Процес нормативного регулювання складання консолідованої фінансової звітності повинен відбуватися з урахуванням наступної ієрархії нормативних документів. На державному рівні встановлюються єдині правила і методичні основи складання консолідованої фінансової звітності. На рівні групи підприємств можливим є вибір і визначення елементів облікової політики в частині складання консолідованої фінансової звітності з урахуванням особливостей суб'єкта господарювання (рис. 4.1).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання формування облікової політики, належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу. У групі підприємств акціонери передають повноваження управління раді директорів материнського підприємства. Акціонери обирають раду директорів, яка в свою чергу визначає політику компанії, в тому числі облікову політику. Фінансовий директор та головні бухгалтери підприємств групи, що виступають як наймані працівники, можуть вносити свої пропозиції для формування облікової політики [241].

Особливість облікової політики групи підприємств полягає в тому, що вона повинна бути єдина для всіх учасників групи, що сприятиме процесу складання консолідованої фінансової звітності. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність», якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти» при формуванні консолідованої фінансової звітності повинна застосовуватися лише єдина облікова політика.

Якщо при складанні фінансової звітності будь-якого дочірнього підприємства була використана облікова політика, яка відрізняється від облікової політики, що використовується для складання консолідованої фінансової звітності, то до об'єднання фінансової звітності дочірнього підприємства з фінансовою звітністю материнського підприємства у консолідовану фінансову звітність, облікова політика дочірнього підприємства приводиться у відповідність з обліковою політикою, що використовується для складання консолідованої фінансової звітності. Така робота покладається на дочірні підприємства, проте можуть бути випадки, коли її виконує материнське підприємство здійснюючи при цьому контроль над операціями.

У зв'язку з цим О.І. Пилипенко зазначає, що створити єдину облікову політику в об'єднаннях підприємств можливо завдяки використанню спеціальних процедур перерахунку показників діяльності підприємств-членів корпорації у відповідності до показників, відображених у звітності головного підприємства корпорації [195, с. 169-175].

На думку В.М. Костюченко, формування методичної складової облікової політики групи підприємств в частині складання консолідованої фінансової звітності полягає у визначенні найбільш доцільних принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих показників звітності та процедур для складання консолідованої фінансової звітності з переліку можливих [117, с. 222-223].

У свою чергу І.В. Семчук [241], вважає, що до складу елементів облікової політики, що використовуються при складанні консолідованої звітності необхідно включати альтернативні варіанти обліку, запропоновані як національними так і міжнародними стандартами (табл. 4. 4).

Таблиця 4.4. Елементи облікової політики для складання консолідованої звітності, визначені міжнародними та національними стандартами обліку

Зокрема, фінансові інвестиції в дочірні підприємства, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», елементами облікової політики, які йому відповідають є метод обліку інвестицій у дочірні підприємства за собівартістю, за методом участі в капіталі, за справедливою вартістю. Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти» від застосування методу участі в капіталі для відображення інвестицій у дочірні підприємства взагалі відмовились. Отже, за вказаним об'єктом найбільше підходить елемент облікової політики - метод обліку інвестицій у дочірні підприємства за собівартістю, що не суперечить міжнародним стандартам.

Визначення в обліковій політиці групи підприємств такого елемента як внутрішньогрупові операції сприяє формуванню єдиної методики обліку таких операцій в межах групи.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність», елементом облікової політики є базовий підхід до оцінювання частки меншості. Відповідно до МСФЗ 3 «Об'єднання бізнесу», елементом облікової політики за даним об'єктом є альтернативний підхід до оцінювання частки меншості. Таким чином, якщо консолідовану фінансову звітність необхідно складати за Міжнародними стандартами фінансової звітності, то і елементи облікової політики групи підприємств повинні застосовуватися такі, що не суперечать міжнародним стандартам.

Якщо консолідована звітність складається за вимогами Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, то вважаємо за доцільне при розробці облікової політики враховувати елементи облікової політики, запропоновані Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність» та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних осіб» (табл. 4.5).

Пов'язаними сторонами вважаються [150]:

? підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

? підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою), підприємство самостійно визначає перелік пов'язаних сторін.

Порівнюючи вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність» і Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність», можна виявити наступні відмінності:

1) розбіжність у даті складанні звітності;

2) відмінність в обліковій політиці між материнським і дочірніми підприємствами [179].

Таблиця 4.5. Елементи облікової політики для складання консолідованої звітності та щодо пов'язаних сторін відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних осіб»

Розбіжності на дату складання звітності у Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність» не розглядаються. Відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність», необхідні коригування, якщо виявлено вплив суттєвих операцій або інших подій. У даному випадку принцип послідовності вимагає, щоб тривалість звітних періодів залишалась однаковою в залежності від одного періоду до іншого [155].

Відмінності між обліковими політиками: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність» передбачає пояснення у примітках до консолідованої звітності щодо неможливості застосування єдиної політики між материнським і дочірнім підприємством; у Міжнародну стандарту бухгалтерського обліку 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність» вказано порядок її розкриття.

Якщо у складі підприємства є господарські одиниці, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність за межами України та, ним складається консолідована звітність, у розпорядчому документі про облікову політику варто передбачити наступні моменти:

- перелік всіх дочірніх, асоційованих, спільних підприємств, філій, представництв або інших підрозділів підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України;

- порядок подання інформації господарськими одиницями за межами України про рівень інфляції в іноземній країні;

- порядок проведення консолідації звітності та можливість використання середньозваженого валютного курсу.

Відповідно до вітчизняного законодавства, фінансова звітність суб'єктів господарювання України складається та подається виключно в національній грошовій одиниці, на відміну від міжнародних стандартів, де звітність може складатися в одній валюті (функціональній), а подаватися в іншій (валюті подання). Тому українські підприємства здійснюють перерахунок статей фінансової звітності з іноземної валюти у гривні, лише при наявності за кордоном господарської одиниці (дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України [66]).

4.3. Розкриття облікової політики та її змін у звітності

Досліджуючи вплив облікової політики підприємства на інформацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності варто пам'ятати про обов'язковість розкриття інформації обліку у річному фінансовому звіті. «Розкриття» означає надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності [168].

Розкриття інформації може бути трьох рівнів і залежить «ступеня публічності» звітності:

І рівень розкриття - стосується підприємств, які не оприлюднюють свою звітність;

ІІ рівень розкриття - для підприємств, оприлюднення звітності, яких є обов'язковим;

ІІІ рівень розкриття інформації, стосується підприємств, які знаходяться у міжнародному лістингу [127, с. 92].

Якщо підприємства не зобов'язані оприлюднювати свою звітність, то до складу приміток, які вони подають разом із річним звітом входить форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» і пояснювальна записка. Якщо підприємства оприлюднюють звітність, то крім форми №5 «Примітки до річної фінансової звітності», вони складають примітки до усіх форм звітності, згідно із вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку. На міжнародному рівні, поняття «розкриття інформації» є ключовим та загальновизнаним принципом функціонування ринку капіталів [152].

Складові ефективного розкриття інформації:

? обов'язковість розкриття інформації;

? оперативність розкриття інформації;

? забезпечення рівного доступу до інформації для всіх категорій учасників ринку;

? повнота інформації;

? достовірність інформації;

? відповідальність.

Ефективне розкриття інформації потрібне:

? інвестору - для прийняття поінформованого та зваженого рішення про інвестування в цінні папери емітента;

? фінансовим посередникам та іншим учасникам ринку - для здійснення аналізу поточного та перспективного фінансово-господарського стану емітента, визначення його ролі (частки) в певному сегменті ринку, можливості впливу на певні сектори, тощо;

? регулятору - для здійснення ефективного нагляду за емітентом;

? іншим користувачам (ділові партнери, стратегічні інвестори, кредитори, ЗМІ тощо);

? емітенту - для демонстрації результатів діяльності, створення або підтримки позитивного іміджу.

Основними джерелами, в яких викладено міжнародні регулятивні принципи розкриття інформації:

1) Принципи корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 1999 року зі змінами 2004 року;

2) Стандарти розкриття інформації, схвалені Міжнародною організацією Комісій з цінних паперів (IOSCO);

3) Директиви Європейського Співтовариства.

Принципи корпоративного управління ОЕСР розроблені у 1998 році для цілей впровадження загальновизнаних стандартів та керівних принципів у сфері корпоративного управління. Принципи є дієвим інструментом, який містить опис стандартів та позитивної практики, що напрацьовані у сфері корпоративного управління в країнах-членах ОЕСР, а також рекомендації стосовно їхнього запровадження. Принципи не є обов'язковими, але є рекомендованими для їхнього застосування в країнах-членах ОЕСР і поділяються на шість основних напрямків.

1. Забезпечення базису ефективної структури корпоративного управління.

2. Права акціонерів.

3. Рівне ставлення до акціонерів.

4. Роль зацікавлених осіб (стейкхолдерів) в корпоративному управлінні.

5. Розкриття інформації та прозорість.

6. Відповідальність Ради Директорів.

Міжнародні принципи та стандарти затверджені Міжнародною організацією Комісій цінних паперів (IOSCO). IOSCO - є міжнародною організацією, яка об'єднує регуляторів ринків цінних паперів світу для цілей співробітництва з метою розробки та впровадження кращих стандартів регулювання, спрямованих на підтримку справедливого, ефективного та стабільного ринку цінних паперів.

Директивами Європейського Співтовариства, що стосуються розкриття інформації, є:

1) «Про проспект емісії, що підлягає оприлюдненню, коли цінні папери пропонуються широкому загалу або допускаються до торгівлі» (2003/71 /ЕС);

2) «Про включення цінних паперів до офіційного лістингу на фондовій біржі та інформація про ці цінні папери, яка підлягає опублікуванню» (2001/34/ЕС);

3) «Про гармонізацію вимог щодо прозорості стосовно інформації про емітентів, цінні папери яких допускаються до торгівлі на організованому ринку зі змінами до Директиви 2001/34/ЕС» (2004/109/ЕС).

Розкриття облікової політики у річному фінансовому звіті є важливим для забезпечення розуміння користувачами фінансової звітності методів та процедур, що були використані при формуванні інформації бухгалтерського обліку та визначенні показників за окремими статтями фінансової звітності.

Згідно з вимогами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. Примітки до фінансової звітності повинні розкривати додаткову інформацію про фінансову діяльність підприємства, оскільки саме за ними користувач фінансової звітності, який не має спеціальної освіти та підготовки, зможе зробити висновок про фінансово-господарську діяльність підприємства [61]. Отже, примітки повинні включати:

1) сукупність показників та роз'яснень, що забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, тобто інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідної для забезпечення її зрозумілості. При цьому йдеться про оцінку та розкриття статей форм фінансової звітності форми 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», форми 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», форми 3 «Звіт про рух грошових коштів», форми 4 «Звіт про власний капітал»;

2) іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними Положеннями (стандартами), тобто інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами). При цьому йдеться про спеціальні вимоги щодо висвітлення даних у примітках до фінансової звітності або про додаткові вимоги та додатковий перелік показників розкриття інформації, що містяться у кожному конкретному Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку [61].

Розкриття облікової політики та іншої суттєвої інформації здійснюється у примітках до фінансової звітності двох видів:

1) примітки щодо розкриття окремих показників звітності;

2) Примітки до річної фінансової звітності (форма 5), що доповнюють попередні [219].

Враховуючи, що Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» не закріплено нову форму приміток, підприємства при складанні приміток керуються Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 року №302 «Про Примітки до річної фінансової звітності» та доповнюють їх інформацією, передбаченою ІV розділу «Розкриття інформації у фінансовій звітності» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» містить п'ятнадцять розділів (таблиць) і один додаток (звітну форму №6 «Інформація за сегментами»). До окремих таблиць даються пояснення у вигляді наведення цифрової інформації за додатковими показниками. Загалом уся інформація, що міститься у прийнятих формах звітності №5 і 6, є цифровою і не містить текстових пояснень [120].

Проте, нормативно-правовими актами вимагається розкриття інформації в описовому режимі. Зокрема, відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у примітках до фінансового звіту мають міститися такі дані про підприємство, а саме:

? назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

? короткий опис основної діяльності підприємства;

? назву материнської (холдингової) компанії підприємства;

? середню кількість працівників підприємства протягом звітного періоду;

? дату затвердження фінансової звітності;

? повідомлення про складання фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності.

У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім зареєстрованого капіталу).

Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансової звітності інформацію про:

1) загальну суму активів, одержаних у ході передплати на акції, у такому розрізі:

1.1) сума грошей, внесених як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;

1.2) вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;

1.3) загальна сума іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку;

2) акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

2.1) кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу:

2.2) номінальна вартість акції;

2.3) зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

2.4) права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, у тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

2.5) акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

2.6) перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;

2.7) кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі перевищують 5%;

2.8) акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, із зазначенням їх термінів і сум;

3) накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

4) суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

Усі інші підприємства наводять у примітках до фінансової звітності інформацію про:

1. Розподіл часток зареєстрованого капіталу між власниками.

2. Права, привілеї або обмеження щодо цих часток.

3. Зміни у складі часток власників у зареєстрованому капіталі.

У примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про:

1. Склад грошових коштів.

2. Склад статей звіту про рух грошових коштів «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об'єднують декілька видів грошових потоків.

3. Наявність значних сум грошей, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

У разі придбання або продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць протягом звітного періоду наводиться (розкривається) інформація про:

1) загальну їх вартість придбання або продажу;

2) частину їх загальної вартості, яка, відповідно, була сплачена або отримана грошима;

3) суму грошей у складі їх активів, що були придбані чи продані;

4) суму активів (крім грошей) і зобов'язань придбаного або проданого дочірнього підприємства та інших господарських одиниць у розрізі окремих статей.

Зазначена інформація вимагає текстових пояснень та не може бути відображена у формі уніфікованих таблиць. У практиці європейських країн така доповнююча і роз'яснювальна інформація до фінансових звітів розкривається по-різному, наприклад:

- у формі пояснювальної записки;

- у формі аналітичних таблиць і показників;

- у додатково введеній формі фінансової звітності.

До інформації, яка вимагає описового представлення у примітках, належить інформація, яка розкриває облікову політику підприємства. Розкриття облікової політики підприємства здійснюється у примітках до річного фінансового звіту шляхом опису:

1) принципів оцінки статей звітності;

2) методів обліку щодо окремих статей звітності.

Викласти матеріал щодо основних елементів облікової політики підприємства, а також внесення змін до неї можна лише, описавши їх.

В економічній літературі досить часто спостерігаються ототожнення понять «формування облікової політики» та «розкриття облікової політики». Автор розділяє думку Н.Р. Домбровської, про те, що розкриття облікової політики - висвітлення у звітності підприємства прийнятих при формуванні облікової політики принципів, методів та способів ведення бухгалтерського обліку, які мають істотний вплив на прийняття рішень зацікавленими користувачами бухгалтерської звітності, з метою забезпечення можливості порівняння звітності за різні періоди; а, формування облікової політики - вибір принципів, методів, процедур і способів організації та ведення бухгалтерського обліку з числа затверджених законодавчими та нормативними актами відповідно до особливостей господарської діяльності конкретного підприємства [75]. Способи використання облікової політики на різних етапах формування обліково-звітної інформації умовно можна відобразити за наступною схемою (рис. 4.2).

Проте, на кожному із представлених етапів створення обліково-звітної інформації - і формування, і застосування, і розкриття облікової політики здійснюється за допомогою переліку елементів облікової політики, що застосовуються на підприємстві.

Варто відзначити, що якщо нормативно встановлені методи оцінки, обліку і процедури не дають підприємству змогу достовірно відобразити фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки підприємства, йому необхідно виробити і обґрунтувати відмінний від наявного метод оцінки, обліку і процедур. Але відступ від встановлених правил обліку має бути обґрунтований і розкритий в обліковій політиці та в примітках до річної фінансової звітності з урахуванням принципів бухгалтерського обліку.

У примітках до річної фінансової звітності треба розкривати факти незастосування правил бухгалтерського обліку, коли вони не дозволяють вірогідно відобразити фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки підприємства, з відповідним обґрунтуванням, тому що незастосування правил бухгалтерського обліку може розглядатися як ухилення від їх виконання і визнається порушенням законодавства. Застосування інших методів оцінки, обліку і процедур бухгалтерського обліку порівняно із загальновстановленими має бути аргументованим і обґрунтованим.

Барановською Т.В. з метою забезпечення зовнішніх користувачів інформацією про використані способи ведення обліку та складання звітності пропонується розкриття облікової політики в складі Приміток до річної фінансової звітності, у спеціальній формі «Розкриття облікової політики». Дана форма повинна містити інформацію про методичну складову облікової політики, через яку реалізується політика складання фінансової звітності, та про внесені зміни до облікової політики підприємства [10, с. 87].

Облікова політика дає змогу урегулювати ситуацію, коли стосовно одного й того ж методу оцінки, обліку і процедур неможливо однозначно визначити правильність їх застосування, тому що їх трактують по-різному у різних нормативних актах з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тобто коли варіативність методів оцінки, обліку і процедур зумовлена суперечностями та недосконалістю чинного законодавства [181].

Поняття «розкриття облікової політики» тісно пов'язане із принципом повного розкриття, згідно з яким інформація вважається розкритою, коли розкриті всі суттєві деталі цієї інформації. У той же час так звані «несуттєві» елементи, операції та події не виокремлюються у фінансовій звітності, а, відповідно, інформація, що вважається бухгалтерами несуттєвою, не розкривається інвесторам, кредиторам та іншим користувачам фінансової звітності. У деяких випадках інвестори приділяють більше уваги саме випущеній, несуттєвій інформації.

Доцільним, на нашу думку, є законодавче закріплення необхідності прикладання розпорядчого документу про облікову політику як одного із обов'язкових додатків до річного фінансового звіту. Варто поширити таку вимогу на підприємства усіх галузей, а не лише тих, що належать до АПК [218]. Такий підхід забезпечить розуміння користувачами звітності методів та процедур, що використовуються на підприємстві при формуванні інформації щодо окремих статей фінансової звітності.

5. Облікова політика: особливості застосування на вітчизняних підприємствах

5.1 Креативний облік та облікова політика

Креативний облік - термін, який часто перекладають як творчий облік. Раніше подібна «творчість» зводилася до викривлення облікових даних, сьогодні, креативний облік розглядається як результат застосування облікової політики і втрачає свій негативний відтінок.

Розглядаючи історичні аспекти креативного обліку, С.Ф. Легенчук зазначає, що «творчі (креативні)» підходи до формування даних обліку та звітності використовувались майстрами бухгалтерського обліку ще наприкінці ХІХ ст. Про це свідчать дослідження І.Ф. Шера, висвітлені в праці «Бухгалтерія і баланс» (1925), в якій виділено окремий додаток «Вуалювання балансу». Вуалювання балансу розглядається вченим у аспекті необхідності виявлення хитрувань у процесі ведення обліку та знаходженні способів самостійного конструювання реального стану справ на підприємстві. Прикладом вуалювання даних у зазначеній праці І.Ф. Шера є застосування Лейпцігським Банком креативних методів обліку в операціях з акцептами «дочірніх» товариств [131, с. 90].

Заббарова О.А. виникнення креативного обліку пов'язує із законодавчим впровадженням облікової політики у США 1972 р. [92, с. 30] та не включає до креативного обліку порушення чинного законодавства.

Проведені західними аналітиками соціологічні дослідження, показують, що ставлення до креативного обліку диференційовано за країнами. За базу для порівняння були взяті дві європейські країни - Іспанія та Великобританія. Дослідження дало дуже цікаві результати: ставлення до легальності креативного обліку, як інструменту бізнесу, виявилося приблизно рівним, а ставлення до можливості розв'язання проблеми креативного обліку у Великобританії та Іспанії виявилося прямо протилежним. 91% британських респондентів визнали креативний облік нерозв'язною проблемою, а в Іспанії цієї ж точки зору дотримуються лише 38% опитаних [285].

Вітчизняні вчені також пов'язують виникнення креативного обліку у нашій державі із прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», що надає можливість формування облікової політики та реалізації творчого підходу під час формування інформації бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Трактування поняття «креативний облік» у працях зарубіжних та вітчизняних вчених наведено у табл. 5.1.

Практично всі вчені відзначають двоїсту природу «креативного» обліку, підпорядкованість його певній меті та зв'язок із обліковою політикою підприємства. З одного боку, «креативним» може бути визнаний будь обліковий метод, який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам і принципам, проте здійснюється в межах чинного законодавства та обраної підприємством облікової політики. У гіршому його прояві - це процес викривлення показників обліку та звітності шляхом порушення чинного законодавства з метою задоволення інтересів групи осіб.

Таблиця 5.1.Визначення поняття «креативний облік» [54, с. 10]

Подобные документы

• Структура наказу про облікову політику та оптимальні шляхи впровадження

  Визначення, види, елементи та практична організація облікової політики. Практичні рекомендації щодо розробки наказу про облікову політику. Напрямки розвитку бухгалтерського обліку та облікової політики ЗАТ "Рівне-Борошно". Облікова політика підприємства.
  
  курсовая работа [24,6 K], добавлен 21.10.2010
  

• Бухгалтерський облік на сільськогосподарському підприємстві

  Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства, аналіз майна, джерел формування капіталу. Облікова політика підприємства. Формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи. Визнання та оцінка запасів.
  
  отчет по практике [47,4 K], добавлен 16.10.2010
  

• Облікова політика та її призначення з метою ефективного використання в теорії та практиці бухгалтерського обліку

  Визначення поняття "облікова політика", її призначення та місця у системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку на прикладі успішних підприємств Дніпропетровської області. Розкриття передумов її виникнення та подальшного розвитку в Україні.
  
  реферат [21,8 K], добавлен 31.08.2010
  

• Облікова політика

  Нормативно-правова база, сутність та зміст облікової політики підприємства - сукупності конкретних методів і способів організації та форм ведення бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил та особливостей його роботи.
  
  реферат [16,8 K], добавлен 10.03.2011
  

• Облікова політика як елемент культури бізнесу

  Введення в Україні поняття "облікова політика". Значення облікової політики для підприємницької діяльності. Вибір комплексу методичних прийомів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку установою. Формальні та неформальні інститути.
  
  реферат [32,3 K], добавлен 03.09.2010
  

• Формування облікової політики підприємства

  Сутність облікової політики, основні принципи та засади її формування в умовах ринкової економіки. Огляд літературних джерел та аналіз нормативно-правових документів. Структура, етапи та порядок проведення облікової політики підприємства на практиці.
  
  курсовая работа [68,7 K], добавлен 30.01.2016
  

• Облікова політика доходів, витрат та фінансових результатів підприємства

  Дослідження питання щодо облікової політики виходячи з національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та практичного досвіду підприємств. Визначення її значення як основного документа підприємства згідно з потребами фінансової звітності.
  
  статья [159,0 K], добавлен 24.10.2017
  

• Особливості облікової політики в системі управління аграрних підприємств

  Формування облікової політики, як одне з найважливіших питань організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Структура документу який фіксує положення облікової політики: нормативи та методичні принципи, техніка та організація бухгалтерського обліку.
  
  реферат [18,4 K], добавлен 18.05.2013
  

• Організація облікової політики підприємства

  Розгляд поняття, законодавчого регулювання, причин появи облікової політики в ринкових умовах, її документальне оформлення та основні соціальні, інформаційні і економічні завдання. Розгляд методичних прийомів та способів ведення бухгалтерського обліку.
  
  контрольная работа [118,7 K], добавлен 05.09.2010
  

• Облік довгострокових фінансових інвестицій

  Інвестиції - основа розвитку підприємства. Економічна суть обліку та особливості довгострокових фінансових інвестицій. Поняття, види, визначення та оцінка. Синтетичний та аналітичний облік. Відображення операцій інвестицій в бухгалтерському обліку.
  
  курсовая работа [146,1 K], добавлен 04.02.2009
  

• Облікова політика ДП НАЕК "Енергоатом"

  Методи оцінки, обліку і процедур ДП НАЕК "Енергоатом". Оцінка ядерного палива при завантаженні в активну зону, продажу та іншому вибутті. Облік основних засобів, дебіторської заборгованості та зобов’язань. Суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності.
  
  краткое изложение [31,4 K], добавлен 06.05.2009
  

• Відображення в бухгалтерському обліку продажу іноземної валюти

  Предмет та об’єкти обліку зовнішньоекономічної діяльності, цілі, завдання та принципи, головні етапи реалізації даного процесу та його нормативно-правове обґрунтування. Продаж валюти та основні правила його відображення в обліку сучасних підприємств.
  
  контрольная работа [40,5 K], добавлен 09.01.2014
  

• Облікова політика підприємства

  Аналіз особливостей формування та організації нової концепції бухгалтерського обліку в Україні. Загальна характеристика способів реалізації продуманої облікової політики суб’єктом господарювання: знайомство з проблемами, розгляд основних положень.
  
  доклад [96,3 K], добавлен 20.08.2013
  

• Формування облікової політики підприємства

  Характеристика форм бухгалтерського обліку. Правила, яких має дотримуватись підприємство при формуванні облікової політики. Основні постачальники та покупці підприємства ТОВ "Омега". Узагальнення даних фінансового обліку. Порядок складання балансу.
  
  курсовая работа [46,0 K], добавлен 27.09.2010
  

• Формування облікової політики підприємства на прикладі ПП "Агропрогрес"

  Вивчення процесу формування і нормативних вимог до облікової політики організації на прикладі приватного підприємства "Агропрогрес". Аналіз складових елементів і загальна характеристика організаційних технічних складових облікової політики підприємства.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 20.08.2011
  

• Облік основних засобів

  Основні засоби як об’єкт обліку. Економічна сутність основних засобів їх класифікація, оцінка, нормативно-правове забезпечення. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів. Відображення операцій вибуття на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.03.2009
  

• Облік оборотних активів підприємства

  Теоретичні засади аналізу оборотних активів. Проблеми обліку оборотних активів. Особливості обліку окремих видів оборотних активів. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства.
  
  курсовая работа [59,8 K], добавлен 04.09.2007
  

• Організація бухгалтерського обліку та оформлення фінансової звітності у бюджетних установах

  Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.
  
  курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011
  

• Організація та методика обліку, аналізу та аудиту загальновиробничих витрат підприємства

  Виникнення витрат на виробництво продукції. Витрати в бухгалтерському розумінні. Формування бухгалтерського обліку. Значення і завдання обліку загальновиробничих витрат. Прийоми і методи дослідження в обліку, аналізі і аудиті загальновиробничих витрат.
  
  дипломная работа [840,9 K], добавлен 24.02.2012
  

• Документальне оформлення та облік фінансових результатів

  Класифікація визнаних доходів у бухгалтерському обліку. Відображення витрат у бухгалтерському обліку. Чистий прибуток або збиток як результат діяльності підприємства. Облік і узагальнення інформації про фінансові результати. Об'єкти оподаткування.
  
  дипломная работа [33,9 K], добавлен 26.10.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам