Культурные связи и обмены, благодаря которым народы научились разделять некоторые общие духовные ценности. Интернационализация как важнейший социальный процесс и тенденция мирового развития. Изучение основ интеграционных процессов в мировой экономике.
Характеристика международного движения глобалистов и антиглобалистов. Понятие моральных ценностей и нравственного реализма. Положения христианского Церковного Писания о борьбе добра и зла. Изучение общественных феноменов постиндустриального общества.
Рассмотрение специфики процесса глобализации современного российского общества. Изучение характера культуры и виды сопротивления культурной, идеологической и экономической интеграции государств. Оценка роли и значения культуры для русского человека.
Глобализация как процесс формирования, организации, функционирования и развития новой всемирной системы на основе взаимосвязи и взаимозависимости во всех сферах международного сообщества. Ее предпосылки, плюсы и минусы, перспективы и оценка последствий.
Глобализация как расширение и углубление социальных связей и институтов в пространстве и времени, ее характеристика, основные этапы и закономерности распространения. Оценка особенностей влияния явления глобализации на главные региональные процессы.
Сопоставление глобалистского и антиглобалистского менталитетов, содержащихся в них установок на индивидуальном уровне и на уровне массового сознания. Реконструирование структуры антиглобалистского менталитета как противоположности глобалистскому.
Сучасні умови функціонування світової системи соціальних комунікацій. Напрями глобалізації соціально-комунікаційної діяльності. Глобалізаційні тенденції у сфері спілкування. Ситуації дисбалансу й асиметрії в процесі глобалізації соціальних зв’язків.
Аналіз сучасних умов формування організаційної структури світової системи соціальних комунікацій. Визначення напрямів глобалізації соціально-комунікаційної діяльності, ситуації дисбалансу й асиметрії в процесі глобалізації соціальних комунікацій.
Сутність, причини та ознаки процесу глобалізації. Основні типи та рівні глобалізації, переваги та недоліки. Загальна характеристика соціально-економічної безпеки. Аналіз соціально-економічного розвитку України. Демографічна ситуація, соціальна нерівність.
Дослідження проблеми соціальної основи демократії за методологією Аристотеля: в єдності кількісного (більшість-меншість) і якісного (свобода, заможність, освіченість, благородство) її вимірів. Аналіз загрози середньому класу і демократії у суспільстві.
Особливість дослідження кризи та конфлікту ідентичності та вплив на ці процеси глобалізації. Загострення проблем національної та соціокультурної ідентичності. Характеристика комплексних причин та можливих наслідків нової хвилі розвитку етнічності.
Дослідження загальної тенденції впливу глобалізації на світ-системну структуру полягає у збільшенні потенціалу взаємопов'язаності та взаємозалежності. Аналіз універсальної тенденції до глобалізації, якій протистоїть локальна тенденція до диверсифікації.
Суперечливі реалії індивідуального існування людини тоталітарної епохи. Зв'язок проблеми ідентичності з процесами соціальної трансформації суспільства. Ідентифікаційні виміри сучасного українського суспільства. Тенденції ціннісно-нормативної інтеграції.
Проблема интеграционного существования человечества. Деление общественной системы на культурную и социальную подсистему. "Механическая" и "органическая" солидарность Эмиля Дюркгейма. Основные направления социалистической экономической интеграции.
Последствия ускорения информатизации процессов мирового развития и всеобщего методологического кризиса. Изучение проблематики построения современного общества в рамках системно-информационной теории. Полифункциональные свойства информационного ресурса.
Естественная, культурная и общественная среда. Социальный контекст свободного времени и ценностей. Теория субъектов личных контактов. Оценочно-символическая и активно-экспрессивная рекреация. Ценности как стержень определения культуры по Г. Хофстеде.
Исследование единого культурно-цивилизационного комплекса культуры, религии, социальных институтов и идентичностей. Изучение теорий модернизации исторической социологии середины XX века. Глобализация, процесс обретения характеристик модерна обществом.
Визначення функцій глобального громадянського суспільства та його впливу на вирішення глобальних проблем в умовах цифрової трансформації суспільства. Взаємодія інституцій глобального громадянського суспільства з державами, їх міждержавними об'єднаннями.
Знайомство з аналізом глобального суспільства як трансформаційної моделі соціальної організації. Розгляд найвідоміших сучасних концепцій світового суспільства. Характеристика теорії глобальної політичної системи американського вченого Дж. Модельскі.
Глобальні проблеми: технологічна могутність людства; неконтрольований тиск на природу з боку людства; енергетична, демографічна, продовольча та проблема здоров`я; збереження миру; тероризм; наркобізнес; торгівля людьми; збереження людської культури.
Поняття про глобальні проблеми людства, їх сутність, причини виникнення та шляхи подолання. Проблеми, що зачіпають взаємини між країнами світового співтовариства, відносини між суспільством і природою, питання спільного рішення ресурсозабеспечення.
Політичні аспекти глобальних проблем сучасного суспільства. Специфіка демографічної проблеми та можливості її розв'язання політичними методами. Екологічні проблеми, їх регіональні прояви, завершення ери екстенсивного використання потенціалу біосфери.
Основні ознаки цивілізації кінця XX століття. Типи глобальних проблем. Політичні негаразди та збереження миру на Землі. Причини виникнення сировинної та енергетичної кризи. Проблема розвитку духовності у сучасному світі. Соціальна та демографічна криза.
Ризики сучасного світу, які безпосередньо впливають на специфіку, форми і методи соціальної роботи на початку ХХІ століття. Звернено увагу, що з поширенням пандемії COVID-19 ризики вимагають від соціальних працівників більшої гнучкості у наданні допомоги.
Теоретичні аспекти сутності, наслідки формування та розвитку двох феноменів сучасності – індивідуалізації особистості, а також формування індивідуалізованого суспільства. Характеристика концепту подолання "негативного", неприродного індивідуалізму.
Теоретичні аспекти сутності, наслідки формування та розвитку двох феноменів сучасності — індивідуалізації особистості та формування індивідуалізованого суспільства. Утвердження пріоритетності інтересів особистості. Асиметрії, які оточують "індивідуалів".
Процессы передачи и приема сообщений с использованием персональных компьютерных устройств. Социальная система киберпространства как новая глобальная социальная общность. Виды виртуальных сетевых сообществ, стратификационные основания, информационные ниши.
Рамки демократического глобального управления, которые определяют роль гражданского общества в качестве альтернативы рыночно управляемой глобализации. Теории международной политической экономии: гегемонистской стабильности, новый мультилатерализм.
Выявление признаков глобальных проблем человечества. Раскрытие сущности и причин проблем предотвращения мировой войны, использования Мирового океана, освоения космоса, демографической, продовольственной, сырьевой, энергетической, экологической проблем.
Причины возникновения глобальных проблем, их характеристика. Примеры проявлений экологического кризиса, его возможные последствия: экологическая миграция, проблема Север-Юг, проблема "Угроза новой мировой войны". Основные пути решения глобальных проблем.
