувати бесіди інженерів і техніків про передовий досвід переводу бойових і спеціальних машин, зброї на той чи інший сезонний режим експлуатації, а також про недоліки, які допускалися в минулому, і про те, як слід їх уникати.

Зміст технічних заходів і оптимальна послідовність їх практичної реалізації відображається в матеріалах наочної агітації і виставках технічної літератури. Серед воїнів доцільно організувати змагання за зразкове виконання завдань сезонного обслуговування бойової техніки і зброї. У військових підрозділах рекомендується мати вимпели для нагородження найкращих взводів, відділень, обслуг, екіпажів, які вирізнилися у процесі переводу техніки і зброї на сезонний режим експлуатації.

У ході виконання робіт із переводу бойової техніки на сезонний режим експлуатації доцільно практикувати передачі місцевого радіовузла. За вказівкою командира частини та його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи через радіовузол частини передаються плани робіт на день, нагадуються правила обслуговування окремих машин, агрегатів, додержання заходів безпеки, розповсюджується передовий досвід кращих воїнів, піддаються критиці випадки недисциплінованості окремих воїнів та інші недоліки. Громадського осудження також заслуговують, наприклад, факти неохайного, безвідповідального обслуговування бойової техніки. Позитивні підсумки кожного дня і недоліки, що є, висвітлюються в усній і наочній агітації, у тому числі і стінних сатиричних газетах.

Після переводу техніки на новий сезонний режим, як правило, проводяться збори особового складу підрозділу, на яких аналізується діяльність особового складу, акцентується увага на позитивному досвіді роботи, доводиться наказ командира частини, в якому відзначаються кращі воїни, відділення, обслуги, екіпажі, взводи, а також оголошуються заохочення, вручаються подарунки, грамоти та вимпели.

Одне із важливих завдань морально-психологічного забезпечення - домагатися глибокого вивчення, відмінного зберігання, грамотної експлуатації особовим складом підрозділу зброї і бойової техніки, удосконалення системи планового ремонту і чіткої організації парково-господарських днів, мобілізувати воїнів на скорочення термінів вивчення бойової техніки, на скоріше придбання твердих навичок ефективного застосування зброї і техніки в сучасному бою.

3. Морально-психологічне забезпечення виконання завдань вогневої та тактичної підготовки

Вогнева міць підрозділів, частин - важлива якісна характеристика, яка визначає їх здатність успішно виконувати бойові завдання. Оснащення військ сучасною зброєю підвищило їх вогневу міць. Але поява нової зброї не знижує ролі звичайних видів озброєння. Добре організований, влучний вогонь із стрілецької зброї, танків, артилерії, як і раніше, залишається важливою умовою досягнення перемоги в сучасному бою. Тільки уміле поєднання всіх засобів ураження противника, швидке виконання і закріплення результатів вогневих ударів може привести до вирішального успіху. Звідси очевидна значна роль вогневого вишколу особового складу Сухопутних військ Збройних Сил України.

Мета вогневої підготовки - навчити військовослужбовців майстерно застосовувати ввірену їм зброю в бою, забезпечувати вогнем успішне виконання бойових і навчально-бойових завдань.

Основними елементами вогневої підготовки є:

· заняття щодо вивчення матеріальної частини зброї, основ і правил стрільби з неї;

· танко-стрілецькі, стрілецькі, артилерійсько-стрілецькі тренування;

· відпрацювання підготовчих стрільб і початкових вправ;

· проведення одиночних стрільб;

· бойові стрільби у складі підрозділів;

· участь у тактичних навчаннях із бойовою стрільбою.

Якісному навчанню особового складу мистецтву володіння зброєю і має сприяти МПЗ вогневої підготовки.

1. Морально-психологічне забезпечення в період підготовки і проведення стрільб.

У процесі організації та проведення вогневої підготовки основними завданнями МПЗ у військовій частині (підрозділі) є:

· роз'яснення особовому складу вимог наказів Міністра оборони України, начальника ГШ ЗС України, командувача СВ ЗС України, військових статутів, курсів стрільб і настанов;

· сприяння покращенню якості занять і тренувань, росту методичних знань, навичок і умінь командирів взводів, екіпажів;

· підвищення у військовослужбовців почуття відповідальності за власну вогневу майстерність;

· їх мобілізація на глибоке вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих стрільб і початкових вправ;

· надання допомоги командирам в удосконаленні навчально-матеріальної бази;

· організація змагань із завдань і нормативів вогневої підготовки;

· забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї;

· впровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків.

Командний і виховний склад, спираючись на кращих військовослужбовців, має організувати боротьбу проти всякого роду спрощень і послаблень у ході вогневої підготовки, домагатися, щоб заняття і тренування відповідали вимогам сучасного бою, формували у військовослужбовців необхідні знання, навички й уміння з вогневої підготовки, розвивали в них дисциплінованість, наполегливість, волю до досягнення успіхів у навчанні.

Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, в першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, прапорщиків і сержантів. Їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивно-методичних і показових заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчально-методичною літературою. В свою чергу, командно-виховний склад підрозділів має постійно турбуватися про методичну підготовку підлеглих їм офіцерів, прапорщиків і сержантів.

Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи на заняттях із вогневої підготовки має допомогти офіцерам і сержантам раціонально використовувати навчальний час. Він має допомагати молодим офіцерам правильно планувати заняття, щоб більшу частину часу відводилось на практичне відпрацювання навичок і умінь, які необхідні для влучної стрільби, брати участь у показових заняттях. Такі заходи сприяють покращенню методики занять із вогневої підготовки.

Дієвість занять і тренувань також суттєво залежить від стану навчально-матеріальної бази, її умілого використання. Обладнання навчальних полів і вогневих містечок з урахуванням вимог сучасного бою дозволяє навчати воїнів в обстановці, наближеній до бойової, створює реальну можливість зробити більш різноманітними і складними умови вогневого вишколу, уникати шаблону, скорочувати час на освоєння і практичне відпрацювання завдань вогневої підготовки.

Як відомо, у будь-якій військовій справі основною постаттю була і є особистість військовослужбовця. Тому успішне вирішення завдань вогневої підготовки досягається вихованням в особового складу свідомого і сумлінного відношення до кожного заняття і тренування з вогневої підготовки, його прагненням досконало володіти зброєю. Ці проблеми повинні обговорюватися на загальних зборах особового складу, на заняттях із гуманітарної підготовки, в індивідуальних і колективних бесідах, відображатися в наочній агітації, висвітлюватися в стінній пресі та місцевих радіопередачах.

Розвитку у воїнів любові до зброї, прагненню стати влучним стрілком допомагає пропаганда бойового досвіду, накопиченого в роки Другої світової війни, а також у сучасних локальних війнах і збройних конфліктах. Бесіди з ветеранами допомагають розвивати у молодих воїнів розуміння того, що сьогодні справа честі кожного з них - стати вправним вогневиком.

Виховання свідомого, сумлінного ставлення до вогневої підготовки дає найкращі результати, коли воно тісно пов'язане з навчальними заняттями. В багатьох військових підрозділах стало правилом перед вивченням нових тем, виїздом на полігони і стрільбища проведення бесід про тактико-технічні дані вітчизняної зброї, досягнення кращих вогневиків.

Сучасна зброя, як правило, колективного використання. Її бойові можливості повністю розкриваються лише в тому випадку, коли кожний номер обслуги, член екіпажу досконало знає свої обов'язки в сучасному бою. Воїни мають знати про те, що слабкі знання ними своїх обов'язків і алгоритму їх виконання, недисциплінованість лише одного із них можуть поставити у скрутне становище всю обслугу, екіпаж, відділення, взвод, роту. Командно-виховний склад має постійно нагадувати про це всім військовослужбовцям.

У вогневій підготовці, як і в усіх інших видах бойової підготовки, провідну роль повинні відігравати офіцери, прапорщики, сержанти. Тому проблема їх взірцевості у підвищенні стрілецької майстерності повинна періодично обговорюватися на загальних зборах, нарадах, у бесідах. Дієвість цих заходів перевіряється на бойових стрільбах.

Досягненню високих показників у вогневій підготовці сприяє добре організоване змагання, як індивідуальне - між окремими військовослужбовцями, так і групове - між відділеннями, обслугами, екіпажами, взводами, ротами. Змагання здійснюються за нормативами, які встановлені для одиночної підготовки і вишколу підрозділів. Змагання на заняттях і тренуваннях організують командири. Вони роз'яснюють особовому складу план і конкретні цілі занять, нормативи, які заплановані для відпрацювання, і порядок змагання.

У військових підрозділах рекомендується раз на два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість серед обслуг, екіпажів і окремих воїнів з виконання нормативів із вогневої підготовки. Досягнення кращих вогневиків мають стати прикладом для всього особового складу. На цій основі має розгортатися боротьба за повторення і перекриття індивідуальних і групових показників. Таким шляхом відбувається безперервний процес удосконалення особовим складом навичок і умінь у вогневій справі.

Більш складною формою пропаганди знань і навичок є вечори, присвячені вогневій підготовці. В їх програму, звичайно, входять доповіді про той чи інший вид зброї, про воїнів, які майстерно володіють нею, виступи майстрів влучного вогню, змагання на швидке і точне розбирання і складання зброї, усне вирішення вогневих завдань тощо.

Для популяризації досвіду кращих вогневиків необхідно використовувати також стенди і фотоальбоми, де демонструються фотознімки і короткий опис досвіду відмінників, прийоми й способи їх майстерної стрільби, влучно уражені ними мішені. Такі матеріали дозволяють зберігати традиції підрозділу, передавати накопичений досвід новим і новим поповненням бійців.

Таким чином, МПЗ спрямовується на всебічне підвищення якості і дієвості занять, тренувань. Воно має допомогти командирам мобілізувати воїнів на сумлінне вивчення зброї, глибоке опанування теорії вогневої справи, удосконалення навичок і умінь бойового застосування різних видів зброї.

Результати наполегливої і напруженої навчальної роботи щодо освоєння матеріальної частини зброї і оволодіння навичками й уміннями майстерного володіння нею, згуртування обслуг і екіпажів значною мірою проявляються у процесі бойових стрільб та їх результатах. У ході підготовки та проведення стрільб перевіряються, закріплюються і вдосконалюються знання, навички й уміння воїнів, які необхідні їм для того, щоб чітко, організовано, в короткі терміни і з мінімальними витратами боєприпасів вирішувати вогневі завдання. Участь у стрільбах найкращим способом розвиває в особового складу такі якості, як дбайливе ставлення до власної зброї, впевненість в її величезних бойових можливостях, дисциплінованість, наполегливість, мужність, почуття військового братерства і взаємопідтримки в бою, самостійність у вирішенні вогневих завдань.

У період безпосередньої підготовки до стрільби командири, заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи розв'язують такі завдання:

· турбуються про підвищення у воїнів почуття відповідальності за підготовку зброї і бойової техніки до стрільби;

· домагаються взірцевості активу в дотриманні військової дисципліни, заходів безпеки на стрільбищі, полігоні, у виконанні навчально-бойових завдань;

· ведуть рішучу боротьбу проти спрощень, усувають недоліки, які знижують навчально-виховне наповнення занять;

· організують змагання між воїнами, обслугами, екіпажами, відділеннями, оперативно популяризують досвід цих підрозділів.

За кілька днів до початку стрільб або тактичних навчань із бойовою стрільбою командир підрозділу, його заступники, всі офіцери, а також командири відділень, обслуг, екіпажів глибоко вивчають навчально-бойові завдання, роз'яснюють підлеглим умови вправ, порядок їх виконання і заходи безпеки, мобілізують усіх воїнів на ведення влучного вогню. Цій меті служать загальні збори особового складу підрозділу, де конкретно визначається, що необхідно зробити кожному для успішного виконання вогневих завдань. Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи готує для роботи в польових умовах похідний комплект наочної агітації.

На цьому ж етапі проводяться групові й індивідуальні бесіди з командирами відділень, обслуг і екіпажів, механіками-водіями і навідниками, кулеметниками, автоматниками, гранатометниками, операторами протитанкових керованих ракет (ПТКР) та іншими фахівцями.

Важливо, щоб жоден солдат, сержант не залишався без виховного впливу. Між військовослужбовцями організується обмін досвідом, кращі вогневики розповідають молодим воїнам про “таємниці” своєї майстерності. Основні аспекти підготовки особового складу до стрільб висвітлюються в стінних газетах і в матеріалах наочної агітації. Для забезпечення дієвості МПЗ щодо безпосередньої підготовки особового складу до стрільб заступники командирів з виховної та соціально-психологічної роботи, безумовно, повинні знати вимоги програми бойової підготовки і курсів стрільб, умови і особливості виконання вправ із вогневої підготовки, добре володіти зброєю, яка є на озброєнні військового підрозділу, впевнено стріляти з неї.

У цей період особливо велике значення має особистий приклад командирів (начальників) і товаришів по службі. На стрільбищі обладнуються спеціальні місця, де розмішуються навчальні посібники, пам'ятки, щити з умовами і порядком виконання вправ, плакати, які ілюструють Правила стрільб, результати стрільб воїнами і підрозділами, інші засоби наочної агітації. Наочно висвітлюються заходи безпеки на стрільбищі. Тут же розгортається похідний комплекс наочної агітації.

Для формування у воїнів позитивного морально-психологічного настрою велике значення має успішна стрільба перших змін, її високі результати, які зміцнюють у чергових змін впевненість, посилюють їх прагнення також відмінно виконати вправу. Доцільно, щоб першими стріляли офіцери, потім - командири відділень, відмінні вогневики.

Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи повинен оперативно доводити до воїнів результати стрільб попередніх змін, пропагувати досвід передовиків, застерігати від повтору помилок. Особливо корисно, коли воїни, які відмінно виконали вогневі завдання, самі розказують товаришам по службі про те, як вони домоглися високих результатів. Це має позитивний вплив на емоційно-вольову сферу інших військовослужбовців.

Успіху підрозділів значною мірою сприяє висока організованість на вогневому рубежі і навчальних точках, відсутність метушні.

Командиру підрозділу або заступнику з виховної та соціально-психологічної роботи слід спокійно і терпляче розібратися з помилками, підказати, як їх усунути під керівництвом командирів взводів і відділень. Заступник командира підрозділу з гуманітарних питань організовує усну і наочну пропаганду досвіду кращих стрільців. Про їх досягнення повідомляється і в місцевих радіопередачах, які організуються радіовузлом частини, і в бойових аркушах.

На стенді рекомендується помістити цілі із слідами влучень. Добре слово командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи, похвала товаришів, заохочення, яке оголошене перед строєм, заклик наслідувати приклад майстрів вогню - все це позитивно впливає на настрій особового складу, на результати подальших стрільб.

Одним із найважливіших напрямів МПЗ вогневого вишколу особового складу є боротьба із спрощеннями і послабленнями. Наприклад, при вишколі танкістів стрільбі інколи штучно створюється для всіх стріляючих одноманітна мішенева обстановка; не надається значення збільшенню екіпажами часу ведення стрільби, хоча за такі помилки потрібно однозначно знижувати оцінку. Такого роду послаблення негативно впливають на бойовий вишкіл особового складу та його МПС.

Вогнева підготовка проводиться в тісному зв'язку з тактичною підготовкою. Вогневе і тактичне згуртування відділень, обслуг і взводів завершується на бойових стрільбах, а рот і батальйонів - на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою. Це - вища форма вогневої підготовки підрозділів. Тут найбільш повно відпрацьовуються проблеми організації бою, удосконалюються навички й уміння командирів з управління вогнем і маневром підрозділів. На стрільбах у складі підрозділів і на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою воїни отримують практику ураження цілей усіма засобами в обстановці, максимально наближеної до бойової.

Першочерговими завданнями МПЗ у даних умовах є:

- забезпечення високоякісної підготовки особового складу як у тактичному, так і у вогневому відношенні;

- доведення до свідомості кожного військовослужбовця вимог бойових статутів, курсів стрільб і настанов;

- пропаганда досвіду сучасних збройних конфліктів і локальних війн, а також подібних тактичних навчань і стрільб, які проводились раніше;

- передача командирами передового досвіду організації навчань і стрільб, особливо керування вогнем і просуванням підрозділів;

- мобілізація солдатів і сержантів, прапорщиків і офіцерів на правильне засвоєння і точне дотримання заходів безпеки, вимог військової дисципліни;

- вивчення тактики дій дрібних підрозділів імовірного противника, його озброєння;

- мобілізація воїнів на ретельну підготовку до тактичних навчань всієї техніки, зброї, твердого знання кожним воїном встановлених сигналів взаємодії, відкриття і припинення вогню, порядку заряджання і розряджання зброї, небезпечних напрямків стрільби, а також директриси ведення вогню тощо.

Перед виходом підрозділів на тактичні навчання до особового складу доводяться тактичні і вогневі завдання. При цьому головною метою має бути досягнення високої боєздатності і боєготовності військових підрозділів, забезпечення вмілого використання бойових можливостей сучасної зброї для ураження різноманітних цілей в обмежений термін і за будь-яких умов.

Особливо велике значення має особисте спілкування з воїнами командира, його заступників, офіцерів гуманітарних структур. Заохочення солдата, добре слово, сказане на його адресу, інформація про успіхи передовиків - все це піднімає бойовий дух особового складу. Важливо також, щоб воїни старшого призову мали конкретні доручення щодо допомоги молодим воїнам.

Таким чином, підбиваючи підсумки розгляду першого навчального питання, можна зробити висновок про те, що головне в МПЗ виконання завдань вогневої підготовки - роз'яснити воїнам вирішальну роль влучного вогню для досягнення перемоги в бою, розвивати інтерес до цього виду бойової підготовки, любов до зброї, почуття здорового суперництва, прагнення досконало оволодіти теорією і навичками ведення вогню. Дієвість МПЗ у цій області значною мірою залежить від особистої вогневої підготовки командирів, їх заступників з виховної та соціально-психологічної роботи та інших офіцерів підрозділу.

2. Морально-психологічне забезпечення одиночної підготовки воїнів і тактичних навчань.

Найважливішим елементом боєздатності і боєготовності Збройних Сил є бойовий вишкіл військ. Саме на польових заняттях особовий склад частин і підрозділів практично навчається виконувати бойові завдання, опановує складну науку перемагати. Серцевину польового вишколу військ складає тактична підготовка. Її головна мета - озброїти солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів знаннями та навичками, які необхідні для вмілих і рішучих дій на полі бою. Тактична підготовка проводиться в комплексі з технічною, вогневою, фаховою, фізичною, стройовою підготовкою, з вивченням засобів захисту від зброї масового ураження. Вона як би закріплює, удосконалює всі ці ланки і тому вважається основним видом бойової підготовки особового складу всіх видів і родів військ.

Глибокі зміни, які відбуваються у способах ведення бою, висувають до тактичної підготовки все більш високі вимоги. Накази Міністра оборони України зобов'язують усіх командирів і начальників кожне заняття в полі, тактичне навчання ретельно готувати і проводити з високою інтенсивністю і напругою, створюючи обстановку, максимально наближену до бойової. Велика увага при цьому приділяється всебічний підготовці особового складу роти, батареї, їм рівних і більш дрібних підрозділів, аж до відділення, екіпажу й обслуги.

У процесі тактичної підготовки офіцери удосконалюють навички командування підрозділами, організації бою, взаємодії, чіткої постановки завдань підлеглим, запровадження бойових наказів, розпоряджень старших начальників і своїх рішень.

Командири, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи удосконалюють методи морально-психологічного забезпечення, шукають найбільш ефективні шляхи безперервного впливу на різні категорії військовослужбовців у навчально-бойових умовах.

На польових заняттях і тактичних навчаннях воїни отримують реальне уявлення про характер і особливості сучасного бою, навчаються уміло використовувати бойову техніку і зброю, самостійно вирішувати вогневі завдання, застосувати відповідні тактичні прийоми, воєнну хитрість.

Успіхи в тактичній підготовці значною мірою визначаються цілеспрямованістю і безперервністю морально-психологічного забезпечення; воно чинить глибокий вплив на хід бойового вишколу, коли ведеться повсякденно, з урахуванням завданя, яке виконується, носить конкретний характер.

Морально-психологічне забезпечення в цій області спрямовується на глибоке вивчення офіцерами характеру сучасного бою, на опанування усім особовим складом ефективних способів бойових дій, на формування у воїнів мужності, стійкості, ініціативи, рішучості, взаємовиручки й інших високих морально-бойових якостей, здатності в будь-якій обстановці чітко і своєчасно виконати навчально-бойові завдання.

Важливими завданнями морально-психологічного забезпечення є також розповсюдження передового досвіду, задоволення матеріальних і культурних запитів особового складу, турбота про збереження матеріальних і культурних цінностей, які знаходяться в районі навчань і маневрів.

Тактична підготовка здійснюється у трьох основних формах: у ході одиночної підготовки воїнів, на тактико-стройових заняттях і на тактичних навчаннях. У відповідності з цим організується і морально-психологічне забезпечення.

Становлення молодого воїна починається з одиночної підготовки. Таким чином закладаються основи бойової майстерності кожного воїна, а отже, і високої бойової готовності підрозділу, частини.

Заняття з одиночної підготовки проводять, як правило, командири взводів, їх заступники, командири відділень, обслуг, екіпажів. Тому командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, перш за все, повинні турбуватись про ріст військової підготовки і методичного рівня офіцерів, прапорщиків і сержантів, домагатися підвищення їх особистої відповідальності за якість навчання. В підрозділах з ними доцільно регулярно проводити показові й інструктивно-методичні заняття. Передовий досвід і виявлені недоліки обговорювати на службових нарядах. Крім того, старші начальники, відвідуючи навчальні заняття, на місці повинні надавати допомогу командирам взводів, відділень, обслуг, екіпажів, озброювати їх передовим досвідом.

Для цього етапу тактичної підготовки найбільш характерний індивідуальний підхід до воїнів, турбота про зростання знань і навичок кожного солдата. На вирішення цього завдання повинні спрямовуватись і зусилля воїнів старшого призову, які можуть і повинні передавати свій досвід молодим товаришам по службі, ростити собі гідну зміну. З цією метою командир підрозділу і його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи, командири взводів, відділень, екіпажів, обслуг дають доручення досвідченим воїнам: з ким із молодих солдатів і що саме вивчити, з яких питань доцільно надати їм допомогу; вони заохочують воїнів старшого призову до взаємодопомоги і взаємовиручки.

Морально-психологічне забезпечення, як правило, організовується за періодами: при підготовці до виходу в поле, у процесі тактичних навчань, при підбитті їх підсумків.

У підготовчий період основними завданнями морально-психологічного забезпечення є:

- соціально-правова робота і пропаганда Конституції і законів України, вимог Президента України про необхідність подальшого підвищення боєготовності Збройних Сил, роз'яснення вимог військових статутів, наказів Міністра оборони України щодо польового вишколу військ, а також конкретних завдань майбутнього навчання і функціональних обов'язків воїнів;

- формування в особового складу морального піднесення, зацікавленості до тактичного навчання, бойової активності, прагнення зразково виконати поставлені завдання;

- мобілізація солдатів, сержантів на високоякісну підготовку техніки і зброї, турбота про матеріально-технічне забезпечення навчання;

- ознайомлення з досвідом вирішення аналогічних тактичних завдань на навчаннях і маневрах, які відбулися раніше;

- допомога особовому складу у вивченні тактики і бойових можливостей імовірного противника, заходів захисту від зброї масового ураження;

- забезпечення високої дисципліни, організованості, пильності особового складу, його постійної бойової готовності;

- загальна, спеціальна і цільова психологічна підготовка особового складу;

- активна інформаційна, виховна і культурно-просвітницька робота;

- протидія інформаційно-психологічному впливу ймовірного противника.

Планування морально-психологічного забезпечення - питання непросте і вимагає до себе наукового підходу. Як правило, заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи попередньо вивчає завдання на майбутнє навчання, обстановку, відповідні статті військових статутів, настанов, інструкцій, накази, директиви і вказівки начальників і з урахуванням цього визначає зміст, форми і методи основних заходів, намічає терміни їх проведення та виконавців.

У текстовому плані морально-психологічного забезпечення звичайно передбачаються: загальні збори особового складу підрозділу; підбір, розстановка й інструктаж активу; диференційоване вивчення вимог військових статутів, настанов, пам'яток, інструкцій; бесіди на суспільно-політичні і військово-технічні теми, тематичні вечори, зустрічі, вечори запитань і відповідей, вікторини, обмін досвідом; підготовка комплекту польової похідної наочної агітації, випуск стінної газети, бойових листків, технічних і тактичних бюлетенів; надання допомоги командирам взводів, відділень, екіпажів у підготовці особового складу і техніки.

Текстовим планом звичайно намічаються основні заходи на період тактичних навчань і підбиття їх підсумків. У подальшому ці розділи плану уточнюються і конкретизуються в залежності від завдань, які виконуються, й обстановки.

Зміст і обсяг заходів, які намічаються, залежать від характеру майбутнього тактичного навчання і терміну, відведеного на підготовку до нього. Але в будь-якому випадку всю підготовчу роботу слід проводити дуже інтенсивно, оперативно.

У роботі з офіцерами, прапорщиками, сержантами основна увага повинна приділятись удосконаленню їх оперативно-тактичної і методичної підготовки, умінню навчати і виховувати підлеглих у польових умовах. На нарадах вони повинні ознайомитись із завданнями майбутнього навчання і одночасно обговорити питання морально-психологічного забезпечення.

За декілька днів до тактичного навчання в підрозділах доцільно провести загальні збори особового складу, на яких обговорити питання, пов'язані із забезпеченням виконання навчально-бойових завдань. В індивідуальних і групових бесідах солдатам, сержантам пояснюються завдання і значення майбутнього навчання, відповідні вимоги статутів і настанов, популяризується досвід відмінників, класних фахівців.

Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи у своїй діяльності щодо матеріально-технічного забезпечення підготовчого періоду навчань повинен активно спиратися на клуб та бібліотеку частини, турбуватись про те, щоб воїни подивились кінофільми, тематично пов'язані з майбутнім тактичним навчанням; він укомплектовує необхідною літературою пересувні бібліотечки, випустити спеціальний номер стінної газети, а також бойові листки. В цей же час ведеться підготовка комплекту польової наочної агітації.

Досвід свідчить, що редакторів бойових листків доцільно забезпечувати спеціальними папками з матеріалами і посібниками для роботи в похідних умовах.

У період підготовки до тактичних навчань і занять дуже важливо диференційовано організувати морально-психоло-гічне забезпечення з воїнами різних категорій і спеціальностей: із сержантським складом, з механіками-водіями, розвідниками, зв'язківцями, водіями автомобілів, саперами; домагатися чіткого розуміння кожним воїном специфіки своїх завдань і дій, підвищити в нього особисту відповідальність за вирішення загального завдання.

...