Дослідження завершальної фази розмови в англомовній телефонній комунікації й аналіз її типової структурної організації. Дослідження особливостей комунікативної поведінки учасників англомовних телефонних розмов на стадії розмикання мовленнєвого контакту.

Визначення шляхів розвитку апарату державного управління та вдосконалення для підвищення якості надання публічних послуг. Характеристика особливостей процесу демократизації державного управління. Аналіз встановлення зворотного зв’язку з громадськістю.

Аналіз ефективності комунікативних стратегій і заходів, які використовуються державою для взаємодії з громадськістю та формування позитивного суспільного впливу. Здійснено виявлення недостатньо прозорих або недостовірних практик комунікативної політики.

Інформаційно-комунікативна політика європейських країн, її напрями та принципи. Перспективи впровадження досвіду ЄС відповідно до територіального поділу України. Імплементація стандартів Євросоюзу у практиці публічної комунікації владних структур країни.

У статті аналізується комунікативна політика урядових структур на прикладах країн Європи та України. Звертається увага на те, що комунікативна політика є важливим предметом дослідження в кризові часи, а також з огляду на глобальні цифровізаційні процеси.

Висвітлення ролі комунікацій у формуванні позитивного ставлення населення до реформи охорони здоров'я як фактору ефективного проведення реформи. Основні джерела та засоби отримання населенням інформації з питань реформування системи охорони здоров'я.

Узагальнення й нове мислення щодо впровадження дієвих шляхів формування комунікативної політичної реальності в розрізі інформаційної безпеки та механізмів взаємодії державної влади, еліт і суспільства. Формування комунікативної політичної реальності.

Висвітлення функціональної природи оцінки у структурі висловлення та цілого тексту, семантико-прагматичних особливостей реалізації оцінного значення, когнітивних основ оцінної концептуалізації. Ототожнення тлумачення поняття контексту і поняття ситуації.

Продуктивна уява як засіб комунікації. Розгляд продуктивної уяви у контексті дійсної породжувальної основи людського буття, суцільних звернень людської суб’єктивності до суб’єктивності інших у пошуках спорідненості, злагоди, співчуття, співрозуміння.

Продуктивна уява - процес, який лежить в основі всіх здатностей людської душі, утворюючи їх начало. Креативний рух людської психіки як інтенція життєво необхідної реалізації своєї суб’єктивності у всезагальних формах інтерсуб’єктивності культури.

Аналіз семантичного наративу творчості Б. Лятошинського 1910-х рр., обумовленого комунікаційно-інформативними взаємодіями позамузичних і музичних сенсів культурного простору. Категоріальний підхід в окресленні системи координат музичної творчості митця.

Обґрунтування комунікативної природи смислу, оцінка перспектив формування оптимальної методології його дослідження. Порівняльний аналіз основних підходів до вивчення смислу в логічній і лінгвістичній семантиці, філософії мови, міждисциплінарних сферах.

У статті акцентовано увагу на базисі комунікативної організації суспільства, який передбачає логіко-філософську основу аналізу та зумовлюється загальнолюдськими цінностями, що мають визначати суспільно-природну основу нормативної побудови та регуляції.

Розгляд суспільно-буттєвих гносеологічних, аксіологічних та антропологічних вимірів права. Суспільно-природна основа нормативної побудови та регуляції раціональних соціальних відносин. Пошук та реалізація ефективних механізмів взаємодії членів соціуму.

Аналіз концепції комунікативної раціональності сучасного мислителя Ю. Габермаса в аспекті використання її теоретико–методологічних засад, серед яких герменевтичний і компаративний аналіз. Аналіз проблем, які постають у контексті становлення Digital Age.

Суперечка, яка виникла між формальною прагматикою з її домаганням універсальної валідності і сучасною теорією аргументації. В "Теорії комунікативної дії" Габермас уводить ідею універсальних вимог валідності в контексті дискусії зі Стівеном Тулміним.

Аналіз пізнавального ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, змін у соціально-комунікативній сфері. Дослідження парадигми інтерсуб’єктивного розуміння і комунікації.

Правова ідентичнисть як вираз комунікативно-раціональніх початків. Набір сучасних ключових компетенцій в інтелектуальній, соціально-правовій, комунікативній, інформаційній сферах. Глибоке переосмислення комунікативної природи соціальної реальності.

Дослідження особливостей вживання біблійних цитат та притч, які слугують для формування позитивного іміджу сучасного політичного лідера. Визначення ролі Біблії як найбільш поширеного прецедентного феномену у ораторських промовах американських президентів.

Вживання біблійних цитат та притч, що слугують для формування позитивного іміджу сучасного політичного лідера. Біблія як найбільш поширений прецедентний феномен у президентській ораторській промові як фактор посилення прагматичної ефективності виступу.

Висвітлення концептуальних основ феномену "самоефективність". Вдосконалення рівня фахової підготовки курсантів морських закладів вищої освіти України. Формування навичок професійного спілкування, комунікативних умінь та якостей майбутніх судноводіїв.

Специфіка комунікативної семантики творчих колективів. Суть семантики вокальної формації "Піккардійська терція" з погляду естрадно-джазової комунікації як синкретизму національного (народного, духовного, естрадного) та міжнародного джазового посилів.

Характеристика комунікативного впливу Шевченкових вербальних засобів на позначення інтелектуальної діяльності. Аналіз образу Кобзаря, пов’язаного з біблійною притчею про сіяння слова. Характеристика пошуку шляхів до здобуття волі для рідного народу.

Схарактеризовано українські національні цінності, національні інтереси і національні цілі. Наголошено, що національні цінності є концептуальними, ідеологічними основами, консолідуючими чинниками, життєвими орієнтирами на шляху ефективного захисту.

Аналіз заперечення як фрейму офіційно-ділового дискурсу. Опис простору офіційно-ділового дискурсу та визначення статусно-рольових відносин комунікантів у сферах державно-політичної, громадської, економічної, адміністративно-господарської діяльності.

Аналіз праксеограми вербальної інтеракції в ситуації звинувачення або виправдання. Реалізація антиетикетних цілей, розбіжних позитивній спрямованості спілкування та невідповідності стратегічних і тактичних інтересів учасників міжособистісної взаємодії.

Вивчення відображення емоцій і почуттів у мові та дискурсі. Структура та форми комунікативного акту. Специфіка мовного кодування психічного стану людини, що має місце в комунікації. Соціолінгвістичне тлумачення вербального прояву емоції гніву - обурення.

Вивчення мовних та мовленнєвих засобів реалізації суперечки, дослідження параметрів її комунікативної ситуації із встановленням особливостей мовленнєвої поведінки взаємодіючих між собою індивідів – представників британського і українського мовних етносів.

Комунікативна ситуація як онтологічна форма організації комунікативного процесу. Аналіз проблем встановлення лінгвальних особливостей діалогу-суперечки у британському та українському електронному дискурсі. Розгляд прагматичної складової суперечки.

Аспекти комунікативної сфери в процесі забезпечення національної безпеки урядом США. Аналіз законодавчо-правових актів США у сфері інформаційно-комунікативного забезпечення безпекової політики. Важливість кібербезпеки як елемента національної безпеки.