Дослідження модальності та виокремлення мовної експресивності як різновиду модальності. Зв’язок експресивної функції з номінативною й комунікативною. виокремлення експресивності від інших різновидів модальності, умови реалізації прагматичної функції.

Дослідження особливостей функціонування кольору у прозі Ірен Роздобудько як виразного засобу художньої конкретизації. Експресивно-виражальна рецепція кольору та її функціональне призначення у контексті творення художнього світу творчості письменниці.

Вивчення колористики у вітчизняному літературознавстві. Аналіз експресивно-виражальної рецепції кольору в прозі Ірен Роздобудько та його функціональне призначення у контексті творення художнього світу творчості письменниці. Колористика української прози.

Дослідження кольорової палітри в літературознавчій науці. Природа художньої колористики як одна з важливих і водночас малодосліджених наукових проблем. Особливості функціонування кольору та його експресивно-виражальна рецепція у прозі Ірен Роздобудько.

Аналіз виражальних можливостей лексичних, синтаксичних, морфологічних одиниць в українській та французькій поезії. У контексті мовознавчої проблематики дослідження синтезу мистецтв (поезії – з музикою і живописом), способів утворення експресивних ефектів.

Висвітлення львівської мистецької ситуації 1980-х рр., дослідження мистецьких об’єднань, виставкової та галерейної діяльності, яка позитивно вплинула на розвиток експресивно-живописної мови у творчості митців. Аналіз каталогів групових виставок 1980-х рр.

Огляд впливу преси і періодики на ціннісні орієнтації, ідеали і маніпуляції громадською думкою. Аналіз особливостей лінгвістично-комунікативної специфіки українського мас-медійного дискурсу. Характеристика замітки як інформаційного жанру журналістики.

Характеристика експресивно-стилістичних фразеологізмів (нейтральні, книжні, розмовні) у мовотворчості В. Нечитайла. Аналіз розмовних фразеологічних одиниць, їх основні відтінки. Розмовна фразеологія як невичерпне джерело створення гумористичного ефекту.

Формування рецептивної парадигми українського літературного експресіонізму початку ХХ ст. визначення експресіоністичних ущільнень з урахуванням видового, родового та територіального критеріїв на матеріалах творчості М. Бажана, М. Куліша, О.Турянського.

У дисертації показано, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис – танець, живопис – музика, література – живопис), яка, по-перше, виразно модифікується у синтез як співтворчість, по-друге, збагачує мистецьку практику.

Дослідження експресіонізму як напрямку у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясування типів творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва.

Історичні етапи становлення і розвитку експресіонізму. Естетико-мистецтвознавчі засади експресіонізму. Типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. Інтегративна функцію експресіонізму в діалозі культур "Захід-Схід".

Відображення суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я". Дослідження сенсу страждання і смерті людини. Емоційна організація монологічного мовлення. Розбіжності щодо наявності експресіоністичних елементів у творчості М. Хвильового.

Історія розвитку експресіонізму, його характерні риси. Експресіонізм у практиці різних літературних жанрів. Приклади експресіоністичної образності в українській літературі. Дадаїзм як авангардистська літературна течія, його принципи та історія розвитку.

Дослідження домінантний образархетип Вогню та поетику експресіонізму у романах, виконання компаративний аналіз творів, виявлення типологічну близькість на проблемно-тематичному й художньо-образному рівнях. Віднайдення спільні експресіоністські акценти.

Порівняльний аналіз живописних робіт М. Демцю з роботами відомих західноєвропейських митців В. Ван Ґоґа, Г. Мюнтер, О. Новаківського, Е. Нольде, Ф. Марка, М. де Вламінка. Художні особливості, що притаманні для експресіоністичної стилістики художника.

У статті йдеться про домінанту алегорії в експресіоністському стилі. Стверджується, що концептуальне образне слово може стати стилетвірним чинником. Зв’язок між алегоричним мовленням і експресіоністським стилем на прикладі поезії Євгена Маланюка.

Мистецтвознавчий аналіз живописних творів Д. Довбошинського, І. Завадовського, В. Патика 1970-х років. Вияв творчої індивідуальності митців у художньому середовищі Львова. Вплив культурних процесів на розвиток експресивної домінанти у творчості митців.

Аналіз роману Ю. Косача "День гніву" в аспекті стильової домінанти експресіонізму. Місце твору в художньому доробку письменника й у літературному процесі ХХ ст. Особливості естетичної категорії потворного в історичному романі, функції психологізму.

В. Поліщук як яскравий новатор поезії 20-х років ХХ століття, популяризатор авангардистського напряму конструктивний динамізм. Кримський сегмент творчості поета. Елементи експресіонізму в циклах "Кримські поезії", "Деталі вічної дороги", "Подих моря".

Дослідження психосоматичних і світовідчуттєвих особливостей літературних творів Л. Костенко. Аналіз бачення, сприймання та переживання світу письменниці. Оцінка збіжності стильових ознак з властивостями, притаманними експресіонізму як автономній естетиці.

Виявлення засадничих рис творчого методу письменника посттоталітарної доби в літературі – О. Ульяненка. Семантичний лейтмотив порожнечі, реалізований у двох змістових напрямках: порожнеча як пошук рівноваги через Бога і порожнеча як відсутність рівноваги.

У статті на матеріалі апокрифу "Ходіння Богородиці по муках" відстежено деякі вияви імпресіоністичного способу мислення, що був органічним для творців середньовічної есхатології з її катастрофізмом. Формування "експресіоністичного первня" в літературі.

Доведення тези, що експресіоністський роман є жанровою формою модерністського роману на основі дослідження романів В. Винниченка "Сонячна машина" і "Слово за тобою, Сталіне!". Утопічно-сатиричні форми ренесансного роману. Фрагментарність сюжетобудови.

Дослідження експресіоністських стильових особливостей роману французького письменника Жана Жіоно "Велика отара" (1931). Витонченість твору, присвяченого подіям Першої світової війни, визначений у французькій критиці як зразок трагічного натуралізму.

Дослідження впливу метил-третбутилового ефіру на експресію матричної рибонуклеїнової кислоти казеїнкінази-1епсілон та протеїнкінази. Аналіз діяння хімічної речовини на ендотеліального фактору росту судин та силу вираження циркадіальних генів у щурів.

Характеристика моноклональних антитіл, які здатні специфічно розпізнавати як ядерну, так і цитоплазматичну форми p70S6K. Аналіз екзогенного впливу епідермального фактору росту на клітини епітеліального походження in vitro при ендометрії у людини.

Особливості експресії множинних молекулярних форм Ruk/CIN85 у зразках умовно нормальних тканин та аденокарцином грудної залози і матки людини. Вплив надекспресії повнорозмірної форми Ruk/CIN85 у клітинах MCF-7 на їх базальну та EGF-індуковану рухливість.

Виявлення особливостей стилістичного функціонування реальних власних назв у публіцистиці. Залежність експресивних можливостей імені від соціальної ролі його носія. Стилістичне функціонування онімів, їхні семантичні, морфологічні та фонетичні можливості.

Дослідження ролі генетичних факторів у розвитку патологічних процесів, що ведуть до загибелі кардіоміоцитів (шляхом некрозу, апоптозу та аутофагії), зумовлюють стійкість міокарда до гіпоксії та інших патогенних факторів при ішемії-реперфузії міокарда.