Облік у бюджетних установах

Відповідно до вказаного нормативного документа організація обліку медикаментів та інших лікарських засобів у медичних установах залежить передусім від наявності у зазначеній установі такого структурного підрозділу, як аптека. Крім того, облік лікарських засобів здійснюється по-різному залежно від їх виду, призначення та вартості. Звичайні лікарські засоби обліковуються у сумарному Грошовому) виразі, а засоби за спеціальним переліком -- у предметне-кількісному обчисленні. Розглянемо порядок обліку кожного з цих видів лікарських засобів зокрема.

За наявності у медичному закладі аптеки лікарські засоби, що не підлягають предметно-кількісному обліку, обліковуються як у бухгалтерії, так і в аптеці за роздрібними пінами у сумарному грошовому обчисленні. При цьому придбані і отримані аптекою лікарські засоби оприбутковуються на підставі рахунків постачальника після їх перевірки на відповідність кількості і якості. Отримані і перевірені рахунки постачальників реєструються у «Книзі реєстрації рахунків, що надійшли до аптеки» (ф- № 6-МЗ), підписуються відповідальною особою, яка здійснила перевірку і приймання медикаментів, і передаються до бухгалтерії, дена їх підставі складається бухгалтерський запис:

Д-т субрах. 233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби»,

К-т субрах. 361 «Розрахунки в порядку планових платежів».

Відпуск лікарських засобів матеріально-відповідальним особам з аптеки здійснюється за накладними (вимогами) т. ф. № 3-3, які оформляються у двох примірниках і містять такі дані: повну назву лікарського засобу, розмір, фасування, лікарську форму, дозування, упаковку, кількість, тну, вартість. Перший примірник накладної залишається в аптеці, а-другий -- передається матеріально відповідальній особі того відділення, яке одержує лікарські .засоби. Обидва примірники підписують одержувач медикаментів та завідувач аптеки чи його заступник. Кожна накладна на видачу лікарських засобів таксується завідувачем аптеки чи його заступником, після чого накладні фіксуються у порядку номерів у «Книзі обліку протаксованих накладних (вимог)» (ф. № 7-МЗ). Наприкінці місяця у цій книзі підраховується загальна сума за кожною групою ліків і загальна сума за місяць та складається «Звіт аптеки про надходження та витрачання медикаментів, перев'язувальних засобів та виробів медичного призначення» (ф. № 1 )-МЗ), який служить підставою для списання видатків з лікарських засобів: Д-т субрах. 801 (802) «Видатки -, державного (місцевого) бюджету на утримання установи та інші заходи»,

К-т субрах. 233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби».

Склад лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку, визначений наказом МОЗ України від 20.09.1995 р. № 172 та Переліком МОЗ України від 30.06.1994 р. № 117 (з подальшими змінами і доповненнями). До зазначеної категорії препаратів належать: наркотичні лікарські засоби; психотропні лікарські препарати; отруйні лікарські засоби; лікарські засоби, що мають одурманюючу властивість; спирт етиловий. Відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у державних та комунальних закладах охорони здоров'я» від 18.12.1997 р. № 356 медичні заклади, що мають свої аптеки, повинні закуповувати зазначені препарати з аптечних складів (відповідно до попередньо укладених з ними угод).

Облік зазначених препаратів в аптеці здійснюється як у грошовому виразі, так і у кількісному в розрізі відповідних найменувань у «Книзі предметно-кількісного обліку аптекарських запасів» (ф. № 8-МЗ). Для нього в книзі ф. № 8-МЗ на кожне найменування, фасування, лікарську форму, дозування лікарських засобів відкривається окрема сторінка (або декілька сторінок при необхідності). Видача зазначених лікарських засобів у відділення оформляється спеціальними накладними (вимогами), затвердженими керівником установи; в них проставляються штамп і печатка установи, зазначаються номери історій хвороби, прізвища, ім'я та по батькові хворих, для яких виписано ліки. Отримує такі лікарські засоби тільки матеріально відповідальна особа певного відділення, кабінету. На підставі накладних (вимог) на відпущені з аптеки лікарські засоби складається «Відомість вибірки витрачених лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку» (ф. № 1 МЗ), записи у якій здійснюють за кожним найменуванням. Загальна кількість відпущеник препаратів (відповідно до вибірки за день) переноситься до книги ф. № 8-МЗ. У бухгалтерії на підставі отриманих з аптеки документів облік зазначених препаратів здійснюється у грошовому виразі за окремими позиціями.

Медичні заклади, що не мають своїх аптек, повинні закуповувати лікарські засоби в державних та комунальних аптеках у порядку, передбаченому угодою між ними. Надходження лікарських .засобів при такій формі організації медичного закладу здійснюється у вигляді планових поставок. Це означає, що розрахунки між аптекою і медичним закладом носять систематичний характер. Як правило, медичний заклад періодично (наприклад, один раз на декаду) перераховує постачальнику обумовлену угодою суму коштів. Постачальник (аптека) систематично відпускає медичному закладові лікарські препарати на його вимогу (за дорученням), не вимагаючи оплати за кожним випадком відпуску медикаментів. На відпущені за певний період (як правило, за місяць) лікарські засоби постачальник виставляє рахунок з додаванням підтвердних документів. Бухгалтерія медичної установи перевіряє виставлені рахунки та приймає їх до виконання. При цьому уточнюється і регулюється стан розрахунків з постачальником (аптекою) .за отримані лікарські засоби.

Лікарські засоби, що не підлягають предметно-кількісному обліку, відпускаються з аптеки до медичної установи за накладними (вимогами) т. ф. № 3-3, які виписує старша медична сестра кожного відділення закладу за групами препаратів у чотирьох примірниках. Отримання лікарських засобів з аптеки здійснюється матеріально відповідальними особами відділень (старшими медичними сестрами) за дорученням. Отримані лікарські засоби зберігаються у відділеннях.

Отримання :( аптек га порядок зберігання і обліку лікарських засобів, що підлягають предмети о-кількісному обліку, мають певні особливості. Накладні (вимоги) па їх відпуск з аптеки виписуються у 5 примірниках, два з яких отримує установа за підписом працівника аптеки. Ці накладні (вимоги) мають більш деталізовану форму. У відділеннях, куди надходять зазначені засоби, вони зберігаються у вогнетривких сейфах або в металевих шафах (відповідно до наказу МОЗУ № 356 від 18.12.1997 р.).

Облік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку, у відділеннях здійснюється головною (старшою) медичною сестрою у книзі ф. № 8-МЗ. Наприкінці кожного місяця зазначені матеріально відповідальні особи на підставі даних первинного обліку складають «Звій про рух лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку» (ф. № 2-МЗ), який г підставою Для списання цих засобів І підзвіту матеріально-відповідальної особи на витрати установи:

Д-т субрах. 801 (802) «Видатки з державною (місцевого) бюджету на утримання установи та інші заходи»,

К-т субрах. 233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби».

Усі витрати з транспортування лікарських засобів прямо списуються на фактичні видатки установи і не зараховуються на збільшення вартості медичних засобів. Крім того, всі операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. звільняються від оподаткування цим податком. Тому облік надходження та витрачання медикаментів ведеться за цінами придбання.

Медикаменти, що надійшли до медичного закладу у вигляді гуманітарної допомоги, обліковуються матеріально відповідальними особами окремо від придбаних за рахунок бюджетних асигнувань, а на їх витрачання складається окремий звіт. У бухгалтерії оприбуткування медикаментів і перев'язувальних засобів, що надійшли до установи у вигляді гуманітарної допомоги, оформляють бухгалтерський запис відповідно до «Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги», затвердженого ГУДКУ 10.12.1999р. № 113:

Д-т субрах. 233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби»,

К-т субрах. 713/1 «Доходи за іншими коштами в частині сум за дорученнями».

Списання витрачених медикаментів, що надійшли до установи як гуманітарна допомога, оформляють записом:

Д-т субрах. 813/1 «Видатки за іншими коштами в частині сум за дорученнями»,

К-т субрах. 233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби».

Останнім часом набули поширення випадки придбання медикаментів і перев'язувальних засобів за рахунок коштів, внесених хворими, або за їх дорученням. Облік лікарських засобів, придбаних за рахунок коштів за дорученнями, ведеться окремо від засобів, придбаних за рахунок бюджетних асигнувань або у вигляді гуманітарної допомоги. У первинних документах на їх надходження та витрачання необхідно зазначати, за рахунок яких (чиїх) коштів придбано пі лікарські засоби та для лікування якого хворого призначені (витрачені), У бухгалтерському обліку придбання та витрачання лікарських засобів за дорученням оформляється такими ж записами, як і гуманітарна допомога.

Продукти харчування, як і лікувальні засоби, становлять окрему статтю видатків медичних установ, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, їх облік здійснюється відповідно до наказу МОЗ СРСР «Про затвердження інструкції з обліку продуктів харчування у лікувально-профілактичних та інших закладах охорони здоров'я, що знаходяться на державному бюджеті СРСР» від 05.05.1983 р. №530. Весь процес обліку продуктів харчування в медичних закладах умовно можна поділити на три стадії: складський облік, облік у харчоблоці, облік у бухгалтерії.

Закупка та доставка продуктів харчування здійснюються відповідно до угод, укладених з постачальниками. Вони можуть відбуватися у централізованому порядку спеціалізованим транспортом постачальника за кільцевим графіком (центрозавезення) або ж експедитором установи (за дорученням). Систематичні поставки здійснюють, як правило, у порядку центрозавезення (наприклад, щоденне завезення хліба, овочів тощо). Розрахунки за систематичні поставки здійснюють у формі планових платежів а використанням у бухгалтерському обліку для їх відображення субрахунки 361 «Розрахунки у порядку планових платежів».

Куплені продукти харчування оприбутковують за ціною придбання (купівельною вартістю) без врахування витрат на їх транспортувати та суми сплаченого ПДВ при придбанні. Останні записують на видатки установи за рахунок відповідних асигнувань.

Надходження продуктів харчування в установу оформляється розпискою матеріально відповідальної особи (комірника, завідувача складу) у документах постачальника після ретельної перевірки відповідності кількості, асортименту та якості продуктів супровідним документам. Облік надходження та відпуск}' продуктів харчування на складі здійснюється на підставі первинних документів у «Книзі складського обліку запасів» (т. ф. № 3--9) у розрізі найменувань, номенклатурних номерів, сортів у кількісному виразі. Після запису даних первинних документів до книги складського обліку матеріально відповідальна особа складає реєстр прибуткових та видаткових документів (т. ф. № М-13) і разом ч документами передає до бухгалтерії на перевірку. Бухгалтер розписується про приймання документів на другому примірнику реєстру.

Відпуск продуктів харчоблоку проводиться через шеф-кухаря на підставі «Меню-вимоги на видачу продуктів харчування» (т. ф. № 3-4). Дані меню-вимоги носять превентивний і дещо ймовірний характер, оскільки формуються на підставі попередніх статистичних даних щодо кількості хворих у відділеннях. Підготовка інформації про наявність хворих, розрахунок необхідної кількості продуктів харчування за видами та складання вимоги на їх відпуск здійснюється у такій послідовності:

-старші медичні сестри відділень складають відомості про наявність хворих станом па 9-ту годину ранку поточного дня за формою № 22-МЗ за групами хворих і номерами столів (дієти) та передають їх дієтсестрі;

дієтсестра на підставі одержаних даних з відділень складає зведену форму № 22-МЗ по лікарні в цілому з розбивкою за дієтстолами;

на підставі зведених даних про наявність хворих та рецептів і норм харчування дієтсестра складає меню-розкладку (ф. № 44-МЗ), яка являє собою розрахунок необхідної кількості певного продукту в порції відповідної страви та загальної кількості продуктів;

-на підставі підсумкових даних форми № 44-МЗ виписується «Вимога на видачу продуктів харчування зі складу (комори)» за ф. № 45 МЗ або меню-вимога за т. ф. № 3-4;

--видача районів харчування з харчоблоку (після їх приготування) у відділення здійснюється за «Відомістю на відпуск у відділення раціонів харчування для хворих» (ф. № 23-МЗ). Складає; що відомість дієтсестра, підписує укладач і шеф-кухар. Факт отримання відділеннями сніданків, обідів та вечерь підтверджується підписом уповноваженої особи.

У бухгалтерії облік надходження продуктів харчування здійснюється у «Накопичувальній відомості І надходження продуктів харчування» (т. ф. № 3 12), яку складають окремо за кожного матеріально відповідальною особою у кількісному і сумарному (грошовому) вираженні па підставі первинних документів, отриманих від завідувача складу (комірника). Після закінчення місяця у цих відомостях підбивають підсумки і па цій підставі складають «Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування - меморіальний ордер № 11 т. ф. № 398 (бюджет). Підсумки цього зведення звіряють з рахунками постачальників і переносять до книги Журнал -головна.

Облік виданих продуктів харчування ведеться у «Накопичувальній відомості витрачання продуктів харчування» (т. ф. №3-13), яка складається на підставі вимог на видачу продуктів харчування зі складу (або меню-вимог) кожною матеріально відповідальною особою. Після закінчення місяця підсумки цієї відомості звіряють з даними про фактичну наявність хворих і переносять до «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування -- меморіальний ордер № 12» т. ф, № 411 (бюджет), а підсумки останнього --До книги Журнал-головна за кореспондуючими субрахунками.

Аналітичний облік продуктів харчування ведеться за найменуваннями, сортами, кількістю та вартістю і матеріально відповідальними особами в оборотних відомостях (ф. №3-11), записи до яких здійснюють на підставі даних накопичувальних відомостей т. ф. № 3-12 і 3-13. В оборотних відомостях щомісяця підраховуються обороти і визначаються залишки, підсумки яких звіряють з даними книги Журнал-головна.

Для синтетичного обліку продуктів харчування у бюджетних установах призначений субрахунок 232 «Продукти харчування», який стосовно балансу є активним, основним, матеріальним. Рух продуктів харчування у синтетичному обліку в бюджетних установах відображається такими записами на рахунках (табл.6.2).

Господарські операції а обліку руху продуктів харчування у медичних закладах

	Кореспондуючі
Зміст господарських операцій	субрахунки
	Дт	Кт
] . Перераховано постачальникам за продукти
харчування:
за рахунок коштів загального фонду	361	311,321
за рахунок коштів спеціального фонду	361	313,323
2. Одержано від постачальників продукт харчування:
придбані за рахунок коштів загального фонду:
на купівельну вартість без ПДВ	232	361
на суму ПДВ	801,802	361
придбані за рахунок коштів спеціального фонду:
на купівельну вартість без ПДВ	232	361
на суму ПДВ. включену в податковий кредит	641	361
на суму ПДВ, не включену в податковий	811,813	361
кредит
3. Оприбутковані продукти харчування, одержані	232	713/1
установою як гуманітарна допомога
4. На підставі виправдних документів списуються
витрачені продукти харчування:
придбані за кошти загального фонду	801,802	232
придбані за кошти спеціального фонду	811	232
одержані як гуманітарна допомога	813/1	232

Працівники бухгалтери повинні систематично перевіряти ведення складського обліку та обліку у харчоблоці і періодично організовувати інвентаризацію продуктів харчування у місцях їх зберігання.

Питання для самоконтролю:

Охарактеризуйте класифікаційні групи та порядок оцінки запасів у бюджетних установах.

Назвіть основні завдання та особливості організації обліку запасів у бюджетних установах.

Назвіть основні первинні документи з обліку надходження та вибуття матеріальних цінностей в бюджетних установах.

Охарактеризуйте організацію зберігання та складського обліку матеріальних запасів.

Дайте характеристику методів аналітичного обліку запасів у бухгалтерії.

Перелічіть рахунки для обліку виробничих запасів і господарських матеріалів, дайте їх коротку характеристику,

Наведіть приклади основних господарських операцій з обліку руху матеріальних цінностей та їх відображення на рахунках.

8. Охарактеризуйте особливості відображення в обліку бюджетних установ медикаментів та перев'язувальних засобів.

Р. Охарактеризуйте особливості відображення в обліку медичних установ продуктів харчування.

10. Дайте характеристику рахунків з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі у підсобних (навчальних) сільських господарствах.

11.Назвіть первинні документи, якими оформляють рух тварин на вирощуванні та відгодівлі, наведіть приклади бухгалтерських проведень за відповідним» операціями.

Охарактеризуйте особливості відображення в обліку бюджетних установ надходження, використання і списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Порядок проведення інвентаризації запасів та відображення в обліку її результатів.



Тема 13. Облік виробничих витрат

Лекція 1. Облік виробничих витрат

основні терміни і поняття:

Науково-дослідні роботи, витрати, калькуляція, статті калькулювання, елементи витрат, прямі витрати, непрямі витрати, собівартість, калькуляційна одиниця, об'єкт калькулювання, об'єкт обліку витрат, готова продукція, освітні послуги, медичні послуги, калькулювання послуг .

Мета: розкрити облік витрат на виробничі та науково-дослідні роботи.

План.

1.Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами.

2.Облік витрат і продукції виробничих майстерень.

3.Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств.

4.Облік витрат і калькулювання послуг бюджетних установ.

1.Бюджетні установи можуть отримувати доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), виготовленої виробничими (навчальними) майстернями. Як правило, такі підрозділи у бюджетних навчальних закладах створюють для практичної підготовки учнів та студентів за відповідною спеціальністю. Статутна діяльність виробничих (навчальних) майстерень з практичної підготовки учнів І а студентів фінансується за рахунок бюджетних коштів у межах кошторису. Але одночасно з навчальною роботою такі майстерні можуть виконувати роботи, виготовляти вироби, надавати послуги на замовлення населення або інших юридичних осіб. Частину таких виробів виробничі (навчальних) майстерні можуть використовувати у власній діяльності бюджетної установи, а частину -- реалізувати на сторону.

Для обліку операцій з виготовлення і реалізації продукції виробничих (навчальних) майстерень у плані рахунків бюджетних установ передбачено субрахунки:

241 «Вироби виробничих (навчальних) майстерень»;

721 «Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень»;

821 «Витрати виробничих (навчальних) майстерень».

Витрати на виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг виробничими (навчальними) майстернями обліковують за дебетом субрахунка 821. До таких витрат зараховують вартість витрачених матеріалів, нараховану зарплату, обов'язкові нарахування на суму зарплати та ін. За кредитом субрахунка 821 обліковують одержану продукцію та списують суми витрат па виконані і прийняті замовниками роботи (послуги). Продукцію (вироби) майстерень прибуткують на дебет субрахунка 241 за фактичними витратами на її виготовлення (фактичною собівартістю). На субрахунку 821 на кінець року може бути дебетове сальдо при наявності незавершеного виробництва або незакінчених і не переданих замовникам робіт.

Субрахунок 721 використовують для обліку реалізації продукції, робіт і послуг виробничих (навчальних) майстерень. На дебеті цього субрахунка відображають фактичну собівартість реалізованих виробів, виконаних робіт, наданих послуг стороннім організаціям та особам за плату, а на кредиті -- виручку за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Різниця між дебетовим і кредитовим оборотами цього субрахунка показує суму прибутку або збитку від реалізації виробів виробничих (навчальних) майстерень, яка списується у кінці звітного періоду на субрахунок 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

У бухгалтерському обліку операцій з виготовлення продукції у виробничих (навчальних) майстернях та її реалізації відображають такими записами (табл. 1).

Аналітичний облік витрат ведеться, як правило, позамовним методом, тобто на кожне замовлення відкривають окрему картку аналітичного обліку витрат, записи у якій е підставою для визначення фактичної собівартості виготовленої продукції та виконаних робіт (наданих послуг), або вартості незавершеного виробництва.

1. Основні господарські операції і обліку витрат і доходів виробничих (навчальних) майстерень

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1	2	3
1. Списані матеріали, видані зі складу на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг майстернями	821	201,203,231, 234, 235, 238, 239
2. Повернені на склад матеріали, не використані у виробничих (навчальних) майстернях	201,203,231, 234,235,238, 239	821
3. Віднесені прямі витрати на виробництво продукції	821	301,313,323, 362,635
4. Нарахована зарплата па виготовлення продукції у майстерні (з нарахуванням на соціальні потреби)	821	661,651,652. 653,654
5. Оприбутковані готові вироби І продукція, передані з майстерні на склад	241	821
6. Вироби майстерні, передані для використання у статутній діяльності установи: як господарські, навчальні та інші матеріали як малоцінні та швидкозношувані предмети: - на фактичну собівартість - одночасно другий запис на створення фонду як основні засоби або інші необоротні матеріальні активи: - на фактичну собівартість - одночасно другий запис на створення фонду	231,234,236, 238,239 221 801,802,811,813 106, 109, 113, 114 та ін. 801,802,811, 813	241 241 411 241 401
Реалізовані послуги, надані виробничими (навчальними) майстернями на сторону: фактична собівартість реалізованих виробів реалізаційна вартість (без ПДВ) сума ПДВ (якщо такі послуги оподатковуються ПДВ)	721 301,313,323,364 301,313,323,364	821 721 641
Реалізовані готові вироби майстерень: фактична собівартість реалізованих виробів реалізаційна вартість (без ПДВ) сума ПДВ (якщо така продукція оподатковується ПДВ}	721 301,313,323,364 301,313,323,364	241 721 641
Фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг) майстерень зараховується на результати виконання кошторису Прибуток збиток	721 432	432 721



Одним з видів виробничої діяльності бюджетних установ може бути виробництво сільськогосподарської продукції у підсобних (навчальних) сільськогосподарських підрозділах. Вироблена цими підрозділами (дослідними ділянками, фермами, виробничими бригадами, підсобними підприємствами, навчальними, навчально-дослідними господарствами, що утримуються на балансі бюджетної установи) продукція може використовуватися як для внутрішніх потреб установи (харчування контингенту тощо), так і для реалізації на сторону. Кошти від діяльності підсобних (навчальних) сільських господарств використовуються в першу чергу на покриття витрат цих господарств, а отриманий прибуток може направлятися на покриття дефіциту доходів загального фонду відповідно до кошторисних передбачень.

Для обліку діяльності підсобних (навчальних) сільських господарств бюджетних установ, Ідо обліковується на єдиному балансі бюджетної установи, використовують такі субрахунки:

«Робочі і продуктивні тварини»;

«Багаторічні насадження»;

211--218 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі»

251 «Продукція сільськогосподарського виробництва»;

722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств»;

822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств».

Порядок обліку операцій з руху тварин на вирощуванні та відгодівлі було розглянуто у рої ділі 6.9, тому зупинимося лише на характеристиці операцій з обліку витрат виробництва, оприбуткування продукції, її витрачання і реалізації, враховуючи, що документальне оформлення цих операцій здійснюється типовими бланками документів і регістрів галузевого сільськогосподарського призначення. Основні господарські операції з обліку витрат і доходів підсобних (навчальних) сільських господарств бюджетних установ наведено у табл. 7.8.

Аналітичний облік витрат на виробництво у підсобному {навчальному) сільському господарстві при необхідності можна вести за культурами і групами тварин у спеціальних відомостях або картках аналітичного обліку. На кінець року на субрахунку 822 може утворитися сальдо у розмірі вартості робіт, виконаних у рослинництві під урожай наступного року.

Таблиця 2

Господарські операції з обліку діяльності підсобних (навчальних) сільських господарств бюджетних установ

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Оплачено за рахунок спеціальних коштів за електроенергію, використану у підсобному (навчальному) сільському господарстві вартість без ПДВ сума ПДВ, віднесена до податковою кредиту	822 641	313,323 313.323
2 Нарахована зарплата з обов'язковими відрахуваннями на соціальні заходи працівникам підсобного сільського господарства	822	661,651, 652, 653, 654
3. Списані річні матеріали, витрачені у підсобному сільському господарстві	822	234= 235. 238.239
4. Одержана продукція підсобного сільського господарства	251	822
5. Оприбутковано приплід молодняка та приріст живої маси тварин на вирощуванні і відгодівлі	211	822
6. Продукція сільськогосподарського виробництва передана для використання в установі як продукти харчування	232	25]
7. Реалізована продукти сільського господарства і тварини з вирощування і відгодівлі: за собівартістю за вартістю реалізації 6ез ПДВ на суму ПДВ	722 364 364	211,25] 722 641
У кінці року фінансові результати від реалізації сільськогосподарської продукції зараховуються на результати виконання кошторису прибуток збиток	722 432	432 722



Наукові та науково-дослідні інститути НАН України, галузевих АН, наукові підрозділи державних вищих навчальних закладів, крім бюджетної наукової тематики, можуть виконувати науково-дослідні роботи (НДР) за договорами із замовниками та отримувати за це відповідну плату (доходи), яка планується і обліковується у складі коштів спеціального фонду. Підставою для виконання таких робіт є договір, укладений науковою установою із замовником. У договорі необхідно передбачити обсяг наукової роботи та етапи її виконання, порядок здавання виконаної роботи замовнику, вартість робіт і порядок розрахунків та інші питання, що регулюють відносини замовника і виконавця. До договору додаються: технічне завдання, протокол узгодження договірної вартості роботи, календарний план її виконання, кошторисні розрахунки, штатний розклад виконавців тощо.

Облік витрат на виконання договірних НДР ведуть позамовним методом. Кожному договору надається порядковий номер замовлення, відкривається окрема картка аналітичного обліку витрат. Облік витрат ведуть за статтями відповідно до кошторису. Основними статтями витрат на НДР є виплати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; вартість витрачених матеріалів, спеціального обладнання і устаткування; витрати на службові відрядження; оплата робіт співвиконавців; інші прямі та накладні витрати.

До витрат на оплату праці зараховують витрати на виплат) основної та додаткової заробітної плати наукових працівників як штатних, так і працюючих за сумісництвом, а також науково-технічного та науково-допоміжного персонал}', зайнятого виконанням робіт за конкретним договором. Нарахування зарплати та її віднесення па конкретні замовлення здійснюють на підставі табеля відпрацьованого часу, підписаного науковим керівником підрозділу -- виконавця робіт.

Спеціальне обладнання та устаткування для виконання НДР виготовляється безпосередньо в установі або купується у спеціалізованих постачальницьких організаціях за рахунок коштів замовника. Вартість такого устаткування повинна передбачатися у кошторисі витрат на виконання НДР. Якщо спеціальне устаткування за умовою договору або письмової згоди замовника після закінчення теми залишається у виконавця, то воно оцінюється за ціною можливого використання (справедливою вартістю) і оприбутковується у складі основних засобів, матеріалів або МШП. При цьому на вартість оприбуткованих зворотних цінностей витрати на виконання НДР не зменшуються. Названі цінності прибуткуються як безоплатно одержані.

Окрему статтю витрат становить оплата за науково-дослідні, дослідно-конструкторські, експериментальні, лабораторно-аналітичні та інші роботи, виконані сторонніми (спеціалізованими) підприємствами і організаціями, якщо такі роботи наукова установа не може виконати своїми силами або вважає недоцільними. З виконавцями цих робіт наукова установа укладає окремий договір.

До статті «Накладні витрати» відносять витрати, які на момент їх здійснення неможливо економічно доцільним методом зарахувати безпосередньо па собівартість конкретної теми. Це витрати, пов'язані з управлінням, обслуговуванням та організацією НДР установи в цілому. Такі втрати збирають (накопичують) на окремому субрахунку 826 «Витрата до розподілу» і періодично, як правило, щомісячно, розподіляють і списують на собівартість окремих замовлень (тем) пропорційно витратам на оплату праці основних виконавців.

Для обліку витрати на виконання НДР за договорами та розрахунками із замовниками та співвиконавцями планом рахунків передбачено такі субрахунки:

351 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи»;

634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті»;

723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами»;

823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами».

Витрати, пов'язані з виконанням науково-дослідних робіт за договорами, обліковують за дебетом субрахунки 823 в кореспонденції з кредитом рахунків запасів, грошових коштів та зобов'язань. За кредитом субрахунка 823 відображають фактичну собівартість виконаних і зданих замовнику НДР у кореспонденції з дебетом субрахунка 723. Витрати з незакінчених тем до повного їх закінчення і здачі замовникам обчислюють у складі незавершеного виробництва, вартість якого оцінюють за фактичними витратами згідно з карткою аналітичного обліку витрат на замовлення (тему НДР).

Розрахунки із замовниками здійснюють, як правило, безготівковим методом. Після підписання договору замовник перераховує науковій установі аванс у розмірі 25% вартості роботи на поточний рік. За кошти цього авансу виконавець НДР здійснює поточні витрати на НДР і закуповує передбачене кошторисом спеціальне обладнання, устаткування, матеріали.

Здавання замовнику виконаних НДР проводиться в міру готовності окремих етапів (розділів), передбачених календарним планом, і оформляється спеціальним актом, який с підставою для оформлення рахунка на оплату (за мінусом відповідної частки перерахованого авансу). Оплата замовником закінчених НДР проводиться платіжним дорученням за договірною вартістю з вирахуванням раніше перераxованиx авансів і проміжних платежів.

У бухгалтерському обліку операції з виконання науково-дослідних роби бюджетними організаціями відображаються такими проведеннями (табл. 3).



Таблиця 3 - Основні господарські операції з обліку виконання науково-дослідних робіт за договорами

Зміст господарської операції	Кореспо нду ючі субрахунки
	Дт	Кт
1 . Надійшов аванс від замовника на виконання НДР за договором	313,323	351
2. Придбано спеціальне обладнання для виконання НДР за договорами купівельна вартість (без ПДВ) на суму ПДВ. включену в податковий кредит на суму ПДВ. не включену в податковий кредит	203 641 823	364, 675, 631--635 364, 675, 631--635 364, 675, 631--635
3. Передано спеціальне обладнання зі складу науковому підрозділу для виконання НДР за договорами (з одночасним нарахуванням його на забалансовий рахунок 02)	823	203
4 Видано зі складу різні матеріали для виконання НДР за договорами	823	201,231,234 і ін.
5. Нарахована зарплата працівникам, зайнятим виконанням НДР, з обов'язковими нарахуваннями на соціальні заходи	823	661,651 652,653,654
6. Списані виграти на відрядження наукових працівників з виконання НДР за договорами (згідно із затвердженими авансовими звітами)	823	362
7. Перераховано співвиконавцям, залученим до виконання НДР за договорами	635	313,323
8. Прийняті виконані НДР від співвиконавців	823	635
9 Здано виконані НДР замовнику (за актом) собівартість виконаних робіт договірна вартість робіт (без ПДВ) на суму ПДВ з вартості робіт	723 634 634	823 723 641
10. Зараховано раніше одержаний аванс па виконання НДР у погашення заборгованості замовника	351	634
Прибуткується вартість спеціального обладнання, що залишається установі після .закінчення НДР за договором (з одночасним списанням його забалансвого рахунка02): у складі основних засобів (з урахуванням зносу) у складі МШП у складі різних матеріалів	104, 106 і ін. 221 231,234	401. 131 411 681,701, 702

Тема 14. Облік виконання кошторису

Лекція 1. Облік результатів виконання кошторису

Основні терміни і поняття:

Науково-дослідні роботи, витрати, калькуляція, статті калькулювання, елементи витрат, прямі витрати, непрямі витрати, собівартість, калькуляційна одиниця, об'єкт калькулювання, об'єкт обліку витрат, готова продукція, освітні послуги, медичні послуги, калькулювання послуг .

Мета: розкрити облік витрат на виробничі та науково-дослідні роботи.

План.

1.Склад та зміст річного звіту про виконання кошторису

2. Порядок складання, подання річних звітів про виконання кошторису бюджетних установ.

3.Порядок здійснення остаточних оборотів щодо списання доходів і видатків бюджетних установ.

Відповідно до статті 112 Бюджетного кодексу України, статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1232, та інших нормативно-правових актів з питань бюджетних відносин в Україні наказом Державного казначейства України від 25.05.2010 року № 164 встановлено порядок складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів.

Цим Порядком визначено склад і правила складання місячної, квартальної та річної фінансової звітності, вимоги до розкриття її елементів.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, має відповідні аналогічним даним бухгалтерського обліку та звітності органів Державного казначейства України, повинна містити інформацію про всі проведені господарські операції, які відображені в бухгалтерському обліку.

Звітним періодом для складання місячної фінансової звітності є період, що починається 1 січня і закінчується в останній день звітного місяця.

Звітним періодом для складання квартальної фінансової звітності є період, що починається 1 січня і закінчується в останній день звітного кварталу.

Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є бюджетний період, який становить один календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня того самого року, якщо не буде визначено інший період.

Форми фінансової звітності складаються у гривнях з копійками, заповнюються за всіма передбаченими показниками граф, рядків. За відсутності даних незаповнені графи та рядки заповнюються нулями.

Додаткові показники у форми фінансової звітності вводити забороняється.

Головні розпорядники коштів державного або місцевих бюджетів можуть установлювати для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що належать до сфери їх управління, додаткові довідки до пояснювальної записки та отримувати від них додаткову інформацію, не передбачену цим Порядком.

Дані фінансової звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів перевіряються в частині відповідності аналогічним даним, відображеним в бухгалтерському обліку органів Державного казначейства України.

Усі примірники фінансової звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також зведена фінансова звітність головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, до сфери управління яких належать розпорядники бюджетних коштів, у тому числі в інших областях, до подачі розпорядникам вищого рівня або іншим користувачам повинні бути перевірені і завізовані відповідним органом Державного казначейства України, засвідчені підписом, печаткою або штампом на кожній сторінці всіх форм фінансової звітності та додатків до Пояснювальної записки.

Додатково підлягає перевірці та поданню до відповідного органу Державного казначейства фінансова звітність розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня у разі встановлення розпорядниками вищого рівня розбіжностей щодо бухгалтерського обліку операцій з внутрівідомчої передачі майна.

Віза органу Державного казначейства України засвідчує, що фінансова звітність розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів складена відповідно до вимог цього Порядку, дані фінансової звітності є тотожними аналогічним даним бухгалтерського обліку органів Державного казначейства України і підлягають консолідації у зведеній фінансовій звітності розпорядників бюджетних коштів вищого рівня.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають у повному обсязі:

місячну фінансову звітність до органів Державного казначейства України;

квартальну та річну фінансову звітність до:

органів Державного казначейства України;

розпорядників бюджетних коштів вищого рівня.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади зведену квартальну та річну фінансову звітність подають:

Державному казначейству України;

Рахунковій палаті.

Копії зведеної річної фінансової звітності, попередньо перевіреної Державним казначейством України, подаються до Міністерства фінансів України.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів зведену квартальну та річну фінансову звітність подають органу Державного казначейства України.

Копії зведеної річної фінансової звітності, попередньо завізованої в органах Державного казначейства України, подаються до відповідних фінансових органів.

Терміни (графіки) подання фінансової звітності до органів Державного казначейства України встановлюються ними у межах термінів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності".

Головні розпорядники бюджетних коштів затверджують терміни подання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами, що належать до сфери їх управління, з таким розрахунком, щоб вони вкладались у терміни подання фінансової звітності до органів Державного казначейства України з урахуванням термінів, визначених Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Перевірка та порівняння окремих показників у формах фінансової звітності здійснюються відповідно до Рекомендацій щодо звірки показників форм фінансової звітності та довідок до пояснювальної записки розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів.

Склад фінансової звітності

Розпорядниками бюджетних коштів фінансова звітність складається та подається за такими формами:

"Баланс" (форма N 1) (додаток 1);

"Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" (форма N 2д, N 2м) (додаток 2);

"Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги" (форма N 4-1д, N 4-1м) (додаток 3);

"Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень" (форма N 4-2д, N 4-2м) (додаток 4);

"Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду" (форма N 4-3д, N 4-3м) (додаток 5);

"Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів" (форма N 4-4д) (додаток 6);

"Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)" (форма N 4-3д.1, N 4-3м.1) (додаток 7);

"Звіт про рух необоротних активів" (форма N 5) (додаток 8);

"Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування" (форма N 6) (додаток 9);

"Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" (форма N 7д, N 7м) (додаток 10);

"Звіт про заборгованість за окремими програмами" (форма N 7д.1, N 7м.1) (додаток 11);

"Звіт про результати фінансової діяльності" (форма N 9д, N 9м) (додаток 12);

"Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей" (форма N 15) (додаток 13);

Довідка щодо виконання головними розпорядниками розпису витрат спеціального фонду Державного бюджету України за програмами, які фінансуються за рахунок позик міжнародних фінансових організацій (додаток 14);

Пояснювальна записка (додаток 17) з довідками (додатки з 18 до 34), передбаченими у пункті 4.3 цього Порядку.

Бухгалтерська звітність бюджетних установ складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції з виконання кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан ЇЇ коштів та розрахунків на звітну дату.

Установи та організації, що утримуються за кошти бюджету, щомісячно і щоквартально складають фінансові звіти про виконання кошторису доходів та видатків і подають їх вищим організаціям та органам Державного казначейства у терміни, передбачені нормативними документами. Так, згідно з «Порядком подання фінансової звітності», затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, бюджетні установи подають місячний звіт про використання бюджетних 

Рис1 Класифікація звітності бюджетних установ

асигнувань не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, квартальний -- не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річний -- не пізніше 22 січня наступного за звітним року.

Склад місячної фінансової звітності бюджетних установ регламентовано «Інструкцією про порядок складання в 2003 році місячної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державною та/або місцевого бюджетів», затвердженою наказом ДКУ від 31.01.2003 р.№ 17.

Згідно з цією Інструкцією місячна звітність. бюджетних установ включає такі форми:

--№ 2м «Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)»;

--№ 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України»;

--№ 4-1м «Звіт про надходження і використання спеціальних коштів»;

--№ 4-2м «Звіт про надходження і використання сум за дорученнями»;

--№ 4-Зм «Звіт про депозитні суми»;

--№ 4-4м «Звіт про рух інших власних надходжень»;

--№ 4-5м «Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів»;

--№ 4--6м «Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)»;

--№ 7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

--№ 8м «Звіт про зобов'язання бюджетних установ».

Усі форми місячної звітності складаються бюджетними установами наростаючим підсумком з початку року в розрізі кодів функціональної та економічної класифікації видатків. При цьому звіт за ф. № 2м складають всі установи, які одержують кошти загального фонд}' Державного бюджету України та/або місцевих бюджетів, а звіт за ф. № 2-валюта -- лише ті установи, які одержували кошти загального фонду бюджету в іноземній валюті.

Звіти за ф. № 4м складаються у розрізі видів спеціальних коштів: сум за дорученнями, депозитних сум та ін. Так, ф. № 4-ім складається установами, Ідо отримують доходи від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції /а іншої діяльності відповідно до чинного законодавства і використовують їх за цільовим призначенням згідно ч кошторисом.

Звіт за ф. № 4-2м складають установи, що отримують кошти від юридичних, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень згідно п затвердженим кошторисом. Звіти за ф, №4 -Зм, 4-4м, 4 5м та 4-6м складають і подають лише з. і установи, які отримують відповідні кошти.

Звіт (а ф. № 7м складають всі бюджетні установи на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську і кредиторську заборгованість на звітну дату, що виникла як за видатками, так і за нарахованими доходами. Звіт складають у розрізі кодів економічної і функціональної класифікації видатків.

Звіт за ф. № 8м складають всі установи, що отримують асигнування на свою діяльність з Державного бюджету України.

Квартальна фінансова звітність бюджетної установи дещо ширша порівняно з місячною і включає додатково ще такі форми;

№ 1 «Баланс»;

№ 3 «Звіт про виконання плану за штатами і контингентами»;

№ 4-1-їведена «Зведений звіт про надходження ы використання спеціальних коштів»;

№ 4-4-зведена «Зведений звіт про рух інших власних надходжень»;

пояснювальна записка до звіту.

Зміст і порядок складання квартальної звітності регламентовано «Інструкцією про порядок складання в 2002 році квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державного та/або місцевого бюджетів», затвердженою наказом ДКУ від 29.03.2002 р. № 59.

Квартальний баланс складається на підставі звірених даних про залишки на рахунках аналітичного і синтетичного обліку на кінець кварталу. При цьому слід враховувати, що доходи і видатки у квартальних балансах показуються наростаючими підсумками з початку року, а всі інші статті - етапом на кінець звітного періоду. До балансу додаються довідки «Доходи загального фонду» (за рахунком 70) та «Доходи спеціального фонду» (за рахунком 71 у частині інших доходів).

Звіт за ф. № 3 характеризує показники про штати і контингенти установи. Окремі установи подають цей звіт за спеціально затвердженими формами:

-№ 3-1 «Звіт про виконання плану за штатами і контингентами органів державного управління, судів і прокуратури, науково-дослідних установ»;

№ 3-2 «Звіт про виконання плану за штатами і контингентами установ підготовки і підвищення кваліфікації кадрів» (складається окремо за кожним кодом функціональної класифікації: за державним замовленням; за контрактами);

№ 3-4 «Звіт про виконання плану щодо штатів і контингентів установ охорони здоров'я і соціального забезпечення»;

№ 3-19 «Звіт про виконання плану .за штатами і контингентами інших установ і закладів»;

№ 3дс «Звіт про утримання дитячих дошкільних закладів». Звіти за ф. № 4-2-зведена та № 4-4-зведепа складаються окремо з кожного виду спеціальних коштів або інших власних надходжень, але в цілому за всіма функціями. Вони подаються лише установі вищого рівня і не подаються органам Державного казначейства України.

У пояснювальній записці до квартального звіту необхідно відобразити таку інформацію:

основні фактори, що вплинули на виконання кошторису доходів і видатків;

зміни у фінансовому стані установи за звітний період;

заборгованість за виплатами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

суми коштів спеціального фонд)', використані для погашення заборгованості за соціальними виплатами загального фонду;

одержана гуманітарна допомога;

суми сплачених до бюджету штрафів, їх підстави та винні особи;

суми субвенцій, отримані з інших бюджетів, та ін.

Річний фінансовий звіт бюджетних установ, крім тих форм,

що подаються у складі квартальної звітності, додатково містить форми:

№ 5 «Звіт про рух необоротних активів»;

№ б «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»;

№ 9 «Звіт про результати фінансової діяльності»;

№ 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах».

У звіті за ф. № 5 відображається вартість необоротних активів установи на початок і кінець звітного року та їх рух протягом року. Складають цей звіт на підставі даних окремих субрахунків до синтетичних рахунків 10, 11 і 12.

Звіт за ф. № 6 характеризує рух за рік окремих видів матеріалів і продуктів харчування та їх залишки на початок і кінець року.

У звіті за ф. № 9 відображають доходи і видатки, а також операції, внаслідок яких ці доходи (видатки) збільшуються або зменшуються. Звіт складається з двох частин: загальний фонд і спеціальний фонд.

Фінансовий результат із загального фонду визначають за таким алгоритмом: до одержаних бюджетних асигнувань, додають вартість оприбуткованих надлишків матеріалів, суму дооцінки матеріалів, суми централізованого забезпечення та інших доходів, суми списаної кредиторської заборгованості; віднімають видатки загального фонду, суми списаних недостач, списаної дебіторської заборгованості; додають або віднімають результати переоцінок. Аналогічним порядком визначають також фінансовий результат за спеціальним фондом.

У звіті за ф. № 15 відображають виявлені протягом звітного року суми недостач, втрат і крадіжок грошей та матеріальних цінностей після заходів, вжитих для усунення їх наслідків: віднесено на винних осіб за рішенням суду, стягнено з винних осіб, списано за рахунок установи, знаходиться у слідчих органах.

До річного звіту, як і до квартального, додається пояснювальна записка.

Інструкції про порядок складання бухгалтерської звітності бюджетних установ переглядаються щорічно і затверджуються ДКУ відповідно до потреб обліку і контролю за виконанням Закону України про Державний бюджет на відповідний рік.

Перед складанням річної бухгалтерської звітності бюджетні установи обов'язково повинні проводити інвентаризацію засобів та розрахунків з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичного наявністю активів та зобов'язань. Інвентаризація проводиться відповідно до «Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», затвердженої наказом ГУ ДКУ № 90 від 30.10.1998 р.

Відповідальність за організацію та своєчасне проведення інвентаризації несе керівник установи. Для проведення інвентаризації наказом по установі створюється інвентаризаційна комісія, встановлюються терміни початку і закінчення Інвентаризації та порядок відображення її результатів в обліку. Очолює комісію керівник або його заступник, до її складу обов'язково входить головний бухгалтер. В окремих випадках можуть створюватися додатково робочі (місцеві) інвентаризаційні комісії для проведення Інвентаризації в окремих структурних підрозділах.

Річна інвентаризація починається не раніше 1 жовтня (необоротні активи, сировина та матеріали, готові вироби, пальне, корми фураж, незавершене виробництво у рослинництві, незавершені науково-дослідні роботи тощо) і проводиться, як правило, станом на 1 число місяця. Наприклад, Інвентаризація капітальних робіт і капітальних ремонтів мас проводитися станом на 1 грудня; дорогоцінних. металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, грошових коштів, грошових документів, розрахунків з бюджетом -- станом на 1 січня і т. ін.

...