Предмет організації обліку

Старший бухгалтер . сектору обліку заробітної плати

20. 03. 201..р.

За

участі економіста 3 праці

Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства: Наказ Міністерства фінансів України від 28.02.11 р. № 114.

Робоча інструкція зі складання податкової декларації з податку на прибуток підприємства

Заступник

головного

бухгалтера

0.1.04.

201..р.

За

участі фінансиста

Технологія складання звітності розробляється у робочій інструкції шляхом текстового опису або подається у вигляді графіків облікових робіт.

Одним із видів підготовчих робіт зі складання звітності є організація нагромадження облікової інформації наростаючим підсумком із початку звітного року. Це забезпечує якість облікових робіт і своєчасне складання і подання звітності. Для цього до регістрів обліку вводять спеціальні графи або рядки із назвою «Із початку звітного року». Узагальнені з початку року показники використовують також для управління та контролю, тому їх формування передбачене формою більшості діючих відомостей та інших регістрів обліку. Це дозволяє одержувати показники для складання звітності без застосування спеціальних процедур, вибірок або зайвих підрахунків.

Найбільш розповсюдженим методом організації робіт зі складання звітності є графічний метод. Він дозволяє забезпечити оптимальну послідовність виконання робіт та дотримання термінів складання та подання звітності, установлених нормативними документами. Одним з таких графіків є зведений графік підготовчих робіт зі складання поточної звітності.

Крім зведених графіків зі складання поточної звітності доцільно розробляти графіки складання форм звітності бухгалтерією підприємства (табл. 11.4).

Таблиця 11.4 Графік складання форм звітності

Після обговорення графіків облікових робіт усіма особами, які беруть участь у складанні звітності, їх затверджують наказом по підприємству. Для контролю за виконанням робіт у графіках зазначають їх фактичне виконання.

11.3 Організація робіт зі складання річної звітності

У річній звітності підсумовуються результати фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний рік, тому до організації її складання слід ставитись особливо відповідально та виважено. Крім того, терміни її подання користувачам суворо регламентуються, тому процес її складання необхідно ретельно організувати.

Порядок виконання робіт зі складання та подання річної звітності оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству, який затверджується у вересні. Проект наказу (розпорядження) розробляє головний бухгалтер разом із головними спеціалістами підприємства (головним економістом, фінансистом, начальником ' відділу кадрів, тощо).

У наказі встановлюють терміни виконання кожного виду робіт зі складання та подання звітності; призначають осіб, відповідальних за той чи інший комплекс робіт; ступінь участі кожного з економічних підрозділів підприємства (планового відділу, бухгалтерії, головного економіста, тощо) у складанні річного звіту. Крім того, в наказі зазначаються особи, відповідальні за створення нормальних умов роботи апарату, зайнятому складанням річного звіту. Наказ є підставою для складання списку підготовчих робіт, визначення комплексу робіт зі складання річної звітності й плану-графіку облікових робіт.

Перед початком робіт зі складання форм звітності доцільно на підприємстві оформити робочий альбом річної звітності. Він складається з переліку форм звітності, їх правильно заповнених зразків, вказівок з їх складання, які є робочими інструкціями з методики і техніки заповнення звітів. Такі робочі альбоми формуються на підставі нормативних документів зі складання звітності.

Для планування робіт зі складання та подання річної звітності на початку вересня розробляють план-графік облікових робіт (табл. 11.5).

Таблиця 11.5 План-графік робіт зі складання річного звіту

Його доцільно розробляти за стрічковою формою, як найбільш простою у складанні та наочною порівняно з іншими формами графіків. У графіку вказують етапи і види робіт зі складання та подання звітності; осіб, відповідальних за їх виконання та терміни виконання, а також відмічають хід фактичного виконання робіт.

Комплекси робіт, представлені у графіку (організаційна підготовка; проведення повної інвентаризації; уточнення показників поточного обліку за одинадцять місяців; складання форм звітності; затвердження звітності та її подання користувачам) поділяють на підкомплекси, у складі яких виділяють окремі види робіт. Деталізація комплексів облікових робіт потрібна для застосування оптимальних методів і прийомів їх виконання. Наприклад, інвентаризація кожного об'єкта господарювання (необоротних активів; запасів; розрахунків, тощо) проводиться із застосуванням специфічних методів і прийомів, тому у її складі виділяють відповідні підкомплекси та розробляють порядок організації робіт.

Склад комплексів, підкомплексів та видів робіт, які необхідно виконати та зазначити у графіку, визначає головний бухгалтер підприємства виходячи із певних умов, обсягів роботи, чисельності виконавців, відповідальних за їх виконання та організаційно-технічного оснащення бухгалтерії.

Відповідальними за виконання комплексу робіт або їх частини призначають працівників, які згідно посадової інструкції виконують цю роботу.

Терміни виконання робіт встановлюються виходячи із вимог нормативних документів щодо строку подання звітності. При встановленні термінів виконання кожного виду робіт необхідно виходи із їх обсягів; часу, що щоденно виділяється виконавцю для їх здійснення, за умови одночасного виконання ним поточних функцій.

Обсяги кожного виду робіт визначають на підставі досвіду попередніх років, «Пам'ятки про складання річної звітності» і враховують можливі зміни у строках їх виконання, зумовлені комп'ютеризацією облікових робіт, тощо. Для своєчасного виконання робіт необхідно розробити найбільш оптимальну послідовність їх виконання. Роботи у графіку слід розташовувати у хронологічній послідовності їх здійснення для рівномірного розподілу навантаження серед виконавців на весь період складання звітності.

Розглянувши та порівнявши обсяги робіт, головний бухгалтер перевіряє, чи рівномірно розподілено навантаження між окремими виконавцями, чи не перевантажені окремі працівники, чи немає небезпеки зриву строків виконання окремих робіт. При потребі перерозподілу навантаження строки виконання робіт, включених у графік, залишаються незмінними, а змінюються лише виконавці. Навантаження розподіляється відповідно до кваліфікації та практичних навичок, індивідуальних цільових здібностей і схильностей кожного виконавця. При такому підході ділові якості працівників використовуються найефективніше.

Мінімальними плановими відрізками часу при плануванні термінів виконання робіт необхідно обирати у вересні - декаду, у жовтні-грудні - п'ять днів, а у січні-лютому - кожний день. При збільшенні планових відрізків часу контрольні можливості графіку знижуються. При визначенні термінів, необхідних для виконання робіт, необхідно враховувати виконання графіку у попередні роки. Для наочності графіка і оперативного контролю за дотриманням термінів виконання робіт доцільно розробити різні способи позначення їх планового і фактичного часу. Планові відрізки часу, відведеного для виконання робіт, позначають у графіку суцільними лініями чорного кольору у відповідних графах. Кожна лінія показує декаду, п'ятиденну або день. Фактичний час виконання роботи наносять лінією іншого кольору. Це дозволяє одразу порівнювати темпи виконання робіт та їх коригувати на наступний день.

Після оголошення наказу головний бухгалтер проводить із працівниками, залученими до складання звітності, інструктивну нараду, на якій знайомить із переліком та обсягами облікових робіт та графіком їх виконання. Після обговорення графіка він затверджується керівником підприємства, розміщується на дошках оголошень та доводиться під розписку до усіх виконавців.

Для удосконалення процесу складання та подання річної звітності, уникнення помилок, допущених при організації роботи у попередні роки, узагальнення раціональних способів та прийомів виконання тієї чи іншої роботи, головному бухгалтеру слід вести «Пам'ятку про складання річної звітності». У ній необхідно зазначати всі невдачі, помилки й напрацювання та використовувати ці записи при організації роботи в наступні роки. Структура пам'ятки повинна відповідати переліку комплексів та підкомплексів робіт зі складання річної звітності, зазначеним у плані їх виконання. Для кожного виду робіт необхідно зазначати фактичний час, витрачений на їх виконання. У пам'ятці також доцільно узагальнити результати обговорення організації робіт зі складання річного звіту на виробничій нараді, що проводиться після здачі річного звіту.

Для конкретизації й уточнення плану-графіку робіт зі складання річного звіту для проведення найбільш важливих та значних комплексів робіт розробляють окремі графіки: графік проведення інвентаризації активів, капіталу та зобов'язань; уточнення показників поточного обліку; закриття рахунків, що необхідне при формуванні річного звіту та складанні річного балансу; заповнення форм річної звітності та складання приміток до річної фінансової звітності, тощо.

Найважливішим організаційним елементом при організації робіт зі складання річної звітності є табель-календар звітності (табл. 11.6).

Таблиця 11.6 Табель-календар звітності підприємства

У табелі-календарі вказують назву форм звітності, номер форми, строки та способи подання, користувачів, адреси, за якими вона подається та виконавців. Табель-календар вихідної звітності, затверджений керівником підприємства, доводиться під розписку до всіх виконавців і осіб, які беруть участь облікових роботах. Він дозволяє контролювати своєчасність виконання робіт та подання звітності користувачам. Крім того, табель-календар безпосередньо визначає черговість заключних робіт з бухгалтерського обліку.

Проведення повної інвентаризації є наступним етапом робіт зі складання звітності. Інвентаризація забезпечує збереження об'єктів господарювання, а також вірогідність, обґрунтованість показників звітності, тому у процесі її проведення необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства, не допускати лише формального заповнення інвентаризаційних описів, а вимагати ретельної перевірки наявності і стану об'єктів господарювання шляхом їх безпосереднього переважування, перемірювання, тощо. Інвентаризація є однією із трудомістких ділянок підготовчих робіт зі складання річної звітності, тому її проведення необхідно ретельно організувати та спланувати. Це дозволить з мінімальними витратами робочого часу, людських, фінансових та матеріальних ресурсів реалізувати мету її проведення.

При її плануванні керуються Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, а також внутрішніми регламентами, зокрема, Порядком проведення інвентаризації, яким регламентують:

- склад робочих груп, що, залучаються до інвентаризації коленого об'єкта господарювання залежно від його специфіки;

- відповідального за координацію робіт з проведення інвентаризації та узагальнення її результатів;

- чітке визначення повноважень членів інвентаризаційних комісій та суб'єктів перевірок (матеріально-відповідальних осіб);

- повну назву об'єкта інвентаризації (структурного підрозділу підприємства];

- мету інвентаризації щодо кожного об'єкта;

- періодичність проведення інвентаризації;

- терміни проведення інвентаризації та підведення підсумків.

Планові інвентаризації проводяться членами інвентаризаційної комісії, призначеної наказом по підприємству (або ревізійної комісії) згідно з діючим законодавством. Комісія складається щонайменше з трьох осіб на чолі із заступником керівника підприємства. До її складу включають спеціалістів відповідного профілю (матеріалознавців, технологів, інженерів, механіків, тощо), залучають працівників апарату бухгалтерії та матеріально-відповідальних осіб.

На етапі підготовки інвентаризації виконують такі роботи: розробляють програму інвентаризації та робочий план її проведення; складають графіки проведення інвентаризації у розрізі об'єктів господарювання. Програма інвентаризації розробляється керівником робочої групи на основі порядку її проведення. У ній конкретизуються цілі інвентаризації, адаптовані до її завдань та особливостей активів, капіталу та зобов'язань як об'єктів перевірки; період проведення; перелік питань, що підлягають перевірці (умови зберігання, умови експлуатації, тощо).

На основі програми перевірки розробляється робочий план, у якому деталізуються завдання кожного члена комісії та конкретизуються терміни виконання кожного виду робіт із урахуванням послідовності їх проведення. Програму і робочий план перевірки необхідно довести до кожного члена комісії не пізніше, ніж за два дні до початку інвентаризації з тим, щоб кожний мав можливість ретельно підготуватись і не витрачати час у процесі виконання контрольних процедур.

Інвентаризація проводиться у такій послідовності:

- визначення об'єкта інвентаризації, її завдань, складу робочих груп;

- складання робочої програми, конкретизація завдань кожного члена групи, їх обговорення з учасниками перевірок, вручення кожному з них конкретного завдання, а також проведення детального інструктажу щодо виконання завдань;

- перевірка наявності та стану об'єктів інвентаризації відповідно до робочої програми;

- складання порівняльних відомостей;

- узагальнення матеріалів інвентаризації, ознайомлення з її результатами матеріально-відповідальних осіб; оформлення акта інвентаризації, винесення пропозицій та рекомендацій.

Терміни проведення інвентаризації обирають так, щоб не перевантажувати апарат бухгалтерії у період підготовки й складання річної звітності.

Планові інвентаризації проводяться за графіком, яким регламентуються терміни проведення інвентаризації та склад робочих груп щодо кожного об'єкту господарювання. Графіки заздалегідь розробляються головним бухгалтером (його заступником) і затверджується наказом по підприємству (табл. 11.7).

У регістрах обліку необхідно забезпечити нагромадження показників з початку року. Для одержання показників за рік необхідно до підсумків за одинадцять місяців додати інформацію за грудень. Це значно економить час на складання поточної та річної звітності.

У період підготовки до складання річного звіту перевірять і уточнюють показники, накопичені за одинадцять місяців поточного року. Цю роботу доцільно планувати на середину грудня і доручати заступнику головного бухгалтера підприємства й особам, відповідальним за ведення відповідних регістрів обліку.

Після виконання підготовчих заходів, апарат бухгалтерії приступає безпосередньо до складання форм звітності. Облікові роботи виконуються відповідно до зведеного графіку. Він розробляється головним бухгалтером після оголошення наказу (розпорядження) про початок складання річної звітності, обговорюється працівниками бухгалтерії на інструктивній нараді і затверджується наказом по підприємству (табл. 11.8).

Таблиця 11.7 План-графік планових інвентаризацій підприємства

Таблиця 11.8 Зведений графік робіт зі складання річної звітності

Додатково до зведених графіків робіт зі складання річної звітності головний бухгалтер розроблює графік складання форм звітності (табл. 11.9).

Графік дозволяє чітко організувати роботу персоналу бухгалтерії та забезпечити якісне складання та своєчасне подання форм звітності користувачам. бухгалтерія заробітний інвентаризація

Таблиця 11.9 Графік складання форм звітності

Роботи зі складання річної звітності поділяються на два етапи: 1) складання пробних («попередніх» та «проміжних») форм звітності на 1.01. наступного за звітним року; 2) складання уточнених за матеріалами інвентаризації форм звітності. Форми звітності спочатку заповнюють простим олівцем, а потім, після перевірки узгодженості показників між формами звітності, заповнюють кульковою ручкою.

Для затвердження форм звітності власниками (засновниками) підприємства необхідно забезпечити їх розмноження у кількості екземплярів, необхідних для ознайомлення з їх змістом усіх користувачів.

Організація подання річної звітності включає: копіювання форм звітності у кількості екземплярів, необхідних для подання усім користувачам; формування пакету звітності та його представлення користувачам. На окремому аркуші складають перелік форм звітності, зазначають номер сторінки, на якій вони розташовані. Заповнені, підписані керівником і головним бухгалтером та затверджені власниками (засновниками) підприємства форми звітності брошурують та зшивають у спеціальні папки разом із переліком. У терміни, визначені нормативними документами, звітність подають користувачам.

Размещено на Allbest.ru