У 1976-1990 рр. нами розроблено методи удосконалення інтенсивних типів овець у нечисленних закритих популяціях, що забезпечують гетерогенність і високу ефективність ступінчатої синтетичної селекції із застосуванням інбридингу, а також використання баранів-плідників цих типів для промислового схрещування та створення племінної бази м'ясо-вовнового вівчарства на півдні України. Розроблено методичні рекомендації щодо розведення асканійських кросбредних овець в південній зоні України та використання асканійських чорноголових овець. Сформовано в племзаводі "Асканія-Нова" генеалогічну структуру інтенсивних типів овець [ 3 ].

Доведено, що використання асканійських кросбредів і асканійських чорноголових баранів-плідників племзаводу "Асканія-Нова" в якості поліпшуючого генофонду, навіть за умов нестабільного рівня годівлі, забезпечує :

- створення нового м'ясо-вовнового напряму вівчарства на півдні України і виробництво дефіцитної кросбредної вовни;

- відмову від імпорту м'ясних і мясо-вовнових баранів-плідників, уникнення труднощів їх акліматизації та економію валютних коштів;

- інтенсифікацію виробництва дієтичної ягнятини та дефіцитної високоякісної кросбредної вовни, що сприяє формуванню конкурентоспроможності галузі.

Розроблено технологічні прийоми виробництва високоякісної ягнятини, пояркової вовни і хутрової сировини шляхом :

- промислового схрещування тонкорунних і напівтонкорунних вівцематок з асканійськими кросбредними і асканійськими чорноголовими баранами-плідниками;

- спрямованого вирощування та інтенсивної відгодівлі ягнят;

- одержання пояркової вовни і хутрових овчин, стриження ягнят за 2,5 місяця до забою;

- реалізації ягнят на м'ясо у 8,5-9-місячному віці.

Розроблено норми годівлі і технологічну схему створення імпортозамінюючих генотипів у барановідтворювальному ядрі інтенсивних типів асканійських м'ясо-вовнових овець, а також технологічний проект "Відтворення і вирощування ремонтного молодняку та прийоми підвищення якості вовни".

Створено шляхом використання асканійських кросбредних баранів-плідників в якості поліпшуючого генофонду масив кросбредних овець і племінні репродуктори південноукраїнського типу радянської м'ясо-вовнової породи. У 1990 р. підготовлено матеріали для апробації створеного типу, які розглянуто і схвалено експертною комісією, затвердженою Державною комісією Ради Міністрів СРСР по продовольству і закупівлі 28 квітня 1990 року. Згідно з наказом Державної комісії Ради Міністрів СРСР по продовольству і закупівлі .№ 223 від 19.12.1990 р., створений тип визнано як самостійне селекційне досягнення з присвоєнням йому назви "новий український внутрішньопородний тип овець радянської м'ясо-вовнової породи".

Племзавод "Асканія-Нова" і племінні репродуктори щорічно реалізовували по 1,3-1,5 тис. племінних кросбредних баранів-плідників 18 областям України. Показники продуктивності баранів-річняків інтенсивних типів, яких племзавод "Асканія-Нова" реалізо-вував племпідприємствам республіки, перевищували вимоги стан-дарту за живою масою на 20-25 кг, або на 36-45 % (75-80 проти 55 кг), настригом чистої вовни - в 1,8-2,3 рази (5,5-5,9 проти 2,4-3,2 кг).

У 1991-1995 рр. нами створено в Україні племінну базу нового м'ясо-молочно-вовнового напряму продуктивності - племінні репродуктори асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною та підготовлено матеріали для його апробації Державна експертна комісія, яка була призначена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 29.05.1995 р. № 137, вивчила подані матеріали до апробації, провела аналіз документації, огляд та бонітування овець племінних стад і прийшла до висновку, що створений масив асканійських чорноголових м'ясо-вовнових овець відповідає вимогам положення про апробацію селекційних досягнень у тваринництві.

Наказом Мінсільгосппроду України № 19 від 30.01.1997 р. затверджено "Акт про результати проведеної державної апробації новоствореного типу м'ясо-вовнових овець від 17.06.1995 р." і рішення науково-технічної ради Міністерства від 1 березня 1996 р. Новому типу присвоєно назву "Асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною".

Державні експертні комісії при апробації інтенсивних типів овець - асканійських кросбредів і асканійських чорноголових дійшли висновку, що вони відрізняються принципово новим поєднанням основних селекційних ознак і не мають аналогів у практиці світового вівчарства. Їм притаманна висока генетично обумовлена здатність найбільш ефективно перетворювати поживні речовини корму і одночасно продукувати з відмінними якісними характеристиками дієтичне м'ясо, молоко для виготовлення сиру - бринзи, а також довгу, еластичну, шовковисту з люстровим блиском кросбредну вовну і цінні хутрові овчини.

Асканійські кросбреди і асканійські чорноголові генотипи племзаводу "Асканія-Нова", в основному, F₁₀…F₁₅ (поколінь), міцної конституції з видатною акліматизаційною, адаптивною та реабілі-таційною здатністю, а також. стійкою передачею потомству притаманних їм спадкових властивостей. За сприятливих умов годівлі і утримання вони характеризуються :

- високими відтворювальними якостями при середній багатоплідності вівцематок 145-148 % (максимальна 183 %), а також ранньою статевою зрілістю (перше ягніння у 13-14-місячному віці) ;

- добре вираженими м'ясними формами і крупною величиною: середня жива маса баранів-плідників 126-137 кг, максимальна 161-178 кг, вівцематок відповідно 77-80 і 122-132 кг ;

високою технологічністю: спокійним темпераментом, легко стрижуться, барани комолі (безрогі), у вівцематок добре виражений материнський інстинкт, а молока достатньо, щоб вигодувати двох…чотирьох ягнят ;

високою молочною продуктивністю: за 120 днів лактації в середньому 209-215 кг, максимальна - 435-594 кг;

високою скороспілістю росту : середня жива маса ягнят у 100-денному віці 32-40 кг (макс. 62 кг) при середньодобовому прирості 280-340 г, в 9-10-місячному віці 54-61 кг (макс. 87 кг) ;

- високою м'ясною скороспілістю : середня маса тушок у 4-місячному віці 17-20 кг, в 9-місячному - 27-32 кг при забійному виході 48-54 % та неперевершених смакових якостях і біологічній повноцінності м'яса ;

- рекордними показниками виробництва м'яса (у живій масі) на вівцематку 160-192 кг при вирощуванні трійневих ягнят до 9-10-місячного віку при середніх показниках - 80-85 кг ;

- високою вовновою продуктивністю з відмінними технологічними властивостями кросбредної вовни при середньому настригу у чистому волокні у баранів-плідників 8,12-9,3 кг (макс. 11,1-12,8 кг), вівцематок відповідно 5,0-5,6 кг (макс. 8,0-8,8 кг) при довжині вовни 14-19 см (макс. 22-25 см) і виході чистого волокна 69-72 % (макс. 79-83 %) ;

Наведені показники продуктивності овець створених інтенсивних типів у порівнянні з такими на початку селекції (1965 рік) свідчать про виведення видатних тварин з рекордною м'ясною, молочною і вовновою продуктивністю.

В результаті численних виробничих випробувань у різних регіонах України протягом 1976-2000 рр. встановлено, навіть за умов нестабільного рівня годівлі овець, високу ефективність використання баранів-плідників інтенсивних типів племзаводу "Асканія-Нова" для створення племінної бази вівчарства нового напряму продуктивності - м'ясо-молочно-вовнового.

У 1980-2000 рр., за особистою ініціативою провідних в Україні селекціонерів-науковців - професором Одеського державного аграрного університету В. К. Чепур і кандидатом сільсько-господарських наук Чернівецької дослідної станції Т. О. Черномиз, проведено в господарствах Одеської і Чернівецької областей багаторічну творчу науково-дослідну і селекційно-племінну роботу щодо виведення високопродуктивних типів овець з кросбредною вовною шляхом використання на вівцематках місцевої селекції в якості поліпшуючого генофонду асканійських м'ясо-вовнових баранів-плідників. Створені В. К. Чепур і Т. О. Черномиз селекційні стада м'ясо-вовнових овець державною апробаційною комісією у 2000 році були високо оцінені і апробовані як внутрішньопородні типи асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України № 69 від 23 травня 2000 р., експертною комісією з 25 по 31 травня проведено апробацію новоствореної породи і визнано її як нове селекційне досягнення у вівчарстві. Акт державної комісії по апробації породи затверджено секцією виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва науково-технічної ради Мінагрополітики України від 22 грудня 2000 року.

Міністерство аграрної політики України і Українська академія аграрних наук, на підставі результатів державної апробації і рішення секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва науково-технічної ради Міністерства аграрної політики (протокол № 4 від 22 грудня 2000 р.), наказом від 8 травня 2007 р. № 315/37 затвердили селекційні досягнення під назвою "Асканійська мясо-вовнова порода овець з кросбредною вовною" асканійську м'ясо-вовнову породу овець та її внутрішньопородними типами, а саме :

асканійські кросбреди;

асканійські чорноголові;

одеський тип асканійської м'ясо-вовнової, який створено професором Одеського державного аграрного університету В.К. Чепур;

буковинський тип асканійської м'ясо-вовнової, який створено кандидатом с.-г. наук Буковинського інституту АПВ Т. О. Черномиз;

дніпропетровський тип асканійської м'ясо-вовнової, який створено професором Дніпропетровського державного аграрного університету В. Т. Шуваєвим.

Одеський і буковинський типи створено в період 1980-2000 рр. шляхом використання асканійських кросбредів і асканійських чорноголових баранів-плідників племзаводу "Асканія-Нова", дніпропетровський - створено на базі новозеландського кориделя.

Асканійській м'ясо-вовновій породі овець з кросбредною вовною надано заводську марку АМВ, асканійським кросбредам - АК, асканійським чорноголовим - АЧ, одеському типу - ОТ-АМВ, буковинському типу - БТ-АМВ, дніпропетровському - ДТ-АМВ.

Висока ефективність розведення овець новоствореної асканійської м'ясо-вовнової породи обумовлена в значній мірі максимальним використанням вівцематок як засобу виробництва зі спадково обумовленою здатністю одночасно продукувати м'ясо, молоко і кросбредну вовну.

Це підтверджується даними О. Б. Лесик, які одержано у 2001-2005 рр. в господарствах Чернівецької області [4]. Вона переконливо довела, що вівці буковинського типу новоствореної асканійської м'ясо-вовнової породи характеризуються високою комбінованою продуктивністю: молочною, м'ясною і вовновою при високій відтворювальній здатності, скороспілості, позитивних взаємозв'язках основних селекційних ознак і забезпечують високу ефективність їх розведення за умов виробництва різних видів продукції, що продукує вівця.

Так, в племзаводі "Берестя" Новоселицького району вівцематки (n=179) живою масою 61,6 кг, при середній багатоплідності 141,4 % (запліднюваність 98,9 %), настригу митої вовни 3,2 кг і виході чистого волокна 64 %, відтворюють життєздатне і скороспіле потомство. Збереженість ягнят від народження до відлучення у 2,5-місячному віці 95,3 %, від відлучення до 6-місячного віку - 90,9 %, що свідчить про їх високу адаптивність до раннього відлучення від матерів задля виробництва товарного молока за технологією, яку розроблено кандидатом с.-г. наук Т. О. Черномиз.

За даними О. Б. Лесик лактаційна крива вівцематок новоствореного типу характеризується рівномірним зниженням середньодобового надою за 188 днів лактації як за період підсису ягнят (80 днів), так і в період доїння вівцематок протягом 108 днів. Це сприяло виробництву товарного молока на вівцематку з ягнятами-одинаками 81,6 кг при середньодобовому надої 0,76 кг, з двійнятами відповідно 110,8 і 1,3 кг, що забезпечило виготування на вівцематку по 20-27 кг цінного дієтичного продукту - бринзи. Молочність вівцематок за 188 днів лактації з двійневими ягнятами становила 231,5 кг і 173,2 кг - з одинаками.

Буковинські ягнята характеризуються високою м'ясною скороспілістю. Середня маса тушок 9-місячних ягнят склала 21,1 кг, при забійному виході 51,1 %, вмісті в тушці м'якітної частини 78,1 %, площі м'язового вічка 19,7 см², коефіцієнті м'ясності 3,6 і високій біологічній цінності м'яса (співвідношення протеїну і жиру в м'якітній частині тушок 1:1,22).

Отже, в нових ринкових умовах від кожної вівцематки новоствореного буковинського типу з високою комбінованою продуктивністю одержано 169,3 грн. чистого прибутку при рівні рентабельності 49,8 %. Найбільша питома вага у загальній виручці склала від реалізації бринзи 54,6 %, м'яса - 42,2 %, тоді як від реалізації вовни - лише 3,2 %.

За період від апробації новоствореної породи (2000 р.) до її затвердження (2007 р.) пройшло сім років найжорстокішого випробування селекційних досягнень негативною взаємодією "генотип-середовище". Так, барани-плідники і вівцематки селекційних стад внутрішньопородних типів - асканійських кросбредів і асканійських чорноголових племзаводу "Асканія-Нова" в екстремальних умовах годівлі проявили феноменальну адаптивну здатність і зберегли високі відтворювальні якості, генетичну і виробничу цінність. Племінна продукція племзаводу "Асканія-Нова" визнана як селекційні досягнення (одержано 8 авторських свідоцтв) і за високу якість нагороджена Дипломами Оргкомітету Міжнародних виставок-ярмарок "Агро-2005…2008 рр.", а також Дипломом і Призом Грецької Богині Перемоги "Ніка" Всеукраїнського конкурсу якості продукції в 2005 р. у номінації "Продукція виробничо-технічного призначення".

Створені нами імпортозамінюючі генотипи асканійських кросбредів і асканійських чорноголових овець послужили поліпшуючим генофондом для проведення наукових досліджень, підготовки та захисту трьох докторських і понад 30 кандидатських дисертацій.

У нових ринкових умовах, завдяки високій м'ясній, молочній і вовновій продуктивності при відмінних спадкових властивостях та міцної конституції асканійських м'ясо-вовнових овець інтенсивних типів, попит на них з кожним роком зростає. Під науковим супроводом автора інтенсивних типів і новоствореної породи старшим науковим співробітником кандидатом с.-г. наук ІТ "Асканія-Нова" Г. П. Калащук їх ефективно використовують в суб'єктах племінної справи і товарному вівчарстві різних агроформувань Херсонської, Миколаївської, Запорізь-кої, Одеської, Донецької, Житомирської, Вінницької, Полтавської, Чернігівської і ін. областей та АР Крим з метою розширення племінної бази, виведення донецького, кримського та інших регіональних внутрішньопородних типів новоствореної породи, а також формуванню конкурентоспроможності галузі.

Генетичні ресурси новоствореної породи зосереджено в дв'яти племінних заводах і 11 племінних репродукторах загальною чисельністю 16 тисяч овець, в тому числі 10,6 тис. вівцематок.

Виведення асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною вирішує важливу народногосподарську проблему щодо забезпечення галузі вівчарства вітчизняним імпортозамінюючим генофондом.

Використання видатних генотипів асканійських кросбредів і асканійських чорноголових із вісьмома генеалогічними лініями і 26 спорідненими групами племзаводу "Асканія-Нова", який є вершиною селекційної піраміди новоствореної породи і забезпечує її генетичний прогрес, дозволяє не тільки відновити галузь вівчарства в Україні на новій якісній основі без імпорту м'ясних порід і типів, а й сформувати експортний потенціал вітчизняних племінних ресурсів світового рівня, заощадити державні валютні кошти та запобігти ввезення збудників небезпечних генетичних захворювань. Як свідчать результати сучасних досліджень у тваринництві, використання імпортних тварин збільшує ризик занесення у вітчизняні стада нових генетичних мутацій та нових інфекційних захворювань [ 5 ].

Півстолітній наш досвід породоутворення, за умов нестабільного рівня годівлі тварин - від оптимального до екстремального, свідчить, що створення селекційних досягнень, які є національним надбанням, потребує високого професіоналізму і інтелекту, постійного наукового пошуку, вірності і відданості нелегкій і складній справі, а також творчій єдності науки і виробництва і, нарешті, довголітньої невпинної праці протягом 35…40 років. Тому науковці з вівчарства Інституту тваринництва "Асканія-Нова" у кризових ситуаціях за останні 15 років багаторазово зверталися до Президентів, керівників Верховної Ради і Уряду України з пропозицією щодо збереження на державному рівні створених видатних вітчизняних імпортозамінюючих генетичних ресурсів.

З цією метою необхідно терміново внести зміни до нормативно-правових актів з атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві, а саме :

- при визначенні статусу племінного заводу мінімальну чисельність маточного поголів'я встановити 200 вівцематок замість 750 голів згідно з Положенням [ 6 ] (додаток 11 до п. 4.1., стор. 54) ;

- внести доповнення щодо присвоєння найвищої категорії племінному заводу, який є вершиною селекційної піраміди новоствореної породи і забезпечує її якісний прогрес, а також про першочергову підтримку його на державному рівні шляхом трикратного збільшення коштів в розрахунку на одну голову проти розмірів встановлених Постановою Кабміну України.

На сьогодні, в умовах поглиблення економічної кризи, термінове позитивне вирішення нагальної проблеми щодо збереження створеного національного селекційного капіталу з вівчарства світового рівня в племзаводі "Асканія-Нова" та інших суб'єктах племінної справи новоствореної асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною заслуговує на увагу як діючого Президента, так і наступних, а також Уряду України та Верховної Ради.

Список використаної літератури

1. Иванов М. Ф. Создание нових пород в СССР/ М. Ф. Иванов // Проблемы животноводства. - 1934. - № 2 - С. 37-48.

2. Польская П. И. Скрещивание цигайских и асканийских маток с баранами скороспелых мясных пород для увеличения производства ягнятины : автореф. дис. на соикание науч. степени канд. с.-х. наук : спец. - № 553, "Овцеводство" / П. И. Польская. - Киев, 1968. - 31 с.

3. Польская П. И. Методы выведения, совершенствования и использования асканийских мясо-шерстных овец : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. с.-х наук : спец. 06.02.06. "Разведение и селекция сельскохозяйственных животных" / П. И. Польская, - ВИЖ. Дубровицы Моск.обл., 1990. - 35 с.

4. Лесик О. Б. Оцінка продуктивності і відтворювальної здатності овець буковинського типу асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.02.01 "Розведення і селекція с.-г. тварин / О. Б. Лесик. - Херсон, 2007. - 21 с.

5. Рудик І. А. Розповсюдження генетичної мутації BLAD у популяції молочної худоби / І. А.. Рудик., Т. М. Димань. А. П. Загородній, В. В. Дзіцюк // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 11. - С. 53-55.

6. Положення про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві : Нормативно-правові акти з питань атестації з суб'єктів з племінної справи у тваринництві. - Офіц. вид. - К. : М-во АПК, УААН, ДНВК "Селекція". 2003. - 170 с.

34. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ КАПІТАЛІЗАЦІЇ НАУКОВИХ РОЗРОБОК НА ПРИКЛАДІ АСКАНІЙСЬКОЇ КАРАКУЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ ОВЕЦЬ

О.В. Смєнова, аспірантка*

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Викладено результати проведення вартісної оцінки наукової розробки зі створення асканійської каракульської породи овець методом річного рейтингу. Визначено річний рейтинг цієї породи, який становить 1,3 млн. грн, її первісна вартість 27,3 млн. грн, за якою об'єкти нематеріальних активів зараховуються на баланс бюджетної установи та авторська винагорода у розмірі 821 тис. грн. Пропонується організувати інвентаризацію об'єктів інтелектуальної власності, провести оцінку первісної вартості об'єктів нематеріальних активів методом річного рейтингу та оприбуткування на баланс підприємства.

Ключові слова: інновація, капіталізація, комерціалізація, трансфер, асканійська каракульська порода овець, роялті.

Інтеграція України у світовий простір спонукнула перехід на інноваційну модель розвитку майже всі сфери господарської діяльності. Це не обминуло й науку. У науковій сфері завершені розробки почали впроваджувати за інноваційними трансферними схемами, які передбачають капіталізацію та комерціалізацію об'єктів права інтелектуальної власності.

Згідно законодавства Європейського союзу - право використовувати інтелектуальну власність належить виключно власникам охоронних документів. Це, так би мовити, новий підхід комерційної реалізації об'єктів інтелектуальної власності [1].

Розробка методів створення об'єктів інтелектуальної власності, їх капіталізація та комерціалізація є невід'ємною складовою виконання науково-дослідних робіт, які забезпечують, у тому числі, і селекційно-генетичні досягнення.

* Науковий керівник - доктор с.-г. наук, доктор е.н. Власов В.І.

Термін капіталізація трактується як комплекс заходів щодо визначення об'єктів інтелектуальної власності, їх охорони, захисту та оцінки вартості шляхом розрахунку суми очікуваних доходів за весь період їх використання, обліку та введення в господарський обіг [1].

В процесі просування на ринок наукової продукції, як інтелектуальних досягнень, постає необхідність забезпечення її правовою охороною і захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності (далі ОІВ).

Згідно статті 1 Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" трансфер технологій - це передача технологій, що оформляється шляхом укладення двостороннього договору між фізичними або юридичними особами, яким змінюються або припиняються майнові права і обов'язки щодо технологій або її складових [2].

Трансформація закінчених наукових розробок в інноваційну продукцію відбувається за трьома етапами:

1. Створення розробки (проведення фундаментальних та прикладних досліджень);

2. Привласнення, або капіталізація (визначення об'єкта майнового права, складання та подання заявки на сорт рослин, породу тварин, отримання авторського права, вартісна оцінка закінчених розробок, визначення авторської винагороди, постановка на бухгалтерський облік);

3. Передачі прав інтелектуальної власності, або комерціалізація (просування на ринок конкурентоспроможної інноваційної продукії).

Щоб сформувати пропозиції інноваційних товарів на ринку інновацій постає необхідність створити ланцюг: патентні і наукові дослідження - патентування наукових розробок - інновація - інвентаризація ОІВ - вартісна оцінка ОІВ - постановка на бухгалтерський облік підприємства - введення в господарський обіг новостворених порід тварин - одержання винагороди у формі роялті, або паушального платежу, яке надає право ліцензіату використовувати об'єкт інтелектуальної власності.

Так, з впровадженням маркетингу наукової продукції у період з 2001 - 2005 рр. в мережі УААН були здійснені найвагоміші наукові трансфери: укладено 57 ліцензійних договорів на породи тварин, 4698 - на сорти рослин, з них у 625 договорах майнове право власності засвідчено патентом, а у 4073 - свідоцтвом придатності для поширення, 330 - на використання права власності на винаходи.

На замовлення агропідприємств науковими установами Академії виконано 1944 наукових і дослідно-конструкторських робіт, з них 592 договорів передано на комерціалізацію, а 133 спільних наукових проектів виконувалось на договірних засадах. За даний період у наукових установах УААН проведено 3270 патентних досліджень, які забезпечують отримання інформації і проводяться відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3575-97. В "Український інститут промислової власності" подано на експертизу 1287 заявок на винаходи і отримано 1282 патентів на винаходи, заявлених раніше.

Матеріал і методика досліджень. Матеріалом досліджень є наукова розробка зі створення асканійської каракульської породи овець, як об'єкта інтелектуальної власності. Основою досліджень були методи і підходи щодо оцінки об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційною базою слугували: нормативно-законодавчі акти України, первинна документація сільськогосподарських підприємств, дані Державного комітету статистики України, наукові праці вчених з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій.

Визначення вартості об'єктів інтелектуальної власності проводиться із застосуванням трьох методичних підходів: витратного, прибуткового та ринкового. У рамках кожного підходу існує декілька методів: метод прямого відтворення, метод заміщення, метод вихідних витрат, метод порівняння продажів, метод річного рейтингу, метод прямої капіталізації доходів, надлишкового прибутку, роялті, звільнення від роялті.

Сьогодні в країні ще не існує офіційного методу визначення первісної вартості винаходу в аграрній сфері, як об'єктів інтелектуальної власності, але в працях учених-дослідників існують деякі пропозиції стосовно даного питання. Так, наприклад, Гонтар Д.Т. для оцінки нової молочної породи великої рогатої худоби пропонує використовувати метод річного рейтингу, який полягає у визначенні первісної вартості, враховуючи ціну, яка склалася на ринку на момент оцінки породи, або сорту. За первісною вартістю наукові розробки зараховують на бухгалтерський облік підприємств [5].

Рейтинг нової молочної породи :

Рр = Ор х Цр = 10 000 грн./рік, гол. х 0,5 грн./л. = 5 000 грн./рік, гол.

Первісна вартість:

Пв = Рр х Т = 5 000 грн./рік х 20 років = 100 000 грн.

Справедлива вартість:

Дв = Рр х Ос х Тс х К = 5 000 грн./гол х 500 гол./рік х 10 років х 0,1 = 2 500 000 грн. = 2,5 млн. грн.

Отже, нова молочна порода ВРХ має рейтинг, який дорівнює 5,0 тис. грн. Первісна вартість становить 100 тис. грн, а справедлива - 2,5 млн. грн. за використання щорічно 500 корів протягом 10 років 250 тис. грн. роялті, або ж одноразово 2,5 млн. грн. паушального платежу.

Даний метод пропонує О.В. Захарчук для оцінки нового сорту пшениці.

Перед проведенням оцінки первісної вартості об'єктів інтелектуальної власності необхідним етапом постає проведення інвентаризації з питань виявлення ОІВ.

Відповідно до Порядку № 3162 інвентаризації та оцінці підлягає майно суб'єктів права державної власності, зокрема майно підприємств, установ та організацій УААН, відображене та невідображене в бухгалтерському обліку підприємства на дату інвентаризації.

Інвентаризація об'єктів інтелектуальної власності в установі проводиться з метою встановлення фактів їх наявності і використання в господарській діяльності, перевірки відображення в бухгалтерському обліку і у разі відсутності на балансі - оприбуткування.

Наявність об'єктів інтелектуальної власності встановлюється за документами, які були підставою для оприбуткування, або іншими документами, що підтверджують відповідні права. Такими документами є :

- патент на винахід (корисну модель);

- свідоцтво на право займатися племінною справою;

- патент на сорт рослин (породу тварин);

- авторський договір, або договір з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі;

- договір та акти на прийняття наукових і дослідно-конструкторських розробок та інші документи.

Крім перерахованих до уваги приймається також наступний перелік документів, який конкретизується окремо для кожного випадку:

- акт використання ОІВ в господарському обороті;

- копія опису об'єкту з зазначенням області його використання;

- калькуляція витрат на створення та використання ОІВ, що включаються у собівартість продукції;

- довідка планово-фінансового підрозділу про ціну продукції, що випускається з застосуванням нематеріального активу, а також її рентабельність;

- звіт про патентні дослідження.

Наказом керівника установи затверджується склад інвентаризаційної комісії, до якої входять: головний бухгалтер установи, селекціонери або автори породи, експерти з оцінки державного майна, фахівці з питань інтелектуальної власності, представники бізнесу.

Інвентаризаційний опис складається на кожну породу окремо. Облік документів по породі закріплюється окремо за особою, яка призначається керівником установи, відповідальною за використання об'єктів нематеріальних активів.

Після інвентаризації необхідно провести оцінку первісної вартості розробки по створенню породи.

Вартісну оцінку створення порід тварин, або сортів рослин, розглядають як її капіталізацію. Спираючись на зарубіжний досвід, оцінка рівня капіталізації, за умовами ринкової економіки, проводиться множенням кількості продукції на її ринкову (біржову) ціну. При визначенні вартості створення порід тварин, як об'єктів інтелектуальної власності, розрахувати первісну вартість, виходячи з суми фактичних витрат практично неможливо через відсутність даних про понесені витрати протягом великого відрізку часу. Оскільки фінансування видатків на їх створення здійснюється по КЕКВ-100 "Поточні видатки", а це передбачає їх накопичення більше 10 років. При взятті на облік порід тварин, що були створені з використанням баз селекційних фондів визначення первісної вартості може здійснюватись за формулою:

Рр = Ор х Цр, де:

Рр - річний рейтинг породи;

Ор - річне поголів'я;

Цр - ринкова ціна худоби грн./гол.

В інституті "Асканія-Нова" 17 березня 2008 року Експертною комісією Міністерства АП України на підставі вивчення поданих для апробації матеріалів аналізу первинної документації та ознайомлення зі стадами базових племінних господарств було встановлено, що створено якісно новий цінний генофонд високопродуктивних каракульських овець, який цілком відповідає сучасним вимогам селекційних досягнень у тваринництві та перевищує цільові стандарти, передбачені програмою створення породи [3].

Головною селекційно-біологічною особливістю каракульської породи є висока адаптація до півдня України. Ці вівці характеризуються трьома типами конституції: ніжний, міцний і грубий.

Селекційна робота з даною породою спрямована на поліпшення смушкових якостей та підвищення багатоплідності. За виробничою класифікацією каракульську породу відносять до смушкових порід.

М'ясна продуктивність овець каракульської породи за результатами досліджень є досить високою. Баранчиків, які народжуються з малоцінними завитками, залишають на вирощування для подальшої реалізації на м'ясо.

Перед забоєм жива вага баранців 7,5-місячного віку становить 32 кг, а маса тушки - 17 кг, забійний вихід 47 - 50 %, вихід м'яса І сорту - 72 %.

Молочна продуктивність каракульських вівцематок за 97 днів лактації становить 59 кг з вмістом жиру 6,4-8,4 %, білка - 5,9-8,9 %, сухої речовини 5,9-7,0 %.

Молочність вівцематок залежить від типу конституції. Найвища молочність за 65 днів лактації - 42,2 кг притаманна вівцематкам міцного типу конституції, а найнижча - 36,4 кг ніжного [4].

Результати дослідження.

Визначення вартості створення поголів'я асканійської каракульської породи овець методом річного рейтингу

Загальне поголів'я каракульських овець складає:

- барани-плідники - 83 гол,

- кількість продуктивних вівцематок - 1873 гол,

- отримано всього ягнят - 2 233 гол,

- з них на смушки - 440 гол,

- на м'ясо - 755 гол,

- на відгодівлю - 1038 гол,

- вага 1 гол. 9 міс - 32 кг,

- ціна смушка - 65 грн,

- ціна 1 кг м'яса - 45 грн,

- вихід бринзи на 1 вівцематку - 27 кг за ціною 30 грн/кг,

- реалізація бринзи отриманої від 1873 вівцематок (у вартісному виразі) - 749 200 грн,

- настриг немитої вовни на 1 гол - 3,0 кг по ціні 3 грн/кг,

- реалізація вовни отриманої від 1956 гол - 16 857 грн,

- вихід смушків на 440 гол - 28 600 грн,

- вихід м'яса - 755 гол по ціні 45 грн, ж.в = 241 600 грн,

- термін дії охоронного документа - 20 років,

- розмір відсотків роялті за використання породи - 10 %,

- термін використання породи 6 років (продуктивний вік вівці).

Річний рейтинг асканійських каракульських овець становить:

Рр = 749 200 + 16 857 + 241 600 +28 600 + 332 160 = 1 368 417 грн.

Первісна вартість даної породи:

Пв = 1 368 417 грн х 20 рок = 27 368 340 грн.

Первісною вартістю нематеріального активу вважається сума компенсацій за одержаний об'єкт.

Авторська винагорода за право використання даної породи:

Св = 1 368 417 х 6 років * 0,1 = 821 050 грн

Таким чином, асканійська каракульська порода має річний рейтинг, який дорівнює 1,3 млн грн. Первісна вартість становить 27,3 млн. грн, а розмір авторської винагороди складає 821 тис. грн протягом 6 років використання даної породи.

Відповідно до Листа Державного казначейства України від 25.08.2005 р. № 07-04/1654-6902 "Про постановку на бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності, як нематеріальних активів, та проведення їх інвентаризації" створені нематеріальні активи, згідно яких передається право власності бюджетній установі, зараховуються на баланс бюджетної установи за первісною вартістю.

Після отримання оціночної вартості наступає етап постановки даної породи на бухгалтерський облік підприємства. Підставою для того мають бути охоронні документи: патент на винахід (корисну модель), свідоцтво на право займатися племінною справою, патент на породу тварин. Згідно проекту Закона України "Про охорону прав на селекційні досягнення у тваринництві" патент - це документ, який засвідчує виключне право селекціонера або його правонаступника на використання породи. Право патентоволодаря поширюється на товарну тварину, якщо вона була одержана від племінних тварин або племінного матеріалу без його дозволу.

Комісія надалі складає Акт введення в господарський оборот породи, як об'єкта права інтелектуальної власності. В Акті надається детальна характеристика даного об'єкта, підстава для його оцінки, правовий статус, очікуваний дохід за термін його використання та порядок розрахунку з авторами.

На основі Акту бухгалтерами установи складається Інвентарна картка обліку асканійської каракульської породи у складі нематеріальних активів та присвоюється інвентарний номер.

Відображення ОІВ на рахунках бухгалтерського обліку установи визначається згідно Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 17 листопада 2000 р. № 64, Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів" від 22 листопада 2004 р. № 732.

Оприбуткування породи необхідно здійснити після отримання документів, що підтверджують їх визнання і права авторства, оскільки власник породи установа або автор мають право на передачу (продаж) її іншій особі або іншому підприємству, то в такому випадку складається договір на право користування породою тварин, в якому зазначена сума винагороди автору(ам), або власнику розробки, які можуть бути у вигляді роялті, паушального платежу, або комбінованої оплати.

Висновки. 1. Запропонований метод визначення первісної вартості і розміру винагороди на основі рейтингу грунтується на реальних показниках їх економічної окупності. Даний метод теоретично обгрунтований, зручний у користуванні і може широко застосовуватися для оцінки вартості будь-якого об'єкту інтелектуальної власності.

2. Авторська винагорода визначається у договорі про передачу прав на використання об'єктів інтелектуальної власності у вигляді відсотків від доходу, одержаного за використання породи, або у вигляді фіксованої суми.

3. Асканійська каракульська порода має бути оцінена і поставлена на бухгалтерський облік підприємства з послідуючим виходом на наукоємний ринок. Авторські права повинні бути захищені патентом, а авторам виплачена винагорода.

Список використаної літератури

1. Ситник В.П. Методичні підходи щодо створення об'єктів інтелектуальної власності, їх капіталізація і комерціалізація // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 3 - 4. - С. 183 - 185.

2. Закон України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" від 14 вересня 2006 р. № 143 - V.

3. Наказ Міністерства аграрної політики України № 176/36 від 18 березня 2009 р. "Про затвердження асканійської каракульської породи овець та її внутрішньопородних селекційних формувань".

4. Вівчарство України. - К.: Аграрна наука, 2006. - 614 с.

5. Д.Т. Гонтар. Вартісна оцінка об'єктів інтелектуальної власності // Пропозиція. - 2002. - № 8 - 9. - С. 106 - 107.

О.В. Захарчук. Методи визначення вартості інтелектуальної власності на сорти рослин // Економіка АПК. - 2008. - №11. - С. 72 - 78.

Проект закону України "Про охорону прав на селекційні досягнення".

35. СПОСІБ ПОПЕРЕДНЬОГО ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ

селекція генетика тваринництво кормовиробництво

В.П. Тараненко, В.П. Мусієнко

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова

"Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Запропоновано спосіб оцінки конкурентоспроможності інноваційної продукції, в якому використовується порівняння переваг науково-технічних розробок аналогічного призначення, що представлені на ринку. Переваги визначаються по кожному показнику, який характеризує науково-технічні розробки, проводиться їх оцінка в балах за розробленою шкалою, при цьому кількість балів встановлюється пропорційно величині переваг аналогічних показників. За сумою балів визначають рейтинг конкурентоспроможності розробки

Ключові слова: інновації, бальна оцінка, об'єкти-аналоги, рейтинг конкурентоспроможності

Відомо, що забезпечення ефективності розвитку агропромислового виробництва можливе за умов переходу галузі на інноваційну модель розвитку, яка передбачає всебічне використання інновацій.

Інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого або іншого характеру, що суттєво поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [1].

Інноваційна діяльність - це така діяльність, яка спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск нових конкурентоспроможних товарів та послуг.

Визначення рівня конкурентоспроможності інновацій, що створюються вітчизняними розробниками, набуває особливого значення після вступу України до Всесвітньої організації торгівлі, коли на наукоємкий ринок надходження об'єктів аналогічного призначення буде значно збільшуватися.

Одна з основних вимог до інноваційної продукції - вона повинна бути результатом реалізації об'єктів права інтелектуальної власності, оскільки це є державна гарантія того, що та продукція, яка має суттєво вищі техніко-економічні показники в порівнянні з аналогами.

Методи оцінки конкурентоспроможності відомі з праць багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, О.Л. Фурманюк, М.О. Тартачник [2] пропонують оцінювати конкурентоспроможність за співвідношенням ефективності зразка і кращого зразка-конкурента, що використовується на даному ринку, враховуючи при цьому коригуючі коефіцієнти, що залежать від конкретних переваг;

Ш.Ш. Магомедов [3] рекомендує визначати загальний показник конкурентоспроможності продукції підприємства за співвідношенням рівнів якості оцінюваного товару і базового зразка.

Для розрахунку за вище вказаним і іншими існуючими методами необхідна якісна інформація, що характеризує корисний ефект даного об'єкта й об'єктів-конкурентів за нормативний термін їхньої служби і сукупні витрати за життєвий цикл об'єктів. Aле ця ін-формація не завжди легкодоступна.

За твердженням Т.В. Сокольської [4] на даний час не існує єдиного загальноприйнятого методичного підходу щодо визначення конкурентоспроможності продукції.

Щоб винахід користувався попитом є необхідність ще при створенні експериментального зразка оцінювати його конкурентоспроможність. Розрахувати це за допомогою вище вказаних методів важко тому, що відсутні дані про ціну, сукупні витрати за життєвий цикл об'єктів та інша необхідна інформація.

Метою досліджень було розробити такий спосіб оцінки конкурентоспроможності об'єкта, щоб ним можна було користуватися ще до подання заявки на винахід.

Матеріал і методика досліджень. В дослідженнях були використані об'єкти права інтелектуальної власності технологічного призначення створені в ІТСР "Асканія-Нова" та їхні аналоги; методи оцінки конкурентоспроможності засновані на теоріях якості товару та ефективності конкуренції; аналіз порівняльних переваг.

Результати досліджень. За результатами досліджень розроблено спосіб попередньої оцінки конкурентоспроможності інноваційної продукції, в якому використовується бальна оцінка порівняння переваг науково-технічних розробок аналогічного призначення, які представлені в даний час на ринку.

За допомогою існуючої інформації про винаходи визначено систему показників, які характеризують ці винаходи. По кожному з них встановлено максимальний оціночний бал (табл. 1).

Таблиця 1. Система показників, що характеризують якість інноваційної продукції та їх бальна оцінка

Вказаний в табл. 1 перелік показників не остаточний і його можна доповнювати.

Для визначення рейтингу конкурентоспроможності створюваного об'єкта промислової власності і кожного об'єкта аналогічного призначення, що можуть бути представлені в даний час на ринку, проводять їх експертну оцінку за всіма вказаними показниками.

Максимальну кількість балів по окремо взятому показнику, що характеризує продукцію, встановлюють для того об'єкта, у якого цей показник має найбільшу абсолютну величину. Інші об'єкти-аналоги оцінюють за кількістю балів, пропорційно абсолютних величин цих показників. При оцінці показників, що стосуються продуктивності, необхідно враховувати габаритні розміри об'єкта або устаткування. Якщо з патентної, науково-технічної інформації або технічної характеристики об'єкта відповідний показник та його величина не відомі, то його оцінку проводять після досконалого вивчення конструкції об'єкта. Порівнюючи суми балів всіх показників, визначають рейтинг конкурентоспроможності кожного з них.

Використовуючи запропонований метод, нами визначено рейтинг конкурентоспроможності інноваційної розробки "Групова сирна форма", що створена в лабораторії технології ІТСР "Асканія-Нова" у 2008 році.

Аналізуючи науково-технічну і патентну інформацію встановлено, що на ринку науково-технічної продукції на даний час можуть бути представлені такі розробки з виготовлення бринзи або сиру:

"Бринзороб-2" - розроблений Інститутом механізації тваринництва та ІТСР "Асканія-Нова";

"Групова сирна форма" Могилівського технологічного інституту;

"Устаткування для формування і самопресування розсільних сирів" Єреванського зооветеринарного інституту;

"Групова сирна форма" - розроблена в ІТСР "Асканія-Нова".

Бальну оцінку всього цього устаткування проведено по таким показникам: зростання продуктивності праці, дизайн, якість продукції, розширення функціональних можливостей, ускладнення конструкції.

При порівнянні продуктивності праці розглянуте устаткування приводиться до однакових габаритних розмірів.

"Бринзороб-2" - найпростіший щодо конструкції та найдешевший серед згаданого устаткування. Його виготовлено із деревини, яка є найдоступнішим, порівняно дешевим матеріалом. Сирна маса в ньому відпресовується одним монолітним бруском, котрий в подальшому розрізається ножем вручну. Продуктивністю праці "Бринзороб-2" дещо поступається іншим аналогам. Тому цей показник для нього оцінюємо тільки в 10 балів.

Устаткування Єреванського зооветеринарного інституту має розподільник для одночасного заповнення сирних форм, де відбувається самопресування і формування брусків необхідного розміру, чим скорочуються витрати ручної праці на 30% в порівнянні з "Бринзоробом-2". Оціночний коефіцієнт визначаємо таким чином - 10+100,3=13.

Устаткування Могилівського технологічного інституту за рахунок перевертання сирної маси дозволяє скоротити тривалість процесу пресування сиру на 10%, бруски формуються необхідного розміру, але сирні форми заповнюються вручну по черзі. Бальна оцінка з продуктивності по ньому визначається так - 10+100,1+100,3=14.

"Групова сирна форма" ІТСР "Асканія-Нова" за конструкцією подібна устаткуванню Могилівського технологічного інституту, має таку ж продуктивність, але доповнена пресувальними надставками, що дає можливість виготовляти крім м'яких сирів ще й тверді, тому цьому устаткуванню присвоюється 10 балів за розширення функціональних можливостей та за продуктивність - 14.

Порівняно з "Бринзоробом- 2" все інше устаткування має більш естетичний вигляд і виготовлено із сучасних екологічно чистих, стійких до псування матеріалів, що дозволяє виготовляти на цьому устаткуванню якісну продукцію. Бали по дизайну та поліпшенню якості продукції за розробленою шкалою оцінки встановлюємо по 5 для кожного устаткування, крім "Бринзороба-2".

"Групова сирна форма" ІТСР "Асканія-Нова", устаткування Єреванського зооветеринарного інституту та "Групова сирна форма" Могилівського зооветеринарного інституту в порівнянні з "Бринзоробом-2" мають додаткові пристрої, що ускладнюють конструкцію і підвищують реалізаційну ціну, тому їх оцінюємо за це балами від'ємного значення відповідно: -5, -10, -5. "Групова сирна форма" ІТСР "Асканія-Нова" має бал -10 з-за подвійного ускладнення конструкції (наявність чарунок для формування сирних брусків та додаткових насадок для виготовлення твердих сирів).

Результати бальної оцінки конкурентоспроможності вище розглянутих форм приведено в таблиці 2, де показано, що найбільшу суму балів має "Групова сирна форма" ІТСР "Асканія-Нова".

Таблиця 2. Бальна оцінка конкурентоспроможності устаткування з виготовлення сирів

Таким чином, за допомогою запропонованого способу визначено, що науково-технічна розробка ІТСР "Асканія-Нова" серед інших аналогічних розробок займає найвищий рейтинг конкурентоспроможності.

Висновок. Запропонований метод бальної оцінки порівняльних переваг інноваційних об'єктів аналогічного призначення дозволяє достовірно визначити рейтинг конкурентоспроможності цих об'єктів ще до подачі заявки на винахід, коли немає інформації необхідної для визначення показників конкурентоспроможності іншими методами.

Список використаної літератури

Закон України "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 р. № 23440-ІХ (зі змінами та доповненнями)

Фурманюк О.Л., Управління конкурентоспроможностю підприємства: [навчально-методичний посібник]/О.Л. Фурманюк, М.О.Тартачник - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2003. - 114 с.

Магомедов Ш.Ш. Конкурентоспособность товаров: [учебное пособие]/ Ш.Ш. Магомедов - М.: "Дашков и К", 2003.- с.

Сокольська Т.В. Методичні підходи щодо оцінки якості та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції/ Т.В. Сокольська //Науковий вісник Національного аграрного університету а ін. - К.Б 2008.- Вип. 119. - С 227-232.

АННОТАЦИЯ

Новоставская А. В., Свистула О. В. мировые тенденции развития животноводства

Исходя из мировых тенденций, рассмотрены приоритетные направления развития таких отраслей животноводства,как скотоводство, свиноводство,овцеводство,а также динамику поголовья сельскохозяйственных животных и их продуктивность в мире.

Буюклу Г.И., Буюклу Н.И., Иовенко Л.Н., Тараненко С.В., Липченко Н.Н., Горелкина Е.Н. ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОТНЫХ КРАСНОЙ СТЕПНОЙ ПОРОДЫ ПЛЕМЕННОГО ЗАВОДА "ПРИМОРСКИЙ"

В ЧСП "Приморский" Приморского района Запорожской области сохранен племенной завод красной степной породы с поголовьем животных консолидированных по основным селекционным признакам и приспособленных к машинному доению. Продуктивность коров за лучшую лактацию составляет 4601 кг молока жирностью 4,17%, 192 кг молочного жира, интенсивность молокоотдачи - 1,98 кг/мин.

Вороненко В.И., Назаренко В.Г., Омельченко Л.А. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦИИ ТАВРИЙСКОГО ТИПА ЮЖНОЙ МЯСНОЙ ПОРОДЫ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА ПО АНТИГЕНАМ ГРУПП КРОВИ

Приведена структура популяции таврийского типа южной мясной породы крупного рогатого скота по антигенам групп крови. В популяции выявлены все 52 антигена 9 систем групп крови. По частоте кровегрупповых факторов и антигенонасыщенности таврийский тип превосходит генофонды коммерческих пород юга Украины, а так же бизона, бантенга, зубра и их гибридов с домашними животными на 46,5-66,1%, а по антигенонасыщенности на 49,9-67%.

Вороненко В. И., Назаренко В. Г., Полупан Ю. П.,

Буюклу Г. И., Рукавникова Г. И. ИММУНОГЕНОФОНД ТИПОВ УКРАИНСКОЙ КРАСНОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ

Приведены результаты научной работы по определению иммуногенетического статуса голштинизированного, жирно-молочного внутрипородных, а также таврийского зонального типов крупного рогатого скота украинской красной молочной породы на основе исследования их структуры по 53 эритроцитарным антигенам 9 систем групп крови и по аллелям многофакторной системы ЕАВ. На основе сравнительного анализа с применением ряда генетико-математических методов в мониторинговых исследованиях определен уровень генетической дифференциации, специфичности и консолидации созданных селекционных формирований.

Вороненко В.И., Омельченко Л.А., Фурса Н.Н., Макарчук Р.Н., Найденова В.А., Дубинский А.Л., Носкова А.Н. ТАВРИЙСКИЙ ТИП ЮЖНОЙ МЯСНОЙ ПОРОДЫ - ИННОВАЦИОННОЕ СЕЛЕКЦИОННОЕ ДОСТИЖЕНИЕ В ЗООТЕХНИЧЕСКОЙ НАУКЕ

Изложены основные методические приемы создания таврийского типа южной мясной породы на основе межвидовой гибридизации, итоги 50-летней работы по разведению животных типа. Изложены материалы, характеризующие генотип, продуктивность и перспективы разведения животных таврийского типа южной мясной породы - нового селекционного достижения в мясном скотоводстве.

Деменская Н.Н. Влияние использования в кормлении премиксов на обменные процессы в организме ремонтных телок.

Приведены результаты исследований, касающиеся разработки новых рецептов витаминно-минеральных премиксов для ремонтных телок, использование которых в кормлении положительно влияет на переваримость питательных веществ рациона и улучшает минеральный обмен, что способствует увеличению продуктивных показателей при снижении затрат кормов на производство единицы продукции.

Жукорський О.М. формирование мясной продуктивности ангуских бычков в зависимости от возраста отлучения

Исследования проводили с целью определения влияния отлучения ангуских телят в возрасте 4, 6 и 7 месяцев на формирование мясной продуктивности и убойных показателей. Рано отлученные телята имели высший среднесуточный прирост от рождения до 18-ти месячного возраста (Р<0.05) чем стандартно отлученные в 6-7 месяцев и высокие убойные показатели.

Кобзарь Р. А. ВЛИЯНИЕ ИНТЕНСИВНОСТИ РАЗВИТИЯ РЕМОНТНЫХ ТЕЛОК ТАВРИЧЕСКОГО ТИПА УКРАИНСКОЙ КРАСНОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ НА ИХ ПРОДУКТИВНОСТЬ

Изложены результаты исследований относительно роста и развития ремонтных телок шести генотипов украинской красной молочной породы и последующей их продуктивности. Установлено, что недостаточная интенсивность роста привела к более поздним срокам плодотворного осеменения, однако почти не отразилась на молочной продуктивности.

...