Визначення суспільно-географічної суті і змісту поняття геополітичної стикової зони, опис найважливіших суспільно-географічних факторів впливу на її формування та розвиток. Характеристика, специфіка та типізації геополітичних стикових зон світу.
Аналіз географічного розташування і ландшафтних особливостей регіону, природного і ресурсного потенціалу та етнічно-конфесійного складу населення центральноазійських республік - Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
Висвітлення обставин і причин втрати переваг геополітичного положення та посередницьких функцій України у відносинах між Європою та Росією. Розгляд наслідків Помаранчевої революції. Розробка геостратегічної державної концепції на післявоєнний період.
Сутність та особливості геополітичного інформаційного позиціонування України в процесах європейської інтеграції. Стратегії міжнародного співробітництва України, зорієнтованої за західним вектором США, НАТО. Дослідження проблеми геополітичних конфронтацій.
Дослідження з питань геополітики та формування геостратегії. Аналіз інформаційного виміру двосторонніх відносин України з країнами-членами Європейського Союзу. Структурування та візуальне моделювання процесів євроінтеграції України та її позиціонування.
Зміст поняття "геополітичне положення" у взаємозв’язку з основними категоріями геополітики. Геополітичний контекст міждержавних взаємин України. Шляхи та механізми подолання геополітичних суперечностей між Україною та країнами Центрально-Східної Європи.
Виникнення перших державних утворень вірменського, грузинського та азербайджанського народів. Процес національно-державного відродження у Вірменії, Грузії та Азербайджані, що став розвиватися після падіння монархії в Росії. Набуття статусу незалежності.
Характеристика географічного положення Республіки Білорусь. Аналіз становлення державності в країні у ХХ столітті. Аналіз концепцій та напрямків міжнародної діяльності білоруського уряду у 1990-ті роки. Аналіз розвитку відносин між Білорусією та Росією.
Формування основних векторів зовнішньої політики Російської Федерації на основі аналізу світових подій після завершення "холодної війни", а також геополітичних змін на пострадянському просторі. Аналіз відносин Росії з Європейським Союзом, США та Китаєм.
Економічні можливості, інтелектуальний та науково-технічний потенціал України. Формування української політичної думки щодо її геополітичного становища, європейської ідеї та зовнішньополітичних орієнтирів. Орієнтаційні напрями в галузі геополітики.
Порівняльний аналіз геополітичних проектів, цілей та інструментів "м'якої" та "жорсткої" влади Європейського Союзу та Росії у Східній Європі. Показано, що Москва реалізує активну політику щодо утримання Східної Європи в межах своєї власної сфери впливу.
Створення стабільності за рахунок стійкої інтеграції сусідів до норм і правил об’єднаної Європи. Підвищення потенціалу в боротьбі з транскордонною організованою злочинністю. Інструменти реалізації політики ЄС і Росії з їх спільного сусідського простору.
Аналіз наслідків євроінтеграційного курсу України. Причини політичної кризи та майдану Незалежності. Хроніка подій на Банковій. Підписання угоди про припинення війни і виведення силовиків із центру Києва. Приєднання Криму до складу Російської Федерації.
Геополітичний вимір конструктивної і деструктивної мовної політики посттоталітарної України. Центральне місце геополітики у сучасній Україні, її зв'язок із мовною проблемою. Проросійське спрямування геополітики антиукраїнських політичних сил в Україні.
Проросійське спрямування геополітики антиукраїнських політичних сил в Україні та їх зв'язок з євразійським вибором Української держави. Мовна політика проросійських і національно-демократичних політичних сил. Розвиток мовно-геополітичного сепаратизму.
Визначення іміджу та місця на геополітичній мапі світу України. Усталені підходи до розуміння іміджу країни як стереотипного образу, сформованого у свідомості суспільства. Фактори, які характеризують дану категорію, їх значення та підходи до регулювання.
Поняття та структура геополітичного коду, його роль у формуванні зовнішньої політики держави. Характеристика рівнів, на яких діють геополітичні кодекси. Розгляд глобальних геополітичних кодів на прикладі Америки, Радянського Союзу, Франції та Індії.
Геополітична динаміка розвитку світового сьогодення - процес, що демонструє стрімкі темпи зміни глобальної архітектури. Геополітичний код - історично сформована на основі балансу національних інтересів система відносин держави із зовнішнім світом.
Визначення специфічних особливостей геополітичного коду держави як однієї із сучасних категорій геополітики. Характеристика наслідків умов силового переформатування загальної архітектури геополітичного простору і трансформації сучасного світоустрою.
Аналіз тенденції в глобальній геополітичній ситуації Сполучених Штатів Америки, визначення та характеристика нової геополітичної стратегії країни. Опис геополітичного коду Сполучених Штатів Америки в концепції глобального лідерства З. Бзежинського.
Розгляд геополітичного коду США в контексті концепції глобального лідерства З. Бзежинського на основі аналізу праці "Вибір: світове панування або глобальне лідерство". Тенденції в глобальній геополітичній ситуації США та нова геополітична стратегія.
Входження України до світового політичного процесу. Взаємозв'язок релігійно-політичних процесів в державі та за її межами. Політика в регіонах Близького та Середнього Сходу. Характеристика взаємовідносин між країнами Заходу та мусульманською спільнотою.
Ядерна програма Ірану як категорія найбільш гострих проблем сучасних міжнародних відносин з точки зору забезпечення режиму нерозповсюдження зброї масового знищення. Розгляд та визначення цілей іранських властей в реалізації свого ядерного потенціалу.
Ядерна програма Ірану як одна з найбільш гострих проблем сучасних міжнародних відносин з точки зору забезпечення режиму нерозповсюдження зброї масового знищення. Зв'язок її вирішення та визначення цілей властей в реалізації свого ядерного потенціалу.
Розкриття сутності поняття "геополітичний потенціал" та його структури. Визначення відмінності геополітичного потенціалу від геополітичного положення країни. Пропонування трирівневої структури його формування: фізичного, соціального, психологічного.
Аналіз процесу формування та розвитку ідеології пан-сербізму. Проекти політичних організацій, що мають на меті практичну реалізацію ідеї об’єднання "сербських" територій. Активність сучасних прихильників ідеї пан-сербізму і їх претензії до країн-сусідів.
Головне завдання східноєвропейської геополітики. Пошук місця України у новому світовому порядку, відокремлення уніатського Заходу від православного Сходу. Цивілізаційні відмінності Русі та Риму. Аналіз процесу формування руської народно-національної ідеї.
Докладно розглянуто теоретичні та практичні аспекти зовнішньої політики РФ у контексті аналізу трансформацій її геополітичного статусу після розпаду СРСР. Також презентовано та проаналізовано бачення концепції євразійської геополітики різними авторами.
Дослідження нової геометрії протистояння в геополітичному трикутнику США, КНР, РФ. Фактори формування архітектури глобальної безпеки на найближчі десятиліття та їх трансформація. Використання російсько-української війни для геополітичного посилення Китаю.
Заходи щодо державного регулювання розвитку енергетичної безпеки іноземними країнами (диверсифікація постачальників, створення стратегічних нафтових запасів, освоєння власних родовищ вуглеводнів, розробка альтернативних джерел енергії й енергозбереження).
