Ознайомлення з національно-визвольною і соціальною боротьбою на Україні проти панування Речі Посполитої та польсько-шляхетської соціально-економічної політики. Дослідження розбудови Української козацької держави. Аналіз монархізму Б. Хмельницького.

Головні завдання Кубанської Народної Республіки та Азербайджанської Демократичної Республіки, розвиток відносин із новими державами регіону задля спільної боротьби проти більшовиків. Становлення і розвиток дипломатичних відносин Кубані та Азербайджану.

Простеження дипломатичних відносин між Польщею та УСРР на тлі комплексу міжнародних відносин 1921-1923 рр. Роль і місце дипломатії УСРР у радянсько-польських відносинах. Взаємозв'язок між дипломатією і розвідувальними спецслужбами держав того періоду.

Розгляд особливостей розвитку дипломатичного підстилю української ділової мови XVII-XVIII ст. Дослідження становлення жанрів дипломатичних документів. Особливості побудови дипломатичної документації Гетьманщини, яку складали міжнародні договори.

Класифікація, структура, інформативні можливості та надійність комплексу дипломатичних документів як джерел з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради. Джерелознавчий аналіз документів дипломатичної, економічної, військової галузей.

Виокремлення основних видів дипломатичних документів та вимог до них. Визначення основних мовних зворотів, які застосовуються при укладанні дипломатичного документа. Види документів, що використовують у міжнародній і українській дипломатичних практиках.

Особливість ставлення держав-переможниць до України у зв’язку з новою лінією українського керівництва, що почала проводитися з серпня 1919 року. Розгляд обставин блокади, організованої Антантою, що спричинила катастрофічне становище української армії.

Дипломатична діяльність державних діячів Я. Яковлєва, Х. Раковського. Аналіз зовнішньополітичної діяльності Наркомату зовнішніх справ. Проведення репатріації і реевакуації з Болгарією, Угорщиною, Австрією після національно-визвольних змагань 1917-20 рр.

Дослідження посольства з Речі Посполитої до Османської імперії протягом 1622-1678 років: від часу врегулювання взаємин після Хотинської війни і до запровадження першої резиденційної місії Речі Посполитої в Стамбулі. Наслідки польсько-турецької війни.

Аналіз зусиль російської дипломатії щодо відкриття морського шляху з Азова до Туреччини в кінці XVII – на початку XVIII ст. Характеристика причин незгоди Туреччини з російськими ініціативами щодо ведення торгівлі Чорним морем на російських суднах.

Зазначення принципу, на якому ґрунтуються відносини між Україною і Північноатлантичним альянсом, що полягає в тому, що без участі України в Європі неможливо побудувати неподільну безпеку. Схвалення змін до Конституції щодо ідеї вступу до ЄС і НАТО.

Роль українського представництва в ООН в становленні інститутів міжнародного гуманітарного права. Міжнародно-правові аспекти боротьби світового співтовариства із апартеїдом у Південній Африці, роль зовнішньополітичних інституцій УРСР у цьому питанні.

Розглянуто міжнародно-правові аспекти боротьби світового співтовариства із апартеїдом й расовою дискримінацією у Південній Африці та роль зовнішньополітичних інституцій УРСР у цьому питанні. Комітет з питань політики апартеїду, задачі його діяльності.

Місце Української Центральної Ради в зовнішній політиці держав Антанти в 1917-1918 рр. Воєнно-стратегічні та зовнішньополітичні позиції Великобританії, Франції і США в контексті розв’язання українського питання. Роль України у стратегіях держав Антанти.

Аналіз головних аспектів сучасної польської історіографії, присвяченої діяльності дипломатичної місії Польської Республіки у Харкові в 1920-1930-х рр. Висвітлення ключових напрямів й специфіки діяльності, умов праці та життя дипломатичних працівників.

Аспекти розвитку та діяльності Постійних дипломатичних представництв радянської України у другій половині ХХ ст. Процес співпраці фахівців дипломатичного апарату з державними органами. Зміна кількісного складу, робота українських дипломатів за кордоном.

Комплексне вивчення процесу створення та функціонування дипломатичних представництв Української Народної Республіки у країнах центральної Європи. Практична діяльність органів влади у консульській сфері. Встановлення дипломатії в часи Директорії.

Спроба аналізу сьогоднішніх зусиль України у її протистоянні російській агресії на широкій низці дипломатичних майданчиків. Оптимізація та узгодження дій нашої держави із забезпечення безпеки та суверенітету, відновлення територіальної цілісності.

Аналіз подій, наслідків Тридцятилітньої війни для нової європейської дипломатії та політико-інституціонального розвитку Європи. Національна специфіка, особливості переговорного процесу європейських держав під час та за результатами Тридцятилітньої війни.

Еволюція та особливості країн, які є ключовими гравцями Індо-Тихоокеанського регіону, їх вплив на безпекову ситуацію в регіоні та світі, а також відносини зі Сполученими Штатами. Сучасний стан та розвиток американо-австралійських відносин, їх основа.

Изучение исторического наследия великого полководца и создателя мировой державы - Александра Македонского. Предпосылки объединения греческих городов. Значение военных завоеваний Малой Азии, Сирии и Египта для дальнейшего развития эпохи эллинизма.

Сущность дипломатии и принципы дипломатической службы, значение для государства. Органы внешних сношений, ведомство иностранных дел как звено внешнеполитического аппарата. Представительства за границей. Проведение международных совещаний и конференций.

Исследование основных тенденций и этапов развития публичной дипломатии в современном мире. Основные направления работы по развитию культурных связей с зарубежными странами. Особенности информационной составляющей мировой и региональной безопасности.

Рассмотрение итало-российского взаимодействия на этапе первой волны пандемии и его освещения в прессе. Реализация итальянского плана вакцинации. Анализ изменения традиционных форм гуманитарной дипломатии как инструмента "мягкой" силы государства.

Социальный статус "инородческой" знати. Вестернизация России и формирование цивилизаторской миссии в XVIII веке. Колониальная политика царизма на Камчатке и Чукотке. Сословно-правовое положение и административное устройство коренных народов Сибири.

История создания дипломатической службы Германии. Приемы и методы германской дипломатии. Рассмотрение вклада Бисмарка в объединение разрозненных немецких земель. Исследование главных особенностей и направлений дипломатии Германии в современном мире.

Первые государственные образования в Восточной Азии. Геополитические представления китайцев. Древнекитайская дипломатия, стратагемное мышление, этноцивилизационное превосходство. Развитие политических связей Китая с другими государствами в поздний период.

Особенности отбора послов из опытных членов сената Древнего Рима, их обучение, инструкции к действиям. Ведение переговоров с иностранными городами, внешняя деятельность Рима. Виды договоров: о мире, взаимной помощи, нейтралитете, границах, торговле и пр.

Военные походы, вызванные стремлением поддержать международные торговые связи. Русско-Византийские дела. Политика династических браков. Славянские соседи. Первые отношения с Болгарией. Контакты с Западной Европой. Восточные отношения. Хазарский каганат.

Деятельность русской дипломатии в период между 1726 и 1762 гг. Сила Екатерины II как дипломата. Новое направление международной политики России. Торговый договор с Англией. Сепаратные соглашения с государствами по вопросам североевропейской политики.