Найкращими за молочністю є родини Арсенальної, Алеї, Акції, Волни, Лазурної та Лучистої, в яких дана ознака була більшою 50,0 кг при недостовірній різниці у порівнянні з середнім показником по вибірці. Коефіцієнт варіації має середні та високі показники, від 13,1 % в родині Волни до 19,4 % в Лазурної. Максимальна молочність (85 кг) була за третім опоросом свиноматки Арсенальної 514 з 12 поросятами при відлученні. Висока молочність свиноматок дає можливість отримати більш міцних поросят та проводити їх раннє відлучення.

Кількість поросят у два місяці у свиноматок по родинах була більше 9,0 голів забезпечуючи збереженість приплоду 83,3-87,9 %. Високими показниками останньої відзначалися родини Верби (87,9 %), Мирної (87,8 %) та Мастериці (87,5 %), що належать до ліній Степняка та Мирного, виведених на внутрішньопородній основі. Низькою збереженістю відзначалися більш багатоплідні матки, в яких кількість поросят у приплоді значно перевищувала потенційні можливості числа їх вигодовування.

Найбільшою масою гнізда та середньою масою одного поросяти при відлученні відзначаються свиноматки родин Лучистої (170,5 та 18,7 кг), Волни (167,4 та 18,5 кг) та Арсенальної (166,4 та 18,4 кг). Кращою є лінія Аспекта (169,2 та 18,2 кг відповідно). Рекордний показник маси гнізда (288 кг) отримано від Акція 1218 за четвертим опоросом. Коефіцієнти варіації за цією ознакою знаходились на рівні 14,4-18,3 %.

За комплексним показником відтворювальних якостей (КПВЯ) кращими виявилися свиноматки лінії Аспекта (117), дещо поступалися їм Арсенала (115) та Степняка (115) при середньому по виборці 114. Максимальний показник (175) зафіксовано в Арсенальної 514 за третім опоросом.

Висновки. Встановлено високий генетичний потенціал свиноматок української степової білої породи за репродуктивними якостями. Кращими в племзаводі за відтворювальними якостями є родини Лазурної та Лучистої лінії Аспекта, Арсенальної лінії Арсенала та Волни лінії Степняка. Не встановлено достовірної різниці за продуктивними якостями між родинами та лініями створеними у різний час і різними методами.

Список використаної літератури

1. Зельдин В. Ф. Беконное или мясо-сальное направление производства свинины / В. Ф. Зельдин // Тваринництво України. - 2009. - № 2. - С. 4-6.

2. Крилова Л. Ф., Маслюк А. М. Виведення та основні підсумки роботи з українською степовою білою породою свиней / Л. Ф. Крилова, А. М. Маслюк // Збірник наукових праць ІТСР „Асканія-Нова". - 2006. - С. 89-97.

3. Методические рекомендации по испытанию пород, типов и специализированных линий свиней на сочетаемость. - М., 1982. - 14 с.

4. Рибалко В. П. Селекція та гібридизація у свинарстві / В. П. Рибалко, В. П. Буркат. - К.: БМТ, 1996. - 144 с.

5. Рибалко В. П. Селекція у свинарстві та напрями її удосконалення / В. П. Рибалко // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 12. - С. 99 - 101.

6. Рыбалко В. П. Теоретические основы и практические результати по созданию новой популяции свиней / В. П. Рыбалко, Е. М. Агапова, И. С. Иващук [и др.] // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2002. - № 3. - С. 25-28.

25. Вплив малокомпонентних комбікормів, збагачених ліпідами та ферментами, на продуктивність свинок і метаболізм в їх організмі

М. М. Свістула - канд. с.- г. наук,

Д. В. Єфремов

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Наведено результати досліджень з вивчення ефективності використання ліпідних добавок та ферментів у годівлі ремонтних свинок. Встановлено, що комплексне згодовуванння цих кормових продуктів в раціонах покращує перебіг метаболічних процесів, поліпшує перетравність і засвоєння кормів раціону та збільшує на 10,6% інтенсивність росту ремонтного молодняку свиней.

Ключові слова: свинки, соняшникова олія, фермент, лінолева кислота, продуктивність, метаболізм.

Розвиток аграрної науки сьогодення суттєво поширює знання про потребу тварин у поживних речовинах для забезпечення потенціалу продуктивності та збереженності їх здоровйя. Нині в багатьох країнах світу серед інших елементів живлення особлива увага приділяється і нормуванню годівлі свиней за ненасиченими жирними кислотами (НЖК), зокрема лінолевою та ліноленовою, які не синтезуються в організмі, але вкрай необхідні для його нормальної життєдіяльності [1,2].

Нестача НЖК у кормах, особливо лінолевої кислоти, зумовлює зниження інтенсивності росту і погіршує продуктивність тварин та призводить до інших негативних змін в організмі [3,4]. Поряд з цим, використання типових для південного регіону раціонів молодняку свиней, що базуються на пшениці та ячменю може не задовольняти їх потребу у цій речовині. За даної ситуації її додатковим джерелом можуть бути рослинні олії та відходи з переробки олійних культур, які містять значну концентрацію даної кислоти.

Відомо, що до складу злакових зернових культур, які застосовуються у годівлі свиней, входять некрахмалисті полісахариди (НПС) - арабіноксилани, бетаглюкани та пентозани, що знижує перетравність і засвоєння поживних речовин корму та в кінцевому підсумку негативно впливає на продуктивність тварин і економіку галузі свинарства. Тому, з метою нормалізації процесів травлення, в раціони свиней доцільно включати ферментні добавки [5].

Однак, інформація про те, як впливає комплексне поєднання ліпідних та ферментних добавок на продуктивні якості ремонтного молодняку свиней та метаболізм поживних речовин в їх організмі вкрай обмежена. Виходячи з вищевикладеного, нами було прийнято рішення з проведення досліджень у цьому напрямі на ремонтних свинках.

Матеріал і методика досліджень. З метою вирішення поставлених завдань на базі свиноферми ПП "Телештан" Чаплинського району Херсонської області було відібрано 60 голів чотиримісячних свинок української степової породи, яких з урахуванням віку та живої маси розподілили на чотири групи - контрольну та три дослідних, по 15 голів у кожній.

Згідно із схемою досліду тварини контрольної групи отримували повнораціонний малокомпонентний комбікорм, збалансований за нормами ВІТ [6]. До його складу входили у % за масою: пшениця-62; макуха соняшникова-15; висівки пшеничні-20; крейда кормова-1,5; сіль-0,5; премікс "САН"-1. Поживність 1 кг такого комбікорму становила 1,06 корм. од. та 150 г сирого протеїну. Балансування раціону за вітамінним, мінеральним та амінокислотним живленням проводили за рахунок преміксу. В раціони свиней І дослідної групи включали 2% (за масою) соняшникової олії; ІІ - комплексне поєднання соняшникової олії та ферментного препарату "Оллзайм ПТ" в кількості 0,03% (за масою), ІІІ дослідної - 0,03% ферменту "Оллзайм ПТ".

Годівля тварин була груповою, дворазовою, доступ до води вільний. Перебіг метаболічних процесів в організмі ремонтних свинок в період експерименту вивчали на трьох тваринах із кожної групи шляхом проведення фізіологічного досліду та аналізу крові тварин. Динаміку живої маси свинок вивчали методом індивідуального зважування на початку, щомісячно та в кінці досліду. Тривалість основного періоду експерименту становила 120 діб. Одержані дані статистично оброблені методами варіаційної статистики [6].

Результати досліджень. Згодовування тваринам дослідних груп раціонів з включенням олії, комплексу "олія + фермент", а також одного ферменту справило різний вплив на їх продуктивні якості. Так, середньодобові прирости живої маси молодняку свиней І, ІІ та ІІІ дослідних груп за весь період експерименту складали 635, 658 та 607 г, що відповідно на 6,7; 10,6 (Р<0,05) і 2% було вищим, ніж у їх контрольних аналогів (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка живої маси ремонтних свинок,

Аналогічні результати були одержані і за загальним приростом живої маси, який у дослідних тварин становив 76,3; 79 та 72,8 кг, що більше за контрольних свинок (71,4 кг) на 4,9 (Р<0,05); 7,6 (Р<0,01) та 1,4 кг. Це, в свою чергу, зумовило підвищення живої маси свиней дослідних груп, які наприкінці досліду важили 120,8; 123,5 та 117,5 кг, проти 116 кг у контролі. При цьому витрати кормів на 1 кг приросту у тварин дослідних груп, відносно контролю (4,6 корм. од.) зменшувалися на 4,3; 6,5 та 2,2%.

Результати фізіологічних досліджень показали, що перетравність поживних речовин була достатньо високою у свинок всіх піддослідних груп. Водночас використання вищезазначених кормових продуктів у раціонах молодняку свиней дослідних груп позитивно вплинуло на рівень перетравності поживних речовин (табл. 2). Так, найкращою здатністю до перетравності поживних речовин раціону відзначалися тварини ІІ дослідної групи, які одержували у складі комбікорму комплекс "олія + фермент".

Таблиця 2. Коефіцієнти перетравності поживних речовин, %,

У порівнянні з контролем вони краще перетравлювали суху речовину на 1,17, органічну речовину - на 0,79, сирий протеїн - на 2,14, сирий жир - на 42,41 (Р0,05), сиру клітковину - на 2,15 та безазотисті екстрактивні речовини на 0,78 абс. %.

Біологічну повноцінність кормових раціонів характеризує баланс азоту, який є показником засвоєння азотистих речовин корму в організмі тварин. Аналіз даних балансу азоту показав, що він був позитивним у свиней всіх піддослідних груп (табл. 3).

Таблиця 3. Середньодобовий баланс азоту, г,

Тварини споживали з кормом практично однакову кількість азоту, але в контрольній та ІІІ дослідній групі виділення його з продуктами обміну було більшим у порівнянні з аналогами І та ІІ дослідних груп. За рахунок цього, його краще відкладення було у свинок ІІ дослідної групи (28,31 г). За показниками засвоєння азоту у відсотках до прийнятої та перетравленої кількості тварини цієї групи перевищували контрольних на 5,27 та 4,85%.

Щодо відкладання азоту в тілі свинок інших дослідних груп, то дещо меншими показниками (відносно ІІ дослідної групи) відзначалися тварини, які споживали з комбікормом соняшникову олію (27,26 г) та фермент "Оллзайм ПТ" (25,35 г). Результати балансу азоту відповідають приростам живої маси молодняку свиней за групами.

Показниками, що характеризують обмін речовин в організмі і забезпеченість тварин мінеральними елементами, є дані про використання ними кальцію та фосфору (табл. 4). Кількість кальцію, відкладеного в тілі свинок контрольної групи, становила 5,99 г або 23,88% від прийнятого з кормом, І дослідної - 7,43 г або 28,59%, та ІІІ дослідної групи - 7,59 г або 27,83%. Більш високим ступенем використання кальцію відзначались тварини ІІ дослідної групи, у тілі яких відклалося 7,14 г цього елементу або 29,06 % від прийнятого з кормом, що на 1,42 г або 5,18 % було більшим, ніж у контролі.

Таблиця 4. Середньодобовий баланс кальцію у піддослідних тварин, г,

Аналогічна тенденція простежується і при вивченні балансу фосфору, де тварини контрольної, І та ІІ дослідних груп відкладали практично однакову його кількість (3,96 - 4,03 г) і лише свинки ІІ дослідної групи більш ефективно використовували цей елемент у процесах метаболізму.

Результати біохімічного аналізу крові показали, що у піддослідних свинок показники крові знаходилися у межах фізіологічної норми. Водночас з цим, у крові тварин дослідних груп відмічено підвищення концентрації гемоглобіну на 1,4 - 9,7 %, еритроцитів - 2,7 - 19,4%, загального білку 17,6 - 19,7 % (Р<0,05 для свинок ІІ дослідної групи) кальцію - 2,4-3,2%, що свідчить про підвищений рівень окисно-відновних реакцій та більш посилений обмін речовин в їх організмі .

Для повної оцінки доцільності використання вищезазначених кормових продуктів у годівлі ремонтних свинок проведено розрахунок економічної ефективності досліджень. Його результати свідчать, що незважаючи на більш високу вартість раціонів молодняку свиней дослідних груп 9,6; 10,7 та 1,1% краща інтенсивність росту дослідних тварин дозволила одержати додатковий прибуток при використанні соняшникової олії у розмірі 31,4 грн., введенні ферменту "Оллзайм ПТ" - 13,7 грн. та при комплексному їх застосуванні - 65,6 грн.

Висновки. У годівлі ремонтних свинок доцільно використовувати комбікорми з комбінацією соняшникової олії та ферменту "Оллзайм ПТ". Це забезпечує повноцінність годівлі свиней за енергією і лінолевою кислотою та сприяє більш ефективному засвоєнню кормів раціону, що, в свою чергу, дозволяє підвищити на 10,6% прирости живої маси тварин, зменшити на 6,5% витрати кормів на одиницю продукції та одержати 65,6 грн. додаткового прибутку в розрахунку на голову.

Список використаної літератури

1. Дурст Л., Виттман М. Кормление сельскохозяйственных животных/ Дурст Л., Виттман М.; пер. с немец.; под. ред. И.И. Ибатуллина, Г. В. Проваторова - Винница: НОВА КНИГА, 2003. - 384 с.

2. Мысик А.Т. Питательность кормов, потребности животных и нормирование кормления / А.Т. Мысик // Зоотехния. - 2007. - №1. - С.7-13.

3. Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні / І.В. Гноєвий - Х.: ООО "Контур", 2006. - С. 271-278.

4. Шкункова Ю.С. Кормление свиней на фермах и комплексах / Ю.С. Шкункова, А.П. Постовалов - Л.: Агропромиздат, 1988 - 255 с.

5. Константинов В. Эффективность использования ферментних пре-паратов в рационах свиней /В. Константинов, Н. Солдатенков, Е. Кудряшов // Свиноводство. - 2005. - №2. - С.21-23.

6. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: справоч. пос. / [А.П. Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др.]. - М.: Агропромиздат, 1985. - 352с.

7. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский - М.: "Колос", 1969. - 256с.

26. ВЛИЯНИЕ ФЕРМЕНТА "ГЛЮКОЛЮКС-F" НА ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ У СВИНОМАТОК

В.В. Семенов, д-р с.-х. наук,

Государственное научное учреждение Ставропольский научно-исследовательский институт животноводства и кормопроизводства, Россия

Экспериментальные данные подтверждают положительную динамику повышения показателей форменных элементов крови в зависимости от потребления супоросными и лактирующими свиноматками БМВК, в состав которых был введен фермент "ГлюкоЛюкс-F". Логично увязать это с более высокой степенью переваривания пищи, ее усвоению и трансформацию через кровь в мышечную ткань, а также молочную продуктивность свиноматок.

Ключевые слова: фермент, "ГлюкоЛюкс-F", гемоглобин, мультиэнзимная композиция, естественная резистентность.

Ферменты играют важную роль в живом организме и все процессы прямо или косвенно осуществляются с их участием. Молекулы одних ферментов состоят только из белков, другие включают белки и небелковые соединения (коферменты). В качестве коферментов выступают различные органические вещества, как правило, витамины, неорганические - ионы минералов. При этом действуют в строго определенной последовательности, они специфичны для каждого вещества и ускоряют только определенные реакции, причем при благоприятных факторах, в тысячи раз.

Введение ферментного препарата "ГлюкоЛюкс-F" в комбикорма супоросным и лактирующим свиноматкам позволяет им более эффективно использовать энергию, поставляемую с кормом. Добавление "ГлюкоЛюкс-F" в рацион свиноматок важно было изучить на предмет повышения качества и количества молока, а также его влияние на репродуктивные функции и потомство.

Ключевым моментом является содержание свиноматок в физиологических кондициях, позволяющих накопить достаточное количество энергии. При существующих условиях кормления зачастую очень сложно обеспечить свиноматку рационом, который соответствовал бы ее генетическому потенциалу, что в итоге приводит к существенной потере веса и отрицательно влияет на процесс супоросности.

Достаточно широко в составе комбикормов и рационов для свиней в последние годы стали использоваться препараты гидролитических ферментов, повышающие переваримость кормов и увеличивающие тем самым их усвояемость организмом. Исследованиями ряда ученых [1, 2, 4] - подтверждено положительное влияние мультиэнзимных композиций на рост и развитие животных, увеличение переваримости питательных веществ рационов, снижение затрат кормов на единицу продукции и повышение эффективности отрасли свиноводства в целом.

Методика м материалы исследований. Для проведения научно-хозяйственных опытов в ЗАО "Минводский комбикормовый завод" Ставропольского края были изготовлены три опытные партии БМВК "PROMIKZ" для супоросных свиноматок с нормой ввода 10% в комбикорм ККС-2-89, первый БМВК без фермента, второй БМВК, в котором присутствовал 1% премикса с содержанием 50 кг ферментного препарата "ГлюкоЛюкс -F" (на 1 тонну), третий рецепт премикса содержал 100 кг "ГлюкоЛюкс-F" в 1 тонне концентрата.

Лактирующим свиноматкам аналогичным образом был приготовлен специальный БМВК для комбикорма СКК-54-57 и идентичным способом введены пропорции фермента "ГлюкоЛюкс-F".

Экспериментальная часть исследований проводилась в племзаводе им. Чапаева Кочубеевского района Ставропольского края. Перед началом основного периода из 200 проверяемых свиноматок отобрано 30 особей - аналогов (руководствуясь методическими рекомендациями [3], из которых сформировано 3 группы по 10 животных. Физиологическое состояние свиноматок подтверждено биохимическими показателями крови и согласно зоотехнического учета они находились в состоянии супоросности (55-60 дней). Следующий забор крови осуществляется после отъема поросят.

Кровь является связующим звеном между организмом и тканями, выполняет функции регулятора жизненных процессов в период роста и развития, а также отражает уровень продуктивности и резистентности животных. В этой связи, для характеристики напряженности обмена веществ, анализа влияния ферментного препарата "ГлюкоЛюкс-F" был изучен морфологический состав крови у супоросных и лактирующих свиноматок.

Результаты исследований. Согласно результатам исследований наблюдается повышение форменных элементов крови в зависимости от сроков супоросности в опытных группах.

Однако, к завершающему периоду супоросности свиноматки, подвергающиеся воздействию ферментного препарата "ГлюкоЛюкс-F", значительно превышали I контрольную группу по содержанию эритроцитов на 1,5 х 10¹²/л или 21,6% (p<0,01) и 1,2 х 10¹²/л или 17,1% (p<0,01) соответственно.

Количество эритроцитов у подопытных свиноматок во все изучаемые физиологические периоды (супоросность, лактация) находилось в пределах физиологической нормы.

Количество гемоглобина во всех изучаемых группах находилось в пределах физиологической нормы и с возрастом наблюдается его повышение от 2,9 до 5,2%.

Повышенное содержание форменных элементов крови у свиноматок опытных групп по сравнению с аналогами контрольной группы свидетельствует о более интенсивном протекании окислительно-восстановительных процессов в их организме, связанных с дополнительным введением ферментного препарата.

Повышенное содержание эритроцитов, лейкоцитов и гемоглобина в крови свиней в возрастном аспекте и при стимуляции добавлением в БМВК фермента "ГлюкоЛюкс-F" свидетельствуют о положительной динамике гематологических характеристик.

Повышенное содержание гемоглобина в крови свиноматок опытных групп, по-видимому, связано с интенсивностью процессов метаболизма, а доступность кормового белка, витаминов и минералов обеспечивается лучше у животных, получавших БМВК и дополнительно фермент. Кроме того, как известно, увеличение в крови гемоглобина способствует поступлению к тканям дополнительного количества кислорода и повышает процессы обновления отдельных структур и тканей организма.

При изучении естественной резистентности большая роль отводится лейкоцитам, которые участвуют в становлении неспецифического иммунитета. В процессе изучения динамики содержания их в крови, установлено, что с возрастом увеличивается их количество у свиноматок всех групп. Однако в опытных вариантах, в сравнении с животными контрольной группы по этому показателю отмечены различия на 10,7% (p<0,05) и 14,8% (p<0,05).

Выводы. Резюмируя полученные научно-практические данные, следует отметить, что включение ферментного препарата "ГлюкоЛюкс-F" супоросным и лактирующим свиноматкам сказалась на массе взрослых животных, их молочности и на приросте живой массы у потомства. Вероятно, это связано с более высокой степенью переваривания пищи, её усвоению, что позитивно сказалось на количестве и качестве молока у свиноматок опытных групп, а также способствовало трансформированию кормового протеина при формировании мышечной ткани у потомства от этих животных, о чем свидетельствуют морфологические параметры крови свиноматок.

1. Кононенко, С.И. Действие ферментных препаратов на использование корма молодняка свиней /С.И.Кононенко//Сб.научных трудов "Инновационные технологии в свиноводстве". Краснодар. - 2008. - С.80-87.

2. Кудряшов, Е.В. Опыт использования ферментных препаратов в рационах свиней на откорме /Е.В. Кудряшов/Материалы XV межвузовского координационного совета по свиноводству "Актуальные проблемы производства свинины в Российской Федерации". Пос. Персиановский.- 2006. - С.94-95.

/ А.И.Овсянников. М. "Колос".- 1976. - 263 с.

4. Подобед Л.И. Оптимизация кормления и содержания поросят раннего возраста. /Л.И. Подобед. Киев. - 2004. - С.105-113.

27. Вплив сезонності на відтворювальні якості свиноматок української степової білої породи свиней

Л.І. Топчій

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Наведено результати вивчення впливу сезону року на відтворювальні якості свиноматок української степової білої породи племрепродуктора ЗАТ "Волна" Генічеського району Херсонської області протягом 2006-2008 рр. Визначено, що у зимовий та весняний періоди приплоду одержують на 2,0 % більше, ніж у літній та осінній сезони. Свиноматки, які поросяться у зимово-весінній період, мають кращі материнські якості, ніж в літньо-осінній опорос.

Ключові слова: свині, сезон року, багатоплідність, збереженість, жива маса, середньодобовий приріст.

Однією з проблем промислового свинарства є вплив сезону року на відтворювальну функцію тварин. Певно це обумовлено тим, що разом із сезоном року змінюються і фактори зовнішнього середовища, серед яких найбільше значення має фотоперіодизм, навколишня температура, вологість повітря тощо [1,2,3].

За даними багатьох дослідників влітку у свиноматок спостерігається статева депресія, внаслідок чого у них знижується статева охота, запліднюваність, багатоплідність. Водночас в осінні та зимові місяці ці показники підвищуються [4].

У зв'язку з викладеним проблема впливу сезону року на продуктивність свиноматок є актуальною і має практичне та теоретичне значення.

Матеріал і методика досліджень. Для вивчення сезону року на відтворювальні якості свиноматок української степової білої породи свиней в умовах племрепродуктора ЗАТ "Волна" Генічеського району Херсонської області проводили дослідження шляхом аналізу опоросів протягом 2006-2008 років.

Для комплексної оцінки відтворювальних якостей використали оціночний індекс за обмеженою кількістю ознак [5].

; [1]

де: І - індекс відтворювальних якостей, балів;

В - кількість поросят при народженні, гол.;

W - кількість відлучених поросят, гол.;

G - середньодобовий приріст поросят при відлученні, кг.

Умови годівлі та утримання тварин протягом періоду досліджень були приблизно однаковими. Спосіб осіменіння тварин - природне парування. За період досліджень використовували одних і тих же кнурів-плідників. Свиноматок у стані охоти виявляли за допомогою кнура-пробника.

Результати досліджень. Результати проведених досліджень, наведених у таблиці 1, свідчать про те, що сезони року суттєво впливають на репродуктивні якості свиноматок. Так, найвища багатоплідність спостерігалася у маток, що опоросилися весною, а були запліднені взимку і порівняно з іншими порами року вона переважала на 2 % багатоплідність свиноматок, які привели поросят влітку, на 4 % взимку та на 5 % восени.

Таблиця 1.Відтворювальні якості свиноматок залежно від сезону року

Слід також зазначити, що всі наведені показники найвищими були весною і переважали інші пори року. При цьому кількість поросят при відлученні була на рівні 9,7 %, що вище середнього на 9 %, тобто на 0,8 голів, збереженість вищою була на 5 %, маса поросят при відлученні у 45 днів на 1,7 %, а маса гнізда - на 10,5 %.

Тривалість поросності також була найвищою весною

(113,5 днів), а це, в свою чергу, пов'язане з підвищенням багатоплідності, рівень кореляції цих ознак досить високий +0,703.

Розрахований оціночний індекс характеризує материнські якості, які найкраще проявилися у свиноматок з весняними опоросами (35,0), що більше від середнього по стаду на 2 % .

Гіршими показниками відрізнялися літні опороси, що підтверджує думку багатьох вчених про дискомфорт тварин як кнурів, так і свиноматок під час літнього сонцестояння.

На 2,0 % більше отримано приплоду у зимовий та весняний періоди, ніж у літній та осінній. Свиноматки, які поросяться у зимово-весняний період мають кращі материнські якості, ніж свиноматки, що поросяться в літньо-осінній період. Таким чином, нами були підтверджені літературні дані стосовно суттєвої різниці рівня розвитку досліджуваних ознак в різні пори року. Досліджуючи явище сезонності більш глибше (по місяцях), виявлено наступне: багатоплідність низькою була у листопаді-грудні і підвищувалася до травня-червня з 9,6 до 10,6 голів, або на 10,1 %. Протягом року співвідношення кнурців і свинок було майже рівним, крім січня-лютого, де більше в опоросах було свинок. Жива маса одного поросяти та середньодобовий приріст вищим виявився також у березні - квітні місяці.

Таблиця 2. Показники відтворювальних якостей та живої маси кнурців і свинок, які народилися в різні періоди року

Зимові та осінні опороси за досліджуваними репродуктивними ознаками були майже на одному рівні продуктивності. Це пояснюється схожими кліматичними умовами цих сезонів року у 2006 - 2008 роках у південному регіоні України. З даних таблиці 3 видно, що в стаді української степової білої породи свиней з роками спостерігається позитивна тенденція до підвищення ознак багатоплідності свиноматок, кількості поросят в термін від народження до 45-денного віку, збереженості, проте середньодобовий приріст поросят до відлучення знизився на 2,6 % у 2008 році, порівняно з 2006, що пов'язано з підвищенням ознаки багатоплідності, яка з ним тісно пов'язана. Так, багатоплідність зросла на 7,6 %, або 0,7 голови, кількість поросят до відлучення - на 9,4 %, або 0,8 голів і збереженість майже на 1,0 %.

Таблиця 3. Динаміка показників відтворювальних якостей залежно від сезону року

Крім цього аналіз даних показав, що існують значні відмінності у запліднювальній здатності свиноматок залежно від сезону року. Найвищим цей показник був весною в усі досліджувані роки з коливаннями від 92,3 % - у 2006 році до 95 % - у 2008 році. Їм поступалася запліднювальна здатність взимку та восени, а з найгіршої сторони виглядала така пора року, як літо.

Коливання багатоплідності свиноматок по роках у зв'язку з сезоном опоросу наглядно представлене на малюнку 1, з якого видно, що 2008 рік в усі пори року порівняно з іншими роками, був найкращим.

Рис.1. Коливання багатоплідності свиноматок по роках у зв'язку з сезоном опоросу

Таким чином, нами були підтверджені літературні дані про суттєву різницю досліджуваних ознак в різні пори року.

Висновки. Сезон народження найбільше впливає на ріст поросят до відлучення, коли молоко матері є основним кормом. Свиноматки, які поросяться у зимово-весінній період, мають кращі материнські якості, від них отримують також на 2 % більше поросят, ніж у літній та осінній сезони.

Список використаної літератури

1. Походня Г.С., Мороз М.М. Влияние сезона на воспроизводительные функции у хряков / Г.С. Походня, М.М. Мороз // Зоотехния.- 2007. - № 6. - С. 29-31.

2. Леонтьев В.В. Відтворювальні якості свиноматок української м'ясної породи залежно від сезону року / В.В. Леонтьев // Таврійський науковий вісник.- 2008. - Випуск 58. - Частина II. - С. 236-238.

3. Кононов В.П., Дьякевич О.Н. Репродуктивный потенциал коров и быков в зависимости от сезона года / В.П. Кононов, О.Н. Дьякевич // Зоотехния. - 1995. - № 8. - С. 22-23.

4. Походня Г.С., Федорчук Е.Г., Манохіна Л.А., та інші. Продуктивность свиноматок в зависимости от сезона года / Г.С. Походня, Е.Г. Федорчук, Л.А. Манохіна та інші. // Таврійський науковий вісник. - 2008. - Випуск 58. - Частина II.- С. 298-302.

5. Коваленко В.П., Галянт А.М. Відтворювальні якості свиней при використанні плідників універсальних та м'ясних порід / В.П. Коваленко, А.М. Галянт // Таврійський науковий вісник. - 2007. - Вип. 48. - С. 79-83.

28. українська степова біла порода свиней в системі схрещування

Ю.І. Шульга, к. с.-г. наук

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства УААН

Наведено результати використання свиней української степової білої породи в якості материнської та батьківської форм при схрещуванні з спеціалізованими м'ясними генотипами. Встановлено, що найкращими показниками багатоплідності характеризувалися тварини поєднання +УСБ ? >ЧБ (11,3 гол.) та +УСБ ? >Л (11,1 гол.), а за масою гнізда при відлученні - +УСБ ? >Л (189,0 кг). За відгодівельними якостями перевагу отримали помісі +УСБ ? >УМ(АТ).

Ключові слова: порода, схрещування, гетерозис, багато-плідність, скороспілість, економічний ефект.

Біологічна поєднаність, як явище, що зумовлює ефект гетерозису, постійно цікавить виробника. Вивчення цієї проблеми має суттєву багатовекторність. Тільки за останні роки в нашій країні проведено багато випробувань міжпородних поєднань свиней з метою отримання генотипів тварин з підвищеними продуктивними властивостями.

В результаті досліджень було з'ясовано, що гетерозис при міжпородному схрещуванні може проявлятися по різному, в залежності від особливостей порід, що поєднуються [1,2]. Проте ефект гетерозису є результатом не тільки генетичної детермінації, а підсумком сукупного впливу генотипічних і паратипічних факторів.

Відомо, що більш високий гетерозисний ефект буде отриманий у тому випадку, коли в якості материнської форми використовується порода, яка характеризується високими відтворювальними та материнськими якостями, а також добре пристосована до природно-кліматичних умов в яких вона розводиться [5]. Такою породою на Херсонщині є українська степова біла, яка за 75 років свого існування показує високі продуктивні показники як при чистопородному розведенні, так і схрещуванні.

В якості батьківської форми доцільно використовувати тварин спеціалізованих м'ясних порід: ландрас, червона білопояса, асканійський тип української м'ясної породи та інш.

У зв'язку з цим, перед нами було поставлене завдання вивчити комбінаційну здатність зазначених порід свиней в прямих та зворотних підборах з метою отримання гарантованого ефекту гетерозису.

Матеріал і методика досліджень. Проведення науково-господарських досліджень було організовано у виробничих умовах ТОВ "Прод-Альянс" Чаплинського району Херсонської області (2007-2008 рр.). Для організації досліду за принципом аналогів було сформовано 6 піддослідних груп: І - контрольна - чистопородне розведення української степової білої породи (УСБ) та ІІ-VІ - дослідні - реципрокні поєднання української степової білої породи з породами ландрас (Л), червона білопояса (ЧБ) та українська м'ясна (асканійскьий тип) (УМ(АТ)).

Годівля і утримання тварин в кожній групі була ідентична.

Оцінку відтворювальних та відгодівельних якостей піддослідних тварин здійснювали за загальноприйнятими методиками [4].

Економічну ефективність вирощування свиней різних генотипів обчислювали відповідно до "Методики визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" [3]. Вартість 1 кг живої маси молодняку становила 15,0 грн. за середніми цінами 2008 року.

Біометричну обробку результатів досліджень проведено методами варіаційної статистики за Н.А. Плохінським з використанням комп'ютерної техніки та пакетів прикладного програмного забезпечення MS OFICE 2003 EXCEL.

Результати досліджень. Найбільш важливою господарською ознакою, за якою оцінюють підсумки діяльності господарств з розведення свиней, є багатоплідність. Результати досліджень показали, що в однакових умовах годівлі та утримання при схрещуванні спостерігається тенденція до підвищення багатоплідності (табл. 1). Більш високими показниками (11,3 гол.) відрізнялися свиноматки УСБ породи при схрещуванні їх з кнурами червоної білопоясої. Вони переважали контрольну групу на 0,8 голови, або 7,6 % (Р>0,95). Висока багатоплідність спостерігалася при схрещуванні свиноматок УСБ породи з кнурами породи ландрас (11,1 гол.) та української м'ясної (11,0 гол.), але достовірної різниці не встановлено. При використанні української степової білої породи в якості батьківської форми значення цього показника було на рівні чистопорідних аналогів - 10,5 гол. (+Л ? >УСБ) і 9,9 гол. (+УМ(АТ) ? >УСБ).

Таблиця 1. Відтворювальні якості свиноматок різних поєднань,

Примітка: *P?0,95

Великоплідність свиноматок визначається живою масою поросят при народженні. В умовах виробництва вона є вихідною величиною маси тіла, від якої продовжується ріст і розвиток тварин у постембріональному періоді. Часто в приплоді однієї свиноматки з'являються поросята з масою при народженні від 0,6 до 1,8 кг і більше. Таким чином, вже на початковій стадії постембріонального розвитку окремі тварини мають різну потенційну можливість росту та виживаності. Відхід серед слабо розвинутих при народженні поросят, як правило, значно вище.

Схрещування різних порід в основному позитивно вплинуло на великоплідність поросят. При цьому спостерігалася тенденція до підвищення цього показника (1,14-1,21 кг), окрім свиноматок VІ групи (1,09 кг), що можна пояснити найвищою їх багатоплідністю.

Таким чином, маса поросят при народженні є важливим фактором, за яким можна судити про життєздатність і подальший інтенсивний ріст тварин. Якщо багатоплідність - позитивна ознака продуктивності свиноматок, то великоплідність - вагома селекційна ознака, яку необхідно враховувати при удосконаленні продуктивності племінних свиней.

Аналізуючи показники маси одного поросяти при відлученні у 2-місячному віці встановлено, що вони відповідали класу еліта в усіх дослідних групах і достовірної різниці між ними не встановлено.

Схрещування порід різного напрямку продуктивності покращило відгодівельні якості помісей (табл. 2). Вони на 1-13 днів раніше досягали живої маси 100 кг, ніж контрольна група, та економили на кожному кілограмі приросту живої маси 0,1-0,39 корм. од.

Таблиця 2. Відгодівельні якості свиней різних поєднань,