В наступний (ІІ етап) тандемної селекції зосередили увагу на поліпшенні такої ознаки, як величина надою. Перевагу стали надавати високій молочності тварин і для покращення цієї ознаки у червоної степової худоби використали генофонд голштинської червоно-рябої породи (табл. 2).

В результаті заводського схрещування протягом ряду поколінь одержали нащадків, які за величиною надою переважали тварин внутріпородного жирномолочного типу на 674-812 кг (Р > 0,999), а вихідне покоління червоної степової худоби на - 1597-1599 кг (Р > 0,999).

Така спрямованість тандемної селекції зумовила значне підвищення молочності у тварин і було сформовано інший внутріпородний тип української червоної молочної породи, а саме - голштинізований. Особливістю тварин, що належать до цього типу, було деяке зниження жирномолочності з попередніми поколіннями. Різниця склала від 0,29 до 0,32 % (Р > 0,999).

Поряд з цим відбувалася і перебудова корелятивних зв'язків між ознаками молочної продуктивності. Тандемна селекція на поліпшення величини надою зумовила зміну від'ємної низької кореляції (r = - 0,096) на від'ємну середню (r = - 0,422, Р > 0,999).

Вважаємо, що покращення молочності з використанням генофонду неспорідненої червоно-рябої голштинської породи викликає більшу напруженість в організації тварин, а тому й супроводжується суттєвою зміною корелятивних зв'язків. Це в свою чергу викликало зі збільшенням надою зниження жирномолочності у тварин. Так, надій корів восьмого покоління F₈ за І лактацію склав 4969 кг молока з вмістом жиру 3,81%.

Результативність другого етапу тандемної селекції при виведенні української червоної молочної породи визначалася спрямованістю і ступенем співвідносної мінливості між ознаками молочної продуктивності.

Висновок. Ретроспективним аналізом доведено поетапне удосконалення червоної степової худоби з використанням генофонду спорідненої англерської та неспорідненої голштинської червоно-рябої порід і створення в перший етап тандемної селекції жирномолочного внутріпородного типу, а в другий етап - голштинізованого типу української червоної молочної породи.

Список використаної літератури

1. Горлов О.І. Розробка та удосконалення методів селекційно-генетичних досліджень у молочному скотарстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.02.01 "Розведення та селекція тварин" / О.І.Горлов. - Херсон, 2001. - 20 с.

2. Розведення сільськогосподарських тварин / [Басовський М.З., Буркат В.П., Вінничук Д.Т. та ін.]; за ред. М.З.Басовського. - Біла Церква: ВАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", 2001. - С. 201-204.

3. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії / [Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. та ін.]; за ред. М.В.Зубця. - К.: Аграрна наука, 1999. - 512 с.

4. Підпала Т.В. Селекція сільськогосподарських тварин: [навчальний посібник] / Т. В. Підпала. - Миколаїв: МДАУ, 2006. - С. 129-131.

5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 255 с.

15. Вплив сезону народження та першого отелення на основні селекціоновані ознаки молочних корів

Н.Л. Рєзникова, канд. с.-г. наук

Інститут розведення і генетики тварин, УААН

Виявлено незначний достовірний вплив сезонів народження та І отелення на молочну продуктивність, відтворну здатність та показники живої маси корів молочних порід. Сезон І отелення має дещо вищий вплив на надій, ніж сезон народження. Найвищим є вплив сезонів на продуктивність первісток.

Ключові слова: сезон народження та І отелення, молочна продуктивність, відтворна здатність, жива маса та середньодобові прирости.

Молочна продуктивність корів - комплексна полігенна ознака, яка визначається рядом чинників паратипного та генотипного характеру. Серед чинників паратипного характеру особливе місце займають фактори „стадо-рік-сезон", врахування яких за кордоном є необхідним для коригування молочної продуктивності та інших важливих селекційних ознак [10, 11]. Ю.П. Полупаном та ін. виявлено [4, 5], що вплив сезону першого отелення сягає навіть показників довічної продуктивності. Разом із тим встановлено [2, 3], що сезон народження і І отелення, хоч і справляє певний вплив на показники молочної продуктивності та відтворної здатності, проте цей вплив є досить незначним для того, щоб його враховувати. У 1992 році зарубіжні дослідники [8] виявили, що телиці, які народилися восени, досягають статевої зрілості значно раніше, ніж їх ровесниці, народжені навесні. Дослідженнями Lahya B. Muhamad та ін. [9] доведено, що кастровані бугайці влітку мають вищі середньодобові прирости, ніж взимку. У дослідженнях Ю.П. Полупана та ін. [6] підтверджено, що сезон народження достовірно впливає на живу масу бугайців чорно-рябої породи. Схожі результати були отримані Д.І. Савчуком та П.С. Сохацьким [7]. Отже, спостерігається певна суперечливість висновків щодо необхідності врахування фактора сезону при селекції за основними ознаками в молочному скотарстві.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведено методом ретроспективного аналізу за матеріалами зоотехнічного та племінного обліку племзаводу ім. Фрунзе АР Крим на коровах української червоної молочної породи. До аналізу включено корів, що вперше отелились протягом 1997-2006 років. Вибірка нараховує 1338 корів, які мали інформацію хоча б за одну закінчену лактацію.

У досліджуваних тварин враховували показники молочної продуктивності (надій, вміст та вихід молочного жиру за всю та 305 днів перших трьох та кращої за надоєм лактації), живої маси (щотримісячно від народження до 1,5-річного віку) та середньодобові прирости в певні вікові періоди. Задля виявлення міжгрупової диференціації за досліджуваними ознаками було здійснено групування корів за сезонами народження і першого отелення. Крім того, за допомогою модуля Anova/Manova програмного пакету "Statistica-6,0" [1] було проведено дисперсійний аналіз та виявлено вплив кожного окремого чинника на враховані показники.

Результати досліджень. Порівняння групових середніх засвідчує, що корови осіннього і зимового сезонів народження, так як і осіннього і зимового сезонів першого отелення (табл. 1-2) переважають за показниками продуктивності своїх ровесниць. Різниця за надоєм за І лактацію корів осіннього та весняного сезонів народження склала 409 кг (р<0,001), що, на нашу думку, зумовлено сезонними змінами в годівлі. Перевага корів осіннього сезону народження над іншими групами корів, на наш погляд, є закономірною внаслідок кращої забезпеченості кормами молодняку, що є досить важливим для наступної молочної продуктивності. Найнижчий коефіцієнт відтворної здатності корів, народжених восени, може бути пояснений природнім антагонізмом високої продуктивності та задовільної відтворної здатності. Сезон народження не виявляє помітного впливу на вік отелення корів (за виключенням віку І отелення), про що свідчить невисока та недостовірна різниця середніх корів різних груп. За всіма іншими показниками вплив сезону народження теж є найвищим по І лактації. Порівняно високою є жирність молока корів, які народилися взимку. Відсоток жиру в молоці корів, народжених взимку, іноді поступається такому корів літнього сезону народження, у яких невисока продуктивність, що легко пояснити від'ємним зв'язком жирності молока та його кількості. Корови, народжені взимку, крім того, вирізнялися найвищим вмістом білка в молоці протягом лактацій, причому достовірність різниці між даним показником корів, народжених взимку та навесні, сягала найвищого порогу (р<0,001).

Таблиця 1. Продуктивність і відтворна здатність корів різних сезонів народження

Ознака	Показ-ник	Групи корів за сезоном народження:
		зима	весна	літо	осінь
Враховано голів	n	98	100	134	111
Перша лактація: вік отелення, днів	х	935	907	938	940
	±S.E.	±11,8	±12,4	±11,9	±10,6
КВЗ	х	0,92	0,92	0,92	0,90
	±S.E.	±0,016	±0,017	±0,013	±0,016
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	3890	3656	3868	4065
	±S.E.	±86,7	±75,8	±66,1	±81,9
молочний жир: %	х	3,66	3,64	3,66	3,63
	±S.E.	±0,030	±0,033	±0,027	±0,029
кг	х	142,3	132,8	140,6	147,0
	±S.E.	±3,37	±3,10	±2,40	±3,10
молочний білок: %	х	3,10	3,10	3,08	3,09
	±S.E.	±0,009	±0,010	±0,007	±0,009
кг	х	123,5	117,4	122,0	129,7
	±S.E.	±2,59	±2,53	±1,88	±2,54
Друга лактація: вік отелення, днів	х	1378	1366	1349	1376
	±S.E.	±18,6	±20,6	±15,7	±15,3
КВЗ	х	0,97	0,92	0,98	0,98
	±S.E.	±0,016	±0,019	±0,013	±0,013
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4632	4426	4432	4445
	±S.E.	±95,4	±88,8	±90,9	±99,4
молочний жир:	х	3,79	3,74	3,83	3,75
	±S.E.	±0,032	±0,035	±0,033	±0,032
кг	х	174,9	165,9	170,1	165,7
	±S.E.	±3,64	±3,59	±3,48	±3,75
молочний білок: %	х	3,11	3,10	3,11	3,11
	±S.E.	±0,008	±0,008	±0,006	±0,009
кг	х	146,8	141,3	139,4	142,5
	±S.E.	±3,02	±2,74	±2,83	±3,08
Третя лактація: вік отелення, днів	х	1779	1774	1746	1754
	±S.E.	±21,1	±23,7	±18,7	±17,6
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4741	4521	4473	4654
	±S.E.	±137,7	±114,3	±128,5	±135,8
молочний жир: %	х	3,80	3,74	3,91	3,74
	±S.E.	±0,032	±0,037	±0,041	±0,038
кг	х	181,1	169,0	175,6	174,0
	±S.E.	±5,11	±4,50	±5,34	±5,25
молочний білок: %	х	3,14	3,09	3,11	3,11
	±S.E.	±0,009	±0,011	±0,010	±0,009
кг	х	150,8	140,8	139,9	144,9
	±S.E.	±4,42	±3,72	±4,03	±4,67

Таблиця 2. Продуктивність і відтворна здатність корів різних сезонів І отелення

Ознака	Показ-ник	Групи корів за сезоном І отелення:
		зима	весна	літо	осінь
Враховано голів	n	103	134	100	89
Перша лактація: вік отелення, днів	х	957	899	915	970
	±S.E.	±9,9	±10,2	±10,9	±16,5
КВЗ	х	0,92	0,90	0,94	0,91
	±S.E.	±0,013	±0,014	±0,017	±0,018
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4002	3758	3721	4066
	±S.E.	±76,2	±66,9	±80,3	±88,9
молочний жир: %	х	3,61	3,68	3,64	3,65
	±S.E.	±0,029	±0,025	±0,035	±0,032
кг	х	143,6	137,9	135,5	147,9
	±S.E.	±2,87	±2,54	±3,40	±3,18
молочний білок: %	х	3,09	3,10	3,10	3,09
	±S.E.	±0,007	±0,009	±0,008	±0,009
кг	х	128,0	119,7	118,7	127,4
	±S.E.	±2,26	±2,00	±2,57	±2,68
Друга лактація: вік отелення, днів	х	1379	1346	1346	1407
	±S.E.	±14,0	±15,0	±18,5	±23,8
КВЗ	х	0,97	0,95	0,94	1,00
	±S.E.	±0,016	±0,013	±0,015	±0,017
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4735	4311	4459	4683
	±S.E.	±83,2	±81,7	±98,1	±121,4
молочний жир: %	х	3,77	3,85	3,77	3,76
	±S.E.	±0,031	±0,028	±0,037	±0,039
кг	х	179,5	166,8	168,0	174,4
	±S.E.	±3,00	±3,45	±3,76	±4,62
молочний білок: %	х	3,11	3,10	3,12	3,12
	±S.E.	±0,006	±0,007	±0,007	±0,010
кг	х	147,8	137,3	141,7	148,3
	±S.E.	±2,52	±2,47	±3,14	±4,05
Третя лактація: вік отелення, днів	х	1771	1739	1751	1804
	±S.E.	±18,2	±18,5	±20,8	±24,9
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4968	4407	4621	4673
	±S.E.	±150,8	±104,5	±119,2	±147,5
молочний жир: %	х	3,72	3,79	3,85	3,78
	±S.E.	±0,043	±0,034	±0,036	±0,040
кг	х	184,6	166,7	178,9	176,6
	±S.E.	±5,92	±4,13	±4,59	±5,86
молочний білок: %	х	3,10	3,11	3,13	3,11
	±S.E.	±0,011	±0,009	±0,009	±0,010
кг	х	154,5	136,3	146,6	146,2
	±S.E.	±4,47	±3,58	±3,96	±4,97

Одержання високих надоїв від тварин, що вперше отелилися взимку та восени (табл. 2), нескладно пояснити. При отеленні взимку та восени тварини виявляються краще вгодованими з достатнім запасом поживних та інших важливих біологічно активних речовин в організмі, що забезпечує підвищений потенціал роздою перших 100 днів лактації. Закінчення їх лактації припадає на сприятливий в кормовому відношенні літній і осінній періоди, що дозволяє знизити інтенсивність спадання лактаційної кривої в останню фазу лактації. Навпаки, при літньому отеленні тварини гірше підготовлені до інтенсивного роздою через несприятливі кормові та природні умови закінчення зимового та раннього весняного періоду. Закінчення їх лактації потрапляє також на менш сприятливий зимовий і весняний періоди, що зумовлює більш помітне зниження лактаційної кривої. Достовірність різниці екстремумів значень показників продуктивності і відтворної здатності корів різних сезонів І отелення знаходиться, в основному, на ІІ-ІІІ порозі вірогідності (хоча є й вищого), що дозволяє робити висновки щодо впливу, радше всього, опосередкованого, сезону І отелення на показники продуктивності та відтворної здатності.

До року телиці всіх сезонів народження були однаково добре розвинені (табл. 3) з незначною перевагою за абсолютними показниками живої маси в окремі вікові періоди корів, народжених восени і взимку. Проте після року корови, народжені навесні, мають помітно вищу живу масу та середньодобові прирости і, відповідно, найвищу живу масу в кінці періоду та протягом кожної окремої лактації (табл. 3). Разом з тим, жива маса за кожну з трьох врахованих лактацій є майже однаковою. Всі значення достовірності різниці знаходяться не нижче І порогу вірогідності. Винятком є лише різниця між живою масою після І та ІІ отелення корів весняного та осіннього сезонів народження та живої маси в 6 місяців корів весняного та літнього сезонів. Тобто, у випадках, коли різниця у значеннях є практично відсутньою.

Однофакторним дисперсійним аналізом (табл. 4) встанов-лено в основному вищий за вірогідної достовірності різниці вплив сезону І отелення, ніж сезону народження на показники молочної продуктивності та відтворної здатності, що спостерігалося і за розгляду міжгрупової диференціації груп корів різних сезонів І отелення та народження. Порівняно вищим був вплив сезонів на вік І отелення, хоча значення показників сили впливу є досить низькими. Нижчий вплив сезону народження порівняно з фактором сезону отелення може пояснюватись додатковим впливом різних сезонних кормових умов вирощування новонароджених та у період інтенсивного росту і статевого дозрівання телиць та різних сезонів отелення корів через різний вік отелення тварин серед груп одного сезону народження.

Таблиця 3. Динаміка живої маси телиць і корів різних сезонів народження

Ознака	Показник	Групи корів за сезоном народження:
		зима	весна	літо	осінь
Враховано голів	n	75	122	108	99
Жива маса телиць (кг) у віці (місяців): новонароджених	х	32	33	32	32
	±S.E.	±0,1	±0,2	±0,2	±0,2
3	х	105	100	107	110
	±S.E.	±1,6	±1,8	±1,9	±1,5
6	х	167	167	166	167
	±S.E.	±1,3	±1,3	±1,1	±1,2
9	х	230	222	224	229
	±S.E.	±1,7	±1,3	±1,4	±1,6
12	х	277	280	274	279
	±S.E.	±1,42	±1,7	±1,4	±1,7
15	х	327	341	331	329
	±S.E.	±1,7	±2,4	±1,9	±1,6
18	х	369	380	369	367
	±S.E.	±2,1	±2,6	±1,7	±1,8
Середньодобовий приріст живої маси (г) телиць у віці (місяців): 0-3	х	798	737	821	854
	±S.E.	±18,2	±20,2	±21,4	±17,0
3-6	х	703	788	643	644
	±S.E.	±24,4	±26,0	±19,1	±20,6
6-9	х	684	661	640	659
	±S.E.	±18,1	±15,8	±13,6	±20,5
9-12	х	546	594	556	578
	±S.E.	±15,9	±17,1	±15,8	±16,4
12-15	х	522	599	610	508
	±S.E.	±20,1	±18,1	±16,0	±15,7
15-18	х	508	539	459	454
	±S.E.	±21,3	±18,2	±17,6	±19,6
0-12	х	670	677	662	677
	±S.E.	±3,8	±4,4	±3,9	±4,7
12-18	х	502	549	522	481
	±S.E.	±10,5	±9,4	±8,8	±10,5
Жива маса корів (кг) після телення: першого	х	495	497	496	493
	±S.E.	±2,7	±3,1	±2,5	±2,2
другого	х	513	519	514	517
	±S.E.	±2,6	±2,7	±2,1	±2,8
третього	х	527	526	526	527
	±S.E.	±2,5	±2,5	±2,4	±2,4

Таблиця 4. Вплив сезону народження та першого отелення на окремі господарські корисні ознаки корів

Показник	Сила впливу сезону
	народження	отелення
	х2±S.E	F	P	х2± S.E.	F	P
Перша лактація: вік отелення, днів	0,009± 0,0053	1,72	0,162	0,041± 0,0053	8,06	<0,001
КВЗ	0,004± 0,0071	0,59	0,622	0,011± 0,0071	1,61	0,186
Продуктивність за 305 днів: надій, кг	0,030± 0,0069	4,45	0,004	0,032± 0,0069	4,78	0,003
молочний жир: %	0,001± 0,0070	0,20	0,898	0,007± 0,0070	1,05	0,371
кг	0,025± 0,0070	3,72	0,012	0,022± 0,0070	3,21	0,023
молочний білок:%	0,010± 0,0079	3,63	0,012	0,003± 0,0079	0,38	0,768
кг	0,034± 0,0079	4,42	0,005	0,033± 0,0079	4,37	0,005
Друга лактація: вік отелення, днів	0,005± 0,0071	0,67	0,571	0,018± 0,0071	2,63	0,050
КВЗ	0,024± 0,0083	2,90	0,035	0,021± 0,0083	2,54	0,056
Продуктивність за 305 днів: надій, кг	0,009± 0,0081	1,06	0,364	0,022± 0,0081	2,78	0,041
молочний жир: %	0,013± 0,0083	1,53	0,206	0,024± 0,0083	2,85	0,016
кг	0,012± 0,0083	1,40	0,244	0,006± 0,0083	0,69	0,557
молочний білок: %	0,002± 0,0091	0,23	0,874	0,016± 0,0091	1,81	0,145
кг	0,011± 0,0091	1,20	0,311	0,022± 0,0091	2,43	0,065
Третя лактація: вік отелення, днів	0,005± 0,0083	0,63	0,595	0,014± 0,0083	1,72	0,162
Продуктивність за 305 днів: надій, кг	0,013± 0,0143	0,90	0,443	0,019± 0,0143	1,35	0,260
молочний жир: %	0,067± 0,0146	4,87	0,003	0,011± 0,0147	0,79	0,500
кг	0,015± 0,0147	1,01	0,388	0,023± 0,0147	1,61	0,187
молочний білок: %	0,051± 0,0156	3,45	0,018	0,016± 0,0156	1,02	0,384
кг	0,021± 0,0156	1,39	0,247	0,026± 0,0156	1,72	0,165

Виявлено, що на живу масу та середньодобові прирости сезон народження також не має вагомого впливу (0,001...0,09). Найбільше від сезону народження залежить жива маса в 15 місяців (0,09; F=9,86) та середньодобові прирости у вікові періоди 3-6 (0,09; F=9,18), 3-9 (0,08; F=8,54) та 12-15 (0,08; F=8,40) місяців. Сезон народження практично не визначає живої маси після отелення (0,001-0,01). Схожі тенденції спостерігались при розгляді впливу сезону І отелення на показники живої маси.

Висновки. За існуючих сезонних особливостей годівлі та утримання тварин фактор сезону справляє певний вплив на продуктивність корів за окремі лактації (особливо першу). За таких умов перевагу мають тварини зимового та осіннього сезонів народження та першого отелення, а менш бажаним є народження та перше отелення влітку. На нашу думку, за умови рівномірного забезпечення тварин кормами протягом всього року, фактор сезону народження і першого отелення повинен бути нівельованим.

Список використаної літератури

1. Боровиков, В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов/ В. Боровиков - СПб: Питер, 2001. - 656 с.

2. Базишина, І. Для раціонального відтворення/ І. Базишина// Тваринництво України. - 2008. - № 12. - С. 15-17.

3. Коваль, Т. Вплив паратипових чинників на відтворну здатність корів української червоної молочної породи/ Т. Коваль// Матеріали VІ конференції молодих вчених та аспірантів. - К.: Аграрна наука, 2008. - С. 45-47.

4. Полупан, Ю.П. Вплив сезонних чинників на продуктивні якості та резистентність тварин/ Ю.П. Полупан, Н.Л. Бодак// Вісник Черкаського інституту АПВ. - 2002. - Вип. 43. - С. 178-184.

5. Полупан, Ю.П. Вплив сезону першого отелення і народження на продуктивність корів молочних порід/ Ю.П. Полупан// Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. - Львів-Оброшино, 2001. - Вип. 43. - Ч. ІІ. - С. 136-144.

6. Полупан, Ю.П. Сезон народження та його вплив на живу масу бугайців/ Ю.П. Полупан, О.І. Костенко, Д.І. Савчук, Н.Л. Полупан// Розведення і генетика тварин. - К., 1999. - Вип. 30. - С. 28-33.

7. Савчук, Д.І. Залежність росту, розвитку і відтворної здатності бугаїв від сезону народження/ Д.І. Савчук, П.С. Сохацький// Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 4. - Ч. 1. - С. 304-306.

8. Schillo, K.K. Effects of Nutririon and Season on the Onset of Puberty in the Beef Heifer/ K.K. Schillo, J.B. Hall, S.M. Hileman// J.Anim.Sci. - Vol.70, 1992.

9. Muhamad, L.B. Influence of Different Ratios of Corn and Corn Silage, Housing Systems and Seasons on the Performance of Feedlot Steers/ L.B. Muhamad, M.P. Hoffman and H.L. Self// J.Anim.Sci. - Vol.56, 1983. - P. 747-754.

10. VanVleck, L.D. Components of Variance Associated with Milk and Fat Records of Artificially Sired Holstein Daughters// L.D.VanVleck, L.H. Wadell, C.R. Henderson// J.Anim.Sci. - Vol.20, 1961. - P. 812-816.

11. Questionnaire about national genetic evaluation systems for longevity// www.cr-delta.nl.

16. оцінка БИЧКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ за екстер'єром

Л.О. Стріха, аспірант*

Миколаївський державний аграрний університет

Вивчено екстер'єр бичків української червоної молочної породи різних генотипів. Доведено, що в процесі формування м'ясної продуктивності перевагу за промірами та індексами мають тварини генотипу 50-75% спадковості голштина.

Ключові слова: екстер'єр, генотип, проміри, індекси, спадковість, породність

В селекційній роботі з великою рогатою худобою оцінка екстер'єру за промірами має особливе значення. Завдяки їй можна отримати об'єктивний цифровий вираз розвитку найважливіших частин тіла тварини в будь-який період її життя, провести порівняльний аналіз як окремих тварин, так і в межах окремих груп [1].

Основне значення екстер'єру - дати уявлення, відомості про конституціональну міцність, здоров'я та відповідність організму тим умовам, в яких він існує і, у зв'язку з тією основною продуктивністю, за ради якої цих тварин розводять.

Як відомо, екстер'єр характеризує особливості будови тіла тварин, що зумовлені спадковістю та умовами середовища. За показниками екстер'єру визначають особливості тварин та їх господарську цінність. Між породами є значні відхилення як за будовою тіла, так і за напрямом продуктивності. В результаті рекомбінаційної мінливості при схрещуванні та неоднакової реакції різних генотипів на умови середовища у популяції спостерігається розбіжність фенотипів не лише за продуктивністю, але й за типом будови тіла. М'ясна продуктивність худоби знаходиться у прямій залежності від екстер'єру та конституції тварин [2].

На основі вивчення екстер'єрно-конституційних особливостей телиць і бугаїв червоної степової та жирномолочного типу створюваної червоної молочної та помісей з червоно-рябою голштинською порід встановлено, що помісний молодняк відрізнявся вищою інтенсивністю росту і кращим розвитком за більшістю промірів. Відтворне схрещування з голштинською

*Науковий керівник - доктор с.-г. наук, професор Т.В. Підпала

породою змінює пропорції будови тіла молодняку в бік відносної вузькотілості та істотного зменшення шилозадості. Різниця за конституційними особливостями була незначною, нестійкою і невірогідною.

Проте оцінка екстер'єру та конституції є важливим етапом при селекції худоби новостворених вітчизняних спеціалізованих молочних порід. Визначення промірів статей тіла тварин дає можливість порівнювати як їх індивідуальні, так і групові особливості та відбирати кращих з них за екстер'єрним типом. Тому і виникає необхідність дослідження екстер'єру в зв'язку як з молочною, так і м'ясною продуктивністю у тварин різних генотипів.

Оскільки вираженість типу великої рогатої худоби відповідного напрямку продуктивності залежить від гармонійного розвитку значної кількості екстер'єрних статей, оцінка ознак екстер'єру і пошук найбільш характерних для м'ясної продуктивності тварин новостворених порід є певною мірою мотивованим.

Матеріали і методика досліджень. Екстер'єр бичків новоствореної української червоної молочної породи (УЧМ) досліджували в стаді племзаводу ПОК "Зоря" Херсонської області. Матеріалом були проміри тіла тварин дослідної групи в кількості 30 голів. Вимірювання статей екстер'єру проводили використовуючи мірну палицю, мірну стрічку і мірний циркуль. Для оцінки екстер'єру було взято проміри бичків у віці 6, 9, 12 і 15 місяців і розраховано індекси будови тіла [4].

Досліджуване поголів'я бичків відрізнялося між собою за часткою батьківської спадковості, а саме голштинської червоно-рябої породи (< 50% Г, 50-75% Г і > 75% Г).

Одержані дані опрацьовано біометрично з використанням методик визначення середньої величини та її похибки [5].

Результати досліджень. Враховуючи те, що при оцінці м'ясної продуктивності зовнішні форми тісно пов'язані з продуктивністю, показники екстер'єру набувають важливого значення. Встановлено, що генотип бичків вплинув не тільки на інтенсивність росту, живу масу, але й на формування їх екстер'єру. За екстер'єрними особливостями тварин встановлено істотну і, в більшості випадків, статистично вірогідну перевагу бичків з часткою крові за голштинською породою понад 75%. Характерно, що з віком різниця в показниках промірів на користь тварин з вищою часткою спадковості голштинів збільшувалась (табл. 1). Особливо значною ця перевага була за промірами, що характеризують лептосомний тип будови тіла, а саме за обхватом грудей і напівобхватом заду, що й підтверджується також індексом лептосомії (табл. 2).

Таблиця 2. Індекси будови тіла( %) бичків української червоної молочної породи, з врахуванням батьківської спадковості

Індекси	Порода генотип (%)	Вік бичків, міс.
		6	9	12	15
Високоногості	< 50 Г	55,5±0,27**	51,8±0,31	50,2±0,29	49,3±0,31
	50-75 Г	54,6±0,47	52,1±0,29***	49,9±0,35	49,4±0,37
	>75 Г	54,4±0,11	50,±0,21	49,4±0,40	50,2±1,52
	УЧМ	54,8±0,21	51,6±0,18	49,8±0,20	49,6±0,52
Розтягнутості	< 50 Г	107,8±0,57	111,5±0,44	112,7±0,37	113,4±0,33
	50-75 Г	109,5±0,49	114,0±0,48	115,5±0,46	113,6±0,45
	>75 Г	111,8±0,32***	115,4±0,41***	116,2±0,52**	115,6±0,71*
	УЧМ	108,6±0,45	112,6±0,39	113,1±0,43	113,3±0,51
Перерослості	< 50 Г	105,9±0,68	106,9±0,36	106,6±0,33	107,5±0,43*
	50-75 Г	106,8±0,32	108,5±0,39**	106,4±0,31	105,9±0,48
	>75 Г	106,3±0,55	107,2±0,49	106,9±0,24	106,3±0,68
	УЧМ	106,3±0,31	107,5±0,26	106,6±0,17	106,5±0,32
Костистості	< 50 Г	14,1±0,34	13,9±0,28	14,8±0,34*	14,9±0,31**
	50-75 Г	13,9±0,30	14,3±0,26	14,5±0,26	14,5±0,23
	>75 Г	13,5±0,27	13,1±029	13,8±0,25	13,7±0,21
	УЧМ	13,8±0,17	13,6±0,47	14,3±0,18	14,3±0,16
Збитості	< 50 Г	107,6±0,58	116,9±0,64	115,7±0,44	118,9±0,48
	50-75 Г	113,3±0,52***	120,9±0,67***	123,7±0,49***	127,8±0,70***
	>75 Г	112,2±0,47	120,1±0,61	121,4±0,73	125,7±0,95
	УЧМ	113,3±0,33	117,4±0,39	116,2±0,34	120,4±0,47
Тазогрудний	< 50 Г	93,3±1,13	96,1±1,11	94,5±1,01	98,5±0,95
	50-75 Г	94,7±0,81***	96,4±0,89***	95,6±0,64**	97,7±1,18
	>75 Г	85,4±1,14	87,1±0,99	91,9±1,05	95,6±1,5
	УЧМ	91,1±0,95	92,4±0,89	93,9±0,59	97,2±0,71
Грудний	< 50 Г	54,1±0,61	57,2±0,54	61,9±0,54	63,4±0,80
	50-75 Г	57,1±0,92	61,7±0,73	60,1±0,71	62,8±0,62
	>75 Г	58,1±0,46***	62,1±0,55***	59,9±0,55*	65,1±0,69
	УЧМ	56,7±0,45	58,2±0,37	60,6±0,37	64,0±0,82
Шилозадості	< 50 Г	163,4±3,57**	156,3±4,22	142,1±1,45	141,9±1,49
	50-75 Г	149,3±2,05	143,7±1,96	140,3±1,44	139,9±1,40
	>75 Г	144,5±3,64	146,9±4,57	137,2±3,08	137,2±3,10
	УЧМ	152,4±2,31	148,9±2,45	141,8±1,21	142,5±1,31
Масивності	< 50 Г	119,4±0,84	132,5±0,82	133,8±0,60	138,7±0,37
	50-75 Г	121,2±0,63*	136,2±0,82**	136,6±0,55**	141,1±0,90**
	>75 Г	120,0±0,87	133,1±0,98	137,3±0,65	141,8±1,17
	УЧМ	122,4±0,55	132,3±0,62	131,4±0,60	136,5±0,84
Ейрисомії	< 50 Г	11,9±0,13	20,1±0,27	22,9±0,29	31,1±0,96
	50-75 Г	13,2±0,25	21,9±0,36***	24,5±0,43	31,8±1,23
	>75 Г	14,9±0,25***	19,5±0,67	27,9±0,44***	32,5±1,14
	УЧМ	13,3±0,27	21,2±0,32	25,0±0,45	31,7±0,62
Лептисомії	< 50 Г	53,3±0,32	54,5±0,82	61,9±0,27	62,6±0,78
	50-75 Г	53,6±0,31	62,6±0,98	64,4±0,49	68,1±0,90
	>75 Г	54,4±0,65	58,6±0,94	62,1±0,57	65,5±0,98
	УЧМ	53,7±0,27	58,4±0,33	62,8±0,33	65,3±0,65
Округлості ребер	< 50 Г	125,8±0,82	131,7±1,55	123,9±1,04	133,3±1,20
	50-75 Г	126,8±1,01	138,9±0,67	132,2±1,47	138,6±0,89
	>75 Г	127,8±0,90	140,1±0,91	137,4±,1,06	135,5±1,23
	УЧМ	126,0±0,56	136,9±0,85	131,1±1,23	135,7±1,52
Глибокогру-дості	< 50 Г	44,5±0,27	48,2±0,31	49,9±0,29	50,8±0,31
	50-75 Г	45,4±0,47*	47,9±0,29	50,1±0,35	50,7±0,37
	>75 Г	45,6±0,28	49,1±0,26**	50,7±0,40	49,9±0,52
	УЧМ	45,1±0,21	48,3±0,18	50,2±0,20	50,4±0,52
Круторебрості	< 50 Г	29,3±0,24	28,2±0,15**	32,7±0,15**	31,3±0,19**
	50-75 Г	29,1±0,13	27,9±0,18	31,8±0,16	30,3±0,26
	>75 Г	30,9±0,16**	26,1±0,20	30,9±0,15	28,6±0,14
	УЧМ	30,7±0,17	27,8±0,21	31,8±0,15	30,0±0,24
М'ясності	< 50 Г	72,9±0,84	81,5±1,95	89,8±0,71	97,1±0,81
	50-75 Г	76,4±0,57**	83,8±0,63**	91,9±0,81***	103,6±0,86***
	>75 Г	73,8±0,76	76,5±0,84	87,2±0,64	94,0±0,43
	УЧМ	77,0±0,48	82,3±1,96	93,0±1,05	100,3±1,12
Умовного об'єму	< 50 Г	13,9±0,20	19,1±0,31	24,9±0,18	30,7±0,35
	50-75 Г	14,2±0,23	20,1±0,25	25,9±0,30	31,7±0,37

Подобные документы

• Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

  Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
  
  дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010
  

• Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів

  Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
  
  курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• Основи наукових досліджень у молочному виробництві

  Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
  
  реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011
  

• Собівартість продукції тваринництва

  Поняття собівартості як важливого фактору підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва, послідовність та методика її визначення. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва. Аналіз структури виробничих витрат.
  
  курсовая работа [257,9 K], добавлен 06.10.2011
  

• Оцінка технології виробництва молока

  Важливість галузі молочного скотарства та сучасний стан галузі. Умови утримання тварин, підходи до виробництва продукції. Проектна потужність підприємства. Обґрунтування потужності переробного підприємства, первинна та вторинна переробка його продукції.
  
  курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.11.2014
  

• Організація, планування та економічна ефективність кормовиробництва в умовах ТОВ "Оріон Молоко"

  Вибір способу утримання свиней в господарстві. Значення комбікорму для годівлі сільськогосподарських тварин. Визначення годинної продуктивності комбікормового цеху. Зоотехнічні вимоги до технологічного процесу лінії приготування і роздачі корму.
  
  дипломная работа [304,2 K], добавлен 14.11.2014
  

• Підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в СВК "Хильківський"

  Організація виробничих процесів. Планування поголів’я тварин, їх продуктивності, валового виробництва продукції, оплати праці, матеріальних і грошових витрат, фінансових результатів від реалізації м’яса птиці. Визначення планової собівартості продукції.
  
  курсовая работа [331,9 K], добавлен 27.04.2016
  

• Розрахунок потреби в кормах для окремих груп тварин і на запланований обсяг продукції тваринництва

  Розрахунок вартості кормів та потреби в них в кормоодиницях, за видами та натуральному виразі на календарний і господарський рік (від урожаю планового року до урожаю майбутнього) виходячи з нормативів витрат на 1 голову або 1 ц продукції тваринництва.
  
  практическая работа [9,8 K], добавлен 03.08.2011
  

• Планування тваринництва ВАТ "Зелений Гай"

  Виробничий потенціал і ефективність його використання у галузі тваринництва. Динаміка поголів’я і структура стада, питання відтворення стада. Аналіз процесів годівлі і утримання. Обґрунтування виробничої програми та доходів при плануванні свинарства.
  
  курсовая работа [35,3 K], добавлен 29.07.2008
  

• Ветеринарне обстеження тварин на фермі

  Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
  
  отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Волинської області

  Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015
  

• Ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях

  Міграція радіонуклідів в екосистемах. Накопичення радіонуклідів в компонентах фітоценозу. Ведення сільського господарства, тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях. Заходи спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.
  
  дипломная работа [574,5 K], добавлен 17.04.2012
  

• Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства

  Біологічні особливості та відношення коропових видів риб до основних показників водного середовища. Вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу. Нормування годівлі та використання кормів рослинного і тваринного походження.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2010
  

• Економічна ефективність комплексної механізації виробничих процесів в тваринництві

  Комплексна програма реформування сільського господарства. Основні технології сучасного тваринництва. Взаємозв’язок факторів, що впливають на розвиток галузі тваринництва. Показники економічної ефективності комплексної механізації виробничого процесу.
  
  курсовая работа [91,9 K], добавлен 17.07.2011
  

• Система кормовиробництва приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога"

  Організаційно-економічна характеристика господарства, планування кормовиробництва. Аналіз виробничих показників галузі рослинництва. Кормова база, її склад, джерела надходження. Польове та лукопасовищне кормовиробництво. Організація зеленого конвеєра.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 10.05.2012
  

• Аналіз технології виробництва та переробки яловичини в умовах АФ "Надія" Чугуївського району Харківської області

  Динаміка i структура земельних угідь та посівних площ, характеристика поголів'я і продуктивності тварин у господарстві. Аналіз технології вирощування молодняка, умови утримання та раціон годівлі худоби. Економічна ефективність виробництва яловичини.
  
  дипломная работа [74,2 K], добавлен 30.04.2011
  

• Система кормовиробництва

  Структура тваринництва в господарстві. Продуктивність кормових культур. Складання травосумішей, визначення співвідношень трав при сівбі. Використання площ кормових культур. Баланс кормів і шляхи їх одержання. Технологія заготівлі та зберігання кормів.
  
  курсовая работа [172,5 K], добавлен 17.05.2011
  

• Планування у тваринництві

  Природно-економічна характеристика та специфіка діяльності СТОВ "Промінь". Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва. Планування у галузях відтворення стада, потреби в кормах і реалізації продукції. Перспективи розвитку тваринництва.
  
  реферат [51,2 K], добавлен 11.05.2009
  

• Роль концентрованих кормів у забезпеченні повноцінної годівлі тварин

  Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013
  

• Зоогігієна та ветеринарна санітарія у тваринництві

  Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
  
  курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам