Науковий вісник "Асканія-Нова"
Результати наукових досліджень з питань селекції, генетики, технології, біотехнології, годівлі свійських тварин, кормовиробництва та економіки ведення галузі тваринництва. Способи попереднього визначення конкурентоспроможності інноваційної продукції.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | книга |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2013 |
| Размер файла | 2,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
+0,04
-0,17a
Fb/Fb- Am1/Am2
+0,09 a
-0,02
Ebdg/Eedg-Am2/Am3
+0,01
-0,16a
Fb/Fb- Am2/Am3
-0,09 a
-0,08
Eedg/Eedg- Fa/Fb
+0,03
-0,15a
Fa/Fb-Hp1/Hp3
+0,08 a
--
Fa/Fb- Ga/Ga
-0,04
-0,17a
Fa/Fa- Am1/Am2
-0,08 a
+0,14a
Fa/Fa- Am2/Am2
+0,05
-0,14a
Gb/Gb- TfB/TfB
-0,12 b
-0,19b
Ga/Ga- Am2/Am3
+0,02
-0,24c
Gb/Gb- TfA/TfB
+0,10 b
+0,12
--
--
--
Примітка: а - р< 0,05; b - p < 0,01; c - p< 0,001.
Порівняльний аналіз коефіцієнтів показав, що в 67,6 % випадків взаємозв'язки, що були виявлені поміж генотипами в різні періоди досліджень, мали протилежний характер. В той же час у 11 випадках з 34 (32,4 %) коефіцієнти асоціації зберігали свій знак протягом більш ніж десятирічного періоду, що свідчить про їх відносну стабільність. Можна припустити, що існування таких взаємозв'язків обумовлено сукупною дією більш-менш постійних векторів штучного та природного відбору, що й призводить до формування в популяції певних, інтегрованих генотипів, адаптованих до умов зовнішнього середовища. Виникнення більшої частки інших генетичних асоціацій, які мають нестійкий характер, певно пояснюється впливом ряду більш мінливих факторів, до числа котрих, зокрема, входять і переважне використання окремих плідників та специфіка добору батьківських пар [2].
Слід вважати, що наявність поміж генотипами відносно стабільних генних асоціацій повинна приводити до спрямованих змін у популяції концентрацій відповідних комбінацій генів. Проте, вивчення цього питання, проведене на свинях української степової рябої породи, показало, що за період досліджень сумарна кількість негативних генетичних асоціацій практично не змінилася (29,0-29,7%), а позитивних - збільшилася незначно (з 67,6 % до 74,1 %). Звідси випливає, що породоспецифічний популяційний генофонд є порівняно сталою гомеостатичною системою, а виникнення в різні часові періоди інших, більш нестійких генних асоціацій може бути відображенням змінних генетичних процесів, які успішно протидіють зовнішнім впливам, спрямованим на порушення генного балансу, що склався в популяції.
Перспективою подальших досліджень в цьому напрямку є виявлення більш складних міжлокусних генетичних взаємодій, вивчення селективної цінності і пристосованості асоційованих комбінованих генотипів у різних еколого-географічних умовах з урахуванням породної належності, специфіки розведення і утримання тварин, що відкриває додаткові можливості для аналізу особливостей структурної організації породних і популяційних генофондів та розробки на цій основі більш ефективних методів їх удосконалення.
Висновки. 1. У закритій популяції свиней української степової рябої породи доля вірогідних парних асоціацій поміж генотипами тварин за окремими генетичними системами груп крові, трансферину, гаптоглобіну та амілази складає 9,6-16,7 %.
2. У свиней української степової рябої породи до категорії відносно стійких, що зберігаються в популяції протягом більш ніж десятирічного періоду, відносяться 32,4 % вірогідних генних асоціацій, що були виявлені.
Список використаної літератури
1. В.Н Балацкий. Ассоциации генов в популяции свиней крупной белой породы английской селекции/ В.Н. Балацкий, Т.В. Овсяник, С.Н. Коринный// Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2008. - Вип. 58, Ч. 2. - С. 102-108.
2. И.Г. Горелов. Взаимодействие полиморфных систем в популяции свиней семиреченской породы/ И.Г. Горелов, С.В. Никитин, Г.В. Орлова [и др.]// Генетика. - 2000. - Т. 36, № 5. - С. 688-692.
3. Н.Ю. Степанова. Ассоциация молекулярно-генетических маркеров разных классов в полтавской мясной породе/ Н.Ю. Степанова// Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2002. - Спеціальний випуск 3 (17).- С. 9-11.
4. С.Н. Коринный. Ассоциации генотипов свиней крупной белой породы/ С.Н. Коринный// Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2002. - Спеціальний випуск 3 (17).- С. 12-15.
5. Н.А. Плохинский. Биометрия/ Н.А. Плохинский// - Новосибирск, 1961. - 365 с.
19. ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОГЕНЕТИЧНИХ МАРКЕРІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МІЖПОРОДНОГО СХРЕЩУВАННЯ У СВИНАРСТВІ
В.В. Герасименко, канд. с.-г. наук
Ю.І. Шульга, канд. с.-г. наук
Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова
"Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Викладено результати вивчення ефективності міжпородного схрещування українських степових рябих свиноматок з плідниками порід ландрас, великої білої, полтавської м'ясної, дюрок та асканійського типу української м'ясної породи. Встановлено високий коефіцієнт кореляції поміж відгодівельними якостями помісних свиней та очікуваними у них середніми значеннями ступеню гетерозиготності за комплексом генетичних систем груп крові.
Ключові слова: групи крові, гетерозиготність, міжпородне схрещування, продуктивність свиней.
З літературних джерел відомо, що підвищена гетерозиготність за генетичними системами маркерних генів у ряді випадків сприяє прояву кращої продуктивності свиней. Так, за даними, одержаними на свинях білоруської чорно-строкатої породи, при доборах обох батьків з високим рівнем гетерозиготності за 10 локусами багатоплідність свиноматок та число поросят при відлученні виявилися найкращими і, навпаки, протилежний варіант добору приводив до вірогідно зниженого (на 15 %) ділового виходу поросят та на 10,4 % - маси гнізда при відлученні [1]. Аналогічні дані були одержані на свинях уржумської [2, 3], великої білої [4], української степової білої та рябої порід [5]. Вивчення особливостей росту свиней залежно від рівня їх гетерозиготності показало, що жива маса, середньодобовий приріст та вік досягнення живої маси 100 кг у підсвинків української степової білої, рябої та деяких інших порід також були вірогідно пов'язані з рівнем їх гетерозиготності за комплексом локусів [6, 7], причому більш гетерозиготні особини одночасно мали і кращі показники продуктивності.
Слід відмітити, що переважна більшість експериментальних даних про позитивний вплив підвищеного рівня гетерозиготності на продуктивні ознаки свиней одержана при їх чистопорідному розведенні. Проте в науковій літературі зустрічаються й повідомлення стосовно можливості використання цього показника для підвищення ефективності міжпородного схрещування у свинарстві [8, 9], але досліджень, проведених у цьому напрямку, поки що мало, що може бути пов'язано з доволі високою їх складністю, обумовленою необхідністю ідентифікації індивідуальних генотипів багатьох особин (батьків та нащадків) при різних міжпородних поєднаннях, які до того ж повинні здійснюватися в однакових умовах годівлі та утримання.
Виходячи з наведеного, нами була зроблена спроба вивчити ефективність деяких варіантів міжпородного схрещування свиней залежно від очікуваного рівня гетерозиготності нащадків за комплексом локусів, котрий розраховували не за результатами безпосереднього типування тварин, а використовуючи одержані раніше, протягом багаторічних досліджень дані банку імуногенетичної інформації лабораторії імуногенетики інституту про породоспецифічні особливості генофондів за генетичними системами маркерних генів. Аналіз ефективності міжпородного схрещування здійснювали за даними відділу свинарства інституту, отриманими в процесі виконання спеціального науково-виробничого досліду, проведеного відповідно до загальноприйнятих методичних вимог.
Матеріал і методика досліджень. В ФГ "Зимінський бекон" Раздольницького району АР Крим було сформовано 6 груп свиноматок-аналогів української степової рябої породи (УСР), по 10-14 голів в кожній. Тварин однієї з груп парували з плідниками української степової рябої породи, в той час як інших - використовували для міжпородного схрещування з плідниками порід ландрас (Л), великої білої (ВБ), полтавської м'ясної (ПМ), дюрок (Д) та асканійського типу української м'ясної породи (АМТ), по 3 голови в кожній групі. У свиноматок враховували показники багатоплідності, кількості поросят у гнізді, маси гнізда та середньої маси одного поросяти при відлученні. Вивчали також відгодівельні якості підсвинків, одержаних від свиноматок при різних варіантах сполучень із плідниками: вік досягнення живої маси 100 кг, середньодобовий приріст та витрати кормів на 1 кг приросту.
Для характеристики рівня гетерозиготності нащадків різних груп застосовували показник теоретично очікуваної середньої частки гетерозигот на локус (k), який розраховували виходячи з загальнобіологічних імовірнісних закономірностей успадкування генетичної інформації, зокрема закону Харді-Вейнбергу та правилу вільного комбінування гамет, з використанням одержаних нами раніше даних [10] про особливості генофондів порід за 5 генетичними системами еритроцитарних антигенів EAB, EAD, EAE, EAF, EAG.
При аналізі експериментального матеріалу також використовували коефіцієнти кореляції (r) поміж показниками теоретично очікуваної у нащадків середньої частки гетерозигот на локус та середніми значеннями показників продуктивності тварин у групах [11].
Результати досліджень. Результати вивчення репродуктивних якостей свиней української степової рябої породи при чистопородному розведенні та міжпородному схрещуванні наведені в таблиці 1, з якої випливає, що оптимальним є варіант схрещування УСР ? ВБ, оскільки при цьому спостерігаються високі
Таблиця 1. Репродуктивні якості свиноматок української степової рябої породи при чистопородному розведенні та схрещуванні
показники багатоплідності (11,7 гол.), кількості поросят у гнізді (9,7 гол.) та маси гнізда при відлученні (181,5 кг). Найбільш низькі показники продуктивності, в свою чергу, виявлені при варіанті схрещування УСР ? АМТ, відповідно: 9,1 гол., 7,3 гол., 133,1 кг. Найвище значення показника "k" у нащадків (45,9%) очікувалося при схрещуванні свиней української степової рябої породи з тваринами породи дюрок, проте цей варіант міжпородного схрещування характеризувався далеко не кращим рівнем розвитку репродуктивних ознак. При аналізі коефіцієнтів кореляції поміж очікуваними значеннями середньої долі гетерозигот нащадків на локус та показниками продуктивності свиноматок встановлено, що їх числові значення невеликі та в усіх випадках не вірогідні: по відношенню до багатоплідності r = -- 0,340 ± 0,543; до числа поросят в гнізді при відлученні r = -- 0,299 ± 0,551; маси гнізда при відлученні r = -- 0,211 ± 0,564; середньої маси 1-го поросяти в 2 міс. r = + 0,363 ± 0,538.
Таким чином, дослідженнями не виявлено вірогідних кореляційних взаємозв'язків поміж вивченими репродуктивними ознаками свиней та очікуваним рівнем гетерозиготності нащадків при різних варіантах міжпородного схрещування.
Зовсім інша картина спостерігалася при вивченні відгодівельних якостей підсвинків (табл. 2).
Таблиця 2. Відгодівельні якості підсвинків при чистопородному розведенні та міжпородному схрещуванні свиней української степової рябої породи
Примітка. Відносно групи помісних тварин УСР ? Д: a = p < 0,05; b = p < 0,01; c = p < 0,001.
Найбільш високе значення середньої частки гетерозигот за комплексом локусів у нащадків, як уже відмічалося вище, очікувалось при варіанті міжпородного схрещування УСР ? Д (45,9 %). Одночасно підсвинки цієї групи у порівнянні з іншими вірогідно (р< 0,05 - 0,001) відрізнялися і найліпшими показниками віку досягнення живої маси 100 кг ( 186 днів), середньодобового приросту (703 г), витрат кормів на 1 кг приросту (4,04 корм. од.). При цьому у 50-66,7 % випадків по мірі зростання показника "k" спостерігалась і доволі закономірна зміна середніх значень показників продуктивності у групах. Розрахунки показали, що коефіцієнти кореляції поміж останніми і показниками очікуваної середньої гетерозиготності нащадків у групах при різних варіантах міжпородного схрещування виявилися високими і в усіх випадках відповідали першому порогу вірогідності ( р < 0,05), зокрема, по відношенню до середньодобового приросту r = + 0,930 ± 0,212, витрат кормів на 1 кг приросту r = -- 0,932 ± 0,209, віку досягнення живої маси 100 кг r = -- 0,879 ± 0,275.
Наведені дані свідчать, що спостерігаються високі кореляційні взаємозв'язки поміж відгодівельними якостями свиней і показником очікуваної середньої частки гетерозигот тварин за комплексом генетичних систем груп крові.
Проте слід відмітити, що такі абсолютні значення коефіцієнтів кореляції поміж показниками, що вивчалися, одержані, в першу чергу, тому, що краща група помісних тварин (УСР ? Д) суттєво (у 1,4 -1,5 разів) відрізнялась від інших груп за показником очікуваної середньої частки гетерозигот на локус. У той же час різниця поміж іншими групами за показником "k" була незначною (29,7% - 33,7 %), тому отримані дані поки що слід розглядати як попередні і вони потребують додаткової перевірки за результатами таких міжпородних схрещувань, при котрих повинно з'являтися потомство з більш контрастною різницею поміж групами за середніми значеннями очікуваної гетерозиготності.
Оскільки розрахунки останнього показника проводилися нами виходячи з чисто теоретичних міркувань, то наведені результати досліджень цікаві ще й у тому відношенні, що вони підтверджують можливість відносно довготривалого використання вже відомої імуногенетичної інформації про породоспецифічні особливості генофондів для орієнтовного планування ефективної, принаймні відносно до відгодівельних якостей, системи міжпородного схрещування свиней, виключаючи при цьому етап безпосереднього типування тварин. Зокрема аналіз параметрів генетичної структури вивчених нами раніше [10] порід свиней південного регіону за генетичними системами груп крові та деяких поліморфних білків сироватки крові (трансферін, гаптоглобін, амілаза) дозволив одержати наступні очікувані значення середньої долі гетерозигот за комплексом локусів у нащадків при різних варіантах міжпородного схрещування: велика біла ? українська степова біла, велика біла ? ландрас (k = 27% - 28%); українська степова біла ? українська степова ряба, українська степова біла ? ландрас (k = 29% - 30%); українська степова ряба ? ландрас (k = 32%); велика біла ? велика чорна, українська степова біла ? велика чорна (k = 35% - 36%); українська степова ряба ? велика чорна, дюрок ? ландрас, ландрас ? велика чорна (k = 37% - 38%); українська степова біла ? дюрок (k =41%); дюрок ? велика чорна (k = 43%); українська степова ряба ? дюрок (k = 44%).
Висновки. Встановлено високий коефіцієнт кореляції поміж відгодівельними якостями помісних свиней та очікуваними у них середніми значеннями частки гетерозигот на локус за комплексом генетичних систем еритроцитарних антигенів, що дозволяє використовувати цей показник для прогнозування ефективності міжпородного схрещування у свинарстві.
Список використаної літератури
1. К. А. Гуркович. Влияние подборов по уровню гомозиготности антигенов эритроцитов и белков крови на воспроизводительные способности свиней белорусской чёрно-пёстрой породы/ К.А. Гуркович, С.П. Безенко, З.Д. Гильман, Л.В. Богданов// Тезисы докладов на симпозиуме "Использование иммуногенетических методов в племенной работе". - Байсогала, 1976. - С. 56-57.
2. С.П. Безенко. Продуктивность свиноматок в зависимости от подбора родительских пар по антигенам и белкам крови/ С.П. Безенко, А.В. Будникова, Э.А. Нарбекова, И.К. Лимонова// Животноводство. - 1976. -- № 10. - С. 22-24.
3. В.А. Корешков. Влияние хряков разных генотипических классов по полиморфным системам кровы на оплодотворяемость и плодовитость свиноматок, качество потомства/ В.А. Корешков, И.К. Лимонова, А.В. Будникова, С.П. Безенко// Тезисы докладов на симпозиуме "Использование иммуногенетических методов в племенной работе". - Байсогала, 1976. - С. 54-55.
4. Н.А. Завада. Воспроизводительные способности свиней крупной белой породы в зависимости от подбора родительских пар по уровню средней гомозиготности 10 полиморфных систем крови/ Н.А. Завада// Тезисы докладов IV Всесоюзного общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова. - Кишинёв, 1982. - С. 198.
5. В.Г. Назаренко Использование полиморфных систем крови при чистопородном разведении свиней украинской степной белой и рябой пород для повышения эффективности подбора родительских пар: методические рекомендации/ В.Г. Назаренко, А.Г. Плахотников, В.В. Герасименко, С.П. Безенко// --Херсон, 1986. - 29 с.
6. В.В.Герасименко Действие отбора на свиней разного уровня гетерозиготности и некоторые особенности их развития/ В.В. Герасименко, А.Г. Плахотников// Научно-технический бюллетень института животноводства "Аскания Нова". - Херсон, 1986. - Вып. II. - С. 29-32.
7. В.Н. Тихонов. К вопросу о генетике породообразования свиней/ В.Н. Тихонов, В.Е. Бобович, К.В. Жучаев// Свиноводство. - 2008. -- № 5. - С. 2-5.
8. Г. Сердюк. Иммуногенетика на службе производства/ Г. Сердюк, А. Васильев, М. Галевко, С. Ильюкевич// Свиноводство. - 1981. --№ 11. - С. 29-31.
9. Г. Сердюк. Эффективность использования иммуногенетических маркеров в селекции свиней/ Г. Сердюк, А. Каталупов// Свиноводство. - 2008. -- № 4. - С. 6-9.
10. В.Н. Иовенко, Генофонд овец и свиней юга Украины по иммуногенетическим маркерам/ В.Н. Иовенко, В.В. Герасименко, А.Г. Плахотников// -- Новая Каховка: "ПИЕЛ ", 2007. - 140 с.
11. Н.А. Плохинский. Биометрия/ Н.А. Плохинский// - Новосибирск, 1961. - 365 с.
20. ВПЛИВ БІЛКОВО-МІНЕРАЛЬНОЇ ДОБАВКИ З МІДІЙ НА ПЕРЕБІГ МЕТАБОЛІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОРГАНІЗМІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ
С.В. Горб
Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Викладено результати досліджень стосовно впливу білково-мінеральної добавки з мідій на перетравність поживних речовин раціону та баланс азоту у молодняку свиней, а також проаналізовано біохімічні та гематологічні показники крові тварин. Встановлено, що використання нового кормового продукту (40 та 80 г/кг комбікорму) сприяє підвищенню засвоєння кормів раціону та посилює інтенсивність перебігу метаболічних процесів в організмі свиней.
Ключові слова: свині, кормова добавка, мідії, перетравність, баланс азоту, кров.
Однією з головних проблем збільшення виробництва м'яса та підвищення рівня рентабельності галузі свинарства є інтенсивне використання маточного поголів'я. Тому воно повинно комплектуватися здоровим конституційно міцним ремонтним молодняком, що можливо досягти лише за умов повноцінної збалансованої годівлі.
У свинарстві не завжди є можливість надати тваринам раціони з повноцінними кормами, особливо за білково-мінеральним складом. На теперішній час є декілька шляхів вирішення цієї проблеми, одним із яких є використання гідробіологічних ресурсів морів 1. Серед біологічних ресурсів Чорного моря практичний інтерес представляють двостульчаті молюски мідії, які становлять основну питому вагу серед марекультури. Чисельними дослідженнями, що були проведені у різні роки вітчизняними і закордонними вченими, встановлено, що м'ясо мідій містить повноцінні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні та інші біологічно активні речовини, а стулки - мінеральні речовини 2, 3. Одним із кормових резервів також можуть бути і водорості, біомаса яких за вмістом поживних речовин переважає пшеницю та інші злакові зернові корми 4.
Застосування морепродуктів у годівлі сільськогосподарських тварин повинно бути основано на вивченні біологічних особливостей кожного гідробіонта та створенні раціональних способів його переробки і згодовування. Більш точне уявлення про їх кормову цінність можуть надати фізіологічні дослідження, які дозволяють відповісти на питання про доступність поживних речовин раціону, рівень забезпечення ними потреби тварин та особливості їх засвоєння організмом.
Матеріал і методика досліджень. Вивчення рівня перебігу метаболічних процесів при згодовуванні різних доз білково-мінеральної добавки із гідробіонтів у раціонах ремонтного молодняку свиней великої білої породи проводили на фізіологічному дворі інституту тваринництва "Асканія-Нова" на трьох групах свинок-аналогів (по 3 голови у кожній). Тварини контрольної групи одержували раціон, що складався із збалансованого комбікорму і відповідав потребі тварин для цієї статево-вікової групи 5. У раціони тварин І та ІІ дослідних груп додатково вводили білково-мінеральну мідійну добавку (БМД-М) у кількості 40 та 80 г/кг комбікорму. При цьому, враховуючи в ній високий рівень кальцію, крейду кормову повністю в І та ІІ дослідних групах виключали з раціону. Розроблена кормова добавка складалася з мідійної маси, стулок мідій і водоростей зостери, які були у такому кількісному співвідношенні компонентів - 15:4:1. До її складу включали комплекс мінеральних елементів та вітамінів, за якими корми степової зони є дефіцитними.
Обліковий період досліду тривав сім, а підготовчий три доби. Корми кожній тварині задавали індивідуально двічі на добу. В обліковий період балансового досліду виконувалися усі, передбачені дослідом, обліки та відбір середньодобових проб. Щодобовий облік заданих кормів та їх хімічний склад дозволили встановити кількість поживних речовин, спожитих за період балансового досліду, а аналіз продуктів обміну - кількість, що виведена з обміну. Поряд з визначенням перетравності поживних речовин раціону вивчали баланс азоту в організмі при використанні нового кормового засобу в годівлі свиней 6.
Фізіологічний стан тварин оцінювався за рядом показників крові, яку відбирали з вушних вен до ранкової годівлі.
Результати досліджень. Важливими показниками, які характеризують ефективність використання поживних речовин раціону, є коефіцієнти перетравності. У результаті проведеного досліду встановлено, що введення до раціону білково-мінеральної мідійної кормової добавки позитивно вплинуло на перетравність поживних речовин (табл. 1). Більш високі параметри за всіма дослідженими показниками (крім клітковини та БЕР) відмічені у свинок ІІ дослідної групи.
Таблиця 1. Коефіцієнти перетравності поживних речовин, %, XSx
|
Показник |
Група |
|||
|
Контрольна |
І дослідна |
ІІ дослідна |
||
|
Суха речовина |
77,822,75 |
80,342,3 |
81,241,80 |
|
|
Органічна речовина |
79,802,48 |
82,471,59 |
83,862,01 |
|
|
Протеїн |
75,701,13 |
80,752,57 |
82,470,93 |
|
|
Жир |
56,471,57 |
60,041,94 |
61,091,86 |
|
|
Клітковина |
53,222,33 |
49,831,85 |
48,212,14 |
|
|
БЕР |
87,711,78 |
86,831,29 |
87,961,32 |
Так, із даних таблиці видно, що перетравність сухої і органічної речовини, сирого протеїну і жиру у свинок І дослідної групи була вищою на 2,52 і 2,67; 5,05 і 3,57 абсолютних відсотка, а у тварин ІІ дослідної групи - відповідно на 3,42 і 4,06; 6,77 (Р0,01) і 4,62 абс%. Поряд з цим, перетравність клітковини у дослідних групах зменшувалася на 3,39 та 5,01 абс%, а БЕР знаходилась на рівні з контролем.
При вивченні обміну речовин особливе значення має ступінь засвоєння та відкладання азоту в тілі тварин, оскільки цей показник найбільш точно визначає інтенсивність синтезу органічних речовин. Аналіз даних балансу азоту показав, що він був позитивним у тварин всіх груп (табл. 2).
Таблиця 2. Середньодобовий баланс азоту, г, XSx
|
Показник |
Група |
|||
|
Контрольна |
І дослідна |
ІІ дослідна |
||
|
Прийнято з кормом |
61,36 |
64,77 |
68,190,07 |
|
|
Виділено з калом |
11,220,78 |
12,531,61 |
13,201,03 |
|
|
Перетравлено |
50,140,78 |
52,241,61 |
54,991,07 |
|
|
Виділено з сечею |
24,494,14 |
24,452,07 |
25,463,81 |
|
|
Відкладено у тілі |
25,65 3,38 |
27,793,60 |
29,533,86 |
|
|
Відкладено у % до прийнятого |
41,8 |
42,9 |
43,3 |
|
|
Відкладено у % до перетравленого |
51,2 |
53,2 |
53,7 |
Як свідчать наведені в таблиці показники, краще перетравлювали азот корму тварини І та ІІ дослідних груп - на 2,1 і 4,85 г, що на 4,2 та 9,7% (Р0,05) більше, ніж у контролі. Аналогічно перетравлений азот значно краще засвоювався у дослідних групах на 8,3 та 15,1% при 25,65 г в контролі.
За рахунок введення БМД-М свинки І та ІІ дослідних груп споживали азоту більше на 3,41 і 6,83 г у порівнянні з контрольними аналогами, але в їх організмі було відкладено азоту до прийнятої кількості на 1,1 та 1,5 абс % більше, що свідчить про вищу біологічну цінність раціону.
Серед методів, що дають можливість об'єктивно і комплексно оцінювати одночасно повноцінність годівлі, інтенсивність метаболічних процесів в організмі та стан здоров'я тварин одне з основних місць займають дослідження крові.
Характеризуючи біохімічні показники крові, наведені в таблиці 3, в цілому слід відмітити, що вони були у межах фізіологічної норми для здорових тварин. Поряд з цим спостерігалася і деяка міжгрупова тенденція до зміни у біохімічному складі крові, що пов'язано з використанням у їх годівлі вищезазначеного кормового чинника (табл.3).
Таблиця 3. Морфобіохімічні показники крові, XSx
|
Показник |
Група |
|||
|
контрольна |
І дослідна |
ІІ дослідна |
||
|
Гемоглобін, г% |
12,930,26 |
13,210,38 |
13,770,21 |
|
|
Еритроцити, млн./мм3 |
8,260,23 |
8,390,45 |
8,530,34 |
|
|
Лейкоцити, тис./мм3 |
9,400,18 |
9,630,27 |
9,280,15 |
|
|
Загальний білок, г% |
7,050,20 |
7,820,52 |
8,210,14 |
|
|
Альбуміни, г% |
2,890,05 |
3,200,32 |
3,380,15 |
|
|
-глобуліни г% |
1,540,15 |
1,600,04 |
2,150,10 |
|
|
-глобуліни г% |
1,320,05 |
1,310,15 |
1,260,05 |
|
|
-глобуліни г% |
1,300,02 |
1,710,16 |
1,420,13 |
|
|
А/Г коефіцієнт |
0,69 |
0,69 |
0,70 |
|
|
Резервна лужність, мг% |
5406 |
54617 |
56311 |
|
|
Неорганічний фосфор, мг% |
5,420,67 |
5,170,49 |
5,620,17 |
|
|
Кальцій, мг% |
12,670,73 |
12,920,42 |
13,150,52 |
|
|
Каталаза, од Н2О2 |
1,690,41 |
1,650,28 |
1,770,36 |
|
|
Пероксидаза, сек |
22,331,59 |
22,000,86 |
22,671,18 |
Так, у крові дослідних груп із збільшенням кількості білково-мінеральної мідійної добавки в раціоні відмічено динаміку до поступового підвищення концентрації гемоглобіну. Більш чітко характер змін простежується при вивченні вмісту загального білка, концентрація якого в крові І і ІІ дослідних груп тварин підвищується на 10,9 і 16,5% (Р0,05).
Відомо, що показником недостатності або неповноцінності білка в раціоні є низький вміст альбуміну. У нашому випадку відбулось збільшення частки альбумінів на 10,7-16,9%. При цьому зростання його кількості у білковому спектрі сприяло підвищенню альбуміно-глобулінового коефіцієнту.
Доказом того, що розроблені раціони не мали негативного впливу на здоров'я тварин, є результати досліджень резервної лужності крові, яка у нормальному стані організму знаходиться у межах 450-560 мг%. Відмічено також, що за цим показником тварини дослідних груп були на рівні з контрольними, або дещо перевищували його.
Висновки. Використання білково-мінеральної мідійної добавки у годівлі свиней позитивно вплинуло на перетравність і засвоєння поживних речовин раціону та показники крові тварин, що свідчить про підвищений рівень окисно-відновних процесів та більш посилений обмін в їх організмі.
Список використаної літератури
1. Т. Л. Сивик. Експериментальне обґрунтування ефективності використання в годівлі сільськогосподарських тварин протеїно-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук : спец. 06.02.02 "Годівля тварин і технологія кормів" / Т. Л. Сивик// - Київ, 2003. - 39 с.
2. А. И. Иванов. Биологические ресурсы Чорного моря/ А.И. Иванов// Известия института рыбоводства - Варна, 1984. - С. 287-288.
3. А. Т. Аметиславский. Море - наше поле/ А. Т. Аметиславский // "Знание сила". - 1984. - №5. - С. 17-19.
4. С. Ю. Толоконников. Кормовая мука из морской травы зостеры / С.Ю. Толоконников // Зоотехния. -№9 -1991. - С. 39-40.
5. Справочное пособие. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных/ А. П. Калашников, Н. И. Клейменов, В. Н. Баканов и др. //- М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.
6. А. И. Овсянников. Основы опытного дела в животноводстве/ А. И. Овсянников// - М.: "Колос", 1976. - 303 с.
21. ІНДЕКСНА оцінка племінної цінності та адаптації свиней української степової рябої породи
О. І. Дудка, канд. с.-г. наук
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова
"Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Викладено результати оцінки племінної цінності та адаптації свиней української степової рябої породи з використанням методів індексної селекції. Визначені індекси адаптаційної здатності свиней за їх репродуктивними якостями показують, що чим вищий рівень реалізації продуктивного потенціалу тварин, тим напруженіше проходить у них процес адаптації.
Ключові слова: свині, порода, покоління, індекс, племінна цінність, адаптація, відтворювальна здатність
У збереженні вітчизняних універсальних порід свиней значна увага приділяється планомірному збільшенню чисельності поголів'я за рахунок розширення мережі племінних господарств та більш інтенсивного використання потенціалу генотипів. При цьому гарантований відбір генетично кращих тварин, поліпшення їх продуктивних ознак в послідуючих поколіннях, забезпечується належною точністю оцінки спадкових якостей та адаптаційної здатності тварин зберігати у конкретних, змінюваних умовах промислової технології, досягнуті рівні продуктивності.
Оскільки умови кожного конкретного стада характеризуються певним рівнем технології, організації виробництва, селекційно-племінної роботи і є специфічними, то виникає необхідність проведення досліджень щодо визначення індексів адаптації у кожному стаді.
Проблема адаптації сільськогосподарських тварин стала предметом наукових досліджень багатьох учених [1,2,3,4].
Адаптація (від латинського adaptatio-пристосування), за стислим визначенням В.Смірнова [5] - це підтримання геоместазу між будь-якою біосистемою та середовищем проживання. За більш формалізованим визначенням "...під адаптацією розуміють сукупність усіх біологофізіологічних процесів, що лежать в основі пристосування тварин до змін умов зовнішнього середовища" [6].
За непостійних умов середовища, незалежно від того, в якому напрямку змінюється це середовище, тільки незначна частка тварин (10-15% стада) може адекватно змінювати свою життєздатність і продуктивність, а реакція більшої частини популяції виражається в різкому зниженні продуктивності та скороченні строків продуктивного життя [7].
У вітчизняній науковій літературі питання адаптації тварин у свинарстві, зважаючи на значні породні особливості та відмінності умов господарювання, висвітлені недостатньо.
Матеріал і методика досліджень. Метою досліджень було оцінити адаптаційну здатність свиноматок української степової рябої породи трьох послідовних поколінь, вихідне з яких було завезене із племрепродуктора на ферму промислового типу.
Основні лінії кнурів і родин свиноматок, які нині складають генеалогічну структуру стада ферми промислового типу ФГ „Зименський бекон" АР Крим, були завезені у 6-7 місячному віці з племрепродуктора "Асканія-Нова" Херсонської області. Кнури належать до ліній Рекорда, Рижого, Рябого і Рифа, а свиноматки - до родин Рекордної, Рижої, Рассвєтки і Росі. Рівень пристосованості свиней послідовного ряду поколінь до нових умов утримання визначали за двома індексами: ІПЦ - який характеризує племінну цінність свиноматок та ІА, що є похідним від попереднього і виражає їх адаптаційну здатність.
Для розрахунку ІПЦ по кожній свиноматці, за показниками її продуктивності, визначали частку впливу числа поросят в гнізді на багатоплідність, молочність та масу гнізда при відлученні поросят методом дисперсійного аналізу однофакторного комплексу. Сума одержаних числових виразів складає індекс продуктивного показника.
ІПЦ=1x+ ...y+...z,
де x - багатоплідність;
y - молочність;
z - маса гнізда у 2 місяці.
Індекс адаптації визначали за формулою: ІА = ІПЦ :К,
де К - коефіцієнт інтенсивності використання маток, одержаний шляхом ділення віку маток (міс.) після завершення останньої лактації на число опоросів.
Результати досліджень. У період формування стада свиней ФГ „Зименський бекон" визначальним напрямком племінної роботи було збільшення довжини тулуба та стійкої передачі цієї ознаки потомкам. Нині селекційна робота із поголів'ям свиней української рябої породи спрямована на підвищення енергії росту, поліпшення м'ясності, зменшення жировідкладення при одночасному зниженні витрат кормів на одиницю продукції та збереженні відтворювальних ознак на рівні вимог стандарту породи.
Показники відтворювальних якостей свиноматок наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Відтворювальні якості свиноматок,
|
Родина |
Багато-плід- ність, гол. |
Молоч-ність, кг |
У два місяці |
|||
|
маса гнізда, кг |
маса одного порося-ти, кг |
збереженість приплоду, % |
||||
|
З одним опоросом |
||||||
|
Рекордна |
9,0±0,09 |
42,3±3,92 |
140,1±10,7 |
16,1±0,46 |
96,7 |
|
|
Рижа |
9,3±0,10 |
44,7±5,61 |
141,9±2,99 |
17,7±0,39 |
85,9 |
|
|
Рассвєтка |
9,3±0,27 |
41,0±3,79 |
144,9±5,95 |
17,2±0,58 |
90,1 |
|
|
Рось |
9,0±0,21 |
46,8±2,46 |
143,9±7,11 |
16,3±0,51 |
98,2 |
|
|
Середнє |
9,2±0,12 |
43,7±3,53 |
142,7±4,08 |
16,8±0,52 |
92,5 |
|
|
З двома і більше опоросами |
||||||
|
Рекордна |
10,3±0,87 |
45,7±5,04 |
161,0±6,28 |
16,7±0,90 |
93,3 |
|
|
Рижа |
10,5±0,65 |
46,2±2,86 |
156,9±5,36 |
17,0±2,30 |
88,6 |
|
|
Рассвєтка |
10,0±1,12 |
49,0±2,40 |
167,6±4,81 |
17,6±1,48 |
95,0 |
|
|
Рось |
10,4±0,48 |
45,5±3,70 |
154,6±6,83 |
15,6±2,83 |
97,4 |
|
|
Середнє |
10,4±0,13 |
46,6±2,60 |
160,2±3,86 |
16,7±0,69 |
93,8 |
|
|
По стаду |
9,8±0,24 |
44,7±2,39 |
151,7±4,84 |
16,6±0,66 |
93,1 |
Встановлено, що повновікові свиноматки перевершували першоопоросок за багатоплідністю на 1,2 гол. (Р>0,99), за молочністю - на 2,9 кг, за масою гнізда при відлученні поросят - на 17,5 кг (Р>0,99).
Кращою багатоплідністю (10,5%) характеризувалися повновікові свиноматки родини Рижої, які переважали аналогів родин Рекордної, Рассвєтки та Росі відповідно на 0,2; 0,5 і 0,1 гол. За молочністю та масою гнізда вищі показники мали нащадки родини Рассвєтки. Перевага над ровесницями родин Рекордної склала відповідно на 3,3 кг і 6,6 кг, Рижої - на 2,8 кг і 10,7 кг, Росі - на 3,5 кг і 13 кг. Краща збереженість характерна свиноматкам родини Росі як первоопроскам, так і повновіковим.
За досліджуваний період на фермі було одержано три покоління маток чотирьох родин. Середній інтервал між поколіннями склав 2,5 роки. Інтенсивність використання основних маток знаходилася на рівні 1,6...2,4 опороси на рік. Частка маток з одним опоросом склала по поколінням: Ро - 23,0%, Р1 - 39,0%, Р2 - 52,0%, при цьому від них залишали на плем'я свинок, які за своїми продуктивними якостями не поступалися основним свиноматкам.
У таблицях 2 і 3 наведені дані середніх показників та темпів зниження продуктивності матерів-свиноматок (предки), які продукували в умовах племрепродуктора "Асканія-Нова, маток (Ро), завезених на ферму, які частково адаптувалися у нових умовах середовища до початку племінного використання та їх дочок (Р1) і внучок (Р2), індекси адаптації та племінної цінності свиноматок.
Таблиця 2. Продуктивність свиноматок і індекси адаптації за поколіннями ( в середньому на одну голову)
|
Показник |
Предки (Рп) |
Покоління |
||||
|
Ро |
Р1 |
Р2 |
||||
|
Кількість маток |
10 |
13 |
31 |
48 |
||
|
Кількість опоросів на матку |
4,6 |
2,4 |
2,0 |
1,6 |
||
|
Багатоплідність, гол. |
10,3 |
9,9 |
9,3 |
9,5 |
||
|
Молочність, кг |
45,1 |
45,7 |
44,4 |
45,0 |
||
|
У два міс. |
кількість поросят, гол. |
8,6 |
8,7 |
8,5 |
8,8 |
|
|
маса гнізда, кг |
142,3 |
145,7 |
145,6 |
147,3 |
||
|
збереженість припло-ду, % |
84,3 |
89,3 |
91,4 |
92,6 |
||
|
Індекс племінної цінності свиноматок (ІПЦ) |
330,5 |
281,7 |
243,7 |
308,6 |
||
|
Індекс адаптації (ІА) |
26,2 |
23,3 |
20,3 |
21,9 |
||
|
Вік тварин, міс. |
58 |
29 |
24 |
22,5 |
Індекс племінної цінності (ІПЦ), об'єднуючи відтворювальні якості свиноматок в один показник, дозволяє порівнювати їх одну з одною.
На основі проведених обчислень ІПЦ за поколіннями мали вигляд:
Рп= 1х+0,22у+0,30z; Ро=1х+0,34у+0,37z; Р1= 1х +0,18у+0,28z; Р2= 1х +0,74у+ 0,77z
Найбільший вплив багатоплідності на молочність та масу гнізда зафіксовано в Р2, відповідно 0,74 та 0,77. Розрахунки індексів за поколіннями показали, що частка багатоплідності в них склала 6...15 %, молочності - 15...22 % і маси гнізда 69...72 %.
Таблиця 3. Темпи зниження продуктивності свиноматок за поколіннями, %
|
Покоління |
Багатоплідність |
Молочність |
Маса гнізда в два міс. |
ІПЦ |
ІА |
|
|
Ро до предків |
3,9 |
+1,3 |
+2,4 |
14,7 |
11,1 |
|
|
Р1 |
6,1 |
2,9 |
0,1 |
20,6 |
21,2 |
|
|
Р2 |
+2,1 |
+1,3 |
+1,2 |
+26,6 |
+7,9 |
Дослідженнями встановлено, що племінна цінність свиноматок має змінювану тенденцію за поколіннями. У маток вихідного (Ро) покоління, у порівнянні з їх предками, індекс племінної цінності знизився на 14,7 %, хоча натуральні показники молочності, маси гнізда зросли відповідно на 0,6 кг (1,3 %), 3,4 кг (2,4 %), збереженість приплоду - на 5,0%. Підвищення якісних показників продуктивності можна пояснити кращим фоном годівлі та утримання тварин у фермерському господарстві. Це покращення цілком відповідає виявленій раніше закономірності, що чим сприятливіше середовище для тварин, тим менша частка енергії витрачається на підтримку життя і тим більші можливості для прояву спадково обумовленого рівня і типу продуктивності. За одержаними даними адаптаційної оцінки маток з урахування інтенсивності їх використання спостерігалося зниження індексу (ІА) маток вихідного покоління, у порівнянні з їх предками, на 11,1 %.
У маток Р1, порівняно з матерями Ро, які відрізнялись більшою тривалістю племінного використання і вищою продуктивністю, ІА знизився на 21,2 %, що пов'язано із введенням у стадо більшої кількості свиноматок першоопоросок, які ще мало пристосовані до даних умов життя.
У поколінні Р2 спостерігається помітне збільшення індексу племінної цінності (26,6%) за рахунок підвищення продуктивності свиноматок та частки впливу кількості поросят на молочність та масу гнізда у два місяці, але індекс пристосованості зріс лише на 7,9 %, а у порівнянні з Ро - зменшився на 9,3 %. При цьому тривалість племінного використання свиноматок і кількість одержаних від них опоросів на одну свиноматку в цьому поколінні були найнижчими. Таким чином, величина індексу адаптаційної здатності свиней за їх репродуктивними якостями показує, що чим вищий рівень реалізації продуктивного потенціалу тварин, тим напруженіше проходить у них процес адаптації. Він приводить до зниження адаптаційної здатності, яка виражається у підвищенні рівня браковки і скороченні віку племінного використання маток, тобто більш стійкі генотипи рано вибраковуються з причини їх нижчої продуктивності і зниження відтворювальної здатності, а високопродуктивні матки, які вводяться в стадо - у більшості випадків недостатньо адаптовані. Питання селекційного збереження у стаді як високо адаптованих, так і високопродуктивних генотипів, через можливе їх нетривале використання, потребує подальших досліджень.
Висновки.
1. Проведені дослідження дозволяють дати об'єктивну оцінку рівня пристосовуваності груп маток до виробничих умов конкретного господарства.
2. В умовах стада максимальний спад продуктивності відмічено у другому поколінні, а в третьому - розпочався зворотній процес її відновлення.
3. Інтенсивність відбору свиноматок супроводжується скороченим терміном їх використання (не більш 3-3,5 років). Потенційні можливості маток на пізніших стадіях онтогенезу у цьому випадку не розкриваються, що може мати негативні селекційні наслідки у віддаленій перспективі.
4. Розраховувані індекси адаптації за поколіннями дозволяють з певною вірогідністю прогнозувати рівні очікуваної пристосовуваності до нових середовищних умов і розвитку продуктивних якостей тварин стада.
Список використаної літератури
1. Полковникова А. П. Способ контроля за приспособленностью стад крупного рогатого скота в условиях содержания /А.П. Полковникова //Новое в методах зоотехнических исследований. - Харьков. - 1992. Ч.1. - С. 10-15.
2. Изучение биологических особенностей приспособленности животных к условиям содержания и эксплуатации путем нахождения индекса адаптации / Й. З. Сирацкий, В. В. Меркушин, А. И. Костенко [и др.] // Вісник аграрної науки. - 1994. - №2. С.28-31.
3. Адаптаційна здатність корів голштинської та української чорно-рябої молочної порід / Т. В. Засуха, І. М. Кудлай, Ю. П. Стрикало [та інш]. // Розведення і генетика тварин. - 2005. - Вип.38. - С. 148-151.
4. Небелиця М. С. Метод оцінки пристосування свиней / М.С. Небелиця // Розведення і генетика тварин. - 2002. - Вип.36. - С. 124-126.
5.Смирнов В. С. Современные проблемы селекции и адаптации свиней / В. С. Смирнов // Сельскохозяйственная биология. - 1991. - №4. - С. 159-164.
6. Кузнецов А. Ф. Справочник по ветеринарной гигиене / Кузнецов А. Ф., Баланин В. И. - М: Колос, 1984. - 335 с.
7. Смирнов В. С. Индексная оценка адаптации свиней по воспроизводительным качествам / В. С. Смирнов // Зоотехния. - 1997. - №6. - С.11-13.
23. ОЦІНКА КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ПРОБІТ-МЕТОДОМ
А.М. Івін
Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова
„Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Наведено результати оцінки кнурів-плідників в умовах племзаводу ТОВ „Прод-Альянс" Чаплинського району Херсонської області з використанням пробіт-методу для визначення їх сумарної племінної цінності. Встановлено, що при застосуванні цього методу можна розподіляти кнурів за категоріями не тільки за будь-якою однією селекційною ознакою, яка цікавить селекціонера, або середнім пробітом із усіх ознак, які обов'язково враховуються при контрольній відгодівлі, але й середнім пробітом з любого їх числа у комбінації найбільш важливої для конкретного стада на певному етапі селекції.
Ключові слова: оцінка, кнур-плідник, племінна цінність пробіт-метод, ранг.
Ефективність виробництва свинини значною мірою залежить від рівня селекції. Відгодівельні та м'ясні якості приплоду багато в чому визначаються якістю плідників, яких використовують у стаді. Проте не всі вони однаковою мірою впливають на показники продуктивності одержаного потомства. Тому добору та оцінці кнурів надають великого значення. Основним методом визначення генотипу плідників є контрольна відгодівля потомства, яка виявляє генетично обумовлену різницю між ними та служить у програмах селекції, які використовуються, основою для добору [4].
В залежності від розвитку галузі та рівня племінної роботи в ній спадкові якості плідників оцінюються у різних об'ємах і різними за точністю та складністю методами. Використовують для цієї мети і різні індекси плідників, побудовані за даними їх власної продуктивності, продуктивності предків, потомків та побічних родичів.
Кожний із цих основних методів та їх модифікації мають свою перевагу та недоліки. Найбільше визнання і розповсюдження у селекційній практиці одержали варіанти оцінки, основані на порівнянні продуктивності потомків з ровесниками, але більшість варіантів цього методу, які застосовуються на практиці, у тому числі і з використанням селекційних індексів, не враховують мінливості ознак. Це може суттєво впливати на правильність оцінки, а різниця самих оцінок виявляється не аргументованою статистично. До цього ж пряме порівняння показників продуктивності оправдано лише у тих випадках, коли тварин випробовують у строго однакових умовах. Змінюється і рівень продуктивності ровесників, з якими ведуть порівняння. В результаті мінливість ознак також коливається головним чином за рахунок факторів зовнішнього середовища.
Щоб врахувати вплив мінливості ознак на їх оцінку з точки зору варіаційної статистики, слід використовувати нормоване відхилення з послідовною їх пробіт-перебудовою [3; 1; 2; 5].
Останнім часом, поряд з традиційними методами оцінки, в селекції свиней використовується пробіт-метод - визначення сумарної племінної цінності тварин. Пробіт-аналіз застосовують у біологічних дослідженнях при вивченні ознак, які можуть бути представлені в альтернативній формі. Перетворення за допомогою пробітів дозволяє виразити розподіл ознаки у варіаційному ряді у вигляді не кривої, а прямої лінії. Цей метод застосовують у медичних дослідженнях, радіобіології тощо [6].
Враховуючи розглянуті достоїнства пробіт-метода, його застосування для визначення категорії кнурів-плідників теоретично оправдане і дає детальну інформацію для селекціонера.
Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведені у племзаводі ТОВ „Прод-Альянс" Чаплинського району Херсонської області на поголів'ї свиней української степової білої породи за комплексом відгодівельних ознак (середньодобові прирости, вік досягнення живої маси 100 кг, товщина шпику над 6…7 грудними хребцями). За показниками контрольної відгодівлі, які аналізували за належністю до кнурів-плідників, застосовували рангування, при цьому найкращому показнику відповідав мінімальний ранг, а найгіршому - максимальний. Сумарне значення рангів ділили на кількість ознак і знаходили величину середнього рангу по кожному кнуру.
Племінну категорію кнурів-плідників визначали пробіт-методом. Для розрахунку пробітів використовували наступні формули:
(1)
,
де - пробіт ознаки;
- індивідуальні показники продуктивності;
- середні значення в потомстві;
- середнє квадратичне відхилення досліджуваної ознаки.
Перша формула застосовується при селекції на підвищення ознаки (середньодобові прирости, довжина напівтуші, маса задньої третини напівтуші), а друга - при селекції на зниження показників (вік досягнення живої маси 100 кг, витрати корму на 1 кг приросту, товщина шпику).
За одержаними пробітами кнурів класифікували таким чином: батьки тварин, які приблизно відповідають пробітам від 4,4 до 5,6, є нейтральними плідниками. Кнури, потомки котрих за ознакою, яка вивчається, одержують пробіти 5,7 і більше вважаються поліпшувачами. Причому, чим більший пробіт, тим більш продуктивними у порівнянні із середньою характеристикою ровесників є потомки плідника і тим вище його поліпшуючий вплив на стадо. Кнури, які мають пробіти 4,3 і менше оцінюються як погіршувачі, а зменшення абсолютної величини пробіта свідчить про більш сильний негативний вплив. Із підвищенням або зменшенням величини пробітів від середнього їх значення, яке дорівнює 5, та віддалення груп потомків від середини розподілу в кращу або гіршу його частини, підвищується вірогідність оцінки.
Результати досліджень. З використанням пробітів проведено оцінку досліджуваних кнурів-плідників та їх порівняльний аналіз з абсолютними показниками за відгодівельними якостями потомків. Характеристику відгодівельних якостей кнурів-плідників за даними контрольної відгодівлі потомства наведено у таблиці 1. Встановлено, що кращими показниками віку досягнення живої маси 100 кг і середньодобового приросту характеризувалося потомство кнурів Задорного 113 та Асканійця 123, а за товщиною шпику над 6…7 грудними хребцями - кнурів-плідників Задорного 113 та Асканія 157, які за цими показниками з незначною різницею переважали потомків інших кнурів та середню величину по групі. Тому, зважаючи на близькі значення ознак у вказаних тварин ускладнюється їх порівняльна комплексна оцінка. Виходячи з цього було проведено розрахунок пробітів для кожної ознаки, визначення середнього пробіту та встановлення племінної категорії плідників (табл. 2). Аналіз таблиці показує, що розподіл кнурів на погіршувачів, нейтральних та поліпшувачів за пробітами, розрахованими для окремих ознак, майже співпадає з теоретично очікуваним, а саме - за такою селекційною ознакою, як вік досягнення живої маси 100 кг (характеризує відгодівельні якості), частка нейтральних плідників коливається в межах 60%, а поліпшувачів та погіршувачів складає приблизно по 20%.
Однак перед селекціонерами стоїть завдання комплексно поліпшити як відгодівельні, так і м'ясні якості свиней. У цьому відношенні певний інтерес має величина середнього пробіту, так званого селекційного індексу, який наглядно характеризує племінну цінність кнура за даними показниками продуктивності.
Із загальної кількості оцінених кнурів за значенням середнього пробіту категорію поліпшувача має кнур-плідник Задорний 113, решта кнурів (80 %) - нейтральні. У потомства поліпшувача порівняно з потомством нейтральних кнурів вік досягнення живої маси 100 кг був меншим на 10,8…25,7 %, середньодобові прирости вищі на 12,0…27,5 %, а товщина шпику - на 2,9…20,1 %.
Висновки. Аналіз застосування пробіт-методу показав, що з його допомогою можна розподіляти кнурів за категоріями не тільки за будь-якою однією селекційною ознакою, яка цікавить селекціонера, або середнім пробітом із усіх ознак, які обов'язково враховуються при контрольній відгодівлі, але й середнім пробітом з любого їх числа у комбінації, найбільш важливої для конкретного стада на певному етапі селекції.
Список використаної літератури
1. Александров Б.В. Применение пробит-метода / Б.В. Александров, В.З. Боркум, З.А. Маштак // Свинарство. - 1987. - № 1. - С. 14 - 16.
2. Геккієв А.Д. Обгрунтування та практичне удосконалення методів розведення в генофондних стадах молочної худоби: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с.-г. наук; спец. 06.02.01 „Розведення та селекція тварин"/ А.Д. Геккієв. - Київ, 2005. - 49 с.
3. Коваленко В.П. Порівняння двох методів оцінки півнів за якістю потомства / В.П. Коваленко, Д.Н. Бєлорєчков // Птахівництво. - 1974. - № 17. - С. 13 - 20.
4. Небилиця М.С. Результати оцінки кнурів пробіт-методом / М.С. Небилиця // Свинарство. - 1994. - № 50. - С. 52 - 55;
5. Савчук Л.Г. Використання пробіт-методу для оцінки плідників за якістю нащадків / Л.Г. Савчук // Таврійський науковий вісник. - 2006. - Вип. 47. - С. 83 - 88;
6. Урбах В.Ю. Биометрические методы / В.Ю. Урбах. - М.: Наука, 1964. - 256 с.
24. генетичний потенціал репродуктивних якостей свиноматок української степової білої породи у розрізі ліній та родин
А.М. Маслюк
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Вивчено репродуктивні якості та рівень продуктивності свиноматок п'яти ліній і одинадцяти родин української степової білої породи за сімнадцять років розведення. Встановлено високий генетичний потенціал продуктивності маток родин Лазурної та Лучистої лінії Аспекта, Арсенальної лінії Арсенала, Волни лінії Степняка, Азбуки лінії Асканійця. Рекордну багат...
Подобные документы
Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011Поняття собівартості як важливого фактору підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва, послідовність та методика її визначення. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва. Аналіз структури виробничих витрат.
курсовая работа [257,9 K], добавлен 06.10.2011Важливість галузі молочного скотарства та сучасний стан галузі. Умови утримання тварин, підходи до виробництва продукції. Проектна потужність підприємства. Обґрунтування потужності переробного підприємства, первинна та вторинна переробка його продукції.
курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.11.2014Вибір способу утримання свиней в господарстві. Значення комбікорму для годівлі сільськогосподарських тварин. Визначення годинної продуктивності комбікормового цеху. Зоотехнічні вимоги до технологічного процесу лінії приготування і роздачі корму.
дипломная работа [304,2 K], добавлен 14.11.2014Організація виробничих процесів. Планування поголів’я тварин, їх продуктивності, валового виробництва продукції, оплати праці, матеріальних і грошових витрат, фінансових результатів від реалізації м’яса птиці. Визначення планової собівартості продукції.
курсовая работа [331,9 K], добавлен 27.04.2016Розрахунок вартості кормів та потреби в них в кормоодиницях, за видами та натуральному виразі на календарний і господарський рік (від урожаю планового року до урожаю майбутнього) виходячи з нормативів витрат на 1 голову або 1 ц продукції тваринництва.
практическая работа [9,8 K], добавлен 03.08.2011Виробничий потенціал і ефективність його використання у галузі тваринництва. Динаміка поголів’я і структура стада, питання відтворення стада. Аналіз процесів годівлі і утримання. Обґрунтування виробничої програми та доходів при плануванні свинарства.
курсовая работа [35,3 K], добавлен 29.07.2008Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015Міграція радіонуклідів в екосистемах. Накопичення радіонуклідів в компонентах фітоценозу. Ведення сільського господарства, тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях. Заходи спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.
дипломная работа [574,5 K], добавлен 17.04.2012Біологічні особливості та відношення коропових видів риб до основних показників водного середовища. Вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу. Нормування годівлі та використання кормів рослинного і тваринного походження.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2010Комплексна програма реформування сільського господарства. Основні технології сучасного тваринництва. Взаємозв’язок факторів, що впливають на розвиток галузі тваринництва. Показники економічної ефективності комплексної механізації виробничого процесу.
курсовая работа [91,9 K], добавлен 17.07.2011Організаційно-економічна характеристика господарства, планування кормовиробництва. Аналіз виробничих показників галузі рослинництва. Кормова база, її склад, джерела надходження. Польове та лукопасовищне кормовиробництво. Організація зеленого конвеєра.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 10.05.2012Динаміка i структура земельних угідь та посівних площ, характеристика поголів'я і продуктивності тварин у господарстві. Аналіз технології вирощування молодняка, умови утримання та раціон годівлі худоби. Економічна ефективність виробництва яловичини.
дипломная работа [74,2 K], добавлен 30.04.2011Структура тваринництва в господарстві. Продуктивність кормових культур. Складання травосумішей, визначення співвідношень трав при сівбі. Використання площ кормових культур. Баланс кормів і шляхи їх одержання. Технологія заготівлі та зберігання кормів.
курсовая работа [172,5 K], добавлен 17.05.2011Природно-економічна характеристика та специфіка діяльності СТОВ "Промінь". Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва. Планування у галузях відтворення стада, потреби в кормах і реалізації продукції. Перспективи розвитку тваринництва.
реферат [51,2 K], добавлен 11.05.2009Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011
