М'ясо в горах готують по-різному: на дровах, смажать, запікають, тушкують. Особливо смачними є тут м'ясні страви, що готуються в горщиках за стародавніми рецептами в гуцульській печі.

Здавна важливе місце в харчуванні місцевих мешканців займає риба. Популярними в досліджуваному регіоні є смачні страви з форелі під сирною скоринкою чи посмаженій на грилі, карася, запеченого у сметані, коропа, тушкованого з цибулею в сметані або фаршированого грибами.

Обов'язково слід спробувати традиційну страву пастухів-гуцулів ? бануш. Так називається кукурудзяна крупа, зварена на домашній сметані, яка подається з бринзою, гуслянкою (спеціально приготоване квасне молоко) або білими грибами. До гуцульської кухні також належать вурда (різновид овечого сиру) і шупеня (страва з квасолі).

7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції

В Україні значно переважає християнство. За кількістю релігійних громад найбільша частка припадає на Українська православна церква Київського патріархату (39,8 %), Українська православна церква Московського патріархату (29,4%), Українська греко-католицька церква (14,1%), Українська автокефальна православна церква (2,8%), Римо-католицька церква (1,7%), протестанти складають 2,4 %, мусульмани ? 0,6 %, юдеї - 0,2%, інші ? 2,1%.

Найпоширенішими звичаями в Українських Карпатах є проводи на полонину, гуцульське весілля та релігійні календарні свята, зокрема Різдво з новорічно-різдвяними колядками та щедрівками (в тому числі «Василя», «Водохреща», «Маланки», гуцульська «Розколяда») та Великдень (Пасха) з великодніми гаївками.

Великим святом для місцевих жителів є проводи гуцульських пастухів на віддалені гірські пасовища для випасу худоби. Вихід на полонину відбувається в травні і триває аж до вересня. Є три речі, які характеризують життя гуцульських пастухів на полонині, ? бринза, трембіта і ватра. Під полонинські наспіви ватаг запалюють вогнище - ватру, а парубки танцюють гуцульський ритуальний чоловічий танець «аркан» з маленькими топірцями в руках. Вівчарі пригощають усіх бажаючих будзом і вурдою. Завершуються проводи святковим концертом.

Досить цікавим є гуцульське весілля, адже навіть в теперішній час гуцули дотримуються своїх давніх традицій. В день весілля нареченого і наречену супроводжують бояри, дружби, дружки, світилки, свати, старости. Весілля сповнене веселих і жалібних пісень, танців, ігор, забав, жартів, дотепів. Не обходиться воно без короваю чи калачів, вишиваних чи тканих рушників, букетів, які чіпляють на одяг гостей і деревця. До церкви молодята їдуть на конях.

Серед релігійних свят оригінальністю святкування відзначається Різдво. За давньою традицією із обжинкових снопів виплітають деревце - «дідуха», в якому за повір'ям мешкають душі дідів-прадідів, опікунів дому. Господині вранці 6 січня запалюють «живий вогонь» в печі з дванадцяти полін і готують дванадцять ритуальних пісних страв. Серед страв Святої Вечері на першому місці стоїть кутя ? варена пшениця з медом, маком та горіхами. Деякі дослідники народних звичаїв вважають, що кутя ? це відголосок давніх братолюбних столів, які влаштовували у дні поховання мучеників за Христову віру. Пшениця як зерно щороку оживає, тому є символом вічності, а мед ? символом вічного щастя праведників у небі.

На Різдво, 7 січня, розпочинаються справжні різдвяні коляди. Гуцули відвідують своїх родичів та друзів, ходять з вертепами від села до села. Більшість людей цими днями їздять на санах з кіньми та дзвониками.

Встановлене Християнською Церквою на честь воскресіння із мертвих Ісуса Христа свято Великодня на Гуцульщині також відзначається багатством обрядових дій та звичаїв. У Вербну неділю гуцули приносять з церкви освячену вербу-шутку (на Гуцульщині її називають «б'єчка»), вдаряють злегка кожного із своєї родини, примовляючи: «Не я б'ю, б'єчка б'є - віднині за тиждень Великдень!» Освячена шутка-верба у понятті предків гуцулів володіла цілющими властивостями як така, що вітала Христа.

Для освячення в церкві у великодній кошик укладали паски, писанки і крашанки, сир, масло, ковбасу, вуджене м'ясо, сіль. Обов'язкові були гірка зела (хрін) на згадку про гіркість Христових страстей, а також воскова свічка, встромлена в паску, ? символ божественного світла і Христового воскресіння. Заможні ґазди їхали до церкви верхи на конях чи святочним возом, а бідні йшли пішки.

Багаті Українські Карпати і на проведення різного роду фестивалів. Останніми роками популярними стали так звані етнічні фестивалі, метою яких є повернення до місцевих традицій, їх відновлення та збереження, розвиток та популяризація звичаїв та обрядів, автентичного фольклору тощо. Найпопулярнішим в Українських Карпатах є «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях українських Карпат, але неодмінно на території проживання етнічних гуцулів. Фестиваль є міжнародним, але його незмінною умовою залишається використання гуцульських автенту, говірки та атрибутики.

Регулярно в Українських Карпатах відбуваються фестивалі бринзи, баноша, меду, молодого вина та ін. Фестивалі проводяться в традиційний час - відповідно до збирання першого врожаю винограду чи повернення горян з полонин, збору меду, насамперед, для безпосередніх учасників робіт, а також для гостей. Все це стимулює розвиток туризму в цьому регіоні.

У межах національного природного парку «Синевир» традиційним стало проведення всеукраїнських фольклорно-етнографічних фестивалів «На Синевир трембіти кличуть» і «Проводи тваринників на полонини». Учасники свята мають можливість ознайомитися зі старожитностями, знаряддями праці вівчарів та їхньою продукцією, звичаями і традиціями краян, покуштувати традиційні страви цього регіону. На святі зазвичай є великий вибір сувенірів та виробів народних майстрів.

Тести для самопідготовки та самоконтролю

1. Польські Карпати займають близько:

А) 7 % території країни;

Б) 9 % території країни;

В) 5 % території країни;

Г) 10 % території країни.

2. Польські Карпати складають близько:

А) 10 % території всієї гірської системи Карпат;

Б) 8 % території всієї гірської системи Карпат;

В) 2,5 % території всієї гірської системи Карпат;

Г) 7 % території всієї гірської системи Карпат.

3. Піковою точкою Польських Карпат є:

А) г. Кривань;

Б) г. Риси;

В) г. Герлаховський штит;

Г) г. Кекеш.

4. В Польських Карпатах протікають такі річки, як:

А) Вісла, Дунаєць, Бяла;

Б) Ропа, Віслока, Сан;

В) Ондава, Ваг, Горнад;

Г) Ковасна, Бейле, Оланешть.

5. Найбільшим озером, що знаходиться у польській частині Татр є:

А) Балатон;

Б) Земплінська Ширава;

В) Морське Око;

Г) Велика Домаса.

6. Згідно з адміністративним поділом, польська частина Карпат належить до:

А) Підкарпатського воєводства;

Б) Карпатського воєводства;

В) Прикарпатського воєводства;

Г) Великополського воєводства.

7. До Кросненського регіону Карпатського регіону Польщі входять найбільші міста (центри повітів), а саме:

А) Устріки, Березів, Ясло, Санок;

Б) Ярослав, Любачів, Ланцут, Пшеворськ;

В) Бохня, Бжесько, Домброва, Дембіца;

Г) Свидник, Требишів, Вранів, Собранці.

8. До Перемишльського регіону Карпатського регіону Польщі входять такі найбільші міста (центри повітів), як:

А) Санок, Устріки Дольні, Ясло;

Б) Ярослав, Любачів, Пшеворськ, Радимно;

В) Межилаборці, Свидник, Бардейов, Гуменне;

Г) Дендеш-Вісонта, Дебре, Егер.

9. У сільському господарстві Карпатського регіону Польщі працює близько:

А) 35% працевлаштованих осіб;

Б) 55 % працевлаштованих осіб;

В) 45 % працевлаштованих осіб;

Г) 25 % працевлаштованих осіб.

10. Найбільшими промисловими осередками Карпатського регіону Польщі є:

А) Гуменне, Кошице, Межилаборці, Михайловці, Пряшів;

Б) Бохня, Дембіца, Ярослав, Яслo, Крoснo;

В) Шарвар, Собранці, Стропків, Свидник, Требишів;

Г) Мішкольц, Сольнок, Смоковець, Татранська Ломниця.

11. Першим історично достовірним князем Польської держави династії П'ястів був:

А) Болеслав I Хоробрий;

Б) Мешко I;

В) Мєшко II В'ялий;

Г) Сігізмунд I Август.

12. Заснування Краківського університету відбулося в:

А) 1364 р.;

Б) 1332 р.;

В) 1423 р.;

Г) 1541 р.

13. З середини ХІ ст. столицею Королівства Польського стає:

А) м. Познань;

Б) м. Краків;

В) м. Варшава;

Г) м. Жовква.

14. До найвизначніших пям'яток архітектури Кросненського району Польщі належать:

А) костел Францисканців (XV?XVI cт.);

Б) Кежмарок (замок XV ст.);

В) руїни міста Аквінкума (перша половина XVIІ ст.);

Г) готичний собор св. Єлизавети (1382?1499 pр.).

15. До відомих музеїв Жешувського району Польщі відноситься:

А) Біографічний музей Вінцента Вітоса;

Б) Етнографічний музей ім. Ф. Котулі;

В) Музей нафтового промислу ім. Ігнатія Лукасевича;

Г) Військовий музей, що зберігає пам'ятки з Дукельсько-Пряшівської операції.

16. Центром гірськолижного спорту в Польських Карпатах є:

А) Славське;

Б) Гаркань;

В) Закопане;

Г) Бахлєдова Доліна.

17. Атрибутом національної кухні польських горян, що живуть в районі Татр, є овечі сири, а саме:

А) бундза;

Б) осципка;

В) леббенч;

Г) картач.

18. У гірській місцевості Малої Польщі (Татри, Бескиди) поширені кислі юшки під назвою:

А) жур;

Б) лонгоше;

Б) картач;

Г) чорба.

19. В Польщі на Святвечір перед їжею співтрапезники, бажаючи щасливого нового року, розламують:

А) осципки;

Б) картач;

В) облатни;

Г) мітітей.

20. Великдень по-польськи звучить як:

А) Хушвейт;

Б) Вєльканоц;

В) Бушояраш;

Г) Мерцишор.

21. Найвищою вершиною Карпат Угорщини є:

А) г. Кекеш;

Б) г. Яворина;

В) г. Баб'я;

Г) г. Молдовяну.

22. Угорські Карпати складають близько:

А) 3 % території всієї гірської системи Карпат;

Б) 4 % території всієї гірської системи Карпат;

В) 2,5 % території всієї гірської системи Карпат;

Г) 5 % території всієї гірської системи Карпат.

23. Головною одиницею адміністративно-територіального поділу Угорщини є:

А) медьє;

Б) жупи;

В) комітати;

Г) повіти.

24. Угорська частина Карпатського регіону адміністративно належить до таких областей, як:

А) Біхор, Ботошани;

Б) Боршод-Абауй-Земплен, Хайду-Біхар;

В) Колбачова, Лежайськ;

Г) Кошице, Пряшів.

25. До найбільших міст Карпатського регіону Угорщини належать:

А) Мішкольц, Дебрецен, Сольнок;

Б) Мілець, Ропшиці, Стрижув;

В) Бохня, Бжесько, Домброва;

Г) Свидник, Требишів, Вранів.

26. Найбільшим і найвідомішим у світі озером, яке знаходиться на території Угорських Карпат, є:

А) Балатон;

Б) Солінське;

В) Земплінська Ширава;

Г) Синевир.

27. Головними галузями економічного розвитку медьє Боршод-Абауй-Земплен Карпатського регіону Угорщини є:

А) лісове господарство;

Б) сільське господарство;

В) гірська промисловість;

Г) нафтопереробна промисловість.

28. Язичницькі племена угорців перекочували з Азії до Карпатського басейну в:

А) 784?785 рр.;

Б) 895?896 рр.;

В) 688?689 рр.;

Г) 531?532 рр.

29. Фундатором Угорської держави і її першим королем був:

А) Мешко I;

Б) св. Іштван;

В) Матіаш Корвін;

Г) Казимир Великий.

30. Про те, що Угорщина була колись східним кордоном Римської імперії, нагадують:

А) руїни міста Аквінкума в передмістях Будапешту;

Б) готичний замок Кежмарок (XV ст.) в передмістях Дебрецена;

В) палацовий ансамбль Мнішхів (XVIІ?XVIІІ ст.) в передмістях Еґері;

Г) замок Криш (XVІ?XVІІ ст.) в передмістях Свидника.

31. Заснування першого угорського університету в м. Пече відбулося в:

А) 1372 р.;

Б) 1671 р;

В) 1305 р;

Г) 1401 р.

32. Курорт Угорщини (берег озера Фертьо), відомий ще з часів римської епохи, славиться лікуванням хронічних захворювань органів руху:

А) Балф;

Б) Пештяни;

В) Дудінце;

Г) Ломница.

33. До найвідоміших оздоровчих курортів Карпатського регіону Угорщини належать:

А) Залакарош, Гаркань, Дюла, Шарвар;

Б) Яслo, Крoснo, Жешів;

В) Гуменне, Кулава, Межилаборці;

Г) Росточчя, Бозно, Беч.

34. Серед борошняних страв угорської кухні популярні:

А) кіфлі;

Б) варгабелеш;

В) картач;

Г) уланці.

35. Стравою угорських пастухів називають:

А) хушвейт;

Б) палацинки;

В) леббенч;

Г) жур.

36. Звичай святкування закінчення зими і настання весни, що з'явився в угорців в епоху Середніх віків, отримав назву:

А) Фаршанг;

Б) Варгабелеш;

В) Адвент;

Г) Банат.

37. Великдень по-угорськи звучить як:

А) Хушвейт;

Б) Вєльканоц;

В) Бушояраш;

Г) Мерцишор.

38. За угорською легендою, відьом можна побачити, якщо стати в ніч перед Різдвом на власноруч виготовлений:

А) стілець;

Б) стіл;

В) рушник;

Г) вінок.

39. Театралізована історія народження Христа, що має церковне походження, в Угорщині зветься:

А) бетлехемскі ігри;

Б) сохетські ігри;

В) рядовицькі ігри;

Г) климові ігри.

40. Відомий угорський степ (неподалік м. Дебрецен) де організовуються міжнародні дні кінних забігів, називається:

А) Танечниця;

Б) Хортобадь;

В) Альфьольд;

Г) Вигорлат.

41. Словацькі Карпати займають:

А) 23 % території всієї гірської системи Карпат;

Б) 17 % території всієї гірської системи Карпат;

В) 2,5 % території всієї гірської системи Карпат;

Г) 10 % території всієї гірської системи Карпат.

42. Піковою точкою Словацьких Карпат є:

А) г. Молдовяну;

Б) г. Риса;

В) г. Герлаховський штит;

Г) г. Кекеш.

43. Найбільшими водосховищами Словацьких Карпат є:

А) Земплінська Ширава і Велика Домаса;

Б) Шайо і Віслок;

В) Солінське озеро і Балатон;

Г) Балатон і Бжесько.

44. До гірських річок Словацьких Карпат належать:

А) Ваг, Нітра, Грон;

Б) Жіу, Олт, Сірет, Крішул Репеде;

В) Ондава, Ваг, Горнад, Слана;

Г) Устріки, Березів, Ясло.

45. Словацька частина Карпатського регіону адміністративно належить до двох країв:

А) Віленського і Жешівського;

Б) Кошицького і Пряшівського;

В) Кросненського і Перемишльського;

Г) Земпленського і Тарновського.

46. Найбільшими містами Карпатського регіону Словаччини є:

А) Свидник, Требишів, Вранів;

Б) Мілець, Ропшиці, Стрижув;

В) Сабинів, Сніна, Собранці;

Г) Мішкольц, Дебрецен, Сольнок.

47. До найбільших промислових центрів Карпатському регіону Словаччини відносяться:

А) Братислава і Кошіце;

Б) Свидник і Требишів;

В) Яслo і Крoснo;

Г) Боршод-Абауй-Земплен і Хайду-Біхар.

48. Кошицький університет був заснований в:

А) 1657 р.;

Б) 1557 р.;

В) 1757 р.;

Г) 1435 р.

49. Державний союз між Словаччиною та Чехією відбувся:

А) 27 листопада 1920 р.;

Б) 3 грудня 1919 р.;

В) 28 жовтня 1918 р.;

Г) 15 січня 1921 р.

50. Рішення про створення окремих Чеської і Словацької республік прийнято парламентом Чехословаччини в:

А) 1992 р.;

Б) 1991 р.;

В) 1990 р.;

Г) 1993 р.

51. До визначних пам'яток архітектури м. Кошице відносять:

А) замок Криш (XVІ?XVІІ ст.);

Б) замок Гунедоара (XV ст.);

В) готичний собор св. Єлизавети (1382?1499 рp.);

Г) Університетська церква (XVIІІ ст.).

52. До відомих музеїв Карпатського регіону Словаччини відноситься:

А) Біографічний музей Вінцента Вітоса;

Б) Військовий музей, що зберігає пам'ятки з Дукельсько-Пряшівської операції;

В) Музей нафтового промислу ім. Ігнатія Лукасевича;

Г) Музей образотворчого мистецтва А. Гаусмана.

53. Найбільшими гірськолижними курортами в Карпатах Словаччини є:

А) Штребське Плесо, Смоковець, Татранська Ломниця;

Б) Гуменне, Кошице, Межилаборці, Жешів;

В) Синая, Пояна Брашов, Передял;

Г) Яслo, Крoснo, Січенне.

54. В Низьких Татрах Словаччини знаходяться такі відомі гірськолижні курорти, як:

А) Хопок, Ліптовський Ян, Бахлєдова Доліна;

Б) Залакарош, Гаркань, Дюла, Шарвар;

В) Ковасна, Бейле Оланешть, Бейле-Фелікс;

Г) Колбачова, Лежайськ, Ботошани.

55. Словацький гірськолижний курорт Ясна розташований на території:

А) Вигорлату;

Б) Малих Бескидів;

В) Низьких Татр;

Г) Малої Домброви.

56. До найзнаменитіших лікувальних курортів Словацьких Карпат відносяться:

А) Залакарош, Гаркань, Дюла, Шарвар;

Б) Тренчианські Теплиці, Бардіївські Купелі, Дудинс;

В) Яслo, Крoснo, Жешів, Кулава;

Г) Дендеш-Вісонта, Дебре, Егер.

57. Атрибутом словацької національної кухні є великі смажені круглі пампушки з маслом і часником, які мають назву:

А) картач;

Б) уланці;

В) лонгоше;

Г) варгабелеш.

58. Традиційним десертом словацької національної кухні є:

А) лонгоше;

Б) жур;

В) палацинки;

Г) леббенч.

59. У гірській місцевості Словаччини поширеною є горілка з ялівцю, що має назву:

А) мокруха;

Б) боровичка;

В) жинчиця;

Г) халозле.

60. Народний обряд словаків «юнацьке хрещення», що символізує перехід від дитячого до юнацького віку, відбувається:

А) в День св. Матвея;

Б) в День св. Адвента;

В) в День св. Микулаша;

Г) в День св. Луки.

61. Карпатська гірська система Румунії займає близько:

А) 25 % території країни;

Б) 9 % території країни;

В) 31 % території країни;

Г) 21 % території країни.

62. Румунські Карпати складають близько:

А) 35 % території всієї гірської системи Карпат;

Б) 55 % території всієї гірської системи Карпат;

В) 25 % території всієї гірської системи Карпат;

Г) 15 % території всієї гірської системи Карпат.

63. Піковою точкою Румунських Карпат є:

А) г. Молдовяну;

Б) г. Риса;

В) г. Герлаховський штит;

Г) г. Кекеш.

64. До гірських річок Румунських Карпат належать:

А) Муреш, Тиса, Арджеш;

Б) Жіу, Олт, Сірет, Крішул Репеде;

В) Ондава, Ваг, Горнад, Слана;

Г) Бохня, Бжесько, Домброва.

65. Найглибшим озером Румунських Карпат є:

А) Букура;

Б) Фертьо;

В) Таул Негру;

Г) Балатон.

66. Румунська частина Карпатського регіону адміністративно належить до наступних повітів (жудців):

А) Біхор, Ботошани, Марамуреш, Харгіта;

Б) Ярослав, Любачів, Пшеворськ, Радимно;

В) Межилаборці, Свидник, Бардейов, Гуменне;

Г) Боршод-Абауй-Земплен, Хайду-Біхар.

67. Найбільшими промисловими осередками Карпатського регіону Румунії є:

А) Селаж, Сату-Маре, Сучава;

Б) Ярослав, Яслo, Лежайськ;

В) Стропків, Свидник, Требишів;

Г) Дендеш-Вісонта, Дебре, Егер.

68. Слов'янські племена розташувалися на території сучасної Румунії в:

А) ІV ст.;

Б) VI ст.;

В) ІІІ ст.;

Г) V ст.

69. До найвідоміших замків Карпатського регіону Румунії належать:

А) замок Гунедоара (XV ст.);

Б) замок Криш (XVІ?XVІІ ст.);

В) замок Фегераш (XV?XVI ст.);

Г) св. Єлизавети (XIV?XV ст.)

70. Місцем коронації молдавських господарів була:

А) Тронна фортеця ХІV ст. в Сучаві;

Б) замок Кмітів ХІV ст. в Сату-Маре;

В) Коронний замок ХІV ст. в Ботошанах;

Г) ) замок Гунедоара (XV ст.).

71. Визначною пам'яткою культурної спадщини повіту Марамуреш Румунських Карпат є:

А) Етнографічний музей ім. Ф. Котулі;

Б) «Веселий цвинтар» (музей під відкритим небом);

В) Музей нафтового промислу ім. Ігнатія Лукасевича;

Г) Біографічний музей Вінцента Лока.

72. Родинним містом графа Дракули є:

А) Сіґішоарі;

Б) Воронец;

В) Кежмарок;

Г) Криш.

73. Прообразом графа Дракули був:

А) граф Монте Ревєра;

Б) граф Влад Цепеш;

В) граф Марі де Велас;

Г) граф Сен-Жермен.

74. Найбільшими гірськолижними курортами Румунії в Карпатах є:

А) Залакарош, Гаркань, Дюла, Шарвар;

Б) Гуменне, Кошице, Межилаборці, Жешів;

В) Синая, Пояна Брашов, Передял;

Г) Тренчианські Теплиці, Бардіївські Купелі.

75. До найвідоміших оздоровчих курортів Карпатського регіону Угорщини належать:

А) Яслo, Крoснo, Січенне;

Б) Балф, Пештяни, Дудінце;

В) Ковасна, Бейле Оланешть, Бейле-Фелікс;

Г) Хопок, Ліптовський Ян, Бахлєдова Доліна.

76. Атрибутом національної кухні румунських горян є:

А) лонгоше;

Б) картач;

В) плачинда;

Г) лонгоше.

77. У гірських районах Румунії популярним є різновид супів, що має назву:

А) чорба;

Б) фаршанг;

В) хушвейт;

Г) халозле.

78. Традиційною м'ясною стравою румунської кухні є:

А) картач;

Б) мітітей;

В) кіфлі;

Г) палацинки.

79. Традиційне свято зустрічі весни в Румунії носить назву:

А) Мерцишор;

Б) Хушвейт;

В) Фаршанг;

Г). Адвент.

80. Румунське народне свято «Драгобетеле» є аналогом:

А) Дня св. Андрія;

Б) Дня св. Валентина;

В) Дня св. Миколая;

Г) Дня всіх Святих.

81. Українські Карпати складають близько:

А) 10,3 % території всієї гірської системи Карпат;

Б) 8 % території всієї гірської системи Карпат;

В) 2,5 % території всієї гірської системи Карпат;

Г) 7 % території всієї гірської системи Карпат.

82. Карпати займають:

А) 2,5 % території України;

Б) 3,5 % території України;

В) 4,5 % території України;

Г) 5,5 % території України.

83. Найвищою точкою Українських Карпат є:

А) г. Бребенескул;

Б) г. Петрос;

В) г. Говерла;

Г) г. Риса.

84. Найбільшим озером Українських Карпат є:

А) Веленце;

Б) Синевир;

В) Солінське;

Г) Балатон.

85. Природний національний парк «Гуцульщина» знаходиться в:

А) Івано-Франківській області;

Б) Чернівецькій області;

В) Закарпатській області;

Г) Львівській області.

86. Природний національний парк «Сколівські Бескиди» знаходиться в:

А) Івано-Франківській області;

Б) Чернівецькій області;

В) Львівський області;

Г) Тернопільській області.

87. За адміністративним поділом Українські Карпати відносяться до:

А) трьох областей;

Б) двох областей;

В) чотирьох областей;

Г) п'яти областей.

88. Перші люди на території сучасної України з'явилися в епоху:

А) раннього палеоліту;

Б) пізнього мезоліту;

В) раннього енеоліту;

Г) раннього неоліту.

89. Християнство в Київській Русі було прийнято:

А) Ярославом Мудрим в 899 р.;

Б) Володимиром Мономахом в 788 р.;

В) Володимиром Великим в 988 р.;

Г) Рюриком в 933 р.

90. До архітектурних пам'яток Закарпатської області належить:

А) Олеський замок (1327 р.);

Б) Підгорецький замок (XVІІ ст.);

В) замок Паланок (XІV?XVI ст.);

Г) палацовий ансамбль Мнішхів (XVIІ?XVIІІ ст.).

91. Музей «Арсенал» (одна із найстаріших і найбагатших колекцій зброї в Європі) знаходиться в:

А) Чернівцях;

Б) Івано-Франківську;

В) Львові;

Г) Тернополі.

92. Меморіальний музей народного художника України Ф. Манайла знаходиться в:

А) Коломиї;

Б) Ужгороді;

В) Снятині;

Г) Стрию.

93. До найвідоміших оздоровчих курортів Карпатського регіону України належать:

А) Трускавець, Східниця, Любінь Великий;

Б) Яслo, Крoснo, Жешів;

В) Гуменне, Кошице, Межилаборці;

Г) Яслo, Крoснo, Гуменне.

94. Центром гірськолижного спорту в Українських Карпатах є:

А) Славське;

Б) Гаркань;

В) Закопане;

Г) Ясло.

95. Традиційною національною стравою українських горян є булочки, начинені вареною картоплею або бринзою, які називаються:

А) уланці;

Б) книші;

В) палацинки;

Г) леббенч.

96. Гуслянка ? це:

А) спеціально приготоване квасне молоко;

Б) народний музичний інструмент;

В) народний танець;

Г) суп із домашньої птиці.

97. Вурда ? це:

А) різновид овечого сиру;

Б) гуцульська жіноча прикраса;

В) предмет домашнього побуту горян;

Г) страва із баранини.

98. Гуцульський ритуальний чоловічий танець називається:

А) гопак;

Б) гайдук;

В) аркан;

Г) тропак.

99. Різдвяний «дідух» на Гуцульщині символізує:

А) душі дідів-прадідів ? опікунів дому;

Б) багатство урожаю в майбутньому році;

В) єдність сім'ї;

Г) благоустрій.

100. Кольорова гама на розписах українських писанок є символом:

А) духовного очищення;

Б) жіночої вроди;

В) навколишньої природи;

Г) безсмертя душі.

Список основної та додаткової літератури

Основна

1. Андрієва Ю. Цілюща купіль Європи / Ю. Андрієва // Міжнародний туризм. ? 2006. ? № 1. ? С. 52?54.

2. Акуленко В.І. Охорона пам'яток культури в Україні (1917?1990 рр.) : монографія / В.І. Акуленко. - К.: Вища школа, 1991. - 274 с.

3. Безносюк В. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України / В. Безносюк // Регіональна економіка. ? 2001. ? № 1. ? С. 232?235.

4. Бирюков И.Д. Чехословакия: люди и годы / И.Д. Бирюков. - М.: Политиздат, 1986. - 271 с.

5. Большой глоссарий терминов международного туризма / [под общ. ред. М.Б. Биржакова, В.И. Никифорова]. - М.: Герда, 2002. - 698 с.

6. Бондарева Е. Краков: дорогой королей / Е. Бондарева // Уик-энд. ?
2008. ? № 11. ? С. 48?53.

7. Бородавка Л. Українські Карпати. Подорож // Краєзнавство. Географія. Туризм. ? 2006. ? № 13. ? С. 8?10.

8. Бредник Т. Шість днів у Карпатах ? подорож у дивосвіт / Т. Бердник // Туризм сільський зелений. ? 2008. ? № 4. ? С. 23?26.

9. Будько Є. «Буковель», де перезимувати літо? / Є. Будько // Міжнародний туризм. ? 2008. ? № 3. ? С. 150?152.

10. Будько Є. Вода із серця Угорщини / Є. Будько // Міжнародний туризм. ? 2001. ? № 3. ? С. 50?51.

11. Будько Є. Словаччина ? незнайома сусідонька / Є. Будько // Міжнародний туризм. ? 2006. ? № 4. ? С. 56?60.

12. Будько Є. Угорщина. Застиглий у камені бал / Є. Будько // Міжнародний туризм. ? 2005. ? № 1. ? С. 86?89.

13. Бужко Є. Закопане в снігах / Є. Бужко // Міжнародний туризм. ? 2002. ? № 6. ? С. 26?27.

14. Великочий В. Івано-Франківщина туристична : навчально-методичне видання / В. Великочий. - Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університетуту імені Василя Стефаника, 2011. - 120 с.

15. Великочий В. Культурний туризм в Івано-Франківській області: сучасний стан і перспективи розвитку / В. Великочий // Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи : матеріали Міжнародної наукової конференції «Туризм і розвиток регіону» (Івано-Франківськ - Яремче, 19-21 жовтня 2011 р.). - Івано-Франківськ: «Фоліант», 2011. - С. 3-10.

16. Великочий В.С. Розвиток туризму в Галичині й Прикарпатті /
В.С. Великочий // Україна: 20 років незалежності / [ред. М. Б. Бучка та ін.]. ? Івано-Франківськ; Надвірна: ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2011. ? С. 202?209.

17. Великочий В.С. Стратегія розвитку туристичної освіти як елемент сталого розвитку Карпатського регіону / В.С. Великочий // Туристична освіта в Україні: проблеми і перспективи : Зб. наук. праць. - К.: Тонар, 2008. - С. 60-67.

18. Венгрия : путеводитель / [С. Строганова и др]. - М.: Авангард, 2002. - 224 с.

19. Виноградов В.Н. Распад Австро-Венгрии и Румыния /
В.Н. Виноградов // Словяноведение. ? 2010. ? № 1. ? С. 3?11.

20. Головін Ю. Угорщина в 1944?2007 рр. / Ю. Головін // Історія України. ? 2008. ? № 6. ? С. 2?4.

21. Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських Карпат (ХІХ?30-ті роки ХХ ст.) / Г. Горинь. ? К.: Наукова думка, 1993. ? 200 с.

22. Горобець І. Близькі перспективи Славського / І. Горобець // Міжнародний туризм. ? 2006. ? № 5. ? С. 120.

23. Данилюк А. Скарби народної архітектури Гуцульщини : етнографічний нарис / А. Данилюк. ? Л.: Логос, 2000. ?135 с.

24. Досвід організації сільського туризму Угорщини, Румунії, Росії та Білорусії // Туризм сільський зелений. ? 2009. ? № 2. ? С. 35?40.

25. Дробот І. Карпатська Україна і Європейський світ: спроба відродження державності / І. Дробот. ? К., 1999. ? 49 с.

26. Дружинин В.Н. По дорогам Венгрии: очерки / В.П. Дружинин. ? М., 1983. ? 94 с.

27. Дунайская кухня на нашем столе : [Венгрия, Румыния, Молдавия]. - СПб. : Весь, 2002. - 95 с.

28. Емельянов В. Куда и зачем едут в Польшу / В. Емельянов // Туризм : практика, проблемы, перспективы. ? 2007. ? № 8. ? С. 64?65.

29. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / В.А. Смолій, В.К. Федорченко, В.І. Цибух. - К., 2006. - 372 с.

30. Єрьомін А. Чари голубого Дунаю / А. Єрьомін // Високий замок. ? 2006. ? 11 травня. ? С. 5.

31. Энциклопедия туризма / И. Зорин, В. Квартальнов. ? М.: Финансы и статистика, 2000. ? 365 с.

32. Жирак Л. Активний туризм для неповносправних осіб у Польщі / Л. Жирак // Вісник Прикарпатського університету. ? Івано-Франківськ, 2010. ? № 12. ? С. 90?96.

33. Задорожный О. Словакия: когда лыжи уже не едут / О. Задорожный // Мир туризма. ? 2006. ? № 5. ? С. 68?72.

34. Заповідні екосистеми Карпат / С. Стойко, Е. Гадач, Т. Шимон, С. Михалик / [за ред. С. Стойка]. - Львів: Світ, 1991. ? 248 с.

35. Исламов Т.М. Венгрия в эпоху дуализма (1867?1900 гг.) / Т. М. Исламов // Краткая история Венгрии. ? Москва, 1991. ? С. 218?246.

36. Кабиш С. Золотий ланцюжок Угорщини / С. Кабиш // Міжнародний туризм. - 2006. - № 1. - С. 52-54.

37. Каначинська С. Сусідка, близька й далека / С. Каначинська // Дзеркало тижня. ? 2006. ? № 42. ? 4 листопада. ? С. 23.

38. Карпатський заповідник / С. Стойко, Д. Саїк, К. Татаринов. - Ужгород: Карпати, 1982. ? 128 с.

39. Словацька Республіка / В.П. Газін, С.А. Копилов // Новітня історія країн Європи та Америки. 1945?2002 рр. ? К., 2004. ? С. 461?467.

40. Каткова Т.Г. Діяльність ЮНЕСКО у сфері збереження культурної спадщини: правові аспекти / Т.Г. Каткова. ? Х. : Титул, 2007. - 180 с.

41. Кіндрачук Н. Розвиток культурного туризму в Карпатському регіоні України / Н.М. Кіндрачук // Інтелігенція і влада : Громадсько-політичний наук. зб. - Серія : Історія. - Одеса: Астропринт, 2012. - Вип. 27. - С. 117-123.

42. Кіндрачук Н. Традиції та звичаї в календарній обрядовості жителів Карпатського єврорегіону / Н. Кіндрачук // Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу : матеріали Міжнародної конференції «Одеські етнографічні читання». ? Одеса, 2011. ? С. 139?144.

43. Козлова С. Карпаты и «Буковель» вне конкуренции / С. Козлова // Новости турбизнеса. ? 2007. ? № 18. ? С. 40.

44. Кириченко О. Угорщина. Теплий келих здоров'я / О. Кириченко // Міжнародний туризм. ? 2005. ? № 1. ? С. 80?85.

45. Кифяк В. Організація туристичної діяльності в Україні : навчальний посібник / В. Кифяк. ? Чернівці, 2003. ? 312 с.

46. Король І. Угорська революція 1956 року. Початок краху прорадянських тоталітарних режимів / І. Король. - Ужгород, 2003. ? 199 с.

47. Короп М. Можна без кордонів, або Татранські мандри / М. Короп, А. Пирогів // Міжнародний туризм. ? 2005. ? № 1. ? С. 76?79.

48. Короп М. Водиця із Криниці / М. Короп, А. Пирогів // Міжнародний туризм. ? 2002. ? № 6. ? С. 30?33.

49. Коротка історія Чехії і Словаччини / П.С. Федорчак, А.В. Крюков, І.Я. Любінець та ін. ? Івано-Франківськ: Плай, 1999. - 170 с.

50. Коротков В. Польша свежим взглядом / В. Коротков // Турбизнес для профессионалов. ? 2007. ? № 18. ? С. 78?79.

51. Культурна спадщина людства: збереження та використання : навчальний посібник / В.І. Акуленко, І.П. Магазинщикова, М.І. Моздир,
О.О. Тарасенко / [за ред. І.П. Магазинщикової]. - Львів, 2002. - 160 с.

52. Кущ П. Ні кроку без легенди: туризм Польщі / П. Кущ // Україна молода. ? 2009. ? 8 квітня. ? С. 12.

53. Левшунова Н. Мандрівка Карпатами унікальним трамвайчиком /
Н. Левшунова // Новости турбизнеса. ? 2008. ? № 22. ? С. 40.

54. Лепіх Я. Багатство як дзеркало головотяпства: курортні ресурси Карпатського регіону України / Я. Лепіх // Українське слово. ? 2011. ?
№ 18. ? 4 травня. ? С. 8?16.

55. Лукьянов Ф. Город семи ветров: венгерский город Печ как культурная столица европы / Ф. Лукьянов // Эхо планеты. ? 2010. ? № 18. ? С. 44?47.

56. Луцький В. Активний туризм в Українських Карпатах / В. Луцький // Вісник Прикарпатського університету. ? Івано-Франківськ, 2011. ? № 12. ?
С. 101?107.

57. Малко Р. Мальоване диво, або Українські храми в Румунії / Р. Малко // Міжнародний туризм. - 2004. - № 6. - С. 78-83.

58. Мандрик І.О. Проблеми відновлення державності Угорщини на першому етапі дуалізму (1867?1890 рр.) / І.О. Мандрик. - Ужгород, 1997. ? 200 с.

59. Максименко С. Туристская деятельность: международно-правовые аспекты / С. Максименко. - Одесса : Латстар, 2001. ? 175 с.

60. Методичні рекомендації з курсу «Історико-культурна спадщина Карпатського єврорегіону» для студентів денної форми навчання (спеціальності: 6.140103 «Туризм», 6.140101 «Готельно-ресторанна справа») / В.С. Великочий, Н.М. Кіндрачук. - Івано-Франківськ, 2012. - 84 с.

61. Міщенко О. Розподіл Польщі. Польща в іноземних політико-правових системах: ХІХ ? поч. ХХ ст. / О. Міщенко // Політико-правова система Польщі в період від Шляхетської республіки до ІІ Польської республіки / [наук. ред. М. Костицький]. ? Львів, 1995. ? С. 48?68.

62. Недашковская Н. Рекреационная система Советских Карпат : монография / Н. Недашковская. ? К.: Вища шк., 1983. ? 117 с.

63. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат. Чорногора. Екологічні мандрівки / Ю. Нестерук. - Львів: Бак, 2003. ? 520 с.

64. Овчар Д. З висоти Високих Татр. (Польські Татри, м. Закопане) / Д. Овчар // Карпати, туризм, відпочинок. ? 2007. ? № 9. ? С. 70?77.

65. Пакош І. Країна вин, паприки і голубого Дунаю / І. Пакош // Високий замок. ? 2009. ? 22 серпня. ? С. 13.

66. Панкова Є. Туристичне краєзнавство : навчальний посібник / Є. Панкова. ? К.: Альтерпрес, 2003. ? 352 с.

67. Парипа П. Бескидське Закарпаття. Мальовничі Бещади притягують туристів не лише своєю природою і сервісом, а й українським духом / П. Парипа // Галичина. ? 2011. ? № 156?157. ? 20 жовтня. ? С. 8.

68. Петренко І. 9 кроків на Говерлу / І. Петренко // Український тиждень. ? 2011. - № 31. ? 29 липня ? 4 серпня. ? С. 62?65.

69. Пендзей І. Соціально-економічні та політичні перетворення в Угорщині (1988?1990 рр.) / І. Пендзей // Вісник Прикарпатського університету. Історія. ? Івано-Франківськ, 2010. ? Вип. 17. ? С. 87?93.

70. Польша на путях развития и утверждения капитализма: конец ХVІІІ ? 60-е годы ХІХ в. / Л.А. Обушенкова, Т.Ф. Федосова, В.А. Дяков и др. ? М. : Наука, 1984. ? 295 с.

71. Пирогів А. Золота купіль Словаччини / А. Пирогів // Міжнародний туризм. ? 2002. ? № 1. ? С. 28?33.

72. Пирогів А. Угорщина у горщику та в пляшці / А. Пирогів // Міжнародний туризм. ? 1999. ? № 5. ? С. 50?53.

73. Пирогів А. Запрошуємо до Східної Словаччини! Татранські мандри / А. Пирогів // Міжнародний туризм. ? 2001. ? № 6. ? С. 18?21.

74. Пирогів А. Угорщина. Ой, сусідко! / А. Пирогів // Міжнародний туризм. - 2004. - № 4.- С. 24-28.

75. Прохасько М. За горами гори (Польські Карпати Бескиди) /
М. Прохасько // Карпати, туризм, відпочинок. ? 2007. ? № 2. ? С. 35?40.

76. Пустинникова І. Фреска про румунську Буковину (Сучава ? румунське місто) / І. Пустинникова // Карпати, туризм, відпочинок. ? 2008. ? № 2. ?
С. 72?80.

77. Седик О. Велика Малопольща / О. Седик // Міжнародний туризм. - 2005. - № 1. - С. 76-79.

78. Седик О. Мандрівники цікавляться не лише Закарпаттям, «де Тиса круто в'ється», а й озером Тиса в Угорщині / О. Седик // Демократична Україна. ? 2009. ? 9 січня. ? С. 15.

79. Седик О. Велика Малопольща / О. Седик // Міжнародний туризм. ? 2006. ? № 1. ? С. 76?79.

80. Сидоренко В. Польща. Краків ? Вроцлав ? Закопане / В. Сидоренко // Міжнародний туризм. - 2005. ? № 5. ? С. 16?20.

81. Сітницький Ю. Мандрівки по Карпатах: популярні туристичні маршрути по Українських Карпатах : путівник / Ю. Сітницький. ? Львів: Бібльос-Брук, 1993. ? 96 с.

82. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу / І.В. Смаль. - Ніжин: Вид-во Ніжин. держ. ун-ту ім. Миколи Гоголя, 2010. ? 336 с.

83. Собашко В. Дорогами і стежками Карпат : путівник / В. Собашко. ? Львів: Центр Європи, 2003. ? 328 с.

84. Соколов Н. Твердыня польского гонора / Н. Соколов // Вокруг света. ? 2008. ? № 4. ? С. 26?42.

85. Соколова Е. Будапешт и его окрестности / Е. Соколова // Заграница. ? 2006. ? № 19. ? С. 7.

86. Соловьева О. Три горнолыжные страны / О. Соловьева // Заграница. ? 2007. ? № 47. ? С. 8?9.

87. Стецюк О.В. Розвиток мережі музейних закладів у системі туристичної інфраструктури Карпатського регіону / О.В. Стецюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - Серія : Географія. - Тернопіль, 2006. - № 1. - С. 81-86.

88. Стецюк О.В. Сучасні тенденції розвитку готельної субгалузі туристичного комплексу України і її Карпатського регіону / О.В. Стецюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - Серія : Географія. - Тернопіль, 2005. - № 2. - С. 161-165.

89. Трубников В. Крах «операції Полонія» 1980?1981 рр. / В. Трубников. ?
К.: Держполітвидав, 1987. ? 237 с.

90. Ткач Д.І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій /
Д.І. Ткач. ? К.: МАУП. ? 2004. ? 480 с.

91. Трошина А. Венгрия. То, о чем мечтали / А. Трошина // Уик-энд. ? 2006. ? № 10. ? С. 6?12.

92. Туризм і охорона культурної спадщини: український та польський досвід : монографія / В. Вакуленко, І. Валентюк, С. Коротич, М. Онисько. - К.: Вид-во К.І.С., 2003. - 176 с.

93. Туристичний словник-довідник : навчальний посібник / В.К. Федорченко, І.М. Мініч. - К.: Дніпро, 2000. - 160 с.

94. Федорчак П.С. Акція «Вісла» в контексті українсько-польських відносин / П.С. Федорчак // Галичина. Науковий і культурно-просвітницький часопис. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - № 8. - С. 214 - 220.

95. Федорчак П.С. Історія Польщі : навчально-методичний посібник / П.С. Федорчак. - Івано-Франківськ, 1995. - 71 с.

96. Федорчак П. С. Новітня історія Польщі ХХ століття / П.С. Федорчак. - Івано-Франківськ, 2006. - 219 с.

97. Федорчак П.С. Трагічні наслідки депортації українців із Польщі та поляків із західних областей України (1944-1946 рр.) / П.С. Федорчак // Галичина у Другій світовій війні (1939-1945 рр.). - Івано-Франківськ: Плай, 2001. - С. 85-96.

98. Фоменко Н. Рекреаційні ресурси та курортологія : підручник. ? Івано-Франківськ : Ін-т менеджменту та економіки, 2001. ? 240 с.

99. Чукут С.А. Генеза духовної культури (управлінський вимір) : монографія / С.А. Чукут. ? К. : Вид-во УАДУ, 1999. ? 256 с.

100. Шаров В. На захід від Карпат / В. Шаров // Україна. ? 2008. ? № 7?8. ? С. 26?33.

101. Шпіря Н. Закарпаття ? маленька Швейцарія / Н. Шпіря // Краєзнавство. Географія. Туризм. ? 2011. ? № 32. ? С. 12?15.

102. Шумило В. Етапи політичного розвитку Словаччини в 90-х роках
ХХ ст. / В. Шумило // Історичний журнал. ? 2009. ? № 3. ? С. 87?95.

103. Шумило В. Словаччина в період закладання основ демократичного устрою (1989?1992 рр.) / В. Шумило // Історичний журнал. ? 2006. ? № 2. ?
С. 32?42.

104. Яровий В. Польща / В. Яровий // Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття : підручник. ? К.: Генеза, 2005. ? С. 232?366.

105. Яровий В. Румунія / В. Яровий // Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття : підручник. ? К.: Генеза, 2005. ?С. 366?430.

106. Яровий В. Угорщина / В. Яровий // Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття : підручник. ? К.: Генеза, 2005. ? С. 430?516.

107. Яровий В. Чехія і Словаччина / В. Яровий // Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття : підручник. ? К.: Генеза, 2005. ? С. 516?646.

Додаткова

108. Акуленко В. Охорона скарбів як пам'яток історії та культури у внутрішньому і міжнародному праві / В. Акуленко // Пам'ятки України. - 2003. - № 4. - С. 52-61.

109. Адаменко О. Геоекологічні дослідження регіональних рекреаційних зон Українських Карпат / О. Адаменко, В. Кравців // Дослідження передкризових екологічних ситуацій в Україні : зб. наук. праць. ? К., 1994. ?
С. 101?120.

110. Воскресенский В.Ю. География туристических ресурсов мира /
В.Ю. Воскресенский // Международный туризм : учебное пособие ? М., 2006. ? С. 52?211.

111. Голояд Б. Еколого-рекреаційний напрям розвитку ? важлива складова оптимізації інфраструктури Карпатського регіону / Б. Голояд // Науковий вісник. ? 2000. ? № 2. ? С. 66?71.

112. Гетьман В. Курортна галузь на теренах Карпат / В. Гетьман // Зелені Карпати. ? 2002. ? № 12. ? С. 20?25.

113. Гетьман В. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат / В. Гетьман // Український географічний журнал. ? 1999. ? № 3. ? С. 34?37.

114. Гетьман В. Сучасний стан і перспективи розвитку курортної справи в Карпатському регіоні / В. Гетьман // Гори і люди (у контексті сталого розвитку) : матеріали Міжнар. конф. ? Рахів, 2002. ? С. 39?41.

115. Долгопола Г. Рекреаційні ресурси Івано-Франківщини / Г. Долгопола // Науковий вісник. ? 2000. ? № 2. ? С. 69?70.

116. Іванов С.В. Проблеми створення й організації роботи органів охорони культурної спадщини на регіональному рівні / С.В. Іванов // Міжнародний досвід охорони культурної спадщини та пам'яткоохоронне законодавство України : матеріали конф. (м. Київ, 18?19 квіт. 2002 р.) - К.: Стилос, 2002. - С. 72-76.

117. Каткова Т.Г. Організація діяльності Інтерполу в Україні щодо розшуку культурних цінностей / Т.Г. Каткова // Право і безпека. - 2006. - № 3. -
С. 22-25.

118. Каткова Т.Г. Право на вільний доступ до культурної спадщини: вітчизняний та зарубіжний досвід / Т.Г. Каткова // Науковий вісник Юридичної академії внутрішніх справ : зб. наук. праць. - 2005. - № 4 (24). - С. 166-169.

119. Коробейнікова Я. Рекреаційні ресурси Долинського району / Я. Коробейнікова, Г. Долгопола // Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку. ? Яремче, 2000. ? С. 161?164.

120. Костюк І. Перспективи карпатського туризму / І. Костюк // Експрес. ? 2000. ? 3 серпня. ? С. 3.

121. Кравців В. Головокружіння на чужих вершинах: рекреаційні ресурси Карпатського регіону // Зелені Карпати. ? 1994. ? № 1. ? С. 27?34.

122. Кулік В.В. Культурний туризм як компонент соціокультурної діяльності / В.В. Кулік // Мультиверсум. - 2008. - № 76. - С. 216-224.

123. Кулик В.В. Туризм как фактор социокультурной деятельности /
В.В. Кулик // Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 114. - С. 42-44.

124. Кулик В. В. Философия культурного туризма / В.В. Кулик // Горизонты образования. - 2007. - № 1 (19). - С. 34-36.

125. Лейбюк Т. Перлина Карпат ? Горгани: історія створення / Т. Лейбюк // Галичина. ? 2004. ? 22 січня. ? С. 4.

126. Лихоманова О. Стан і перспективи регіонального розвитку туризму в Україні / О. Лихоманова // Актуальні проблеми економіки. ? 2004. ? № 6. ?
С. 149?155.

127. Ліси Західного регіону України / С. Генсірук, М. Нижник, Л. Копій. ? Л., 1998. ? 407 с.

128. Малишева О.В. Удосконалення механізмів державного управління охороною культурної спадщини та туризмом / О.В. Малишева, О.В. Черепанова // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 31 травня 2006 р.) : у 2 т. - К., 2006. - Т. 2. - С. 346?348.

129. Малишева О.В. Шляхи вдосконалення механізму державного управління розвитком туризму та охороною пам'ятників в Україні / О.В. Малишева // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Х.: Магістр, 2005. - № 2 (25) : у 2 ч. - Ч. 2. - С. 204?208.

130. Поливач К.А. Картографування історико-культурної спадщини в Україні / К.А. Поливач // Український географічний журнал. - 2005. - № 3. -
С. 60-66.

131. Поливач К.А. Культурна спадщина як чинник та ресурсна база розвитку туризму / К.А. Поливач // Часопис соціально-економічної географії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна - Х., 2007. - Вип. 2 (1). - С. 123-128.

132. Поливач К.А. Методика дослідження характеру й ступеня впливу культурної спадщини на розвиток регіонів / К.А. Поливач // Географія і сучасність : зб. наук. праць Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. - К., 2007. - Вип. 16. - С. 42-49.

133. Поливач К.А. Методичні підходи до оцінювання культурної спадщини / К.А. Поливач // Український географічний журнал. - 2006. - № 2. - С. 28-34.

134. Приходько М. Рекреаційні ресурси Івано-Франківської області та їх використання / М. Приходько // Український географічний журнал. ? 2003. ? № 1. ? С. 49?54.

135. Стецюк О.В. Геопросторова структура і динаміка туристичних потоків у Карпатському туристичному регіоні / О.В. Стецюк // Історія української географії. - Тернопіль, 2006. - Вип. 13. ? С. 24?30.

136. Стецюк О.В. Розвиток туризму у малих містах Львівської області / О.В. Стецюк // Вісник Львівського університету. - Серія : Географія. - 2003. - Вип. 29. - Ч. 2. - С. 103-107.

137. Стецюк О.В. Сучасні тенденції розвитку готельної субгалузі туристичного комплексу України і її Карпатського регіону / О.В. Стецюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - Серія : Географія. - Тернопіль, 2005. - № 2. - С. 161-165.

В27

Навчальне видання

Володимир Великочий

Надія Кіндрачук

Історико-культурна спадщина Карпатського регіону

Навчально-методичний посібник для напрямів підготовки «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

Історико-культурна спадщина Карпатського регіону: навчально-методичний посібник для напрямів підготовки «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» / Великочий В.С., Кіндрачук Н.М. - Івано-Франківськ: НАІР, 2013. - 208 с.

Літературне редагування: Олександр Поздняков

Наклад 300 пр.

Размещено на Allbest.ru

...