Проблема забезпечення експертизи культурних цінностей із метою їх вивезення за кордон. Міжнародні й національні правові засади її проведення. Етапи становлення діяльності з обліку, експертизи, переміщення предметів, які мають художнє й історичне значення.

Розкриття актуальних завдань розвитку архітектурного середовища міста в контексті збереження пам’яті. Вирішення теоретичної архітектурної проблеми щодо методів дослідження середовища міста на основі використання категорії ідентичності та пам’яті.

Розгляд значущості державного управління в сфері культури за умови концентрації уваги на впровадженні ідеологічного фактору в суспільне життя через різні політичні, соціальні та економічні механізми. Відмежування політики в культурній сфері від цензури.

Виявлення контекстуальних впливів, незаангажованості стильового аналізу та створення основи для панорамного осмислення хорової творчості 1930-х років як вагомого компоненту тогочасної масової культури. Жанрові та стилістичні особливості хорових опусів.

Спадкоємність радянської та сучасної культурної політики України. Ідеологічні підвалини трансформації функцій виконавчих органів влади України у сфері культури. Суперечливість офіційного визначення культури в сучасному українському законодавстві.

Вивчення формування стану самураїв, розгляд специфіки ідеології бусі в період Бакумацу. Питання формування самурайства, опис феодалізму Японії того часу. Аспекти історії Японії епохи Токуґави, що заповнюють великі прогалини в знанні японської історії.

Розгляд поглядів Т. Шевченка на статус жінки в різні історичні періоди та в різних суспільствах, її дискримінацію та пригноблене становище як ключовий гальмівний фактор, поряд із національним та соціальним поневоленням. Аналіз ідеї гендерної рівності.

Світоглядні рівні формування образу світла як ціннісного пріоритету культури українців у контексті сакрального простору Київської Русі. Проблема еманації світла як фундаментальної ідеї слов'янської культури, яка підносить єдність Істини, Добра та Краси.

Дослідження особливостей світосприйняття людності Київської Русі. Опис універсальної системи міфологічних уявлень. Розгляд світоглядних рівнів формування образу світла як ціннісного пріоритету культури русинів-українців у контексті сакрального простору.

Історія створення та ідейний зміст мозаїки Миколи Андрійовича Стороженка "Львівське ставропігійне братство ХVІ-ХVIII ст." в інтер'єрах Інситуту теоретичної фізики М.М. Боголюбова НАН України у Феофанії в контексті спадщини монументального мистецтва.

Дослідження діяльності музично-драматичного українського театру й російського драматичного театру імені Т.Г. Шевченка, що працювали в місті Ізмаїл у 1946-1960-ті роки. Характеристика складу творчих колективів і репертуарний план театральних труп.

Символіка та тематика ікони "Богородиця Замилування з Єсеєвим Древом" кінця XVII століття. Сучасні мистецтвознавчі методи іконографії. Розгляд ідеї зв’язку Старого та Нового Заповітів. Реконструкція композиції ікони та ідентифікація більшості осіб.

Дослідження ікони "Богородиця Одигітрія" початку XVIII ст. із фондової збірки іконопису Національного музею народної архітектури та побуту України. Розгляд пам’ятки в контексті стилістичних особливостей живопису, семантики та іконографії цієї групи ікон.

Пам'ятки давнього сакрального мистецтва у Луцькому. Походження ікони "Ісус Христос - Господь Вседержитель" 1894 року в контексті історичних подій, її стиль, художній рівень, стан збереженості та проблема реставрації. Образи артефакту російської культури.

Дослідження ікони Страстей Христових 1675 р. з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій в контексті діяльності майстрів регіону. Атрибуція ікони, іконографічні аналогії, твори спільної стилістики, манери виконання, контекст творчого середовища її автора.

Порівняльний аналіз ікони "Богородиця Одигітрія" із Кам’янко-Бузького р-ну із зразками ранніх творів Івана Рутковича. Виявлення можливого іконографічного взірця для створення ікони. Опис стану пам'ятки до реставрації і проведених реставраційних процесів.

Підсумок наукової дискусії довкола надзвичайно подібних ікон святого Георгія Змієборця з дрогобицьких земель Львівської області. Аналіз ікон святого вершника з церкви Собору св. Іоакима і Анни села Станиля, з церкви Перенесення мощей святого Миколая.

Розвиток закарпатського іконописання, найважливіші дослідники, що писали чи вивчали церковне мистецтво в Мукачівській і Пряшівській єпархіях. Дослідження мистецьких монографій, кольорових альбомів та описів закарпатських старовинних і нових ікон.

Характеристика парних ікон на полотні "Мойсей установлює пасху євреям" та "Сьома кара єгипетська", що відображають події описані у книзі Виходу. Дослідження основних тенденцій вирішення образу пророка Мойсея який є ключовою постаттю у згаданих сюжетах.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин. Іконографія творів з церкви у Вороблячині, уточнено датування пам’яток. Особливі риси іконографії, техніки виконання та композиції ікон на полотні.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин Яворівського р-ну. Особливі риси іконографії, техніка виконання та композиція ікон на полотні, що мають зв’язок із розписами дерев’яних храмів.

Відмінні особливості ритуально-магічного семіозису, структуральна та іконічно-конвенційна системність ритуально-магічних формул. Оцінка функціональності зорових аналогій у інтерпретаційних стратегіях, а також їхні семіотичні імітаційні сценарії.

Розгляд інформації про іконографію "Вознесіння", "Преображення", "Новозавітна Трійця" та "Бог Саваоф". Вивчення результатів аналізу зображень європейських майстрів, ідентифікування зображення на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира.

Дослідження космологічних тем в європейському мистецтві від раннього християнства до ХVІІІ ст. Трактування всесвіту в іудейській і грецько-римській традиціях. Іконографія космосу в ранньохристиянських творах. Вплив науки на формування нового образу світу.

Дослідження зміни культурно-ціннісних орієнтирів, пошуків нових художніх засобів і форм інтерпретації образу Т. Шевченка у творчості митців. Висвітлення жанрового, тематично-образного та видового спектрів національного образотворення іконографії Кобзаря.

Наукова традиція дослідження білоруської національної іконописної школи та її порівняння з композиційно-образними рішеннями московської, новгородської та ярославської шкіл. Насиченість побутовими та жанровими подробицями ікон "Різдва Богоматері".

Аналіз досліджень і публікацій щодо пам'яток іконопису Києво-Печерської лаври кінця XVII – початку XIX ст. Огляд бібліографії в хронологічній послідовності за останні тридцять років. Стиль Києво-Печерської школи іконопису, особлива лаврська іконографія.

Уточнення терміна "еntertainment" у межах предметного поля мистецтвознавства. Дослідження іконописних шкіл і канонів іконопису за часів Київської Русі у лінгвістичному та мистецтвознавчому аспектах. Знаковий і символічний характер церковних обрядів.

Уточнення терміна entertainment. Дослідження іконопису у контексті соціокультурного життя Київської Русі. Обрядово-ритуальний формат видовища. Трактування обряду та ритуалу в працях Арнольда ван Геннепа, І. Фурсіна, Н. Заковича, В. Горового, Е. Дюркгейма.

Аналіз іконостасу Троїцької надбрамної церкви в контексті проведення реставраційних заходів у період 1979-1982 роках. Методики, що були застосовані під час реставрації пам’ятки як важливої складової частини пам’яткоохоронної та мистецтвознавчої сфери.