Влияние глобализации на трансформационные процессы на постсоветском пространстве. Сущность плана "золотого миллиарда", способы приведения его в действие (геополитическая, экономическая и культурная стратегия). Глобализация и ограничение свободы человека.
Влияние глобализации на размытие основного понятия унитарного государства. Утрата национальной идентичности вследствие процессов экономизации. Подъем националистических настроений во всем мире как один из ответов на вызовы культурного глобализма.
Роланд Робертсон как ключевая фигура в разработке концепции глобализации. Особенности проявления глобализации в различных сферах жизни. Сближение деловой и потребительской культуры между разными странами соврменного мира и рост международного общения.
Анализ изучения либерально-демократических преобразований. Порождение дуальности сознания на ранних стадиях общественного развития. Противоречия между процессами глобализации и интеграции социальных процессов. Унификация форм экономического развития.
Глобализация как определяющий фактор социального пространства современности, анализ причин возникновения: информационная революция, обеспечивающая техническую базу для создания глобальных информационных сетей, усиление техногенной нагрузки на природу.
Исследование в рамках теории гуманитарно-технологической революции роли знания, технологий и образования при переходе от индустриальной к постиндустриальной фазе развития цивилизации. Анализ результатов PISA для России, Беларуси и других стран.
Культурные связи и обмены, благодаря которым народы научились разделять некоторые общие духовные ценности. Интернационализация как важнейший социальный процесс и тенденция мирового развития. Изучение основ интеграционных процессов в мировой экономике.
Характеристика международного движения глобалистов и антиглобалистов. Понятие моральных ценностей и нравственного реализма. Положения христианского Церковного Писания о борьбе добра и зла. Изучение общественных феноменов постиндустриального общества.
Рассмотрение специфики процесса глобализации современного российского общества. Изучение характера культуры и виды сопротивления культурной, идеологической и экономической интеграции государств. Оценка роли и значения культуры для русского человека.
Глобализация как процесс формирования, организации, функционирования и развития новой всемирной системы на основе взаимосвязи и взаимозависимости во всех сферах международного сообщества. Ее предпосылки, плюсы и минусы, перспективы и оценка последствий.
Глобализация как расширение и углубление социальных связей и институтов в пространстве и времени, ее характеристика, основные этапы и закономерности распространения. Оценка особенностей влияния явления глобализации на главные региональные процессы.
Сопоставление глобалистского и антиглобалистского менталитетов, содержащихся в них установок на индивидуальном уровне и на уровне массового сознания. Реконструирование структуры антиглобалистского менталитета как противоположности глобалистскому.
Аналіз сучасних умов формування організаційної структури світової системи соціальних комунікацій. Визначення напрямів глобалізації соціально-комунікаційної діяльності, ситуації дисбалансу й асиметрії в процесі глобалізації соціальних комунікацій.
Сучасні умови функціонування світової системи соціальних комунікацій. Напрями глобалізації соціально-комунікаційної діяльності. Глобалізаційні тенденції у сфері спілкування. Ситуації дисбалансу й асиметрії в процесі глобалізації соціальних зв’язків.
Сутність, причини та ознаки процесу глобалізації. Основні типи та рівні глобалізації, переваги та недоліки. Загальна характеристика соціально-економічної безпеки. Аналіз соціально-економічного розвитку України. Демографічна ситуація, соціальна нерівність.
Дослідження проблеми соціальної основи демократії за методологією Аристотеля: в єдності кількісного (більшість-меншість) і якісного (свобода, заможність, освіченість, благородство) її вимірів. Аналіз загрози середньому класу і демократії у суспільстві.
Аналіз глобалізації як головної характерної риси освітньої та культурної парадигми ХХІ століття, що актуалізується у зв’язку з євроінтеграцією, пріоритетністю розвитку науково-інформаційної сфери в суспільстві, яку називають "електронно- цифровою".
Особливість дослідження кризи та конфлікту ідентичності та вплив на ці процеси глобалізації. Загострення проблем національної та соціокультурної ідентичності. Характеристика комплексних причин та можливих наслідків нової хвилі розвитку етнічності.
Дослідження загальної тенденції впливу глобалізації на світ-системну структуру полягає у збільшенні потенціалу взаємопов'язаності та взаємозалежності. Аналіз універсальної тенденції до глобалізації, якій протистоїть локальна тенденція до диверсифікації.
Розгляд та синтез-аналіз питань глобалізму та антиглобалізму під впливом гібридизації; розвиток релігійно-культуральних процесів у поліконфесійному суспільстві. Актуальні аспекти соціуму та історичні витоки цих явищ. Поліконфесійність як феномен соціуму.
Суперечливі реалії індивідуального існування людини тоталітарної епохи. Зв'язок проблеми ідентичності з процесами соціальної трансформації суспільства. Ідентифікаційні виміри сучасного українського суспільства. Тенденції ціннісно-нормативної інтеграції.
Проблема интеграционного существования человечества. Деление общественной системы на культурную и социальную подсистему. "Механическая" и "органическая" солидарность Эмиля Дюркгейма. Основные направления социалистической экономической интеграции.
Последствия ускорения информатизации процессов мирового развития и всеобщего методологического кризиса. Изучение проблематики построения современного общества в рамках системно-информационной теории. Полифункциональные свойства информационного ресурса.
Естественная, культурная и общественная среда. Социальный контекст свободного времени и ценностей. Теория субъектов личных контактов. Оценочно-символическая и активно-экспрессивная рекреация. Ценности как стержень определения культуры по Г. Хофстеде.
Исследование единого культурно-цивилизационного комплекса культуры, религии, социальных институтов и идентичностей. Изучение теорий модернизации исторической социологии середины XX века. Глобализация, процесс обретения характеристик модерна обществом.
Визначення функцій глобального громадянського суспільства та його впливу на вирішення глобальних проблем в умовах цифрової трансформації суспільства. Взаємодія інституцій глобального громадянського суспільства з державами, їх міждержавними об'єднаннями.
Знайомство з аналізом глобального суспільства як трансформаційної моделі соціальної організації. Розгляд найвідоміших сучасних концепцій світового суспільства. Характеристика теорії глобальної політичної системи американського вченого Дж. Модельскі.
Глобальні проблеми: технологічна могутність людства; неконтрольований тиск на природу з боку людства; енергетична, демографічна, продовольча та проблема здоров`я; збереження миру; тероризм; наркобізнес; торгівля людьми; збереження людської культури.
Поняття про глобальні проблеми людства, їх сутність, причини виникнення та шляхи подолання. Проблеми, що зачіпають взаємини між країнами світового співтовариства, відносини між суспільством і природою, питання спільного рішення ресурсозабеспечення.
Політичні аспекти глобальних проблем сучасного суспільства. Специфіка демографічної проблеми та можливості її розв'язання політичними методами. Екологічні проблеми, їх регіональні прояви, завершення ери екстенсивного використання потенціалу біосфери.
